Про затвердження Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України

Таким чином, роялті та ліцензійні платежі включаються до митної вартості товарів, якщо вони не були включені до їх ціни, коли:

- вони стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів росли, порід тварин, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), авторського права;

- товари, які ввозяться на митну територію України та декларуються митному органу, вироблені (виготовлені), марковані, містять або мають інші ознаки використання зазначених об'єктів права інтелектуальної власності;

- ліцензійним договором або іншим договором розпорядження майновими правами інтелектуальної власності передбачена сплата ліцензійних платежів за право використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім права використання шляхом відтворення, тиражування, виробництва товарів на митній території України;

- виконані інші умови, передбачені Митним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, якщо на момент митного оформлення товарів платник має відомості про суму роялті, ліцензійних платежів чи частини виручки, то він зобов'язаний їх включити до митної вартості товарів, яка є основою для обчислення митних платежів, які підлягають сплаті до бюджету.

Якщо на момент митного оформлення сума роялті невідома, то при визначенні митної вартості товарів з урахуванням сум роялті можливі такі варіанти залежно від бази, з якої такі суми вираховуються:

1) якщо базою розрахунку є прайс-лист (прейскурант або інший документ, який встановлює ціну одиниці товару, з якої вираховуються суми роялті залежно від обсягів продажу), то допускається розраховувати орієнтовну суму роялті, виходячи з прайс-листа, діючого на момент митного оформлення товарів, за які сплачуються роялті;

2) якщо базою розрахунку є отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено ліцензійним договором (договором розпорядження майновими правами інтелектуальної власності), то допускається розраховувати орієнтовну суму роялті за прогнозними показниками суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, які можуть спиратися на суми ліцензійних платежів, сплачені за ідентичний товар у попередньому періоді.

Відповідно до пункту 4 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766, встановлено, що декларація митної вартості подається обов'язково, якщо сплачуються роялті та ліцензійні платежі. Під час застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) використовується декларація митної вартості за формою ДМВ-1.

Якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) містить умови, які унеможливлюють застосування для визначення митної вартості методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та для декларування митної вартості використовується декларація за формою ДМВ-2, то рекомендується разом з іншими документами, які подаються для підтвердження митної вартості подавати розрахунок сум роялті залежно від бази, з якої такі суми розраховуються.

За результатами фактичної сплати роялті суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на уточнення митної вартості товарів у порядку, визначеному законодавством.

У разі наявності надмірно сплачених платежів, вони повертаються суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності у порядку, визначеному законодавством.

Якщо сума роялті виявилася більшою, ніж попередньо розрахована, суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно здійснити заходи щодо доплати сум митних платежів у порядку, визначеному законодавством.

4.15. Відповідно до абзацу третього статті 267, якщо не існує об'єктивних даних і таких, що піддаються обчисленню, про витрати, наведені в абзаці другому статті 267, вартість операції не може бути визначена відповідно до положень методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Як приклад цього є сплата роялті на підставі ціни під час продажу до країни-імпортера літра конкретного товару, який був імпортований у кілограмах, а після ввезення був перетворений на розчин. Якщо роялті частково базується на імпортних товарах, а частково на інших факторах, які не мають нічого спільного з імпортними товарами (наприклад, коли імпортні товари перемішуються з вітчизняними інгредієнтами і більше не можуть бути окремо визначені, або якщо роялті не можна відрізнити від особливих фінансових домовленостей між покупцем і продавцем), буде недоречним намагатися зробити доповнення до роялті. Однак, якщо сума цього роялті базується лише на імпортних товарах і легко обчислюється, може бути зроблений додаток до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті.

5.1. При застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо ідентичних товарів митний орган, по змозі, використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж ідентичних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно у тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватись інформація про продаж ідентичних товарів при виконанні однієї з трьох умов:

а) продаж на тих самих комерційних умовах, проте в інших кількостях;

б) продаж на інших комерційних умовах, але приблизно в тих самих кількостях;

в) продаж на інших комерційних умовах та в інших кількостях.

5.2. Після виявлення продажу за будь-якої з трьох умов митна вартість товару коригується залежно від обставин:

а) лише на кількісні фактори;

б) лише на фактори комерційних умов;

в) на фактори комерційних умов та кількісні.

