Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 і 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича - суддя-доповідач,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

за участю представників суб'єктів права на конституційне подання, конституційне звернення: 48 народних депутатів України - Носаля В'ячеслава Олексійовича; Комітету по захисту прав військовослужбовців та працівників Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України "За справедливість" - Шуби Володимира Олексійовича, Міщенка Миколи Вікторовича; Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України "Партія правозахисту" - Бєльського Павла Степановича; Української спілки ветеранів Афганістану - Червонописького Сергія Васильовича; громадянина Токаря Степана Семеновича - Токаря Анатолія Степановича; Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України - Селіванова Анатолія Олександровича; представників Президента України - Бевза Володимира Петровича, Михеєнка Ростислава Михайловича; представників Кабінету Міністрів України - Гарячої Олени Василівни, Кондика Павла Михайловича, Копачовець Наталії Іванівни; представників: Міністерства внутрішніх справ України - Тарасенка Вадима Олександровича; Міністерства оборони України - Баторшина Ігоря Олександровича, Клима Олександра Богдановича, Глєбова Сергія Валентиновича; Служби безпеки України - Рямушкіна Ігоря Євгеновича; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - Яценка Володимира Михайловича, Саська Олександра Вікторовича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними поданнями 51 і 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року N 1769-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 447) (далі - Закон N 1769-IV) та про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також за конституційними зверненнями Комітету по захисту прав військовослужбовців та працівників Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України "За справедливість", Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України "Партія правозахисту", Української спілки ветеранів Афганістану, громадян Токаря Степана Семеновича, Іорданова Пилипа Феодосійовича про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 1994 р., N 24, ст. 178; 1995 р., N 16, ст. 111; 2002 р., N 35, ст. 262; 2004 р., N 36, ст. 447; 2005 р., N 4, ст. 107; 2006 р., N 37, ст. 318; Урядовий кур'єр, 2007 р., 8 червня) (далі - Закон N 2262-XII).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40, 42, 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" стали конституційні подання 51 і 48 народних депутатів України та конституційні звернення Комітету по захисту прав військовослужбовців та працівників Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України "За справедливість", Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України "Партія правозахисту", Української спілки ветеранів Афганістану, громадян Токаря С.С., Іорданова П.Ф.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 75, 82, 93, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV, практична необхідність у з'ясуванні та офіційній інтерпретації положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII, їх неоднозначне застосування судами України, іншими органами державної влади.

Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С., пояснення Носаля В.О., Міщенка М.В., Червонописького С.В., Бєльського П.С., Токаря А.С., Селіванова А.О., Михеєнка Р.М., Гарячої О.В., Тарасенка В.О., Рямушкіна І.Є., Яценка В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкти права на конституційне подання - 51 і 48 народних депутатів України - звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями визнати перше речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), і надати офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII, суб'єкти права на конституційне звернення - Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України "За справедливість", Партія розбудови, правозахисту недержавних організацій України "Партія правозахисту", Українська спілка ветеранів Афганістану, громадяни Токар С.С., Іорданов П.Ф. - надати офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII.

У конституційних поданнях та зверненнях стверджується, що починаючи з 1996 року актами Президента України, Кабінету Міністрів України збільшувалося грошове забезпечення військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, деяких інших осіб за рахунок запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, однак це не позначалося на пенсіях колишніх військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, деяких інших осіб, які вийшли на пенсію, у запас чи у відставку. Оскільки зазначеним категоріям осіб не було здійснено перерахунку раніше призначених їм пенсій відповідно до вимог частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII з урахуванням усіх нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, які встановлювалися для військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, деяких інших осіб, у розмірах, закріплених законодавством, то в пенсійному забезпеченні цих категорій осіб, які мають однакові ознаки служби (посада, звання, вислуга років, кваліфікація тощо), але звільнилися зі служби в різні роки, була, на думку авторів клопотань, штучно створена проблема диспропорцій, що призвело до порушення прав значної кількості громадян України, визначених Конституцією і законами України.

Крім того, як вважають суб'єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, встановлення Законом N 1769-IV порядку, за яким з 1 січня 2005 року пенсіонерам - військовослужбовцям, працівникам органів внутрішніх справ, деяким іншим особам виплачувалося 50 відсотків перерахованої на підставі положень Закону N 1769-IV пенсії, а її виплата у повному розмірі передбачалася лише з 1 січня 2006 року, є звуженням змісту та обсягу їхніх існуючих прав, що згідно з частиною третьою статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається.

