8) обов’язок керівника кредитної спілки щодо утримання від голосування з будь-якого питання, яке може спричинити конфлікт інтересів або зашкодити об’єктивному ставленню чи належному виконанню таким керівником обов’язків перед кредитною спілкою;
9) порядок відсторонення керівника кредитної спілки від голосування або участі іншим чином у прийнятті кредитною спілкою будь-якого рішення, щодо якого в нього є конфлікт інтересів;
10) процедури та заходи контролю для управління конфліктом інтересів, забезпечення вжиття заходів у разі виникнення конфлікту інтересів, процедури документування випадків виникнення (чи загрози виникнення) та управління конфліктами інтересів, розкриття інформації про конфлікт інтересів членами (або кандидатами в члени) органів управління;
11) можливі дії в разі порушення вимог політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів;
12) механізми звітування про випадки конфлікту інтересів, включаючи регулярність та зміст звітування раді або іншому органу управління чи підрозділу кредитної спілки;
13) порядок і періодичність здійснення перевірки потенційних і реальних конфліктів інтересів у кредитній спілці. До такої перевірки належить анкетування керівників, ключових осіб та працівників кредитної спілки;
14) процедуру та строки перегляду політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів.
184. Рада забезпечує дотримання та актуалізацію політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів.
185. Кредитна спілка враховує під час визначення обставин, за яких виникає чи може виникнути конфлікт інтересів:
1) можливість посадової особи отримати фінансову вигоду або уникнути фінансових втрат, використовуючи свій статус у кредитній спілці;
2) будь-які приватні інтереси, які посадова особа може отримати в результаті вчинення кредитною спілкою правочину;
3) сферу діяльності посадової особи чи органу управління, до якого вона належить, та потенційні конфлікти інтересів, які можуть виникати з огляду на такий статус;
4) можливість отримання будь-якого заохочення під час прийняття рішень.
18. Внутрішні документи з питань управління ризиками
186. Кредитна спілка розробляє такі внутрішні документи з питань управління ризиками, які визначають порядок та підходи до управління ризиками:
1) декларацію схильності до ризиків;
2) профіль ризиків;
3) стратегію управління ризиками;
4) політику управління ризиками;
5) порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами.
187. Декларація схильності до ризиків, яка затверджується радою, визначає:
1) сукупний рівень ризик-апетиту та види ризиків, які кредитна спілка має намір приймати та утримувати для досягнення в межах допустимого рівня ризику з урахуванням бізнес-моделі та бізнес-цілей кредитної спілки. Сукупний рівень ризик-апетиту повинен відповідати бізнес-моделі кредитної спілки;
2) максимальний рівень допустимого для кредитної спілки ризику, ураховуючи розмір наявних ресурсів (капіталу та потреб у ліквідності) та потребу дотримання вимог Національного банку, зобов’язань перед членами кредитної спілки, іншими кредиторами;
3) кількісні та якісні показники ризик-апетиту, які враховують такі аспекти, як достатність капіталу, ліквідність, операційна прибутковість та вартість ризику. Кредитна спілка повинна встановити показники ризик-апетиту щодо забезпечення кредитною спілкою дотримання пруденційних нормативів, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок;
4) рівень ризик-апетиту щодо кожного з видів ризику (індивідуальний рівень), який повинен стати основою для встановлення лімітів, а також мінімальний перелік кількісних та якісних показників ризик-апетиту щодо кожного з видів ризику;
5) підходи та перелік припущень, що були використані під час визначення показників ризик-апетиту, наведених у підпунктах 1-4 пункту 187 глави 18 розділу IV цього Положення;
6) види ризиків, яких кредитна спілка повинна уникати;
7) внутрішні та зовнішні фактори ризику та обмеження, що впливають на прийняття ризиків.
Зміст декларації схильності до ризиків повинен доводитися до відома працівників кредитної спілки, які приймають ризики та несуть відповідальність за них. Декларація схильності до ризиків повинна бути легкою для її розуміння та моніторингу дотримання.
188. Ризик-апетит до кожного з видів ризику є комбінацією кількісних показників, перелік яких залежить від виду ризику та таких загальних якісних вимог:
1) повноти внутрішніх документів з управління ризиками, які відповідають бізнес-моделі кредитної спілки;
2) наявності опису процесів спілки, що визначають ключові точки, в яких кредитна спілка може наражатися на суттєві ризики;
3) достатнього рівня кваліфікації працівників кредитної спілки, які забезпечують виконання процесів з управління ризиками;
4) достатності та належного функціонування інформаційних систем кредитної спілки щодо управління ризиками, потрібних для підтримки процесів;
5) наявності в інформаційних системах щодо управління ризиками кредитної спілки повних та якісних даних, що забезпечують належну оцінку величини ризиків;
6) наявності контролю за дотриманням норм (комплаєнс), кодексу поведінки (етики), запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
189. Профіль ризиків, орієнтовний формат якого визначений в додатку 3 до цього Положення, складається (обчислюється) підрозділом з управління ризиками / головним ризик-менеджером.
190. Рада під час затвердження плану діяльності кредитної спілки враховує рівень ризик-апетиту, зазначений в декларації схильності до ризиків. Рада також ураховує визначений рівень ризик-апетиту в разі прийняття рішення щодо збільшення обсягів активів у результаті розширення діючих видів діяльності, запровадження нових продуктів / послуг.