5.3. Вираз "та/або" в абзаці п'ятому статті 268 надає гнучкості при використанні інформації про продаж і дозволяє внести необхідні корективи відповідно до будь-якої з трьох умов, зазначених вище.

5.4. У розумінні статті 268 митна вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 та скоригована відповідно до вимог абзацу п'ятого статті 268 та пунктів 5,6,7 абзацу другого статті 267.

5.5. Коригування через різні комерційні умови або різні кількості, незалежно від того, веде воно до підвищення чи до зниження вартості, робиться лише на основі наявних доказів, які чітко встановлюють підстави та точність коригувань, наприклад, чинні прейскуранти, що містять ціни, які відносяться до різних умов і різних кількостей.

Наприклад, партія товарів, що оцінюється, складається із 10 одиниць, а в наявності є лише інформація щодо митного оформлення партії ідентичних товарів у 500 одиниць. Митна вартість цих товарів була раніше визначена за 1 методом, з врахуванням знижки, яку надав продавець за кількістю. Необхідні корективи можуть бути внесені шляхом звернення до прейскуранта виробника та використання такої ціни, яка застосовується до продажу 10 одиниць. При цьому, не висувається вимога щодо необхідності продажу тільки в кількості 10 одиниць, якщо через продаж інших кількостей встановлено, що прейскурант є справжнім. Однак за відсутності такого об'єктивного джерела (прейскуранта) визначення митної вартості згідно з положеннями статті 268 є недоречним.

6.1. При застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж подібних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно в тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватися інформація про продаж подібних (аналогічних) товарів при виконанні однієї з трьох умов:

а) продаж на тих самих комерційних умовах, проте в інших кількостях;

б) продаж на інших комерційних умовах, але приблизно в тих самих кількостях;

в) продаж на інших комерційних умовах та в інших кількостях.

6.2. Після виявлення продажу за однією з цих трьох умов уносяться корективи залежно від обставин:

а) лише на кількісні фактори;

б) лише на фактори комерційних умов; або

в) як на фактори комерційних умов, так і кількості.

6.3. Вираз "та/або" надає гнучкості при використанні інформації про продаж та дозволяє внести необхідні корективи відповідно до будь-якої з трьох умов, описаних вище.

6.4. У розумінні статті 269 митна вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 та скоригована відповідно до вимог абзацу п'ятого статті 269 та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267.

6.5. Коригування через різні комерційні умови або різні кількості, незалежно від того, веде воно до підвищення чи до зниження вартості, робиться лише на основі наявних доказів, які чітко встановлюють підстави та точність коригувань, наприклад, чинні прейскуранти, що містять ціни, які відносяться до різних умов і різних кількостей.

Наприклад, партія товарів, що оцінюється, складається із 10 одиниць, а в наявності є лише інформація щодо митного оформлення партії подібних (аналогічних) товарів у 500 одиниць. Митна вартість цих товарів була раніше визначена за 1 методом, з врахуванням знижки, яку надав продавець за кількістю. Необхідні корективи можуть бути внесені шляхом звернення до прейскуранта виробника та використання такої ціни, яка застосовується до продажу 10 одиниць. При цьому, не висувається вимога щодо необхідності продажу тільки в кількості 10 одиниць, якщо через продаж інших кількостей встановлено, що прейскурант є справжнім. Однак за відсутності такого об'єктивного джерела (прейскуранта) визначення митної вартості згідно з положеннями статті 269 не є доречним.

7.1. Термін "ціна одиниці товару, за якою ... товари продаються найбільшою партією" означає ціну, за якою найбільша кількість одиниць продається особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такі товари на першому комерційному продажу після ввезення.

Приклад 1. Товари продаються за прейскурантом, який передбачає зниження ціни за одиницю товару у випадку здійснення покупки в більших кількостях.

Найбільша кількість одиниць, проданих за певною ціною, як видно з таблиці, дорівнює 80. Таким чином, ціна за одиницю в найбільшій партії дорівнює 90.

Приклад 2. Відбулося два продажі. При першому продажу продаються 500 одиниць за ціною 95 грошових одиниць кожна. При другому продажу продаються 400 одиниць за ціною 90 грошових одиниць кожна. У цьому прикладі найбільшою кількістю проданих одиниць є 500, таким чином, ціна за одиницю в найбільшій партії становить 95.

