10) результати оцінки відповідності системи внутрішнього контролю кредитної спілки її розміру, організаційній структурі, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, особливостям діяльності кредитної спілки як значимої (за наявності такого статусу).
170. Підрозділ внутрішнього аудиту / головний внутрішній аудитор кредитної спілки зобов’язаний за результатами здійснення моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю складати звіти, що подаються на розгляд ради. Такі звіти повинні містити інформацію про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та порушення, аналіз причин їх виникнення, ймовірні наслідки, до яких можуть призвести ці недоліки, рекомендації / пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, процес контролю за станом виконання рекомендацій / пропозицій, затверджених раніше.
171. Кредитна спілка забезпечує надання звітів щодо результатів моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю також працівникам, які відповідають за здійснення коригувальних заходів, та керівникам у межах визначених повноважень.
172. Заходами, дотримання яких свідчить про впровадження та функціонування моніторингу ефективності як компонента системи внутрішнього контролю кредитної спілки, є такі:
1) кредитна спілка визначає у внутрішніх документах порядок здійснення поточних та періодичних перевірок відповідності законодавству України та внутрішнім документам, якості та ефективності системи внутрішнього контролю;
2) кредитна спілка забезпечує належне здійснення уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю оцінювання компонентів системи внутрішнього контролю та своєчасне повідомлення керівників кредитної спілки про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та/або допущені суб’єктами внутрішнього контролю порушення та причини їх вчинення, відповідальних за прийняття рішення про здійснення коригувальних заходів, усунення порушення та/або внесення змін до внутрішніх документів.
IV. Система управління ризиками
16. Загальні засади побудови системи управління ризиками в кредитній спілці
173. Комплексна та адекватна система управління ризиками кредитної спілки містить:
1) організацію системи управління ризиками, яка ґрунтується на застосуванні моделі трьох ліній захисту та забезпечує чіткий розподіл функцій, обов’язків і повноважень з управління ризиками між усіма суб’єктами системи управління ризиками, а також між працівниками кредитної спілки та передбачає їх відповідальність згідно з таким розподілом;
2) культуру управління ризиками та кодекс поведінки (етики);
3) внутрішні документи з питань управління ризиками;
4) інформаційну систему щодо управління ризиками та звітування;
5) інструменти для ефективного управління ризиками.
174. Суб’єктами системи управління ризиками кредитної спілки є:
1) рада;
2) виконавчий орган;
3) комітети ради / виконавчого органу;
4) бізнес-підрозділи, підрозділи підтримки;
5) підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер та підрозділ комплаєнсу / головний комплаєнс-менеджер;
6) підрозділ внутрішнього аудиту / головний внутрішній аудитор;
7) керівники та працівники кредитної спілки, які здійснюють внутрішній контроль відповідно до повноважень, визначених внутрішніми документами, та не входять до складу органів і підрозділів кредитної спілки, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 174 глави 16 розділу IV цього Положення.
175. Система управління ризиками кредитної спілки повинна забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та мінімізацію (зниження до контрольованого рівня) таких суттєвих ризиків діяльності кредитної спілки:
1) кредитного ризику;
2) ризику ліквідності (не застосовується до кредитної спілки, яка здійснює діяльність на підставі спрощеної ліцензії);
3) операційного ризику, складовими якого є ризик інформаційно-комунікаційних технологій, ризик інформаційної безпеки, юридичний ризик;
4) процентного ризику;
5) комплаєнс-ризику;
6) валютного ризику [для об’єднаної кредитної спілки, яка має намір отримати кредит (позику) в іноземній валюті відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 61 Закону про кредитні спілки (далі - об’єднана кредитна спілка, що отримує валютний кредит)].
( Пункт 175 глави 16 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 92 від 01.08.2025 )
176. Кредитна спілка має право розширювати перелік суттєвих видів ризиків, визначений в пункті 175 глави 16 розділу IV цього Положення, самостійно встановлювати критерії, за якими визначатиметься суттєвість інших видів ризиків діяльності кредитної спілки з урахуванням складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури та профілю ризику кредитної спілки, особливостей діяльності кредитної спілки як значимої (за наявності такого статусу), та визначати порядок управління такими ризиками.
177. Методами управління виявленими ризиками в межах підходів до управління ризиками можуть бути:
1) прийняття ризику, що передбачає прийняття кредитною спілкою ідентифікованого ризику та неприйняття будь-яких інших дій для його зниження;
2) передавання ризику, що передбачає передавання кредитною спілкою відповідальності за ризиком третім особам, водночас наявний рівень ризику не змінюється;
3) пом’якшення ризику, що передбачає коригування певних процесів та/або впровадження додаткових контрольних заходів;
4) уникнення ризику, що передбачає припинення здійснення або зміну діяльності (включаючи розірвання ділових відносин), яка створює ризик.
178. Кредитна спілка під час оцінки всіх видів ризиків ураховує ризик концентрації в розрізі:
1) одного боржника / контрагента та групи пов’язаних контрагентів;
2) бізнес-ліній і продуктів;
3) пов’язаних із контрагентами осіб, чиї фінансові результати залежать від одного виду діяльності чи основного продукту.
