Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні

Застосування рекомендованих раніше препаратів (розчин глюконату кальцію, кокарбоксилаза, еуфілін, гормони та ін.) визнано недоцільним, а окремих препаратів і протипоказаним.

Адреналін.

Показання до застосування:

- після 15-30 сек штучної вентиляції легень 100% киснем та закритого масажу серця ЧСС залишається меншою 80 за 1 хв;

- відсутність серцевих скорочень (асистолія).

В цьому випадку одночасно розпочинають штучну вентиляцію, закритий масаж серця і введення адреналіну. Необхідна участь одразу трьох фахівців.

Концентрація розчину - 1:10000. Готують 1 мл: 0,1 мл розчину адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Доза 0,1-0,3 мл/кг розчину 1:10000. Шлях введення - внутрішньовенне або ендотрахеально. При ендотрахеальному введенні розчин - 1:10000 додатково розводять ізотонічним розчином 1:1.

При відсутності ефекту - повторюють кожні 5 хвилин, але не більше 30 хвилин.

Засоби, що нормалізують ОЦК.

Препарати:

- 5% розчин альбуміну;

- 0,9% розчин натрію хлориду (фізіологічний розчин).

Показання: гіповолемія.

Симптоми гіповолемії:

- блідість;

- слабкий пульс при достатній ЧСС;

- зниження артеріального тиску.

Рекомендують вважати, що у всіх дітей, які потребують реанімації, наявна гіповолемія.

Готують - 40 мл одного із розчинів ( частіше альбумін). Доза - 10 мл/кг. Шлях введення внутрішньовенний.

Натрію бікарбонат.

Показання - наявність метаболічного ацидозу.

Концентрація - розчин 4,2%, або 0,5 ммоль/мл.

Готують - 20 мл. Доза - 4 мл/кг, або 0,5 ммоль/кг.

Шлях введення - внутрішньовенний.

Швидкість - ввести не швидше, ніж за 2 хв.

Ускладнення - гіпернатріємія; крововилив у шлуночки мозку.

Зауваження - не допускається введення при відсутності ефективного дихання. Відсутність виведення CO2 спричинить нашарування газового ацидозу.

Антагоністи наркозних заходів.

- налоксон;

- бемегрид.

Показання - наркозна депресія.

Зауваження - засоби не стимулюють дихальний центр і неефективні при пригніченні дихання іншої природи.

Налоксон:

Шлях введення - внутрішньовенний та ендотрахеальний - переважаючий; внутрішньом'язово або під шкіру - допустимий.

Швидкість - вводити швидко.

Бемегрид. Концентрація - 0,5%.

Готують - 1 мл. Доза - 0,1 мл/кг.

Шлях введення - як для налоксону.

Після проведення реанімаційних заходів новонародженого слід перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії для подальшого лікування.

Інструктивно-методичні рекомендації розроблені співробітниками кафедри неонатології Київського інституту удосконалення лікарів: к.м.н., доц. Виноградовим В.П., д.м.н., проф. Катоніною С.П., к.м.н., доц. Гречень Г.І., к.м.н. Шунько Е. Е., к.м.н. Пясецькою Н.М. і головним неонатологом МОЗ України д.м.н., Сулімою О.Г.

Материнське молоко - це найкраща їжа, пристосована самою природою до потреб новонародженого немовляти. Природне вигодовування є необхідним для гармонійного росту і розвитку дитини, воно тісно пов'язане із захисними функціями організму, а також має позитивний вплив на формування нервової системи, інтелектуальних здібностей та адекватних емоційних реакцій. Жодна, навіть найбільш адаптована суміш, не зможе замінити грудне молоко, яке за своїми компонентами відповідає організму новонародженої дитини.

Швидкий розвиток індустріалізації та урбанізація, значні успіхи науки, зокрема біохімії, здійснили неабиякий вплив на режим харчування всього населення, але найактивніших змін зазнало вигодовування новонароджених дітей. Природне годування почало швидко замінюватися штучними сумішами, особливо під натиском пропаганди комерційних структур.

