Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2007/2008 навчальному році

Закінчення 2007/2008 навчального року і проведення державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів визначено Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою навчання та мовами навчання національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 N 682, Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів (накази Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 342, від 23.02.2004 N 132 та від 07.05.2007 N 357, Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003 N 306, Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу (накази Міністерства освіти і науки від 13.05.2005 N 291; від 13.03.2006 N 182 та від 16.07.2001 N 516, Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.08 N 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.02.08 N 151/14842), відповідно до яких державна підсумкова атестація учнів проводиться після завершення ними кожного ступеня навчання.

Відповідно до зазначених документів навчальні заняття мають завершитися: у 1-4-х класах - 23 травня, 5-11 (12)-х класах - 30 (31) травня 2008 р. Після завершення занять у 1-4-х класах проводяться навчальні екскурсії, а у 5-8-х і 10-х класах - навчальні екскурсії та навчальна практика.

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.08 N 1/9-61 орієнтовно у такі строки:

з 26 по 29 травня (4 дні) - для учнів 1- 4-х класів (не більше 3-х академічних годин на день);

з 2 червня по 16 червня (10 днів) - для учнів 5-6-х класів по 3 академічні години, 7-8-х класів - по 4 академічні години, 10-х класів - по 5 академічних годин на день.

Керівникам навчальних закладів дозволяється вносити корективи до строків організації навчальних екскурсій та навчальної практики з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання та строків надолуження виконання навчальних програм у зв'язку з вимушеним призупиненням навчальних занять, спричинених захворюваністю учнів на грип та гострі респіраторні інфекції, та іншими причинами.

Загальна кількість навчального часу залишається незмінною: у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня - 175 робочих днів, II-III ступенів - 190 робочих днів, з урахуванням навчальної практики, підсумкового оцінювання та державної підсумкової атестації учнів.

Після завершення навчальних занять у загальноосвітніх навчальних закладах проводиться свято "Останній дзвоник".

У випускних 9-х класах з 3 по 20 червня, а у 11-х (12-х) класах - з 5 по 20 червня 2008 р. проводитиметься державна підсумкова атестація.

Для проведення державної підсумкової атестації Міністерством освіти і науки України підготовлені й затверджені білети і збірники завдань відповідно до чинних навчальних програм.

Державна підсумкова атестація з української мови для випускників 9-х класів проводитиметься 3 червня, для випускників 11-х класів - 12 червня 2008 р.

Державна підсумкова атестація, що проводиться у письмовій формі, розпочнеться о 9.00, а в усній формі - для першої групи - о 9.00, для другої групи - о 14.00. Інший час початку проведення державної підсумкової атестації має бути погоджений з відповідними органами управління освітою.

При складанні розкладу проведення державної підсумкової атестації необхідно передбачити, щоб для підготовки до атестації з кожного предмета учні мали не менше двох-трьох днів.

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мова і читання) та математики.

У загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня з мовами навчання національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мова і читання).

Бали за атестацію з цих предметів виставляються за результатами підсумкових контрольних робіт.

Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог, викладених у Програмах для середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи), видавництво "Початкова школа", 2006 рік.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до "Методичних рекомендацій щодо Контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи" (видавництво "Початкова школа", 2003 рік).

Завдання для підсумкових річних контрольних робіт розробляються методичним об'єднанням вчителів початкових класів загальноосвітнього навчального закладу (вчителем початкових класів у школах з малою наповнюваністю учнів) відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України і затверджуються керівниками навчального закладу.

Підсумкові контрольні роботи з метою визначення рівнів сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння.

Підсумковою роботою з української мови (мови навчання) може бути письмова робота, що складається з 6-7 завдань, якими передбачається перевірка рівня мовленнєвих умінь учнів, зокрема: будувати речення, висловлювати міркування, власну думку за допомогою різних мовних засобів, а також практичне застосування мовних знань з фонетики, граматики, лексики, орфографії.

Підсумковою роботою з читання (українська, російська чи інша мова навчання) може бути комбінована робота, яка складається з тексту для самостійного читання та 3-5 письмових завдань різної форми.

Текст добирається доступний за змістом, стилем, конструкцією речень, обсягом відповідно до методичних вимог.

Кожне із завдань виконується учнями після прочитування тексту. Важливо визначити рівень сформованості навичок свідомого читання та розуміння тексту для практичного застосування. Запропоновані завдання можуть бути: на узагальнення змісту прочитаного (розкриття головної думки), розуміння предметного змісту, на відчуття ролі та краси художнього слова (якими засобами описано ту чи іншу подію, предмети, явища), висловлення власної думки про прочитане тощо.

