• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Протокол від 06.02.2008 № 56
- ультразвукова терапія і ультрафонофорез, проводять в імпульсному режимі лабільно над лонним зчленовуванням і паховою областю з 0,6 Вт/кв.см до 1,0 Вт/кв.см, з 6 хв до 10 хв, щодня, на курс 15 процедур;
- лікарняний електрофорез синусоїдальним модульованим струмом (СМС) - вищі лонного зчленовування і попереково-крижова область, сила струму - до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 12-15 процедур або діадинамічними струмами (ДДС) над лонним зчленовуванням і попереково-крижовою областю, сила струму - до відчуття під електродами вираженої, але не болісної вібрації, 20 хв, щодня, на курс лікування 12-15 процедур. Для лікарського електрофорезу застосовують мідь, йод, цинк, магній, кислотний залишок саліцилової кислоти;
- мікрохвилі сантиметрового (СМХ) і дециметрового (ДМХ) діапазонів, у формі зовнішніх дій з переходом на внутрішньовагінальні або ректальні дії, інтенсивність впливу до відчуття слабкого тепла, потужність 40 Вт, 20 хв, щодня, на курс лікування 15-20 процедур;
- магнітні поля - у вигляді магнітного поля змінної (ЗмМП) низької частоти, починають із зовнішніх процедур, потім застосовують порожнинні, тривалість 20 хв, щодня, на курс лікування 15 процедур;
- електростимуляція маткових труб, з розміщенням електродів в задньому зведенні піхви, в безперервному режимі, прямокутними монополярними імпульсами частотою 12,5 Гц, з відчуттям легкого колення, щодня, 5-10 хв, 6-12 процедур.
- при поєднанні хронічного сальпінгоофорита з міомою матки, що не вимагає оперативного лікування, призначають лікарський електрофорез йоду, йоду і цинку, йоду та амідопірину.
Нижче, у вигляді таблиці запропонований диференційований підхід до лікування хронічних запальних захворювань придатків матки в період ремісії, при спайкових змінах в малому тазу, включаючи облітерацію маткових труб із застосуванням фізіотерапевтичних чинників.
------------------------------------------------------------------
|Особливості клінічної ситуації | Методи фізіотерапії |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Часті загострення запального |ДМХ і СМХ - терапія (переважно) |
|процесу з ексудацією |або магнітне поле високої |
|в патологічному осередку |частоти (область наднирників) |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Стійкий больовий синдром |Діадинамічні струми (переважно) |
| |або поєднаний лікарняний |
| |електрофорез (антипірин + |
| |кислотний залишок саліцилової |
| |кислоти) синусоїдально |
| |модельорваними струмами. |
| | |
|Фіксована (субфіксована) |Електрофорез йоду. |
|ретродевіація матки: | |
|а) функція яєчників не змінена |Електрофорез ронідази та інших |
|або є відносна гіперестрогенія;|ферментів у поєднанні |
|б) гіпофункція яєчників |з гінекологічним масажем. |
|-------------------------------+--------------------------------|
|Геніальний |Вік |Струм надтональною частоти, |
|інфантилізм |---------------|особливо в поєднанні |
| |До 35 років |з електрофорезом міді |
| | |(переважно), або поєднання |
| | |електрофорезу міді |
| | |з індуктотермією, або одна |
| | |індуктотермія. |
| |---------------+--------------------------------|
| |Старше 35 років|Електрофорез міді. |
------------------------------------------------------------------
Примітка. Досвід лікування на грязьових курортах свідчить про те, що терапевтичний ефект після курсу пелоїдотерапії іноді наступає не відразу, а через 1-1,5 міс. після повернення хворого з курорту (фаза післядії), що тривалість позитивного ефекту після одноразового курсу лікування рідко триває більше 6-8 міс., що для закріплення його результатів доцільно направляти хворих на грязелікування 3 роки підряд з інтервалом в 8-12 міс.
