Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні

У період демографічної кризи збереження життя кожної новонародженої дитини набуває великого значення. Негативний вплив екзогенних і ендогенних факторів ще в утробі матері призводить до того, що на момент народження на кожні 1000 дітей біля 200 мають ті чи інші захворювання або вади розвитку. Питома вага неонатальної смертності в малюковій складає в останні роки 50-52%.

Медичну допомогу дітям в період новонародженості забезпечує неонатологічна служба, яка складається з неонатальних відділень в акушерських стаціонарах та спеціалізованих відділень новонароджених (патології, недоношених, хірургії, інтенсивної терапії з виїзними неонатологічними бригадами) в багатопрофільних обласних (міських) дитячих лікарнях. Створюються відділення інтенсивної терапії новонароджених в пологових будинках. Більшість самостійних пологових стаціонарів забезпечені цілодобовим чергуванням неонатологів. Завершується введення посад неонатологів на рівні ЦРЛ.

Медичну допомогу новонародженим в Україні надають близько 1500 неонатологів, що складає 2.3 на 1000 живих новонароджених. Є достатній науковий потенціал. Функціонує 4 кафедри неонатології: в Київському і Харківському інститутах удосконалення лікарів та на факультетах удосконалення лікарів Дніпропетровської медичної академії. Донецького медичного університету, науковий відділ в Українському Науково-дослідному інституті педіатрії, акушерства та гінекології, що дає можливість проводити наукову роботу та підвищення кваліфікації неонатологів.

Однак, в організації та забезпеченні медичної допомоги новонародженим є ряд недоліків та невирішених проблем. Більшість неонатологічних відділень недостатньо забезпечені медичною апаратурою та іншим обладнанням.

В деяких областях ще не створені відділення інтенсивної терапії новонароджених, як через відсутність приміщень, необхідної апаратури, так і через відсутність відповідно підготовленого персоналу (лікарів, медичних сестер).

Повільно впроваджуються нові сучасні форми і методи догляду за новонародженими. Невиправдано стримується спільне перебування матерів і новонароджених, як в акушерських стаціонарах, так і в спеціалізованих неонатологічних відділеннях, що не дає змоги дотримуватись всіх вимог, схвалених ВООЗ, стосовно природнього вигодовування немовлят. Внаслідок цього та на фоні грубих порушень санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів реєструється зростання випадків гнійно-септичних захворювань серед новонароджених, які часто набувають форми внутрішньолікарняних спалахів.

Критерії оцінки стану новонароджених та комплекс реанімаційних заходів не відповідають сучасним вимогам. Ефективна система первинної респіраторної реанімації новонароджених, яка застосовується в країнах Північної Америки та Західної Європи, впроваджена в Україні в поодиноких родопомічних закладах.

Аналіз причин захворюваності новонароджених проводиться поверхово, без залучення співробітників профільних кафедр. У структурі причин неонатальної смертності велика питома вага таких, що можуть бути ліквідовані, або, принаймні, зменшені шляхом підвищення якості медичної допомоги.

З метою удосконалення організації медичної допомоги новонародженим та підвищення її якості

1.0. Затвердити:

1.1. Інструкцію про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні) (додається).

1.2. Положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених акушерського стаціонару (додається).

1.3. Положення про відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку (додається).

1.4. Положення про відділення патології новонароджених дитячої лікарні (додається).

1.5. Положення про відділення недоношених новонароджених дитячої лікарні (додається).

1.6. Положення про регіональне (обласне, міське) відділення інтенсивної терапії новонароджених (додається).

1.7. Положення про виїзну неонатологічну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивного лікування (додається).

1.8. Інструктивно-методичні рекомендації щодо первинної реанімації новонароджених (додаються).

1.9. Методичні рекомендації щодо принципів вигодовування дітей в акушерських стаціонарах (додаються).

1.10. Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в акушерських стаціонарах (додаються).

1.11. Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в обсерваційних післяпологових відділеннях (додаються).

1.12. Методичні рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів в родопомічних закладах (додаються).

2.0. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1. Забезпечити неухильне виконання протиепідемічних заходів і належного санітарно-гігієнічного режиму в родопомічних та дитячих лікувально-профілактичних закладах і організувати діяльність всіх підрозділів неонатальної служби згідно з затвердженими положеннями. Дані питання щорічно заслуховувати на колегіях органів охорони здоров'я.

2.2. Вишукати можливість пріорітетного забезпечення неонатальних відділень необхідною медичною апаратурою та обладнанням, лікарськими засобами та предметами догляду за новонародженими.

2.3. Зареєструвати в акушерських відділеннях ЦРЛ не менше 1.0 посади лікаря-неонатолога незалежно від кількості пологів.

2.4. Завершити організацію регіональних відділень інтенсивної терапії новонароджених з виїзними неонатологічними бригадами невідкладної допомоги.

2.5. Завершити впровадження нових форм і методів утримання і догляду за новонародженими (спільне перебування матері і новонародженого, дотримання принципів грудного вигодовування та інше).