На жаль, така тенденція поширилася і в нашій державі. Майже кожна третя молода матір догодовує свою дитину протягом першого і початку другого місяця життя. Введення штучних сумішей передусім негативно позначилось на захисних функціях організму, на формуванні біоценозу новонародженої дитини.

З метою відновлення природного вигодовування, а також переконання матерів та медичних працівників у його важливості для нормального розвитку дітей ВООЗ та ЮНІСЕФ сформулювали та почали втілювати у життя десять принципів успішного грудного вигодовування немовлят.

1. Мати зафіксовану програму з грудного вигодовування немовлят та регулярно її доводити до медичного персоналу.

2. Навчити медичний персонал, який має відношення до матерів та новонароджених, необхідним навичкам для проведення цієї програми у життя.

3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування.

4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів.

5. Навчати та показувати матерям як треба годувати дитину, а також як забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені одне від одного.

6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі, а також не поїти, за винятком випадків щодо медичних показань.

7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері й дитини в одній палаті.

8. Заохочувати годування груддю на вимогу немовляти.

9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовувані, ніяких заспокійливих засобів та пристроїв, що імітують материнську грудь (наприклад, соски).

10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

Перші три принципи та десятий вказують на необхідність детального ознайомлення медичного персоналу, який обслуговує новонароджених дітей, з перевагою природного вигодовування, з корисними властивостями материнського молока, технікою годування дитини материнською груддю, а також з популярними методами пропаганди цих знань серед матерів та вагітних жінок.

Вирішення цих проблем пов'язано зі створенням конкретних груп медичних працівників, які повинні втілювати ці принцити у життя.

Найбільша відповідальність за обізнаність жінок з перевагами природного вигодовування дітей лежить на медичному персоналі акушерського стаціонару, де є конкретна можливість проводити регулярні заняття з матерями, а в ряді випадків індивідуально навчати ту чи іншу жінку відповідно до особливостей її лактації та стану здоров'я дитини. У розпорядженні медичних працівників повинні бути демонстративні тематичні матеріали (стенди, таблиці, слайди та ін.) та демонстраційна апаратура.

Після виписки матері і дитини з пологового будинку в дитячу поліклініку повинні передаватися довідка про практичні навички, які набула матір по природному вигодовуванню дитини, а також про стан її лактації.

Приблизна тематика занять з матерями по грудному вигодовуванню новонароджених у пологовому будинку.

1. Режим та дієта матері-годувальниці.

2. Значення годування груддю для здоров'я дитини та матері.

3. Анатомо-фізіологічні особливості грудної залози та процес утворення грудного молока.

4. Перше прикладання немовляти до грудей та основні правила вигодовування дитини грудним молоком.

5. Значення сумісного перебування матері і дитини для забезпечення продовження їх біологічного контакту та вільного режиму годування немовляти.

6. Утруднення при годуванні груддю.

7. Гіпогалактія та її профілактика.

8. Догляд за грудними залозами.

9. Профілактика та лікування тріщин сосків, маститу.

Для раціонального впровадження грудного годування необхідна детальніша обізнаність медичного персоналу родопомічних закладів та дитячих поліклінік з позитивними властивостями грудного молока та його впливом на формування імунітету і здоров'я дитини. Ці відомості повинні подаватися і матерям, але у більш популярній формі. У зв'язку з цим особливо важливе значення має материнське молозиво. При прикладанні дитини відразу після пологів молозиво утворюється у перші 12-24 години. У першу добу у різних жінок його кількість досягає 10-100 мл, в середньому 30-5О мл. Протягом 30-40 годин груди наповнюються молоком високої щільності. Це дуже важливо, бо дитина у ці години потребує концентрованої їжі з високим вмістом енергетичних речовин у невеликому обсязі, що відповідає фізичній потребі немовлят і має велике значення для недорозвинутих нирок дитини, які не можуть виділяти великої кількості рідини.

Для молозива характерний великий вміст білків (в 3-6 разів більше, ніж у зрілому молоці) у вигляді лямбда-лактатальбуміну, який має такі важливі для розвитку дитини амінокислоти, як таурин, цистин.