Додатково:
- рефлексотерапія, лазеротерапія;
- гідрокінезотерапія, гідромасаж, підводний душ-масаж, висхідний душ;
- психотерапія, аутогенне тренування;
- гінекологічний масаж, вібромасаж, загальний масаж.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення або зникнення больового синдрому, зменшення або зникнення анатомічних змін в придатках матки, відновлення нормального положення і рухливості внутрішніх статевих органів, відновлення менструальної функції, відновлення тестів функціональної діагностики, показників клінічних досліджень.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування дисфункції яєчників, вторинної аменореї, вторинної олігоменореї, жіночої безплідності, пов'язаної з відсутністю овуляції
Шифр за МКХ-10:
Дисфункція яєчників. Шифр N 92
Вторинна аменорея. Шифр N 91.1
Вторинна олігоменорея. Шифр N 91.4
Безплідність жіноча, пов'язана
з відсутністю овуляції. Шифр N 97.0
Діагностика на санаторному етапі*
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- аналіз виділень з піхви на ступінь чистоти, флору;
- соскоб з цервикального каналу на внутрішньоклітинні інфекції;
- тести функціональної діагностики.
Додаткові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові і сечі,
- аналіз крові на цукор,
- ревмопроби,
- дослідження крові (реакція Вассермана),
- дослідження рівня статевих гормонів в крові (ФСГ, ЛГ, пролактин, эстрогени, прогестерон, тестостерон, 17-КС сечі).
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- огляд шийки в дзеркалах,
- бімануальний огляд,
- огляд молочних залоз.
Додаткові інструментальні дослідження:
- УЗД органів малого тазу,
- кольпоскопія,
- ЕКГ, РЕГ.
Консультації фахівців: психотерапевт, ендокринолог, невропатолог.
Санаторно-курортне лікування*
Обсяг лікувальних заходів
Санаторний режим: II-III.
Дієта: N 7 або N 15.
Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні і сонячні ванни.
Руховий режим: УГГ, лікувальна гімнастика групова.
Бальнеотерапія: ванни - рапні або морські, вуглекислі, сірководневі, йодобромні, шавлієві - 36 град.С, 10 хвилин щодня або через день; вагінальні зрошування ропою або мінеральною водою 38 град.С, 5-10 хвилин, щодня або через день.
Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на область: "боягузи", "брюки", "комірна зона" 38-40 град.С, 20 хвилин, через день; грязьові вагінальні або/та ректальні тампони 40-42 град.С 20 хвилин, щодня або через день; озокеритотерапія.
Апаратна фізіотерапія:
- ендоназальний електрофорі вітаміну B з 0,5 до 2 мА,
1
з 10 до 30 хв, щодня або через день, на курс лікування
15 процедур;
- гальванічний комір (за А.Е. Щербаком) з 6 мА до 16 мА, з 6 хв до 16 хв, щодня, на курс лікування 15-20 процедур, гальванізація шийно-лицьової зони за Келлатом, з 2 мА до 7 мА, з 8 хв до 15 хв, на курс лікування 10-12 процедур; лікарський електрофорез синусоїдальним модульованим струмом (СМС) - вище лонного зчленовування і попереково-крижова область, сила струму - до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 12-15 процедур;
- вібраційний масаж - паравертебральний зліва і справа в нижньогрудному, поперековому, крижовому відділах хребта, інтенсивність вібрації максимальна, з 6 до 10 хв на кожну сторону, щодня, на курс 12-15 процедур;
- струми надтональной частоти (СНЧ) - через заднє зведення або ректально, інтенсивність до відчуття тепла, щодня, на курс лікування 20 процедур;
- магнітні поля - у вигляді магнітного поля змінної (ЗмМП) низької частоти, починають із зовнішніх процедур, потім застосовують порожнинні, тривалість 20 хв, щодня, на курс лікування 15 процедур;
- електростимуляція шийки матки - несиметричними біполярними прямокутними імпульсами, по 10 хв, щодня, на курс 5-10 днів.
