На виконання завдання атестації у письмовій формі відводиться 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинатиметься після одержання учнями завдання.
Форму проходження атестації обирають учні.
Державна підсумкова атестація з математики є обов'язковою для універсального, природничо-математичного напрямів, економічного, інформаційно-технологічного профілів, класів з поглибленим вивченням математики, у яких час, відведений на вивчення математики, становить не менше 4 годин на тиждень. Інші навчальні заклади (класи) можуть проводити атестацію з математики за вибором учнів.
Державна підсумкова атестація з математики (інтегрований іспит з алгебри та початків аналізу і геометрії) проводиться у письмовій формі за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 11 клас. Книга 1. Книга 2" (Бурда М.І. та інші, Харків, "Гімназія", 2008).
Посібник містить 100 варіантів атестаційних робіт, кожен з яких складається з чотирьох частин, які відрізняються за складністю та формою тестових завдань. Перша частина розміщена у Книзі 1 посібника, а друга, третя і четверта частини - у Книзі 2.
У першій частині атестаційної роботи запропоновано 16 завдань (12 завдань з алгебри та початків аналізу і 4 завдання з геометрії) з вибором однієї правильної відповіді. Для кожного тестового завдання з вибором відповіді подано чотири варіанти відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.
Правильне розв'язання кожного завдання цього блоку оцінюється одним балом.
Друга частина атестаційної роботи складається із 8 завдань (6 завдань з алгебри та початків аналізу і 2 завдання з геометрії) відкритої форми з короткою відповіддю. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана правильна відповідь (наприклад, число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують у чернетках.
Правильне розв'язання кожного із завдань цього блоку оцінюється двома балами.
Третя частина атестаційної роботи складається із 3 завдань (2 завдання з алгебри та початків аналізу і 1 завдання з геометрії) відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
Четверта частина атестаційної роботи складається із 4 завдань (3 завдання з алгебри та початків аналізу і 1 завдання з геометрії) відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
Завдання третьої та четвертої частин вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв'язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу та дав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої та четвертої частин оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. Правильне розв'язання кожного із завдань цих блоку оцінюється чотирма балами.
Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.
Учні загальноосвітніх класів, у яких на вивчення математики відводиться 4-5 годин на тиждень, виконують завдання першої, другої та третьої частин, учні класів з поглибленим вивченням математики виконують завдання першої, другої, третьої та четвертої частин, учні профільних класів, у яких на вивчення математики відводиться 6-7 годин на тиждень, виконують завдання першої, другої, третьої частин та одне завдання четвертої частини за своїм вибором.
Сума балів, нарахованих за правильно виконані учнем (ученицею) завдання, переводиться в оцінку за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень учнів за спеціальною шкалою.
Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої та четвертої частин - Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником.
Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добираються за чисельністю учнів у класі з найбільшою наповненістю на паралелі. Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої та четвертої частин атестаційної роботи.
Кожен учень (учениця) у класі має виконувати окремий варіант першої та другої частин атестаційної роботи та один із варіантів, запропонованих класу, третьої та четвертої частин атестаційної роботи.
Перед початком атестації учні почергово вибирають атестаційні бланки для виконання першої та другої частини атестаційної роботи. Атестаційні бланки адміністрація загальноосвітнього навчального закладу готує заздалегідь.
Дату проведення державної підсумкової атестації визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням рекомендацій МОН.
Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 180 хвилин (3 години) для учнів загальноосвітніх та профільних класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 210 хвилин (3 годин 30 хвилин). Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з математики, схеми оцінювання завдань та орієнтовні варіанти атестаційних робіт будуть видрукувані у Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, науково - методичному журналі "Математика в школі" та "Математичній газеті".
Державна підсумкова атестація з фізики може проводитися в усній чи письмовій формі або ж у формі захисту учнівських дослідницьких робіт за вибором учнів.
Атестація в усній формі відбуватиметься за білетами, що включають три завдання. Перші два завдання спрямовані на з'ясування рівня володіння учнями теоретичними знаннями - основними фізичними законами та принципами, поняттями, теоріями, фактами, методами наукового пізнання тощо.
Відповіді учнів мають супроводжуватися виконанням відповідних дослідів і демонстрацій, наведенням прикладів фізичних закономірностей, що лежать в основі певних процесів виробництва або принципів будови та використання приладів і пристроїв, з якими людина стикається у повсякденній практичній діяльності, сучасних досягнень науки і техніки. Уміння учнем використовувати теоретичні знання під час розв'язання задач різного типу (розрахункових, якісних, графічних) та володіти практичними навичками, виконуючи експериментальні задачі чи лабораторні роботи, перевіряються під час виконання третього завдання білета.