17. Культура управління ризиками
179. Кредитна спілка запроваджує культуру управління ризиками з метою поширення обізнаності щодо ризиків, ризик-апетиту, стратегії управління ризиками на всіх організаційних рівнях, що сприяє:
1) усвідомленню ризик-апетиту та пов’язаних із ним лімітів ризиків (включаючи ліміти ризиків, встановлені для окремих підрозділів кредитної спілки та в межах таких підрозділів);
2) послідовному впровадженню системи управління ризиками в усіх підрозділах / функціях кредитної спілки;
3) підтримці своєчасного вимірювання (оцінки) та інформуванню про нові ризики, які можуть бути суттєвими для кредитної спілки.
180. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер, підрозділ комплаєнсу / головний комплаєнс-менеджер забезпечують розроблення та контроль за дотриманням:
1) кодексу поведінки (етики);
2) політики виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів.
181. Кодекс поведінки (етики), який є документом, що затверджується радою, повинен визначати:
1) загальнообов’язкові норми поведінки для керівників та інших працівників кредитної спілки (включно з наведенням випадків неприйнятної поведінки в кредитній спілці), а також відповідальність за порушення цих норм;
2) заборону щодо надання послуг чи консультацій клієнтам та контрагентам, спрямованих на порушення законодавства України;
3) вимоги щодо дотримання культури управління ризиками;
4) заходи щодо запобігання порушенню прав споживачів фінансових послуг, відповідних вимог законодавства України щодо захисту їх прав;
5) гарантії рівності у відносинах між кредитною спілкою та її членами, клієнтами, працівниками, постачальниками та конкурентами;
6) підходи щодо прозорої та відповідальної взаємодії з органами державної влади, контролюючими органами та їх посадовими особами, посадовими особами клієнтів і контрагентів (включно з описом процедури щодо запобігання корупційним діям та хабарництву);
7) принципи оброблення, зберігання та розповсюдження конфіденційної та інсайдерської інформації, персональних даних.
Кодекс поведінки (етики) може визначати інші норми, політику чи обмеження додатково до встановлених у підпунктах 1-7 пункту 181 глави 17 розділу IV цього Положення.
182. Рада зобов’язана у визначеному нею порядку вживати заходів щодо запобігання виникненню конфлікту інтересів у кредитній спілці та сприяти врегулюванню таких конфліктів.
183. Рада документує та затверджує політику виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів, яка поширюється на всіх працівників кредитної спілки та може містити:
1) організаційні механізми, які визначають повноваження та відповідальність посадових осіб, відповідальних за виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів;
2) обов’язки керівників, ключових осіб та працівників кредитної спілки щодо виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів;
3) процедуру перевірки керівників, ключових осіб кредитної спілки до початку виконання ними посадових обов’язків для запобігання виникненню конфлікту інтересів унаслідок їх виконання;
4) обставини, що свідчать або можуть свідчити про наявність конфлікту інтересів;
5) обов’язок керівників, ключових осіб та працівників кредитної спілки повідомляти про обставини, що можуть спричинити або вже спричинили конфлікт інтересів, і процедуру такого повідомлення;
6) обов’язок посадової особи кредитної спілки, яка прямо чи опосередковано має або може мати приватний інтерес у правочині, який вчиняється кредитною спілкою, повідомляти кредитну спілку про це в такому порядку:
письмово повідомляються всі члени ради, якщо такою посадовою особою є голова ради;
письмово повідомляється голова ради, якщо такою посадовою особою є член ради;
письмово повідомляється голова ради, якщо такою посадовою особою є голова або член правління (одноосібний виконавчий орган);
письмово повідомляються голова ради та голова правління кредитної спілки (одноосібний виконавчий орган), якщо такою посадовою особою є посадова особа інша, ніж зазначена в абзацах другому - четвертому підпункту 6 пункту 183 глави 17 розділу IV цього Положення, або якщо поручителем та/або солідарним боржником за кредитом члена кредитної спілки є асоційована особа керівника кредитної спілки, головного внутрішнього аудитора, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника або члена комітету ради, кредитного комітету, інших комітетів виконавчого органу, інших посадових осіб кредитної спілки;
7) процедуру розгляду відповідним органом управління кредитної спілки отриманої інформації про потенційний або реальний конфлікт інтересів, визначення впливу цього конфлікту інтересів на профіль ризику кредитної спілки та прийняття рішення про вжиття відповідних заходів;
8) обов’язок керівника кредитної спілки щодо утримання від голосування з будь-якого питання, яке може спричинити конфлікт інтересів або зашкодити об’єктивному ставленню чи належному виконанню таким керівником обов’язків перед кредитною спілкою;
9) порядок відсторонення керівника кредитної спілки від голосування або участі іншим чином у прийнятті кредитною спілкою будь-якого рішення, щодо якого в нього є конфлікт інтересів;
10) процедури та заходи контролю для управління конфліктом інтересів, забезпечення вжиття заходів у разі виникнення конфлікту інтересів, процедури документування випадків виникнення (чи загрози виникнення) та управління конфліктами інтересів, розкриття інформації про конфлікт інтересів членами (або кандидатами в члени) органів управління;
11) можливі дії в разі порушення вимог політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів;
12) механізми звітування про випадки конфлікту інтересів, включаючи регулярність та зміст звітування раді або іншому органу управління чи підрозділу кредитної спілки;
13) порядок і періодичність здійснення перевірки потенційних і реальних конфліктів інтересів у кредитній спілці. До такої перевірки належить анкетування керівників, ключових осіб та працівників кредитної спілки;
14) процедуру та строки перегляду політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів.