Додатково:
- рефлексотерапія, лазеротерапія;
- гідрокінезотерапія, гідромасаж в басейні, підводний душ-масаж, висхідний душ;
- психотерапія, аутогенне тренування;
- гінекологічний масаж, вібромасаж, загальний масаж;
- медикаментозне лікування при необхідності.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення чи зникнення больового синдрому, зменшення чи зникнення анатомічних змін в придатках матки, відновлення чи повна нормалізація менструальної функції, менструальної крововтрати, тестів функціональної діагностики, доведення до норми показників клінічних досліджень.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування патологічного клімаксу
Шифр за МКХ-10: N95.1
Діагностика на санаторному етапі*
Обов'язкові лабораторні дослідження:
аналіз виділень з піхви на ступінь чистоти, флору;
мазок на наявність атипових клітин.
Додаткові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові і сечі,
- аналіз крові на цукор,
- біохімічне дослідження крові.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- огляд шийки в дзеркалах,
- бімануальний огляд,
- огляд молочних залоз.
Додаткові інструментальні дослідження:
- УЗД органів малого тазу,
- кольпоскопія,
- ЕКГ, РЕГ,
- денсиметрія вогнищ остеопорозу,
- ФСГ та естрогени в крові.
Консультації фахівців: психотерапевт, терапевт, невропатолог, ендокринолог.
Санаторно-курортне лікування*
Місце проведення: місцеві фізіо- і бальнеолікарні, санаторії і профілакторії звичної кліматичної зони або направлення на Південний берег Криму.
Обсяг лікувальних заходів
Санаторний режим: II-III. Дієта N 7 або N 15.
Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні і сонячні ванни.
Руховий режим: УГГ, теренкур.
Бальнеотерапія: ванни - морські, вуглекислі, йодобромні, хвойні, шавлієві, валеріанові, радонові, кисневі, перлові - 36 град.С, 8-10 хвилин через день; вагінальні зрошування мінеральною водою 38 град.С, 5 хвилин, через день. Душі - дощовий, віяловий, циркулярний, струєвий, шотландський.
Апаратна фізіотерапія:
- електрофорез еуфіліну на комірцеві ділянку з 6 мА до 16 мА, з 6 хв до 16 хв, щодня, на курс 15-20 процедур;
- гальванізація шийно-лицьової зони за Келлатом, з 2 мА до 7 мА, з 8 хв до 15 хв, на курс лікування 10-12 процедур;
- електросон - до відчуття легкої вібрації, 2-8 мА, тривалість від 10-15 до 20-25 хв, щодня або через день, на курс 8-20 процедур.
Додатково:
- рефлексотерапія, лазеротерапія;
- гідрокинезотерапія, гідромасаж в басейні;
- психотерапія, аутогенне тренування;
- загальний масаж, масаж коміркової зони.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення чи зникнення вегето-судинних проявів клімактеричного синдрому, нормалізація сну та настрою; нормалізація кольору слизової оболонки вульви та піхви.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування запальних хвороб передміхурової залози (ЗХПЗ)
Шифр за МКХ-10: N41.1
Етіопатогенетична класифікація простатитів
(В.А. Молчанов та І.І. Ільїн, 1998)
Простатити: неінфекційні, інфекційні, постінфекційні.
Неінфекційні простатити: алергічні, конгестивні, травматичні.
Інфекційні простатити: каналікулярні, лімфогені, гематогені.
Постінфекційні простатити.
Сонографічне дослідження та санаторно-курортне лікування запальних захворювань передміхурвої залози лікувальними грязями/методичні рекомендації. - Укр. НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України. - Уклад.: Бородулін С.Д., Костєв Ф.І., Нікіпелова О.М. та ін. - Київ, 2004. - 17 с.
Етіопатогенетична класифікація простатиту і сонографічна верифікація.
I. Інфекційний простатит.
1. Неспецифічний (грампозитивна і грамнегативна флора, L-форми бактерій, мікоплазми, віруси).
2. Специфічний (мікобактерії туберкульозу, трихомонади, хламідії, гриби, гонококи, трепонема бліда).
