Містобудівні проблеми
Серед основних містобудівних причин, які негативно впливають на екологічні умови і стан озеленених територій, слід відзначити такі:
- черезсмужжя розташування промислових, комунально-складських і сельбищних районів, природоохоронних і рекреаційних територій, яке історично склалось;
- неупорядковане розростання промислових територій (озелененість яких становила 15 - 19 %) в попередній період розвитку промислового комплексу;
- наявність потужної транспортної мережі, яка розсікає зелені території міста та приміської зони автомобільними і залізничними магістралями, та швидке зростання кількості автомобільного індивідуального транспорту;
- розташування житлової забудови, промислових, комунально-складських і транспортних об'єктів в межах територій природоохоронного та рекреаційного призначення;
- недостатній розвиток і низька якість інженерних комунікацій, недостатня оснащеність і низька ефективність роботи існуючих очисних споруд та інших об'єктів природоохоронної інфраструктури;
- ландшафтні характеристики, рівень благоустрою і облаштування та стан рекреаційної інфраструктури більшості паркових, гідропаркових, лісопаркових та лугопаркових територій не відповідають існуючим і перспективним рекреаційним навантаженням.
Перед фахівцями проектних організацій, працівниками міських служб та організацій, перед суспільством в цілому стоїть завдання: надалі не допускати нових містобудівних прорахунків та виправляти раніше допущені, виконати необхідні містобудівні обгрунтування та проектні розробки щодо трансформації мережі озеленених рекреаційних територій і категорично виключити будь-яку можливість зайняття озеленених територій міста забудовою нецільового призначення.
Організаційно-технологічні та технічні проблеми
Враховуючи суспільно важливу роль озеленених територій в життєдіяльності та естетичному сприйнятті міста, їх екологічне значення та необхідність виключення нецільового використання, потрібно наділити ККО "Київзеленбуд" правами сильної самостійної муніципальної служби, яка б взяла на себе повністю контроль за збереженням, експлуатацією, новим будівництвом, ландшафтною реконструкцією, знесенням зелених насаджень і здійснювала фінансування всіх видів робіт.
Зараз землекористувачами озеленених територій (насамперед, паркових) часто є ККО "Київзеленбуд", управління культури, ДКП "Плесо" та різні орендарі, а районні КП по утриманню зелених насаджень, також підпорядковані районним держадміністраціям (як джерелу фінансування), що істотно заважає координувати та проводити єдину політику реформування і розвитку зеленого господарства.
Мають бути розроблені дієві важелі впливу, спрямовані на збереження та підтримку якісного стану озеленених територій. Необхідно визначити і затвердити статус працівників зеленої зони з можливостями набуття прав: адміністративного впливу на порушників, безперешкодного входу на території підприємств для контролю за озелененими територіями спеціального призначення та обмеженого користування; оформлення приписів і забезпечення механізму відповідальності за їх невиконання.
Одночасно потребує розгляду питання створення при ГУ МВС України окремого спеціального підрозділу екологічної міліції з охорони паркових і лісопаркових та інших озеленених територій, змін у механізмі стягнення та розмірах штрафів за нищення та пошкодження зелених насаджень, включаючи паркування транспортних засобів на газонах, рух автотранспорту парковими алеями, самовільне викидання сміття на озеленені території та ін.
Актуальне вирішення питання кадрового забезпечення галузі міського зеленого та житлового господарств, починаючи від робітника-озеленювача, майстра до спеціаліста вищої кваліфікації за рахунок навчання та працевлаштування мешканців Києва та приміської зони. Для залучення необхідного штату працівників і закріплення їх на тривалий час необхідно ККО "Київзеленбуд" виділяти службові приміщення та передбачити будівництво лісових кордонів. Особливо брак професіоналів відчувається в житловому господарстві та на підприємствах, де потрібно відновити в штатних розписах одиницю садівника.
На базі поновленої інвентаризації необхідно створити єдину електронну базу даних і комп'ютерну мережу, яка об'єднала б усі структурні одиниці ККО "Київзеленбуд".