Молозиво та молозивне молоко (3-4 день після пологів) багаті на мінеральні солі, вітаміни. Особливо значний вміст в молозиві жиророзчинних вітамінів (A,K,E). Кількість жирів у молозиві нижча, ніж у зрілому молоці, але вони складаються з поліненасичених жирних кислот, що добре засвоюються у кишечнику дитини.

Значний вміст в молозиві натрію та цинку має регулюючий вплив на формування імунної системи немовляти. До складу імунних компонентів молозива входять секреторні імуноглобуліни. Особливо значна захисна роль належить секреторному імуноглобуліну A.

Білок, що містить у своєму складі залізо, - лактоферин - є не тільки вагомим джерелом заліза, а й зумовлює бактеріоцидний ефект.

За вмістом лізоциму та імунологічно активних клітин молозиво у декілька разів переважає зріле грудне молоко.

Зважаючи на імуномоделюючі властивості молозива при ранній достатній лактації у матері, новонародженого не рекомендується поїти у зв'язку з тим, що зменшуються корисні властивості молозива.

Молозиво переходить у зріле молоко поступово протягом 4-14 днів. Зріле молоко відрізняється від молозива і перехідного молока більш стабільним складом, особливо по відношенню до білків, жирів і вуглеводів. У різних жінок молоко за вмістом поживних речовин різне.

Склад грудного молока може змінюватися протягом доби і навіть у процесі годування немовляти. Наприклад, останні порції молока містять більше жирів, а перші - білків.

Зріле молоко має низький вміст протеїнів (1.13-2.07 г на 100 мл молока, в середньому 1.2-1.4 г на 100 мл), амінокислот всього 0.8-0.9 г на 100 мл. Однак протеїни молока дуже близькі до протеїнів тканин дитини і тому рідко викликають алергічні ускладнення. Білки грудного молока вміщують всі необхідні для розвитку дитини амінокислоти. Фракція глобулінів бере участь у формуванні імунітету до багатьох інфекційних захворювань.

Жири жіночого молока за своїм хімічним складом дуже корисні для новонародженої дитини, вони вміщують поліненасичені жирні кислоти (лінолеву, арахідонову та інші), вітаміни, вітаміноподібні речовини. Поліненасичені кислоти - це високоенергетичні речовини, які поліпшують засвоєння жирів, білків, запобігають захворюванням шкіри.

Кількість жирів значно збільшується до 15 днів лактації і коливається у межах від 2-х до 4-4.5 г на 100 мл молока. Якщо кількість протеїнів молока не залежить від дієти матері, то концентрація жирів тісно пов'язана з їх кількістю у їжі жінки.

Засвоєння жирів жіночого молока значно ефективніше, ніж коров'ячого, не тільки завдяки поліненасиченим кислотам, а й наявністю ферменту ліпази, під впливом якої жири вже частково розщеплюються у роті і шлунку дитини. Це, в свою чергу, полегшує роботу печінки та підшлункової залози, ферментативна функція яких ще є недостатньою.

До складу жирів жіночого молока входять жиророзчинні речовини: ретинол, а (альфа)-токоферол, що активно підвищують антиоксидантні функції організму новонародженого, активізують захисну функцію шкіри, слизових оболонок, зміцнюють м'язи і нормалізують м'язовий тонус.

У грудному молоці є жиророзчинний вітамін Д (0,15 мкг на 100 мл молока), однак кількість його незначна і не може повністю забезпечити дитину від захворювання на рахіт.

Жири жіночого молока є значним джерелом енергії, вони забезпечують приблизно 35% енергетичних витрат. Крім того, впливають на процеси мієлінізації нервової системи і її розвиток. В грудному молоці є потрібні для нормального росту і розвитку мінеральні речовини, мікроелементи (залізо, мідь, кобальт, цинк та інші). Залізо перебуває у зв'язаній з білками формі, тому значно краще засвоюється в організмі дитини (до 70%), ніж залізо коров'ячого молока. У дітей, що одержують грудне молоко, рідше розвиваються анемії в порівнянні з дітьми, які вигодовуються адаптованими сумішами.

