Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста

У тому числі:

Формування озеленених територій центру міста є складовою завдання створення ефективного середовища діяльності населення і в першу чергу - в рекреаційній сфері.

Забезпечення вибору рекреаційних послуг можливе при такій різноманітності, насиченості та взаємоув'язки об'єктів і пристроїв рекреаційного обслуговування, коли відвідувач може вибирати як між закладами одного виду, так і іншого виду (з урахуванням територіальної доступності, споживчих інтересів, фінансових можливостей).

Ключова засада стратегії розвитку мережі закладів рекреаційного і культурно-побутового обслуговування загальноміського значення поширюється як на рекреаційні, так і на сельбищні зони основного планувального ядра міста та напрямів його розвитку.

Взаємовплив і композиційна цілісність центральних вузлів сельбищної та рекреаційної мережі обумовлюють формування центральної частини міста як фокуса загальноміського та регіонального функціонально-просторового тяжіння. Рекреаційні території центру міста та на Дніпровських островах стають сполучними ланками ядра загальноміського центру, що складається на двох берегах Дніпра, і визначають його інтегральний багатопрофільний унікальний характер.

Ці вимоги містобудівного планування визначають й характер формування власне зелених насаджень та їх дендрологічних характеристик.

У парках центральної частини переважають насадження високої зімкнутості (лісовий тип садово-паркового ландшафту). Частину площ лісового типу садово-паркового ландшафту шляхом рубок слід переводити у парковий, де зімкнутість становить 0,5. Для цього необхідно видалити дерева так, щоб під газоном опинилося не менше 50 % площі (слід вирубати дерева на дещо більшій площі, оскільки дерева, що залишилися, сформують ширші крони, і частина території опиниться під ними, а також на розчищених ділянках будуть здійснюватися посадки декоративних дерев і кущів, що також зменшить площі газонів). При проведенні цих робіт бажано суцільне насадження з різних видів розбивати на окремі одновидові групи, що у більшості випадків можна зробити при правильній вимітці дерев у рубку (схема проведення рубок у мішаному насадженні з метою формування окремих одновидових груп). Насадження, яке складається з одновидових груп, розділених газоном, має більшу декоративність, ніж суцільне багатовидове або багатовидові куртини на тлі газону.

Кількість дерев (у перерахунку на 1 га) для багатьох ділянок багаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку. Тому на схилах правого берега Дніпра та в деяких інших парках у лісовому типі садово-паркового ландшафту слід вести роботи із зменшення щільності насаджень шляхом вирубки рослин, які всохли, пригнічені, втратили декоративність або просто надто загущені (зокрема слід вирубувати ільмові, які уражені голландською хворобою, клени ясенелисті).

Надмірна загущеність насаджень призводить до того, що дерева витягуються (при значній висоті мають не дуже великий діаметр стовбура), мають оголений стовбур, а крони лише у верхній частині, що знижує як декоративність рослин, так і стійкість.

Необхідно відкрити види на Поділ і Дніпро та задніпровську далечінь з оглядових майданчиків, які є в обстежених парках. Крім того, слід відкрити вид від альтанки верхньої тераси Володимирської гірки на Михайлівський монастир, розширити просіку від альтанки верхньої тераси до пам'ятника Св. Володимиру, відкрити вид від пам'ятника Св. Володимиру на колону Магдебурзького права, відкрити вид з оглядового майданчика Хрещатого парку (біля Арки) на колону Магдебурзького права.

В більшості випадків зараз перспективи перекривають насадження, що ростуть нижче на схилі. Тому слід проводити рубки у секторах нижче майданчиків, щоб відкрити перспективи. Відстань, на яку слід провести рубки, залежить від стрімкості схилів і висоти дерев. Необхідно під час здійснення робіт коригувати відстань, на яку повинні проводитися рубки, безпосередньо з оглядових майданчиків. Але при цьому слід враховувати, що дерева, які залишаються нижче на схилі, будуть рости і тому рубка має охоплювати дещо більшу відстань, ніж це потрібно зараз.