Можливе також проведення комбінованої підсумкової роботи з читання та української мови: інтегрована робота, що містить завдання на розуміння тексту, висловлення своєї думки з приводу прочитаного, та мовні завдання, переважно практичного характеру.

Підсумкову контрольну роботу з математики можна укласти у формі тестів. Підібрані завдання переважно практичного характеру мають перевіряти рівень засвоєння певних предметних знань, сформованість умінь і навичок відповідно до вимог чинної навчальної програми з математики. За своїм змістом завдання можна згрупувати в блоки, кожен з яких перевірятиме сформованість певних знань та умінь, а саме: натуральні числа, арифметичні дії з натуральними числами; текстові задачі; числові вирази; частини; величини; геометричні фігури, вимірювання геометричних величин.

Підсумковою контрольною роботою з математики також може бути письмова комбінована робота, що складається з 5-7 завдань: однієї складеної задачі на три-чотири дії; виразу з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками чи без дужок); вправ на порівняння, перетворення одних величин в інші; вправ на знаходження частини від числа; вправ на застосування геометричного матеріалу тощо.

Кожна підсумкова контрольна робота проводиться вчителем початкових класів відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці.

На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година.

Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів та балу за атестацію.

Атестація в основній школі проводиться з п'яти предметів: української мови, математики, географії, біології, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.

Випускники основної школи загальноосвітніх навчальних закладів (класів, груп) з навчанням мовами національних меншин, які почали вивчати українську мову в поточному навчальному році, замість атестації з цього предмета можуть, за заявою батьків або осіб, які їх замінюють, та рішенням педагогічної ради, проходити атестацію з мови навчання.

Форму атестації (усне опитування, письмова робота, захист творчих робіт тощо) визначає Міністерство освіти і науки України.

Державна підсумкова атестація з української мови проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України в день атестації по телебаченню та радіо. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам'ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; уміння належним чином оформлювати роботу.

Текст диктанту визначатиметься за посібником: Авраменко О.М., Федоренко В.Л. Українська мова. Збірник диктантів. Державна підсумкова атестація. 9 клас. - К.: Грамота, 2008. - 80 с. У збірнику представлено тексти, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна тематична контрольна робота у формі диктанту.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу розпочинатиметься з початком читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словники, довідники, підручники тощо) під час проведення державної підсумкової атестації не допускається.

Державна підсумкова атестація з української мови у загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням мовами національних меншин проводиться відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.02.02 N 1/9-103.

Державна підсумкова атестація з математики (алгебра) проводиться (письмово за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з алгебри. 9 клас" (Бурда М.І. та інші, Харків, "Гімназія", 2007, 2008 р. р.), який містить 100 варіантів атестаційних робіт.

Кожен варіант атестаційної роботи складається з трьох частин, що відрізняються за складністю та формою тестових завдань.

У першій частині атестаційної роботи запропоновано завдання з вибором однієї правильної відповіді. Для кожного тестового завдання з вибором відповіді подано чотири варіанти відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

Друга частина атестаційної роботи складається із завдань відкритої форми, що передбачають коротку відповідь. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана правильна відповідь.

Третя частина атестаційної роботи складається із завдань відкритої форми, що передбачають розгорнуту відповідь. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв'язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу та дав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. Завдання третьої частини атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої частини - Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником.

Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добираються за чисельністю учнів у класі з найбільшою наповненістю на паралелі. Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої частини атестаційної роботи.

Кожен учень у класі повинен виконувати окремий варіант першої та другої частини атестаційної роботи та один із варіантів, запропонованих класу, третьої частини атестаційної роботи.

Перед початком атестації учні почергово вибирають атестаційні бланки для виконання першої та другої частини атестаційної роботи. Атестаційні бланки адміністрація загальноосвітнього навчального закладу готує заздалегідь.

Дату проведення державної підсумкової атестації визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Державна підсумкова атестація з алгебри проводиться протягом 135 хвилин (2 години 15 хвилин). Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з математики та оцінювання завдань видрукувані у Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України (N 9, 2007 р.), науково-методичному журналі "Математика в школі" (N 3, 2007 р.) та "Математичній газеті" (N 3, 2007 р.).

Державна підсумкова атестація з географії покликана виявити рівень навчальних досягнень школярів з оволодіння географічною інформацією та вміння її використовувати у повсякденному житті.

Форму проходження державної підсумкової атестації з географії обирає навчальний заклад з урахуванням побажань учнів. При проведенні атестації в усній формі використовуються білети, в кожному з яких учням пропонується відповісти на три запитання з курсу "Географія України". Перше запитання - з фізичної географії, друге - з економічної географії, третє має практичну спрямованість та передбачає обов'язкове використання тематичних карт.

