Про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки"

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки" та враховуючи пропозиції постійної комісії Київради з питань з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", Київська міська рада

1. Затвердити цільову програму "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", що додається.

2. Фінансування цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки" здійснювати за рахунок державних коштів, коштів міського бюджету, інвестиційних коштів та коштів ВАТ "АК "Київводоканал".

3. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно під час підготовки та внесення на розгляд Київради проекту Програми соціально-економічного розвитку м. Києва, проекту бюджету міста Києва враховувати потребу у видатках на виконання цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу і постійну комісію Київради з питань екологічної політики.

На основі зібраних вихідних даних, проведених на етапі 1, аналізу технічного та фінансового стану системи водопостачання м. Києва (етап 2) на етапі 3 було сформовано орієнтовний базовий перелік заходів, виконання яких спрямовано на стабілізацію та наступний розвиток системи водопостачання міста Києва.

Представлений у табл. 1 перелік заходів був розроблений у 2007 році, але через відсутність фінансування подальша розробка проекту програми була призупинена. Враховуючи, що в останні роки відбулися певні зміни, у теперішній час зазначений перелік потребує перегляду, уточнення та коригування.

Основними причинами необхідності коригування вказаного переліку є:

- внесення змін до Загальнодержавної програми "Питна вода України" , що відповідно до законодавства потребує коригування інших програм згідно із прийнятими змінами, що стосується і програми "Питна вода міста Києва";

- прийняття нових вимог до якості питної води в системах централізованого та децентралізованого водопостачання (Державні санітарні норм та правила Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , затверджені наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400);

- зміна пріоритетів розвитку систем централізованого і децентралізованого водопостачання м. Києва;

- подальше прогресуюче погіршення протягом 2007 - 2010 років технічного стану основних споруд і обладнання ВАТ "АК "Київводоканал";

- невідповідність фінансових показників програми умовам сьогодення внаслідок інфляційних процесів, що мали місце протягом останніх років.

У теперішній час здійснюється уточнення і перегляд Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки . Основними напрямами цієї програми визначені: охорона джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкція систем водопідготовки, а також нормативно-правове і науково-технічне забезпечення виконання програми. В напрямі охорони джерел питного водопостачання пріоритетними є заходи з упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, будівництва та реконструкції каналізаційних очисних споруд із застосуванням новітніх технологій та обладнання, реконструкції аварійних каналізаційних мереж (колекторів).

У напрямі розвитку і реконструкції систем водопідготовки окреслені такі заходи як впровадження установок доочистки питної води у системах централізованого водопостачання, в першу чергу, для водозабезпечення дошкільних, шкільних та лікувальних закладів, в тому числі у сільських населених пунктах, та встановлення пунктів розливу питної води; розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання; будівництво та реконструкція станцій водопідготовки, насамперед у населених пунктах, де вода має відхилення від встановлених санітарно-гігієнічних вимог до якості питної води і подається на підставі тимчасових дозволів Держспоживстандарту України.

Враховуючи, що одним з джерел фінансування заходів повинен бути Державний бюджет України, Загальнодержавною програмою "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки також визначаються пріоритети державної політики в цій сфері. Тому, основні напрями розроблюваної програми м. Києва повинні бути з нею узгоджені.

Враховуюче викладене, було проведене перегрупування заходів за такими основними напрямками:

- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;

- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;

- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";

- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;

- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.

З 1 липня 2010 року набрали чинності нові вимоги до якості питної води - ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" . Згідно з прийнятими у цьому документі показниками якості води питна вода, яка подається споживачам ВАТ "АК "Київводоканал", не відповідає встановленим вимогам по ряду показників. Практично постійно в очищеній поверхневій воді спостерігається перевищення показників каламутності, перманганатної окислюваності та деяких інших показників. Крім того, в підземній воді, а іноді у поверхневій, спостерігається перевищення допустимих значень за вмістом заліза, амонію та марганцю.

