6. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ МОДЕЛІ ПРОГРАМИ ЗА СУМАРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
Орієнтовний обсяг необхідних фінансових ресурсів з різних джерел, а також рівень фінансування за роками представлені у табл. 8 та на рис. 1 - 2.
Таблиця 8
Прогнозні показники та джерела фінансування
Загальний обсяг фінансування програми становить 7827 млн. грн. Фінансування передбачається здійснювати переважно за рахунок міського бюджету - 2572,69 млн. грн. (32,3 %), а також коштів інвесторів - 2336,48 млн. грн. (29,9 %), державного бюджету - 1757,79 млн. грн. (22,5 %), коштів підприємства - 1205,04 млн. грн. (15,4 %). Обсяги фінансування заходів програми поступово збільшуються, тому паралельно з цим зростають і кошти інвесторів, а також збільшується рівень інвестицій самого підприємства (ВАТ "АК "Київводоканал") у розвиток системи водопостачання.
На рис. 3 представлено співвідношення сумарного фінансування заходів з різних джерел по основних напрямах. Основні затрати з державного бюджету направлені на забезпечення споживачів питною водою гарантованої якості, оскільки саме це завдання носить загальнодержавне значення. Важливим напрямом фінансування з держбюджету також є підвищення надійності системи водопостачання. Фінансування заходів по енергозбереженню і раціональному використанню матеріальних ресурсів з державного бюджету мінімальне.
Кошти міського бюджету направлені, в першу чергу, на підвищення якості води та надійності функціонування системи. В той же час як власник системи м. Київ також зацікавлений і у підвищенні ефективності використання матеріальних і енергетичних ресурсів, тому з міського бюджету фінансується також частина заходів цього напряму.
Кошти підприємства, отримані за рахунок фінансової складової у тарифах, повинні направлятись насамперед на розвиток систем і підвищення їх надійності. Фінансування заходів інших напрямів з цього джерела передбачено в меншій мірі.
Що стосується коштів інвесторів, то програмою передбачається їх залучення, по-перше, в рамках міжнародних цільових програм з розвитку систем централізованого водопостачання (наприклад, отримання цільових кредитів міжнародних фінансових організацій), а, по-друге, залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів у заходи з енергозбереження, які мають порівняно незначний строк окупності.
На рис. 5 - 7 представлені обсяги фінансування основних піднапрямів програми за роками.
На рис. 5 представлено рівень фінансування основних напрямів програми по роках. Заходи з забезпечення гарантованої якості води проводять за окремими етапами. Перший етап спрямований на відновлення і реконструкцію систем водопостачання та їх елементів (до 2015 року), а другий (починаючи з 2016 року) - переважно на удосконалення технологій очищення води. Більша частина заходів з підвищення енергоефективності виконується до 2016 року, після чого їх доля у загальному обсязі фінансування програми скорочується. Обсяги заходів з підвищення надійності роботи систем навпаки поступово збільшуються і у 2020 році становитимуть більше 60 % загального фінансування програми.
Першочергові завдання, які пов'язані з забезпеченням споживачів питною водою гарантованої якості, включать розвиток децентралізованої системи водопостачання та збільшення ефективності знезараження. У 2014 - 2015 роках значні кошти будуть направлені на реконструкцію існуючих водоочисних станцій, а після цього розпочнеться виконання заходів з подальшого розвитку технологій очищення поверхневих вод.
У напрямі раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів у 2011 - 2013 роках основна увага зосереджується на економії питної води і скороченні витрат водоочисних станцій на власні потреби. У 2013 - 2015 роках реалізується комплекс заходів, направлених на зниження рівня неврахованих втрат з розподільної мережі.
Заходи з підвищення ефективності використання електроенергії реалізуються протягом усього періоду виконання програми.
Основні кошти в частині збільшення надійності систем водопостачання спрямовані на заміну і санацію водоводів і трубопроводів розподільної мережі. Враховуючи, що у теперішній час ці мережі хоча і вичерпали строк експлуатації, але у більшості випадків є не аварійними, у період до 2014 року в цей напрям вкладається порівняно незначна сума коштів. Після завершення першочергових заходів програми передбачається розпочати інтенсивне відновлення розподільних мереж.
Заходи зі створення системи резервного водопостачання реалізуються переважно у 2013 - 2014 рр., а з розвитку резервуарного парку - у 2014 - 2016 рр. Закупівля необхідної для експлуатації техніки, а також розвиток виробничих баз Водоканалу проводитимуться протягом 2011 - 2018 років.
7. ПІДГОТОВКА ТА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ ПРОГРАМИ З ВІДПОВІДНИМИ ДОДАТКАМИ ЗА ВСТАНОВЛЕНОЮ ФОРМОЮ
Текст програми та додатки до неї розроблені у відповідності до вимог Порядку розроблення державних цільових програм , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106.