При оцінюванні відповідей учнів необхідно звертати увагу на розуміння ними зв'язків у системі "природа-людина-суспільство", сформованість в учнів гуманістичного світогляду, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Проведення державної підсумкової атестації у письмовій формі за курс основної школи здійснюється за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії за курс основної та старшої школи" авторів Ковальчук Г.О., Паламарчук Л.Б., Скуратовича О.Я. - Харків: Гімназія, 2003-2006, 2008 роки.

При укладанні завдань за основну школу використовується навчальний матеріал курсу "Географія України" (8-9 класи). Комплект завдань має охоплювати різні розділи програми.

Добираючи завдання для атестації застосовують принцип їх поступового ускладнення. Оскільки у збірнику представлено завдання різного рівня складності та різних типів (тести, робота з контурною картою, робота з атласом, відкриті запитання четвертого рівня складності, що мають узагальнюючий, систематизуючий, порівняльний характер), це стимулюватиме учнів до виконання завдань усіх чотирьох рівнів.

Кожен із варіантів завдань укладається за такою схемою:

три завдання I-го рівня;

одне завдання II-го рівня;

одне завдання III-го рівня;

одне завдання IV-го рівня.

Правильна відповідь на кожне завдання I-го рівня оцінюється в 1 бал. Отже, виконавши три завдання цього рівня, учень може максимально набрати 3 бали. Кожне правильно виконане завдання II-го, III-го і IV-го рівнів оцінюється, відповідно, у три бали, тобто максимальна кількість балів за правильне виконання всіх завдань становить 12.

На виконання завдань відводиться 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після оголошення завдань.

Державна підсумкова атестація з біології може проводитися як в усній (білети), так і в письмовій формі за завданнями з навчального посібника "Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи" (авт. Матяш Н.Ю., Костильов О.В., Вихренко А.С., Вихренко Т.О. - К.: Генеза, 2004, 2008).

Зміст завдань для атестації та кількість їх варіантів визначають за вказаним посібником вчителі біології, комплектуючи кожний варіант із 32 завдань за такою схемою:

12 завдань початкового рівня складності (рослинний світ - 3 завдання, тваринний світ - 3 завдання, людина - 6 завдань). За своїм характером вони є завданнями з альтернативною відповіддю "так" чи "ні", тестові завдання на знаходження 1 правильної відповіді з декількох запропонованих, завдання на доповнення;

12 завдань середнього рівня складності (рослинний світ - 3 завдання, тваринний світ - 3 завдання, людина - 6 завдань). Це можуть бути тестові завдання на знаходження 1 правильної відповіді з декількох запропонованих, завдання на встановлення відповідностей у вигляді таблиці, схеми; завдання з "німими" малюнками. Кожна правильна відповідь початкового та середнього рівня складності оцінюється в 0,25 бала, максимальна оцінка за кожен рівень - 3 бали;

6 завдань достатнього рівня складності (рослинний світ - 2 завдання, тваринний світ - 2 завдання, людина - 2 завдання). Це можуть бути тестові завдання на знаходження 1 правильної відповіді з декількох запропонованих, завдання на встановлення відповідностей у вигляді таблиці, схеми; розв'язування біологічних задач. Правильне розв'язання кожного завдання достатнього рівня складності оцінюється в 0,5 бала;

2 завдання з "відкритою" відповіддю високого рівня складності (людина - 1 завдання, рослинний або тваринний світ - 1). Ці завдання узагальнюючого, систематизую чого, порівняльного характеру. Кожне з завдань оцінюється в 1,5 бала.

На виконання завдань атестації у письмовій формі відводиться 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після оголошення вчителем завдань.

Білети з біології укладено відповідно до чинної навчальної програми для учнів 6-9-х класів. Білети містять по три завдання. Перші два - спрямовані на перевірку теоретичних знань школярів про будову та функції живих організмів, їх пристосованість до умов середовища, способу життя, поведінки, значення у природі й житті людини. Практично у кожному білеті є запитання про будову та функції організму людини, психофізіологічні особливості її поведінки.

Третє запитання має практичний зміст, спонукає учнів до виявлення уміння застосувати набуті знання у практичній діяльності: про надання першої допомоги при зупинці дихання, різних видів кровотеч, опіках, обмороженні, ударах, вивихах тощо; запитання що стосуються профілактики вживання алкоголю, наркотичних речовин, ВІЛ-інфікування, негативного впливу на організм куріння тощо. Вони спрямовані на формування в учнів свідомої мотивації до здорового способу життя, формування здоров'язберігаючої компетенції.

Форму проходження державної підсумкової атестації обирає навчальний заклад з урахуванням побажань учнів.