Задачі (третє завдання) добираються відповідно до розділів, що зазначені в третьому завданні білета, зі "Збірника різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з фізики" (За ред. Гельфгата І.М. - Х: Гімназія, 2007, 2008). достатнього або високого рівнів.
При оцінюванні враховуються такі якісні показники відповідей, як глибина (відповідність вивчення теоретичним узагальненням), усвідомлення (вміння застосовувати здобуті знання відповідно до вимог навчальної програми), повнота викладу, кількість та характер помилок тощо.
Для учнів, які навчаються в класах фізико-математичного профілю та класах (школах) з поглибленим вивченням фізики, рекомендується провести державну підсумкову атестацію з фізики у письмовій формі.
Державна підсумкова атестація у письмовій формі та у формі захисту учнівських дослідницьких робіт проводиться відповідно до листа Міністерства освіти і науки України "Про проведення державної підсумкової атестації з фізики в 11(12-х) класах загальноосвітніх навчальних закладів".
На виконання завдання атестації у письмовій формі відводиться 2,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинатиметься після одержання учнями завдань.
Державна підсумкова атестація з астрономії проводиться в усній формі за навчальним посібником "Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з астрономії" (авт. Казанцев А.М., Крячко І.П. - Гімназія, 2008).
Для кожного учня вчитель добирає атестаційне завдання, що складається з 6 запитань із запропонованого збірника, які охоплюють не менше 6 тем шкільного курсу астрономії. З них: три запитання - початкового рівня та по одному - середнього, достатнього та високого рівнів. Варіанти атестаційних завдань формуються методичними об'єднаннями вчителів (районними, міськими, шкільними) або вчителями та погоджуються директором (заступником директора) загальноосвітнього навчального закладу.
У своїх відповідях учні мають послугуватися науковою термінологією, оцінювати і застосовувати відомі зі шкільного курсу астрономії різноманітні факти і теорії, розв'язувати типові задачі, використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях. За кожну правильну вичерпну відповідь на запитання початкового рівня учень отримує 1 бал, середнього - 2, достатнього - 3, а високого рівня - 4 бали.
Оцінюючи відповіді учнів, необхідно враховувати рівень володіння ними навчальним матеріалом, уміння аналізувати, порівнювати, систематизувати відомості про астрономічні поняття, явища, теорії, наводити приклади, робити висновки, користуватися зоряною картою і моделлю небесної сфери, демонструвати власний кругозір, доводити свою точку зору з проблемних питань.
Метою державної підсумкової атестації з географії в 11-му класі є виявлення рівня навчальних досягнень школярів із географії за курс основної і старшої школи. Учні мають продемонструвати сформовані знання про географічну картину світу, які спираються на положення теорії взаємодії суспільства і природи, географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів. Учні демонструють цілісне уявлення про навколишній світ, показують взаємозв'язок природи, населення, господарства землі, вміють мислити просторово, демонструють повагу й любов не тільки до свої Батьківщини, а й до історії та культури інших народів та країн, що є надзвичайно важливим сьогодні, коли світ змінюється із небаченою швидкістю.
Під час відповіді необхідно спонукати випускників до використання планів типових характеристик географічних територій та об'єктів, матеріалів із засобів масової інформації та науково-популярної літератури, пов'язуючи навчальний матеріал із сьогоденням. Такий підхід сприятиме актуалізації навчально-пізнавальної, комунікативної та інформаційної компетенцій і значно поглиблюватиме загальнокультурні надбання старшокласників.
Державна підсумкова атестація з географії може проводитися або в усній або в письмовій формі. Форму проходження атестації обирають учні.
Атестація в усній формі проводиться за білетами, що містять по три завдання. Перше розраховане на виявлення знань загальних фізико-географічних закономірностей, друге - географії України, третє - економічної і соціальної географії світу.
Атестація у письмовій формі проводитиметься за завданнями з навчального збірника "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії за курс основної та старшої школи" (Ковальчук Г.О., Паламарчук Л.Б., Скуратович О.Я. - Харків: Гімназія, 2003-2006). Завдання для атестації у письмовій формі добирають вчителі. При доборі завдань за курс старшої школи мають бути охоплені різні розділи навчальної програми із 6-го по 10-й клас, але перевага (50 відсотків від загальної кількості) надається навчальному матеріалу за курс 10-го класу. На виконання завдань відводиться 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після оголошення завдань.
Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами державної підсумкової атестації має здійснюватися з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід. Критерієм оцінки є не стільки обсяг засвоєного навчального матеріалу, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів.
Державна підсумкова атестація з біології може проводитися або в усній, або у письмовій формі. Форму проходження атестації обирають учні. Оцінюючи навчальні досягнення учнів, враховується повнота, осмисленість відповіді, ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь, навичок, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.
Атестація у письмовій формі проводиться за навчальним посібником "Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс старшої школи" (авт. Данилова О.В., Данилов С.А. - К.: Генеза, 2004, 2008). Завдання для атестації у письмовій формі добирають вчителі. На виконання завдань відводиться 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинатиметься після оголошення завдань. Завдання перших двох рівнів складності орієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень репродуктивного характеру. Через завдання достатнього рівня складності перевіряються уміння школярів характеризувати біологічні явища і процеси, розв'язувати типові біологічні вправи та задачі. Завдання високого рівня складності носять узагальнюючий характер і вимагають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.
Білети з біології містять по три завдання з курсу 10-11-х класів. Перші два передбачають перевірку теоретичних знань щодо рівнів організації живого, хімічного складу організмів, будови і життєдіяльності клітин, розуміння законів спадковості та мінливості. Третє завдання має практичний зміст і спонукає учнів до виявлення вмінь застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.
Державна підсумкова атестація з хімії проводитиметься в усній формі за білетами, що складаються з трьох завдань: двох теоретичних і одного практичного. Теоретичні запитання стосуються розділів загальної, неорганічної чи органічної хімії. Відповіді на них мають супроводжуватися записами формул речовин, рівнянь хімічних реакцій, ґрунтуватися на провідних ідеях курсу, містити висновки, означення, підтверджені прикладами, виявляти застосування хімічних знань, у тому числі в повсякденній практиці.
Практичне завдання передбачає розв'язування розрахункової чи експериментальної задачі або складання рівнянь хімічних перетворень за наведеною схемою. З метою кращої орієнтації учнів до білетів додаються зразки третіх завдань. За цими зразками вчителі складають завдання атестації або підбирають їх з посібників. Паралельні класи забезпечуються окремими комплектами практичних завдань.
Звертаємо увагу на необхідність ретельної підготовки хімічного кабінету до атестації: розміщення реактивів, чистого посуду, приладів, пальників, засобів гігієни тощо.
Під час підготовки відповіді учні можуть користуватись Періодичною системою хімічних елементів, таблицею розчинності кислот, основ і солей у воді, рядом активності металів, моделями, макетами, схемами.
Державна підсумкова атестація з інформатики може проводитися:
усно (за білетами);
у тестовій формі (бланкове або комп'ютерне тестування);
у формі захисту творчих робіт зі створення програмного засобу підтримки навчально-виховного процесу.
Атестація в усній формі відбуватиметься за білетами, що містять три завдання. Перші два спрямовані на з'ясування рівня володіння учнями теоретичними знаннями курсу інформатики відповідно до чинної програми для класів універсального профілю. Відповіді учнів мають супроводжуватися демонстраціями умінь щодо їх застосування на конкретних прикладах.
Виконання третього завдання передбачає розв'язування прикладної задачі у певних середовищах, а саме: програмування або інформаційно-технологічного призначення. Практичні завдання для класів різних профілів відрізняються рівнем складності, вибором ефективних способів їх реалізації тощо. Зміст практичних завдань вчитель добирає самостійно відповідно до профілю класу.
Атестація у формі виконання тестових завдань проводиться за варіантами атестаційних робіт, які вчитель формує самостійно, розподіляючи їх кількість за темами: інформація та інформаційні процеси; інформаційна система та її складові; графічний редактор; текстовий процесор; комп'ютерні презентації; табличний процесор; бази даних; Інтернет; основи алгоритмізації та програмування; та рівнем застосування програмового матеріалу.
Сформований варіант атестаційної роботи складається із 30-и тестових завдань різної форми: з вибором відповіді із набору запропонованих; відкритої форми з короткою відповіддю; відкритої форми з розгорнутою відповіддю; на встановлення відповідності між елементами двох поданих списків; на встановлення правильної послідовності елементів поданого списку; на вибір фрагмента запропонованої графічної ілюстрації.