Згідно зі статтею 24 вказаного документа проект програми повинен містити такі розділи:
- Мета програми
- Шляхи і способи розв'язання проблеми
- Завдання і заходи
- Очікувані результати, ефективність програми
- Обсяги та джерела фінансування.
Відповідно до ст. 25 назва програми, відомості про державного замовника, керівника та виконавців програми, строк виконання, прогнозні обсяги та джерела фінансування подаються у паспорті програми згідно з додатком 1. Оскільки на сьогоднішній день проводиться лише затвердження програми на регіональному рівні, неможливо визначити, яким чином (Законом України, постановою Кабінету Міністрів тощо) вона буде прийматись на державному рівні. Враховуючи, що це кардинально впливає на склад додатка, текстова частина паспорту програми в рамках цієї роботи не розробляється, а створюється лише таблична частина паспорту, яка включає фінансування заходів програми за роками (див. табл. 6).
Згідно зі ст. 26 у розділі "Мета програми" чітко і стисло визначається мета програми, яка повинна бути тісно пов'язана з проблемою, на розв'язання якої спрямована програма. Основна мета програми була обґрунтована і сформульована при формуванні структури (див. звіт за етапом 1 цієї роботи). В тексті програми мета представлена таким чином.
Мета програми полягає в задоволенні потреб споживачів у питній воді гарантованої якості відповідно до вимог чинних нормативних документів за доступною, економічно обґрунтованою ціною, забезпеченні сталого збалансованого розвитку систем централізованого і децентралізованого питного водопостачання м. Києва, підвищенні рівня безпеки об'єктів водопостачання, а також раціонального використання, збереження та охорони навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 27 у розділі "Шляхи і способи розв'язання проблеми" обґрунтовується вибір оптимального варіанту вирішення проблеми з урахуванням переваг та недоліків альтернативних варіантів.
На початку тексту цього розділу у програмі стисло охарактеризовано сучасний стан водопостачання м. Києва, об'єми забору і реалізації води, рівень втрат, співвідношення між кількістю води, отриманої з різних джерел водопостачання, тощо. Крім того, визначено основні недоліки існуючої системи водопостачання, а саме: невідповідність якості підземної та очищеної поверхневої води вимогам нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 ; суттєве старіння водоочисних споруд, насосного обладнання, мереж, резервуарів і т. д.; недостатня ефективність процесів очищення води, складність транспортування води, а також відзначено необхідність негайного вирішення проблеми негативного впливу на навколишнє природне середовище об'єктів водопроводу.
В тексті програми сучасний стан питання водопостачання м. Києва відображено таким чином.
У теперішній час населення міста повністю забезпечено централізованим питним водопостачанням. У 2009 році виробничі показники водопроводу становили: подача води - 339,6 млн. м-3/рік; реалізація води - 283,1 млн. м/рік (у т. ч. населенню 236,4 млн. м-3/рік); втрати та невраховані витрати води - 56,5 млн. м-3/рік.
Джерелами питного водопостачання м. Києва є поверхневі води річок Дніпро і Десна - 89 % та підземні води сеноманського та юрського водоносних горизонтів - 11 %.
У м. Києві створена розвинена система децентралізованого водопостачання, яка налічує 203 бювети з сумарною продуктивністю 1624 м-3/добу.
Питна вода, одержана після очищення на Дніпровській та Деснянській водоочисних станціях, за всіма показниками відповідає вимогам "ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая", але має відхилення від вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 (затверджений наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400) за рядом показників, у т. ч. каламутності, окислюваності, вмісту марганцю, алюмінію.
Аналогічна ситуація склалася і з підземною водою зі свердловин, які використовуються в системі централізованого водопостачання без попереднього очищення. В деяких свердловинах вода не відповідає вимогам вищевказаного ДСанПіН за показниками каламутності, вмісту амонію, заліза, марганцю, кремнію. Вода у децентралізованій системі водопостачання (бюветний комплекс) відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 є некондиційною за показниками каламутності, окислюваності, вмісту алюмінію, марганцю.
Значна частина водопровідних споруд, мереж та обладнання вже перевищили нормативний строк експлуатації, що призводить до зниження ефективності очищення питної води, підвищення витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, збільшення собівартості послуг.
Не вирішеним залишається питання екологічності процесу виробництва питної води, зокрема відсутність системи обробки утворюваних у технологічному циклі очищення промивних вод та осадів; використання для знезараження води сильнодіючої токсичної речовина - рідкого хлору, що створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
У цьому ж розділі також приведено перелік чинних програм розвитку водопостачання міста, з якими ця програма узгоджена.
