• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки"

Київська міська рада | Рішення, Програма від 25.01.2007 № 9/670
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 25.01.2007
  • Номер: 9/670
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 25.01.2007
  • Номер: 9/670
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія V скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 9/670 від 25.01.2007
Про затвердження міської комплексної
програми "Столична культура і мистецтво
на 2006-2010 роки"
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 ЗаконуУкраїни "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),статті 14 та статті 22 Основ законодавства України про культуру( 2117-12 ) та з метою визначення стратегії розвитку галузікультури і мистецтва у м. Києві Київська міська радаВ И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити міську комплексну програму "Столична культура імистецтво на 2006-2010 роки" згідно з додатком.
2. Визначити Головне управління культури і мистецтввиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації) відповідальним за реалізацію міської комплексноїпрограми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки".
3. Головним управлінням, управлінням виконавчого органуКиївради (Київської міської державної адміністрації) та районним ум. Києві державним адміністраціям:
3.1. Передбачити видатки на реалізацію міської комплексноїпрограми "Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки" приформуванні бюджетних запитів на 2007 рік та наступні роки.
3.2. Забезпечити виконання міської комплексної програми"Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки" в межахзагального обсягу видатків, передбачених в бюджеті міста Києва навідповідні роки.
4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації) щорічно подавати Київській міській раді звіти прохід виконання міської комплексної програми "Столична культура імистецтво на 2006-2010 роки".
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань культури, інформаційної політики тапостійну комісію Київради з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку.
Київський міський голова Л.Черновецький
Додаток
до рішення Київради
від 25.01.2007 N 9/670
МІСЬКА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
"СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО НА 2006-2010 РОКИ"
I. Паспорт міської комплексної програми
"Столична культура і мистецтво на 2006-2010 роки".
------------------------------------------------------------------
|N п/п | Основні параметри | Зміст |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 1 |Підстава для розробки |Постанова Верховної Ради |
| |Програми |України від 13 січня 2005 |
| | |року N 2336-IV ( 2336-15 ) |
| | |"Про проведення |
| | |парламентських слухань на |
| | |тему "Культурна політика в |
| | |Україні: пріоритети, |
| | |принципи та шляхи |
| | |реалізації"; Указ Президента|
| | |України від 24 листопада |
| | |2005 року "Про першочергові |
| | |заходи щодо збагачення та |
| | |розвитку культури і |
| | |духовності українського |
| | |суспільства" ( 1647/2005 ); |
| | |пункт 22 частини першої |
| | |статті 26 Закону України |
| | |"Про місцеве самоврядування |
| | |в Україні" ( 280/97-ВР ); |
| | |статті 14 та 22 Основ |
| | |законодавства України про |
| | |культуру ( 2117-12 ) |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 2 |Замовник Програми |Головне управління культури |
| | |і мистецтв виконавчого |
| | |органу Київської міської |
| | |ради (Київської міської |
| | |державної адміністрації) |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 3 |Розробники Програми |Головне управління культури |
| | |і мистецтв виконавчого |
| | |органу Київської міської |
| | |ради (Київської міської |
| | |державної адміністрації), |
| | |КНДУ "Науково-дослідний |
| | |інститут |
| | |соціально-економічного |
| | |розвитку міста" |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 4 |Авторський колектив |Керівники: Журавський |
| | |Віталій Станіславович, |
| | |Зоріна Світлана Іванівна |
| | |Члени авторського колективу:|
| | |Ліновицька Валентина |
| | |Тарасівна, Дехтяренко Юрій |