Для повноцінного засвоєння білків, жирів, мінеральних речовин і вітамінів важливе значення відіграють вуглеводи. Основний вуглевод грудного молока - лактоза. Під дією ферменту лактоза розщеплюється на глюкозу і галактозу з виділенням значної кількості енергії. Така лактоза характерна тільки для жіночого молока. Він знаходиться в молоці у найвищій концентрації, значно вищій, ніж в молозиві.

Лактоза забезпечує також повноцінне засвоєння кальцію, заліза; стомулює ріст лакто- і біфідобактерій. Добавки у вигляді молочних сумішей до харчування дитини ослаблюють корисну дію лактози. Галактоза потрібна для побудови нервових клітин мозку. Вважають, що діти, які отримують грудне молоко, мають більш розвинений психоемоційний стан, ніж при штучному вигодовуванні.

Грудне молоко, а також і молозиво, містять особливий вид вуглеводів. Це біфідус - чинник, який має назву - олігоаміноцукор. Кількість його в материнському молоці у 40 разів більша, ніж у коров'ячому. Він дуже стійкий, не руйнується навіть при кип'ятінні.

Біфідус-фактор взаємодіє з лактозою, з імунними компонентами, стимулює ріст і розвиток біфідобактерій, сприяє формуванню місцевого імунітету.

До складу грудного молока входять гормони (стероїди, фактори росту та інші). Крім того у грудному молоці , а особливо в молозиві, в достатній концентрації знаходяться неопіатні пептиди (бомбезин, нейротензин, речовина Р). Це фізіологічні адаптогени, які регулюють відповідь організму новонародженої дитини на больові подразнення, особливо після пологового стресу. Вони створюють охоронний режим, стимулюють гастроінтестинальну рухомість. Практично - це аналгетики, які зменшують больові реакції немовляти, регулюють температуру і реакції, судинний тонус, сприяють ефективнішому перебігу адаптаційних процесів.

Велике значення має і те, що молозиво і молоко немовля одержує з груді теплим і майже стерильним. Можливість проникнення в організм дитини патогенних мікробів з грудним молоком дуже обмежена і залежить від деяких патологічних станів та особистої гігієни матері.

Відносно інших проблем грудного вигодовування велике значення має принцип раннього першого прикладання здорового новонародженого немовляти до грудей матері.

Відомо, що було декілька рекомендацій з цього питання: перше прикладання здійснювати через 12 годин, через 6 годин, через 2 години після народження дитини. Але всі вони мали на меті надати відпочинок матері і дитині після пологів і супроводжувались дуже негативною рисою - відокремленням на деякий час новонародженого від матері та розриву їх біологічного контакту.

Останнім часом слід дотримуватися науковообгрунтованого погляду на те, що коли з матір'ю і новонародженим все гаразд, то вперше до грудей його можна прикладати у пологовому залі після пологів. Це прикладання повинно здійснюватися після профілактики гонобленореї та обробки пуповини з накладанням стерильної пов'язки або затискача.

Продовження тісного біологічного контакту матері і новонародженого здійснюється шляхом накладання його на груди і живіт матері так, щоб голова дитини знаходилась між грудьми жінки. Далі дитину та матір вкривають стерильними простирадлами та ковдрою, підігрітими до температури 36-37град., і залишають у спокої. Серед новонароджених є такі, які одразу відшукують сосок і починають ссати. Є діти, що спочивають 20-30 хвилин, а потім ссуть грудь. Якщо дитина протягом 30-40 хв. не може ссати, то лише тоді їй потрібна допомога у цій процедурі.

Отже, при ранньому прикладанні дитини до грудей матері забезпечується продовження біологічного контакту матері і дитини, емоційного задоволення жінки, почуття спокою за немовля, що знаходиться поруч. Але головне - це адаптація новонародженого на основі тісного шкіряного, візуального контакту і перших крапель молозива до умов нового нестерильного середовища за допомогою колонізації шкіряного покриву і слизових оболонок, травного тракту мікроорганізмами матері (біфідо- та лактобактеріями). Біфідо- та лактобактерії формують необхідний біоценоз для новонародженої дитини. Чим раніше новонароджений одержить протимікробні чинники, тим менше буде його обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою навколишнього середовища, тим більше він буде захищений від інфекційних хвороб і зможе рости здоровим.