Інвентаризація територій має бути проведена за єдиною формою і враховувати їх розміщення в забудованій частині міста. При цьому необхідно визначити: площу, породний склад зелених насаджень, подеревно віковий склад, таксаційну характеристику, якісний стан, фітопатологічний стан і проектно-господарські рекомендації, що дозволить проводити моніторинг зелених насаджень, полегшить проведення доглядових робіт, робіт з ландшафтної реконструкції, нового будівництва, а також дасть змогу у міському розсаднику для вирощування саджанців декоративних дерев і кущів та насіння газонних трав проводити закладку необхідної кількості порід та асортименту. Розвиток розсадника необхідно розпочати з плану його організації та закладки шкіл, шкілок і маточників відповідно до організаційно-господарського плану. Ці заходи дозволять забезпечити потреби міста кондиційним, районованим матеріалом.
Створення єдиної комп'ютерної мережі об'єднання ККО "Київзеленбуд" і введення бази даних дозволить проводити моніторинг стану зелених насаджень, контролювати хід проведення оздоровчих, реконструктивних та інших заходів, вносити зміни до таксаційних характеристик, де внаслідок проведення відповідних заходів відбулися зміни.
Поновлена (скоригована) інвентаризація (в першу чергу - озеленені території загального користування) дозволить зняти проблему подвійного рахунку (віднесення території до відповідних категорій, визначення фактичних меж і площ окремих об'єктів (див. табл. 2).
Міська станція захисту зелених насаджень потребує розвитку та фінансування (забезпечення технікою, отрутохімікатами і добривами), так як почастішали випадки фіто- та ентомоуражень як насаджень міста, так і лісових деревостанів. Також необхідно поновити практику кореневого та позакореневого підживлення вуличних насаджень.
Значною проблемою для господарств ККО "Київзеленбуд" є утилізація твердих рослинних відходів, що є окремою темою наступних розробок. Необхідно буде прорахувати доцільність розташування майданчиків для утилізації в кожному районі чи створити кілька великих полігонів, визначивши їх економічну ефективність на базі світового досвіду.
ККО "Київзеленбуд" на даний час не має власної агрохімічної лабораторії, що утруднює постійний контроль за станом грунту та якістю посівного матеріалу, тому найближчим часом необхідно розглянути можливість її створення.
Низький рівень оснащеності технікою та велика питома вага ручної праці негативно впливають на вартість та якість озеленювальних робіт, тому необхідно вирішити питання придбання технічних засобів для доглядових, озеленювальних робіт.
Економічні проблеми
Економічний спад у всіх галузях не міг не позначитись на веденні зеленого господарства. Внаслідок цього з 1990 до 1999 рр. не в достатньому обсязі проводились роботи з нового будівництва та ландшафтної реконструкції, було зменшено фінансування на доглядові роботи, мало місце скорочення штатів.
Фінансове забезпечення ведення зеленого господарства знаходиться на вкрай низькому рівні - 25 - 30 % від мінімальної реальної потреби (за даними Інституту житлово-комунального господарства), що недопустимо для утримання зелених насаджень європейської столиці.
Майже всі роботи з озеленення: створення нових об'єктів, ландшафтна реконструкція, утримання, створення та оновлення квітників, альпійських гірок, оформлення виставок квітів вимагають бюджетного фінансування (міського чи районних) та пошуків альтернативних джерел - інвестування, стягнення орендної плати з організацій і підприємств, розміщених на території парків та скверів і функціонально з ними не пов'язаних, на користь підприємств зеленого господарства, спрямування коштів від стягнення штрафів та відшкодування відновлювальної вартості на розвиток і утримання зеленої зони міста тощо.
Рівень заробітної плати працівників зеленого господарства є найнижчим серед галузей комунального господарства, тому найближчим часом необхідно провести ряд заходів, які б дозволили хоча б вирівняти її з іншими галузями, що, в свою чергу, дозволило б запобігати відтоку кваліфікованих кадрів.
Низький рівень фінансування також мають лісопаркові господарства міста.