Необхідно відкрити вали Києво-Печерської фортеці, видаливши з них деревну рослинність, відновити усі оборонні споруди фортеці, здійснити благоустрій (прокласти доріжки з твердим покриттям на верхній частині валу, з'єднати ці доріжки з тими, що йдуть біля нижньої кромки, східцями і т. п.).

Круті схили від Андріївського узвозу до фунікулеру та урвища, які йдуть бровкою Хрещатого парку та Міського саду, потребують негайного закріплення. Щодо території між фунікулером та Андріївським узвозом, то, на нашу думку, вона могла б відігравати значно більшу роль (особливо у Дні Києва), якби через неї за горизонталями паралельно одна одній проходило ще дві чи три доріжки, які б починалися від Замка Річарда Левове Серце, йшли до фунікулера, з'єднуючись східцями між собою, доріжкою, яка вже існує у верхній частині, і вул. Боричів Тік. З наближенням до фунікулеру вони могли б злитися в одну, пройти під фунікулером і, врешті-решт, вийти на доріжку, що веде до пам'ятника Св. Володимиру. Прокладання доріжок дозволило б закріпити схили гори. Воздихальниці, впорядкувати їх і сформувати на них декоративні насадження. Щодо урвищ Хрещатого парку та Міського саду, то їх можна закріпити тільки шляхом створення підпірних стін, оскільки рослинність не в змозі стримати руйнацію урвищ.

Роботи з реконструкції насаджень західної частини парку Аскольдова могила варто розпочинати лише після того, як буде забезпечена їх доступність для відвідувачів (чи то прокладанням маршрутів тролейбусів, автобусів, чи маршрутного таксі Парковою дорогою, чи то створенням тунелю зі ст. м. "Арсенальна" у бік Паркової дороги), а також будуть створені привабливі об'єкти відпочинку (спортивні майданчики, кафе, ресторани, естради і т. п.). Доки ці взаємопов'язані проблеми не будуть вирішені, реконструкція зелених насаджень не буде мати великого сенсу.

Аналіз таксономічного складу та кількісної участі окремих видів показує, що в обстежених парках недостатньо використовуються хвойні рослини. Причина цього зрозуміла - вони страждають від варварських передноворічних рубок, а у представників родини кипарисових браконьєри обламують гілки на вінки та оформлення букетів. Але в таких парках, як Володимирська гірка, Хрещатий, Міський сад і Маріїнський у зв'язку з тим, що в них перебуває багато відвідувачів та у зв'язку з тим, що поруч знаходяться Маріїнський палац і будинок Верховної Ради, слід організувати постійне чергування міліції. В такому разі можна ширше використовувати різноманітні види і культивари хвойних рослин, що значно прикрасить ландшафт, особливо в зимовий період.

На всіх територіях можна радити також використовувати хвойні рослини, які скидають листя та хвою на зимовий період (гінкго дволопатеве, модрини - європейську, сибірську, японську, метасеквою розсіченошишечну). Слід ширше використовувати в посадках дуб звичайний, як високодекоративний і довговічний вид, едифікатор корінних насаджень.

У парках досить широко використовуються красивоквітучі кущі, але не завжди це дає позитивний ефект через те, що кущі висаджені під кронами дерев, де вони не можуть розкрити усі свої декоративні якості. Більшість видів красивоквітучих кущів слід висаджувати на добре освітлених місцях, асортимент цих рослин може бути розширений.

Види і культивари, рослини яких зустрічаються поодинокими екземплярами і лише в окремих парках, слід охороняти та підсаджувати молоді екземпляри, щоб зберегти таксономічне різноманіття парків. Потребує покращення квіткове оформлення парків.

Розглядаючи парки Києва в плані оцінки їх біологічного різноманіття, не можна не зупинитись на питанні деяких фітоценотичних особливостей паркоутворюючих видів. Ю. О. Клименко встановив, що всі парки Києва утворені фактично на базі соснових, або листяних, або заплавних лісів і відповідно до цих природних насаджень йдуть зміни рослинності. В паркових фітоценозах Києва мають місце як сильватизаційні, так і десильватизаційні процеси. Між аборигенами та інтродукованими видами, а також навколишнім середовищем існує певна складна взаємодія, в результаті чого утворюються угруповання, значною мірою відмінні від лісових.