Приклад 3. Різні кількості продаються за різними цінами.

а) Продажі

б) Усього

У цьому прикладі найбільша продана кількість одиниць складає 65, таким чином, ціна за одиницю в найбільшій сукупній кількості становить 90.

7.2. Будь-який продаж в Україні, як це визначено вище, особі, яка здійснює поставки прямо або опосередковано, безкоштовно або за зниженою ціною, для використання у зв'язку з виробництвом і продажем на експорт імпортних товарів, будь-яких елементів, зазначених у пункті 2 абзацу другого статті 267, не береться до уваги при встановленні ціни за одиницю для цілей статті 271.

7.3. Слід зазначити, що "прибутки та загальні витрати", про які йдеться в статті 271, повинні враховуватися в цілому. Цифра для цілей віднімання повинна визначатися на основі інформації, наданої імпортером або від його імені, якщо тільки цифри імпортера є сумісними з тими, що одержані при продажах в Україні імпортних товарів того самого класу або виду. Якщо дані імпортера несумісні з цими цифрами, то сума прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не на тій, що надана імпортером або від його імені.

7.4. Термін "загальні витрати" включає прямі та непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів.

7.5. Місцеві податки, які підлягають сплаті за результатом продажу товарів, для яких віднімання не робиться відповідно до положень пункту 3 абзацу другого статті 271, віднімаються згідно з положеннями пункту 1 абзацу другого статті 271.

7.6. При визначенні комісійних або звичайних прибутків і загальних витрат згідно з положеннями частини другої статті 271 питання про те, чи певні товари є "того самого класу або виду", що й інші товари, повинно визначатися в кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини. Повинні бути вивчені продажі в Україні найвужчої групи або спектру імпортних товарів того самого класу або виду, який включає товари, що оцінюються, для яких може бути надана необхідна інформація. Для цілей статті 271 "товари того ж класу або виду" включають товари, імпортовані з тієї самої країни, що й товари, які оцінюються, а також товари, увезені з інших країн.

7.7. Для цілей абзацу третього статті 271 "найбільш ранньою датою" є дата, до якої продажі імпортних товарів або ідентичних, чи подібних імпортованих товарів здійснюються у достатній кількості для встановлення ціни за одиницю.

7.8. Якщо використовується визначення митної вартості відповідно до вимог, викладених у абзаці четвертому статті 271, то віднімається вартість, що додана подальшою обробкою, яка ґрунтується на об'єктивних даних, які піддаються обчисленню та відносяться до вартості такої роботи. Прийняті промислові формули, рецепти, рекомендації, норми та інша галузева практика мають становити основу для обчислень.

7.9. Визнається, що визначення митної вартості відповідно до вимог, викладених у абзаці четвертому статті 271, як правило, не застосовуються, якщо в результаті подальшої обробки імпортні товари втрачають свою ідентичність. Проте можливі випадки, коли (хоча ідентичність імпортних товарів і втрачається) вартість, додана обробкою, може бути точно визначена без необґрунтованих складностей. З іншого боку, можуть також бути випадки, коли імпортні товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний процент товарів, проданих в Україні, що використання цього методу буде невиправданим.

З урахуванням вищезазначеного, кожна така ситуація повинна розглядатися на підставі кожного конкретного випадку.

8.1. Як загальне правило митна вартість визначається за методом, передбаченим статтею 272, на основі інформації, наявної в Україні. Проте для визначення митної вартості таким методом може бути необхідне вивчення витрат на виробництво товарів, що оцінюються, та іншої інформації, яку слід одержати за межами України. Крім того, у більшості випадків виробник товарів перебуває поза межами юрисдикції органів влади України. Використання методу визначення митної вартості відповідно до статті 272, зазвичай, буде обмежуватися тими випадками, коли покупець і продавець пов'язані між собою, а виробник готовий надати органам влади України необхідні калькуляції собівартості та забезпечити можливість будь-якої подальшої перевірки, яка може виявитися необхідною.

