Про затвердження Правил здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України в 2023 році

10. Пояснення щодо заповнення форми плану капіталізації/реструктуризації:

1) план капіталізації/реструктуризації має містити джерела збільшення капіталу, визначені банком у програмі капіталізації/реструктуризації, та планові показники діяльності банку на період дії програми капіталізації/реструктуризації;

2) опис параметрів заповнення колонок форми:

колонка 2 - зазначаються дати в межах поточного року;

колонки 3 і 4 - для рядків 3 - n-2 зазначаються значення нормативу Н2/нормативу Н3, яких планується досягти станом на визначену дату;

колонка 5 - зазначається сума РК, розрахована за такою формулою:

де Ар, Свп, ОР, НКР використовуються в значеннях, визначених розпорядчим актом Національного банку з питань розрахунку пруденційних нормативів, станом на визначену дату;

Н2 - значення нормативу, якого планується досягти станом на визначену дату;

колонка 6 - зазначається сума ОК, розрахована за такою формулою:

де Н3 - значення нормативу, якого планується досягти станом на визначену дату;

колонка 7 - зазначаються джерела збільшення РК/ОК та складові зменшення РК/ОК (у дужках зазначається відповідний балансовий рахунок);

колонки 8 і 9 - зазначається сума збільшення/зменшення РК/ОК, визначена як різниця між сумою РК/ОК на поточну та попередню дати;

колонка 10 - зазначаються заходи з реструктуризації щодо збільшення/зменшення активів банку;

колонка 11 - зазначається сума збільшення/зменшення активів банку в результаті реалізації заходів з реструктуризації активів банку;

3) опис параметрів заповнення рядків форми:

рядок 1 - зазначаються дані, визначені за результатами оцінки стійкості;

рядок 2 - зазначаються дані, визначені за результатами оцінки стійкості з урахуванням упроваджених банком заходів та/або фактичних подій, що відбулися після звітної дати до дати подання банком програми капіталізації/реструктуризації незалежно від їх впливу (позитивного або негативного) на значення нормативів достатності капіталу.

11. План капіталізації/реструктуризації банку повинен містити:

1) планові значення регулятивного капіталу, основного капіталу, нормативів Н2 та Н3, прогнозні розрахунки збільшення розміру регулятивного та основного капіталу, збільшення значення нормативів Н2 та Н3. Банк здійснює такі розрахунки на підставі результатів прогнозних показників діяльності (можливість збільшення капіталу за рахунок внутрішніх джерел, зокрема зменшення частки вкладень у цінні папери, інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу/капітального інструменту з умовами списання/конверсії) та попередніх домовленостей з акціонерами/інвесторами/кредиторами (можливість збільшення капіталу за рахунок зовнішніх джерел);

2) інформацію про збільшення розміру регулятивного капіталу, основного капіталу, збільшення значень нормативів Н2 та Н3 за рахунок зовнішніх джерел:

збільшення розміру статутного капіталу банку;

внесків за незареєстрованим статутним капіталом, зокрема за рахунок додаткових внесків акціонерів, залучення коштів інвесторів, у тому числі власників вкладів (депозитів) за їх згодою;

залучення коштів на умовах субординованого боргу/капітального інструменту з умовами списання/конверсії;

отримання прибутку від операцій з акціонерами, зокрема в результаті отримання безповоротної фінансової допомоги, прощення боргу за наданими кредитами, депозитами, кредиторською заборгованістю, субординованим боргом або вкладеннями в боргові цінні папери власної емісії банку;

продажу власних акцій, викуплених банком в акціонерів;

3) заходи, яких банк має вжити для забезпечення досягнення необхідних рівнів нормативів Н2 та Н3, визначених Національним банком за результатами оцінки стійкості, із зазначенням строків їх виконання та розрахунку економічного ефекту від упровадження кожного заходу;

4) упроваджені банком заходи та/або фактичні події, що відбулися після звітної дати, що враховані банком під час складання програми капіталізації/реструктуризації, а також розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу/впливу кожної фактичної події;

5) заходи щодо проведення операційної та/або структурної реструктуризації з поліпшення якості активів банку та/або реструктуризації зобов’язань банку, що можуть передбачати:

погашення активів, за якими вимагалося збільшення розміру кредитного ризику за результатами перевірки якості активів під час оцінки стійкості банку;

здійснення реструктуризації кредитів, за якими вимагалося збільшення розміру кредитного ризику за результатами оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, шляхом оформлення додаткового забезпечення за цими кредитами:

у вигляді майна - за умови належної його оцінки, здійсненої за ринковою (справедливою) вартістю незалежним суб’єктом оціночної діяльності, та належного юридичного оформлення;

у вигляді безумовного зобов’язання про погашення боргу, наданого безпосередньо на користь банку (договори поруки), що надані контролером або учасником групи юридичних осіб під спільним контролем, за таких умов:

підтвердження банку про наявність групи юридичних осіб під спільним контролем;

належного юридичного оформлення наданих безумовних зобов’язань;