II. Неінфекційний простатит - простатоз.
-------------------------------- ---------------------------------
| ЕТІОЛОГІЯ | | УЗІ |
| | | другий етап - ПАТОГЕНЕЗ |
|------------------------------|}|-------------------------------|
|1. Гормонально-дистрофічний. | | гіпертрофія | гіпотрофія |
|2. Алергічний (аутоімунний) | | I, II і III | I, II і III |
|3. Вегето-судинний (застійний)| | стадії | стадії |
-------------------------------- ---------------------------------
III. Простатит змішаної етіології.
-------------------------------- ---------------------------------
|1. Простатоз інфекція - | |атонія і склероз |
|простатит. | | ) I, II і III|
|2. Інфекція простатит - | |паренхіми, капсули стадії |
|простатоз. | | |
-------------------------------- ---------------------------------
IV. Рідкісні (що не класифікуються) форми простатиту:
-------------------------------- ---------------------------------
|синдром Рейтера, | |склероз паренхіми |
|гранулематозний | | ) I, II і III|
|і калькульозний простатит, | |або склероз стадії |
|актіномікоз та ін. | |капсули |
-------------------------------- ---------------------------------
Класифікація простатиту і синдрому хронічного тазового болю NIDDK/NIH (Європейська Асоціація Урологів, 2006)
------------------------------------------------------------------
| Тип |Назва, опис |
|-----+----------------------------------------------------------|
| I |Гострий бактеріальний простатит |
|-----+----------------------------------------------------------|
| II |Хронічний бактеріальний простатит |
|-----+----------------------------------------------------------|
| III |Хронічний абактеріальний простатит. Синдром хронічного |
| |тазового болю: |
| |А. Запальний СХТБ (лейкоцити в еакуляті/секреті простати).|
| |Б. Незапальний СХТБ (відсутність лейкоцитів |
| |в еакулята/секреті простати). |
|-----+----------------------------------------------------------|
| IV |Асимптоматичний запальний простатит (гістологічно |
| |визначений простатит). |
------------------------------------------------------------------
Діагностика на санаторному етапі*
Для більш ефективної оцінки симптомів, а також динаміки в процесі лікування доцільно використання опитувальників (наприклад, Prostatitis Symptom Index (CPSI), разроблений International Prostatitis Collaborative Network), та інших, які дозволяють якісно оцінювати статус пацієнта та симптоми простатиту.
Обов'язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
Одноразово:
- загальний аналіз крові та сечі,
- спермограма.
Дворазово:
- аналіз секрета простати,
- біохімічні: виявлення секрету, передміхурової залози, кислої фосфатази і лимонної кислоти, тест на кристалізацію секрету передміхурової залози,
- УЗД - у 2 етапу.
Додаткові інструментальні і лаботаторні досліждення: рентгенологічні дослідження: оглядова урографія, цистографія, урофлоуметрія; бактеріальний аналіз сечі, секрета передміхурової залози.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменьшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.
Санаторний режим: I-II дієта: відповідно до pH сечі.
Дієта: 6 або 14, раціон (N 4), або дієта 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, теренкур, ближній туризм, екскурсії, спортивні ігри.
Пелоїдобальнеотерапія:
- Грязьові аплікації (40-42 град.С) на трусикову зону, 15-20 хв, через тиждень, чергуючи з ректальними тампонами (38-40 град.С), тривалість сеансу 30-40 хвилин. Курс 12-15 процедур.
- Для ректального електрофорезу з грязьовим розчином використовують прокладку спеціального ректального електрода, змочену розчином, з'єднують електрод з анодом та вводять на глибину 6 см анального каналу, електрод сполучений з катодом змочений (грязьовим розчином), розміщують на попереково-крижову область. Сила струму 0,05-0,07 мА/кв.см. Тривалість сеансу 10 хв, через день, курс 10-15 процедур.
Електрофорез грязьового розчину - використовують апарат для гальванізації "Поток-1". Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються грязьовим розчином та укладають на низ живота і промежину (низ живота і крижову область). Вводять грязьовий розчин з обох полюсів. Сила струму 0,05-0,1 мА/кв.см. Тривалість процедури 15-10 хв, щодня або через день, на курс 14-15 процедур.