Білети для державної підсумкової атестації з іноземної мови складаються з трьох завдань. Перше - бесіда за поданою ситуацією; друге - читання та переказ тексту; третє - письмова робота.

Перше завдання має на меті перевірити рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв'язного висловлювання, зміст і форма якого визначається зазвичай ситуацією. Основними характеристиками готовності до продукування зв'язного висловлювання є засвоєння різноманітних мовленнєвих форм, зразків, нормативного мовлення, зв'язність. Для того, щоб зміст завдання усвідомлювався та правильно сприймався учнями, до кожної ситуації подано інструкції щодо врахування психологічних особливостей та навчального досвіду учнів. Кожна інструкція подається у вигляді віртуальної проблемної ситуації, котру необхідно розв'язати засобами іноземної мови.

Оцінюванню підлягає вміння вибирати з ряду іншомовних засобів ті, що відповідають комунікативному завданню. Важливим складником цієї технології є також вміння розгорнути свою відповідь за рахунок часових, просторових, особистісних та інших характеристик об'єкта або дії, спонукавши співбесідника запитанням або проханням до продовження мовленнєвої взаємодії. Монологічне висловлювання повинно відповідати ситуації, бути повним, послідовним, комунікативно спрямованим (містити особистісні оціночні фрази, власне ставлення учня до об'єкта висловлювання), лексично насиченим, правильно фонетично і граматично оформленим.

Друге запитання білетів спрямоване на перевірку рівня сформованості в учнів умінь і навичок з читання. Оцінюється розуміння матеріалу, який читається, вміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів.

Тексти добираються вчителем і повинні бути присвячені різним аспектам життя людини. Основними джерелами текстів можуть бути статті журналів і газет, брошур і проспектів, інструкції, програми телебачення та радіо, театру і кіно, витяги з художніх творів. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, тлумачення яких не подається. Розуміння прочитаного тексту перевіряється шляхом переказу. Під час переказу учнем прочитаного тексту перевіряється вміння виділяти основну думку, робити висновки на основі прочитаного тексту тощо.

Третє запитання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто вміння зафіксувати і передати письмово необхідну інформацію; вміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей, оформлювати і писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, повідомлення, нотатки тощо.

Під час оцінювання відповідей учнів з третього завдання звертається увага на оформлення ними структури речень, рівень володіння лексичним матеріалом, рівень використання граматичних засобів, кількість граматичних помилок, організацію тексту, розвиток змісту, зв'язність тексту, логічне узгодження речень, обізнаність із соціолінгвістичними аспектами; уміння здійснювати комунікацію.

Під час підготовки до відповіді учням дозволяється користуватися двомовними словниками.

Державна підсумкова атестація з гуманітарних предметів, зазначених нижче, проводитиметься лише у тих загальноосвітніх навчальних закладах, що не обрали державну підсумкову атестацію з іноземної мови.

Державна підсумкова атестація з курсів української та зарубіжної літератур, а також літератур національних меншин проводитиметься в усній формі за білетами, які складаються з двох завдань.

Завдання білетів відображають розмаїття представлених у чинних програмах напрямів, методів, стилів, родів, жанрів, тем тощо. Формулювання запитань відображають усталені у шкільній практиці інтерпретації творів української, зарубіжної та інших літератур, пропорційно поєднують різні аспекти вивчення національного та світового художнього письменства: від морально-етичного до суто естетичного.

У багатьох випадках формулювання запитань білетів передбачають надання учневі можливості вибору конкретного матеріалу для відповіді, тобто враховують варіативність програм із літератур, різноманіття читацьких уподобань учнів, потребу особистісної зорієнтованості у вивченні літератури.

Головними критеріями оцінювання відповіді школяра є знання ним тексту аналізованого твору, його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття аналізованого твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв'язках із літературною традицією України і світу, а також уміння порівняти з типологічно подібними літературно-мистецькими явищами інших епох. Суттєвими є й поінформованість школярів щодо основних понять теорії літератури та вміння ці знання застосовувати до матеріалу конкретного літературного твору; розуміння школярем духовної природи літературної творчості, уміння характеризувати й оцінювати духовний світ персонажів і їхні морально-етичні цінності.

У окремих білетах для перевірки декламаторських умінь учнів, сформованості у них техніки художнього читання та вміння донести через усне слово авторський задум додатково передбачено читання учнем напам'ять віршів або уривків із поетичних чи прозових творів більшого обсягу. Формулювання завдань такого типу супроводжують запитання білетів, пов'язані насамперед із поезією; як правило, вони пропонують учням можливість вибирати вірш для декламування.

Використання учнями під час проведення державної підсумкової атестації з української, зарубіжної та літератур національних меншин допоміжних джерел (підручників, хрестоматій, видань творів програмових авторів, антологій тощо) не допускається.