підтвердження кредитоспроможності осіб, які надають безумовні зобов’язання про погашення боргу, їх фінансовими планами. Умови реструктуризації кредитів не передбачають погашення заборгованості за діючими кредитами за рахунок видачі нових кредитів, надання кредитів без належного забезпечення, надання кредитів клієнтам із непрозорою структурою власності, клієнтам, фінансовий стан яких не підтверджує спроможності обслуговувати кредити за ринковими умовами та/або цільове використання кредитів викликає сумніви щодо їх повернення;

поліпшення фінансового результату за рахунок зменшення процентних витрат у разі спрямування залучених коштів на умовах субординованого боргу/капітального інструменту з умовами списання/конверсії та/або інших процентних зобов’язань на оплату простих акцій додаткової емісії;

відчуження активів банку (з урахуванням потенційних втрат від такого відчуження) виходячи з ринкової вартості таких активів, продажу часток акцій дочірніх та асоційованих компаній, які не приносять прибутку або є малоприбутковими, цінних паперів, що не мають активного ринку, майна, яке перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

продаж основних засобів виходячи з ринкової вартості таких активів, ураховуючи ті, що не забезпечують технологічного здійснення банківських послуг;

списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до законодавства України;

скорочення активних операцій з пов’язаними особами;

проведення операцій з пов’язаними особами виключно на ринкових умовах та з дотриманням відповідних лімітів кредитування, інвестування, переоформлення раніше укладених договорів із пов’язаними особами на ринкових умовах;

6) заходи щодо проведення операційної та/або структурної реструктуризації мають відповідати таким мінімальним критеріям:

операції з продажу/відчуження активів банку (з урахуванням потенційних втрат від продажу/відчуження) здійснюються за справедливою (ринковою) вартістю таких активів;

відчуження активів материнській компанії ґрунтується на історії успішно реалізованих подібних угод. Материнська компанія або пов’язані з банком особи підтримують обсяг наданих банку кредитних та/або депозитних коштів, розміщених у банку в сумі, що дорівнює або перевищує суму капіталу, який, як очікується, має бути збережений у межах запропонованого продажу/відчуження або передавання активів. Власники цих вимог до банку взяли зобов’язання здійснити конвертацію таких коштів у капітал банку, якщо продаж/відчуження або передавання активів не будуть реалізовані;

втрати банку від зниження операційних витрат передбачаються в прогнозному звіті про фінансові результати банку протягом першого року реалізації плану реструктуризації;

7) заходи з удосконалення системи управління банку, фінансово-економічної політики, управління персоналом, що можуть передбачати:

скорочення адміністративних витрат, ураховуючи витрати на утримання персоналу;

згортання спонсорських та благодійних програм, витрат на рекламу та маркетинг;

скорочення персоналу банку;

зміну управлінської та внутрішньої організаційної структури банку;

скорочення кількості відокремлених підрозділів банку;

відмову від нерентабельних напрямів бізнесу або продаж бізнесу;

зміну структури банківських послуг;

припинення нарахування та виплати дивідендів учасникам банку, бонусів його керівництву;

запровадження мораторію та/або обмеження щодо інвестування коштів в інші компанії, цінні папери, які не мають активного ринку, відкриття нових відділень, за винятком випадків, якщо банк обґрунтує, що такі заходи приведуть до підвищення ефективності і прибутковості його діяльності.

Відповідно до Інструкції № 368 банк за згодою інвестора та після отримання відповідного дозволу Національного банку може достроково погасити субординований борг/капітальний інструмент з умовами списання/конверсії з метою спрямування інвестором коштів на збільшення статутного капіталу.

Банк у разі отримання під час здійснення додаткової емісії акцій повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали свої рішення про купівлю акцій, зобов’язаний негайно повідомити про це Національний банк і внести зміни до програми капіталізації/реструктуризації.

12. Документи, що додаються банками до плану капіталізації/реструктуризації:

1) протоколи засідання загальних зборів акціонерів, правління, ради банку;

2) планові показники діяльності банку на період дії програми капіталізації/реструктуризації на кожну звітну місячну дату протягом звітного року, а саме:

регулятивного/основного капіталу;

мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1);

нормативу Н2;

нормативу Н3;

прогнозні баланси та звіти про прибутки і збитки;

3) банк, який передбачає емісію та продаж додаткових акцій, отримання прибутку від операцій з акціонерами, додає до програми капіталізації/реструктуризації гарантійні листи від акціонерів/інвесторів щодо збільшення статутного капіталу банку та/або надання фінансової допомоги, прощення боргу, які мають містити запевнення, що акціонери/учасники банку забезпечать капіталізацію банку до передбаченого програмою капіталізації/реструктуризації необхідного рівня нормативів Н2 та Н3, визначених Національним банком за результатами оцінки стійкості банку, на суму запланованого, але не отриманого прибутку в строки, установлені Національним банком та визначені в програмі капіталізації/реструктуризації;

4) банк, який планує збільшити регулятивний капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу/капітального інструменту з умовами списання/конверсії, додає до програми капіталізації/реструктуризації такі документи:

що містять інформацію про інвестора, суму та строк залучення коштів;

що характеризують стан джерела походження коштів інвестора та підтверджують можливість виконання ним своїх зобов’язань перед банком щодо розміщення коштів на умовах субординованого боргу/капітального інструменту з умовами списання/конверсії;

5) банк, акціонери якого мають намір продати банк новим інвесторам, додає до програми капіталізації/реструктуризації такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо продажу банку інвесторам (або рішення ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися);

інформацію про нових інвесторів банку разом із документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов’язань перед банком. Новий інвестор, який у результаті купівлі банку набуває статусу власника істотної участі в банку, має відповідати вимогам, установленим Положенням про ліцензування банків, затвердженим постановою Правління Національного банку від 22 грудня 2018 року № 149 року (зі змінами).

