Про затвердження Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва у м. Києві на період до 2015 року

Скорочення існуючого розриву між Україною та найбільш розвиненими країнами світу потребує прискореного реформування секторів, пов'язаних з розвитком людського потенціалу. Головні конкурентні переваги забезпечуються високим рівнем розвитку сфер господарювання, безпосередньо пов'язаних з життєдіяльністю людини. У Києві потребує активізації розвиток малого та середнього підприємництва у таких сферах: транспорт, туризм, готельно-ресторанне та житлово-комунальне господарство, освіта та охорона здоров'я.

Підтримку суб'єктів малого та середнього бізнесу, задіяних у пріоритетних сферах господарювання, передбачається здійснювати за принципом "селективності", тобто пріоритетного спрямування на їх розвиток трудових, майнових, фінансових, інформаційних ресурсів міста.

5.1. Забезпечення дотримання принципів державної регуляторної політики

Досягнення визначеної Стратегією мети потребує кардинальних змін у відносинах бізнесу та влади. Підвалини таких змін закладено Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Органами влади м. Києва забезпечується здійснення державної регуляторної політики згідно з положеннями Закону. Однак, реалізація кожного із стратегічних пріоритетів залежить від повноти та якості виконання положень державної регуляторної політики як регуляторними органами, так і суб'єктами господарювання та їх об'єднаннями.

Зокрема, для активізації розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва у пріоритетних галузях та сферах органам місцевої влади із залученням об'єднань підприємців необхідно провести ретельний перегляд усіх діючих нормативно-правових актів міського та районного рівнів з метою спрощення правил, скасування зайвих вимог та підвищення привабливості цих сегментів ринку.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- забезпечення прозорості діяльності регуляторних органів під час підготовки, прийняття та перегляду регуляторних актів;

- проведення моніторингу результативності прийнятих регуляторних актів;

- підготовка пропозицій центральними органами влади щодо удосконалення законодавства у сфері господарської діяльності;

- залучення підприємницької громадськості до прийняття владних рішень, конструктивна співпраця органів влади та громадських об'єднань підприємців;

- проведення соціологічних та аналітичних досліджень щодо стану та проблем регулювання бізнесу, врахування думки підприємців та науковців при підготовці проектів регуляторних актів;

- перехід від формального до якісного і в повному обсязі виконання положень Закону ;

- підвищення рівня професіоналізму регуляторних органів та громадських об'єднань підприємців щодо здійснення державної регуляторної політики;

- проведення активної антикорупційної діяльності.

5.2. Удосконалення процедур започаткування бізнесу

Процедури державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюються у районних у м. Києві органах реєстрації згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", практично не є бар'єром при започаткуванні бізнесу. У всіх районах створені належні умови функціонування інституту державних реєстраторів.

Однак, не втрачає актуальності необхідність постійного підвищення кваліфікації державних реєстраторів, а також спрощення доступу майбутніх підприємців до необхідної інформації щодо процедур державної реєстрації. Потребує удосконалення процедура відкриття рахунків суб'єктів господарювання в банківських установах, що є необхідним кроком для початку роботи.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- забезпечення функціонування та постійна актуалізація міської комп'ютерної мережі районних консультаційних пунктів підтримки починаючого підприємця;

- проведення семінарів-тренінгів для державних реєстраторів;

- моніторинг проблем, що виникають у процесі державної реєстрації та їх вирішення;

- надання пропозицій центральним органам влади щодо удосконалення нормативно-правової бази процедур започаткування бізнесу.

5.3. Прискорення реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності в місті

Після набрання чинності у січні 2006 року Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності", яким започатковано реформу дозвільної системи, у всіх 10 районах міста створено дозвільні центри. За два роки роботи ними видано близько 40 тис. дозволів. Процедура видачі значно прискорилась, за рахунок чого підприємці мали змогу зекономити і робочий час, і витрати на оплату праці.

Здійснено ряд заходів із створення міського дозвільного центру ("Єдиного офісу"). Оскільки це питання Законом не врегульовано, то дозвільний центр створено відповідним рішенням Київради. "Єдиний офіс" (управління з надання дозвільних та адміністративних послуг Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва) розпочав свою роботу з 1 листопада 2007 року.

