• "Інформатика. Єдиний базовий курс. 7 - 9 класи" (авт. О.П. Пилипчук, І.І. Сальнікова, Є.А. Шестопалов);
• курс для факультативних занять і підготовки до олімпіад учнів 7 - 9 класів "Основи програмування" (авт. С.Д. Вапнічний, В.В. Зубик, В.А. Ребрина) www.sites.google.com/site/fakult7khmel/.
Методичні рекомендації з викладання цих пропедевтичних курсів наведено у Інструктивно-методичному листі про викладання інформатики у 2010/11 навчальному році.
Звертаємо увагу, що згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти , затвердженим постановою КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392, обов'язкове вивчення курсу "Інформатика" з 5 класу розпочнеться з 2013/14 навчального року за рахунок інваріантної складової навчальних планів. Це потребує завчасної підготовки вчителів, матеріально-технічного забезпечення, навчальних кабінетів тощо.
Про організацію викладання інформатики та використання НКК
При викладанні інформатики у всіх класах учитель самостійно добирає засоби та методи подання навчального матеріалу, визначає форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, проектні роботи, практикуми тощо). Використовувати в процесі навчання інформатики можна тільки те навчальне програмне забезпечення і навчально-методичну літературу, яке рекомендоване МОНмолодьспортом. Щодо іншого програмного забезпечення (операційна система, офісні програми, графічні редактори, програми опрацювання аудіо та відео тощо): дозволено використання такого програмного забезпечення, яке гарантує виконання навчальної програми й еквівалентне тому, що перелічене в орієнтовних переліках навчальних програм. Наприклад, Linux (Ubuntu чи Mint) + Libre Office + Gimp + Inkscape у поєднанні з іншим поширюваним Linux-сумісним ПЗ за вибором учителя.
З метою реалізації практичної спрямованості курсу інформатики, незалежно від профілю навчання, віку учнів комп'ютерна техніка повинна використовуватися на кожному уроці інформатики. При проведенні всіх навчальних занять з інформатики здійснюється поділ класів на дві групи, за наявності в кожній групі не менше 8 учнів (наказ МОН від 20.02.2002 № 128 ).
У комп'ютерному класі робоче місце учня, яке призначене для роботи за комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем (ДСанПіН 5.5.6.009-98 , постанова Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.98 № 9).
Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням також може пропонуватися перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, виконання різноманітних завдань та вправ за комп'ютером, то структура проведення кожного уроку має бути ретельно спланована вчителем із урахуванням санітарно-гігієнічних норм, а саме:
• безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:
- для учнів 10 - 11 класів на 1-й годині занять 30 хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин;
- для учнів 8 - 9 класів - 25 хвилин;
- для учнів 6 - 7 класів - 20 хвилин;
- для учнів 2 - 5 класів - 15 хвилин.
• при виконанні практичних робіт, які повинні тривати більше максимально можливого часу безперервної роботи з екраном ПК, потрібно після закінчення цього часу зробити перерву в роботі з екраном ПК на 5 хвилин, виконати вправи для очей і після цього продовжити роботу, але не більше, ніж 10 хвилин.
Враховуючи, що інтенсивне використання комп'ютерних засобів у навчально-виховному процесі може вплинути на здоров'я учнів, потрібно використовувати різноманітні засоби для захисту учнів від негативного впливу технічних і програмних засобів. Перш за все це стосується показників мікроклімату в комп'ютерному класі, освітленості, яскравості і контрастності зображення на екрані монітора, його кольору, йонізуючого та нейонізуючого опромінення, рівня шуму та ін. Також це стосується обсягу навчальної інформації, інтенсивності та тривалості роботи за ПК, складності навчального предмета, якості та досконалості програмних продуктів, їхніх ергономічних, педагогічних, психогігієнічних властивостей та рівня "дружності" інтерфейсу користувача.
При організації навчально-виховного процесу і оснащенні навчального середовища в кабінеті інформатики слід користуватись Положенням про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 № 407).
Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 907 від 29.07.2011 "Про затвердження технічних специфікацій навчального комп'ютерного комплексу для кабінету інформатики, навчального комп'ютерного комплексу (мобільного) та інтерактивного комплексу (інтерактивної дошки, мультимедійного проектора) для загальноосвітніх навчальних закладів" затверджено вимоги до специфікації навчальних комп'ютерних комплексів закладів системи загальної середньої освіти. У навчально-виховному процесі не дозволяється використовувати програмне забезпечення та комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання, створені з порушенням загально-дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних й ергономічних вимог (наказ МОН від 02.12.2004 р. № 903 "Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах").
У зв'язку з активним використанням ресурсів Інтернет у навчально-виховному процесі постає нагальна потреба захисту дітей від інформації, яка несе загрозу їх морально-психічному здоров'ю. Під час проведення уроків і позакласних заходів з використанням мережі Інтернет потрібно не допускати можливості доступу учнів до сайтів, що містять жорстоку і аморальну інформацію. Інформуємо про безкоштовні фільтри та брандмауери:
• Интернет Цензор www.icensor.ru/soft/;
• Безкоштовні брандмауери www.ru.brothersoft.com/security/firewalls/;
• Безпека сім'ї Windows Live www.windows.microsoft.com/uk-UA/windows-live/essentials-other-programs.
Учителі інформатики повинні навчати учнів безпечному користуванню Інтернетом і радити батькам яким чином контролювати роботу дітей в Інтернеті вдома. Інформацію щодо безпеки дітей в Інтернеті можна отримати у посібниках, рекомендованих Міністерством, та на сайтах:
• On-ляндія: Безпечна Web-країна www.onlandia.org.ua/;
• Варто знати www.google.com/intl/uk/goodtoknow/
Загальні рекомендації щодо календарного планування
Програми, затверджені МОНмолодьспорту, є орієнтиром для складання календарного плану. Вчителі інформатики можуть обрати власний підхід до структуризації навчального матеріалу, визначення послідовності його вивчення, а також методичні шляхи формування системи знань, умінь і способів діяльності, розвитку й соціалізації учнів. Вчитель може вносити до 25 % змін, які стосуються порядку викладання тем та розподілу годин на вивчення тем. Але при цьому вчитель не може пропускати ніякі фрагменти навчального матеріалу (окремі питання, поняття, формування вмінь та навиків), які зазначені в програмі.
Шкільний курс інформатики, згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою КМУ № 1392 від 23 листопада 2011 р., віднесено до галузі "Технологія", де провідним компонентом є спосіб діяльності. Тому навчальний час, який відводиться на вивчення курсу інформатики, потрібно розподіляти таким чином:
• 30 % навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,
• 70 % навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп'ютерною технікою та ІКТ.
При вивченні курсу інформатики передбачається проведення різних видів практичної діяльності учнів: демонстраційних, тренувальних, практичних, лабораторних робіт, які спрямовані на відпрацювання окремих технологічних прийомів, а також практикумів - інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на отримання цілісного змістовного результату. У практичних роботах потрібно передбачати використання актуального для учнів змістовного матеріалу й завдань з інших предметних областей.
Практичні роботи, зазначені в програмах, є обов'язковими для виконання і оцінювання. Інші види практичної діяльності учнів (демонстраційні, тренувальні роботи, практикуми тощо) оцінюються за рішенням учителя. Також доцільно в навчальному процесі, крім перевірки практичних навичок учнів, перевіряти й їх теоретичні знання, застосовуючи при цьому різні форми перевірки, у тому числі й тестові.
Згідно з листом МОНмолодьспорту № 1/9-399 від 23.05.2012 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2012/2013 навчальний рік" якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то розробляючи календарне планування в такому випадку вчитель самостійно вирішує питання щодо збільшення кількості годин на вивчення тих чи інших тем в порівнянні з передбаченими навчальною програмою.
Державна підсумкова атестація
Державна підсумкова атестація з інформатики може проводитись у двох формах: написання атестаційної роботи за відповідними збірниками рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, або захист творчих робіт.