В цілому на утримання відновлення та розвиток озеленених територій необхідне 3 % відрахування коштів місцевих бюджетів і 8 % відрахування від квартплати на утримання, відновлення внутрішньоквартального озеленення.
Екологічні проблеми
Стан озеленених територій залежить від екологічного стану міста, а кількість та якість озеленених територій, в свою чергу, покращує стан довкілля.
Нині основним забруднювачем довкілля є автомобільний транспорт, кількість якого постійно зростає, пропускна спроможність шляхів не є достатньою, а стан доріг в більшості випадків незадовільний.
При проведенні ландшафтної реконструкції вуличних насаджень, бульварів, проспектів, прилеглих до напружених магістралей і доріг парків і скверів необхідно використовувати асортимент деревно-чагарникових порід, стійких до пилу та газу. Одночасно потрібно враховувати близькість до об'єктів джерел забруднення та фізичних забруднювачів. Також необхідно створювати санітарно-захисні смуги навколо підприємств.
Надзвичайно шкодить вуличним зеленим насадженням щорічне посипання шляхів взимку піском із сіллю, внаслідок чого відбувається засолення грунтів і засипання газонів та пристовбурних лунок дерев піском. У дерев пригнічуються ріст та розвиток, що приводить до їх всихання. Необхідно припинити проводити таким способом догляд за дорогами взимку.
Забудовниками часто порушується Земельний і Водний кодекси - ведеться забудова лісових і прибережних територій, у той час, коли вкрай необхідно озеленювати прибережні захисні смуги. Часто укріплення берегової лінії проводиться за допомогою бетонних плит і бетонних підпірних стінок, що приводить до вмирання ставків, річок - втрачається їх здатність до самоочищення. Тому закріплення берегів необхідно проводити з використанням природних матеріалів - одернування, посів лугової рослинності, використання лозових фашин та ін.
Дуже часто, особливо на території житлового господарства полив зелених насаджень проводиться питною водою, яка містить хлор, що негативно впливає на їх ріст і стан.
4. Ландшафтно-планувальні засади трансформації озеленених територій
Сучасні уяви щодо ландшафтного феномена міста визначають такі теоретичні принципи озеленення як засоби планувальної трансформації характеру та параметрів міського ландшафту:
- забезпечення умов формування, функціонування, розвитку та відтворення сельбищних, виробничих і рекреаційних територій, об'єктів і територій інженерно-транспортної інфраструктури:
- визначення меж цілісних ландшафтних утворень, нормування просторової співмасштабності, сумісності і модуляції компонентного розмаїття з урахуванням закономірностей сприймання і встановлення психологічного комфорту. Встановлення домінуючих і акомпануючих просторових ознак і мотивів ситуативного формування малюнка ландшафту, параметрів психо-соціальної взаємодії (рівноваги);
- встановлення збалансованості і послідовності (комбінації) домінуючих, паритетних і додаткових ланок комплексу функцій середовища з урахуванням закономірностей відвідування, ємності і технологічного комфорту діяльності. Визначення можливості (тривалості) і потреби (нормативні етапи і витрати) існування ландшафтів, параметрів економічної (раціональної) взаємодії (рівноваги) їхніх компонентів;
- встановлення програмних режимів придбання і спадкування вибірних властивостей і досягнення етапної рівноваги ландшафту з урахуванням його природно-культурної, техно-культурної і соціокультурної значимості. Розробка нормативних цілей регулювання (і саморегулювання), критеріїв і методів покрокової оптимізації мережі територій, меж і параметрів районів екологічної взаємодії (рівноваги) з урахуванням закономірностей підтримки екологічного комфорту;
- розробка й оптимізація (ідентифікація) цілісного планувального рішення (схеми композиційної кристалізації і тематизації території) конкретного ландшафтного цілого, встановлення правил (матриць станів і режимів) планувальної взаємодії (рівноваги) перетворення, зберігання і/або відновлення ландшафту. Здійснення ефективного територіального і позатериторіального (цільового і ціннісного) втілення (відтворення і трансформації) іменованої топоформи ландшафтного цілого: реалізація алгоритму декодування програми розвитку, кваліметрична оцінка потенціалу функціонування, побудова сценарію прообразу формування (модуляції ландшафтних параметрів міста).
