6.9. Ректор Університету забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв'язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.
6.10. Фінансовою основою студентського самоврядування є:
1) кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності;
2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
6.11. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.
Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.
7. Рада молодих вчених
7.1. В Університеті діє Рада молодих вчених, яка є частиною системи громадського самоврядування Університету та представляє інтереси та права осіб, які навчаються в Університеті, а саме: лікарі-інтерни, резиденти, слухачі, аспіранти, докторанти. У роботі Ради молодих вчених беруть участь особи віком до 35 років (для докторантів - 40 років), які навчаються або працюють в Університеті.
7.2. Рада молодих вчених забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють в Університеті, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями.
У своїй діяльності Рада молодих вчених керується законодавством, цим статутом та положенням про Раду молодих вчених. Положення про Раду молодих вчених затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу Університету відповідно до чинного законодавства та цього статуту.
7.3. Рада молодих вчених діє на принципах:
1) свободи наукової творчості;
2) добровільності, колегіальності, відкритості;
3) рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариствах аспірантів, докторантів і молодих вчених.
7.4. Рада молодих вчених:
1) приймає акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
2) проводить організаційні, наукові та освітні заходи;
3) популяризує наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до наукової роботи та інноваційної діяльності;
4) представляє інтереси студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених перед адміністрацією Університету та іншими організаціями з питань наукової роботи та розвитку академічної кар'єри;
5) сприяє підвищенню якості наукових досліджень;
6) сприяє обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;
7) сприяє розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва;
8) взаємодіє з Національною медичною академією наук України, національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами;
9) виконує інші функції, передбачені положенням про Раду молодих вчених та законами України.
7.5. За погодженням з Радою молодих вчених керівництво Університету приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з Університету та їх поновлення на навчання.
7.6. Рада молодих вчених формується на демократичних засадах шляхом виборів. Рада молодих вчених та організаційний механізм її діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування Університета.
7.7. Адміністрація Університету не має права втручатися в діяльність Ради молодих вчених, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статуту чи завдає шкоди інтересам Університету.
7.8. Ректор Університету всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності Ради молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв'язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).
7.9. Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу.
8. Матеріально-технічна база і правовий режим майна
8.1. Матеріально-технічна база вищих навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. З метою забезпечення статутної діяльності за Університетом закріплюється на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.
Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються вищими навчальними закладами відповідно до Земельного кодексу України.
Повноваження МОЗ України, як засновника Університету, щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства.
8.2. Майно, що закріплено за Університетом на праві господарського відання не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників Університету та вищого колегіального органу самоврядування Університету, крім випадків, передбачених законодавством.
8.3. Майно, набуте Університетом за рахунок власних надходжень, є державною власністю.
8.4. Власні надходження Університету, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти відповідно до рішення, прийнятого Вченою радою Університету, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів Університету, на вкладних (депозитних) рахунках в установах державних банків, включаються до фінансового плану (кошторису) Університету і можуть використовуватися на придбання майна і його використання, капітальне будівництво та ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо в межах статутної діяльності Університету.
Передача в оренду Університетом закріплених за ним на праві господарського відання об'єктів власності здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.
Будівлі, споруди та приміщення Університету повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами та стандартами. Якщо відповідні об'єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну.
Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд і приміщень Університету здійснюються з урахуванням потреб осіб з особливими освітніми потребами.
8.5. Університет відповідно до законодавства та до статуту має право:
1) власності на об'єкти права інтелектуальної власності, створені за власні кошти або кошти державного чи місцевих бюджетів (крім випадків, визначених законом);
2) засновувати сталий фонд (ендавмент) Університету та розпоряджатися доходами від його використання відповідно до умов функціонування сталого фонду, а також отримувати майно, кошти і матеріальні цінності, зокрема будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, у тому числі як благодійну допомогу;
3) провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за кордоном;
4) використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання, у тому числі для провадження господарської діяльності, передавати його в оренду та в користування відповідно до законодавства;
5) створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для провадження освітньої, наукової, інноваційної або господарської діяльності;
6) створювати та розвивати власну базу соціально-побутових об'єктів, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурно-мистецьких структурних підрозділів;
7) здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, проводити капітальний і поточний ремонт основних фондів;
8) спрямовувати кошти на соціальну підтримку науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників вищих навчальних закладів та осіб, які навчаються в Університеті;
9) відкривати поточні та депозитні рахунки в національній та іноземній валютах відповідно до законодавства, користуватися банківськими кредитами без урахування обмежень на право здійснення запозичень, установлених Бюджетним кодексом України;
10) брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур і утворених за участю Університету та малих підприємств, що розробляють і впроваджують інноваційну продукцію, шляхом внесення до них нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності);
11) засновувати навчальні заклади та наукові установи;
12) засновувати підприємства для провадження інноваційної та/або виробничої діяльності;
13) здійснювати перекази в іноземній валюті внесків за колективне членство у міжнародних освітніх і наукових асоціаціях, а також за передплату на іноземні наукові видання та доступ до світових інформаційних мереж та баз даних;
14) шляхом внесення нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності) брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур різних типів (наукових, технологічних парків, бізнес-інкубаторів тощо).
