• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Протокол від 06.02.2008 № 56
- оторінофарінгоскопія.
Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.
Консультації фахівців проводяться за свідченнями.
Санаторно-курортне лікування*
При хронічному мезотімпаниті лікування спрямоване на:
1) Санацію джерел інфекції носоглотки.
2) Відновлення дренажно-вентиляційної здатності слухової труби.
3) Стимуляцію репаративних процесів, підвищення захисних сил організму.
При хронічному епітимпаніті, епімезотимпаніті провідним методом лікування є хірургічний.
Санаторно-курортне лікування при епітимпаніті може бути застосоване для санації осередків інфекції, в післяопераційному періоді для стимуляції репаративних процесів, санації післяопераційної порожнини із застосуванням оптичних засобів.
Дієта хворих на ХГСО - повинна бути збагачена вітаміном D, містити велику кількість кальцію, фосфору.
Санаторний режим II-III ст.
Кліматотерапія: загальна
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)
Рекомендації по зміні стилю життя: показано перебування в умовах УФ радіації.
Пелоїдо і бальнеотерапія:
- Сульфідні ванни - концентрації 100 мг/л, температури 35-36 град.С, по 10 хв, на курс 10-12 ванн на курс;
- Йодобромні, хвойні, перлинні, кисневі ванни температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, вуглекислі ванни - концентрації 1,2-1,4 г/л, температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, 10-12 ванн на курс, оксигенація.
- Аерація барабанної порожнини киснем по 10 хв, на курс 10-12 процедур.
Апаратна фізіотерапія - показані методи загальної рефлекторної фізіотерапії:
- Регуляція вегетативних функцій нервової системи (УФ-опромінення шийних симпатичних вузлів 2-3 біодози)
- Електрофорез за внутрішньовушною і комірною методиками з розчином кальцію хлориду, нікотинової кислоти, магнію сульфату, ефедрину, пахікарпіну, антипірину (залежно від стану тонусу судин).
- Озонові ванни по 10 хв, на курс 10-12 ванн.
Санація носа, носоглотки, навколоносових пазух, відновлення функції слухової труби:
- УЗ дія області глоткового отвору слухової труби - здійснюється від УЗ-апарата з частотою УЗ-коливань 2640 кГц за допомогою спеціального випромінювача, виконаного у формі вушного катетера. Випромінювач вводять по нижньому носовому ходу і встановлюють у області глоткового отвору слухової труби. Режим дії безперервний, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, по 5 хв, на курс 10-12 процедур.
- УЗ-аерозолі ендоназально - протеолітичні ферменти - лідаза, ронідаза, кололітін та ін. розчиняють в 5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або буферного розчину (pH - 5,2) на процедуру, тривалість 10 хв, на курс 15-20 процедур.
- УФ-опромінення слизової порожнини носа і носоглотки (j-S) біодози.
- Опромінення УФ-лазером ендоназально, на курс 7-10 процедур.
- Гальвано - грязь на область навколоносових пазух, привушну область.
- Електростимуляція м'язового апарату слухової труби - фарадизація слухової труби - після попереднього змазування слизової оболонки порожнини носа 2% розчином лідокаїну, електрод у вигляді катетера по нижньому носовому ходу вводять в глотковий отвір слухової труби. Другий електрод поміщають між кутом нижньої щелепи і сосцевидним відростком. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 3-5 мін, через день, на курс 7-10 процедур.
- Діадинамічні струми, модульовані довгими періодами. Лікування проводять за ендоназально-ендоауральною методикою. Турунди, змочені теплою водою або лікарською речовиною (діадинамофорез), вводять в слуховий прохід і відповідну хворому вуху сторону порожнини носа. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 5-10 хв, на курс 10-12 процедур).
Дія на привушну область:
- Дарсонвалізація тканин, що оточують вушну раковину (циліндровий електрод, по 6-8 хв, 10-12 процедур).
- УВЧ-індуктотермія на завушну область (зазор 1 см, сила струму з відчуттям слабкого тепла, по 10 хв, 6-8 процедур на курс).
- СМХ-терапія (потужність дії 5-6 Вт, по 10 хв, 5-6 процедур на курс).
- Парафінолікування лікування на привушну область - салфетно-аплікаційний метод: парафін температури 50 град.С, бруд 40-42 град.С, озокерит 40-45 град.С, тривалість процедури 20 хв, на курс 12-15 процедур.)