2.6. Забезпечити глибоке вивчення причин захворюваності і смертності новонароджених дітей з залученням профільних кафедр вищих медичних учбових закладів з розробкою конкретних заходів по їх зниженню.

2.7. Організувати регулярне проведення семінарів і заліків з питань санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів для медичного персоналу родопомічних і дитячих лікувально-профілактичних закладів.

2.8. Встановлювати лікарям та медичним сестрам неонатологічних відділень (палат) надбавки до схемних посадових окладів, в зв'язку із складністю їх роботи, в розмірах визначених діючим законодавством.

2.9. Забезпечити протягом 1996-1997 рр. укомплектування кадрами неонатологів відповідних лікувальних закладів.

2.10. Завершити на протязі 1996-1997 рр.формування дитячої патологоанатомічної служби, впровадити обов'язкове морфологічне обстеження мертвонароджених, померлих новонароджених та плодів, плацент від породіль з групи перинатального ризику з метою прогнозування і діагностики перинатальної патології.

3.0. Генеральному директору ДУО "Політехмед" Девку В.Ф. прискорити реалізацію програм вітчизняного виробництва медичної апаратури, обладнання, інструментарію, які використовуються в роботі неонатальних відділень.

4.0. Начальнику Управління науки Горбаню Є.М. забезпечити пріоритетний розвиток наукових досліджень, спрямованих на зниження захворюваності і смертності новонароджених.

5.0. Начальнику Головного управління навчальних закладів і кадрів Вороненку Ю.В. забезпечити підготовку в інтернатурі за спеціальністю "педіатрія" лікарів-неонатологів, які направлені на відповідні посади, за індивідуальними планами.

6.0. Начальнику Головного санепідуправління Моісеєвій А.В. спільно з територіальними закладами і установами державної санепідслужби забезпечити дійовий нагляд за станом санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в акушерських стаціонарах і неонатальних відділеннях.

7.0. Начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям Гойді Н.Г.:

7.1. Систематично перевіряти хід виконання даного наказу органами і закладами охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей і міст України з наступним заслуховуванням на колегіях і апаратних нарадах в Міністерстві охорони здоров'я.

7.2. На протязі 1996 року створити комп'ютерну базу даних матеріально-технічного стану та кадрового потенціалу всіх пологових і неонатальних стаціонарів.

7.3. До 01.05.96 р. опрацювати пропозиції і обгрунтувати доцільність створення реєстру народжуваності в Україні.

7.4. Спільно з Головним санепідуправлінням (Моісеєва А.В.) і профільними науково-дослідними інститутами регулярно аналізувати стан захворюваності і смертності новонароджених від гнійно-септичних захворювань, на його основі розробляти профілактичні і лікувальні методичні та інструктивні рекомендації.

8.0. Вважати такими, що не застосовуються на території України, накази МОЗ СРСР:

1. Від 09.01.1986 року N 55 "Об организации работы родильных домов (отделений)" в частині догляду та лікування новонароджених, розслідування і ліквідації групових інфекційних захворювань дітей в пологових будинках (відділеннях).

2. Від 20.04.1983 року N 440 "О дополнительных мерах по совершенствованию медицинской помощи новорожденным детям"

3. Від 28.12.1989 року N 691 "О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах" в частині епідеміологічного нагляду, проведення бактеріологічного контролю якості протиепідемічних заходів та дезинфекції різних об'єктів пологових будинків.

4. Від 15.01.1990 року N 22 "Об организации выездной реанимационной неонатальной бригады".

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Богатирьову Р.В.

Загальні положення

Спільне перебування породіллі і новонародженої дитини в палаті післяпологового відділення акушерського стаціонару значно знижує частоту захворювань породіль і новонароджених, дає можливість забезпечити раннє прикладання дітей до грудей матері, повністю використати молозиво для годування дитини, сприяти становленню лактації.

Особливістю пологового будинку (акушерського відділення) зі спільним перебуванням матері і дитини є активна участь матері в догляді за новонародженою дитиною.

При спільному перебуванні матері і дитини після пологів обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприятливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері.

При такому режимі є можливість навчити матір навичкам виходжування та догляду за новонародженим.

При спільному перебуванні матері та новонародженого їх розміщують в палатах (на одне-три ліжка). Можливе перепланування післяпологових палат у раніше побудованих пологових будинках для спільного перебування матері і дитини. Бажана наявність у кожній палаті туалету і душевої, але допускається використання палат з умивальником без санвузла.

Палата спільного перебування матері і дитини оснащується: медичними вагами для зважування новонародженого, сповивальним столом, тумбочкою для зберігання білизни новонародженого і розміщення на ній лотка з медикаментами, що використовуються для догляду за шкірою та слизовими новонародженого (стерильна рослинна олія у індивідуальних упаковках, стерильна вода для промивання очей та інше).

У палаті є пам'ятка (інструкція) для матерів, в якій наведені основні правила догляду за новонародженими, їх годування, санітарно-гігієнічний режим.

2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:

Протипоказання з боку матері:

- тяжкі форми пізніх гестозів;

- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

- операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;

- гострі інфекційні захворювання;

- розриви промежини III ступеня.