В останні декілька десятиріч у паркових культурфітоценозах почали превалювати обширні процеси міжвидової конкуренції, проникнення до їх складу місцевих лісових і рудеральних видів, у т. ч. це стосується і утворення піднаметових гіперсинузій у парках, характерних для природних лісостанів. Ю. О. Клименко, як і Н. А. Імшенецька, звертає увагу на те, що у складі паркових деревостанів шпилькові програють у конкурентній боротьбі і все більшого едафікаторного значення набувають листяні автохтонні породи і деякі інтродуценти.

Усі старовинні парки України, у т. ч. і київські, мали оранжереї і теплиці, в яких вирощували сотні видів і сортів декоративних і плодових рослин. Влітку багато рослин виносили з теплиць, і на партерах або інших урочистих місцях вони ставали окрасою парків. Це були агави, драцени, камелії, кордиліни, цитрусові, казурини. В Царському саду (нині Міський парк) у Києві в 1827 р. в оранжереї утримувалось 149 видів рослин, у т. ч. дуже багато було плодових, а також такі, як лаври, мирт, розмарин, рододендрони, гібіскуси, алое. Часто в теплицях утримували рослини, які нині ростуть у відкритому грунті. Це такі, як персики, вишні, туї, гледичія, бузок та деякі інші. Дуже багато було в теплицях і квітів відкритого грунту. З наведених даних видно, наскільки велике розмаїття тропічних і субтропічних рослин було в оранжереях і теплицях. Влітку ці рослини виносили в парки. Мабуть треба спрямувати зусилля і в наш час на відновлення цих рослинних багатств.

Зараз у Києві розпочинаються великі роботи з реконструкції парків, особливо т. зв. нагірних, придніпровських. Треба відмітити, що ці насадження є не тільки пам'ятниками природи, але й часткою історико-культурних осередків. Тому для нас дуже важливим є історичний аспект їх відновлення. І тут дуже актуальним стає питання про існуючий і майбутній дендрологічний склад парків. Паркам Києва завжди була притаманна індивідуальність, у теперішній час багато в чому втрачена. Відродження цієї індивідуальності, безумовно, повинно йти за рахунок відновлення первісного задуму фундаторів парку, у т. ч. відновлення рослинних композицій, їх видового складу.

В теперішній час серед головних паркоутворюючих порід з хвойних переважають екзоти, а з листяних - аборигенні породи, характерні для дібров, а також деякі екзоти. До питання використання інтродуцентів при відновленні старовинних парків треба підходити дуже обережно, використовувати саме ті види, які висаджували творці парків, або, якщо первісний таксономічний склад встановити не вдалося, ті, які пройшли довгу апробацію як в екологічному, так і в ландшафтному відношенні. Велику увагу слід надавати насиченню паркових композицій кущами, знову ж таки з урахуванням тих вимог, які пред'являють і до деревних порід і, в першу чергу, бузками, які відрізняються і високою декоративністю, і здатністю закріплювати схили своїми коренями. Дуже важливою задачею є збереження насаджень і навіть окремих екземплярів старих екзотів, які мають цінність як об'єкти цінного генофонду. Питання: довговічності деревних рослин як у паркових умовах, так і у вуличних насадженнях також, безумовно, є вельми актуальним для Києва, як і інших міст.

В умовах ландшафтної реконструкції придніпровських схилів хвойні доцільно використовувати обмежено, лише в регулярних частинах парків. Основу насаджень парків у цих умовах повинні складати такі листяні породи, як представники родів дубу, буку, клену, липи, ясена, берези, тополі, верби, гіркокаштана, а інші використовуватись як декоративний елемент.