184. Рада забезпечує дотримання та актуалізацію політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів.
185. Кредитна спілка враховує під час визначення обставин, за яких виникає чи може виникнути конфлікт інтересів:
1) можливість посадової особи отримати фінансову вигоду або уникнути фінансових втрат, використовуючи свій статус у кредитній спілці;
2) будь-які приватні інтереси, які посадова особа може отримати в результаті вчинення кредитною спілкою правочину;
3) сферу діяльності посадової особи чи органу управління, до якого вона належить, та потенційні конфлікти інтересів, які можуть виникати з огляду на такий статус;
4) можливість отримання будь-якого заохочення під час прийняття рішень.
18. Внутрішні документи з питань управління ризиками
186. Кредитна спілка розробляє такі внутрішні документи з питань управління ризиками, які визначають порядок та підходи до управління ризиками:
1) декларацію схильності до ризиків;
2) профіль ризиків;
3) стратегію управління ризиками;
4) політику управління ризиками;
5) порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами.
187. Декларація схильності до ризиків, яка затверджується радою, визначає:
1) сукупний рівень ризик-апетиту та види ризиків, які кредитна спілка має намір приймати та утримувати для досягнення в межах допустимого рівня ризику з урахуванням бізнес-моделі та бізнес-цілей кредитної спілки. Сукупний рівень ризик-апетиту повинен відповідати бізнес-моделі кредитної спілки;
2) максимальний рівень допустимого для кредитної спілки ризику, ураховуючи розмір наявних ресурсів (капіталу та потреб у ліквідності) та потребу дотримання вимог Національного банку, зобов’язань перед членами кредитної спілки, іншими кредиторами;
3) кількісні та якісні показники ризик-апетиту, які враховують такі аспекти, як достатність капіталу, ліквідність, операційна прибутковість та вартість ризику. Кредитна спілка повинна встановити показники ризик-апетиту щодо забезпечення кредитною спілкою дотримання пруденційних нормативів, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок;
4) рівень ризик-апетиту щодо кожного з видів ризику (індивідуальний рівень), який повинен стати основою для встановлення лімітів, а також мінімальний перелік кількісних та якісних показників ризик-апетиту щодо кожного з видів ризику;
5) підходи та перелік припущень, що були використані під час визначення показників ризик-апетиту, наведених у підпунктах 1-4 пункту 187 глави 18 розділу IV цього Положення;
6) види ризиків, яких кредитна спілка повинна уникати;
7) внутрішні та зовнішні фактори ризику та обмеження, що впливають на прийняття ризиків.
Зміст декларації схильності до ризиків повинен доводитися до відома працівників кредитної спілки, які приймають ризики та несуть відповідальність за них. Декларація схильності до ризиків повинна бути легкою для її розуміння та моніторингу дотримання.
188. Ризик-апетит до кожного з видів ризику є комбінацією кількісних показників, перелік яких залежить від виду ризику та таких загальних якісних вимог:
1) повноти внутрішніх документів з управління ризиками, які відповідають бізнес-моделі кредитної спілки;
2) наявності опису процесів спілки, що визначають ключові точки, в яких кредитна спілка може наражатися на суттєві ризики;
3) достатнього рівня кваліфікації працівників кредитної спілки, які забезпечують виконання процесів з управління ризиками;
4) достатності та належного функціонування інформаційних систем кредитної спілки щодо управління ризиками, потрібних для підтримки процесів;
5) наявності в інформаційних системах щодо управління ризиками кредитної спілки повних та якісних даних, що забезпечують належну оцінку величини ризиків;
6) наявності контролю за дотриманням норм (комплаєнс), кодексу поведінки (етики), запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
189. Профіль ризиків, орієнтовний формат якого визначений в додатку 3 до цього Положення, складається (обчислюється) підрозділом з управління ризиками / головним ризик-менеджером.
190. Рада під час затвердження плану діяльності кредитної спілки враховує рівень ризик-апетиту, зазначений в декларації схильності до ризиків. Рада також ураховує визначений рівень ризик-апетиту в разі прийняття рішення щодо збільшення обсягів активів у результаті розширення діючих видів діяльності, запровадження нових продуктів / послуг.
191. Стратегія управління ризиками затверджується радою та повинна містити:
1) основні цілі управління ризиками;
2) перелік суттєвих ризиків із зазначенням фінансових та інших послуг і видів операцій, які генерують ці ризики;
3) загальні принципи управління ризиками.
192. Кредитна спілка забезпечує перегляд стратегії управління ризиками не рідше одного разу на три роки.