- Грязелікування. Лікувальна грязь температури 38-40 град.С застосовується у вигляді аплікацій завтовшки 2-3 см, які накладають навколо вушної раковини на 15-20 хв, на курс 12-15 процедур. Грязелікування за "комірною" методикою - грязь накладають на вушну раковину до скуластої кістки, сосцевидного відростка, по бічній поверхні шиї і через плечовий пояс доходить спереду до рівня соска, а позаду до верхнього краю лопатки. Температура грязі та тривалість аплікації підвищується з кожною процедурою (від 38 до 40 град.С і з 10 до 20 хв), після чого залишаються постійними до закінчення курсу лікування (20 процедур).
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.
Показники якості лікування: поліпшення самопочуття хворого.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
санаторно-курортного лікування захворювань органів дихання
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування бронхоектатичної хвороби
Шифр по МКХ-10: J47
Класифікація бронхоектатичної хвороби: (В.С. Путов, В.Л. Толузаков, Ю.Н. Левашов, 1984; Н.А. Кокосов, 1999
Форма розширення бронхів (бронхоектази):
1. Циліндричні
2. Мішечкові
3. Веретеноподібні
4. Змішані
Клінічний перебіг (форма захворювання):
1. Легка форма;
2. Форма середньої тяжкості;
3. Тяжка форма;
4. Ускладнена
Фаза захворювання:
1. Загострення;
2. Ремісія
Розповсюдженість процесу:
1. Однобічні бронхоектази;
2. Двобічні бронхоектази з визначенням локалізації по сегментах.
Діагностика на санаторно-курортному етапі*
Основні клінічні критерії:
- локалізація ателектазів з бронхоектазами (частіше ліворуч, нижньодольова), зміщення серця в бік пошкодження, притуплення легеневого звуку, різнокаліберні хрипи; без ателектазів часто зустрічаються як ліворуч, так і праворуч.
- рентгенографія: базально розташована тінь трикутникової форми, чітка, навкісна спадаюча тінь, яка зливається з куполом діафрагми, з різким зміщенням органів середостіння, вище затемнення вікарна емфізема.
Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з бронхоектитичною хворобою:
- зникнення клінічних критеріїв загострення захворювання, у період ремісії - зберігання симптомів ендобронхіту, але менш виражені, зникнення дихальної та серцево-судинної недостатності, або не вище 1 ступеня
- нормалізація гемограми,
- зникнення кровохаркання та виділення гнійної, смердючої мокроти,
- при бронхографії - відсутність загоєння бронхоектазів.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові
- Біохімія крові (СРБ, фібриноген, креатинін, сіалові кислоти, серомукоїд, гаптоглобін, (альфа)-2 та (гама)-глобулін)
- Загальний аналіз сечі
- Загальний аналіз мокротиння
- Бактеріологічне дослідження мокротиння та на БК
Додаткові лабораторні дослідження:
- Чутливість до антибіотиків
- Імунограма
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- Електрокардіографія
- Дослідження функції зовнішнього дихання
- Рентгенологічне дослідження легень
Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Задачі етапу: 1) при необхідності продовжувати протизапальну та розсисаючу терапію, 2) нормалізація функціональної активності дихальної системи, 3) корекція змін, що виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіозу), 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого, 6) корекція супутньої патології.
Дієта має бути легко засвоюватись, добре кулінарне оброблена, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.
Санаторний режим: I-III.
Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.
Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), застосування дихального тренажеру, масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний).
Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом.
Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом, теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 град., при відсутності задишки підвищують до 3000 м, кут підіймання 6-12 град.
Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних, антигістамінних, при необхідності муколітичних препаратів (частіше неферментні муколітики - мукосольвин та бікарбонат натрію).
Апаратна фізіотерапія: для оптимізації періоду акліматизації
у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень,
порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму
на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для
цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D на відстані 1,5 см
1-2
від остистих відростків хребта, на якої проектуються точки
акупунктури, сегментарно-інерваційно пов'язані з легкими та
симпатичною нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають
магнітний індуктор, максимальна магнітна індукція - 8,2 мТл,
експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10-12 діб;
- загальне УФО;
- при загостренні ЕП УВЧ низької інтенсивності 20-40 Вт на грудну клітину, курсом 8-12 сеансів, тривалістю 10-12 хв;
- на стадії регенерації електрофорез 5% хлориду кальцію.