При використанні усіх видів дерев і кущів необхідно враховувати їх екологічні потреби, в першу чергу такі, як грунт, волога, освітленість відповідно до рекомендованого порайонного асортименту дерев і кущів України (1998 р.). Особливу увагу треба звернути на закріплення механічними засобами і відповідними рослинами крутосхилів. Використання усіх видів і форм рослин повинно відбуватися відповідно до типів садово-паркового ландшафту (за Л. І. Рубцовим) та основних загальноприйнятих ландшафтно-архітектурних принципів і засобів побудови садово-паркових композицій з деревних і кущових рослин, а також враховувати необхідність агротехнічних заходів догляду за рослинами.

Необхідність розробки розділу обумовлена відсутністю необхідних методичних проробок і практичних рекомендацій щодо застосування сучасних інформаційних технологій (зокрема ГІС) та інформаційних ресурсів, отриманих в ході інвентаризаційних, проектних і експлуатаційних робіт в управлінні розвитком та збереженням зелених насаджень м. Києва.

Метою розробки розділу є створення на основі проектних матеріалів Програми, матеріалів інвентаризації зелених насаджень та експлуатаційних даних КО "Київзеленбуд" автоматизованої інформаційної системи управління розвитком і збереженням зелених насаджень м. Києва - проект "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Для досягнення даної мети передбачається:

- визначити інформаційні ресурси та організаційно-технічні принципи, що складають основу управління розвитком та збереженням зелених насаджень м. Києва;

- розробити інформаційну модель функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи зеленого господарства (АІАС ЗГ) м. Києва;

- розробити інформаційну структуру основних баз даних АІС ЗГ;

- визначити першочергові заходи щодо реалізації АІАС ЗГ.

Розробка розділу розглядається авторами як перший етап реалізації інформаційного проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Розробка розділу здійснюється з використанням сучасних методик розробки інформаційних систем (технології MSF Microsoft Solution Framework, уніфікований процес розробки програмного забезпечення, засоби UML Unified Modeling Language). Розробка виконується проектною групою, до складу якої входять представники ДП "Інститут Київгенплан" та КО "Київзеленбуд".

В реалізації проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ" виділено чотири фази - "Аналіз", "Планування", "Розробка", "Запровадження". В складі даної роботи виконується фаза "Аналіз". Рішення щодо виконання фаз "Планування", "Розробка" та "Запровадження" приймаються після завершення фази "Аналіз".

Структурно до комплексу організацій, що забезпечують збереження та розвиток зелених насаджень м. Києва, входять:

1. Підрозділи та КО "Київзеленбуд" (16):

1) КП по утриманню зелених насаджень (всього 10 підприємств);

2) Лісопаркові господарства (всього 3);

3) Міська станція захисту рослин;

4) Міський декоративний розсадник "Теремки";

5) Комунальне об'єднання "Київзеленбуд" (управління).

2. Структурні підрозділи КМДА, зокрема Управління екології та природних ресурсів;

3. Підприємства, що забезпечують виконання обстежень зелених насаджень;

4. Проектні організації, в першу чергу ДП "Інститут Київгенплан", що здійснюють проектування озеленених територій.

Функціонування характеризується низьким ступенем автоматизації та інформатизації. Для вирішення задачі інформатизації діяльності підрозділів КО "Київзеленбуд" пропонується в процесі розробки "Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва...", виконанні інвентаризаційних робіт розробити проект і реалізувати автоматизовану інформаційно-аналітичну систему зеленого господарства.

Метою створення та функціонування АІАС ЗГ є забезпечення конституційних прав громадян на безпечне та комфортне середовище проживання, а також збереження об'єктів зеленого господарства міста Києва. Для досягнення зазначеної мети АІАС ЗГ повинна забезпечувати управління та структурні підрозділи КО "Київзеленбуд", підрозділи міської адміністрації, суб'єктів містобудівної та інвестиційної діяльності актуальною, комплексною, достовірною, нормативно визначеною інформацією про об'єкти зеленого господарства та природно-заповідного фонду, їх межі і характеристики.