Проте, досі залишаються невирішеними такі проблеми:

- відсутність чітко визначеного переліку документів дозвільного характеру із зазначенням дозвільних органів, які їх видають;

- відсутність стандартів процедур підготовки та видачі документів дозвільного характеру;

- важковиконувані вимоги до підприємців щодо підготовки надмірної кількості документів;

- неофіційні платежі, які часто супроводжують процес одержання дозволів.

Крім того, проведення дозвільної реформи гальмується через інертність дозвільних органів, які не поспішають передавати частину своїх функцій дозвільним центрам.

Для того, щоб суб'єкти малого та середнього підприємництва були спроможні дотримуватись вимог суспільної безпеки, необхідно докорінно змінити підхід держави до надання дозволів, а саме: впровадити мінімальний та чіткий перелік простих та зрозумілих вимог, які будуть обов'язковими для підприємців і виконання яких буде жорстко контролюватися державою.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- підвищення ефективності діяльності районних дозвільних центрів за рахунок залучення до взаємодії всіх місцевих дозвільних органів;

- розгортання в повному обсязі роботи міського дозвільного центру;

- розробка стандартів дозвільних процедур на всі види дозволів;

- інформаційна підтримка підприємців з питань отримання дозволів через засоби масової інформації, веб-сайти, друковану літературу;

- проведення круглих столів та семінарів для адміністраторів з проблемних питань реформування дозвільної системи.

5.4. Впровадження нової ідеології здійснення нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Система перевірок в Україні має тотальний характер, тобто суб'єкти господарювання, діяльність яких передбачає незначні ризики для суспільства, перевіряються на рівні з тими, які мають потенційно високі ризики. Перевірки надто часті та тривалі. Контролюючі органи не тільки перевіряють занадто велику кількість підприємств, але й можуть проводити перевірки одного й того ж суб'єкта господарювання кілька разів на рік.

У грудні 2007 року набрав чинності Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", впровадження якого надасть можливість провести реформу системи державного контролю.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розробка контролюючими органами критеріїв поділу суб'єктів господарювання на групи ризику за ступенем небезпеки для суспільства і довкілля та визначення граничної частоти і тривалості перевірок для кожної групи;

- впровадження єдиних процедур перевірок та правил оформлення їх результатів;

- оптимізація вимог, виконання яких перевіряється контролюючими органами, шляхом перегляду та відміни тих, які не відповідають сучасним умовам;

- розширення роз'яснювальної, консультаційної та профілактичної роботи, в т. ч. підвищення інформованості підприємців щодо норм та регламентів діяльності контролюючих органів;

- розвиток системи правового забезпечення діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва та допомоги у взаємовідносинах з контролюючими органами.

5.5. Сприяння поглибленню та прискоренню інноваційного розвитку малого та середнього підприємництва

На сьогодні суб'єкти господарювання не мають достатньої економічної мотивації у вирішенні завдань технологічної та структурної модернізації виробництва, освоєння нових товарних ринків. Водночас стратегічним орієнтиром економічного розвитку міста є домінування інноваційної складової. Тому місцеві органи влади мають сприяти створенню та впровадженню малим і середнім бізнесом інновацій, організації процесів трансферу технологій, формуванню ефективної взаємодії установ, підприємств та організацій у галузі науки, освіти, виробництва та фінансово-кредитній сфері.

Для виконання таких завдань у Києві створено Центр високих технологій та інновацій, функціонує інтернет-портал "Інноваційний міст", проводяться навчально-освітні заходи з підвищення кваліфікації підприємців щодо управління інноваційними ризиками, видано каталог інвестиційних та інноваційних пропозицій наукових організацій.

Однак, рівень розвитку малого та середнього підприємництва в інноваційній сфері залишається низьким.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- формування інституційного середовища, яке дозволяє кооперувати зусилля влади, науки, бізнесу шляхом створення науково-виробничих кластерів;

- підвищення освітнього рівня менеджменту у сфері інноваційної діяльності;

- спрощення доступу до інформації щодо інноваційних проектів, нових технологій та ін.;

- сприяння комерціалізації технологій для малого та середнього бізнесу;

- розвиток міжнародного та міжрегіонального співробітництва у сфері інновацій;

- рекламна та виставкова діяльність, спрямована на просування науково-технічних розробок та наукоємної продукції на регіональні та зарубіжні ринки;

- сприяння розвитку інноваційної інфраструктури, складовими якої є технопарки, бізнес-інкубатори, центри комерціалізації технологій, венчурні фонди та ін.