9. Фінансування Університету
9.1. Фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг із підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, із дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості в прийнятті рішень, а саме:
- загального фонду на підготовку фахівців у межах державного замовлення та проведення науково-дослідних робіт;
- спеціального фонду, який формується за рахунок:
- коштів отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
- надходжень бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;
- плата за оренду майна бюджетних установ;
- надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна);
- благодійних внесків, грантів та дарунків;
- коштів, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;
- коштів, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
9.2. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування Університету у встановленому законодавством порядку.
9.3. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів установлюються в Державному бюджеті України на відповідний рік.
9.4. Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності Університету в порядку і на умовах, визначених законодавством.
9.5. До фінансового плану (кошторису) Університету обов'язково включаються витрати, пов'язані з розвитком матеріально-технічної і лабораторної бази, із забезпеченням ліцензованими програмними продуктами для провадження освітньої і наукової діяльності, а також з проходженням виробничих і переддипломних практик здобувачами вищої освіти.
9.6. Кошти, отримані вищим навчальним закладом як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів.
9.7. Оплата праці в Університеті здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України, Законом України "Про вищу освіту" , Законом України "Про освіту" , нормативними документами з оплати праці за схемами посадових окладів і тарифними ставками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та відповідними центральними органами виконавчої влади.
9.8. Форми і системи оплати праці, умови й показники преміювання працівників Університету, порядок установлення надбавок за високі досягнення у праці або на період виконання особливо важливих робіт, а також порядок установлення та скасування підвищених посадових окладів, стипендій, доплат для працівників за суміщення посад, виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників визначаються окремим положенням у межах фонду оплати праці та згідно із законодавством України.
9.10. Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, які надходять до Університету у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для здійснення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної та культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються.
10. Платні послуги у сфері вищої освіти
10.1. Університет відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги.
10.2. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися Університетом, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання платних освітніх та інших послуг, включаючи порядок визначення їх вартості для здобувачів вищої освіти, встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку та торгівлі, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової, бюджетної, податкової політики.
10.3. Університет має право надавати додатково платні освітні та інші послуги виключно понад обсяги, встановлені державним стандартом, та поза діяльністю, що фінансується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
10.4. Платні освітні послуги можуть надаватися тими самими структурними підрозділами, що здійснюють освітній процес за державним замовленням, або утвореними для надання платних послуг окремими структурними підрозділами, що діють на підставі положення, затвердженого відповідно до законодавства та статуту Університету.
10.5. Платні освітні та інші послуги надаються Університетом за умови відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, а в разі встановлення законодавством вимог щодо необхідності ліцензування або отримання дозволів для надання платної послуги - після отримання таких дозвільних документів.
10.6. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між Університетом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.
Договір, що укладається між Університетом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, розробляється на підставі типового договору, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
10.7. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється Університетом в національній валюті.
Університет має право змінювати плату за навчання в порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.
11. Порядок звітності, контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності
11.1. Університет відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших нормативно-правових актів складає затверджені форми місячної, квартальної та річної звітності та подає їх до Міністерства охорони здоров'я України, у підпорядкуванні якого перебуває Університет, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, Державного комітету статистики, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування.
11.2. Університет самостійно здійснює оперативний, бухгалтерський та фінансовий облік своєї роботи, веде статистичну звітність згідно з установленими нормами, подає її в установленому порядку до органів, яким законодавством України надано право контролю за відповідними напрямами діяльності.
11.3. Ректор та головний бухгалтер Університету несуть персональну відповідальність за достовірність бухгалтерської та статистичної звітності.
11.4. Аудит Університету здійснюється згідно з вимог законодавства України.