Наявний світовий та вітчизняний досвід свідчить про те, що реконструкція основних споруд обох київських водоочисних станцій, оптимізація режимів їх роботи, а також правильний підбір реагентів дозволять досягти встановлених норм лише за показником каламутності. Для зниження решти вищезазначених показників якості води необхідне впровадження додаткових стадій очищення, наприклад, озоносорбції.

Попередній перелік заходів (таблиця 1) включав розвиток технологій доочищення лише як захід на перспективу, але в оновленому варіанті програми ці заходи віднесено до першочергових.

Крім того, на сьогоднішній день особливої важливості набули заходи з охорони навколишнього природного середовища. Так, ВАТ "АК "Київводоканал" отримало лише тимчасовий дозвіл на спеціальне водокористування на умовах вирішення питання скиду неочищених промивних вод обох фільтрувальних станцій. Тому, будівництво споруд для обробки відпрацьованих промивних вод та утворених осадів також віднесено до першочергових заходів.

Беручи до уваги факт проведення в м. Києві ряду матчів чемпіонату Євро-2012, особливого значення також набула проблема використання на об'єктах водопроводу, розташованих в міській зоні, сильнодіючої отруйної речовини - газоподібного хлору. Оскільки аварії на цих об'єктах можуть призвести до техногенної катастрофи, в новому варіанті переліку заходів передбачається здійснити перехід на використання альтернативного і більш безпечного у поводженні дезінфікуючого реагенту (гіпохлориту натрію) вже у 2011 - 2012 роках, тобто до початку чемпіонату.

Важливим питанням також є зміна державної політики у питаннях забезпечення населення питною водою гарантованої якості, а саме: стимулювання впровадження систем доочищення води. Така схема передбачає забезпечення населення водою гарантованої якості у кількості, достатній для пиття і приготування їжі, через спеціальні пункти роздачі води, а також у громадських закладах (у першу чергу, лікарнях, дитячих садках, школах).

У м. Києві функціонує достатньо розвинута система бюветного водопостачання, яка повинна стати основою для впровадження таких установок доочищення води. В той же час, враховуючи, що м. Київ є столицею України, ідеологія програми передбачає 100 % доведення всієї води у централізованій системі водопостачання до нормативних вимог. Система ж децентралізованого водопостачання буде використовуватись протягом часу, поки проводиться удосконалення технологій на водоочисних станціях, а в подальшому стане основною для резервної системи водопостачання міста на випадок надзвичайних ситуацій.

Протягом 2008 - 2010 рр. за кошти ВАТ "АК "Київводоканал" і частково за кошти бюджету м. Києва було здійснено ряд заходів з реконструкції розподільних мереж водопостачання та насосних станцій. Але ці заходи не були узгоджені з проектом цієї програми, а обсяги фінансування вказаної реконструкції були суттєво меншими, ніж передбачено у програмі. Тому, враховуючи зміну термінів реалізації самої програми, при формуванні нового переліку заходів необхідно скоригувати як черговість, так і строки виконання її заходів.

За період 2008 - 2010 років внаслідок інфляційних процесів відбулась суттєва зміна цін на обладнання, будівельні роботи, матеріали і т. д. Тому вартість виконання заходів була уточнена та скоригована з метою їх переведення на рівень цін 2010 року.

Перелік заходів було обговорено, узгоджено і скореговано відповідно до вимог замовника. Уточнений перелік заходів представлено в табл. 2.

Оцінка вартості виконання заходів проводилась на основі такої вихідної інформації:

- дані, отримані при оцінці заходів програми у 2008 році з урахуванням коефіцієнтів інфляції, зміни коефіцієнтів на будівельні роботи тощо;

- укрупнені норми проектування в цінах 2010 року;

- комерційні пропозиції фірм-постачальників обладнання для водопостачання;

- вимоги чинних ДБН на вартість робіт з проектування;

- дані інших чинних програм ВАТ "АК "Київводоканал" з урахуванням коефіцієнтів інфляції.