193. Політика управління ризиками, яка затверджується радою, повинна містити:
1) перелік суб’єктів системи управління ризиками та розподіл функціональних обов’язків між ними, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії;
2) перелік лімітів та порядок їх установлення;
3) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення ризиків;
4) принципи та підходи кредитної спілки щодо забезпечення безперервної діяльності;
5) щодо кредитного ризику:
підходи щодо кредитного адміністрування та моніторингу;
підходи щодо перегляду кредитів, включаючи кредити, надані пов’язаним із кредитною спілкою особам;
підходи щодо завчасного (на ранньому етапі) виявлення та управління непрацюючими активами;
6) щодо ризику ліквідності (не застосовується для кредитних спілок, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії) - принципи диверсифікації активів та джерел фінансування з точки зору їх впливу на ризик ліквідності;
7) щодо операційного ризику:
критерії визначення значних подій операційного ризику, порядок їх дослідження та ескалації інформації щодо таких подій керівникам кредитної спілки;
політику страхування (якщо стратегія з управління ризиками передбачає такий підхід щодо передавання ризику);
критерії звітування для подій операційного ризику та обґрунтування таких критеріїв;
7-1) щодо валютного ризику (для об’єднаної кредитної спілки, що отримує валютний кредит):
методи оцінки та вимірювання валютного ризику;
політику вибору основних валют для операцій;
процедуру моніторингу та контролю валютних позицій;
( Пункт 193 глави 18 розділу IV доповнено новим підпунктом 7-1 згідно з Постановою Національного банку № 92 від 01.08.2025 )
8) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм управлінської звітності, визначеної цим Положенням, порядок та періодичність / терміни їх надання суб’єктам системи управління ризиками.
194. Кредитна спілка зобов’язана мати порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами для забезпечення належного виявлення, визначення, моніторингу, звітування, управління та контролю за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами, для запобігання тому, щоб зацікавлена особа (пов’язана з кредитною спілкою особа, в інтересах якої здійснюється операція, або особа, через яку особа, в інтересах якої здійснюється операція, є пов’язаною з кредитною спілкою) не була залучена до процесу надання коштів та контролю за операцією.
195. Порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами, що затверджується радою, може містити:
1) процедури ідентифікації, визначення та оцінки операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
2) порядок погодження радою або виконавчим органом здійснення операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами та списання заборгованості пов’язаних із кредитною спілкою осіб у розмірах, що перевищують визначені кредитною спілкою обсяги чи створюють інші ризики, визначені кредитною спілкою, до моменту здійснення такої операції / списання заборгованості;
3) перелік операцій кредитної спілки з пов’язаними з кредитною спілкою особами, які підлягають погодженню радою;
4) умову, що надання кредиту пов’язаній з кредитною спілкою особі, загальна сума боргу якої перед кредитною спілкою перевищує / перевищуватиме три відсотки регулятивного капіталу кредитної спілки, здійснюється лише після погодження радою прийнятого кредитним комітетом рішення про надання такого кредиту;
( Підпункт 4 пункту 195 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 92 від 01.08.2025 )
5) ліміти на здійснення операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
6) порядок недопущення членів ради та виконавчого органу, які мають конфлікт інтересів, до участі в процесі погодження, здійснення або управління операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
7) порядок контролю та моніторингу за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами;
8) порядок інформування виконавчого органу та ради про операції з пов’язаними особами у випадках відхилення від установленого порядку, процедур, лімітів, здійснення операції з пов’язаною з кредитною спілкою особою, якщо характер такої операції є новим для кредитної спілки, затримання платежів з боку пов’язаної з кредитною спілкою особи.
196. Кредитна спілка розробляє, не рідше одного разу на три роки переглядає та за потреби оновлює (актуалізує) положення про контроль за дотриманням норм (комплаєнс).
197. Кредитна спілка не рідше одного разу на три роки переглядає та за потреби оновлює (актуалізує) внутрішні документи з питань управління ризиками.
19. Політика запровадження нових продуктів / послуг у кредитній спілці
198. Кредитна спілка забезпечує належну оцінку ризиків за новими продуктами / послугами до початку їх упровадження з метою управління ризиками.
199. Рада затверджує політику запровадження нових продуктів / послуг, яка визначає:
1) вимоги до процедури запровадження нових продуктів / послуг, включаючи визначення органу, який уповноважений ухвалювати такі рішення;
2) перелік обов’язкових підрозділів кредитної спілки та/або відповідальних осіб, які мають залучатися до процесу підготовки документів для ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
3) вимоги щодо моніторингу ризиків, пов’язаних з упровадженням нових продуктів / послуг.
200. Кредитна спілка розробляє процедури запровадження нових продуктів / послуг, що обов’язково містять:
1) процедури ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
2) перелік документів, на підставі яких ухвалюється рішення;
3) порядок взаємодії підрозділів кредитної спілки та опис процесів з підготовки документів для ухвалення рішення щодо нових продуктів / послуг;
4) процедури моніторингу впровадження нових продуктів / послуг.
201. Документи кредитної спілки для ухвалення рішення щодо нового продукту / послуги повинні обов’язково містити:
1) опис нового продукту / нової послуги;
2) аналіз відповідності нового продукту / нової послуги Закону про кредитні спілки, законодавству України про діяльність та регулювання діяльності на ринку фінансових послуг, меті створення, принципам і напрямам діяльності кредитної спілки, плану її діяльності;
3) аналіз цільових клієнтів, які мають користуватися новим продуктом / новою послугою, а також основних цілей запровадження такого продукту / послуги та результати маркетингового дослідження;
4) висновки підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) у межах їх функціональних обов’язків, які повинні обов’язково містити:
оцінку ризиків нового продукту / нової послуги щодо того, чи перебуває новий продукт / нова послуга в межах затвердженого кредитною спілкою ризик-апетиту та чи їх запровадження не призведе до порушень кредитною спілкою вимог законодавства України, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції;
рекомендації щодо методів управління виявленими ризиками (прийняття, передавання, пом’якшення чи уникнення ризиків);
розрахунок та пропозиції щодо величини лімітів ризиків, пов’язаних із новим продуктом / новою послугою;
оцінку зміни профілю ризику кредитної спілки, що може стати наслідком запровадження нового продукту / нової послуги;
5) висновки інших підрозділів кредитної спілки, на які покладені функції щодо визначення економічної доцільності та можливості запровадження і належної підтримки нового продукту / нової послуги;
6) аналіз прогнозованих доходів і втрат від запровадження нового продукту / нової послуги.