191. Стратегія управління ризиками затверджується радою та повинна містити:
1) основні цілі управління ризиками;
2) перелік суттєвих ризиків із зазначенням фінансових та інших послуг і видів операцій, які генерують ці ризики;
3) загальні принципи управління ризиками.
192. Кредитна спілка забезпечує перегляд стратегії управління ризиками не рідше одного разу на три роки.
193. Політика управління ризиками, яка затверджується радою, повинна містити:
1) перелік суб’єктів системи управління ризиками та розподіл функціональних обов’язків між ними, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії;
2) перелік лімітів та порядок їх установлення;
3) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення ризиків;
4) принципи та підходи кредитної спілки щодо забезпечення безперервної діяльності;
5) щодо кредитного ризику:
підходи щодо кредитного адміністрування та моніторингу;
підходи щодо перегляду кредитів, включаючи кредити, надані пов’язаним із кредитною спілкою особам;
підходи щодо завчасного (на ранньому етапі) виявлення та управління непрацюючими активами;
6) щодо ризику ліквідності (не застосовується для кредитних спілок, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії) - принципи диверсифікації активів та джерел фінансування з точки зору їх впливу на ризик ліквідності;
7) щодо операційного ризику:
критерії визначення значних подій операційного ризику, порядок їх дослідження та ескалації інформації щодо таких подій керівникам кредитної спілки;
політику страхування (якщо стратегія з управління ризиками передбачає такий підхід щодо передавання ризику);
критерії звітування для подій операційного ризику та обґрунтування таких критеріїв;
8) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм управлінської звітності, визначеної цим Положенням, порядок та періодичність / терміни їх надання суб’єктам системи управління ризиками.
194. Кредитна спілка зобов’язана мати порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами для забезпечення належного виявлення, визначення, моніторингу, звітування, управління та контролю за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами, для запобігання тому, щоб зацікавлена особа (пов’язана з кредитною спілкою особа, в інтересах якої здійснюється операція, або особа, через яку особа, в інтересах якої здійснюється операція, є пов’язаною з кредитною спілкою) не була залучена до процесу надання коштів та контролю за операцією.
195. Порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами, що затверджується радою, може містити:
1) процедури ідентифікації, визначення та оцінки операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
2) порядок погодження радою або виконавчим органом здійснення операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами та списання заборгованості пов’язаних із кредитною спілкою осіб у розмірах, що перевищують визначені кредитною спілкою обсяги чи створюють інші ризики, визначені кредитною спілкою, до моменту здійснення такої операції / списання заборгованості;
3) перелік операцій кредитної спілки з пов’язаними з кредитною спілкою особами, які підлягають погодженню радою;
4) умову, що надання кредиту пов’язаній з кредитною спілкою особі, загальна сума боргу якої перед кредитною спілкою перевищує / перевищуватиме три відсотки основного капіталу кредитної спілки, здійснюється лише після погодження радою прийнятого кредитним комітетом рішення про надання такого кредиту;
5) ліміти на здійснення операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
6) порядок недопущення членів ради та виконавчого органу, які мають конфлікт інтересів, до участі в процесі погодження, здійснення або управління операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
7) порядок контролю та моніторингу за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
8) порядок інформування виконавчого органу та ради про операції з пов’язаними особами у випадках відхилення від установленого порядку, процедур, лімітів, здійснення операції з пов’язаною з кредитною спілкою особою, якщо характер такої операції є новим для кредитної спілки, затримання платежів з боку пов’язаної з кредитною спілкою особи.
196. Кредитна спілка розробляє, не рідше одного разу на три роки переглядає та за потреби оновлює (актуалізує) положення про контроль за дотриманням норм (комплаєнс).
197. Кредитна спілка не рідше одного разу на три роки переглядає та за потреби оновлює (актуалізує) внутрішні документи з питань управління ризиками.
19. Політика запровадження нових продуктів / послуг у кредитній спілці
198. Кредитна спілка забезпечує належну оцінку ризиків за новими продуктами / послугами до початку їх упровадження з метою управління ризиками.
199. Рада затверджує політику запровадження нових продуктів / послуг, яка визначає:
1) вимоги до процедури запровадження нових продуктів / послуг, включаючи визначення органу, який уповноважений ухвалювати такі рішення;
2) перелік обов’язкових підрозділів кредитної спілки та/або відповідальних осіб, які мають залучатися до процесу підготовки документів для ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
3) вимоги щодо моніторингу ризиків, пов’язаних з упровадженням нових продуктів / послуг.
200. Кредитна спілка розробляє процедури запровадження нових продуктів / послуг, що обов’язково містять:
1) процедури ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
2) перелік документів, на підставі яких ухвалюється рішення;
3) порядок взаємодії підрозділів кредитної спілки та опис процесів з підготовки документів для ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
4) процедури моніторингу впровадження нових продуктів / послуг.