8.2. Термін "вартість" відповідно до пункту 1) статті 272 має визначатися на основі інформації про виробництво оцінюваних товарів, яка надається виробником або від його імені. Ця інформація повинна базуватися на комерційних розрахунках виробника за умови, що такі розрахунки не суперечать загальновизнаним принципам бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються.

8.3. Термін "вартість" відповідно до пункту 1) статті 272 включає вартість елементів, зазначених у підпунктах б) та в) пункту 1 абзацу другого статті 267. Він також включає розподілену належним чином вартість будь-якого елемента, зазначеного в пункті 2 абзацу другого статті 267, який був прямо або опосередковано поставлений покупцем для використання у зв'язку з виробництвом імпортованих товарів. Вартість елементів, зазначених у підпункті г) пункту 2 абзацу другого статті 267, які вироблені в Україні, повинна включатися тільки тоді, якщо такі елементи віднесені на рахунок виробника. Слід розуміти, що ніякі кошти або вартість елементів, про які йдеться в цьому підпункті, не повинні рахуватися двічі при визначенні вартості за методом, передбаченим статтею 272.

8.4. Терміни "загальні витрати" та "обсяг прибутку", про які йдеться в пунктах 2, 3 абзацу першого статті 272, повинні визначатися на основі інформації, наданої виробником або від його імені, якщо дані виробника є сумісними з тими, які, як правило, відображаються в продажах товарів того самого класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до України.

"Загальні витрати" та "обсяг прибутку" повинні враховуватися в цілому. Це означає, якщо в певному конкретному випадку обсяг прибутку виробника є низьким, а загальні витрати виробника є високими, то обсяг прибутку та загальні витрати виробника, взяті разом, все ж можуть бути сумісними з тими, що відображаються при продажах товарів того самого класу або виду. Наприклад, товар вперше надходить на ринок в Україну, а виробник погодився на нульовий чи низький прибуток з метою компенсації високих загальних витрат, пов'язаних із початком збуту.

Якщо виробник може довести, що він отримує низький прибуток від продажів імпортних товарів через конкретні комерційні обставини, то дані про фактичний прибуток виробника мають братися до уваги за умови, що виробник пред'являє обґрунтовані комерційні підстави для їх підтвердження і цінова політика виробника відображає звичайну цінову політику у відповідній галузі промисловості. Наприклад, виробники були змушені тимчасово знизити ціни через непередбачений спад попиту або коли вони продають товари з метою доповнення асортименту товарів, які виробляються в Україні, та погоджуються на низький прибуток для збереження конкурентоспроможності.

Якщо власні дані виробника щодо обсягу прибутку та загальних витрат не сумісні з тими, які, як правило, відображаються при продажах товарів того самого класу або виду, що й оцінювані товари, котрі виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до України, то обсяг прибутку та загальних витрат може базуватися на відповідній інформації, відмінній від тієї, що надається виробником товарів або від його імені.

8.5. Якщо для цілей визначення митної вартості використовується інша інформація, ніж та, що надана виробником або від його імені, митні органи повинні проінформувати імпортера, якщо останній того вимагає, про джерело такої інформації, використані дані та розрахунки, які базуються на таких даних, відповідно до положень статті 263, з дотриманням конфіденційності інформації.

8.6. Термін "загальні витрати", про який ідеться в пункті 2 абзацу першого статті 272, охоплює прямі та непрямі витрати на виробництво та продаж товарів на експорт, які не включені згідно з пунктом 1 абзацу першого статті 272.

8.7. Належність певних товарів до "того ж класу або виду", що й інші товари, повинна визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням відповідних обставин. При визначенні звичайних прибутків і загальних витрат відповідно до положень статті 272 повинні вивчатися продажі на експорт до України найвужчої групи або асортименту товарів, який включає товари, що оцінюються, і для яких може бути надана необхідна інформація. Для цілей статті 272 "товари того ж класу або виду" повинні бути з тієї самої країни, що й товари, які оцінюються.

9.1. Митна вартість, визначена за резервним методом згідно з положеннями статті 273, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначених (визнаних) митних вартостях.

9.2. Для використання положень статті 273 при визначенні митної вартості повинні використовуватися методи, викладені у статтях 267-272, при цьому обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 273.