Підготовку до складання державної підсумкової атестації з інформатики доцільно здійснювати використовуючи "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 9 клас" (авт. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г., Войцеховський М.О., Проценко Т.Г. - К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012) та "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 11 клас" (авт. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г., Войцеховський М.О., Проценко Т.Г. - К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012).
За вибором учнів можливо проводити державну підсумкову атестацію з інформатики у формі захисту творчих учнівських навчальних робіт (проектів) зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу (прикладні програмні засоби, інструментальні середовища, комп'ютерні навчальні системи). Таку форму проведення атестації можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмета, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення високого рівня (10, 11, 12 балів) з інформатики.
Математика
Навчання математики в 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5 - 12 класи", видавництво "Перун", Київ, 2005 р., у науково-методичному журналі "Математика в школі" (№ 2, 2006 р.).
У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких на вивчення математики у 5 - 7 класах відводиться більша кількість годин, можуть вивчати математику за "Програмою з математики для учнів 5 - 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів з класами фізико-математичного профілю" (авт. Харік О.Є.).
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 - 9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН № 13 - 14, 2005 - 2009 рр., у журналі "Математика в школі" (№ 6, 2005 - 2009 рр.).
Окрім того, шкільний курс математики у 2012/2013 навчальному році у 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у посібнику "Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)", видавництва "Ранок", Харків, 2011 р. та розміщених на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua.
Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10 класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН, № 25 - 26 - 27, 2010 р., у журналі "Математика в школі" (№ 6, 2011 р.).
У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма програмами: рівень стандарту, академічний, профільний рівень та поглиблене вивчення математики.
Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемента загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники продовжуватимуть вивчати математику або пов'язуватимуть з нею свою професійну діяльність.
Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов'язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.
Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов'язану з математикою або її застосуванням.
Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8 - 11 класах та передбачає поглиблене вивчення предмету.
Таблиця розподілу годин на вивчення математики за різними рівнями змісту освіти
У класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет "Математика" за програмою рівня стандарту.
У класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчається два предмети "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою академічного рівня.
У класах фізико-математичного та математичного профілів вивчається два предмети "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою профільного рівня.
Учні класів з поглибленим вивченням математики продовжують вивчення двох предметів "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою для поглибленого вивчення предмета.
У класах відповідних профілів, замість предмета "Математика" можуть вивчатися окремі курси - "Алгебра та початки аналізу" (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) і "Геометрія" (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) за рахунок часу, відведеного на профільне і поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів.
Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад , приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.
Водночас, учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою профільного рівня.
Допрофільна підготовка і профільне навчання
Реалізація профільного навчання математики у 10 - 11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які певним чином ураховують інтереси і можливості учнів даного профілю. Курси за вибором поглиблюють та розширюють основний курс математики відповідно до профілю навчання, надають можливості для організації творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань професійної спрямованості.
Пропонуємо перелік навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для профільного навчання:
Розподіл курсів за вибором є умовним. Учитель може запропонувати учням будь який курс за вибором із вказаного переліку або курси за вибором, що надруковані у попередні роки та мають відповідні грифи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.
Пропонуємо також перелік навчальних програм гуртків, факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільної підготовки:
Вищезазначені програми, орієнтовне календарно-тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів надруковані у посібнику "Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)", видавництва "Ранок", Харків, 2011 р.
Учитель може самостійно корегувати розподіл годин між темами обраних курсів.
Вивчення факультативного курсу "Логіка"
Профілізація школи, нові вимоги до освіти передбачають вміння учнями мислити. Необхідною умовою та важливою частиною такого вміння є логічна грамотність, тобто деякий мінімум логічних знань та вмінь, що необхідні для кожної інтелектуальної особистості. Логіка, як предмет, що навчає виконувати правильні міркувальні операції (методи пізнання), необхідна для вивчення математики, і, взагалі, для всіх загальноосвітніх предметів, підготовки до дорослого життя.
Навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення допомагає факультативний курс "Логіка". Всі ці знання є суттєвим доповненням профільного навчання математики.
Впровадження в школі нового факультативного курсу "Логіка" за рахунок варіативного компоненту навчального плану сприятиме досягненню цілей: інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам'яті, уяви, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо.
Авторськими колективами підготовлені дві нові навчальні програми для вивчення курсу: "Логіка" (авт. Буковська О.І., Васильєва Д.В.) для учнів 5 - 9 класів та "Логічні стежинки математики" (авт. Апостолова Г.В., Бакал О.П.) для учнів 5 - 8 класів.
Основи здоров'я
Вивчення предмета "Основи здоров'я" у 2012 - 2013 навчальному році здійснюватиметься за навчальною програмою: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров'я. 5 - 9 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005.
На вивчення предмета "Основи здоров'я", відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів , передбачено:
у 5 - 7 класах - 1 години на тиждень;
у 8 - 9 класах - 0,5 години на тиждень.
У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов на вивчення предмета "Основи здоров'я" у 5 - 9 класах передбачено 0,5 години на тиждень.
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Додані навчальні години доцільно використовувати на виконання практичних робіт.
Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, насамперед у 10 - 11 класах, забезпечуючи таким чином неперервність і наступність шкільної превентивної освіти і виконання завдань Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 - 2013 роки , затвердженою Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI.
Для проведення факультативних занять в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році рекомендуємо користуватися програмами та навчально-методичною літературою, схваленими Міністерством до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме:
- програма навчального курсу для загальноосвітніх навчальних закладів "Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу" (авт. Т.В. Воронцова, В.М. Оржеховська, В.С. Пономаренко);
- навчально-методичний комплект для вчителів та учнів 8 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів "Школа проти СНІДу" (авт. Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко);
- комплект посібників для педагогів-тренерів та учнів 15 - 18 років "Захисти себе від ВІЛ" (авт. Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко);
- комплект методичних матеріалів "Профілактична протинаркотична та протиалкогольна виховна програма для учнів 1 - 11 класів, їх батьків та працівників педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів I - III ступенів навчання" (авт. А.М. Вієвський та інш.);
- навчальна програма факультативного курсу для учнів 6 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів "Профілактика шкідливих звичок" (авт. Челах Г.Є., Медведєва О.В.);
- навчальна програма факультативного курсу для учнів 8 - 9 класів "Основи здорового способу життя" (авт. Н.О. Чаган, М.М. Тюріна);
- навчальна програма факультативного курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів "Профілактика ВІЛ-інфекції і формування здорового способу життя на засадах розвитку життєвих навичок" (авт. І.М. Топор, Л.В. Поліщук);
- навчальна програма факультативного курсу для учнів 5 - 6 класів "Я - моє здоров'я - моє життя";
- навчальна програма факультативного курсу для учнів 7 - 11 класів "Сприяння просвітницькій роботі "рівний - рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя" для учнів 7 - 11 класів;
- навчально-методичний посібник "Дорослішай на здоров'я" для роботи з підлітками 14 - 17 років з питань формування здорового способу життя та відповідальної поведінки (авт. Н.О. Лещук, О.А. Голоцван, Ж.В. Савич).
Звертаємо увагу керівників навчальних закладів на необхідність забезпечення викладання предмета "Основи здоров'я" і факультативних курсів для молоді з формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ-інфекції педагогічними працівниками, які мають документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 № 982 "Про виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД щодо підготовки педагогічних працівників та охоплення навчанням учнівської молоді за програмами розвитку життєвих навичок").
Неприпустимим є використання годин, відведених на предмет "Основи здоров'я", для довантаження вчителів або класних керівників, що не мають відповідної підготовки.
Навчальний предмет "Основи здоров'я" поєднує елементи знань про збереження і захист життя та зміцнення здоров'я.
Зокрема, навчальною програмою у кожному класі передбачено вивчення розділу "Безпека на дорогах", спрямованого на вивчення правил дорожнього руху та формування в учнів навичок безпечної поведінки на дорозі.