| | |Федорович, Гловак Світлана |
| | |Дмитрівна |
| | |Науковий консультант: Безгін|
| | |Юрій Дмитрович |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 5 |Особливість Програми |- Спрямована на виконання |
| | |завдань нової концепції |
| | |розвитку галузі культури і |
| | |мистецтва та з урахуванням |
| | |напрацювань попередніх |
| | |цільових програм розвитку |
| | |культури і мистецтва у м. |
| | |Києві: "Столична культура і |
| | |мистецтво. 2003-2005 роки" |
| | |( ra_150023-02 ), "Музейна |
| | |безпека", "Розвиток музейної|
| | |справи в м. Києві на |
| | |2001-2005 роки" |
| | |"Поліпшення |
| | |кінообслуговування населення|
| | |м. Києва на 2001-2005 роки" |
| | |"Розвиток бібліотечної |
| | |справи в м. Києві на |
| | |2003-2006 роки" |
| | |( ra0314023-03 ) та інших; |
| | |- є відкритою, що передбачає|
| | |внесення до неї змін та |
| | |доповнень, виходячи з потреб|
| | |сьогодення та культурного |
| | |поступу; |
| | |- є основою для розробки |
| | |районних програм розвитку |
| | |культури і мистецтва; |
| | |розглядається як підґрунтя |
| | |для розробки довгострокової |
| | |стратегії розвитку культури,|
| | |формування нової культурної |
| | |політики та розроблення |
| | |окремих галузевих програм за|
| | |напрямками діяльності |
| | |Головного управління |
| | |культури і мистецтв |
| | |виконавчого органу Київської|
| | |міської ради (Київської |
| | |міської державної |
| | |адміністрації) |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 6 |Мета Програми |Збереження |
| | |національно-культурної |
| | |спадщини, зміцнення і |
| | |примноження культурного |
| | |потенціалу міста, |
| | |відродження духовних |
| | |традицій, всебічне |
| | |задоволення культурних |
| | |потреб населення, сприяння |
| | |успішній інтеграції |
| | |української культури в |
| | |європейський і світовий |
| | |культурний простір |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 7 |Основні завдання Програми |- збереження культурної |
| | |спадщини українського народу|
| | |та забезпечення доступу |
| | |населення до культурних |
| | |надбань; |
| | |- забезпечення |
| | |соціально-економічних та |
| | |правових умов для проведення|
| | |ефективної культурної |
| | |політики; |
| | |- зміцнення |
| | |матеріально-технічної бази, |
| | |здійснення першочергових |
| | |ремонтно-будівельних та |
| | |реставраційних робіт на |
| | |об'єктах культури і мистецтв|
| | |міського підпорядкування; |
| | |- реалізація |
| | |театрально-музичних проектів|
| | |на постановку нових вистав |
| | |та концертних програм, |
| | |проведення |
| | |культурно-мистецьких заходів|
| | |підтримка аматорської |
| | |творчості; |
| | |- сприяння діяльності |
| | |національних творчих спілок,|
| | |їх місцевих творчих |
| | |осередків; |
| | |- розвиток музейної справи; |
| | |- розвиток бібліотечної |
| | |справи; |
| | |- державна підтримка творчої|
| | |молоді; створення умов для |
| | |розвитку навчальних закладів|
| | |зміцнення їх |
| | |матеріально-технічної бази, |
| | |а також для підготовки, |
| | |перепідготовки та |
| | |підвищення кваліфікації |
| | |педагогічних кадрів у сфері |
| | |мистецької освіти; |
| | |- забезпечення організації |
| | |вільного, активного |
| | |відпочинку та розваг, |
| | |задоволення культурних |
| | |запитів, створення умов для |
| | |відновлення фізичних, |
| | |духовних сил, спілкування |
| | |людей у сфері дозвілля, |
| | |розвитку художньої, |
| | |технічної творчості, |
| | |виховання екологічної |
| | |культури; |
| | |- реформування кіно- та |
| | |відеообслуговування |
| | |населення; |
| | |- забезпечення підготовки та|
| | |підвищення кваліфікації |
| | |кадрів, їх правовий і |
| | |соціальний захист; |
| | |- сприяння міжнародному |
| | |співробітництву в галузі |
| | |культури |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 8 |Терміни реалізації Програми |2006-2010 роки |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 9 |Виконавці Програми |Головне управління культури |
| | |і мистецтв виконавчого |
| | |органу Київської міської |
| | |ради (Київської міської |
| | |державної адміністрації), |