9.3. Деякі приклади обґрунтованої гнучкості:

а) ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи "максимально наближений до часу ввезення" (приблизно в той час), що й товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартості може бути вартість ідентичних імпортних товарів, вироблених у країні, відмінній від країни експорту оцінюваних товарів; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 271 і 272;

б) подібні (аналогічні) товари - вимога про те, що подібні (аналогічні) товари повинні експортуватися в той самий час чи "максимально наближений до часу ввезення" (приблизно в той час), що й товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартості може бути вартість подібних (аналогічних) імпортних товарів, вироблених у країні, відмінній від країни експорту оцінюваних товарів; можуть використовуватися митні вартості подібних (аналогічних) імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 271 і 272;

в) метод на основі віднімання вартості - вимога про те, що товари продаватимуться "у незмінному стані", яка міститься в частині 2 статті 271, може тлумачитися гнучко; вимога про "90 днів" теж може застосовуватися гнучко.

10.1. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, враховує особливості визначення митної вартості носіїв інформації, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних.

При визначенні митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, враховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

Примітки:

1. Термін "носій інформації" не відноситься до інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;

2. Термін "програмне забезпечення" не відноситься до звукових, кіно- та відеозаписів.

10.2. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, ураховує особливості визначення митної вартості нафти та нафтопродуктів.

При визначенні митної вартості нафти та нафтопродуктів, що імпортуються, митна вартість визначається як середнє значення середніх котирувань, які публікуються світовим ціновим агентством Platts, за попередні 10 днів, що передують даті подання вантажної митної декларації до митного оформлення. При цьому необхідно проводити коригування в залежності від регіону, з якого експортується товар, та умов поставки.

Наприклад, поставка Premium gasoline 50 ppm (бензин АІ-95) виробництва Мозирський НПЗ з Білорусії, дата подання ВМД - 1 квітня 2008 року:

Середнє котирування за Platts під позицією Prem Unl CIF NEW за 10 котирувальних днів до моменту подання ВМД до митного оформлення (з 16.03.08 до 31.03.08) - 903,2 дол. США; 50 дол. США - тариф доставки Вентспілс - Мозир; 16 дол. США - тариф доставки Мозир - кордон України.

903,2 - 50 + 16 = 869,2 дол. США.

10.3. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, беручи до уваги відомості щодо класифікації кузовів автомобілів згідно з УКТЗЕД, ураховує комплектність таких кузовів, а також значення процентного показника вартості кузовів залежно від вартості транспортних засобів.

Зокрема, кузови для легкових автомобілів можуть бути неукомплектовані, частково та повністю укомплектовані.

Кузов автомобіля неукомплектований - це власне сам металевий корпус кузова в зборі, бондеризований або ні, заґрунтований або ні (чорний кузов), пофарбований або нефарбований, із встановленими на ньому дверима та капотами або без них, без елементів і приладів внутрішнього та зовнішнього обладнання.

Частково вкомплектований кузов - це металевий корпус у зборі, пофарбований, із встановленими на ньому дверима та капотами, з присутніми такими елементами та приладами внутрішнього та зовнішнього обладнання: приладові щитки, багажні полиці, скло лобове, скло в дверях і в багажному відділенні, шумоізоляція, внутрішнє облицювання та електроарматура. При цьому, деякі з перелічених елементів можуть бути відсутніми, наприклад, скло.

Повністю укомплектований кузов - це власне кузов автомобіля в зборі, на якому встановлено: приладові щитки, багажні полиці, сидіння і подушки, скло лобове, скло в дверях і в багажному відділенні, сонцезахисні елементи, замки з ручками, фіксатори замків, ручки для підіймання скла, склоочисник лобового скла, шумоізоляція, внутрішнє облицювання та електроарматура, елементи освітлення кузова (за винятком фар і задніх габаритних ліхтарів) і кузовні елементи (дзеркала, крючки, крюки для кріплення вантажу у вантажному відділенні, килимки). При цьому, деякі з перелічених елементів можуть бути відсутніми, наприклад, скло, дзеркала, ручки, сидіння без подушок.