Державна підсумкова атестація з інтегрованого курсу літератури (рідної та зарубіжної) проводитиметься в усній формі за білетами. Для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською, молдовською, румунською, кримськотатарською, угорською мовами білети розробляються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і погоджуються з Міністерством освіти і науки України (тексти завдань подаються до 20 квітня 2008 р. до Міністерства освіти і науки України української та рідною мовами, к. 316, 210, т. 486-11-05); з російською мовою - Міністерством освіти і науки України.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням мовами національних меншин за рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може проводитися державна підсумкова атестація з мови навчання у формі диктанту. Завдання з польської, молдовської, румунської, кримськотатарської, угорської, болгарської мов визначаються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України; з російської мови атестація проводиться за посібником "Російська мова. Збірник диктантів для державної підсумкової атестації. 9 клас" (авт. Полякова Т.М., Бикова К.І. та ін. - К.: Генеза, 2007, 2008), з румунської мови - за посібником "Збірник диктантів для державної підсумкової атестації з румунської мови" (авт. Є.М. Маноїл - Чернівці: Технодрук, 2004, 2007). На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу розпочинатиметься з початком читання вчителем тексту.

Окрім цього, у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та румунською мовами державна підсумкова атестація з мови навчання може проводитись і в усній формі.

Завдання визначаються за посібниками:

з російської мови - "Російська мова. Збірник текстів і завдань для державної підсумкової атестації. 9 клас" (авт. Бучацька Т.Г. та ін. - К.: Торсінг, 2004, 2005 або - К.: - Майстер-клас, 2006);

з румунської мови - "Румунська мова. Збірник текстів і завдань для державної підсумкової атестації. 9 клас" (авт. Маноїл Є.М. - Чернівці: Технодрук, 2005).

Державна підсумкова атестація з історії України проводитиметься в усній формі за білетами, котрі містять по два запитання. Завдання зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів із таких тем: особливості середньовічної епохи на українських землях; середньовічна Україна як органічна складова тогочасної Європи; особливості розвитку України у XVI- початку XIX ст.; становище населення України у складі різних держав: економічні процеси; суспільне, культурне, духовне й повсякденне життя.

Особливий наголос під час підготовки до державної атестації варто зробити на характеристиці історичних постатей. Значна кількість питань зорієнтована також на вивчення історії рідного краю. Під час підготовки учням дозволяється користуватися настінними історичними картами, а також атласами.

У білетах зі всесвітньої історії звертається увага на особливості розвитку світової цивілізації наприкінці XVIII - на початку XX ст. Під час відповідей оцінюються вміння аналізувати економічні, соціальні і культурні наслідки промислового перевороту; характеризувати зміни у господарюванні, політичному житті, утвердженні парламентаризму. Особливу увагу варто акцентувати на вміння учнів визначати основні напрями політичної еволюції провідних держав, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їх мисленні.

Оцінюючи відповідь дев'ятикласників також варто звернути увагу на рівень сформованості предметних компетенцій: хронологічних; просторових; інформаційних; мовленнєвих; логічних; аксіологічних. Так, зокрема, дев'ятикласник має визначати дати і хронологічні межі подій; встановлювати послідовність та синхронність історичних подій; виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов'язані з геополітичними чинниками; використовувати карту як джерело інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів; розповідати про історичні події й явища та описувати їх; давати історичну характеристику видатним діячам; формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій; використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи іншої країни; співставляти та порівнювати однотипні явища; синтезувати засвоєну інформацію; оцінювати окремі факти, події; аналізувати та узагальнювати; формулювати висновки та узагальнення; давати визначення поняттям.

Державна підсумкова атестація з основ правознавства має на меті визначити рівень навчальних досягнень учнів у системі державно-правових реалій України; визначити та спрямовувати їх на необхідність дотримання правових норм. Учні мають продемонструвати розуміння питань, що собою являє сучасна держава і право, особливості їх виникнення, функціонування і розвитку, їх роль та функції в організації суспільних відносин, їх національні особливості, вміння аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами. Особливу увагу варто приділити практичним навичкам учнів, зокрема вмінню користуватися правовими актами.

Білети також включають завдання з теорії держави і права, основ публічного і приватного права.

Під час державної атестації дозволяється користуватися схемами і таблицями, відповідними кодексами.

Державна підсумкова атестація з фізики проводиться в усній формі за білетами. Білети укладено відповідно до чинної навчальної програми для учнів 7-9-х класів 11-річної школи. Білети містять три завдання, спрямовані на виявлення рівня оволодіння учнями основних понять, законів і принципів фізики та сформованості практичних умінь, необхідних для розуміння явищ і процесів, що відбуваються у природі, техніці й побуті.