201. Документи кредитної спілки для ухвалення рішення щодо нового продукту / послуги повинні обов’язково містити:
1) опис нового продукту / нової послуги;
2) аналіз відповідності нового продукту / нової послуги Закону про кредитні спілки, законодавству України про діяльність та регулювання діяльності на ринку фінансових послуг, меті створення, принципам і напрямам діяльності кредитної спілки, плану її діяльності;
3) аналіз цільових клієнтів, які мають користуватися новим продуктом / новою послугою, а також основних цілей запровадження такого продукту / послуги та результати маркетингового дослідження;
4) висновки підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) у межах їх функціональних обов’язків, які повинні обов’язково містити:
оцінку ризиків нового продукту / нової послуги щодо того, чи перебуває новий продукт / нова послуга в межах затвердженого кредитною спілкою ризик-апетиту та чи їх запровадження не призведе до порушень кредитною спілкою вимог законодавства України, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції;
рекомендації щодо методів управління виявленими ризиками (прийняття, передавання, пом’якшення чи уникнення ризиків);
розрахунок та пропозиції щодо величини лімітів ризиків, пов’язаних із новим продуктом / новою послугою;
оцінку зміни профілю ризику кредитної спілки, що може стати наслідком запровадження нового продукту / нової послуги;
5) висновки інших підрозділів кредитної спілки, на які покладені функції щодо визначення економічної доцільності та можливості запровадження і належної підтримки нового продукту / нової послуги;
6) аналіз прогнозованих доходів і втрат від запровадження нового продукту / нової послуги.
20. Ліміти ризиків
202. Кредитна спілка встановлює ліміти (обмеження) для суттєвих ризиків, що піддаються кількісному вимірюванню, у межах затвердженого ризик-апетиту принаймні щодо:
1) кредитного ризику;
2) ризику ліквідності (крім кредитної спілки, яка здійснює діяльність на підставі спрощеної ліцензії);
3) операційного ризику.
203. Кредитна спілка також установлює ліміти для управління різними джерелами концентрації ризиків.
204. Кредитна спілка встановлює значення лімітів ризиків як у відсотках до регулятивного капіталу кредитної спілки, так і до загального розміру активів, загальної суми зобов’язань. Кредитна спілка має право встановлювати значення лімітів ризиків щодо окремих операцій або ризиків в абсолютних значеннях та/або у відсотках до інших показників кредитної спілки.
205. Кредитна спілка:
1) визначає порядок установлення значень лімітів ризиків та контролю за їх дотриманням у своїй політиці щодо управління ризиками;
2) переглядає значення лімітів ризиків у разі змін ринкових умов або плану діяльності кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік. Перегляд здійснюється на підставі пропозицій бізнес-підрозділів кредитної спілки та підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера;
3) розробляє процедуру ескалації порушень лімітів ризиків, яка повинна містити:
форму та порядок інформування про порушення лімітів ризиків ради, комітету з управління ризиками (у разі його створення), виконавчого органу;
порядок погодження здійснення операцій кредитної спілки, що призводять до перевищення лімітів ризиків (авторизованих перевищень), із зазначенням видів ризиків, щодо яких дозволяються авторизовані перевищення, максимального обсягу авторизованого перевищення, вимог до документування рішення щодо авторизованого перевищення, порядку інформування ради щодо авторизованих перевищень.
206. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер у порядку, визначеному внутрішніми документами щодо ескалації порушень лімітів ризиків, якомога швидше після виявлення порушення ліміту ризику інформує раду, комітет з управління ризиками (у разі їх створення), виконавчий орган щодо такого порушення.
207. Кредитна спілка накопичує інформацію щодо авторизованих перевищень та порушень лімітів ризиків.
208. Рада проводить позачерговий перегляд значень лімітів, якщо авторизовані перевищення або порушення лімітів ризиків є частими або постійними відповідно до внутрішніх документів. Результатом такого перегляду можуть бути:
1) перегляд значень діючих лімітів;
2) перегляд делегованих повноважень щодо авторизованих перевищень;
3) залишення значень лімітів без змін та затвердження плану заходів щодо запобігання їх подальшому перевищенню / порушенню.
21. Інформаційні системи управління ризиками та звітування
209. Кредитна спілка:
1) створює надійну інформаційну систему управління ризиками, яка забезпечує агрегування даних щодо ризиків кредитної спілки, оперативне та коректне вимірювання ризиків як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;
2) розробляє процедури обробки даних щодо ризиків, формування управлінської звітності, політику конфіденційності та збереження такої інформації, а також доступу до неї.
210. Управлінська звітність про ризики повинна містити актуальну інформацію про ризики, надаватися раді та її комітетам (у разі їх створення), виконавчому органу та іншим користувачам, які приймають рішення, у строки, визначені внутрішніми документами кредитної спілки, та забезпечувати повне розуміння ними ситуації щодо рівня ризиків кредитної спілки для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень.
211. Уповноважені підрозділи / працівники кредитної спілки складають управлінську звітність про ризики, яка повинна бути:
1) точною, вивіреною та достовірно відображати рівень прийнятого кредитною спілкою ризику;
2) комплексною - охоплювати всі суттєві види ризиків кредитної спілки, містити інформацію про концентрацію ризиків, дотримання встановленого розміру ризик-апетиту та значень лімітів ризику;
3) чіткою та інформативною - надавати чітку та однозначну інформацію, бути достатньо вичерпною для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень;
4) періодичною та поширеною серед користувачів управлінської звітності про ризики із забезпеченням конфіденційності.