Остаточне прийняття рішення щодо вибору конкретної технології, обладнання і постачальника зазвичай проводиться при розробці відповідної проектно-кошторисної-документації. При оцінці вартості заходів приймали один усереднений варіант вирішення проблеми. Якщо вибір альтернативної технології передбачається в рамках окремого ТЕО, то в програмі оцінено вартість одного з можливих варіантів.

Оцінка вартості реконструкції основних технологічних споруд станцій проводилась з урахуванням наявного стану очисних споруд та передового вітчизняного і світового досвіду в галузі реконструкції подібних очисних станцій.

Основою правильного підбору реагентів і режимів роботи споруд є створення пересувної пілотної установки і проведення на ній всіх пробних досліджень з технології очищення води. Вартість розробки конструкторської документації, виготовлення установки та проведення досліджень для Дніпровської ВОС становить 3,8 млн. грн., Деснянської - 2,88 млн. грн.

Підвищення ефективності реагентної обробки на станціях передбачається досягти шляхом реконструкції і розвитку реагентного господарства, вдосконалення системи введення реагентів у різні точки, встановлення приладів автоматичного дозування, впровадження механічних змішувачів.

Вартість обладнання була оцінена на підставі комерційних пропозицій фірм "Wilo" та "Alldos-Grundfos". Сумарна вартість цих заходів для Дніпровської ВОС становить 11,45 млн. грн., для Деснянської - відповідно по чергах: 21,64; 25,53 та 55,53 млн. грн.

Реконструкція відстійників включає герметизацію ємнісних споруд, а також впровадження системи безперервного видалення осадів. У перспективі передбачається також улаштувати модулі тонкошарового відстоювання. Вартість реалізації цих заходів становить: для Дніпровської ВОС - 41,3 млн. грн., для Деснянської - 22,99; 89,26 та 109,0 млн. грн.

Вдосконалення фільтрувальних споруд передбачає заміну завантаження фільтрів, обладнання їх сучасними системами водоповітряної промивки, реконструкцію лотків, при необхідності - герметизацію. Оцінка вартості виконана на основі комерційних пропозиції ТОВ "Херенкнехт" та НТФ "Полісток". Вартість реалізації цих робіт дорівнює: для Дніпровської станції - 43,7 млн. грн., Деснянської - 26,9; 20,98 та 69,45 млн. грн.

Вартість реконструкція станції озонування води на Дніпровській ВОС оцінена у 31,38 млн. грн.

Невід'ємним елементом реконструкції станції є заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури. Оцінка вартості була проведена для випадку використання арматури "E-hawle", яка відноситься до середньої цінової категорії. Для Дніпровської ВОС вартість заміни арматури становила 6,86 млн. грн., Деснянської - 10,52 млн. грн.

Вдосконалення системи контролю якості води на станціях включає, по-перше, переобладнання існуючої лабораторії з закупівлею сучасного аналітичного обладнання, по-друге, встановлення приладів технічного контролю якості води. Орієнтовна вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 13,1 млн. грн., Деснянської - 12,35 млн. грн.

Важливим фактором для підвищення надійності роботи Дніпровської ВОС є переобладнання системи її енергопостачання, яка, крім реконструкції енергогосподарства, потребує також організації незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд. Сумарна вартість цих заходів становить 47,48 млн. грн.

У напрямі підвищення ефективності знезараження води на першому етапі передбачається повна заміна газоподібного хлору на гіпохлорит натрію. Останній планується отримувати безпосередньо на місці застосування електрохімічним способом з повареної солі з використанням спеціальних електролізних установок. Але система дозування гіпохлориту натрію повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечити можливість як подачі розбавленого розчину, отриманого на місці, так і при необхідності використання готового концентрованого розчину реагенту, який поставляється з заводу. При оцінці вартості будівництва заводу гіпохлориту натрію були використані комерційні пропозиції фірми "Alldos-Grundfos". Вартість створення системи знезараження на Дніпровській ВОС становить 52 млн. грн., на Деснянській - 74,2 млн. грн. Вартість електролізних установок для інших об'єктів, на яких проводиться знезараження води, а саме: артезіанських свердловин, гідровузлів тощо становить 38 млн. грн.