Термін санаторно-курортного лікування 24 дні.
Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, запального процесу, зменшення виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.
Протипоказання: бронхоектатична хвороба у стані загострення, з тяжкими та ускладненими формами, амілоїдоз.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 555 від 27.06.2013 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного бронхіту, трахеобронхіту
Шифр по МКХ-10: J41, 42
Класифікація хронічного бронхіту (Н.Р. Палєєва, В.О. Ільченко, Л.М. Царькова 1990, 1991)
1. Характер запального процесу у бронхах.
1.1. Простий (катаральний) бронхіт.
1.2. Гнійний бронхіт з виділенням гнійного мокротиння.
1.3. Слизово-гнійний бронхіт з виділенням слизово-гнійного мокротиння.
1.4. Особливі форми:
1.4.1. Геморагічний бронхіт з виділенням мокротиння з домішками крові.
1.4.2. Фібринозний бронхіт - з виділенням дуже в'язкого мокротиння, збагаченого фібрином, у вигляді слепків дрібних бронхів.
2. Належність та відсутність синдрому бронхіальної обструкції.
2.1. Необструктивний бронхіт.
2.2. Обструктивний бронхіт.
3. Рівень ураження бронхіального дерева.
3.1. З переважним пошкодженням крупних бронхів (проксимальний).
3.2. З переважним пошкодженням дрібних бронхів та бронхіол (дистальний).
4. Перебіг.
4.1. Латентний.
4.2. З рідкими загостреннями.
4.3. З частими загостреннями.
4.4. Безперервно рецидивуючий.
5. Фаза.
5.1. Загострення.
5.2. Ремісія
6. Ускладнення.
6.1. Емфізема легень.
6.2. Кровохаркання.
6.3. Дихальна недостатність.
6.3.1. Гостра.
6.3.2. Хронічна.
6.3.3. Гостра на фоні хронічної.
Ступені тяжкості хронічної дихальної недостатності. I ст. -
обструктивні порушення вентиляції при відсутності артеріальної
гіпоксемії. II ст. помірна артеріальна гіпоксемія (PaO від 79 до
2
55 мм рт.ст.). III ст. - виражена артеріальна гіпоксемія (PaO
2
нижче 55 мм рт.ст.) або гіперкапнія (PaCO вище 45 мм рт.ст.).
2
6.4. Вторинна легенева гіпертензія:
6.4.1. Транзиторна стадія.
6.4.2. Стабільна стадія без недостатності кровообігу.
6.4.3. Стабільна стадія з недостатністю кровообігу.
Діагностика на санаторно-курортному етапі*
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові та сечі
- Загальний аналіз мокротиння
- Бактеріологічне дослідження мокротиння
Обов'язкові інструментальні та функціональні дослідження:
- Електрокардіографія
- Спірографія
- Рентгенологічне дослідження легень
- Проба з фізичним навантаженням
Додаткові лабораторні дослідження:
- біохімічний аналіз крові: (протеїнограма,
альбумін-глобуліновий коефіцієнт альбумін альфа + альфа
1 2
глобуліни, гаптоглобін, сіалові кислоти, сіркомукоїд -
діагностичні показники), сечовина, креатинін, білірубін,
аминотрансферази, глюкоза
- Імунограма
Додаткові інструментальні дослідження
- бронхофіброендоскопічне дослідження
- УЗД серця
Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Задачі етапу: 1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції; 2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів; 3) корекція дихальної недостатності; 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії; 6) лікування наявних ускладнень; 7) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.
Дієта повинна бути збалансованою, достатньо вітамінізована. Доцільне включення сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному бронхіті з підвищеним виділенням мокроти показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.
Санаторний режим: I-III.
Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів, гір.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.
Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису (мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.
Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом. Теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 град., при відсутності задишки- збільшення протяжності до 3000 м, кут підіймання 6-12 град.
Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів (мукосальвон, амброксол тощо).
Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.
Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та-мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.
При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються із врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори (бета)-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.