Електрофорез грязьового розчину проводять через динамічні струми (використовують апарат СНИМ-1, ТОНУС-2) синусоїдальні модульовані струми (СМС) на виправленому режимі (АМПЛИПУЛЬС-3Т). Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються 1-2% грязьовим віджиманням і укладають на низ живота і промежину або низ живота і крижову область. Безпосередньо режим проведення діадинамоелетрофореза і ампліпульселектрофореза грязьового розчину визначається характером захворювання і його клінічними виявами. На курс 8-12 процедур щодня або через день.
- Парафіно-озокеритові аплікації (42-44 град.С) на трусикову зону, експозиція 30 хв, через тиждень курс 8-12 процедур.
- Використовують сухі вуглекислі ванни, які призначають щодня або через день, експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур; можна поєднувати з парафіновими аплікаціями.
- При больовому синдромі призначають сухі вуглекисло-радонові ванни експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур.
Апаратна фізіотерапія.
- Ультразвукова терапія на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см, частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалість 5-7 хв через день або щодня, на курс 7-10 процедур.
- УВЧ-терапія області промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) і над лобком (зазор 3 см). Доза слабко теплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня, а після 5 процедур - через тиждень. Курс лікування 8-12 процедур.
- Діадінамотерапія (або СМС-терапія) області промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують над лобком (анод) та під мошонкою. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульовані струми (ПН і ПЧ, частота 100 Гц., глибина модуляції 100%), по 4-6 хв, щодня.
- Лазеротерапія ректальна передміхурової залози: густина потоку потужності 3 мВт/кв.см, тривалість процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.
- Магнітотерапія: ПМП (постійне магнітне поле) 100-300 ерстед. на область малого тазу, тривалість процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.
- Додатково: рефлексотерапія. У лікуванні даного захворювання рекомендовано використовувати наступні точки: J22, J4, J3, J1, T4, T14, T20, T1, Rp6, Rp9, Rp10, Gi4, V25, F2, F3, F8.
Масаж передміхурової залози
Перед призначенням лікувального масажу хворому рекомендується пройти ультразвукове дослідження передміхурової залози в двох проекціях і в два етапи (дивись схему N 1), при яких визначаються розміри простати, ступінь еластичності і пластичності її паренхими і капсули, а також наявність в ній чужорідних тіл (амілоїди, камені), кіст, доброякісні і злоякісних новоутворень. Сукупність отриманих результатів дає можливість правильно оцінити ступінь захворювання, призначити відповідне комплексне лікування і рекомендувати лікувальний масаж.
Масаж передміхурової залози буває діагностичний і лікувальний.
Діагностичний масаж передміхурової залози є лікувально-діагностичною процедурою, що дозволяє виявити наявність патологічних вогнищ (тріщин, поліпів, доброякісних утворень) нижнього відділу прямої кишки, а також обстежити простату, насінні пухирці, область насінного горбика і залози Купера. Тиск на залозу при цьому складає 2-3 кг на 1 кв.см. Тривалість діагностичного масажу 1,5-3 хв.
Лікувальний масаж дещо відрізняється від діагностичного масажу і, залежно від інтенсивності і техніки виконання, ділиться на звичайний, шовковий і щадить.
Тиск на тканину залози при цьому повинен бути стабільним в межах 1,0-2,0 кг на 1 кв.см. Тривалість масажу - 1,5-2 хвилини. Цей масаж особливо показаний при склерозі простати.
Щадний масаж виконуються із зусиллям вказівного пальця на залозу менше 0,5 до 1,0 кг на 1 кв.см. Технічні прийоми і тривалість масажу такі ж, як і у лікувального масажу. Шовковий масаж рекомендується проводити при калькульозних простатитах, початкових стадіях аденоми простати, атонії і гіпотрофії простати 2-3 стадії. При інфекційних і інших запальних процесах в залозі масаж повинен проводиться лікарем з великою обережністю.
Масаж передміхурової залози потрібно призначати тільки в комплексному лікуванні хронічного простатиту, поєднуючи його з лікарськими препаратами, санаторно-курортним лікуванням, фізіотерапевтичними процедурами.