Перше запитання передбачає перевірку теоретичних знань школярів, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними прикладами перебігу фізичних явищ, їх прояву в природі або використання в технічних пристроях і повсякденному житті.

Друге та третє завдання мають практичний зміст, спонукають учнів до виявлення вміння застосувати набуті знання у практичній діяльності.

Відповідаючи на друге запитання білета, учень має продемонструвати вміння планувати дослідження, використовувати вимірювальні прилади та обладнання, проводити експерименти, систематизувати та узагальнювати результати досліджень. Під час підготовки обладнання для виконання лабораторних робіт учителеві потрібно спиратися на опис їх проведення, що наводиться у підручниках. Підбір обладнання для виконання експериментальних завдань здійснюється відповідно до матеріально-технічного забезпечення фізичного кабінету з урахуванням уточненого завдання для дослідження певної фізичної величини або закономірності, що пропонується вчителем.

Третє завдання - задача, що добирається вчителем з відповідних розділів "Збірника різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з фізики" (За ред. Гельфгата І.М. - Х.: Гімназія, 2007, 2008). Від учнів вимагається письмово оформити розгорнутий розв'язок задачі. Для проведення обчислень дозволяється використовувати калькулятори.

Особливістю державної підсумкової атестації школярів у 2008 р. є те, що вона тісно пов'язана із зовнішнім незалежним оцінюванням, яке мають скласти всі випускники, які бажають вступати до вищих навчальних закладів.

Відповідно до наказу МОН N 44 від 28.01.08 затверджено графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання (таблиця), яке триватиме з 22 квітня по 4 червня ц.р. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, математики, історії України можуть, за бажанням учасників, зараховуватися випускникам загальноосвітніх навчальних закладів як результати державної підсумкової атестації (накази МОН від 25.12.07 N 1171 "Про зовнішнє незалежне оцінювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2008 році"; від 24.01.08 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти").

З метою забезпечення використання результатів зовнішнього оцінювання як атестації доцільно унормувати терміни проведення державної підсумкової атестації.

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання випускникам, які його пройшли, видається сертифікат з результатами, згідно з яким вноситься відповідний запис до додатку до атестата про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація у старшій школі проводиться з чотирьох предметів. української мови (обов'язково), історії України (обов'язково), математики (обов'язково, крім класів філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, спортивного напрямів) та одного або двох (для класів філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, спортивного напрямів) предметів інваріантної складової навчального плану за вибором учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з профільним навчанням може проводитись атестація з предмета за вибором відповідно до профільної підготовки. У навчальних закладах з мовами навчання національних меншин предметом за вибором може бути мова навчання.

Обов'язкова державна підсумкова атестація з української мови проводиться у письмовій формі (переказ із творчим завданням) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України в день атестації по телебаченню та радіо. Вона має перевірити рівень сформованості в учнів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами української мови. За допомогою переказу з творчим завданням в учнів перевіряється комплекс важливих комунікативних умінь: сприйняття почутої інформації, докладне її відтворення, самостійне визначення предмета й завдань висловлювання, добір для їх вирішення потрібних мовних засобів, побудова власного висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань, створення самостійного висловлювання певного стилю, типу й жанру мовлення.

Текст переказу з творчим завданням буде визначено з посібника: Мацько Л.І., Мацько О.М., Калита О.М. Українська мова. Збірник текстів для переказів із творчим завданням. Державна підсумкова атестація. 11 клас. - К.: Генеза, 2008. - С. На виконання завдання державної підсумкової атестації з української мови в 11 класі відводиться 4 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після другого прочитання вчителем тексту переказу учням. Переказ із творчим завданням як державна підсумкова атестація проводиться за традиційною методикою.

Державна підсумкова атестація з курсів української, зарубіжної літератури та літератур національних меншин проводиться в усній формі за білетами, розробленими і затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Питання білетів охоплюють більшу частину матеріалу, який опановувався учнями протягом двох навчальних років (10-11 класи), і враховують наявність варіативних програм з предметів. Загальні настанови щодо проведення державної підсумкової атестації з літератур містяться у розділі про ДПА з цих предметів у 9 класі.

Окремо пропонуються білети для проведення державної підсумкової атестації з української та зарубіжної літератур у класах із їх поглибленим вивченням. Білети укладено на основі чинних програм для поглибленого вивчення предметів. Структура цих білетів інша - вони містять по три завдання, які спираються на чинні програми для класів із поглибленим вивченням української та зарубіжної літератур. Вимоги, які ставляться до навчальних досягнень учнів з української та зарубіжної літератур, є дещо вищими, тож і самі формулювання питань є складнішими і глибше охоплюють літературний матеріал.