На перші годування немовляти потрібна відносно невелика кількість молока (8-10-15 мл). У багатьох жінок вже після пологів така кількість молозива є.

Якщо перші ознаки лактації відсутні, новонародженого все ж треба прикладати до грудей. Сама процедура підготовки до годування груддю, а дитину до ссання (плач, пошук соска), акт ссання, тепло тіла немовляти, - усе це має великий умовнорефлекторний вплив на організм матері, сприяє пробудженню у неї інстинкту материнства, стимулює лактацію.

Переваги природного вигодовування очевидні, тому кожна здорова матір повинна і здатна годувати грудним молоком свою дитину.

Годування дитини в той же час є великим стимулом достатньої лактації у жінок.

Перший період лактації цілком залежить від дії ендокринної системи (утворення молока під впливом пролактину, окситоцину). Груди розвиваються, збільшуються у розмірі. В частинках грудної залози починає вироблятися молоко, яке молочними протоками тече до молочного синусу, що утворюється від їх розширення.

Від молочного синуса по 10-20 інших протоках молоко під дією ссання дитини потрапляє до соска. У ділянці соска є багато сенсорних нервів, які передають імпульси до ендокринної системи, стимулюють процес утворення молока.

Таким чином, після народження дитини ефективність лактації тісно пов'язана ще і з механічним процесом: виділення молока з грудної залози під дією ссання. Для природного годування є особливий закон, характерний для більшості жінок: скільки виділиться молока з грудної залози, у такій кількості воно до неї й надійде. Тому дуже велике значення в природному вигодовуванні немовляти набуває принцип сумісного перебування матері і дитини у післяпологовому періоді, а також вільний режим годування груддю, тобто на вимогу новонародженого.

Практично діти, у яких мати має достатню лактацію і які активно ссуть, потребують наступного годування приблизно через 2,5-3 години. Більшість дітей вимагає їжі (звичайно, прикладання до грудей) у нічні години. Таким чином, здорова новонароджена дитина у залежності від апетиту для покриття значних енергетичних витрат практично потребує семиразового, а частіше восьмиразового годування на добу, що є цілком природним для даного віку немовляти. Як правило, діти ссуть грудь 15-20 хвилин, рідше 30 хвилин.

Для того, щоб дитина отримувала всі компоненти грудного молока та основні інгредієнти - білки, жири та вуглеводи у співвідношенні 1:3:6, її треба годувати з обох грудей. Якщо новонароджений повністю наївся, але у грудній залозі ще залишилося молоко, то мати повинна його зцідити, не травмуючи грудь, і можна не до останньої краплини.

Годування дитини на її вимогу - є найкращий стимул лактації.

При природному годуванні дитини, спокійному настрої її зважування необхідне тільки 1 раз на добу. Збільшення маси до 30-40 г за добу свідчить про достатню лактацію у матері.

Мати-годувальниця повинна дотримуватися таких основних правил:

1. Один раз на добу, краще перед першим годуванням, треба прийняти теплий душ або вимити груди теплою водою з милом. Одягти чисту білизну.

2. Перед кожним годуванням дитини треба мити руки з милом і щіткою.

3. Перед кожним наступним годуванням обмивати сосок дезінфекційними розчинами не обов'язково.

4. Перші 2-3 дні залежно від стану матері можна годувати дитину, лежачи у ліжку. Причому рукою, яка спирається на постіль, мати тримає дитину, а іншою підтримує грудь і стежить, щоб вона не закривала носові ходи дитини.