20. Ліміти ризиків
202. Кредитна спілка встановлює ліміти (обмеження) для суттєвих ризиків, що піддаються кількісному вимірюванню, у межах затвердженого ризик-апетиту принаймні щодо:
1) кредитного ризику;
2) ризику ліквідності (крім кредитної спілки, яка здійснює діяльність на підставі спрощеної ліцензії);
3) операційного ризику;
4) валютного ризику (для об’єднаної кредитної спілки, що отримує валютний кредит).
( Пункт 202 глави 20 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 92 від 01.08.2025 )
203. Кредитна спілка також установлює ліміти для управління різними джерелами концентрації ризиків.
204. Кредитна спілка встановлює значення лімітів ризиків як у відсотках до регулятивного капіталу кредитної спілки, так і до загального розміру активів, загальної суми зобов’язань. Кредитна спілка має право встановлювати значення лімітів ризиків щодо окремих операцій або ризиків в абсолютних значеннях та/або у відсотках до інших показників кредитної спілки.
205. Кредитна спілка:
1) визначає порядок установлення значень лімітів ризиків та контролю за їх дотриманням у своїй політиці щодо управління ризиками;
2) переглядає значення лімітів ризиків у разі змін ринкових умов або плану діяльності кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік. Перегляд здійснюється на підставі пропозицій бізнес-підрозділів кредитної спілки та підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера;
3) розробляє процедуру ескалації порушень лімітів ризиків, яка повинна містити:
форму та порядок інформування про порушення лімітів ризиків ради, комітету з управління ризиками (у разі його створення), виконавчого органу;
порядок погодження здійснення операцій кредитної спілки, що призводять до перевищення лімітів ризиків (авторизованих перевищень), із зазначенням видів ризиків, щодо яких дозволяються авторизовані перевищення, максимального обсягу авторизованого перевищення, вимог до документування рішення щодо авторизованого перевищення, порядку інформування ради щодо авторизованих перевищень.
206. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер у порядку, визначеному внутрішніми документами щодо ескалації порушень лімітів ризиків, якомога швидше після виявлення порушення ліміту ризику інформує раду, комітет з управління ризиками (у разі їх створення), виконавчий орган щодо такого порушення.
207. Кредитна спілка накопичує інформацію щодо авторизованих перевищень та порушень лімітів ризиків.
208. Рада проводить позачерговий перегляд значень лімітів, якщо авторизовані перевищення або порушення лімітів ризиків є частими або постійними відповідно до внутрішніх документів. Результатом такого перегляду можуть бути:
1) перегляд значень діючих лімітів;
2) перегляд делегованих повноважень щодо авторизованих перевищень;
3) залишення значень лімітів без змін та затвердження плану заходів щодо запобігання їх подальшому перевищенню / порушенню.
21. Інформаційні системи управління ризиками та звітування
209. Кредитна спілка:
1) створює надійну інформаційну систему управління ризиками, яка забезпечує агрегування даних щодо ризиків кредитної спілки, оперативне та коректне вимірювання ризиків як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;
2) розробляє процедури обробки даних щодо ризиків, формування управлінської звітності, політику конфіденційності та збереження такої інформації, а також доступу до неї.
210. Управлінська звітність про ризики повинна містити актуальну інформацію про ризики, надаватися раді та її комітетам (у разі їх створення), виконавчому органу та іншим користувачам, які приймають рішення, у строки, визначені внутрішніми документами кредитної спілки, та забезпечувати повне розуміння ними ситуації щодо рівня ризиків кредитної спілки для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень.
211. Уповноважені підрозділи / працівники кредитної спілки складають управлінську звітність про ризики, яка повинна бути:
1) точною, вивіреною та достовірно відображати рівень прийнятого кредитною спілкою ризику;
2) комплексною - охоплювати всі суттєві види ризиків кредитної спілки, містити інформацію про концентрацію ризиків, дотримання встановленого розміру ризик-апетиту та значень лімітів ризику;
3) чіткою та інформативною - надавати чітку та однозначну інформацію, бути достатньо вичерпною для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень;
4) періодичною та поширеною серед користувачів управлінської звітності про ризики із забезпеченням конфіденційності.
212. Система управління ризиками передбачає, що рада, виконавчий орган відповідно до компетенції, визначеної Законом про кредитні спілки та внутрішніми документами кредитної спілки, встановлюють періодичність складання та надання управлінської звітності про ризики. Така періодичність повинна бути не рідшою, ніж установлена цим Положенням.
213. Кредитна спілка повинна забезпечити технічні можливості для формування нестандартної звітності про ризики:
1) під час стресових ситуацій (за умови прийняття рішення про стрес-тестування та побудови системи управління ризиками із застосуванням стресових ситуацій);
2) у разі зміни потреб щодо необхідної управлінської інформації;
3) у разі отримання запитів Національного банку або інших наглядових чи контролюючих органів.