Апаратна фізіотерапія: для оптимізації періоду акліматизації
у хворих на ХНЗЛ зі схильністю до вегетативно-судинних порушень,
порушеннями у психоемоційній сфері, при схильності до бронхоспазму
на санаторно-курортному етапі використовують магнітопунктуру. Для
цього на шкіряної поверхні спини, на рівні D на відстані 1,5 см
1-2
від остистих відростків хребта вибирають зону
сегментарно-інерваційно пов'язану з легенями та симпатичною
нервовою системою. На ці зони з обох сторін накладають іплікатори
листові магнітофорні (АЛМ-1 ), максимальна магнітна індукція -
8,2 мТл, експозиція: по 3 години, щоденно впродовж 10-12 діб.
Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.
Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, цинк, аскорбінової кислити тощо) на область грудної клітки, сила струму 0,08-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10-12 процедур.
Спелеотерапія, штучний "соляний клімат", концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/кв.м, тривалість процедури 30 хвилин, на курс 15-20 процедур.
Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка
застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та
88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші
-1
складає 18-23 град.С, об'ємна швидкість подачі 0,72 куб.м x час .
Додаткові:
Ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.
Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїду при t 40-38 град.С, на задньобокову поверхню грудної клітки, тривалістю 15-20 хвилин, на курс 12-18 процедур, через день, або з перервою на 3 день.
Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки ззаду, t - 45-50 град.С, тривалість 30 хвилин, на курс 12-15 процедур, з перервою на третій день.
Бальнеотерапія. Хлориднонатрієві ванни, з концентрацією
-1
(10-40 г x л ), при t 36-38 град.С, тривалість процедури в
залежності від концентрації 10 хвилин, на курс 12-15 ванн через
день.
Азотні або кисневі ванни, t 35-36 град.С, концентрація азоту
-1 -1
20-23 мг x л , кисню 30-40 мг x л . Тривалість 10-15 хвилин.
Процедури проводять з перервою на третій день. На курс 10-20 ванн.
-1
Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менше 10 мг x л ,
-1
а іонів брому 25 мг x л t 37-38 град.С тривалістю 10-12 хвилин,
на курс 8-12 процедур.
Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію.
Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж
-1
10 мг x л загального сірководню, тривалість процедури
10-12 хвилин, проводяться через день або два. На курс 12-14 ванн.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.
Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності нижче II стадії.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хвороб легенів, що спричинені зовнішніми агентами
Шифр по МКХ-10: J60-J63
Класифікація інтерстиціальних захворювань легень (Reynolds, 1998)
1. Звісної етіології:
Альвеолі, запалення інтерстиція та фіброз
- асбестоз
Альвеоліт, запалення інтерстиція, фіброз + гранулеми
- екзогенний алергічний альвеолі (обумовлено контактом з органічним пилом)
- пневмоконіози (силікоз)
- Берліоз
2. Безвісної етіології
Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з пневмоконіозами:
- зникнення клінічних симптомів захворювання;
- зникнення дихальної недостатності, або не вище 1 ступеня;
- нормалізація гемограм;
Діагностика на санаторно- курортному етапі*
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічне дослідження крові (сіркомукоїд, гаптоглобін,
(альфа) і (гама)глобулін, ЛДГ, глікопротеїновий сурфактант A та
2
D, трансамінази, білірубін, критерії які мають діагностичне
значення)
- Імунологічне дослідження крові
Додаткові лабораторні дослідження:
- Біохімічний склад конденсату вологи видихуваного повітря (гістамін, серотонін, адреналін, норадреналін, білок, молекули середньої маси, молочна кислота, дієнові кон'югати, АОЗ, показник виділення вологи.
- При бериліозі (шкіряна проба Куртіса, реакція РПГА антитіл до металу)
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- Електрокардіографія;
- Функція зовнішнього дихання;
- При необхідності одноразово проводиться рентгенологічне дослідження легень;
- Вивчення професійного маршруту
Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Задачі етапу:
- Підвищення загальної реактивності організму;
- Поліпшення функціонального стану бронхолегеневої системи;
- Поліпшення стану серцево-судинної системи;
- Запобігання прогресування захворювання;
- Корекція супутньої патології.
Дієта має бути легкою до засвоювання, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.
Санаторний режим: I-III
Кліматотерапія: клімат морських берегів, гір, лісів.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (дихальна гімнастика, звукова гімнастика, заняття у басейні для плавання, дозована ходьба, теренкур, дозована ходьба на лижах, тренування на велоергометрі, пішохідні прогулянки)
Масаж: постуральний дренаж, масаж класичний, сегментарний, самомасаж, на крапки акупунктури.