Протипоказання з боку новонародженого:

- недоношеність IV ступеня;

- внутрішньоутробна гіпотрофія плоду III ступеня;

- асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);

- родова травма з порушеннями функцій життєвоважливих систем;

- важкі вроджені вади;

- гемолітична хвороба важкого ступеня;

- синдром дихальних розладів II і III ступенів.

3. Організаційні заходи

Після пологів дитину оглядає неонатолог, а у разі його відсутності черговий акушер-гінеколог, після того прикладають її до грудей матері. Через 2 години новонародженого знову оглядає неонатолог, а породіллю акушер-гінеколог, уточнюються показання для переведення у відділення спільного перебування матері і дитини, про що робиться запис в історії пологів та історії розвитку новонародженого.

З пологового залу новонародженого забирає чергова медична сестра відділення новонароджених. Час передачі медичній сестрі дитини та стан новонародженого (характер крику, колір шкіри та ін.) відзначається на першій сторінці історії розвитку новонародженого і завіряється підписами акушерки та медичної сестри відділення новонароджених. Медична сестра в історії розвитку новонародженого підписом засвідчує час передачі, стан та стать дитини. У разі погіршення стану дитини її негайно переводять у палату для інтенсивного спостереження і лікування.

Перший туалет новонародженого і догляд за ним у першу добу здійснює медична сестра відділення новонароджених у присутності матері. Медична сестра навчає матір особливостям догляду за новонародженим, вчить, як користуватись стерильним матеріалом та дезінфікуючими засобами. Звертає увагу матері, що для підмивання дитини використовується мило індивідуального користування, яке не застосовується для іншої мети.

Контроль за культею пуповини та пупковою ранкою здійснює неонатолог. Обробку пуповини та пупкової ранки виконує медична сестра.

Для обходу сестра готує:

- стерилізаційний бікс зі стерильним матеріалом (кульки, вата, палички з ватою, бинт);

- стерильні пінцети для забору стерильного матеріалу і по одному на кожну новонароджену дитину для обробки пупкової ранки;

- місткість зі спиртом етиловим 95% - 2.0 мл;

- місткість з розчином калію перманганату 10% - 30 мл;

- місткість з розчином перекису водню 3% - 2.0 мл.

Перед оглядом дитини неонатолог і медична сестра двічі миють руки з милом теплою проточною водою, одягають халати, які виділяються для кожної палати і змінюються щоденно. Медична сестра забезпечує породіль необхідною кількістю стерильних пелюшок (не менше 60 штук у добу на 1 дитину). Використані пелюшки збирають в баки, які мають кришки, або в педальні відра з вставленими в них бавовняними чи цератовими чохлами. Після закінчення обходу санітарка збирає разом з чохлами використану білизну і через шахту або іншим шляхом доставляє її в кімнату для сортування і збирання брудної білизни. В палаті проводять вологе прибирання. Медична сестра слідкує за своєчасною зміною та використанням дезінфікуючих розчинів у кожній палаті.

Запаси медикаментів, питних розчинів та стерильного матеріалу, історії розвитку новонароджених дітей, комплекти наборів для догляду за новонародженими дітьми, зберігають в спеціально виділеній кімнаті для медсестер.

4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.

Первинну вакцинацію здорових доношених новонароджених проводять на 3 - 5 день життя. Вакцину БЦЖ вводять внутрішньошкірно в дозі 0.05 мг в об'ємі 0.1 мл.

Зберігати вакцину слід в холодильнику, під замком, при температурі не вище 4град.C в спеціально виділеному місці. Тут же проводять розведення і забір вакцини в шприц, індивідуально для кожної дитини будь-якого відділення новонароджених акушерського стаціонару.

Вакцинацію новонароджених здійснюють вранці безпосередньо в палаті новонароджених після огляду дітей неонатологом. Лікар відзначає в історії розвитку новонародженого наявність або відсутність протипоказань до вакцинації.

Вакцинацію проводить медична сестра, яка пройшла навчання в протитуберкульозному диспансері і має відповідний дозвіл. В історії розвитку новонародженого вона записує дату вакцинації, серію вакцини.

Дані про вакцинацію дитини заносяться в обмінну карту породіллі. Матір слід попередити про можливі ускладнення вакцинації.

Протипоказання до вакцинації новонароджених.

5. Виписування новонароджених дітей.

День виписки з акушерського стаціонару матері і дитини визначається індивідуально в залежності від стану матері і дитини, після проведення БЦЖ, переважно на 3-5 день після пологів. Всіх новонароджених в акушерському стаціонарі повинен оглянути дитячий невролог і ортопед. Перед виписуванням з пологового будинку неонатолог проводить індивідуально бесіду з породіллею про догляд і вигодовування новонародженої дитини вдома.

6. Рекомендовані штатні нормативи медичного персоналу для новонароджених при спільному перебуванню матері і дитини:

1). Посада зав. відділенням встановлюється з розрахунку I посада на 40 ліжок для новонароджених.