22. Управління кредитним ризиком у кредитній спілці
214. Кредитна спілка створює ефективну систему управління кредитним ризиком, що забезпечує виявлення, вимірювання, моніторинг, звітування, контроль і пом’якшення кредитного ризику як на індивідуальній, так і на портфельній основі.
215. Підрозділ з управління ризиками / головний ризик-менеджер створює та використовує систему внутрішнього вимірювання кредитного ризику, порівнює результати цього вимірювання з величиною кредитного ризику, розрахованою відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок, та аналізує причини відхилення.
216. Кредитна спілка під час оцінки кредитного ризику враховує ризик концентрації відповідно до вимог пункту 178 глави 16 розділу IV цього Положення, а також у розрізі:
1) величини заборгованості за позичальниками (боржниками), групами осіб, пов’язаних із кредитною спілкою;
2) строків до погашення кредитів;
3) кредитних продуктів;
4) мети кредитування;
5) видів забезпечення за кредитами.
217. Кредитна спілка розробляє та періодично (не рідше одного разу на рік) переглядає кредитну політику з метою забезпечення її ефективності та відповідності рівню ризик-апетиту кредитної спілки.
218. Кредитна спілка доводить кредитну політику до відома працівників кредитної спілки, які беруть участь у процесі видачі та супроводження кредитів відповідно до функціональних обов’язків і які повинні чітко розуміти підхід кредитної спілки до цього процесу та нести відповідальність за невиконання політики, порядків і процедур.
219. Кредитна політика кредитної спілки повинна містити:
1) перелік цільових напрямів кредитування;
2) загальні критерії прийнятності кредитування;
3) принципи управління ризиком концентрації;
4) загальні умови, на яких повинні надаватися кредити: цінові умови, строковість, обсяги, види забезпечення та рівень забезпечення (покриття) заборгованості;
5) порядок ухвалення кредитних рішень;
6) процедуру делегування повноважень щодо ухвалення кредитних рішень.
220. Порядок та процедури управління кредитним ризиком повинні обов’язково містити:
1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення кредитного ризику, включаючи інструменти / індикатори, що використовуються;
2) перелік документів, які повинен надати потенційний боржник для розгляду кредитної заявки;
3) порядок розгляду кредитної заявки, підстави для ухвалення рішень щодо надання кредитів, включаючи надання споживчих кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам, кредитів пов’язаним контрагентам;
4) порядок роботи зі споживачем до і під час надання споживчого кредиту, включаючи розкриття інформації про реальну вартість кредитів;
5) вимоги до оцінки майна, що отримується кредитною спілкою в заставу або забезпечення за кредитами (далі - застава);
6) порядок формування резервів під очікувані кредитні збитки за фінансовими активами відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ);
7) порядок перегляду кредитів, включаючи порядок перегляду кредитів, наданих пов’язаним особам;
8) порядок обміну інформацією між учасниками процесу управління кредитним ризиком, включаючи види, форми і терміни надання інформації;
9) порядок складання та перевірки достовірності регуляторної звітності щодо кредитного ризику, що подається до Національного банку.
221. Кредитна спілка визначає та використовує критерії прийнятності кредитування, які визначають, хто має право на отримання кредиту і в якому розмірі, які види кредиту доступні і на які строки, а також на яких умовах надаються такі кредити.
222. Кредитна спілка встановлює критерії прийнятності кредитування, які не повинні прилаштовуватися до вимог та потреб пов’язаних із кредитною спілкою осіб.
223. Кредитна спілка, ухвалюючи рішення щодо надання кредиту, аналізує інформацію та проводить всебічне вимірювання ризиків і враховує такі чинники:
1) мету отримання кредиту та джерела його погашення;
2) кредитну історію і поточну платоспроможність боржника;
3) щодо кредитів на здійснення підприємницької діяльності - життєздатність бізнес-моделі юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта господарювання;
4) прийнятність та достатність забезпечення, можливість його реалізації;
5) додаткові умови кредитного договору, що забезпечують обмеження збільшення в подальшому кредитного ризику;
6) прогнозні дані щодо необхідної суми формування резервів під очікувані кредитні збитки та величини кредитного ризику на момент видачі кредиту;
7) репутацію боржника та його здатність / готовність нести юридичну відповідальність і співпрацювати з кредитною спілкою з усіх питань, що можуть виникати протягом періоду користування кредитом;
8) надійність та достатність юридичної позиції кредитної спілки щодо умов кредитного договору та договорів забезпечення / застави для забезпечення належної співпраці з боржниками / заставодавцями.
224. Кредитна спілка встановлює значення лімітів кредитного ризику щодо:
1) повноважень кредитного комітету щодо ухвалення кредитних рішень;
2) окремих боржників, а також пов’язаних із кредитною спілкою осіб;
3) ризику концентрації (максимального обсягу заборгованості) на одного боржника;
4) максимального обсягу майна, яке кредитна спілка має право набути у власність у рахунок погашення боргу боржників.
225. Кредитна спілка забезпечує належне управління процесом надання кредитів з метою запобігання перевищенню внутрішніх лімітів кредитного ризику, нормативів кредитного ризику, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
226. Кредитна спілка створює та застосовує механізми внутрішнього контролю, інші механізми, що забезпечують своєчасне інформування керівників кредитної спілки про відхилення від кредитної політики, політики, порядку і процедур управління кредитним ризиком та про порушення встановлених лімітів ризиків для прийняття своєчасних і адекватних управлінських рішень.