Апаратна фізіотерапія: УФО 2 рази на рік по 20 сеансів;
Теплі вологі інгаляції сольових (Na гідрокарбонату - 2 г, Na хлориду - 1 г, води дистильованої - 100 г), соляно-лугових розчинів, мінеральної лікувальної або столово-лікувальної води; ці речовини можна комбінувати з розчином фітонцидів, які готують перед застосуванням шляхом розведення в ізотонічному розчині, у співвідношенні 1 : 3, 1-2 рази на добу, впродовж 10-15 діб, 2 курси на рік; інгаляції муколітиків (мукосольвін).
Електрофорез 0,25-5% розчину новокаїну, 2-5% розчину CaCl на 2 грудну клітину, на курс 10 процедур; При бронхоспастичному синдромі застосовують ультразвук на грудну клітину. Лікування проводять за наступною схемою на 3 зони: перша зона - на паравертебральні ділянки шкіряної поверхні спини, на рівні D , інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, режим імпульсний, по 1-12 2 хв; друга зона - ділянка шостого-сьомого міжребер'я, розпочинаючи від паравертебральної лінії до середньої пахвової лінії, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, по 2 хв праворуч та ліворуч; третя зона - підключична ділянка від грудино-ключичного зчленовування до плечового суглобу, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, методика лабільна, спосіб контактний, праворуч та ліворуч, по 1 хв, на курс 10-12 процедур.
Лазеропунктура на БАТ гелій-неоновим лазером АПЛ-1 в поєднанні з ентеросорбцією та еубіотиками. Довжина хвилі 0,632 нм, щільність потоку потужності 5-7 мВт/кв.см, вплив на 8-10 корпоральних та 3-4 аурікулярних точки, тривалість впливу на корпоральну точку 30 сек., на аурікулярну 5 сек., на курс 10-12 сеансів. Основні точки, які використовують: P 1, 5 , 6, 7, 11; GI 4, 10, 11, 20; T 14, 20, 19; V 11, 12, 13, 43, 15; R 2, 3; E 13, 15, 36; RP 6; I 22, 21, 17; TR 5; VB 12, 20, 21; аурікулярні точки - 13, 60, 15, 51,82, 101, 102, 55, 31, 29, 34, 71, 78 (в залежності від переважаючих симптомів з чергуванням рецептури). Для поліпшення оксигенації крові проводять гіпербаричну оксігенацію. Показаннями для гіпербаричної оксігенації: задишка при фізичному навантаженні та у спокої, зниженні швидкісних характеристик дихання більше, ніж на 40%, а також при зниженні PvO не більше ніж 35 мм рт.ст. (проводять у спеціалізованих 2 санаторіях легеневого профілю).
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення або зникнення кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.
Протипоказання: хворі на пневмоконіози у фазі загострення захворювання, або які супроводжуються легенево-серцевою недостатністю вище 2 ступеня, хронічна рецидивуюча форма тромбоемболії легеневої артерії, бронхоектази, хронічні абсцеси легень при різкому виснаженні хворих, які супроводжуються виділенням гнійного мокротиння та кровохарканням.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування станів після перенесеної пневмонії
Шифр по МКХ-10: J12-J18.
Класифікація пневмоній ("Інструкція про не госпітальну пневмонію у дорослих" відповідно до наказу МОЗ України N 499 від 28.10. 2003)
Форма: вогнищева (вогнищева-зливна); сегментарна (полісегментарна); часткова (крупозна); інтерстиціальна.
Локалізація: сторона пошкодження, доля, сегменти.
Перебіг: легкі, середньо тяжкі, тяжкі
Види: позалікарняні; лікарняні; аспераційні; на тлі ІДС.
За ускладненням: пневмонії ускладнені та неускладнені.
Діагностика на санаторно-курортному етапі*
Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності, або не вище 1 ступеня; нормалізація гемограм; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові;
- Загальний аналіз сечі
Додатково: імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші не надають якої-небудь специфічної інформації, однак за наявності відхилень від нормальних значень свідчать про ураження ряду органів/систем, що має певне клінічне і прогностичне значення.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ЕКГ
- Спірографія
- Рентгенологічне дослідження легень
Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та розкисаючої терапії, відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; корекція змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), очищення організму; підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого; корекція супутньої патології.