Проблема забезпечення населення м. Києва якісною питною водою і надійного функціонування системи водопостачання має стратегічне значення і потребує комплексного вирішення з залученням усіх можливих джерел фінансування. Програма включає заходи Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки , а також: Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року. Заходи інших програм, спрямованих на розвиток системи водопостачання м. Києва, повинні бути узгоджені з цією програмою.
Основні шляхи і способи вирішення проблеми були докладно обґрунтовані під час виконання етапу 3. Коригування переліку заходів у зв'язку зі зміною ситуації в останні роки, а також формування остаточного переліку шляхів і способів було здійснено в рамках розділу 2 цього звіту. В тексті програми шляхи і способи вирішення проблеми питного водопостачання м. Києва представлені таким чином.
Мета програми досягається такими шляхами:
- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;
- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;
- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;
- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";
- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;
- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.
Забезпечення населення питною водою гарантованої якості:
- реконструкція існуючих очисних споруд Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій за рахунок:
- впровадження сучасних методів реагентної обробки води;
- реконструкції та удосконалення відстійників та фільтрів;
- реконструкції швидких фільтрів;
- удосконалення контролю якості води;
- реконструкції системи енергопостачання;
- підвищення ефективності знезараження води за рахунок:
- використання гіпохлориту натрію замість рідкого хлору;
- впровадження системи комплексного знезараження (сумісне застосування гіпохлориту натрію з озонуванням, УФ-опроміненням тощо);
- подальший розвиток систем очищення поверхневих вод за рахунок:
- удосконалення існуючих водозабірних споруд та будівництва реверсивного водозабору;
- видалення водоростей на мікрофільтрах на Дніпровській водоочисній станції;
- впровадження додаткових стадій очищення води;
- розвиток артезіанських водозаборів та впровадження при необхідності систем очищення підземної води;
- розвиток системи децентралізованого водопостачання за рахунок:
- впровадження установок локального доочищення води у дошкільних, шкільних та лікувальних закладах;
- модернізації бюветного водопостачання.
Підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів:
- раціональне використання електроенергії, в т. ч.:
- оптимізація режимів роботи розподільних мереж на основі гідравлічних розрахунків;
- здійснення зонування розподільних мереж;
- проведення енергоаудиту та заміни насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне;
- зниження втрат і неврахованих витрат води, в т. ч.:
- заміна запірно-регулюючої арматури на розподільних мережах;
- організація лабораторії пошуку витоків та несанкціонованих підключень до системи;
- створення багаторівневої системи обліку води;
- зменшення витрат води на власні потреби водоочисних станцій через:
- оптимізацію режиму промивки фільтрів;
- створення системи безперервного видалення осаду з відстійників;
- повторне використання промивних вод;
- заміну внутрішньомайданчикової арматури.
Підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів:
- заміна і санація водоводів та трубопроводів розподільної мережі;
- створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв;
- реконструкція і розвиток резервуарного парку;
- реконструкція існуючих насосних станцій та будівництво нових;
- підвищення рівня експлуатації водопровідної системи, в т. ч.:
- створення автоматизованої системи управління;
- розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу;
- закупівля спеціалізованих установок та обладнання для експлуатації систем;
- будівництво центральної хімбаклабораторії.
Забезпечення сталого розвитку ВАТ "АК "Київводоканал":
- приведення тарифів за надані послуги у відповідність до їх собівартості;
- відпрацювання оптимальної структури управління підприємством.
Підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання:
- підготовка та перепідготовка інженерно-технічних робітників та робочих, обмін передовим досвідом;
- підготовка спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води;
- регулярне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання.
Нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми:
- розробка концепції водопостачання міста з визначенням відповідальності за будівництво і експлуатацію системи децентралізованого водопостачання;
- проведення технологічних досліджень і визначення оптимальних режимів роботи очисних споруд;
- проведення гідравлічного розрахунку і розробка на його основі планів заміни насосного обладнання, арматури, перекладки трубопроводів;
- розвиток необхідної нормативної бази для нормального функціонування підприємства;
- розробка проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів водопостачання.
Згідно зі ст. 28 завдання і заходи з виконання програми , спрямовані на розв'язання проблеми і досягнення мети програми, визначаються за спеціальною формою додатка 2. Вказаний додаток вміщує перелік напрямів програми з обсягами фінансування за роками, причому, для зручності останні роки фінансування об'єднуються. Підготовлені таким чином дані представлені у табл. 9.
Крім того, в цьому ж пункті приводиться черговість виконання заходів програми. В цій програмі заходи розподілені на першочергові (виконуються у 2011 - 2012 рр.) та заходи на перспективу (виконуються, починаючи з 2013 року). В тексті програми це викладено таким чином.