2). Посади лікарів-неонатологів встановлюються з розрахунку I посада на 25 ліжок для новонароджених.

3). Посади медичних сестер по догляду за новонародженими встановлюються з розрахунку I цілодобовий пост на 15 ліжок для новонароджених.

4). Старша медична сестра на 40 ліжок.

5). Посади молодшого медичного персоналу встановлюються з розрахунку I цілодобовий пост на 40 ліжок для новонароджених.

Відділення неонатального догляду та лікування новонароджених (ВНДЛН) є структурним підрозділом лікувально-профілактичних (родопомічних) закладів.

1. Основні завдання ВНДЛН:

- забезпечення інтенсивного догляду недоношеним, хворим новонародженим;

- діагностика та лікування хворих новонароджених різного гестаційного віку;

- аналіз захворюваності і смертності новонароджених в акушерському стаціонарі;

- санітарно-просвітня робота з матерями.

2. Відповідно до поставлених завдань його персонал зобов'язаний:

- здійснювати догляд за здоровими новонародженими, що не можуть перебувати з матір'ю в палаті;

- забезпечувати діагностику та лікування хворих, незрілих новонароджених;

- при відсутності відділення інтенсивної терапії новонароджених здійснювати первинну реанімацію новонароджених в пологовому залі і інтенсивну терапію.

У відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених знаходяться: здорові новонароджені, які не можуть перебувати з матір'ю в одній палаті через стан її здоро'я, з оцінкою по шкалі Апгар 6 балів і нижче, з гестаційним віком менше 36 тижнів, з групи високого перинатального ризику незалежно від оцінки по шкалі Апгар у перші 1-2 доби для визначення особливостей їх постнатальної адаптації, з відділення спільного перебування матері і дитини, стан яких погіршився і вони потребують інтенсивного нагляду або лікування, з внутрішньоутробною гіпотрофією III ступеня, гемолітичною хворобою тяжкої форми, родовими травмами з порушенням життєво важливих функцій, важкими вродженими вадами з порушенням гомеостазу та іншими захворюваннями.

Лікування новонароджених в акушерському стаціонарі доцільно проводити не більше 5-и днів, при необхідності подальшого проведення лікувальних заходів їх слід переводити в спеціалізовані відділення новонароджених дитячих лікарень. Новонароджені з гнійно-запальними, інфекційними захворюваннями переводяться з акушерського стаціонару з моменту встановлення діагнозу.

3. ВНДЛН акушерського стаціонару повинне бути відокремлене від інших відділень, мати на I ліжко не менше 10 кв.м площі та такі приміщення:

- палати (бокси);

- ізолятори;

- кімнату для приготування інфузійних розчинів (маніпуляційну);

- 2 кімнати для пастеризації і зберігання молока;

- кімнату для обробки кувезів, апаратів та іншого обладнання;

- кімнату для зберігання чистої білизни;

- кімнату для зберігання брудної білизни;

- операційну (для проведення операції замінного переливання крові, катетеризації магістральних судин, плазмофорезу, УФОК);

- кімнату для лікарів та кабінет завідуючого відділенням;

- кімнату старшої медичної сестри та зберігання медикаментів;

- кімнату для медичних сестер;

- кімнату для обробки інструментів.

4. Рекомендувати штатний розклад з такого розрахунку:

завідуючий відділенням - 1.0 посади на 30 ліжок;

лікарі-неонатологи - 1.0 посади на 10 ліжок;

медичні сестри - 4.5 посади (1.0 цілодобовий пост) на 6 ліжок;

старша медсестра - 1.0 на 30 ліжок;

маніпуляційні сестри - 4.5 посади на 30 ліжок;

молодші медичні сестри - 1.0 посади на 10 ліжок.

4.1. У штатах пологових будинків відділення, що мають понад 60 ліжок новонароджених, для забезпечення цілодобового обслуговування дітей лікарями-неонатологами, додатково встановити до 4,5 посад лікарів-неонатологів, окрім тих, що вказані в пункті 4.

4.2. Для обслуговування недоношених дітей з масою тіла менше 2000 г виділяється 1.0 цілодобовий пост медичних сестер на кожні 4 ліжка вищезазначених дітей.

5. У відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.

6. Для консультації новонароджених відділення запрошуються суміжні спеціалісти - дитячий невролог, ортопед та інші.

7. Очолює ВНДЛН акушерського стаціонару завідуючий відділенням, який призначається і звільнюється у встановленому порядку і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи, що пройшов курси спеціалізації з неонатології та має не менше 3-х років досвіду роботи з новонародженими.

Завідуючий зобов'язаний:

- організовувати роботу відділення та дотримання необхідних режимів;

- проводити своєчасне обстеження та лікування новонароджених;

- забезпечувати консультації суміжних спеціалістів;

- проводити з медичним персоналом заняття з актуальних проблем неонатології, дотримання необхідних санітарно-протиепідемічних заходів;

- разом з акушер-гінекологами проводити клініко-патологоанатомічні конференції;

- організовувати і контролювати навчання матерів.