Банк також надає графік подання до Національного банку підтвердних документів, якщо їх немає на дату подання програми капіталізації/реструктуризації.

Національний банк має право проводити зустрічі з потенційними інвесторами для обговорення питань, пов’язаних з унесенням коштів до капіталу банку;

6) банк у разі неможливості виконання заходів у встановлені строки подає до Національного банку документи, що містять інформацію та підтверджують його можливість скористатися додатковими джерелами збільшення регулятивного/основного капіталу банку;

7) обґрунтування, розрахунки, документи, що підтверджують можливість виконання кожного із запланованих заходів з капіталізації чи реструктуризації та строки їх фактичного виконання.

13. Програма капіталізації/реструктуризації банку забезпечує дотримання банком у встановлені в пункті 35 розділу IV Правил строки значень регулятивного капіталу, основного капіталу, необхідних рівнів нормативів Н2 та Н3 у строк, визначений Національним банком.

14. Наявність обґрунтованих розрахунків економічного ефекту від упровадження заходів/впливу фактичних подій, що відбулися після звітної дати до дати подання банком програми капіталізації/реструктуризації, та інших заходів, передбачених програмою капіталізації/реструктуризації банку.

15. Наявність обґрунтованих розрахунків економічного ефекту від упровадження кожного із заходів, передбачених програмою капіталізації/реструктуризації.

16. Документальне підтвердження можливості реалізації запланованих заходів, зокрема:

1) задокументоване судження банку, що підтверджує дотримання банком установлених у пункті 2 розділу I цього додатка принципів складання програми капіталізації/реструктуризації;

2) підтвердження учасниками/інвесторами банку наявності коштів для капіталізації банку, у тому числі для надання фінансової допомоги;

3) надання учасниками/інвесторами банку запевнень, що капіталізація банку не здійснюється за рахунок кредитних коштів, отриманих у цьому або іншому банку прямо або опосередковано через його пов’язаних осіб;

4) наявність додаткових джерел збільшення регулятивного/основного капіталу банку;

5) підтвердження намірів потенційних покупців активів банку з урахуванням ринкових цін на такі активи. Перелік майна, що планується до продажу, підтвердження, що немає обтяжень на це майно;

6) наявність актуальної оцінки майна (у разі продажу майна банку, що перейшло в його власність на підставі реалізації прав заставодержателя);

7) підтвердження дій/намірів банку щодо реструктуризації зобов’язань банку перед іншими кредиторами;

8) наявність обґрунтувань щодо скорочення витрат на утримання персоналу, адміністративних витрат, основних засобів, доцільності упровадження нових продуктів;

9) якість управління кредитним ризиком у банку з урахуванням результатів оцінки стійкості задовільна. Якщо така оцінка незадовільна, то оцінка плану капіталізації/реструктуризації банку потребує поглибленішого аналізу.

17. Національний банк розглядає заходи, передбачені програмою капіталізації/реструктуризації банку, та визначає їх прийнятність/неприйнятність, а також здійснює верифікацію упроваджених банком заходів/фактичних подій, що відбулися після звітної дати до дати подання банком програми капіталізації/реструктуризації.

18. Банк забезпечує виконання погодженої Національним банком програми капіталізації/реструктуризації та подає до Національного банку детальні звіти про її виконання станом на перше число кожного місяця протягом строку виконання програми до 20 числа місяця, наступного за звітним, та станом на 01 січня року, наступного за поточним, - до 29 січня.

19. Національний банк забезпечує контроль та моніторинг за виконанням банком заходів, передбачених програмою капіталізації/реструктуризації шляхом:

1) аналізу звіту банку про виконання програми капіталізації/реструктуризації, інформації та документів, які підтверджують виконання запланованих заходів;

2) аналізу активних операцій, які здійснені банком після дати оцінки якості активів банку, їх класифікації та розміру кредитного ризику за ними;

3) аналізу статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку;

4) проведення інспекційних перевірок, у тому числі позапланових.

20. Національний банк визначає активні операції, що підлягають аналізу/перевірці, з урахуванням розміру та характеру здійснюваних банком операцій.

21. Національний банк під час аналізу звіту банку про виконання програми капіталізації/реструктуризації має право враховувати вжиті банком заходи, які не були передбачені в програмі капіталізації/реструктуризації, якщо вони за результатами їх верифікації будуть визнані Національним банком прийнятними та достатніми.