| | |заклади та установи |
| | |культури і мистецтв міського|
| | |та районного підпорядкування|
| | |інші зацікавлені |
| | |організації, установи та |
| | |підприємства міста |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 10 |Джерела фінансування |Міський та районні бюджети, |
| | |надходження від основної |
| | |діяльності закладів культури|
| | |і мистецтв міського |
| | |підпорядкування, залучені |
| | |кошти підприємств, |
| | |організацій та фізичних |
| | |осіб |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 11 |Очікувані результати |Головним соціальним ефектом |
| |реалізації Програми |Програми буде: |
| | |- формування комфортного і |
| | |гармонійного культурного |
| | |середовища міста, підтримка |
| | |кращих міських традицій, |
| | |введення в культурний обіг |
| | |високих зразків світової |
| | |класичної культури, |
| | |збереження і творчий |
| | |розвиток загальнолюдських, |
| | |національних і регіональних |
| | |цінностей культурної |
| | |спадщини; |
| | |- оптимізація витрат на |
| | |культурні потреби міста, |
| | |залучення додаткових |
| | |внутрішніх і зовнішніх |
| | |ресурсів, підвищення |
| | |соціальної ефективності і |
| | |зростання економічної |
| | |віддачі від інвестицій у |
| | |культурну сферу міста; |
| | |- збереження і нарощування |
| | |освітнього, інтелектуального|
| | |і творчого потенціалу |
| | |працівників сфери культури і|
| | |населення міста в цілому; |
| | |зростання інноваційної |
| | |активності міського |
| | |населення, гармонізація |
| | |духовно-етичної атмосфери; |
| | |підвищення міжнародного |
| | |іміджу Києва - столиці |
| | |незалежної демократичної |
| | |України |
|------+----------------------------+----------------------------|
| 12 |Моніторинг ефективності |Здійснюється постійною |
| |Програми |комісією Київради з питань |
| | |культури, інформаційної |
| | |політики. Інформація про хід|
| | |виконання Програми і |
| | |використання бюджетних |
| | |коштів надається в |
| | |установленому порядку |
------------------------------------------------------------------
II. Вступ
В основу Програми лягла нова Концепція розвитку галузікультури і мистецтва у м. Києві на 2006-2010 роки, розробленаробочою групою у складі провідних діячів культури і мистецтва тафахівців галузі.
Програма є підґрунтям для розробки міських підпрограм погалузі та районних програм розвитку культури і мистецтва.
Реагуючи на еволюційні процеси, що відбуваються вукраїнському суспільстві та у світі, влада усвідомлює ключову ролькультури в суспільно-економічному розвитку України та її регіоніві необхідність застосування програмно-цільових підходів укоординуванні галузі.
Київська міська влада, здійснюючи послідовну політику угалузі культури, докладає всіх зусиль для належного забезпеченняфункціонування галузі, нарощення культурно-мистецького потенціалустолиці, задоволення інтелектуальних та духовних потреб населення,належну участь міста Києва у світових культурних процесах. Прицьому до культурного обігу Києва залучаються високі зразкисвітової культурної спадщини, здійснюється активнийкультурно-мистецький обмін. Сьогодні кожній людині, незалежно відїї національності, політичних уподобань і віросповідання,надається можливість самореалізації, вільного доступу до найкращихзразків національних і зарубіжних культурно-мистецьких та духовнихпам'яток, створюються умови для змістовного дозвілля.
Розробка та реалізація нової моделі культурної політики намісцевому рівні ґрунтуватиметься на забезпеченні концентраціїфінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів міста, а такожкоординації діяльності міських органів виконавчої влади, закладів,установ та організацій для розв'язання загальних проблем інайважливіших проблем розвитку столичної культури і мистецтва.
При цьому має домінувати тенденція зменшення навантаження набюджет міста та спрямування зусиль на заробляння додатковихкоштів.
Не викликає сумніву потреба підняття моральності суспільства,створення особливої атмосфери міста з акцентом на образі киянина,тобто мешканця столиці - як взірця інтелігентності, освіченості,толерантності, вихованості, терпимості.