5.6. Розширення масштабів підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва із впровадження систем менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами

Очікуваний вихід української економіки у світовій торговельно-економічний простір потребує масштабного впровадження суб'єктами малого та середнього бізнесу міжнародних систем управління якістю.

Не маючи системи менеджменту якості, сертифікованої на відповідність міжнародним стандартам ISO, підприємці не можуть реально конкурувати не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Враховуючи високу вартість побудови такої системи, малий та середній бізнес потребує державної підтримки.

За сприяння міськдержадміністрації Київською торгово-промисловою палатою здійснюються заходи із залученням коштів міського бюджету з розробки систем менеджменту якості відповідно до міжнародних стандартів ISO 9000 на підприємствах-дипломантах програми "Київська якість". Однак, такими заходами охоплено незначну кількість підприємств.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- збільшення обсягів фінансової підтримки малих та середніх підприємств у здійсненні ними заходів із впровадження міжнародних систем управління якістю;

- створення системи інформаційно-консультативного забезпечення малого та середнього підприємництва щодо розробки, впровадження і сертифікації систем якості.

5.7. Вдосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності

Удосконалення системи інформаційного забезпечення малого та середнього підприємництва має будуватись на таких принципах: актуальність, вичерпність та доступність.

Для надання інформаційної підтримки підприємцям у м. Києві створені спеціалізовані інтернет-ресурси, видаються та безоплатно розповсюджуються брошури з актуальних питань підприємництва, виходять в ефір телепрограми, проводяться семінари, круглі столи та ін.

Водночас, необхідно створити таку мережу, яка б забезпечувала повсюдний доступ підприємців до інформації, суттєвої з точки зору здійснюваної ними господарської діяльності. Актуальними залишаються завдання забезпечення доступності інформації щодо вільних приміщень комунальної власності та земельних ділянок, проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт, послуг за рахунок бюджету, стратегічних планів розвитку міста.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розширення обсягів та напрямків інформування суб'єктів малого та середнього підприємництва з урахуванням необхідності їх швидкого пристосування до зростаючої конкуренції;

- збирання, концентрування та обробка інформації у спеціалізованих центрах з подальшим доведенням її до підприємців через засоби масової інформації, мережу інтернет, друковані видання;

- проведення круглих столів та семінарів з актуальних питань підприємництва;

- розвиток безоплатних для підприємців консультативних послуг;

- видання друкованих та електронних посібників з питань підприємницької діяльності.

5.8. Розвиток ринку фінансових послуг

Доступність фінансово-кредитних ресурсів є одним з основних чинників розвитку економіки. Зростання конкурентоспроможності неможливе без капіталовкладень, а це у свою чергу потребує розвитку ринку фінансових послуг.

У Києві з 2001 року згідно з рішенням Київської міської ради діє механізм фінансової допомоги суб'єктам господарювання шляхом часткового відшкодування за рахунок коштів міського бюджету відсотків по отриманих кредитах. Результатом такої підтримки є розширення діяльності суб'єктів підприємництва, створення нових робочих місць.

Однак, це лише один із можливих напрямів фінансової підтримки малого та середнього підприємництва. Потребує розвитку мережа небанківських фінансових установ, а саме: кредитних спілок, де можна отримати кредит за кілька днів або навіть годин; фондів підтримки підприємництва, які б надавали гарантії суб'єктам малого та середнього бізнесу для отримання кредитів; лізингових компаній, завдяки яким можна оновити основні фонди. У світовій практиці одним із найефективніших механізмів, який дозволяє акумулювати ресурси дрібних інвесторів та спрямовувати їх у найперспективніші галузі економіки, є інститути спільного інвестування, різновидом яких є венчурні фонди. Сприяння розвитку цих джерел фінансових ресурсів є ще одним завданням органів влади. Розвиток цивілізованого бізнесу передбачає також підвищення ролі страхування як ефективного захисту діяльності підприємців.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері розвитку мікрокредитування;

- удосконалення міської програми фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання;

- сприяння створенню в м. Києві кредитно-гарантійної установи (фонду);

- розширення співпраці з учасниками ринку фінансових послуг щодо визначення шляхів розвитку системи фінансового забезпечення малого і середнього підприємництва;

- удосконалення інформаційно-освітнього забезпечення підприємців з питань кредитування;

- розробка та реалізація механізму компенсації витрат суб'єктів малого та середнього підприємництва по лізингових операціях, на патентно-ліцензійну діяльність;

- формування системи інформаційно-консультативного забезпечення малого та середнього підприємництва щодо розвитку ринку страхових послуг;

- організація конкурсу бізнес-проектів підприємців-початківців з подальшим наданням переможцям фінансової підтримки.