Основними задачами АІАС ЗГ є:

1. накопичення та систематизація даних (типізація, класифікація), отриманих в ході інвентаризації зелених насаджень, зокрема встановлення меж і класифікаційних параметрів;

2. облік озеленених територій та об'єктів зеленого господарства;

3. делімітація меж об'єктів зеленого господарства;

4. облік змін, що відбуваються з озелененими територіями і об'єктами зеленого господарства в процесі їх експлуатації та внаслідок дії природних і антропогенних факторів;

5. оцінка стану довкілля;

6. отримання вихідних даних при експлуатації та проектуванні об'єктів зеленого господарства.

Загальна інформаційна модель предметної області та функціонування системи представлена на мал. 11.1.

____________

* Використано досвід Москви.

Проведення комплексної інвентаризації озеленених територій м. Києва при розробці "Програми..." передбачає накопичення значного обсягу інформації, яка потребує, в першу чергу, обробки, систематизації та узагальнення.

У зв'язку із значними обсягами інформації пропонується вже на першому етапі робіт застосувати комп'ютеризовані засоби збору, накопичення, обробки та узагальнення даних інвентаризації, що повинно забезпечити оперативність виконання робіт та об'єктивність узагальнених оцінок. У подальшому накопичена база даних і програмно-технічні засоби можуть скласти основу автоматизованої системи.

Комп'ютеризовані засоби проведення інвентаризації озеленених територій повинні представляти собою автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, що включає структуровані та неструктуровані дані, графічну інформацію, інформацію про просторове положення об'єктів, а також розвинуті засоби доступу до даних, включаючи засоби аналізу (у т. ч. просторового). Дані та засоби системи повинні забезпечувати доступ до інформації для структурних підрозділів Київзеленбуду, спеціалістів управлінь КМДА (управління екології, Головного управління архітектури та містобудування, інших), а також для фахівців предметної області: біологів, екологів, проектувальників та інших зацікавлених осіб - інвесторів, забудовників, землекористувачів.

Основу АІАС складає база даних (БД). Специфіка даних, що описують предмет обліку і зберігаються в БД, накладає деякі обмеження на вибір системи управління базами даних (СУБД). До таких обмежень слід віднести необхідність підтримки засобами СУБД:

I. об'єктно-реляційної структури даних;

II. просторових даних і засобів просторового аналізу;

III. як структурованих, так і неструктурованих даних, у т. ч. мультимедійних;

IV. багатокористувачевого та платфомно-незалежного інтерфейсу доступу до даних;

V. розподілення прав доступу до даних.

Особливо слід відмітити просторово-орієнтований характер даних, що робить необхідним застосування засобів геоінформаційних систем (ГІС).

При розробці концептуальної структури АІС МКМ враховано наступні особливості даної системи:

I. в системі циркулює значний обсяг (більше 50 %) просторових даних;

II. користувачі системи мають різні рівні доступу до даних, при цьому основна маса користувачів має права лише для отримання даних;

III. запропоновані технічні рішення повинні передбачати перспективу включення АІС до загальноміської муніципальної інформаційної системи та інтеграцію з інформаційними системами виконавчих органів міської ради та комунальних служб;

IV. очікуваний строк експлуатації системи - не менше 10 років.

Загальні принципи побудови АІАС ЗГ

АІС МКМ будується на основі трьох основних принципів: масштабованості, відкритості та надійності.

Масштабованість передбачає досягнення розумного балансу між відсутністю обмежень на розширення системи як по обсягу даних, так і по кількості користувачів, та мінімальними стартовими затратами по запровадженню системи.

Відкритість системи передбачає забезпечення обміну даними між АІС МКМ та популярними інструментальними СУБД та ГІС без втрат. Крім того, повинна забезпечуватись можливість розширення функціональності системи Замовником з використанням поширених засобів програмування. Використання закритих форматів та унікальних і застарілих мов програмування не допускається.

Надійність передбачає як технічну стійкість системи при відмові її окремих компонент, так і надійність самого програмно-технічного рішення. Друга частина даного поняття передбачає використання базових програмно-апаратних засобів відомих на ринку ІТ виробників.

Концептуальна структура АІАС ЗГ

Структурно АІАС ЗГ повинна включати три основні компоненти: сховище даних, інструментальну ГІС та систему публікації даних. Структурна схема представлена на мал. 11.2.