Виявляючи занепокоєння постійним зростанням рівня травматизму і смертності на дорогах у світі Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 2011 - 2020 роки Десятиліттям дій безпеки дорожнього руху, мета якого - скоротити втрати людських життів від ДТП.
Майже всі фактори ризику, що викликають дорожню аварійність, можна об'єднати у три основні групи: "дорога", "транспортний засіб" та "людина як учасник дорожнього руху". Дорожнє середовище стає безпечним, якщо стає можливим уникнути всіх факторів ризику дорожньої аварійності (модель безпечного дорожнього середовища, так званий "Трикутник безпеки", яка широко використовується в країнах з високим рівнем безпеки дорожнього руху). Тому постає нагальна потреба навчання дітей шкільного віку не тільки правилам дорожнього руху, а перш за все формування в них культури поведінки на дорозі. Важливо навчити дитину бути свідомим та відповідальним учасником дорожнього середовища, особливо в умовах інтенсивної автомобілізації. Для цього школярам необхідно:
- знати способи безпечної поведінки в умовах дорожнього руху;
- вірити, що ці знання допоможуть убезпечити життя;
- діяти на дорозі відповідально задля збереження власного життя та життя інших людей.
Усвідомлення власного місця у системі відносин "людина - дорога - транспортний засіб" сприятиме формуванню в учнів особистого ставлення до себе як учасника дорожнього руху, до власної безпеки та безпеки інших.
Викладання предмету "Основи здоров'я" в загальноосвітніх навчальних закладах відіграє важливу роль у створенні умов для здобування школярами знань, формування ставлення та розвитку навичок, які сприятимуть формуванню мотивації до здорового способу життя, збереженню та зміцненню здоров'я. Досягнення навчальних цілей і завдань предмета неможливе без використання ефективних методів навчання. Плануючи вивчення певної навчальної теми важливо спочатку розглянути мету, завдання і зміст теми. Після обираються методи, які забезпечують реалізацію визначених змісту і завдань. Наприклад, для отримання учнями знань доцільно використовувати розповідь, лекцію, бесіду, роботу з текстом тощо. Для формування ставлення більше підходить обговорення, дискусія. Навички найкраще засвоюються в процесі спостереження і застосування отриманих знань, коли учні мають можливість активно їх практикувати. Тому для формування навичок ефективним є моделювання, використання ситуаційного аналізу, різноманітних вправ та рольових ігор, які дозволять учням спостерігати навички на практиці, а потім використовувати їх. Щоб допомогти учням отримати знання, сформувати ставлення і закріпити навички у навчальному процесі необхідно використовувати широке коло методів, що активно залучають учнів у процес навчання.
Також інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, предмет "Основи здоров'я" вивчатиметься в основній школі у 5 - 9 класах по 1 годині на тиждень.
Звертаємо увагу, що згідно з постановою зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами у 2013/2014 навчальному році учні 5 класів.
Початкова школа
У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування і форми власності 2012/13 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включно з проведенням навчальних екскурсій та річного оцінювання, 30 травня.
Перший урок у початкових класах проводиться за обраною загальноосвітнім навчальним закладом / методичним об'єднанням на власний розсуд темою з урахуванням можливостей навчального закладу, вікових та індивідуальних особливостей учнів кожного класу.
Перший семестр 2012/13 начального року триває з 1 вересня по 28 грудня включно. Навчальні заняття в другому семестрі розпочинаються 14 січня, а закінчуються 24 травня.
Впродовж навчального року для учнів 1 - 4-х класів проводяться канікули загальним обсягом не менше 30 днів, орієнтовно: осінні - з 27 жовтня по 4 листопада; зимові - з 29 грудня по 13 січня; весняні - з 23 по 31 березня.
З урахуванням особливостей місцевості, кліматичних умов, за погодженням з місцевими органами управління освітою, допускається зміна структури навчального року, графіка учнівських канікул, зокрема впровадження для учнів 1-х класів додаткових весняних тижневих канікул, організація та проведення навчальних екскурсій.