Дієта: має бути легкою до засвоювання, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, яка містить тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.
Санаторний режим: II-III
Кліматотерапія: клімат морських берегів, гір, лісів.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, заняття в басейні для плавання, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур, дозована ходьба на лижах, тренування по колу, поступальний дренаж та дренажна гімнастика, масаж класичний та сегментарний, самомасаж, масаж точковий.
Апаратна фізіотерапія. Позиційна аерозольтерапія (репаративна):
а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алое або сік каланхое 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину, 5% розчин аскорбінової кислоти, вітамінні суміші.
б) бронхолітична: магнію сульфат (1 мл 25% розчину + 3,0 мл води), можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну частіше у вигляді йодованої мікстури, холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;
в) мембранстабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру, 1 в день.
При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: фонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідпркарбонату), 8-10 процедур на курс.
- Електрофорез: трипсину, хімотрипсину, мукосольвіну, йоду, міді, кальцію, алое.
- СМВ-терапія, від апарату "СМВ 150-1", "Луч-11", "Луч-3", "Radarmed".
- Індуктотермія
- ДМВ-терапія: від апарату "Ромашка", "Ранет", "Терма", 9-12 Вт, 10 хв, N 10
- КВЧ-терапія апаратом Явь1 - 5,6, Явь1 - 7,1, щільність струму до 10 мВт/кв.см, тривалість сеансу 5-20 хв, N 10-15 на курс, щоденно або через день.
- НВЛОК потім ЛО + ентеросорбенти, ЛО на ділянку 2 межребер'я
парастернально, паравертебрально Th -Th , надключичні та
II IV
надниркові ділянки, потужність струму 2-4 Вт, лазер інфрачервоний
(0,89-0,85 нм), імпульсного типу "Узор", "Мустанг", "Мілта",
"АЛТ-05".
Пелоїдо- та бальнеотерапія, озокеритотерапія.
Радонові купелі: t 36-37 град.С (100 мл концентрованого розчину радону у 200 л прісної води купелі, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 10 купелей)
Пелоїдотерапія аплікаційна: t 38-40 град. (торф'яної), 38-40 град.С (мулистої), тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10 процедур, які проводяться через день.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу у легенях, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.
Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево - серцевою недостатністю вище II ступеню; хронічна рецидивуюча форма тромбоемболі легеневої артерії; бронхоектази, хронічні абсцеси легень при різкому виснаженні хворих, які супроводжуються виділенням гнійного мокротиння та кровохарканням.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
( Клінічний протокол санаторно-курортного лікування бронхіальної астми виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 868 від 08.10.2013 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування вазомоторного риніту
Шифр по МКХ-10: J30
J30 - Вазомоторний та алергічний риніт
J30.1 - алергічний риніт, спричинений пилком рослин, поліноз
J30.2 - сезонний алергічний риніт
J30.3 - цілорічний хронічний риніт
J30.4 - алергічний риніт не уточнений.
Класифікація
- за формами: нейровегетативна форма, алергічна форма;
- за перебігом: гострий епізодичний, сезонний, персистуючий алергічний риніт
Діагностика на санаторному етапі*
Обов'язкові дослідження:
- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
Додатково:
- біохімія крові,
- імунограма,
- бактеріологічний висів із носоглотки,
- КІГ,
- ЕЕГ,
- рентгенограма грудної клітки та придаткових пазух носа.
- алерготестування, визначення титрів антитіл до алергенів.
Консультація фахівців: алерголога, рефлексотерапевта, оториноларинголога, фізіотерапевта.
Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: I-III.
Дієта: стіл N 15 або 5.
Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, дозована ходьба, теренкур.
Кліматотерапія по I-II режимах.
Аероіонотерапія, аерофітотерапія.
Спелеотерапія, галотерапія по 30-60 хвилин, на курс 15-25 сеансів.
Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, димедролу на курс до 15 сеансів.
Загальноукріплюючий масаж.
Бальнеотерапія
- Хлоридні натрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. Тривалість 10 хвилин, на курс до 12-15 процедур.
Гідротерапія (дощовий та циркулярний душі) по 3-5 хвилин, на курс до 10 процедур.