Краще годувати дитину сидячи. Найзручніше сидіти на невисокому стільці або в кріслі, підставивши під ногу ослінчик. Голівка немовляти лежить на руці, а її тулуб на стегні. Вільною рукою мати підтримує грудь. Треба слідкувати, щоб дитина захоплювала не тільки сосок, а й навколососкову зону, особливо нижню її частину, де знаходиться молочний синус. Це важливо для регуляції надходження молока з грудей у порожнину рота дитини, а також для того, щоб дитина не заковтувала під час ссання повітря.

5. Годувати дитину треба з обох грудей досита.

6. Після кожного годування треба зцідити грудь, не травмуючи її.

7. Щоразу після закінчення годування та зціджування обмити сосок і навколососкову зону кип'яченою водою, обсушити стерильною серветкою.

8. Під час годування груддю не слід розважати дитину або відвертати свою увагу сторонніми справами.

Якщо новонароджена дитина, що знаходиться на природному вигодовуванні, не потребує пити, то її можна не поїти, оскільки вона одержує з молоком достатню кількість води (приблизно 87%).

Збудження новонароджених при достатній лактації у матері через деякий час після годування є свідченням того, що вони потребують води.

Це найчастіше немовлята з пренатальною гіпотрофією.

Таких дітей можна поїти (кип'ячена вода, 5% розчин глюкози), але теж за вільним режимом, тобто тоді, коли дитина хоче пити.

Розрахунок відповідної кількості рідини для пиття до 7-8-го дня життя можна зробити за такою формулою:

Кількість рідини для пиття = 5х3х4 = 6Омл.

Середня кількість рідини для пиття у такої дитини може бути приблизно 60 мл 5% розчину глюкози.

З 8-10-го дня дитина для пиття може одержувати приблизно 100 мл кип'яченої води або 5% розчину глюкози на добу.

Ця потреба у новонароджених виникає найчастіше у жарку пору року або при підвищенні температури.

При сумісному перебуванні матері і дитини можна повністю здійснювати принцип заборони всіх імітаторів соски (насамперед соску). Мати може поїти дитину із стерильної ложечки.

Причина неприкладання дитини до грудей та відокремлення її від матері після народження можуть бути пов'язані з станом здоров'я матері. Більшість патологічних станів матері і дитини можуть бути тимчасовими.

З боку дитини найчастіше спостерігаються стани, які тісно пов'язані з патологією вагітності та пологового акту: асфіксія, пологова травма, недоношеність, гемолітична хвороба, перинатальна інфекція та ін. Тривалішими перешкодами можуть бути уроджені дефекти (розщеплення губи, м'якого і твердого піднебіння та ін.).

Вигодовування груддю утруднюється у зв'язку з можливістю потрапляння молока у порожнину носа та дихальні шляхи.

Згодом більшість дітей через деякий час пристосовується до ссання грудей.

Стійкими протипоказаннями є уроджені порушення метаболізму, такі як галактоземія, фенілкетонурія, а також дефекти метаболізму деяких амінокислот (наприклад, хвороба кленового листка).

Протипоказання з боку здоров'я матері також можуть бути тимчасові, наприклад операція кесарева розтину (у стані наркозу), або інфекційні захворювання в гострому періоді; респіраторні вірусні інфекції, гострі кишкові інфекції, туберкульоз, коли дитина може бути заражена у процесі контакту.

При ураженні матері герпетичною, цитомегаловірусною інфекцією, вірусним гепатитом B годувати дитину можна лише після появи у крові (у матері) імунних антитіл.

При прийомі матір'ю ліків слід пам'ятати, що їх концентрація в молоці залежить від концентрації в крові, а також від інтервалів прийому препаратів.

Є рекомендації прикладати дитину до грудей у час прийому ліків, коли їх вміст в крові і молоці найменший.

Тріщини сосків - це тимчасова причина. Дитину можна годувати через накладку після обробки соска дезінфекційними розчинами.

При інфільтративній формі маститу годування груддю не забороняється. Але при розвитку абсцесу і виділенні з молоком гною годувати дитину хворою груддю не можна. До іншої здорової груді немовля прикладають. При маститі обов'язково проводиться бактеріологічний аналіз молока.