212. Система управління ризиками передбачає, що рада, виконавчий орган відповідно до компетенції, визначеної Законом про кредитні спілки та внутрішніми документами кредитної спілки, встановлюють періодичність складання та надання управлінської звітності про ризики. Така періодичність повинна бути не рідшою, ніж установлена цим Положенням.
213. Кредитна спілка повинна забезпечити технічні можливості для формування нестандартної звітності про ризики:
1) під час стресових ситуацій (за умови прийняття рішення про стрес-тестування та побудови системи управління ризиками із застосуванням стресових ситуацій);
2) у разі зміни потреб щодо необхідної управлінської інформації;
3) у разі отримання запитів Національного банку або інших наглядових чи контролюючих органів.
22. Управління кредитним ризиком у кредитній спілці
214. Кредитна спілка створює ефективну систему управління кредитним ризиком, що забезпечує виявлення, вимірювання, моніторинг, звітування, контроль і пом’якшення кредитного ризику як на індивідуальній, так і на портфельній основі.
215. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер створює та використовує систему внутрішнього вимірювання кредитного ризику, порівнює результати цього вимірювання з величиною кредитного ризику, розрахованою відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок, та аналізує причини відхилення.
216. Кредитна спілка під час оцінки кредитного ризику враховує ризик концентрації відповідно до вимог пункту 178 глави 16 розділу IV цього Положення, а також у розрізі:
1) величини заборгованості за позичальниками (боржниками), групами осіб, пов’язаних із кредитною спілкою;
2) строків до погашення кредитів;
3) кредитних продуктів;
4) мети кредитування;
5) видів забезпечення за кредитами.
217. Кредитна спілка розробляє та періодично (не рідше одного разу на рік) переглядає кредитну політику з метою забезпечення її ефективності та відповідності рівню ризик-апетиту кредитної спілки.
218. Кредитна спілка доводить кредитну політику до відома працівників кредитної спілки, які беруть участь у процесі видачі та супроводження кредитів відповідно до функціональних обов’язків і які повинні чітко розуміти підхід кредитної спілки до цього процесу та нести відповідальність за невиконання політики, порядків і процедур.
219. Кредитна політика кредитної спілки повинна містити:
1) перелік цільових напрямів кредитування;
2) загальні критерії прийнятності кредитування;
3) принципи управління ризиком концентрації;
4) загальні умови, на яких повинні надаватися кредити: цінові умови, строковість, обсяги, види забезпечення та рівень забезпечення (покриття) заборгованості;
5) порядок ухвалення кредитних рішень;
6) процедуру делегування повноважень щодо ухвалення кредитних рішень.
220. Порядок та процедури управління кредитним ризиком повинні обов’язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення кредитного ризику, включаючи інструменти / індикатори, що використовуються;
2) перелік документів, які повинен надати потенційний боржник для розгляду кредитної заявки;
3) порядок розгляду кредитної заявки, підстави для ухвалення рішень щодо надання кредитів, включаючи надання споживчих кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам, кредитів пов’язаним контрагентам;
4) порядок роботи зі споживачем до і під час надання споживчого кредиту, включаючи розкриття інформації про реальну вартість кредитів;
5) вимоги до оцінки майна, що отримується кредитною спілкою в заставу або забезпечення за кредитами (далі - застава);
6) порядок формування резервів під очікувані кредитні збитки за фінансовими активами відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ);
7) порядок перегляду кредитів, включаючи порядок перегляду кредитів, наданих пов’язаним особам;
8) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління кредитним ризиком, включаючи види, форми і терміни надання інформації;
9) порядок складання та перевірки достовірності регуляторної звітності щодо кредитного ризику, що подається до Національного банку.
221. Кредитна спілка визначає та використовує критерії прийнятності кредитування, які визначають, хто має право на отримання кредиту і в якому розмірі, які види кредиту доступні і на які строки, а також на яких умовах надаються такі кредити.
222. Кредитна спілка встановлює критерії прийнятності кредитування, які не повинні прилаштовуватися до вимог та потреб пов’язаних із кредитною спілкою осіб.
223. Кредитна спілка, ухвалюючи рішення щодо надання кредиту, аналізує інформацію та проводить всебічне вимірювання ризиків і враховує такі чинники:
1) мету отримання кредиту та джерела його погашення;
2) кредитну історію і поточну платоспроможність боржника;
3) щодо кредитів на здійснення підприємницької діяльності - життєздатність бізнес-моделі юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта господарювання;
4) прийнятність та достатність забезпечення, можливість його реалізації;
5) додаткові умови кредитного договору, що забезпечують обмеження збільшення в подальшому кредитного ризику;
6) прогнозні дані щодо необхідної суми формування резервів під очікувані кредитні збитки та величини кредитного ризику на момент видачі кредиту;
7) репутацію боржника та його здатність / готовність нести юридичну відповідальність і співпрацювати з кредитною спілкою з усіх питань, що можуть виникати протягом періоду користування кредитом;
8) надійність та достатність юридичної позиції кредитної спілки щодо умов кредитного договору та договорів забезпечення / застави для забезпечення належної співпраці з боржниками / заставодавцями.
224. Кредитна спілка встановлює значення лімітів кредитного ризику щодо:
1) повноважень кредитного комітету щодо ухвалення кредитних рішень;
2) окремих боржників, а також пов’язаних із кредитною спілкою осіб;
3) ризику концентрації (максимального обсягу заборгованості) на одного боржника;
4) максимального обсягу майна, яке кредитна спілка має право набути у власність у рахунок погашення боргу боржників.