У перспективі передбачається здійснити подальший розвиток процесів знезараження води на водоочисних станціях шляхом впровадження комплексного методу її дезінфекції. На Дніпровській ВОС для цього планується будівництво систем знезараження води УФ-опроміненням, вартість якого для обладнання "Culligan" - 119 млн. грн. На Деснянській станції, крім УФ-опромінення, передбачається також запровадження процесу озонування води. Тому сумарна вартість вдосконалення системи знезараження води на ДВС становить 391 млн. грн. Повномасштабна реалізація передбачуваних заходів дозволить створити надійну комплексну систему знезараження води на обох станціях з можливістю одночасного використання трьох методів дезінфекції.

Удосконалення систем очищення поверхневих вод неможливе без подальшого розвитку водозабірних споруд, включаючи реконструкцію існуючих споруд та відповідних насосних станцій. При реконструкції водозабору Дніпровської ВОС передбачається застосувати систему попередньої

аерації води. Вартість цих заходів становить 18,91 млн. грн. Для Деснянської станції також планується проведення аналогічних робіт, а, крім того, санація водоводів вихідної води від насосної станції першого підйому до водоочисної станції. Орієнтовна вартість заходів становить відповідно 32,5 та 56,5 млн. грн.

Будівництво нового реверсивного водозабору, який забезпечить можливість подачі води на обидві водоочисні станції, є досить важливим елементом підвищення надійності системи. Проте, враховуючи необхідність значних обсягів фінансування та наявність цілої низки заходів з розвитку системи водопостачання, які повинні бути виконані негайно, в рамках цієї програми передбачається лише розробка відповідного ТЕО та проектної документації на будівництво цього водозабору, а саме будівництво має виконуватися вже після 2020 року.

Оскільки для забезпечення вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" недостатньо лише відновити існуючі споруди, важливим напрямом програми, направленим на забезпечення споживачів водою гарантованої якості, є впровадження додаткових стадій очищення води. Зниження вмісту розчинних органічних речовин може досягатись лише шляхом використання сорбційних методів (наприклад, озоносорбції).

На сьогоднішній день на Дніпровській ВОС існує озонаторна станція, а на Деснянській ВОС передбачається її будівництво в рамках розвитку системи знезараження води. Тому для забезпечення процесів озоносорбції необхідно влаштування додаткової стадії для реалізації сорбційних технологій. Враховуючи необхідність будівництва у короткі строки, для вказаних цілей запропонований метод з застосуванням порошкоподібного вугілля. Будівництво системи приготування і дозування вугільної пульпи фірми "Alldos-Grundfos" для Дніпровської станції оцінюється в 498,1 млн. грн., Деснянської - 824,4 млн. грн.

Крім того, для Дніпровської ВОС повинна бути розв'язана проблема очищення води у періоди її "цвітіння", коли у вихідній воді в районі водозабору спостерігається масовий розвиток фітопланктону. При затримці клітин цих організмів на стадіях відстоювання і фільтрування спостерігається відмирання і гниття, що призводить до утворення неприємних запахів, необхідності використання підвищених доз реагентів, скорочення фільтроциклу тощо. Виходячи з наявного досвіду, найбільш надійним методом "боротьби" з фітопланктоном вважається використання попередньої механічної фільтрації. В теперішній час для реалізації цього процесу в умовах Дніпровської ВОС оптимальним є використання механічних самопромивних сітчастих фільтрів. Вартість встановлення обладнання одного зі світових лідерів у виготовленні подібного обладнання - "Amiad" - становить 68,6 млн. грн. Крім того, додаткове підвищення надійності роботи споруд може досягатись шляхом впровадження попередніх стадій передочищення води (наприклад, у водозабірному ковші). Вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 87,52 млн. грн. Для Деснянської станції у зв'язку з відсутністю необхідних площ, а також кращою якістю води у джерелі, будівництво споруд передочищення не передбачене.