Техніка масажу простати повинна відповідати формі і ступеню захворювання передміхурової залози, а також особливостям її анатомічної будови.
Техніка і кількість масажу при захворюваннях передміхурової залози
----------------------------------------------------------------------------
| Форми захворювання |Стадії|Кількість процедур | Техніка масажу |
|передміхурової залози | NN |-------------------+------------------------|
| | |За шість |За період|Діагно-| Ліку- |Шовковий|
| | | днів | 24- |стичний|вальний| |
| | |лікування| денного | | | |
| | | | курсу | | | |
| | | |лікування| | | |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| катаральний | 1 | 0-1 | 0-3 | 1-2 | 0-1 | |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| склероз |паренхими | 1 | 1-3 | 3-10 | 1-2 | 2-8 | |
| | | 2 | 3-6 | 10-20 | 2-3 | 8-17 | |
| | | 3 | 4-6 | 15-20 | 3-4 | 12-16 | |
| |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| | капсули | 1 | 1-3 | 3-10 | 1-2 | 2-8 | |
| | | 2 | 4-6 | 12-20 | 3-4 | 9-16 | |
| | | 3 | 5-6 | 15-20 | 3-4 | 12-16 | |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| атонія |паренхими | 1 | 2-3 | 6-10 | 2-3 | 4-7 | |
| | | 2 | 1-2 | 3-8 | 1-2 | | 2-4 |
| | | 3 | 0-1 | 0-4 | 0-1 | | 0-3 |
| |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| | капсули | 1 | 3-4 | 10-15 | 2-3 | 7-12 | |
| | | 2 | 2-3 | 7-14 | 2-3 | | 5-11 |
| | | 3 | 0-1 | 0-4 | 0-1 | | 0-3 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гіпертрофія|збільшена | 1 | 2-6 | 7-20 | 2-3 | 5-17 | |
| | залоза | 2 | 2-4 | 7-14 | 2-3 | 5-11 | |
| | | 3 | 2-5 | 7-17 | 2-3 | 5-14 | |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гіпотрофія | зменшена | 1 | 2-6 | 10-20 | 2-3 | 8-17 | |
| | залоза | 2 | 2-3 | 7-10 | 1-2 | | 6-8 |
| | | 3 | 1-2 | 4-7 | 1-2 | | 3-5 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| аденома | аденома | 1 | 1-2 | 4-8 | 1-2 | | 3-6 |
| |простатати| 2 | 1-2 | 3-6 | 1-2 | | 2-4 |
| | | 3 | 0-1 | 0-3 | 1 | | 0-2 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| М До б | камені | "А" | 2-4 | 10-15 | 2-3 | | 8-12 |
| залози | простати | "В" | 2-4 | 10-15 | 2-3 | | 8-12 |
| | типу | | | | | | |
----------------------------------------------------------------------------
- Інстиляції сечового міхура розчинами коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну, або синтоміцинової емульсії, або галаскорбіну, або таніну, або олії обліпихи, або шипшини.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 тижні.
Показники якості лікування: зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.
Протипоказання: гострі і підгострі захворювання передміхурової залози, а також передлежачих органів (гострий і підгострий цистит, проктит і ін.), специфічний інфекційний простатит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея та ін.), поліпозний, язва, геморагічний проктит, тріщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2-3 стадії з виразними порушенням сечовипускання, злоякісні пухлини.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного циститу
Шифр по МКХ-10: N30
Класифікація:
Цистити розділяють за патогенетичним принципом на первинний і вторинний.
За етіологією розрізняють: інфекційний (неспецифічний і специфічний), хімічний, термічний, токсичний, лікарський, аліментарний, неврогенний, радіаційний, інволюційний, післяопераційний і паразитарний цистити.
Залежно від перебігу розрізняють гострий і хронічний (латентний і рецидивний), дифузний (тотальний) і осередковий. Виділяють шиєчний цистит і тригоніт.