225. Кредитна спілка забезпечує належне управління процесом надання кредитів з метою запобігання перевищенню внутрішніх лімітів кредитного ризику, нормативів кредитного ризику, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
226. Кредитна спілка створює та застосовує механізми внутрішнього контролю, інші механізми, що забезпечують своєчасне інформування керівників кредитної спілки про відхилення від кредитної політики, політики, порядку і процедур управління кредитним ризиком та про порушення встановлених лімітів ризиків для прийняття своєчасних і адекватних управлінських рішень.
227. Кредитна спілка встановлює та впроваджує чіткий, послідовний процес ухвалення кредитним комітетом рішень за результатами розгляду заяв членів кредитної спілки про надання кредитів (далі - кредитне рішення) як для надання нових кредитів, так і для внесення змін до умов за діючими / наявними кредитами.
228. Кредитна спілка визначає перелік документів та інформації, потрібних для ухвалення кредитних рішень як щодо нових кредитів, так і зміни умов за діючими / наявними кредитами. Цей перелік повинен містити:
1) заявку працівника, відповідального за опрацювання заяв членів кредитної спілки про надання кредитів / кредитного підрозділу (у разі його створення), із визначенням обсягу та умов кредитування, висновком щодо здатності позичальника забезпечити належне обслуговування та повернення кредиту, а також описом та обґрунтуванням кредитного рішення, що пропонується для ухвалення;
2) висновок підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера для ухвалення кредитних рішень щодо кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам;
3) висновок підрозділу комплаєнсу / головного комплаєнс-менеджера для ухвалення кредитних рішень щодо кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам.
229. Кредитне рішення повинно містити:
1) суму кредиту / ліміту та термін повернення (графік погашення) кредиту;
2) процентну ставку / маржу (у разі змінюваної ставки), витрати позичальника за кредитом, включаючи комісію за користування кредитом, та терміни сплати процентів / комісій (за наявності);
3) зобов’язання позичальника, які він повинен виконати для отримання кредиту (за потреби);
4) вимоги щодо забезпечення за кредитом (за потреби);
5) умови, яких повинен дотримуватися позичальник протягом дії кредитного договору в разі його укладення;
6) строк дії кредитного рішення (строк, протягом якого кредитна спілка має право укласти договір та видати кредит).
Кредитне рішення оформляється протоколом / витягом із протоколу засідання кредитного комітету, який повинен містити список осіб, які брали участь у прийнятті рішення, їх повноваження та особисту позицію кожної особи.
230. Кредитна спілка має право зазначати в кредитному рішенні інформацію шляхом посилання на внутрішній документ / типовий договір, у якому зазначена така інформація, якщо він затверджений відповідним органом кредитної спілки.
231. Кредитне рішення повинно ґрунтуватися на інформації, що міститься у визначених у пункті 228 глави 22 розділу IV цього Положення документах, та виключати суб’єктивне судження, що ґрунтується на факторі впливу членів, керівників кредитної спілки або третіх осіб з метою схвалення рішень щодо видачі кредитів на умовах, що можуть зашкодити або шкодять інтересам кредитної спілки.
232. Кредитна спілка з метою належного управління кредитним ризиком надає кредити пов’язаним із кредитною спілкою особам на умовах, які не можуть відрізнятися від звичайних умов надання кредитною спілкою таких видів кредитів іншим особам.
233. Члени ради не можуть залучатися до схвалення рішення щодо видачі кредитів їм та/або особам, пов’язаним із ними. Члени кредитного комітету не можуть брати участі в прийнятті кредитним комітетом кредитного рішення щодо видачі кредитів їм та/або особам, пов’язаним із ними, а також з інших питань, у результаті прийняття рішення щодо яких у члена кредитного комітету та/або його пов’язаної особи може виникнути конфлікт інтересів.
234. Кредитна спілка забезпечує належне супроводження кредиту до його погашення, включаючи:
1) моніторинг кредитної справи боржника;
2) перевірку повноти пакета документів, отримання забезпечення та виконання інших умов, потрібних для надання кредиту (якщо це передбачено кредитним договором), надання дозволу на перерахування коштів згідно з кредитним договором;
3) контроль за встановленими значеннями лімітів;
4) моніторинг виконання умов кредитного договору щодо погашення відсотків та основної суми боргу;
5) моніторинг дотримання боржником інших умов кредитного договору;
6) моніторинг своєчасного перегляду наявності та стану збереження забезпечення, а також переоцінки його ринкової (справедливої) вартості.
235. Кредитна справа боржника повинна містити всю інформацію, потрібну для належного вимірювання кредитного ризику, включаючи оцінку поточного фінансового стану боржника на індивідуальній основі, а також контроль за виконанням умов, визначених у кредитному рішенні та в кредитному договорі.
236. Кредитна спілка забезпечує належне зберігання кредитної справи боржника, що мінімізує ризик її знищення або псування в результаті обставин непереборної сили (форс-мажор), а також дій працівників кредитної спілки або третіх осіб. Переміщення, доповнення або тимчасове вилучення документів повинно бути задокументованим та проводитися виключно особами, які мають такі повноваження. Кредитна спілка забезпечує періодичний внутрішній контроль за повнотою кредитної справи боржника.
