Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції

Відповідно до статей 6, 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" та керуючись статтями 66 та 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 11 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою запобігання проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам законодавства України, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року № 369 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників";

2) підпункт 2 пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року № 43 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

3) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2017 року № 98 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

4) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 21 грудня 2017 року № 135 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

5) підпункт 3 пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2018 року № 83 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".

3. Департаменту фінансового моніторингу (Береза І.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

5. Постанова набирає чинності одночасно з уведенням у дію Закону України "Про валюту і валютні операції".

1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту) з метою запобігання уповноваженими установами проведенню їх клієнтами через ці установи валютних операцій, що не відповідають вимогам законодавства України.

Вимоги цього Положення поширюються на: банки, небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку, які отримали банківську ліцензію або ліцензію Національного банку України (далі - Національний банк) на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинність після введення в дію Закону про валюту (далі - уповноважені установи).

2. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

1) джерела походження коштів (активів) - документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей суб’єкта валютної операції, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу;

2) дроблення валютної операції - штучне ділення загальної суми валютної операції, яка підлягає аналізу та перевірці відповідно до вимог цього Положення, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

валютні операції здійснюються однією особою;

валютні операції пов’язані між собою одними контрагентами, підставами (договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може уважатися договором), призначенням валютної операції;

кожна валютна операція здійснюється на суму, що є меншою, ніж розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума валютної операції);

валютні операції здійснюються не менше, ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць;

загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір та/або за календарний місяць - восьмикратний розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

3) економічна доцільність (сенс) валютної операції - аргументоване обґрунтування, що така валютна операція спрямована на досягнення економічного результату, економічних або особистих цілей, які не порушують вимоги законодавства України або не спрямовані на такі порушення;

4) індикатор - установлена Національним банком та уповноваженими установами ознака чи сукупність ознак валютних операцій, учасників валютних операцій та їх намірів/дій, що підлягають додатковому аналізу і перевірці та/або дають змогу виявляти сумнівні валютні операції;

5) сумнівна валютна операція - валютна операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, передбачених законодавством України;

6) учасник валютної операції - суб’єкт валютної операції (резидент та/або нерезидент, який здійснює валютні операції через уповноважену установу), його контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах, або особи, від імені або в інтересах яких діють суб’єкт валютної операції, його контрагент;

7) циклічні валютні операції - сукупність валютних операцій, які здійснюються між рахунками суб’єкта господарювання-резидента та юридичної особи-нерезидента, відкритими в банках України, що передбачає наявність одночасно таких ознак:

кількість валютних операцій чотири та більше;

валютні операції неодноразово повторюються у періоді до 30 календарних днів;

валютні операції здійснюються на однакові або наближені суми;

у межах проведення сукупності валютних операцій одна й та сама особа є ініціатором та отримувачем платіжної операції;

у результаті проведення сукупності валютних операцій відбувається купівля/продаж активу, надання/повернення фінансової допомоги, формування/погашення заборгованості за будь-яким правочином (договором), укладеним між ними.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

3. Уповноважена установа зобов’язана забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про валютні операції, якщо подання відповідних документів (інформації) передбачено законодавством України, які є підставою для:

1) купівлі іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

2) здійснення розрахунків/переказів у гривнях та іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

3) здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав;

4) зарахування коштів у гривнях та іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

5) здійснення розрахунків/переказів на території України з поточних рахунків нерезидентів - юридичних осіб (крім інвестиційних рахунків) на рахунки суб’єктів господарювання-резидентів.

4. Вимоги цього Положення не поширюються на валютні операції, що здійснюються:

1) державою або під державні гарантії;

2) за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;

3) за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;

4) за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими відповідно до частин п’ятої і шостої статті 66 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";

5) з метою використання ґрантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких ґрантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;

6) на виконання договорів, укладених резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна, та до договорів з міжнародними фінансовими організаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;

7) на виконання договорів, укладених резидентами з юридичними особами-нерезидентами, якщо будь-яка зі сторін договору та/або відповідної валютної операції включена до списку 2000 найбільших публічних компаній світу (Forbes Global 2000) або є їх дочірньою чи афілійованою;

8) з метою проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності в рамках міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

9) на незначну суму;

10) з метою повернення коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу цінних паперів, допущених до торгів на регульованому фондовому ринку;

11) з метою купівлі іноземної валюти з поточних рахунків нерезидентів - юридичних осіб (крім інвестиційних рахунків) та кореспондентських рахунків іноземних банків, відкритих в Україні;

12) з метою переказу коштів за межі України з поточних рахунків нерезидентів - юридичних осіб (крім інвестиційних рахунків).

5. Виключення, зазначені підпунктами 7 та 10 пункту 4 цього Положення, не поширюються на валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у країні, що визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом.

Виключення, зазначене підпунктом 9 пункту 4 цього Положення, не поширюються на валютні операції в разі дроблення валютної операції.

6. Уповноважена установа здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи). За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів.

7. Уповноважена установа на постійній основі виявляє валютні операції, які можуть містити ознаки дроблення валютної операції або ознаки циклічних валютних операцій, та/або містять інший індикатор, зазначений у додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи). Такі валютні операції можуть бути виявлені уповноваженою установою за допомогою відповідного програмного забезпечення та/або в порядку, передбаченому внутрішніми документами уповноваженої установи.

Уповноважена установа може додатково встановлювати на власний розсуд інші, крім тих, що зазначені в підпунктах 2 та 7 пункту 2 цього Положення, ознаки:

1) дроблення валютних операцій;

2) циклічних валютних операцій, уключаючи використання для здійснення циклічних валютних операцій рахунків декількох суб’єктів господарювання-резидентів та/або юридичних осіб-нерезидентів, відкритих у банках України, та/або рахунку юридичної особи-нерезидента, відкритого в іноземному банку.