Хронічний цистит буває катаральний, виразковий, поліпозний, кістозний, емфізематозний, еозинофільний, інкрустуючий і некротичний.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: біль в області сечового міхура, уретри, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовиділення.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові та сечі,
- аналіз сечі (проба 3-х склянок та за Нечипоренко, Амбюрже - багаторазово)
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Додаткові лабораторні дослідження: мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- уретероскопія,
- цистоскопія,
- ультразвукове дослідження сечового міхура.
Додаткові інструментальні дослідження:
- оглядова урографія,
- цистографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в області мочевого міхура, в уретрі, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовиділення.
Санаторний режим: I-III
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур.
Пелоїдобальнеотерапія:
- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур;
- Парафінові аплікації на область сечового міхура, температура 42 град.С, 25-30 хв, щодня або через день, курс 12 процедур;
- Парафіно-озокеритові аплікації на надлобкову область (45-50 град.С), 20-25 хв, щодня або через день;
- Грязьові аплікації (42-44 град.С ) на область сечового міхура або по типу боягузів, 15 хв, через день. Курс 8-10 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- УВЧ-терапія області сечового міхура. Положення хворого - сидячи. Електроди N 2 розташовують в області лобка (зазор 1 см) і крижі (зазор 3 см). Доза слабко теплова, 10 хв, щодня;
- Мікрохвильова терапія (ДМХ-терапія). Випромінювач апарату розташовують в області проекції сечового міхура. Доза слабкотеплова (6-8 Вт), тривалість 10-12 хв щодня. Курс 4-6 процедури;
- Індуктотермія області сечового міхура малим індуктором - диском. Сила анодного струму 150-180 мА., тривалість 20 хв, щодня; всього 6-8 процедур;
- Діадинамотерапія (або СМС-терапія) області сечового міхура і крижі. Електроди 6 х 12 см розташовують в області сечового міхура і крижі. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв;
- Ультразвукова терапія області проекції шийки і анатомічного трикутника сечового міхура. Режим імпульсний (10 мс), інтенсивність 0,4 Вт/кв.см, тривалість 5 хв, щодня. Курс лікування 8-10 процедур.
Додатково: Інстиляції уретри та сечового міхура розчинами Бета-1, коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну
Електорофорез антибіотиків в сполученні з сульфаніламідами або препаратами нітрофуранового ряду.
Рефлексотерапия: E36, GI4, GI11, J22, J4, J3, T1, T3, T14, T20.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Показники якості лікування: зменшення болю в уретрі, та сечовому міхурі, зменшення відчуття пекучості в уретрі, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання.
Протипоказання: специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, виразка, геморагічний проктит, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного пієлонефриту
Шифр по МКХ-10: N11.
Класифікація пієлонефриту
- За перебігом хвороби: гострий (серозний або гнійний); хронічний; рецидивуючий.
- За шляхами проникнення інфекції: гематогенний (низхідний); уриногенний (висхідний).
- Особливості перебігу (вік хворого, фізіологічне стан, наявність патологічного процесу) при пієлонефриті новонароджених і дитячого віку; хворих немолодого віку; вагітних; хворих цукровим діабетом; хворих з ураженням спинного мозку.
- Уріногенний пієлонефрит: при сечокам'яній хворобі; у хворих туберкульозом нирок; при порушенні прохідності сечових шляхів.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка стомлюваність, головні болі, зрідка дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові,
- біохімічний аналіз крові (нирковий комплекс),
- загальний аналіз сечі, проба 3-х склянок,
- аналіз сечі за Нечипоренком - у динаміці,
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Додаткові лабораторні дослідження: проба з преднізолоном або пірогеналом для виявлення латентного пієлонефриту. Додаткове інструментальне дослідження - мікціонна цистографія. Мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреоплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Додаткові інструментальні дослідження:
- оглядова й екскреторна урографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в крижі, порушення сечовиділення.
Санаторний режим: I-III
Дієта: відповідно до pH сечі дієта 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур, ближній туризм, екскурсії, спортивні ігри.