За роботу відділень інтенсивного догляду та лікування новонароджених відповідає завідуючий відділенням.

Відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) є структурним підрозділом лікувально-профілактичних (родопомічних) закладів.

1. Основні завдання ВІТН:

- надання інтенсивної терапії тяжкохворим новонародженим:

- забезпечення інтенсивного догляду, виходжування та лікування глибоконезрілих (маса тіла до 1500 г) дітей;

- санітарно-просвітня робота з матерями;

- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів, акушер-гінекологів з основних питань інтенсивної терапії новонароджених.

2. Відповідно до поставлених завдань його персонал зобов'язаний:

- надавати реанімаційну допомогу та проводити інтенсивне лікування тяжкохворих новонароджених;

- забезпечувати інтенсивний догляд та лікування глибоконедоношених новонароджених;

- здійснювати первинну реанімацію новонароджених в пологовому залі;

- проводити заняття з неонатологами, акушер-гінекологами з питань інтенсивної терапії новонароджених.

3. ВІТН повинне бути відокремленим від інших відділень, на 1 ліжко має припадати не менше 10 кв.м. площі.

4. Відділення інтенсивної терапії новонароджених слід організовувати в обласних (міських) пологових будинках, акушерських стаціонарах для вагітних із групи високого перинатального ризику (екстрагенітальна патологія, ізоімунний конфлікт та інше), а також в звичайних пологових будинках, що мають не менше 80 ліжок новонароджених. Найбільш раціонально ВІТН створювати на 3-6 ліжок, в середньому з розрахунку 1 ліжко на 300 пологів.

5. У ВІТН акушерського стаціонару встановити такий штатний розклад: завідуючий відділенням - 1 посада; лікарі - неонатологи - 5.0 посади на кожні б ліжок; медичні сестри - а) 4.5 посади на кожні 2 ліжка або 2.25 посади на 1 ліжко; б) 4.5 посади маніпуляційних сестер; в) 1.0 посади старшої медсестри; г) молодших медсестер - 4.5 посади на 6 ліжок; лікарів-лаборантів - 5.0 посад на 6 ліжок; лаборантів з середньою освітою - 5.0 посад на 6 ліжок; інженер по ремонту медичної техніки - 1 посада.

6. Відділення повинно мати такі приміщення:

- палати (не менше 3-х);

- операційну;

- кімнату для приготування інфузійних розчинів та іншого (маніпуляційну);

- кімнати для пастеризації та зберігання молока (молочну)*;

- кімнату для обробки кувезів, апаратів та іншого обладнання;

- кімнату для зберігання чистих апаратів, обладнання;

- кімнату для зберігання чистої білизни*;

- кімнату для зберігання брудної білизни*;

- кімнати для лікарів та кабінет завідуючого відділенням;

- кімнату старшої медсестри та для зберігання медикаментів;

- кімнату для медичних сестер;

- експрес-лабораторію*;

- підсобні приміщення для зберігання запасних частин апаратів та іншого обладнання.

* Примітка. Можна використовувати кімнати інших відділень (новонароджених, реанімації для матерів та інші).

7. Для консультації новонароджених відділення запрошуються суміжні спеціалісти - дитячий невролог, ортопед та інші.

8. Відділенням інтенсивної терапії новонароджених акушерського стаціонару керує завідуючий, який призначається і звільняється у встановленому порядку і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи.

На посаду завідуючого ВІТН призначають неонатолога, який пройшов курси спеціалізації з дитячої анестезіології або дитячого анестезіолога, який пройшов курси спеціалізації з неонатології.

Завідуючий зобов'язаний:

- відповідно до рекомендацій організовувати роботу відділення w дотримання необхідних режимів;

- забезпечувати своєчасне обстеження і лікування новонароджених;

- організовувати і проводити заняття з відповідним персоналом пологового будинку, області (міста) з актуальних питань реанімації та інтенсивної терапії новонароджених;

- своєчасно подавати заявки на поповнення відділення необхідним обладнанням та запасними частинами;

- разом із заступником по лікувальній роботі, завідуючим патолого-анатомічним відділенням організовувати та проводити патолого-анатомічні конференції.

9. У ВІТН слід госпіталізувати новонароджених з пологового залу, які мають оцінку по шкалі АПГАР 4 балів і нижче, з гестаційним віком 32 тижнів і менше, а також дітей із захворюваннями, що потребують проведення інтенсивної терапії. У ВІТН акушерського стаціонару час перебування новонародженого не повинен перевищувати 5-и днів. При необхідності подальшого проведення інтенсивної терапії новонародженого слід перевести до відділення інтенсивної терапії новонароджених дитячої лікарні.

10. Організація роботи ВІТН акушерського стаціонару.

10.1. Основними принципами роботи ВІТН є забезпечення необхідного клінічного, лабораторного контролю за станом дітей, включаючи моніторинг основних життєзабезпечуючих систем, своєчасне запровадження найефективніших і найменш травмуючих методів лікування та виходжування новонароджених, чітке дотримання правил санітарно-протиепідемічного режиму, профілактика нозокоміальних інфекцій.