Значення відсоткових показників вартості кузовів залежно від вартості транспортних засобів складають:

Джерелами цінової інформації для транспортних засобів (для цілей визначення митної вартості кузовів), що були у використанні, є довідкова література, яка відображає ціни на транспортні засоби в провідних країнах - експортерах, а саме;

- для транспортних засобів американського ринку - довідник Національної асоціації автомобільних дилерів - "N.A.D.A.", США;

- для транспортних засобів європейського ринку - довідники "SchwackeListe", "Superschwacke" видавництва "EUROTAX", Швейцарія;

- для транспортних засобів виробництва країн - членів СНД - довідник "Цены на автотранспортные средства, трактора, автомобильные и тракторные двигатели, мотоциклы, краны" видавництва НАМИ, Росія.

10.5. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, ураховує особливості визначення митної вартості обладнання.

Види обладнання можна розподілити на енергетичне (силове), технологічне (робочі машини), інформаційне.

До енергетичного відноситься обладнання теплових, атомних і гідроелектростанцій, що виробляє теплову та електричну енергію, електрообладнання, що перетворює електричну енергію (наприклад, ЛЕП), двигуни, що перетворюють будь-які види енергії в механічну.

До технологічного обладнання (робочі машини) відносяться пристрої, які перетворюють матеріали. Зазначене обладнання призначено для механічного, термічного або хімічного впливу на предмет (матеріал). При цьому, сам предмет може знаходитись в твердому, рідкому або газоподібному стані. Основною метою впливу на нього технологічного обладнання є зміна форми та властивостей. До технологічного обладнання належать металоріжучі та деревообробні станки, пресові та ливарні машини, обладнання для зварювання, електрофізичної та електрохімічної обробки матеріалів, металургії, нафтопереробної, хімічної, харчової, тютюнової, текстильної, целюлозно-паперової, шкіросировинної, поліграфічної промисловості, підйомно-транспортне обладнання, промислові роботи та маніпулятори.

Інформаційне обладнання призначене для оброблення, перетворення та зберігання інформаційних даних: системи зв'язку (в тому числі телебачення, радіо- та телефонного зв'язку), засоби вимірювання та керування, засоби обчислювальної та оргтехніки, засоби відображення та зберігання інформації.

Слід враховувати, що обладнання може бути новим, таким, що було в користуванні, відновленим, морально застарілим, знятим з виробництва. Також обладнання може бути в завершеному і незавершеному вигляді (при цьому набір частин можуть мати ознаки завершеної машини), багатофункціональним (комбінованим, що складається з пристроїв різного типу, об'єднаних у один агрегат, які послідовно або одночасно виконують роздільні функції, що доповнюють одна одну, наприклад міні-заводи), серійним або виготовленим за індивідуальним замовленням.

При здійсненні контролю митної вартості обладнання повинні вживатися всі необхідні заходи щодо його ідентифікації, звертаючи увагу на такі характеристики: повне найменування моделі, торговельна марка, країна виробництва та виробник, серійний (заводський) номер, рік випуску, призначення обладнання, технічні характеристики (комплектність, функції обладнання та його окремих складових частин, клас точності, виробнича потужність, габарити, продуктивність, матеріал виготовлення основних компонентів обладнання та його комплектуючих, трудомісткість налагодження та підготовки до роботи робочих вузлів (у разі проведення інсталяції, встановлення програм тощо до ввезення на митну територію України) та інші характеристики згідно з даними технічної документації, дата початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і всі види (профілактичний, поточний, капітальний) ремонту (за наявності), інформація про фізичний знос (якщо обладнання було в експлуатації), інформація про повну та залишкову балансову вартість продавця на останню звітну дату перед датою оцінки, технічний стан (наявність дефектів на дату оцінювання), вироблений ресурс і ресурс до списання, мета ввезення (для продажу чи власного використання).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість декларантом, зокрема, надається технічна документація виробника (паспорт обладнання, технічні описи, складальні креслення, специфікації тощо), інші джерела інформації, де наведено цінові та якісні характеристики таких товарів.

Для контролю правильності визначення митної вартості нового обладнання необхідно використовувати інформацію про вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, комерційні пропозиції, розміщені на офіційних сайтах підприємств-виробників і посередників у мережі Інтернет із зазначенням адреси цих сайтів, висновки спеціалізованих експертних організацій, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, біржову інформацію про ціни на сировину, бізнес-довідники і бюлетені цін товарного ринку, інформацію виставок і ярмарків, відомості спеціалізованих видань, інші інформаційні джерела.