Розвиток культури і мистецтва в столиці має базуватися натаких засадах:
- самодостатність, незалежність культури й мистецтва в усіхїх численних проявах;
- забезпечення гарантій свободи творчості, доступу докультурних надбань, створення можливостей активної участі громадянособливо молоді, у всіх видах творчості;
- збереження національної культурної спадщини як основинаціональної культури, турбота про подальший розвиток традиційнихкультур та культур представників національних меншин, якінаселяють столицю;
- забезпечення функціонування української мови в усіх сферахкультурного життя;
- забезпечення підтримки та сприятливих господарсько-правовихумов для культурно-мистецьких організацій, об'єднань, окремихмитців незалежно від підпорядкування та форми власності;
- створення моральних та економічних стимулів для залученнянедержавних коштів і засобів для підтримки культури та мистецтва.
III. Основні положення
У Програмі подано характеристику сучасного стану культури,викладені пріоритетні завдання, принципи і механізми їх втіленнята бачення нових засад, на яких ґрунтуватиметься в подальшомукультурна політика столиці, проаналізовано причини, які гальмуютьрозвиток галузі, вказано проблеми та шляхи їх вирішення.
Для належного розвитку культури і мистецтва необхідноспрямувати дії міських органів влади на вироблення і впровадженнянового погляду на функціонування галузі, системного підходу допитань її розвитку із застосуванням найсучасніших моделейкультурної політики, які б сприяли динамізації культурнихпроцесів, пошуку нових шляхів фінансового забезпечення галузі,збереженню та примноженню культурно-мистецького потенціалустолиці, оптимізації структурного наповнення галузі.
Розвиток культури потребує відповідного ґрунту, яким єсередовище існування міського соціуму. Адже лише відповіднийестетичний і культурний рівень міського середовища може виховуватиу поколіннях потребу у вищих проявах культури і мистецтва таспонукати митців і діячів культури до більшої вимогливості увласній творчості з урахуванням культурного рівня соціуму. АрнольдТойнбі у своїй книжці "Осягнення історії" наголошував, що"соціальний прогрес суспільства зумовлений, насамперед, йогодуховним середовищем. Культурний елемент є душею, кров'ю, лімфоюсутності цивілізацій" і порівняно з ним всі інші елементивидаються "штучними і неістотними".
1. Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Нині діяльність галузі потребує уважного перегляду з метоюоновлення форм і методів роботи, пошуку нових шляхів і підходів доорганізації роботи закладів, установ і організацій культури імистецтва.
Необхідно подолати негативні явища, які сьогодні гальмуютьрозвиток галузі, а саме: недосконалість нормативно-правовогозабезпечення функціонування галузі; недосконалістьматеріально-технічної бази значної кількості закладів культури імистецтва; недостатнє фінансування галузі, в т. ч.: на втіленнябажаних мистецьких проектів, матеріальне утримання працівників,забезпечення збереження унікальних колекцій та об'єктів давньогозодчества, охорону музеїв і заповідників та оновлення і укріпленняїхніх фондів, оновлення системи пожежно-охоронної сигналізації;поповнення бібліотечних фондів. Як результат - відтік за кордонталантів, яким не вдалося реалізувати свої творчі можливості набатьківщині; відсутність можливостей і механізмів вивченнясвітового досвіду економіки культури; недоліки у професійнійпідготовці кадрів у сфері культури, особливо стосовно керівногоскладу та працівників служби обліку та планування; повільнийперехід галузі на нові форми і методи господарювання, пов'язані іззалученням додаткових коштів.
2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання
Недостатній розвиток та повільний поступ галузі бувспричинений неготовністю державних інституцій швидко реагувати наісторичний хід подій та виклики часу, вчасно змінювати тактикувпровадження нових технологій та використання зарубіжного досвіду,усувати негативні тенденції, що склалися на рівні держави. Цесвого часу призвело до зникнення цілої низки імен і колективівсамобутніх митців України. Проте перебудова та період становленняУкраїни як самостійної держави внесли свої корективи у хід подій,створили можливості для поступового пристосування галузі до новихумов, підготовки нових засад у сприйнятті і подачі національноїісторії, її здобутків, у формуванні національного культурногопростору, виокремленні національного етносу.