10.2. В ВІТН працюють дитячі анестезіологи, які пройшли спеціалізацію з неонатології, або неонатологи, що пройшли спеціалізацію з анестезіології. До проходження курсів за спеціалізацією можлива підготовка лікаря безпосередньо на робочому місці протягом 1 місяця під контролем завідуючого відділенням.

10.3. При організації ВІТН акушерського стаціонару слід передбачити його близьке розташування до пологового залу, операційного блоку.

Всі палати, підсобні приміщення повинні мати підводку гарячої і холодної води, спеціальну підводку кисню (не менше 5 ат напруги), стисненого повітря, бактерицидні опромінювачі, необхідні меблі, посуд та інше обладнання.

10.4. Основною структурною одиницею відділення є палата, в якій розміщується 2-6 ліжок. Таких палат повинно бути не менше 3-х. Кількість місць у палатах повинна бути на 50% більше встановленого числа ліжок, щоб мати можливість періодично їх закривати і проводити генеральне прибирання (не менше 1-го разу в 5 днів). Крім того, слід мати 1-2 ізольовані палати на 1-2 ліжка для тимчасової ізоляції дітей з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями. Стіни, панелі, підлога повинні мати поверхню, що добре миється і стійка до дезрозчинів.

10.5. Біля кожного ліжка необхідно мати достатню кількість електророзеток для підключення різного обладнання (8 - із заземленими контактами і 2 - звичайні), які підключені не менше як до 2-х силових ліній. В стаціонарі доцільно мати аварійний блок енергії.

10.6. При відсутності централізованої припливно-витяжної вентиляції з кондиціонуванням, підігріванням і фільтруванням повітря слід встановити кондиціонери в кожній палаті для новонароджених. Температура повітря в палатах 22-24гр.C, вологість - 60%.

10.7. Кожне ліжко в відділенні забезпечується централізовано подачею кисню.

10.8. Для моніторів слід передбачати над ліжками полиці, для перфузорів, відсмоктувачів та іншого - стільці біля кожного ліжка.

10.9. Освітлення палат забезпечується лампами денного світла, а ліжко кожної дитини - джерелом направленого світла.

Новонароджені повинні бути захищені від прямих сонячних променів.

10.10. Крім того, палати обладнуються реанімаційним, сповивальним столом, сестринським маніпуляційним столом, столом для медичної сестри, шафами для різних матеріалів, медикаментів, вагами, баками для брудної білизни, педальним відром та іншим.

10.11. Палати обладнуються бактерицидними лампами прямого і відбитого світла.

10.12. Операційна обладнується всім необхідним для проведення планових і ургентних діагностичних і лікувальних процедур.

10.13. Всі маніпуляції виконуються в стерильних халатах, масках і рукавичках.

10.14. Кувези, дихальні апарати, діагностичні, контрольно-слідкуючі та інші апарати, ліжечка обробляють в спеціально виділеній кімнаті відповідно до рекомендацій медичні сестри, або молодший медичний персонал під їх наглядом.

10.15. У ВІТН нагляд за дітьми, годування, лікувальні процедури забезпечують медичні сестри без залучення молодшого медичного персоналу.

10.16. Відомості про стан дітей матері і родичам надає завідуючий відділенням, а за його відсутності - черговий лікар.

Дозволяється здоровій матері, що знаходиться у акушерському стаціонарі, заходити у відділення інтенсивної терапії новонароджених і в залежності від стану дитини оглядати, гладити її. Перед відвідуванням відділення мати повинна надягти медичний халат, помити руки.

10.17. За роботу відділення інтенсивної терапії новонароджених акушерського стаціонару відповідає завідуючий відділенням.

Відділення патології новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичного (переважно дитячого) закладу.

1. Основні завдання відділення:

- надання кваліфікованої медичної допомоги хворим доношеним новонародженим;

- санітарно-просвітня робота з матерями;

- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації лікарів з основних питань неонатології;

- аналіз захворюваності і смертності новонароджених у своєму відділенні і регіоні.

2. Відповідно до поставлених завдань і профілю персонал відділення зобов'язаний забезпечувати медичну допомогу доношеним (гестаційний вік > 37 тижнів, маса тіла >= 2500 г) новонародженим, що перенесли важку форму асфіксії, родової травми, з внутрішньоутробною гіпотрофією II-III ступенів, затримкою внутрішньоутробного розвитку, ізоімунним конфліктом та високим рівнем гіпербілірубінемії різної етіології, патологією обміну речовин, внутрішньоутробною інфекцією, респіраторно-вірусними інфекціями, сепсисом, менінгітом та іншим. Новонароджені з встановленим діагнозом кишечної інфекції поступають в дитячу інфекційну лікарню, а при її відсутності в мельцерівські бокси багатопрофільної дитячої лікарні.

Новонароджені із зазначеними захворюваннями переводяться з акушерських стаціонарів у відділення патології на 2-3 день життя, а з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями - одразу ж після визначення діагнозу.