237. Кредитна спілка постійно здійснює моніторинг портфеля кредитів на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів, включаючи достатність сформованих кредитною спілкою резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ та величини кредитного ризику відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
238. Кредитна спілка розробляє та впроваджує комплексні процедури та інформаційні системи щодо управління ризиками для моніторингу портфеля кредитів на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів. Кредитна спілка в цих процедурах визначає підходи до раннього виявлення у боржників / контрагентів ознак потенційної проблемності, заходи щодо запобігання збільшенню кредитного ризику та перелік управлінської звітності.
239. Кредитна спілка запроваджує ефективну систему кредитного моніторингу на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів, яка містить такі заходи:
1) оцінку поточного фінансового стану боржника для кредитів, що оцінюються на індивідуальній основі;
2) моніторинг виконання умов кредитного договору щодо погашення відсотків та основної суми боргу;
3) моніторинг дотримання боржником інших умов кредитного договору;
4) моніторинг своєчасного перегляду наявності та стану збереження забезпечення, а також його ринкової (справедливої) вартості;
5) своєчасне інформування керівників кредитної спілки щодо виявлених проблем з метою вжиття заходів для запобігання збільшенню кредитного ризику.
240. Кредитна спілка має право створити систему моніторингу якості кредитів на груповій основі, яка відповідає характеру, масштабу та структурі портфеля кредитів кредитної спілки.
241. Кредитна спілка здійснює моніторинг портфеля кредитів, під час якого забезпечує оцінку таких показників:
1) якості портфеля кредитів залежно від кількості днів прострочення боргу в розрізі:
боржників або групи пов’язаних із кредитною спілкою осіб;
кредитних продуктів;
2) структури видів забезпечення за кредитами;
3) повноти сформованих кредитною спілкою резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ та величини кредитного ризику відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
242. Кредитна спілка має право здійснювати моніторинг портфеля кредитів, що забезпечує оцінку інших показників додатково до встановлених у пункті 241 глави 22 розділу IV цього Положення.
243. Кредитна спілка переглядає кредити боржників не пізніше ніж через один рік із дати видачі кредиту та в подальшому не рідше ніж один раз на рік.
244. Метою перегляду кредитів є:
1) перевірка правильності оцінки фінансового стану боржника, якості обслуговування боргу, ймовірності дефолту та втрат у разі дефолту боржника, ринкової (справедливої) вартості забезпечення, розміру резервів під очікувані кредитні збитки та величини кредитного ризику;
2) визначення плану подальших дій кредитної спілки щодо боржника.
245. Предметом перегляду кредитів є кредити, за якими обсяг боргу щодо одного боржника (без урахування суми сформованих резервів під очікувані кредитні збитки) станом на дату перегляду становить:
1) більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законодавством України, - для боржника - пов’язаної з кредитною спілкою особи;
2) більше трьох відсотків загального обсягу портфеля кредитів кредитної спілки (без урахування сум сформованих резервів під очікувані кредитні збитки) - для інших кредитів.
246. Кредитна спілка визначає процедуру перегляду кредитів, що містить:
1) перелік, функції та порядок взаємодії учасників процесу перегляду кредитів, їх повноваження і відповідальність;
2) періодичність перегляду;
3) вимоги до переоцінки забезпечення в межах перегляду;
4) оцінку можливих змін у здатності боржника обслуговувати кредит;
5) вимоги щодо документування результатів перегляду;
6) вимоги щодо рекомендацій або дій, що можуть бути результатом перегляду;
7) вимоги щодо термінів та формату надання звітів про результати перегляду кредитів раді.
247. Кредитний комітет кредитної спілки переглядає кредити з урахуванням актуальних висновків, а саме:
1) висновку працівника, відповідального за аналіз, оцінку та прогноз виконання боржником умов кредитного договору / кредитного підрозділу (у разі його створення), із пропозиціями стосовно подальших дій щодо боржника;
2) висновку підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера, що містить детальну оцінку ризиків боржника та динаміки їх зміни порівняно з датою видачі / останнього перегляду;
3) висновку щодо фінансового стану боржника, зовнішнього середовища, у якому він працює, та стану виконання ним зобов’язань за кредитним договором.
248. Кредитний комітет має право переглядати кредити з урахуванням інших актуальних висновків додатково до визначених у пункті 247 глави 22 розділу IV цього Положення.
249. Кредитна спілка використовує результати перегляду кредитів для вдосконалення процедур надання, моніторингу кредитів та контролю за дотриманням цих процедур.
250. Кредитна спілка, яка під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, забезпечує контроль за оцінкою майна, яке кредитна спілка отримала / має намір отримати в заставу, майна, яке кредитна спілка набула / має намір набути у власність у рахунок погашення заборгованості боржника / контрагента (далі - майно).
Зазначений контроль може здійснювати головний ризик-менеджер.
251. Контроль за оцінкою майна передбачає здійснення на регулярній основі верифікації (актуалізації) вартості майна.
252. Кредитна спілка здійснює верифікацію (актуалізацію) вартості майна, визначеної під час здійснення оцінки майна, шляхом:
1) проведення аналізу звіту про оцінку майна / внутрішнього звіту кредитної спілки про оцінку майна (індивідуальна верифікація вартості майна) щодо його відповідності вимогам законодавства України / внутрішнім документам;
2) зіставлення вартості майна, визначеної у звіті про оцінку майна, із вартістю подібного майна, що міститься у відповідних зовнішніх базах статистичних даних, до яких кредитна спілка має доступ (автоматична верифікація вартості майна).