Мінеральні води: Внутрішній прийом мінеральної води типу "Нафтуся" по 150-200 мл 3-4 рази на день за 30 хв до їжі, курс 24 дні. Можуть бути застосовані для внутрішнього прийому мінеральні води "Лужанськая", "Поляна Купіль", "Дана" в тому ж режимі дозування. Пелоїдо-бальнеотерапія:
- Грязьові аплікації (40-42 град.С) на поперекову зону, 15-20 хв, через день. Курс 12-15 процедур.
- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щодня або через тиждень, курс 12 процедур;
Апаратна фізіотерапія:
- Мікрохвильова терапія - циліндричний випромінювач в області проекції нирки (при двосторонній поразці нирок застосовують прямокутний подовжній випромінювач), зазор 5-6 см, доза слабкотеплова до 40 Вт, 8-12 хв щодня або через день курс 8-12 процедур.
- Ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів як при гальванізації, струм - 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму 15-20 мА, тривалість процедури 7-8 хв кожного струму, щодня. Всього 5-6 процедур.
- Ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2-0,4-0,4 Вт/кв.см, по 5-6 хв на кожне поле (при єдиній нирці - доза 0,2 Вт/кв.см, щодня або через тиждень. Курс 10-15 процедур.
- Рефлексотерапія: E36, GI4, GI11, J4, J3, T14, T20, Rp10, V25.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижні.
Показники якості лікування: зменшення болю в поперековій області, покращення загального стану за основними клінічними, інструментальними та лабораторними показниками.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсований гідронефроз.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Начальник Управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування сечокам'яної хвороби
Шифр по МКХ-10: N20-23
Класифікація сечокам'яної хвороби
за Лопаткиним Н.А. (РАМН, Москва)
Етіологія і патогенез: Екзогенні (зовнішні причини) і ендогенні (внутрішні).
Екзогенні причини: особливості мінерального складу ґрунту і води, продукти харчування.
Ендогенні причини: порушення водно-сольового обміну в організмі (підвищення функції паращитовидних залоз, авітамінозу, переломи кісток, сечокислий діатез, ожиріння, діабет і ін.).
1. Ензімопатії - поразки проксимального і дистального канальців.
2. Вади анатомічного розвитку сечових шляхів.
3. Спадкові нефрозо- і нефрітоподобні синдроми.
4. Первинний і вторинний гіперпаратіреодізм.
5. Запальні процеси в нирках (пієлонефрит).
Хімічний склад каміння: оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові каміння.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка втомлюваність, головний біль, зрідка дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- аналіз крові на сечову кислоту,
- загальний аналіз крові та сечі,
- аналіз сечі (проба за Нечипоренком, Амбюрже).
Додаткові лабораторні дослідження: бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Додаткові інструментальні дослідження: оглядова та екскреторна урографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в суглобах, попереку.
Санаторний режим: I-III
Дієта: відповідно до pH сечі дієта: 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.
Мінеральні води: "Нафтуся", "Лужанська", "Свалява", "Поляна Купель", "Поляна Квасова", "Товтри", "Дана", по 150-200 мл 3-4 рази на день за 40 хв до їжі, курс 24 дні.
Бальнеотерапія:
- Сухі вуглекислі ванни щоденно або через день 30 хв, курс 12 процедур;
- Парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щоденно або через день, курс 12 процедур;
- Грязьові аплікації на поперекову зону, температурний режим (40-42 град.С), експозиція 15-20 хв, через день, курс 12-14 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- Мікрохвильова терапія. Випромінювач N 1 або N 2 встановлюють в області проекції нирки на відстані 5-7 дб. Доза слабкотеплова (30-40 Вт). тривалість процедури 12-20 хв, щодня або через день курс 6-8 процедур.
- Магнітотерапія. Циліндровий індуктор діаметром 11 см, розташовують на спині в області проекції нирки, другої - прямокутний 16 х 5 см - на передній черевній стінці в області проекції каменя в сечоводі. Індуктори встановлюють без зазору. Режим - переривистий, струм пульсуючий, однополуперіодний (35 Мтл) тривалість процедури 20 хв, щодня. Курс - 15-20 процедур.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижня.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікистоз нирок, декомпенсований гідронефроз; каралоподібні рецидивуючі камені нирок.