3. Визначення шляхів і способів
розв'язання проблеми
Найперше, необхідно здійснити переорієнтацію методівуправління культурою - від керування до творчої діяльноїкоординації та підтримки ініціатив на засадах прозорості іпублічності з остаточним досягненням мети.
Принципово важливим є інноваційний підхід до вирішення питаньгалузі із втіленням сміливих ідей на основі активного діалогу згромадськістю. Це стане можливим завдяки спільній роботі усіхструктурних підрозділів міста, районних державних адміністрацій таїх підрозділів, керівників закладів культури і мистецтва.
Плановий послідовний підхід, чітке бачення перспективи зурахуванням усіх потреб галузі і цільове пріоритетне спрямуваннябюджетних коштів можуть реально допомогти культурі, дієвопідтримати її та сприяти її розвитку у контексті загальнодержавнихпріоритетів та світового культурного поступу.
Нинішній час ставить також перед галуззю завдання збільшенняпозабюджетних додаткових надходжень. І лише об'єднавши зусиллядержавного і недержавного секторів, можна розраховувати насерйозні зміни у фінансовій підтримці культури з метою їїсуттєвого поступу.
Шляхом нагального пророблення нормативів та вивченняспіввідношення кількості закладів культури з чисельністю населеннястолиці необхідно визначитися з потребами м. Києва у закладах іустановах культури.
Для сприяння вирішенню міською владою нагальних питаньгалузі, незалежного аналізу стану розвитку культури і духовностіта на виконання відповідного Указу Президента Українирозпорядженням Київської міської державної адміністрації від14.04.2006 N 755 створено Раду з питань культури і духовності приКиївському міському голові; оновлено Художню раду при Головномууправлінні культури і мистецтв, яка опікуватиметься та вноситимесвої корективи у театрально-концертну діяльність міста.
4. Мета Програми
Метою Програми є збереження національно-культурної спадщини,зміцнення і примноження культурного потенціалу столиці,відродження духовних традицій, створення сприятливих умов длявсебічного задоволення культурних потреб населення і широкого йогодоступу до культурно-мистецьких надбань, сприяння успішнійінтеграції української культури в європейський і світовийкультурний простір.
Виконання Програми стане можливим за умов впровадження новоїполітики у сприйнятті культури та її координуванні, визнанняособливої ролі і призначенні культури у творенні новогосуспільства, привернення уваги держави до функціонування галузі,перегляду форм і методів роботи галузі, вироблення та впровадженняшляхів розвитку культури і мистецтва на істотно нових засадах іпринципах та за активного пошуку нетрадиційних шляхів отриманнядодаткових коштів для галузі.
Програма спрямована на подальший розвиток національноїкультури і мистецтва у всьому їх розмаїтті, збереженняінфраструктури галузі та її оптимізацію. Створення належних умовдля подальшого повноцінного функціонування і розвитку галузізабезпечить зміцнення і примноження культурного потенціалустолиці, збереження та популяризацію унікальноїкультурно-мистецької спадщини, сприятиме суспільній злагоді,всебічному розвитку творчої особистості, талановитої молоді, дастьзмогу більш ефективно задовольняти культурні потреби населення,забезпечити збереження автентичності національної культури таетносу, відродження духовних традицій, плідної співпраці ізсвітовою громадськістю, безперешкодного активного входження містаКиєва у міжнародну культурну спільноту та важливі спільнімистецькі проекти.
Одним із завдань є сприяння самореалізації особистості,оскільки саме суспільна і культурна самореалізація громадян і, впершу чергу, молоді є основним сенсом буття індивіда. І, в своючергу, тут спрацьовує зворотний процес, коли суспільне середовищезалежить від тих, хто його формує. А стан культури безпосередньовідбивається на суспільному станові всієї нації. Нині, в умовахпостіндустріального (інформаційного) суспільства, значно зростаєроль культури і мистецтва у вихованні креативної особистості,здатної швидко засвоювати та продукувати нові технології, щопостійно змінюються.