227. Кредитна спілка встановлює та впроваджує чіткий, послідовний процес ухвалення кредитним комітетом рішень за результатами розгляду заяв членів кредитної спілки про надання кредитів (далі - кредитне рішення) як для надання нових кредитів, так і для внесення змін до умов за діючими / наявними кредитами.
228. Кредитна спілка визначає перелік документів та інформації, потрібних для ухвалення кредитних рішень як щодо нових кредитів, так і зміни умов за діючими / наявними кредитами. Цей перелік повинен містити:
1) заявку працівника, відповідального за опрацювання заяв членів кредитної спілки про надання кредитів / кредитного підрозділу (у разі його створення), із визначенням обсягу та умов кредитування, висновком щодо здатності позичальника забезпечити належне обслуговування та повернення кредиту, а також описом та обґрунтуванням кредитного рішення, що пропонується для ухвалення;
2) висновок підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера для ухвалення кредитних рішень щодо кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам;
3) висновок підрозділу комплаєнсу / головного комплаєнс-менеджера для ухвалення кредитних рішень щодо кредитів пов’язаним із кредитною спілкою особам.
229. Кредитне рішення повинно містити:
1) суму кредиту / ліміту та термін повернення (графік погашення) кредиту;
2) процентну ставку / маржу (у разі змінюваної ставки), витрати позичальника за кредитом, включаючи комісію за користування кредитом, та терміни сплати процентів / комісій (за наявності);
3) зобов’язання позичальника, які він повинен виконати для отримання кредиту (за потреби);
4) вимоги щодо забезпечення за кредитом (за потреби);
5) умови, яких повинен дотримуватися позичальник протягом дії кредитного договору в разі його укладення;
6) строк дії кредитного рішення (строк, протягом якого кредитна спілка має право укласти договір та видати кредит).
Кредитне рішення оформляється протоколом / витягом із протоколу засідання кредитного комітету, який повинен містити список осіб, які брали участь у прийнятті рішення, їх повноваження та особисту позицію кожної особи.
230. Кредитна спілка має право зазначати в кредитному рішенні інформацію шляхом посилання на внутрішній документ / типовий договір, у якому зазначена така інформація, якщо він затверджений відповідним органом кредитної спілки.
231. Кредитне рішення повинно ґрунтуватися на інформації, що міститься у визначених у пункті 228 глави 22 розділу IV цього Положення документах, та виключати суб’єктивне судження, що ґрунтується на факторі впливу членів, керівників кредитної спілки або третіх осіб з метою схвалення рішень щодо видачі кредитів на умовах, що можуть зашкодити або шкодять інтересам кредитної спілки.
232. Кредитна спілка з метою належного управління кредитним ризиком надає кредити пов’язаним із кредитною спілкою особам на умовах, які не можуть відрізнятися від звичайних умов надання кредитною спілкою таких видів кредитів іншим особам.
233. Члени ради не можуть залучатися до схвалення рішення щодо видачі кредитів їм та/або особам, пов’язаним із ними. Члени кредитного комітету не можуть брати участі в прийнятті кредитним комітетом кредитного рішення щодо видачі кредитів їм та/або особам, пов’язаним із ними, а також з інших питань, у результаті прийняття рішення щодо яких у члена кредитного комітету та/або його пов’язаної особи може виникнути конфлікт інтересів.
234. Кредитна спілка забезпечує належне супроводження кредиту до його погашення, включаючи:
1) моніторинг кредитної справи боржника;
2) перевірку повноти пакета документів, отримання забезпечення та виконання інших умов, потрібних для надання кредиту (якщо це передбачено кредитним договором), надання дозволу на перерахування коштів згідно з кредитним договором;
3) контроль за встановленими значеннями лімітів;
4) моніторинг виконання умов кредитного договору щодо погашення відсотків та основної суми боргу;
5) моніторинг дотримання боржником інших умов кредитного договору;
6) моніторинг своєчасного перегляду наявності та стану збереження забезпечення, а також переоцінки його ринкової (справедливої) вартості.
235. Кредитна справа боржника повинна містити всю інформацію, потрібну для належного вимірювання кредитного ризику, включаючи оцінку поточного фінансового стану боржника на індивідуальній основі, а також контроль за виконанням умов, визначених у кредитному рішенні та в кредитному договорі.
236. Кредитна спілка забезпечує належне зберігання кредитної справи боржника, що мінімізує ризик її знищення або псування в результаті обставин непереборної сили (форс-мажор), а також дій працівників кредитної спілки або третіх осіб. Переміщення, доповнення або тимчасове вилучення документів повинно бути задокументованим та проводитися виключно особами, які мають такі повноваження. Кредитна спілка забезпечує періодичний внутрішній контроль за повнотою кредитної справи боржника.
237. Кредитна спілка постійно здійснює моніторинг портфеля кредитів на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів, включаючи достатність сформованих кредитною спілкою резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ та величини кредитного ризику відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
238. Кредитна спілка розробляє та впроваджує комплексні процедури та інформаційні системи щодо управління ризиками для моніторингу портфеля кредитів на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів. Кредитна спілка в цих процедурах визначає підходи до раннього виявлення у боржників / контрагентів ознак потенційної проблемності, заходи щодо запобігання збільшенню кредитного ризику та перелік управлінської звітності.