12. Концепція освітньої діяльності
12.1. Освітня діяльність Університету ґрунтується на концептуальних засадах Національної доктрини розвитку освіти, Закону України "Про освіту" , Закону України "Про вищу освіту" , Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття").
12.2. Мета освітньої діяльності:
- відтворення інтелектуального потенціалу держави;
- забезпечення медичної галузі кваліфікованими спеціалістами;
- формування моральних принципів та норм поводження особистості.
12.3. Освітня діяльність базується на принципах:
- багатопрофільності;
- якості освітніх послуг, якості змісту освіти, якості результатів освіти, якості технологій навчання;
- ступеневості підготовки фахівців;
- становлення демократичної системи навчання;
- задоволення освітніх потреб студентів, аспірантів, магістрів, докторантів, бакалаврів, клінічних ординаторів, слухачів (далі за текстом - особи, що навчаються в Університеті), відповідно до їх інтересів, здібностей та потреб суспільства;
- використання державних стандартів вищої освіти як обов'язкового мінімуму змісту освіти та змісту навчання;
- відповідності рівня освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки слухачів вимогам суспільного поділу праці;
- випереджального інноваційного розвитку освіти;
- мобільності підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці;
- особистісній орієнтації освіти;
- інтеграції до європейського та світового освітніх просторів;
- формування національних і загальнолюдських цінностей;
- моніторингу якості освіти, забезпечення його прозорості, сприяння розвитку громадського контролю.
12.4. Цільові програми освітньої діяльності та засоби реалізації:
12.4.1. Кадрове забезпечення медичної галузі через:
- формування якісного контингенту осіб, що навчаються в Університеті;
- адекватність змісту освіти вимогам системи праці;
- формування вузівської компоненти державних стандартів вищої освіти з урахуванням традицій наукових шкіл Університету, потреб галузі та запитів органів практичної охорони здоров'я;
- формування номенклатури напрямів і спеціальностей адекватно змінам ринкових умов;
- вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників коледжу та аспірантів;
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;
- оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень;
- підвищення якості освіти, оновлення форм організації навчально-виховного процесу;
- науково-методичне забезпечення навчального процесу як інформаційної моделі педагогічної системи;
- спеціалізацію, перепідготовку, стажування фахівців;
- розробку ефективних освітніх технологій;
- створення умов для розвитку обдарованої молоді;
- виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідної кваліфікації.
12.4.2. Виховна робота шляхом:
- забезпечення культурного та духовного розвитку особистості;
- виховання в дусі патріотизму й поваги до Конституції України та законів України;
- прищеплення особам, які навчаються в Університеті, демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та мов спілкування народів світу;
- формування в молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей та навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості;
- стимулювання в молоді прагнення до здорового способу життя;
- розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на культурно-історичних цінностях народу, його традиціях і духовності;
- ствердження національної ідеї, що сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями;
- формування в молоді потреби й уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;
- формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури;
- прищеплення здатності до самостійного мислення, суспільного вибору та діяльності, спрямованої на процвітання України;
- створення системи безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою і можливість опановувати рідну (національну) мову і практично володіти хоча б однією іноземною мовою;
- сприяння розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур;
- реалізацію мовної стратегії шляхом комплексного та послідовного впровадження просвітницьких, науково-методичних, роз'яснювальних заходів;
- формування нових життєвих орієнтирів особистості;
- сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства -відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності;
- формування відповідальності за власний добробут, стан суспільства.
12.4.3. Забезпечення рівного доступу до здобуття освіти через:
- запровадження ефективної системи інформування громадськості про можливості здобуття освіти;
- створення умов для навчання в аспірантурі та магістратурі на конкурсних засадах;
- удосконалення правових шляхів здобуття освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб;
- інтеграцію з іншими вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації;
- запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання;
- додержання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, у тому числі шляхом об'єктивного тестування.
12.4.4. Створення системи безперервної освіти через:
- забезпечення послідовності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти;
- формування потреби та здатності особистості до самоосвіти;
- оптимізацію системи післядипломної освіти на основі відповідних державних стандартів;
- створення інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти;
- формування та розвиток навчальних науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців;
- розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності, залежно від конкретних потреб.
12.4.5. Підготовка студентів та слухачів до життєдіяльності в інформаційному суспільстві через:
- інформатизацію системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу;
- запровадження нових форм навчання із застосуванням у навчальному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд із традиційними засобами;
- створення електронних підручників;
- застосування сучасних засобів навчання;
- використання комунікаційно-інформаційних засобів та глобальних інформаційно-освітніх мереж.