3. В відділеннях патології новонароджених матері і діти перебувають спільно в одній палаті. Раціонально створити окремі відділення (або бокси) для новонароджених, що переводяться з акушерських стаціонарів і тих, що поступають з дому. Слід виділити окремі бокси (відділення) для новонароджених з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями. Відділення для патології новонароджених повинне бути ізольоване від інших служб дитячої лікарні.

В боксах новонароджених доцільно розміщувати відповідно до часу і місця їх захворювання, віку та епідеміологічного стану акушерського стаціонару, де народилась дитина.

У відділеннях необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.

4. Необхідний набір приміщень:

- приймально-оглядове приміщення;

- палати-бокси;

- палати та ізолятори;

- процедурний кабінет;

- кімната для виписування;

- фізіотерапевтичний кабінет;

- кімнати для збирання і пастеризації молока;

- кімната старшої медичної сестри та для зберігання медикаментів;

- кімната для лікарів та завідуючого відділенням;

- кімната для зберігання чистої білизни;

- кімната для зберігання брудної білизни;

- кімната для дезинфекції кувезів, дихальних та інших апаратів;

- буфетна, санітарні та туалетні кімнати;

- допоміжні приміщення: кімнати для переодягання та зберігання верхнього одягу персоналу, матерів, учбові кімнати для проведення занять з персоналом, матерями, студентами, прогулянок з дітьми тощо.

5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку:

завідуючий відділенням - 1.0 посада на 30 ліжок; лікарі-неонатологи - 1.0 посада на кожні 15 ліжок; медичні сестри: а) 4.5 посади на кожні 6 ліжок; б) 2.0 посади маніпуляційних сестер; в) 1.0 посади старшої медичної сестри на 30 ліжок; г) 4.5 посади молодших сестер на 10 ліжок.

6. Консультативну допомогу новонародженим у відділенні забезпечують відповідні суміжні спеціалісти.

7. Для забезпечення належного діагностичного обстеження в дитячих лікарнях доцільно організувати окреме діагностичне відділення для новонароджених з відповідними штатами або ж в загальнолікарняних діагностичних відділеннях виділяти окремі години і апарати для обслуговування новонароджених.

8. Очолює відділення новонароджених завідуючий, який призначається і звільнюється головним лікарем. Він керує діяльністю відділення і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи.

На посаду завідуючого слід призначати висококваліфікованого неонатолога, не менше як з 3-річним досвідом роботи з новонародженими, який пройшов курси спеціалізації з неонатології та має організаторські здібності.

Завідуючий зобов'язаний:

- організовувати роботу відділення та дотримання необхідних режимів;

- своєчасно приймати новонароджених з пологових будинків, поліклініки, дільниці, організовувати їх обстеження та лікування;

- забезпечувати необхідні консультації суміжних спеціалістів;

- проводити з медичним персоналом заняття з актуальних проблем неонатології, дотримання необхідних санітарно-протиепідемічних правил;

- організовувати та проводити щомісячні клініко-патологоанатомічні та клінічні конференції;

- організовувати і контролювати навчання матерів.

9. Відділення патології неонатологічного центру є організаційно-методичним та консультативним центром в області або місті, що надає медичну допомогу хворим доношеним новонародженим.

Співробітники відділення патології разом з неонатологом області (міста):

- узагальнюють і аналізують діяльність лікувально-профілактичних закладів з питань медичного обслуговування новонароджених;

- надають консультативну допомогу;

- розробляють та запроваджують нові заходи подальшого розвитку та вдосконалення медичної допомоги новонародженим;

- разом з профільними кафедрами організовують і проводять науково-практичні конференції, семінари, експертну оцінку історій та ін.

Робота відділення патології доношених новонароджених проводиться в тісній співдружності з відповідними відділеннями акушерських стаціонарів, дитячих поліклінік.

За роботу відділення патології новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.

Відділення недоношених новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичного (переважно дитячого) закладу.

1. Основні завдання відділення:

- забезпечення кваліфікованої медичної допомоги та догляду за недоношеними новонародженими відповідно до їх гестаційного віку та захворювання;

- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів з основних питань лікування та виходжування немовлят, що народились передчасно;

- аналіз захворюваності і смертності недоношених новонароджених у своєму регіоні;

- організація спадкоємності між етапами, на яких надається допомога недоношеним.

2. Відповідно до поставлених завдань персонал відділення недоношених новонароджених дитячих лікарень повинен забезпечувати інтенсивний догляд та лікування недоношених новонароджених з гестаційним віком < 37 тижнів, масою тіла < 2500 г.

Недоношені новонароджені переводяться з пологових будинків у відділення недоношених дитячих лікарень на 3 - 5 день життя, а з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями - з моменту визначення діагнозу.

3. Відділення для недоношених новонароджених повинне бути ізольоване від інших служб лікарні, мати окремі бокси, ізолятори. В боксах дітей слід розміщувати відповідно до їх віку, захворювання, акушерського стаціонару, спільно з матерями.

У відділенні слід суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.