5.9. Розбудова ефективної інфраструктури підтримки підприємництва

Столиця України характеризується досить високим рівнем розвитку інфраструктури підтримки підприємництва. Поміж інших об'єктів працює комунальне підприємство "Київський міський бізнес-центр" та районні інформаційно-консультаційні центри, створені за сприяння міської влади; Київський ресурсний центр, діяльність якого спрямовано на налагодження взаємозв'язків підприємців та оптимізацію доступу до інформації щодо ресурсів, необхідних для провадження підприємницької діяльності в місті Києві, в т. ч. кадрових; Міжрегіональний маркетинговий центр "Київ - Москва", завдяки діяльності якого підприємці мають змогу скористатися інформацією про підприємства, товари, бізнес-проекти тощо в інших регіонах та опублікувати інформацію про свою діяльність. Завданням місцевих органів влади є не тільки сприяння розширенню мережі інфраструктури, а й забезпечення взаємодії її об'єктів, організація обміну між ними інформацією та аналітичними матеріалами.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- створення центрів ділової активності у віддалених від центру районах міста;

- створення та координування діяльності бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, інформаційних центрів сприяння підприємництву;

- залучення об'єднань підприємців до вирішення соціально-економічних проблем міста;

- проведення громадських та ділових заходів спільно з підприємцями, їх громадськими об'єднаннями та організаціями інфраструктури підтримки підприємництва.

5.10. Удосконалення системи організаційно-освітніх заходів з питань здійснення підприємницької діяльності

У м. Києві - єдиному з регіонів України - впроваджено міську освітню програму для підприємців та управлінських кадрів у сфері підтримки підприємництва, яка наполовину фінансується з міського бюджету. Реалізується також програма перепідготовки управлінських кадрів у сфері підприємництва "Українська ініціатива".

Завданням органів влади є формування системи розповсюдження знань у сфері підприємництва за принципом "навчання протягом життя".

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- розвиток навчальних програм з основ підприємництва у загальноосвітніх та професійних закладах освіти;

- розширення співпраці з вищими навчальними закладами з питань впровадження освітніх програм для підприємців;

- надання освітніх послуг спеціалістам у пріоритетних сферах діяльності;

- підвищення кваліфікації працівників інформаційних центрів, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів;

- створення умов для удосконалення форм і методів навчання молоді основам підприємницької діяльності;

- удосконалення та розширення діючих освітніх програм з питань діяльності підприємств на зарубіжних ринках;

- впровадження в практику бізнес-освіти сучасних інформаційних технологій.

5.11. Підвищення соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва

Згідно з прийнятим у світі визначенням соціальна відповідальність бізнесу трактується як сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу. При цьому органи місцевої влади мають відігравати ключову роль у збалансуванні інтересів бізнесу і громади.

Соціальна відповідальність включає:

добросовісну сплату податків;

дотримання норм чинного законодавства;

забезпечення вироблення якісної продукції, надання якісних послуг та

їх реалізація за обгрунтованими цінами;

турботу про здоров'я працівників, підвищення їх фахового рівня за

рахунок підприємця;

своєчасну виплату заробітної плати найманим працівникам;

екологічні питання (охорона довкілля);

активну участь (грошовими внесками або безпосередньо) у благоустрої міста;

спонсорську допомогу.

Інструментами реалізації цього напряму Стратегії є:

- підвищення моральності підприємців у сфері трудових відносин;

- забезпечення екологізації підприємницької діяльності;

- розширення благодійної та меценатської діяльності;

- проведення заходів з підвищення соціального статусу та престижу підприємців;

- надання преференцій органами влади для заохочення соціально-орієнтованої діяльності суб'єктів малого та середнього бізнесу.

Період реалізації Стратегії розподіляється на два етапи:

I етап - 2008 - 2012 роки;

II етап - 2013 - 2015 роки.

Особливістю I етапу є пріоритетне спрямування ресурсів на розвиток малого та середнього підприємництва у сферах, задіяних у проведенні чемпіонату Європи 2012 року з футболу, та на реалізацію заходів з адаптації бізнесу до умов членства України в СОТ.

Пріоритетами II етапу є прискорення інноваційних перетворень та підвищення ефективності функціонування суб'єктів малого і середнього підприємництва у соціальній сфері.