Перспективні ландшафтно-планувальні параметри озеленених територій визначаються:
- розподілом і характеристиками озеленених територій в різних ландшафтних районах;
- рівнем і величиною показників забезпеченості населення територіями загального користування і потребами нового зеленого будівництва;
- межами та умовами створення озеленених територій в районах реконструкції та нового житлового будівництва;
- межами, складом і проектною ємністю функціональних зон курортів "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа";
- величиною та диференціацією туристсько-екскурсійного потоку, межами та розрахунковою атрактивністю туристських зон міста;
- перспективною динамікою трансформації та місткості мережі закладів курортного лікування, туризму та відпочинку різних видів;
- проектною трансформацією, межами і ємністю мережі територій масового відпочинку різних видів;
- планувальними рішеннями складових інтегральних рекреаційних зон загальноміського значення.
Відповідно до функціонально-просторових характеристик озеленені території загального та обмеженого користування рекреаційного призначення типологічно визначаються таким чином:
бульвар - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення вздовж вулиці, проспекту або набережної;
гідропарк - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення із значною площею акваторій;
парк - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення площею понад 2,0 га;
сквер - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення площею до 2,0 га;
пляж - упорядкована прибережна територія рекреаційного призначення, автономна або у складі паркових і гідропаркових територій;
рекреаційна територія - планувальне організоване місце здійснення процесів санаторно-курортного оздоровлення, туризму, масового та спеціалізованого відпочинку. За якісними характеристиками виділяються стандартні та унікальні типи рекреаційних територій. Стандартні території дозволяють задовольнити такі потреби населення різних соціальних і демографічних груп, для реалізації яких є місцеві (характерні для кожного району) рекреаційні ресурси. Унікальні території, в першу чергу курортні території, задовольняють різноманітні потреби більш високого рівня всіх контингентів населення, але тільки в певній, обмеженій кількості районів розташування відповідних ресурсів або інфраструктури.
Розвиток і трансформація мережі озеленених територій, як місць масового відпочинку, базується на аналізі потреби в територіях даного виду, оцінці ландшафтних і планувальних умов міста.
Основною ланкою мережі території масового відпочинку є паркові та гідропаркові території, які несуть основні рекреаційні навантаження. Враховуючи соціально-демографічні, природні та планувальні фактори формування рекреаційної мережі міста, прийнята така класифікація існуючих і проектних паркових територій:
- поліфункціональні парки (гідропарки) культури, розваг і відпочинку загальноміського та зонального значення;
- парки відпочинку зонального та районного значення;
- спеціалізовані парки загальноміського значення.
Поєднання полі- та монофункціональних парків дозволяє забезпечити, з одного боку, зміну та різноманітність рекреаційних занять в процесі відпочинку, з іншого - підвищений комфорт і рівень вибірковості обслуговування.
В проектних межах Києва формуються чотири інтегральні багатопрофільні рекреаційні зони, які генетично доповнюються автономними зонами масового відпочинку і туризму, планувальні межі і характеристики яких визначаються задачами скоординованого функціонування та розвитку єдиної мережі рекреаційних і природно-заповідних територій міста.