2. Враховуючи, що конституційні подання народних депутатів України, конституційні звернення громадських організацій та громадян, щодо яких відкрито конституційні провадження у справах, стосуються того самого питання, Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 22 листопада 2006 року об'єднала їх в одне конституційне провадження.

3. Стосовно порушених у конституційних поданнях та зверненнях питань свої позиції висловили Президент України, Голова Верховної Ради України, Міністр праці та соціальної політики України, Міністр фінансів України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Голова Верховного Суду України, військовий комісар Київського міського військового комісаріату.

4. Вирішуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV, Конституційний Суд України виходить з такого.

Згідно з цією нормою особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень Закону N 1769-IV та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Суб'єкти права на конституційне подання вважають, що такий порядок перерахунку і виплати пенсій є порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, відповідно до якої "при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод", і що виплата 100 відсотків перерахованої пенсії пенсіонерам - військовослужбовцям, працівникам органів внутрішніх справ, деяким іншим особам мала здійснюватися з 1 січня 2005 року, а не з 1 січня 2006 року.

Стаття 22 Конституції України міститься у розділі II, в якому закріплено основні права і свободи людини і громадянина. Право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України. Механізм реалізації цього права військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, встановлений Законом N 2262-XII, визначає умови, норми і порядок такого пенсійного забезпечення.

Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики" (абзаци п'ятий, шостий пункту 4).

Аналіз першого речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV свідчить про те, що зміст права на соціальний захист осіб, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону N 2262-XII, залишився незмінним, оскільки Закон N 1769-IV не змінив існуючого на день його прийняття набутого права осіб на отримання пенсій. Цим положенням Верховна Рада України на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 85, пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України встановила тільки порядок виплати перерахованої пенсії особам, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону N 2262-XII та які мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону N 1769-IV, що полягає в поетапній виплаті пенсій військовослужбовцям та іншим особам починаючи з 1 січня 2005 року у розмірі 50 відсотків перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Тобто законодавець, запроваджуючи такий порядок виплати перерахованої пенсії, не порушив норм статті 22 Конституції України.

Пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV містить застереження: "У разі якщо внаслідок перерахунку за нормами цього Закону розмір пенсії або виплачуваної в період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі". Зазначений порядок виплати перерахованої пенсії виключає можливість зменшення розміру пенсії, що узгоджується з частиною третьою статті 22 Конституції України.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що встановлення першим реченням пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV порядку виплати перерахованої пенсії, згідно з яким особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону N 2262-XII, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону N 1769-IV та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії, не порушує конституційних прав громадян і є таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

5. Зі змісту конституційних подань та звернень випливає, що їх автори порушують питання про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII в редакціях, які були чинними до набрання чинності Законом N 1769-IV, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 16 грудня 2004 року N 2255-IV (далі - Закон N 2255-IV) та Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 3 квітня 2007 року N 857-V. Об'єктивно виникли підстави, які вказують на непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях та зверненнях, оскільки його юрисдикція поширюється на чинні нормативно-правові акти (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001).

Отже, підстав для офіційного тлумачення положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII в редакціях до набрання чинності Законом N 1769-IV та Законом N 2255-IV немає. Тому конституційне провадження у справі про офіційне тлумачення зазначених положень підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях та зверненнях.

Припинення конституційного провадження у справі про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII зумовлює припинення конституційного провадження у справі про офіційне тлумачення положень статей 51, 55 Закону N 2262-XII, оскільки вони взаємопов'язані.

Мотивуючи припинення конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України зазначає, що це не виключає можливості звернення цих та інших суб'єктів права на конституційні подання, конституційні звернення з клопотаннями про поширення положень частини третьої статті 43 та частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII з наступними змінами на всіх пенсіонерів - військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, деяких інших осіб з часу запровадження відповідними нормативними актами нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (про що фактично йдеться у конституційних поданнях та зверненнях) до Верховної Ради України, оскільки вирішення таких питань згідно з пунктом 3 частини першої статті 85, пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України належить до її повноважень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 45, 51, 61, 63, 65, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України в и р і ш и в:

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), перше речення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року N 1769-IV: "Встановити, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії".

2. Припинити конституційне провадження у справі про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 43, статей 51, 55, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях і зверненнях, та параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.