Закінчується навчальний рік проведенням у четвертих класах державної підсумкової атестації у формі підсумкових контрольних робіт.
Час проведення та тривалість навчальних екскурсій як обов'язкової складової навчально-виховного процесу встановлюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України про організацію навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зміст і форма проведення навчальних екскурсій для учнів початкових класів визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 .
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у 2012/13 навчальному році здійснюється відповідно до наказу МОНмолодьспорту України від 30.08.2011 № 996 "Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану" (додатки 1 - 12).
Акцентуємо увагу на тому, що навчальні досягнення учнів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів з усіх навчальних предметів не оцінюються в балах, а підлягають словесному оцінюванню.
Разом з тим, повідомляємо, що в наступному навчальному році навчальні досягнення учнів 1 - 4-х класів з предметів освітніх галузей "Здоров'я і фізична культура" ("Основи здоров'я", "Фізична культура") та "Мистецтво" ("Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Мистецтво") мають оцінюватись вербально.
Відповідно до Інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності (наказ МОН України від 14.04.2008 № 319, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 року за № 383/15074) наприкінці навчального року на кожного учня 1-го класу учитель складає характеристику, яка заноситься до особової справи учня (п. 5.2 Інструкції). У ній зазначається рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.
Усі учні 1 - 4-х класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу. Учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини) за результатами річного оцінювання мають початковий рівень навчальних досягнень, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють.
З 1 вересня 2012 року розпочинається впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти".
Оскільки період навчання дитини в початковій школі є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль, новий зміст Державного стандарту укладений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст загальної початкової освіти, спрямовує навчально-виховний процес на формування і розвиток духовно-моральних та інтелектуальних цінностей молодших школярів.
Державний стандарт сформовано на засадах особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту.
Згідно зі стандартом освітній процес у початковій школі спрямовується на досягнення результатів навчання учнів початкових класів - сформованих ключових і предметних компетентностей.
Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра в основній школі.
В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні галузі "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура".
Звертаємо увагу на те, що у 2012/13 навчальному році новий зміст освіти запроваджується лише у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.
У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема 1-х класів, у загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) .
Для учнів 1-го класу особлива увага має приділятися:
• організації гарячого харчування;
• облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);
• облаштуванню приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;
• обладнанню відокремлених туалетів (убиралень);
• обладнанню відокремлених гардеробів з обов'язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.2004 № 1/9-633).
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров'я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. Із цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, учителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
• краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров'я кожного першокласника;
• здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров'я зберігаючих технологій навчально-виховного процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" навчально-виховний процес у 1-х класах здійснюється за груповою (класно-урочною) та індивідуальною формами навчання.
Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників за одночасного виконання навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно дотримуватись оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.
Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, курсу "Основи здоров'я", музичного та образотворчого мистецтв, трудового навчання.
Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику, - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов'язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров'я", "Природознавство", музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому - четвертому уроках.
А от заняття з навчального предмета "Фізична культура" у першому класі варто проводити лише на заключних уроках.
Четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.
З метою уникнення перевантаження впродовж вересня - жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати, нестандартні форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, протягом цих 8 тижнів можна щоденно проводити по одному нестандартному уроку (загалом 40 годин навчального навантаження) за рахунок 24 уроків фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками 5 - 6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета "Основи здоров'я", 2 - 3 екскурсії з предмета "Природознавство", 4 - 5 уроків-ігор та уроків-екскурсій з математики, 1 - 2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2 - 3 екскурсії з трудового навчання, 2 - 3 уроки-театралізації з музики.
У класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.
В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 год., по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, за можливості, проводяться на свіжому повітрі.
Уроки з курсу "Основи здоров'я" рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід'ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров'я.
Початковий період адаптації на уроках математики збігається з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять "число", "величина", дій із числами та ін. (дочисловий період). У цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей.