В АІАС ЗГ передбачається використання єдиного сховища даних на основі СУБД промислового типу для зберігання як структурованих (просторові та атрибутивні дані, числові дані предметної області), так і неструктурованих даних (растрові зображення, текст, відеодані, бінарні дані). При цьому для просторових даних забезпечується принцип "один об'єкт - один запис". СУБД повинна підтримувати використання стандартних запитів SQL. Розподіл повноважень користувачів по доступу до даних реалізується на рівні СУБД.

Система публікації даних забезпечує прямий, децентралізований, санкціонований доступ до єдиного сховища даних з можливістю публікації просторових, атрибутивних, графічних та інших даних через Internet/Intranet, з переглядом за допомогою стандартного броузера або спеціалізованих клієнтських програмних продуктів, реалізованих з використанням стандартних мов програмування. Система публікації забезпечує обмежений доступ "на читання" та внесення даних до сховища. Системою публікації реалізується проста фіксована логіка просторового та атрибутивного аналізу з видачею фіксованого набору результуючих документів (таких як паспорт об'єкта, звіти встановлених форм, фрагмент плану).

Для прямого, ефективного і повного доступу до просторових даних, а також для внесення просторових даних до сховища даних використовується інструментальна ГІС.

Дана концептуальна структурна схема може бути реалізована на основі різних наборів програмних продуктів як відомих виробників програмного забезпечення, так і унікальних розробок. З огляду на необхідність реалізації принципів, викладених вище, як найбільш доцільні пропонуються наступні три варіанти технічного вирішення АІАС ЗГ:

I. Реалізація АІАС ЗГ на основі лінійки програмних продуктів ArcGIS 8.3 ( див. мал. 11.3 );

II. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктів Autodesk/Intergaf ( див. мал. 11.4 );

III. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктів з відкритим кодом ( див. мал. 11.5 ).

Основні етапи реалізації АІАС ЗГ

Реалізація АІАС ЗГ м. Києва передбачається в ході проведення комплексу робіт з розробки "Програми..." і включає наступні етапи (фази) робіт:

I. Розробка Концепції АІАС ЗГ м. Києва (фаза АНАЛІЗ);

II. Розробка Технічного завдання на програмно-технічні засоби АІАС ЗГ м. Києва (фаза ПЛАНУВАННЯ);

III. Розгортання пілотного макету АІАС ЗГ м. Києва на базі розробника (як варіант - на базі АІС ДП "Інститут Київгенплан"), генерація баз даних, адаптація програмного забезпечення та інформаційних ресурсів (фаза РОЗРОБКА);

IV. Розгортання програмно-технічних засобів системи в структурних підрозділах КО "Київзеленбуд", введення системи в промислову експлуатацію, навчання користувачів (фаза ЗАПРОВАДЖЕННЯ).

I. вихідних умов та оточення, в якому передбачається реалізація проекту;

II. існуючої виробничої архітектури, що забезпечує розвиток та збереження зелених насаджень м. Києва;

III. структур даних та інформаційних потоків, що описують інформаційну модель зеленого господарства;

IV. сучасних технологічних та організаційних рішень, що можуть знайти застосування в автоматизованій інформаційній системі зеленого господарства;

V. результатів попередніх етапів автоматизації КО "Київзеленбуд" та відповідних заходів, передбачених міською Програмою інформатизації;

та раціоналізація виробничої архітектури з визначенням мети створення та основних задач автоматизованої інформаційної системи.

Термін "виробнича архітектура" в контексті даного документа позначає скоординований єдиний технологічний план інформаційної інфраструктури, що базується на цілісності технологічного процесу і на комплексному підході, чітко націленому на досягнення кінцевої мети.

Аналіз та раціоналізація інформаційної моделі автоматизованої інформаційної системи зеленого господарства повинна проводитись в комплексі з розробкою основної частини Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва та з врахуванням інвентаризаційних матеріалів, що будуть отримані в ході роботи.