Реалізація Стратегії передбачає задіяння комплексу правових, організаційних, фінансових, інформаційних та науково-методичних механізмів.

Правовий механізм реалізації Стратегії передбачає:

- надання пропозицій центральним органам влади щодо внесення змін до діючих та прийняття нових законодавчих актів, які регламентують податкову і бюджетну політику, державну реєстрацію суб'єктів господарювання, контрольно-дозвільну та фінансово-кредитну системи, інвестиційну та інноваційну діяльність тощо;

- підготовку та прийняття нормативно-правових актів органів виконавчої влади міста та місцевого самоврядування щодо регулювання актуальних питань підприємницької діяльності.

Прийняття необхідних регуляторних актів має забезпечити створення стабільного та передбачуваного бізнес-середовища шляхом встановлення простих, чітких, єдиних для всіх суб'єктів господарювання правил гри та забезпечення їх загального дотримання.

Організаційне забезпечення Стратегії полягає в розробці дворічних Київських міських програм підтримки малого та середнього підприємництва, які включають заходи з реалізації відповідної програми з визначенням виконавців та термінів виконання. Передбачається проведення щоквартального моніторингу реалізації програмних заходів.

Реалізація Стратегії та відповідних міських програм здійснюватиметься з широким залученням об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, в тому числі громадських організацій промисловців і підприємців, об'єднань підприємців, організацій роботодавців. У процесі розробки, прийняття та виконання рішень органів влади передбачається використовувати дієвий механізм співпраці органів влади з представниками громадськості.

Координацію діяльності з реалізації Стратегії проводитиме Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії передбачається здійснювати за рахунок використання коштів міського та районних бюджетів, залучення банківських і небанківських фінансово-кредитних установ, інститутів спільного інвестування, а також власних коштів суб'єктів підприємництва. Джерела та обсяги фінансування визначаються у міських та районних програмах розвитку малого та середнього підприємництва

Інформаційний механізм реалізації Стратегії включає:

- збирання та узгодження статистичної, нормативної, програмної, прогнозно-аналітичної інформації з різних джерел;

- аналіз стану та тенденцій розвитку малого та середнього підприємництва в контексті соціально-економічного розвитку Києва та України;

- відкритість та прозорість діяльності органів влади міста та районів, регулярне інформування громадськості щодо результатів реалізації Стратегії. Особлива увага приділятиметься широкому розповсюдженню інформації про міжнародні, державні, міські, районні або приватні програми, в реалізації яких можуть брати участь суб'єкти малого та середнього підприємництва.

Науково-методичне забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься із залученням наукових та навчальних закладів. Забезпечуватиметься надання науково-методичної допомоги фахівцям органів місцевої влади з питань реалізації Стратегії, а також проведення навчальних заходів із залученням представників підприємницької громадськості.

Розвиток партнерських відносин влади та бізнесу сприятиме підвищенню конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва, його внеску у зростання економічних та соціальних показників розвитку міста.

Підвищиться інноваційна активність суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Збільшиться кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, в послугах яких підприємці мають найбільшу потребу: центрів ділової активності, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, фондів підтримки підприємництва, венчурних фондів, лізингових компаній.

Реформа контрольно-дозвільної системи дозволить забезпечити збалансування інтересів держави, громади і підприємців щодо регулювання і розвитку підприємницької діяльності.

За рахунок збільшення кількості підприємств, які впровадили системи менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами, підвищиться якість товарів і послуг суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Зростання кількості підприємців, охоплених бізнес-освітою, сприятиме впровадженню у сфері малого та середнього підприємництва ринкових методів управління, адаптованих до умов інтеграції у світове економічне середовище.

В результаті виконання комплексу заходів у визначених Стратегією напрямах очікується:

- збільшення кількості суб'єктів підприємництва, які сплачують податки, щорічно на 10 %;

- покращення структури кількості суб'єктів підприємництва у бік збільшення частки юридичних осіб;

- зростання надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємництва щорічно не менше ніж на 25 %;

- щорічне створення у сфері малого та середнього підприємництва не менше 50,0 тис. нових робочих місць;

- збільшення частки зайнятих на малих і середніх підприємствах до загальної кількості зайнятих на підприємствах міста до 65 %;

- підвищення частки суб'єктів малого підприємництва у містообслуговуючих галузях та соціальній сфері.