Білети з інтегрованого курсу літератури (рідної та зарубіжної) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин:

- польською, молдовською, румунською, кримськотатарською, угорською розробляються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і погоджуються з Міністерством освіти і науки України (тексти завдань подаються до Міністерства освіти і науки України української та рідною мовами до 20 квітня 2007 р.);

- російською - Міністерством освіти і науки України.

Під час державної підсумкової атестації з літератури учні мають виявити знання літературного процесу і змісту художніх творів, вміння аналізувати їх, висловлювати та доводити власні думки щодо позиції автора і героїв твору, декламувати напам'ять вірші.

Враховуючи варіативність навчальних програм з курсів літератур, вчителі можуть вносити до завдань зміни і доповнення, попередньо обговоривши їх на засіданнях методичних об'єднань та погодивши з директором (заступником директора) навчального закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням мовами національних меншин за рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може проводитися державна підсумкова атестація з мови навчання у формі переказу з творчим завданням.

Тексти переказів та завдання до них:

з мов національних меншин (польської, молдовської, румунської, кримськотатарської, угорської, болгарської) визначаються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України;

з російської мови - за посібником "Російська мова. Збірник текстів переказів для державної підсумкової атестації (автори Л.В.Мельникова, Г.М.Король - К.: Генеза, 2008 р.);

з румунської мови - за посібником "Збірник текстів переказів з творчими завданнями для державної підсумкової атестації з румунської мови" (автори Є.М. Маноїл - Чернівці: Технодрук, 2008 р.).

На виконання завдання з мови навчання відводиться 4 астрономічні години. Відлік часу розпочинається після другого прочитання вчителем тексту переказу.

Білети для державної підсумкової атестації з іноземної мови складаються із трьох запитань.

Перше спрямоване на виявлення рівня сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв'язного висловлювання, зміст і форма якого визначаються ситуацією. Ситуація не змінюється з кожною наступною реплікою, а залишається відносно стабільною упродовж усієї розмови. Основними характеристиками готовності до продукування зв'язного висловлювання є засвоєння різноманітних мовленнєвих форм, зразків, нормативного мовлення, зв'язність. На підготовку до відповіді відводиться 30-хвилин.

Комунікативне завдання вважається виконаним у разі змістової та функціональної відповідності висловлювання до ситуації, адекватності використання мовленнєвих зразків, а також нормативності мовлення учасника.

Рівень сформованості навичок та вмінь мовлення оцінюється за такими критеріями: повнота розкриття теми - характеризується достатнім за обсягом висловлюванням, яке відповідає зазначеній тематиці, розкриває її логічно та послідовно, містить власну думку; комунікативна спрямованість - орієнтація на висловлювання, яке повністю відповідає ситуації спілкування, містить особистісні оцінюючі фрази, передає власне ставлення учня до об'єкту висловлювання; інформаційна значимість оцінюється за адекватне і достатнє використання країнознавчого матеріалу, своїх знань з інших дисциплін на підтримку власних міркувань або для посилення естетичного рівня викладу; вимова - оцінюється за нормативний рівень вимови всіх звуків іноземної мови та правильне інтонаційне оформлення мовлення; лексичний запас - включає високу лексичну насиченість, різноманітність вжитих структур, кліше, виразів, ідіом, точність епітетів, порівнянь тощо; функціональна адекватність - оцінюється достатня функціональна адекватність вжитих лексичних одиниць, структур тощо; граматична правильність - враховується нормативне додержання правил порядку слів у реченні, вживання інверсії, правильність утворення і адекватність вживання граматичних форм, достатню різноманітність вжитих граматичних структур.

Друге завдання білету спрямоване на перевірку рівня сформованості в учнів умінь і навичок з читання. Оцінюється рівень розуміння прочитаного матеріалу, вміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів.

Тексти добираються вчителем; вони повинні бути присвячені різним аспектам життя людини. Основними джерелами відбору текстів є статті журналів, газет, брошур і проспектів, інструкції, програми телебачення та радіо, театру і кіно, уривки з художніх творів. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, тлумачення яких не подається. Розуміння прочитаного тексту перевіряється шляхом переказу. Під час переказу учнем прочитаного тексту перевіряється вміння виділяти основну думку, робити передбачення, висновки на основі прочитаного тексту тощо.

Третє завдання має на меті перевірити рівень сформованості в учнів використання писемного мовлення для вирішення комунікативно-орієнтованих завдань, тобто вміння зафіксувати і передати письмово необхідну інформацію; вміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей, оформлювати і писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, повідомлення, нотатки тощо. Це завдання спрямовано на перевірку сформованості рівня писемної мовленнєвої компетенції учнів; їх лексико-граматичні навички; ступені засвоєння ними системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини; формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок, де важливим є уміння користуватися іноземною мовою як в усному так і в писемному спілкуванні в різних сферах; словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова якого вивчається.