На основі аналізу та раціоналізації формулюється архітектура автоматизованої інформаційної системи, виділяються основні підсистеми та модулі, приймаються рішення відносно функціональних можливостей системи та пріоритетів, щодо їх реалізації. З трьох запропонованих в п. 2.3 варіантів обирається (з відповідним обгрунтуванням) основний варіант, який пропонується до реалізації. Складається попередня програма робіт щодо реалізації програмно-технічних засобів автоматизованої системи.

Під час розробки Концепції доцільно також обгрунтувати та оформити у вигляді рекомендацій:

I. вимоги до базового програмного забезпечення (операційна система, СУБД, ПС, засоби забезпечення інформаційної безпеки, протоколи обміну даними);

II. вимоги до складу засобів просторової прив'язки даних та цифрових картографічних матеріалів;

III. вимоги до апаратної частини;

IV. вимоги до каналів передачі інформації;

V. вимоги до підсистеми захисту інформації та розподілу прав доступу;

VI. вимоги до розгортання та підтримки системи;

VII. вимоги до підготовки користувачів.

В Концепції уточнюються вартісні показники реалізації АІАС ЗГ з врахуванням вибраного варіанту реалізації та уточнених вимог до програмно-технічного забезпечення.

Концепція завершується формулюванням основних ризиків щодо реалізації системи та заходів по їх мінімізації.

Концепція оформляється як окремий документ у вигляді пояснювальної записки обсягом до 30 сторінок. Для ілюстрації основних рішень виконуються схеми та креслення (до 3), інші необхідні ілюстрації виконуються у вигляді малюнків в основному тексті.

При розробці Концепції доцільно розробити прототип автоматизованої інформаційної системи, на якому провести апробацію основних організаційно-технічних рішень. Прототип повинен демонструвати базову функціональність автоматизованої системи без деталей реалізації та обґрунтовувати вибір програмно-технічної платформи.

Доцільність та зміст наступних етапів (фаз) проекту уточнюється за результатами розгляду та затвердження Концепції Замовником.

Оцінка вартості робіт

На основі аналізу аналогів:

I. АІС ДП "Інститут Київгенплан";

II. Екологічна геоінформаційна система збереження природного комплексу центральної частини Москви;

та маркетингових досліджень загальна вартість робіт по реалізації АІАС ЗГ м. Києва може бути визначена на рівні 800 тис грн. Розподіл коштів за напрямками витрат представлено в таблиці 27.

Першочерговим завданням у сфері правового забезпечення та регулювання розвитку зеленої зони є неухильне виконання вимог Земельного, Лісового та Водного кодексів, Законів "Про курорти", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд", "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки", "Про охорону культурної спадщини", "Про рослинний світ", "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, містобудівних норм (ДБН 360-92**), рішень Генерального плану м. Києва на період до 2020 року щодо нецільового використання, відведення (вилучення) не за призначенням і протиправної забудови озеленених територій загального користування, рекреаційних, оздоровчих (курорти "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа"), природно-заповідних і лісопаркових (рекреаційні ліси) територій.

Враховуючи кризовий стан мережі озеленених територій міста і світовий досвід вирішення проблем збереження та удосконалення зелених зон, необхідна розробка наступних правових документів загальнодержавного та міського рівнів:

- Закону "Про озеленені території загального користування рекреаційного призначення та рекреаційні ліси I групи, що підлягають особливій охороні" з наданням їх планувальним межам статусу "зелених ліній", аналогічних статусу червоних ліній забудови;

- Закону "Про містобудівну діяльність на територіях зеленої зони м. Києва" з визначенням правових засад і режимів регулювання містобудівної діяльності та вимог до проектної документації;

- зонінгових правил (цільових режимів, обмежень і заборон) використання озеленених, рекреаційних, курортно-оздоровчих і природно-заповідних територій Києва;

- Положення про службу моніторингу, кадастру та планування розвитку території зеленої зони і рекреаційної сфери міста".

Оцінка орієнтовної вартості робіт щодо розвитку зеленої зони міста на період до 2010 р. подана в таблиці 28.

Основні показники очікуваних результатів реалізації Програми з прогнозним розподілом по джерелам фінансування наведені в таблиці 29.

____________

* Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".