Перелік завдань і заходів програми наведений у додатку 2. Розв'язання завдань та виконання заходів здійснюються у два етапи:
На першому етапі (2011 - 2012 рр.) виконуються невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також: заходи, необхідні для підготовки м. Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. На цьому етапі передбачається розпочати реконструкцію водоочисних станцій, систем обробки промивних вод; розробити та реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на насосних станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту та обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок доочищення води; затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.
На другому етапі (2013 - 2020 рр.) виконуються заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. На цьому етапі передбачається завершити реконструкцію водоочисних станцій з впровадженням сучасних методів очищення води; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження; скоротити використання підземної води в централізованій системі водопостачання міста і створити на їх основі систему резервного водопостачання; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання; забезпечити відповідність якості води у всіх бюветах встановленим вимогам та розширити мережу децентралізованого водопостачання.
Таблиця 9
Перелік завдань і заходів
Відповідно до ст. 29 у розділі "Очікувані результати, ефективність програми" подаються розрахунки кількісних та якісних показників (економічні, соціальні, екологічні, наукові тощо), яких передбачається досягти в результаті виконання програми, з обґрунтуванням їх ефективності. Розраховані показники подаються за формою згідно з додатком 3. Методика оцінки ефективності виконання програми розробляється державним замовником з урахуванням специфіки програми та кінцевих результатів.
У загальному плані результатом виконання програми повинно стати досягнення її основної мети, тобто забезпечення споживачів питною водою гарантованої якості (на рівні встановлених нормативів) в достатній кількості і за науково обґрунтовану ціну, підвищення надійності системи, а також запобігання негативному впливу об'єктів водопроводу на навколишнє природне середовище. Для більш конкретної чисельної оцінки досягнення цілі програми і у відповідності до форми додатка 3 Порядку розроблення державних цільових програм доречно розділити очікувані результати на економічні, соціальні та екологічні.
Очікувані результати виконання програми в економічній сфері не можуть бути оцінені шляхом визначення економічного ефекту, оскільки основною метою програми є насамперед підвищення якості води і надійності водопостачання, а раціональне використання ресурсів є лише другорядним напрямом, загальний економічний ефект від виконання програми може мати негативне значення. Але це пов'язано з покращенням якості послуг, тобто досягненням основних результатів у соціальній сфері.
Чисельно можуть бути оцінені заходи, спрямовані на економію енергетичних і матеріальних ресурсів. Так, за рахунок оптимізації розподільних мереж на основі гідравлічного розрахунку, проведення енергоаудиту насосних станцій та заміни насосного і силового обладнання на більш сучасне повинна досягатись щорічна економія електроенергії. Це може бути чисельно оцінено через показник питомих енерговитрат на 1 м-3поданої питної води, який внаслідок виконання програми передбачається щорічно зменшувати на 1 - 2 %. При цьому необхідно розуміти, що існує мінімальний технологічно обґрунтований рівень цих витрат, пов'язаний з об'єктивними факторами (наприклад, необхідністю подачі води на певну відстань і забезпечення встановленого нормативними документами значення тиску в кінцевій точці розподільної мережі). Тобто зниження рівня питомих енерговитрат може здійснюватись лише до цього значення. В противному разі це буде призводити до зменшення надійності роботи системи, що недопустимо.
За рахунок впровадження багаторівневої системи обліку води повинно відбуватися зменшення рівня витоків і неврахованих витрат принаймні на 10 % від діючого нормативного значення. Додаткова економія води може бути досягнута за рахунок впровадження схеми повторного використання промивних вод на водоочисних станціях. Це дозволить знизити витрати води на власні потреби ВОС не менше ніж на 30 %.
До важливих характеристик надійності роботи розподільної мережі відноситься показник питомої аварійності. Його значення є важливим як з економічного (витрати на ліквідацію аварії), так і з соціального (пов'язане з кількістю відключень абонентів) погляду. В результаті виконання заходів програми передбачається досягти значення цього показника не більше 45 аварій на 100 км трубопроводів нарік.
Крім того, в економічній сфері передбачається досягти прозорого формування тарифів за послуги водопостачання.
У соціальній сфері основним завданням є гарантування якості питної води і надійності її постачання населенню. Дуже важливим результатом у цій сфері є також створення системи автономного водозабезпечення, потрібної у випадках виникнення несприятливих або надзвичайних ситуацій у системах водопостачання. Ці показники не можуть бути виміряні чисельно.
В екологічній сфері передбачається припинити забруднення р. Дніпро внаслідок скиду неочищених промивних вод водоочисних станцій Києва. Крім того, передбачається забезпечити раціональне використання, а в подальшому і відновлення, запасів високоякісної питної води м. Києва.
Іншим важливим результатом виконання програми є відмова від використання газоподібного хлору, що дозволить запобігти небезпеці техногенної катастрофи у випадку аварій.
У тексті програми розділ подано таким чином. Додаток по формі 3 представлений в табл. 10.