У молоці можуть виявлятися звичайні бактерії, коагулазонегативні і коугулазопозитивні стафілококи. Кількість бактерій є показником асептики. Їх гранична концентрація - 10 в ступені 5 - 10 в ступені 10 в 1 мл молока.

Зібране молоко не може вживатися, якщо в ньому знаходяться спороутворюючі мікроби: аеробні - 10 в ступені 6 в 1 мл молока, золотистий стафілокок - в 10 в ступені 3, гемолітичний стрептокок теж в 10 в ступені 3 в 1 мл.

При КУО більше ніж 250 в 1 мл дозволяти годування груддю не можна. Але дитина не повинна залишатись голодною. Голодування або недоїдання новонародженого негативно позначається на його стані, призводить до білково-енергетичного дефіциту, порушень водного, електролітного обмінів, розвитку дегідратації, посилення катаболічних процесів, значного падіння маси тіла (5-10%), зриву постнатальної адаптації, розвитку паталогічних синдромів.

Для годування дітей, що тимчасово не прикладаються до грудей, в пологовому будинку використовується зціджене молоко матері, а при його відсутності - відповідні адаптовані суміші.

Кожне відділення для новонароджених дітей повинно мати молочні кімнати, які складаються з 2-х відділень. У першому з них встановлені раковина, крани з гарячою та холодною водою для миття посуду, стіл для чистого посуду та для підготовки молока до пастеризації, сухожарова шафа, електрична чи газова плита, стіл для стерильного посуду.

У другому відділенні встановлюються холодильник для зберігання пастеризованого молока, стіл для розливу пастеризованого молока, шафа для зберігання розчинів для пиття, холодильник для зберігання непастеризованого молока, сумішей.

В молочній кімнаті працює молочна сестра, яка обізнана з усіма процесами пастеризації молока.

Приготовлений стерильний посуд для зберігання грудного молока прикривають стерильними салфетками і видають матерям перед кожним годуванням дітей. Зібране молоко переливають у стерильні пляшечки, на яких вказано прізвище матері, і годують дітей цих матерів, не пастеризуючи його.

Якщо молоко використовується не відразу після зцідження, а через 6 годин, то його потрібно пастеризувати.

Зібране молоко розливають у мірні молочні пляшечки об'ємом 15-30 мл, закривають ватним тампоном і пастеризують на водяній бані 5-7 хв. від початку кипіння води, яка досягає рівня молока в пляшечці. На пляшечках обов'язково вказано прізвище матері.

Можна пастеризувати молоко у сухожаровій шафі при температурі 90град.C протягом 5 - 6 хв. Після пастеризації пляшечки з молоком охолоджують до кімнатної температури на столі для стерильного молока і використовують для годування дітей, які не можуть бути прикладені до грудей.

Пастеризоване молоко можна зберігати у холодильнику при температурі +4град.C не більше 24 годин.

Розрахунок об'єму молока для доношених новонароджених дітей можна проводити за методом калоражу. В I день життя діти потребують для покриття своїх енергетичних витрат приблизно 30- 40 кал/кг, II день - 50 кал/кг, III день - 50-60 кал/кг маси, IV - 70-80 кал/кг, V-VI-VII - 80-100 кал/кг. З 10-14 днів життя - 120-140 кал/кг.

При недостатній кількості грудного молока дозволяється використовувати адаптовані для даного віку дітей молочні суміші, найкраще такі, що не потребують спеціального приготування.

При наявності у матері гіпогалактії, що не піддається лікуванню, екстрагенітальної паталогії, при якій не дозволяється годувати дитину груддю, та в інших випадках, коли немає можливості забезпечити новонародженого достатньою кількістю материнського молока, доцільно перед випискою перевести дитину на адаптовану молочну суміш.

Медичні рекомендації розроблені співробітниками кафедри неонатології Київського інституту удосконалення лікарів: к.м.н., доц. Гречень Г.І., д.м.н., проф. Катоніною С.П.. к.м.н., доц. Виноградовим В.П., к.м.н. Шунько Є.Є., к.м.н., Пясецькою Н.М., Ткачовою Т.М. і головним неонатологом МОЗ України, д.м.н., проф. Сулімою О.Г.