При здійсненні контролю митної вартості обладнання, що становить єдиний комплекс, який складається з різних машин і призначений для виконання конкретної функції, необхідно перевіряти дані щодо вартості об'єктів у складі технологічного комплексу.

При визначенні митної вартості обладнання, яке було в користуванні, враховується інформація про його технічний стан і ступінь зносу. Визначена митна вартість обладнання не може бути меншою за його ліквідаційну вартість.

Якщо декларування митної вартості обладнання, яке було в користуванні, здійснюється без необхідних документальних підтверджень щодо його фізичного зносу, то декларант з метою визначення фізичного, функціонального й економічного зносу та на вимогу митного органу надає висновок експертної організації (звіт про оцінку майна).

При визначенні митної вартості обладнання необхідно брати до уваги як основні одиниці виміру, так і додаткові (штуки). При цьому, вартість обладнання не може бути нижче вартості матеріалу (сировини), що використовується при виготовленні обладнання.

10.6. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, ураховує особливості визначення митної вартості комплектних об'єктів.

Відповідно до положень Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 N 1219 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2006 за N 26/11900 (зі змінами), комплектний об'єкт - промисловий або інший об'єкт у цілому, окремий цех, установка чи агрегат, що являють собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину, у зібраному стані класифікуються за одним товарним кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) та спорудження яких передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж, налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не можуть увозитись на митну територію України (вивозитись за межі митної території України) за однією партією товарів; складові комплектного об'єкта - деталі, вузли, комплектуючі вироби, технологічне оснащення, призначені виключно для виконання певних технічних функцій комплектного об'єкта, які відповідають вимогам конструкторської документації, допущені до застосування в складі комплектного об'єкта за прямим призначенням рішенням його розробника (держателя оригіналів конструкторської документації) та поставка яких здійснюється виключно у межах поставки комплектного об'єкта.

Контроль вартості комплектних об'єктів проводиться з урахуванням положень пункту 10.5 глави 10 цих Методичних рекомендацій, до прийняття митним органом рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД.

При митному оформленні комплектних об'єктів здійснюється оцінка вартості як комплектного об'єкта в цілому, так і окремих його складових частин.

10.7. Посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, ураховує особливості визначення митної вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

При здійсненні контролю митної вартості товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю потрібно порівнювати з середнім значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу).

Якщо здійснюється контроль вартості товарів на підставі сировинних складових, ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для контролю використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, коли здійснювалось відвантаження товару.

10.8. Особливості митної оцінки незареєстрованих лікарських засобів, які ввозяться на територію України з метою проведення доклінічних досліджень і клінічних випробувань.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. У випадках коли немає продажу на експорт в Україну, тобто товари ввозяться лише з метою проведення клінічних досліджень і клінічних випробувань, перший метод визначення митної вартості товарів (вартість операції) не може бути застосований. Оскільки такі лікарські засоби нові або випробувальні, не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, а також за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з тим що немає імпорту ідентичних або подібних товарів. Якщо такі лікарські засоби не продаються в Україні, метод на основі віднімання вартості також не може бути застосований для визначення їх митної вартості. Це означає, що слід застосовувати метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість).

При цьому, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) може бути використаний тільки за умови надання декларантом митному органу інформації від виробника товарів, які оцінюються, про їх вартість, яка повинна складатися із сум, визначених згідно зі статтею 272 Митного кодексу України.

Якщо декларант не може або не бажає надати інформацію, необхідну для визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість), для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується резервний метод відповідно до статті 273 Митного кодексу України.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями 273 статті Митного кодексу України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-5 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Наприклад, операційна вартість ідентичних або подібних товарів може бути "гнучко застосована", аби дозволити митниці використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/або виготовлених в різних країнах походження.

Цей вид "гнучкого застосування" дозволяє митниці використовувати митну вартість раніше імпортованих лікарських засобів, які належать до тієї ж фармацевтичної категорії (наприклад, антигістамінні препарати, противоаритмичні засоби, антидепресанти тощо), або лікарських засобів подібного хімічного складу і очікуваного лікарського ефекту з інших країн походження, припустивши, що така інформація доступна для митного органу або декларанта.