Кожен варіант атестаційної роботи складається з трьох частин, що відрізняються за складністю та формою тестових завдань.
У першій частині атестаційної роботи запропоновано 9 завдань з вибором однієї або декількох правильних відповідей, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір. Правильне розв'язання кожного завдання цієї частини NN 1-9 оцінюється одним балом.
Друга частина атестаційної роботи складається із 15 завдань на застосування програмового матеріалу в змінених ситуаціях, що відповідають середньому та достатньому рівню навчальних досягнень. Правильне розв'язання кожного із завдань NN 10-25 цієї частини оцінюється двома балами.
Третя частина атестаційної роботи складається із 5 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю на застосування програмового матеріалу в ускладнених і нестандартних ситуаціях, що відповідають високому рівню навчальних досягнень. Завдання NN 26-30 вважаються виконаними правильно та оціненими трьома балами, якщо учень навів розгорнутий запис розв'язування завдання та дав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань.
Вчитель може запропонувати учням як бланкове, так і комп'ютерне тестування.
На виконання завдань атестаційної роботи рекомендується відвести до 120 хвилин. Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.
Атестація у формі захисту творчих робіт зі створення програмного засобу підтримки навчально-виховного процесу сприяє: надбанню учнями особистого і професійного досвіду в процесі навчання нестандартними засобами; розвитку пізнавальних, творчих навичок учнівської молоді; виробленню в учнів прагнення і вмінь самостійно здобувати та використовувати отримані знання; розвитку логічного та критичного мислення.
Тематику робіт учні обирають за напрямами: навчальні, демонстраційні та контролюючі програми підтримки навчання загальноосвітніх дисциплін; бази та банки даних; підтримка мережевих технологій та інформаційна безпека; системне програмування; автоматизація наукових досліджень та розрахунків; створення мультимедійних засобів навчання та виховання із використанням HTML-технологій або 3D-графіки.
Атестацію у формі захисту творчих робіт зі створення програмного засобу підтримки навчально-виховного процесу можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмета, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення з інформатики високого рівня.
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з інформатики, схеми оцінювання завдань та орієнтовні варіанти атестаційних робіт у письмовій формі будуть видрукувані у Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, науково - методичному журналі "Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах" та навчально-методичному посібнику "Державна підсумкова атестація з інформатики. 11 клас" (Потапова Ж.В. та інші, Київ, "хенеза", 2008).
Державна підсумкова атестація з основ безпеки життєдіяльності проводитиметься в усній формі за білетами, які містять по два завдання переважно практичного спрямування. Відповіді учнів повинні бути підкріплені прикладами реальних або умовних, наближених до реального життя ситуацій, на основі яких учні мають продемонструвати вміння аналізувати ситуації та надавати першу допомогу.
Учнів (вихованців) загальноосвітніх санаторних та спеціальних навчальних закладів (шкіл-інтернатів), у т.ч. допоміжних шкіл (шкіл-інтернатів), звільняються від державної підсумкової атестації. У додаток до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та робиться запис: "звільнений від атестації".
При визначенні претендентів на нагородження золотою та срібною медалями та їх нагородженні необхідно дотримуватися вимог Положення про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні".
У разі, якщо випускник (випускниця) загальноосвітнього навчального закладу, який пройшов (-ла) зовнішнє незалежне оцінювання, також складатиме державну підсумкову атестацію, це не вважається перешкодою для нагородження його золотою (срібною) медаллю.
В окремих випадках при визначенні претендентів на нагородження золотою або срібною медалями за письмовою заявою батьків або осіб, що їх замінюють, для учнів (вихованців) загальноосвітніх санаторних та спеціальних навчальних закладів (шкіл-інтернатів) може проводитися державна підсумкова атестація, якщо ці учні навчалися за загальноосвітніми програмами.
Контроль за правильністю присудження золотої та срібної медалей покладається на Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Документи про повну загальну середню освіту вручаються випускникам на урочистих зборах. До участі в зборах запрошуються батьки, представники громадських організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, засобів масової інформації.
У процесі підготовки до організації випускних вечорів доцільно залучати органи самоврядування навчального закладу (раду загальноосвітнього навчального закладу, піклувальну раду тощо).
Дата проведення випускних вечорів у регіонах визначається Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до п.1 статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" навчальний рік з урахуванням навчальної практики та державної підсумкової атестації учнів має бути завершено не пізніше 1 липня 2008 року.
| Міністр | І.О.Вакарчук |