Сьогодні є велика потреба в гуманізації суспільства і на цюсправу буде зорієнтована діяльність закладів культури і мистецтва.Нашим завданням є виховання молоді в дусі високої моральності,взаємоповаги, честі і доброти. Зусилля установ культури таорганізаторів різноманітних заходів мають бути спрямовані навсебічне подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі,на боротьбу з проявами алкоголізму, наркоманії, паління, іншимизгубними явищами.
До пріоритетних напрямків діяльності в галузі культури імистецтва належить також підвищення ролі української мови якдержавної та забезпечення зростання рівня її знання, що повиннобути важливим фактором консолідації суспільства. Мовна політикаявляє собою систему поглядів, принципів і пріоритетів у діяльностіорганів державної влади щодо розвитку і застосування державноїукраїнської мови при шанобливому ставленні до російської та іншихмов національних меншин. Саме працівники культури, науки, освітиповинні подавати приклад у забезпеченні мовної безпеки країни, босаме цей чинник є свідченням культурного рівня та самоповагидержави. (Варто пожвавити роботу відповідних інституцій і служб ізвпровадження української мови у всі сфери життя і діяльностісуспільства, дбати про її чистоту).
Необхідно посилити практику широкого залучення засобівмасової інформації до висвітлення важливих культурно-мистецькихподій, розповіді про знаних митців і талановиту молодь,висвітлення проблемних питань галузі з винесенням їх на громадськеобговорення. Слід встановити норми ефірного часу, присвяченогокультурі країни і столиці, на кожному каналі радіо і телебачення,виділити для цього сторінки у пресі.
5. Сучасний стан галузі культури і мистецтва
у контексті досягнень минулої програми
"Столична культура і мистецтво. 2003-2005 роки"
Незважаючи на те, що далися взнаки негативні тенденціїминулого майже 10-річчя, коли культура перестала бути пріоритетнимнапрямком соціальної політики держави, в культурній політицістолиці за останні роки все ж було багато суттєвих напрацювань.
Не варто повністю ототожнювати стан культури у державі ізстаном культури у м. Києві. Ця відмінність є очевидною і зумовленастоличним статусом м. Києва, зосередженням саме туткультурно-мистецького, політичного, наукового та творчогопотенціалу, втіленням міжнародних проектів та активнимизарубіжними стосунками. Все це зобов'язувало і спонукало місцевувладу та Головне управління культури і мистецтв до діяльноїпозиції та концентрації зусиль на здійсненні такої культурноїполітики, яка б відповідала вимогам часу та реаліям, що склалися.
У складних економічних умовах в м. Києві проводилася виваженакультурна політика, спрямована на створення якісно кращогосуспільства, в якому, перш за все, задовольняються потребигромадян, підтримуються їх устремління до розвитку ісамореалізації, стимулюється процес збереження всього найкращого,що було створено минулими поколіннями і що є гордістю культури імистецтва столиці.
На сьогодні забезпечено умови для стабільної статутноїдіяльності існуючих закладів, організацій та установ культури імистецтва, соціального захисту працівників галузі, належногозбереження і примноження унікальних пам'яток культури і мистецтва,всебічного сприяння розвитку національного мистецтва, підтримкиталановитої молоді, вільного доступу населення докультурно-мистецьких надбань та задоволення інтелектуальних потребгромадян, піднесення міжнародного іміджу Києва.
Головне управління культури і мистецтв ініціювало розробку тазабезпечило реалізацію ряду галузевих програм: Міської комплексноїпрограми "Розвиток музейної справи в м. Києві на 2001-2005 роки"( ra1487017-01 ); Міської програми "Розвиток бібліотечної справи вм. Києві на 2003-2006 роки" ( ra0314023-03 ); Міськоїкомплексної програми "Столична культура і мистецтво. 2003-2005роки" ( ra_150023-02 ), Програми поліпшення кінообслуговуваннянаселення м. Києва на 2001-2005 роки ( ra1410017-01 ). СхваленіКолегією КМДА та готуються до розгляду Київською міською радоюМіська комплексна програма "Столична культура і мистецтво.2006-2010 роки" і Міська комплексна програма "Розвиток музейноїсправи в м. Києві на 2006-2010 роки".