Рекреаційні зони, які потребують закріплення їх меж у статусі особливо охороняємих територій, включають такі планувальні утворення:
Дарницька - ПКіВ "Перемога", "Партизанської слави"; буферні парки, лісопарки, рекреаційні ліси Броварської, Білодібровної, Дніпровської, Микільської, Дарницької зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси закладів відпочинку Колпитської, Дарницької північної і Дарницької південної зон спеціалізованого відпочинку;
Конча-Заспівська - Голосіївський ПКіВ ім. Рильського, НК "Експоцентр України", Музей народної архітектури і побуту; буферні парки і лісопарки Голосіївської, "Жуків острів", "Феофанія" Конча-Заспівської зон масового відпочинку; лугопарк "Жуків острів"; парки, лісопарки, лугопарки, луки і комплекси рекреаційних закладів курорту "Конча-Заспа" (всі території в межах РЛП "Голосіїв", що створюється);
Пуща-Водицька - буферні парки, лісопарки і рекреаційні ліси Межигірської, Пуща-Водицької, Київської і Святошинської зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси рекреаційних закладів Святошинської і Пуща-Водицької зон спеціалізованого відпочинку; парки вздовж р. Нивка; парки, лісопарки і комплекси рекреаційних закладів курорту "Пуща-Водиця";
Центральна - парки культури і відпочинку: "Оболонь", "Троєщина", "Дружби народів", "Дніпровський" (Труханів острів), "Долобецький" (Венеціанський острів), ЦПКіВ, "Прибережний" (Позняки-західні); парки "Дубовий гай" з полями гольф-клубу (уроч. Оболонь), уроч. Муромець, Горбачиха, Моряків на Рибальському п-ві, "Аскольдова могила", "Слави", Печерський, Наводницький, Національний ботанічний сад ім. М. Гришка НАН України, біля оз. Малинівка, вздовж Русанівської затоки; сквери на Дніпровській і Русанівській набережних; водно-спортивні центри "Троєщина", "Вигурівщина", "Оболонь", "Вишеньки"; спортивний парк "Галерний острів"; колективні сади "Осокорки - Нижні сади" (прибережна частина).
Рекреаційні зони, об'єднуючи території курортного лікування, туризму та відпочинку, ділянки ландшафту з різною інтенсивністю рекреаційного використання та комплекси рекреаційних закладів, є об'єктами самостійного містобудівного планування, проектування та регулювання.
5. Програмні рішення та ресурсне забезпечення територіального розвитку мережі озеленених територій
Основою розвитку мережі озеленених територій загального користування відповідно до ландшафтно-планувальних засад передбачається розширення їх рекреаційних можливостей, в основному за рахунок: захисних насаджень на схилах (біля 30 %); захисних насаджень навколо водоймищ (біля 30 %); територій в районах нового житлового будівництва (біля 40 %), а розширення мережі озеленених територій - за рахунок буферних парків (табл. 20).
Перелік об'єктів нового зеленого будівництва на період до 2010 р. в межах територій загального користування наведений в табл. 16. Перелік озеленених територій, що резервуються під будівництво парків і скверів на період після 2010 р., наведений в табл. 17.
Реалізація Програми дозволить підтримати належний рівень забезпеченості населення Києва якісними озелененими територіями загального користування (відповідно до ДБН 360-92**, табл. 5.1, норматив складає 20,0 м -2/чол. з урахуванням розміщення в Києві промислових підприємств II класу шкідливості та залізничних вузлів). Створення буферних парків та включення їх до загальноміської мережі паркових територій дасть можливість перевищити міжнародний стандарт забезпеченості зеленими насадженнями загального користування (25,0 м -2/чол.). Для порівняння, рівень забезпеченості зеленими насадженнями загального користування провідних столиць Європи становить: Санкт-Петербург - 18,2 м -2/чол., Москва - 14,2 м-2/чол., Лондон - 12,0 м -2/чол., Берлін - 10,0 м -2/чол., Рим - 9,0 м -2/чол.
Озеленені території загального користування, що створюються на схилах, формуються, як правило, в районах давньої забудови з досить низьким рівнем забезпеченості. Їх створення на цих територіях вимагає значних капіталовкладень і проведення робіт щодо запобігання зсувів. Мережа доріжок, сходинок і підйомників повинна забезпечувати комфортність для відпочиваючих і бути вписаною в рельєф паркових територій. На окремих ділянках парків, що формуються на схилах, є можливість обладнання трас для зимових видів спорту, для гірських велосипедів і скейтів.
Таблиця 16
Перелік об'єктів нового зеленого будівництва на період до 2010 року по адміністративним районам
Розподіл загальної вартості:
____________
* Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Таблиця 17
Перелік озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 р.