253. Кредитна спілка розробляє та запроваджує управлінську звітність про кредитний ризик, яка містить звіти щодо:
1) концентрації портфеля кредитів у розрізі боржників, груп пов’язаних із кредитною спілкою осіб, продуктів, видів забезпечення за кредитними договорами; розміру та якості портфеля кредитів у розрізі кількості днів прострочення боргу, класифікації згідно з внутрішньою оцінкою кредитної спілки та вимогами нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок;
2) рівня сформованих резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ;
3) розміру кредитного ризику;
4) контролю за оцінкою майна, включаючи результати проведення верифікації вартості майна;
5) списань кредитів, а також обсягу погашення списаних кредитів;
6) порушень кредитною спілкою встановлених значень лімітів кредитного ризику, а також інформації щодо авторизованих перевищень лімітів.
254. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер подає звіти щодо кредитного ризику раді та її комітету з управління ризиками (у разі його утворення) не рідше одного разу на квартал, виконавчому органу та кредитному комітету - не рідше одного разу на місяць.
Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер не пізніше наступного робочого дня після виявлення ризику інформує раду та її комітет з управління ризиками (у разі його cтворення), виконавчий орган та кредитний комітет про значне підвищення кредитного ризику (наближення фактичних показників кредитного ризику до встановлених значень лімітів або порушення лімітів), порушення нормативів кредитних ризиків, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
23. Управління ризиком ліквідності в кредитній спілці
255. Кредитна спілка створює ефективну систему управління ризиком ліквідності для забезпечення підтримання достатнього рівня ліквідності як у звичайних, так і в стресових ситуаціях.
Кредитна спілка визначає мінімальний перелік кількісних показників ризик-апетиту до ризику ліквідності, до якого належать тривалість періоду повного і своєчасного виконання кредитною спілкою своїх зобов’язань під час стресової ситуації та потрібний для цього обсяг ліквідних активів.
256. Порядок та процедури управління ризиком ліквідності повинні обов’язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення ризику ліквідності, включаючи інструменти / індикатори, що використовуються;
2) перелік стабільних джерел фінансування, а також вимоги щодо складу, обсягу та характеристик високоякісних ліквідних активів, які кредитна спілка планує використати для покриття можливого дефіциту ліквідності;
3) перелік індикаторів раннього попередження про настання / загрозу настання кризи ліквідності;
4) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління ризиком ліквідності, включаючи види, форми і терміни надання інформації;
5) порядок складання та перевірки достовірності регуляторної звітності щодо ризику ліквідності, що подається до Національного банку.
257. Кредитна спілка для оцінки ризику ліквідності використовує аналіз дотримання нормативів ліквідності, установлених Національним банком.
258. Кредитна спілка для вимірювання ризику ліквідності має право використовувати інші інструменти моніторингу додатково до встановленого в пункті 257 глави 23 розділу IV цього Положення.
259. Індикаторами раннього виявлення кризи ліквідності, які кредитна спілка застосовує у своїх процедурах, можуть бути:
1) порушення або ризик порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок;
2) порушення або ризик порушення внутрішніх лімітів ліквідності;
3) значне зростання концентрації активів та/або зобов’язань;
4) значне зменшення обсягу вкладів (депозитів) членів кредитної спілки або зростання волатильності джерел фінансування;
5) стрімке зростання активів за рахунок потенційно волатильних зобов’язань;
6) зменшення середньозваженого строку зобов’язань;
7) збільшення середньозваженого строку активів;
8) значне зростання обсягу непрацюючих активів;
9) поширення в засобах масової інформації негативної інформації щодо кредитної спілки, що може призвести до відпливу вкладів (депозитів) членів кредитної спілки або погіршення платіжної дисципліни боржників;
10) виникнення перешкод для оперативного залучення коштів у разі дефіциту ліквідності;
11) значне зростання вартості ресурсів, що залучатимуться від банків / об’єднаної кредитної спілки / іншої кредитної спілки / інших юридичних осіб / членів кредитної спілки;
12) військові конфлікти, техногенні та природні катастрофи регіонального та національного масштабу, масові заворушення, що можуть призвести до паніки клієнтів та відпливу їх коштів як із кредитної спілки, так і з системи кредитних спілок у цілому або погіршення платіжної дисципліни боржників.
260. Кредитна спілка запроваджує на постійній основі моніторинг та контроль за величиною ризику ліквідності та потребою у фінансуванні як загалом, так і в розрізі окремих контрагентів чи групи контрагентів, видів зобов’язань, операцій або іншим чином сформованих груп.
261. Кредитна спілка створює та підтримує достатній обсяг необтяжених ліквідних активів як можливе забезпечення на випадок реалізації факторів ризику, включаючи втрату або погіршення умов залучення незабезпечених і доступних у нормальних умовах забезпечених джерел фінансування.
262. Кредитна спілка забезпечує наявність необхідного обсягу необтяжених ліквідних активів, який є достатнім для покриття дефіциту ліквідності.