Уповноважена установа зобов’язана забезпечити ефективну мінімізацію ризиків уникнення та/або невиконання вимог та обмежень, передбачених законодавством України, пов’язаних із дробленням сум валютних операцій або циклічністю валютних операцій.

8. Уповноважена установа в разі установлення індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи), здійснює додатковий аналіз документів (інформації) про валютні операції (далі - додатковий аналіз) з метою підтвердження або спростування належності валютної операції до сумнівної.

Банк має право здійснювати додатковий аналіз за договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором (з урахуванням змін у разі їх наявності), згідно з яким здійснюється валютна операція.

9. Уповноважена установа під час здійснення додаткового аналізу має право витребувати від суб’єкта валютної операції додаткові документи (інформацію), перелік яких зазначений у додатку до цього Положення (далі - додаткові документи), у визначених уповноваженою установою обсягах та строки. Перелік додаткових документів не є вичерпним. Уповноважена установа самостійно визначає обсяг та перелік додаткових документів за умови забезпечення виконання достатності та адекватності вжитих заходів на виконання вимогпункту 13 цього Положення.

Уповноважена установа має пересвідчитися в чинності (дійсності) додаткових документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України. Копії додаткових документів, уключаючи перекладені українською мовою, мають бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та можуть надаватися або в паперовому вигляді, або в електронному.

10. Уповноважена установа має право скористатися інформацією з публічних джерел (уключаючи мережу Інтернет) або від інших уповноважених установ щодо суб’єктів валютної операції, їх контрагентів, засновників (учасників) та посадових осіб, іноземних банків контрагентів за валютною операцією.

Подання додаткових документів суб’єктами валютних операцій для здійснення додаткового аналізу в разі можливості перевірки уповноваженою установою інформації на підставі публічних джерел (уключаючи мережу Інтернет) не вимагається.

11. Уповноважена установа під час здійснення додаткового аналізу повинна оцінювати та враховувати ризики за географічним розташуванням держав (юрисдикцій) реєстрації, місця проживання чи місцезнаходження учасників валютних операцій на підставі сформованого уповноваженою установою списку ризикових держав (юрисдикцій), який має включати:

1) назви держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

2) назви держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

3) назви держав (юрисдикцій), які мають стратегічні недоліки у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

4) назву держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом;

5) назви держав (юрисдикцій), щодо яких уповноважена установа самостійно визначила критерії ризиків на підставі інформації, отриманої з інших джерел.

12. Додатковий аналіз документів (інформації) про валютні операції, зазначені в пункті 3 цього Положення, та їх учасників за кореспондентським рахунком (уключаючи кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях) здійснюється з урахуванням порядку ведення та використання такого рахунку.

13. Додатковий аналіз документів (інформації) про валютні операції має уключати такі заходи:

1) установлення суті та мети валютної операції;

2) установлення відповідності/невідповідності суті валютної операції змісту діяльності її учасників;

3) установлення наявності/відсутності економічної доцільності (сенсу) валютної операції;

4) установлення достатності/недостатності реальних фінансових можливостей суб’єкта валютної операції проводити (ініціювати) валютну операцію на відповідну суму;

5) вивчення інформації про учасників валютної операції, їх діяльність та ділову репутацію;

6) установлення джерел походження коштів (активів) суб’єкта валютної операції. Для виконання вимог підпункту 6 пункту 13 цього Положення джерелом походження коштів фізичної особи (уключаючи кошти, що є спільною сумісною власністю подружжя) може бути: заробітна плата та/або інші виплати і винагороди, виплачені (надані) у зв’язку з трудовими відносинами, доходи, отримані від господарської/незалежної професійної діяльності, доходи, отримані від операцій з продажу рухомого та/або нерухомого майна, інвестиційний прибуток, успадковані кошти, набуття права на скарб, інші виплати відповідно до умов цивільно-правових правочинів (договорів);

7) установлення кінцевих бенефіціарних власників учасників валютної операції, уключаючи відсутність підстав уважати, що вони використовують агентів, номінальних утримувачів (номінальних власників) або посередників із метою приховування кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

14. Уповноважена установа зобов’язана вжити заходи щодо здійснення додаткового аналізу, зазначені в пункті 13 цього Положення, підтверджувати документально, а також зберігати відповідні документи протягом строків, передбачених законодавством України. Зазначена вимога також стосується результатів перевірки інформації на підставі публічних джерел (уключаючи мережу Інтернет).

15. Уповноважена установа за результатами проведеного додаткового аналізу з урахуванням ужитих достатніх та адекватних заходів на виконання вимог пункту 13 цього Положення має встановити наявність/відсутність підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною.

16. Уповноважена установа здійснює валютну операцію, якщо за результатами проведеного додаткового аналізу відсутні підстави вважати, що ця валютна операція є сумнівною.

17. Уповноважена установа за результатами проведеного додаткового аналізу в разі підтвердження, що сумнівна операція пов’язана з уникненням вимог/обмежень/заборон, установлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно-правовими актами Національного банку щодо запровадження заходів захисту, здійснює відповідні заходи, передбачені цими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

18. Уповноважена установа зобов'язана на вимогу Національного банку надати письмові пояснення і документи стосовно результатів проведеного додаткового аналізу та вжитих заходів відповідно до вимог, установлених цим Положенням.

19. Уповноважена установа має забезпечити навчання та підвищення кваліфікації працівників, які відповідають за функцію валютного нагляду та/або інших працівників, на яких покладено обов’язок проведення аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції з метою належного виконання вимог цього Положення.

20. Уповноважені установи за невиконання вимог цього Положення несуть відповідальність згідно із законодавством України.