239. Кредитна спілка запроваджує ефективну систему кредитного моніторингу на рівні кожної активної операції / групи фінансових активів, яка містить такі заходи:
1) оцінку поточного фінансового стану боржника для кредитів, що оцінюються на індивідуальній основі;
2) моніторинг виконання умов кредитного договору щодо погашення відсотків та основної суми боргу;
3) моніторинг дотримання боржником інших умов кредитного договору;
4) моніторинг своєчасного перегляду наявності та стану збереження забезпечення, а також його ринкової (справедливої) вартості;
5) своєчасне інформування керівників кредитної спілки щодо виявлених проблем з метою вжиття заходів для запобігання збільшенню кредитного ризику.
240. Кредитна спілка має право створити систему моніторингу якості кредитів на груповій основі, яка відповідає характеру, масштабу та структурі портфеля кредитів кредитної спілки.
241. Кредитна спілка здійснює моніторинг портфеля кредитів, під час якого забезпечує оцінку таких показників:
1) якості портфеля кредитів залежно від кількості днів прострочення боргу в розрізі:
боржників або групи пов’язаних із кредитною спілкою осіб;
кредитних продуктів;
2) структури видів забезпечення за кредитами;
3) повноти сформованих кредитною спілкою резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ та величини кредитного ризику відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань регулювання діяльності кредитних спілок.
242. Кредитна спілка має право здійснювати моніторинг портфеля кредитів, що забезпечує оцінку інших показників додатково до встановлених у пункті 241 глави 22 розділу IV цього Положення.
243. Кредитна спілка переглядає кредити боржників не пізніше ніж через один рік із дати видачі кредиту та в подальшому не рідше ніж один раз на рік.
244. Метою перегляду кредитів є:
1) перевірка правильності оцінки фінансового стану боржника, якості обслуговування боргу, ймовірності дефолту та втрат у разі дефолту боржника, ринкової (справедливої) вартості забезпечення, розміру резервів під очікувані кредитні збитки та величини кредитного ризику;
2) визначення плану подальших дій кредитної спілки щодо боржника.
245. Предметом перегляду кредитів є кредити, за якими обсяг боргу щодо одного боржника (без урахування суми сформованих резервів під очікувані кредитні збитки) станом на дату перегляду становить:
1) більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законодавством України, - для боржника - пов’язаної з кредитною спілкою особи;
2) більше трьох відсотків загального обсягу портфеля кредитів кредитної спілки (без урахування сум сформованих резервів під очікувані кредитні збитки) - для інших кредитів.
246. Кредитна спілка визначає процедуру перегляду кредитів, що містить:
1) перелік, функції та порядок взаємодії учасників процесу перегляду кредитів, їх повноваження і відповідальність;
2) періодичність перегляду;
3) вимоги до переоцінки забезпечення в межах перегляду;
4) оцінку можливих змін у здатності боржника обслуговувати кредит;
5) вимоги щодо документування результатів перегляду;
6) вимоги щодо рекомендацій або дій, що можуть бути результатом перегляду;
7) вимоги щодо термінів та формату надання звітів про результати перегляду кредитів раді.
247. Кредитний комітет кредитної спілки переглядає кредити з урахуванням актуальних висновків, а саме:
1) висновку працівника, відповідального за аналіз, оцінку та прогноз виконання боржником умов кредитного договору / кредитного підрозділу (у разі його створення), із пропозиціями стосовно подальших дій щодо боржника;
2) висновку підрозділу з управління ризиками / головного ризик-менеджера, що містить детальну оцінку ризиків боржника та динаміки їх зміни порівняно з датою видачі / останнього перегляду;
3) висновку щодо фінансового стану боржника, зовнішнього середовища, у якому він працює, та стану виконання ним зобов’язань за кредитним договором.
248. Кредитний комітет має право переглядати кредити з урахуванням інших актуальних висновків додатково до визначених у пункті 247 глави 22 розділу IV цього Положення.
249. Кредитна спілка використовує результати перегляду кредитів для вдосконалення процедур надання, моніторингу кредитів та контролю за дотриманням цих процедур.
250. Кредитна спілка, яка під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, забезпечує контроль за оцінкою майна, яке кредитна спілка отримала / має намір отримати в заставу, майна, яке кредитна спілка набула / має намір набути у власність у рахунок погашення заборгованості боржника / контрагента (далі - майно).
Зазначений контроль може здійснювати головний ризик-менеджер.
251. Контроль за оцінкою майна передбачає здійснення на регулярній основі верифікації (актуалізації) вартості майна.
252. Кредитна спілка здійснює верифікацію (актуалізацію) вартості майна, визначеної під час здійснення оцінки майна, шляхом:
1) проведення аналізу звіту про оцінку майна / внутрішнього звіту кредитної спілки про оцінку майна (індивідуальна верифікація вартості майна) щодо його відповідності вимогам законодавства України / внутрішнім документам;
2) зіставлення вартості майна, визначеної у звіті про оцінку майна, із вартістю подібного майна, що міститься у відповідних зовнішніх базах статистичних даних, до яких кредитна спілка має доступ (автоматична верифікація вартості майна).