Учням пропонуються завдання, які вони мають розв'язати, опираючись на власний досвід і рівень писемної мовленнєвої компетенції. Вони орієнтовані на сфери інтересів учасників, спонукають їх до письмового висловлення життєвої і громадської позиції, ставлення до тих чи інших фактів або осмислення певних проблемних ситуацій.

Від учнів очікують уміння правильно і відповідно до ситуації використовувати певні лексичні одиниці (частини мови), включаючи ряд фразеологічних зворотів, розмовних фраз та ідіоматичних зворотів; наскільки правильно вони використовують відповідні граматичні форми (часові форми дієслова, модальні, допоміжні, та дієслова зв'язки, іменники, прикметники тощо). Комунікативна спрямованість і практичне використання є основними принципами при оцінюванні письмового завдання.

Обсяг усного повідомлення і письмового завдання обумовлюється вимогами програми. Користуватися текстом, підручником, іншим посібником або довідником під час виконання письмової роботи не дозволяється.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які мають міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту (Kleines Deutches Sprachdiplom (KDS) - німецька мова; DELF/DALF - французька мова; IELTS, TOEFL, - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) зазначені вище іспити зараховуються як державна підсумкова атестація. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляються річна та атестаційна оцінки з цих предметів 12 балів.

Під час державної підсумкової атестації з історії України учні мають продемонструвати розуміння історичних подій; процеси і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії.

Білети з історії України містять по два запитання, для класів історичного профілю - по три.

Особливу увагу в завданнях відведено піднесенню національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу, визначальним подіям та історичним постатям XX століття.

Розкриваючи сутність трагічних подій Голодомору 1932-1933 років в Україні, учням належить знати соціальну значущість Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", прийнятого 28 листопада 2006 року N 376-V.

З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді слід звернути увагу на теми, присвячені Великій Вітчизняній, Другій світовій війні, знанням історії рідного краю.

Під час підготовки та в ході відповіді учні можуть використовувати карти, атласи, таблиці, схеми, графіки.

Білети зі всесвітньої історії включають завдання на знання визначальних тенденцій світового розвитку XX ст., інтеграційних та глобалізаційних процесів, їх спричиненість, прояви та наслідки.

Запитання охоплюють усі сфери життєдіяльності суспільства: соціально-економічну, політичну, культурну, особливий наголос робиться на характеристиці історичних осіб. При тому, що програми зорієнтовано на вивчення історії сусідніх країн, завданнями білетів передбачено висвітлення таких питань, як японське економічне диво; питання міжнародних відносин, конфлікти, що мали місце у XX столітті і продовжуються або виникли у XXI столітті.

Під час атестації з історії України та всесвітньої історії оцінюється рівень сформованості в учнів таких компетенцій, як то: порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання; розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; співставляти історичні події, явища з періодами (епохами) орієнтуватися в науковій періодизації історії; аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.

Білети з основ філософії складено у двох варіантах, відповідно до варіативності програм: "Людина і суспільство" (по два завдання в кожному білеті) та "Людина і світ" (по три завдання в кожному білеті). Значне місце в них відводиться розкриттю взаємовідносин людини і природи, особистості й суспільства, особи і держави, актуальним проблемам сучасного життя, що становлять великий інтерес для молоді.

Під час відповідей учні мають охарактеризувати надбання світової і національної світоглядної культури з точки зору визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини; проявити вміння логічно мислити, розуміти зміст головних філософських категорій, вміти застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

Завдання білетів дають змогу випускникам продемонструвати ставлення до реальної дійсності, власні погляди на навколишній світ, на своє місце в пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних потреб й інтересів, здатність самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення у суспільстві.

Державна підсумкова атестація з основ економіки може відбуватися в усній (за білетами) або у письмовій формі за навчальним посібником "Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки" (за ред. Тимченко І.Є. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003, 2005).

Білети складаються з двох теоретичних і одного практичного завдання. Теоретичні завдання спрямовані на перевірку знання учнями основних економічних понять і законів, вміння аналізувати економічні явища, аргументувати прикладами власну думку; висловлювати власне ставлення до подій, що відбуваються в сучасній економіці. Третє завдання - задача, що добирається вчителем зі "Збірника різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки" (за ред. Тимченко І.Є. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003, 2005). Для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких предмет вивчається за 35-годинною програмою, задачі добираються із завдань достатнього або високого рівнів, а для класів з профільним і поглибленим вивченням економіки - із високого рівня.