263. Кредитна спілка розробляє управлінську звітність щодо ризику ліквідності, яка повинна містити звіти щодо:
1) порушень нормативів ліквідності, установлених Національним банком;
2) концентрації активів / зобов’язань кредитної спілки за основними клієнтами / групами пов’язаних контрагентів;
3) індикаторів раннього виявлення кризи ліквідності;
4) обсягів якісних ліквідних активів та їх достатності для покриття зобов’язань кредитної спілки в належні строки;
5) порушень установлених значень лімітів ліквідності, а також інформації щодо авторизованих перевищень лімітів.
264. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер подає звіти щодо ризику ліквідності раді та її комітету з управління ризиками (у разі його утворення) не рідше одного разу на квартал, виконавчому органу - не рідше одного разу на місяць.
265. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер не пізніше наступного робочого дня після виявлення ризику інформує раду та її комітет з управління ризиками (у разі його утворення), виконавчий орган про факти значного погіршення ліквідності кредитної спілки, порушення встановлених лімітів ліквідності, порушення нормативів ліквідності, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок, наближення фактичних показників ризику ліквідності до встановлених значень лімітів або порушення лімітів, а також щодо нових та/або непередбачуваних значних загроз ліквідності кредитної спілки.
266. Вимоги глави 23 розділу IV цього Положення не поширюються на кредитні спілки, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії.
24. Управління операційним ризиком у кредитній спілці
267. Кредитна спілка оцінює операційний ризик з урахуванням його взаємозв’язку та впливу на інші ризики, притаманні діяльності кредитної спілки.
268. Кредитна спілка розробляє та впроваджує процедури контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику, що передбачають:
1) розподіл обов’язків та відповідальності між підрозділами / працівниками кредитної спілки щодо контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику кредитної спілки під час їх збору, унесення до інформаційної системи управління ризиками та подальшої перевірки;
2) заходи поточного та подальшого контролю за повнотою та якістю даних про події операційного ризику, включаючи автоматизовані та/або ручні перевірки щодо відсутності помилок та суперечливості даних, відповідності обліковим, фінансовим, статистичним даним та даним управлінської звітності кредитної спілки.
269. Кредитна спілка розробляє та впроваджує порядок та процедури управління операційним ризиком, які повинні обов’язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення операційного ризику, включаючи інструменти / індикатори, що використовуються;
2) порядок та критерії класифікації подій операційного ризику;
3) критерії ідентифікації, класифікації та методологію розрахунку збитків від подій операційного ризику;
4) опис основних інструментів, що використовуються під час управління операційним ризиком, та порядок їх використання;
5) порядок управління операційним ризиком, що властивий процесу співпраці з аутсорсерами (за наявності аутсорсерів);
6) чітке розмежування функцій управління операційним ризиком та комплаєнс-ризиком з метою уникнення їх дублювання;
7) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління операційним ризиком, включаючи види, форми і терміни надання інформації.
270. Кредитна спілка забезпечує управління операційним ризиком, дотримуючись моделі трьох ліній захисту.
271. Кредитна спілка з метою виявлення та вимірювання операційного ризику використовує такі інструменти:
1) аналіз результатів перевірок, здійснених підрозділом внутрішнього аудиту / головним внутрішнім аудитором та зовнішнім аудитором;
2) створення та ведення реєстру внутрішніх подій операційного ризику в інформаційній системі управління ризиками та аналіз накопиченої в ній інформації;
3) самооцінку операційного ризику.
272. Уповноважені працівники кредитної спілки в межах самооцінки операційного ризику не рідше ніж один раз на рік:
1) проводять аналіз бізнес-процесів кредитної спілки з урахуванням інформації щодо можливих загроз і вразливостей та оцінюють можливі втрати від них;
2) оцінюють ризики бізнес-процесів кредитної спілки (до впровадження або перегляду контролю), ефективність контрольного середовища (запровадженого контролю) та залишкові ризики (з урахуванням запровадженого або переглянутого контролю).
273. Класифікація подій, що призводять до втрат, визначена в додатку 4 до цього Положення.
274. Перелік інформації про події операційного ризику, яка міститься в базі внутрішніх подій операційного ризику, наведений в додатку 5 до цього Положення.
275. Кредитна спілка вносить операційні події в інформаційну систему управління ризиками з урахуванням визначених кредитною спілкою критеріїв звітування.
276. Кредитна спілка, крім обов’язкових інструментів виявлення та вимірювання операційного ризику, має право використовувати такий додатковий інструмент, як реєстр зовнішніх подій операційного ризику та аналіз накопиченої в ньому інформації, а також інші інструменти. Інформація щодо зовнішніх подій операційного ризику вноситься до інформаційної системи управління ризиками підрозділом управління ризиками / головним ризик-менеджером на підставі інформації з відкритих джерел, спеціалізованих баз даних або в межах обміну інформацією між кредитними спілками та повинна містити складові, аналогічні складовим реєстру внутрішніх подій операційного ризику інформаційної системи управління ризиками.
277. Кредитна спілка забезпечує своєчасне виявлення значних подій операційного ризику та невідкладне повідомлення про такі події підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера.
278. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер не пізніше наступного робочого дня з дня отримання ним повідомлення доводить до ради та її комітету з управління ризиками (у разі його створення), виконавчого органу інформацію про значну подію операційного ризику.