4. Необхідний набір приміщення:

- приймально-оглядове приміщення;

- палати-бокси;

- палати-ізолятори;

- процедурний кабінет;

- виписна кімната;

- фізіотерапевтичний кабінет;

- дві кімнати для збирання і пастеризації молока;

- кімната старшої медичної сестри та для зберігання медикаментів;

- кімната для лікарів та завідуючого відділенням;

- кімната для зберігання чистої білизни;

- кімната для зберігання брудної білизни;

- кімната для дезінфекції кувезів та інших апаратів;

- буфетна, санітарні та туалетні кімнати;

- допоміжні приміщення, кімнати для перевдягання та збереження верхнього одягу персоналу, матерів, для проведення занять з матерями, персоналом, студентами, прогулянок з дітьми, тощо.

5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку:

завідуючий відділенням - 1 посада на 30 ліжок, лікарі-неонатологи - 1 посада на кожні 10 ліжок; медичні сестри: а) 4.5 посади на кожні 4 ліжка; б) 2.0 посади маніпуляційних сестер; в) 1.0 посада старшої медичної сестри на 30 ліжок; г) 4.5 посади молодших медсестер на 10 ліжок.

Для виходжування недоношених дітей з малою вагою слід з дозволу органів охорони здоров'я встановлювати необхідну додаткову кількість посад медичних сестер, при необхідності - індивідуальний цілодобовий пост на 1 дитину.

6. Консультативну допомогу недоношеним новонародженим забезпечують відповідні спеціалісти дитячої лікарні.

7. Відділення недоношених новонароджених очолює завідуючий, який призначається та звільнюється головним лікарем. Він керує діяльністю відділення і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи.

На посаду завідуючого призначається висококваліфікований неонатолог з досвідом роботи з недоношеними новонародженими не менше 3-х років, що пройшов курси спеціалізації з неонатології і має організаторські здібності.

Завідуючий зобов'язаний:

- організовувати роботу відділення та дотримання необхідних режимів;

- своєчасно приймати недоношених новонароджених з пологових будинків, організовувати їм обстеження та лікування;

- забезпечувати необхідні консультації суміжних спеціалістів;

- проводити з медичним персоналом заняття з основних питань фізіології та патології недоношених новонароджених;

- забезпечувати дотримання у відділенні правил санітарно-протиепідемічного режиму;

- організовувати та проводити клініко-патолого-анатомічні та клінічні конференції;

- організовувати і контролювати навчання матерів.

8. Відділення недоношених новонароджених дитячих лікарень є організаційно-методичним та консультативним центром з питань організації та надання медичної допомоги новонародженим, що народились передчасно.

Співробітники відділення недоношених новонароджених разом з головним неонатологом області (міста) :

- узагальнюють та аналізують діяльність лікувально-профілактичних закладів з питань медичного обслуговування недоношених новонароджених;

- надають консультативну допомогу недоношеним новонародженим в інших лікувальних закладах;

- розробляють та запроваджують нові заходи подальшого розвитку та вдосконалення медичної допомоги недоношеним новонародженим;

- разом з профільними кафедрами проводять науково-практичні конференції, семінари.

Робота відділення недоношених новонароджених проводиться у тісній співдружності з акушерськими стаціонарами, особливо з тими, які спеціалізуються на прийманні передчасних пологів.

За роботу відділення недоношених новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.

Регіональне обласне (міське) ВІТН новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичних закладів.

1. Основні завдання ВІТН:

- проведення інтенсивної терапії та реанімаційних заходів у новонароджених (доношених і недоношених);

- надання консультативної допомоги та транспортування новонароджених з акушерських, дитячих стаціонарів;

- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів з основних питань реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

2. Відповідно до поставлених завдань і профілю відділення його персонал зобов'язаний:

- забезпечувати реанімаційну допомогу та інтенсивне лікування новонароджених, що знаходяться в критичному стані;

- проводити (при необхідності) консультації тяжкохворих новонароджених в інших відділеннях;

- брати участь у конференціях, семінарах з питань реанімації та інтенсивної терапії.

3. Відділення інтенсивної допомоги новонароджених повинне бути відокремлене від інших відділень, на 1 ліжко мати не менше 10 кв.м. площі. У відділеннях необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.

4. Загальну кількість ліжок в обласному (міському) ВІТН планувати з розрахунку 1 ліжко на 1000 живих новонароджених.

5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку: завідуючий відділенням - 1 посада на 12 ліжок; лікарі - дитячі анестезіологи - 5.0 посад на кожні 6 ліжок; медичні сестри: старша медична сестра - 1.0 посади на 12 ліжок; 4.5 посади на кожні 2 ліжка або 2.25 посади на ліжко; 4.5 посади маніпуляційних медсестер; молодших медсестер - 4.5 посади на 6 ліжок; лікарів-лаборантів - 5.0 посади на 6 ліжок; лаборантів з середньою освітою - 5.0 посади на 6 ліжок; інженер по ремонту медичної техніки - 1 посада.

6. Відділення повинно мати такі приміщення:

- прийомно-оглядове*;

- палати*;

- операційну*;

- кімнату для готування інфузійних розчинів (маніпуляційна)*;