Апаратна фізіотерапія. Електрофорез лікарських речовин (кальцію, йодиду калію, цинку, магнію сульфату, інталу) ендоназально, сила струму від 0,3 до 2,0 мА, тривалість 15-20 хвилин, кожен день, на курс 10-12 сеансів.
Гальванічний комірець кожен день або через день чергують з впливом на шийні симпатичні вузли, тривалістю процедури до 15 хвилин. На курс 8-10 сеансів, або використовують кальцій-електрофорез на вказані області.
Загальний електрофорез (за Вермелем), на курс 10-12 процедур через день.
Електросон-терапія за очно-потиличною методикою, частота 10-40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 5-10 Гц), тривалість 20-40 хвилин. На курс 10-12 процедур.
Магнітотерапія. ПеМП-процедури на крила носа, тривалістю 15 хвилин, на курс 15-20 процедур.
Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка
застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та
88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші
-1
складає 18-23 град.С, об'ємна швидкість подачі 0,72 куб.м x час .
На курс 12-15 сеансів.
Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), індуктотермія.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні
Показники якості лікування: відсутність або значне зменшення виділень з носа, вільне носове дихання.
Протипоказання: гостра стадія процесу
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного риніту, фарингіту, синуситу, хронічних хвороб ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів
Шифр по МКХ-10: J31, J32, J35.
J31.0 - хронічний риніт (катаральний, хронічний субатрофічний, атрофічний, гіперпластичний)
J31.2 - хронічний фарингіт (гіпертрофічний дифузний, гіпертрофічний локалізований, гранулезний боковий гіпертрофічний)
J32 - хронічний синусит (ексудативна та гіперпластична форма)
J35 - хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (хронічний тонзиліт компенсований та некомпенсований; аденоїди, вегетації аденоїдні)
Діагностика на санаторному етапі*
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі.
Додаткові дослідження:
- рентгенограма придаткових пазух
- біохімія крові
- імунограма
- бактеріальний висів із носоглотки та види чутливості до антибіотиків
- ЕКГ
При синуситах - задня риноскопія.
Консультація спеціалістів: оториноларинголога.
Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: I-III.
Дієта: загальний стіл за Певзнером, при необхідності - дієта.
Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, теренкур.
Кліматотерапія по I-II режимах.
Аероіонотерапія, аерофітотерапія.
Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлорид натрію. Тривалість процедури 7-10 хвилин, на курс до 15 сеансів.
Загальний масаж. На курс 10 сеансів.
Бальнеотерапія.
Хлориднонатрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. На курс до 12 процедур.
Гідротерапія (дощовий та циркулярний душі) по 3-5 хвилин, на курс до 10 процедур.
Спелеотерапія, галотерапія по 30-60 хвилин, на курс 15-25 сеансів.
Пелоїдотерапія та теплолікування: Грязьові аплікації на область проекції патологічного вогнища. Температура грязі 39-40 град.С, тривалість процедури поступово збільшують від 10-12 хвилин до 15 хвилин. На курс 10-12 процедур. Можливе чергування з аплікаціями на комірцеві зону.
Гальваногрязьолікування на область проекції патологічного процесу, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, по 10-12 хвилин, через день, всього 10 процедур.
Теплолікування (озокерит, парафін) на область проекції патологічного процесу, на курс 12 процедур, через день.
Апаратна фізіотерапія.
Електрофорез лікарських речовин (кальцію, цинку, йоду) ендоназально, щільність струму від 0,3 до 1,0 мА, тривалість 5-12 хвилин, кожен день, на курс 10-12 сеансів.
Загальне УФО до 10-15 процедур, через день.
Кальцій-електрофорез (за Вермелем), на курс 10-12 процедур через день.
Діадинамотерапія на область патологічного вогнища, по 8-10 хвилин, кожен день, на курс до 6-12 процедур.
Ультразвукова терапія на область патологічного вогнища по 5-6 хвилин, через день 10 процедур.
Нормобарична гіпокситерапія, на курс 15 сеансів.
Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 10-12 процедур.
Магнітотерапія. ПеМП-процедури на проекцію патологічного вогнища тривалістю 15 хвилин, на курс 15-20 процедур.
Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.
При наявності ознак загострення запального процесу: (електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія).
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; нормалізація лабораторних показників.
Протипоказання: гостра стадія процесу.
---------------