12.4.6. Поєднання освіти та науки через:
- фундаменталізацію освіти, інтенсифікацію наукових досліджень;
- розвиток освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;
- випереджальний розвиток освіти;
- інноваційну освітню діяльність;
- правовий захист освітніх інновацій та результатів науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
- запровадження наукової експертизи варіативних компонентів державних стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;
- залученням до наукової діяльності обдарованих осіб, що навчаються в Університеті;
- поглиблення співпраці та кооперації з іншими навчальними закладами та науковими установами;
- залучення до навчально-виховного процесу провідних вчених інших навчальних закладів;
- запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти та науки;
- забезпечення якості освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури та соціальної практики;
- взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.
12.4.7. Моніторинг та використання зарубіжного досвіду через:
- проведення спільних наукових досліджень, співробітництво з міжнародними фондами, проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів;
- сприяння участі педагогічних та науково-педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном;
- освітні та наукові обміни, стажування і навчання за кордоном аспірантів, докторантів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
- аналіз, відбір, видання та розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової та навчальної літератури.
12.4.8. Кадрове забезпечення навчального процесу через:
- відповідність кадрового забезпечення вимогам атестації та акредитації спеціальностей;
- стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників;
- створення умов для ефективної професійної діяльності науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників;
- забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників, підвищення соціального статусу відповідно до їх ролі в суспільстві.
13. Формування державного замовлення
13.1. формування та розміщення державного замовлення формується відповідно до ст.72 Закону України "Про вищу освіту" та законодавства України.
14. Міжнародне співробітництво та зовнішньоекономічна діяльність
14.1. Університет здійснює міжнародне співробітництво, укладає договори про співробітництво, установлює прямі зв'язки з вищими навчальними закладами, науковими установами та підприємствами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.
14.2. Основними напрямами міжнародного співробітництва Університету є:
1) участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного і міжуніверситетського обміну студентами, клінічними аспірантами, докторантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками;
2) проведення спільних наукових, у т.ч. клінічних досліджень;
3) організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів та участь у них. Забезпечення участі науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та молодих вчених Університету у міжнародних освітніх, наукових проектах, конференціях, семінарах і симпозіумах;
4) участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;
5) спільна видавнича діяльність;
6) надання послуг, пов'язаних із здобуттям вищої та післядипломної освіти, іноземним громадянам із післядипломної освіти, а саме: клінічна ординатура, аспірантура, стажування, підвищення кваліфікації, тематичне удосконалення, спеціалізація;
7) створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями;
8) відрядження за кордон педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників для педагогічної, науково-педагогічної та наукової роботи відповідно до міжнародних договорів України, а також договорів між Академією та іноземними партнерами;
9) залучення педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників іноземних вищих навчальних закладів для участі в педагогічній, науково-педагогічній та науковій роботі в Університету;
10) направлення осіб, які навчаються в Університеті, на навчання в закордонних вищих навчальних закладах;
11) сприяння академічній мобільності наукових, науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
12) надання освітніх послуг іноземним громадянам, пов'язаних із здобуттям освіти іноземними громадянами в Коледжі Університету;
13) інші напрями і форми, не заборонені законом.
14.3. Міжнародне співробітництво Академією провадиться відповідно до законодавства шляхом укладення договорів з іноземними юридичними та фізичними особами.
15. Порядок внесення змін до Статуту Університету
15.1. Зміни та доповнення до Статуту Університету вносяться за поданням Вченої ради до конференції трудового колективу.
15.2. Зміни та доповнення до Статуту затверджуються і погоджуються в тому ж порядку, що й сам Статут.
16. Порядок реорганізації та ліквідації Університету
16.1. Рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу приймається для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України.
Реорганізація чи ліквідація вищого навчального закладу не повинна порушувати права та інтереси осіб, які навчаються в цьому вищому навчальному закладі. Обов'язок щодо вирішення всіх питань продовження безперервного здобуття вищої освіти такими особами покладається на засновника (засновників) вищого навчального закладу.
16.2. Ліквідація Університету здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється органом управління майном. До складу ліквідаційної комісії входять представники органу управління майном та Університету. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам визначає орган управління майном.
16.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Університетом. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс Університету та подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають у договірних відносинах з Університетом, котра ліквідується, повідомляються про його ліквідацію в письмовій формі.
16.4. Під час реорганізації і ліквідації Університету вивільнюваним працівникам гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.
| В.о. ректора | І. Іоффе |