Закінчується робота над створенням Програми розвиткупочаткових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів на2006-2010 роки.
Розроблено План заходів з підтримки і розвитку кіномережідитячих спеціалізованих кінотеатрів міста на 2007 рік, який івизначатиме пріоритет галузі на найближчий період.
Виконання програм і вся політика галузі були спрямовані наформування гармонійного культурного середовища міста,спадкоємності кращих міських традицій.
Здійснювалися заходи з оптимізації витрат на культурніпотреби міста; були зроблені перші кроки щодо залучення додатковихвнутрішніх та зовнішніх ресурсів для вирішення завдань галузі.
До конкретних здобутків належить, зокрема, збереження ірозширення мережі закладів, установ, організацій культури імистецтв, яка на початок 2006 року охоплювала 23 музеї з філіями,138 публічних бібліотек, 21 театральний колектив (17 - міськогопідпорядкування та 4 - районного), 8 концертних організацій(7 - міського підпорядкування та 1 - районного), 41 постійнодіючий кінотеатр (з яких 28 - працюють як комунальніпідприємства), Міську галерею мистецтв "Лавра", Київську дитячукартинну галерею, 56 початкових спеціалізованих мистецькихнавчальних закладів та 4 вищих мистецьких навчальних заклади,6 парків культури і відпочинку, Київський міський центр народноїтворчості та культурологічних досліджень, Київський зоологічнийпарк, Державний архів м. Києва, Київський міський центр дозвілля.
З метою упорядкування мережі, її оптимізації реорганізованікілька театрів, бібліотек, шкіл естетичного виховання молоді.
Вперше за 100 років було збудоване спеціальне приміщення дляміського театру і в грудні 2005 року у цьому приміщенні прийнявсвоїх перших глядачів Київський академічний театр ляльок.
Було створено 2 нових театральних заклади; за останні рокивіднайдено можливість значно поліпшити стан кінотеатрів, зокремабуло модернізовано 7 кінотеатрів міста та відкрито 5 новихкінотеатрів. Створено Київський міський центр народної творчостіта культурологічних досліджень, відкрито Творчу вітальню майстрівоперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина"ім. І.Козловського.
Завдяки міській владі здійснено благородну справу поверненняна батьківщину та належне пошанування у Києві імен наших видатнихспіввітчизників - Сержа Лифаря, Володимира Горовиця, Бориса Гмирі,Івана Козловського та інших.
Було створено ряд нових музеїв та відкрито кілька новихекспозицій. Вперше віднайдено кошти для поповнення музейнихколекцій новими експонатами, здійснення реставрації частинимузейних предметів, випуску наукових фахових видань, впровадженняу діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій.
На бюджетні та залучені додаткові кошти, в тому числі ґрантиблагодійних фондів, здійснено великий обсяг робіт з автоматизаціїбібліотечних процесів та введення новітніхінформаційно-бібліотечних технологій.
Столичні бібліотеки і музеї брали участь в реалізації проекту"CALIMERA" Представництва Європейської Комісії в Україні, Програмирозвитку публічних бібліотек країн Європи ("PULMAN"), в реалізаціїпроекту "LEAP". За фінансової підтримки Посольства США в Україні врамках цього проекту відкрито Інтернет-центри на базі двохпублічних бібліотек міста.
До пріоритетних напрямків діяльності галузі віднесене іестетичне виховання дітей та молоді. І тут є багато новихнапрацювань. Було відкрито кілька нових закладів естетичноговиховання нового типу, в яких синтезується кращий вітчизняний тасвітовий досвід гуманітарної освіти та є спроба реалізуватиконцепцію безперервної освіти від початкової її ланки до вищоїшколи (отримання диплома бакалавра, спеціаліста, магістра).Введено в експлуатацію нові сучасні приміщення дитячих шкілмистецтв, проектується 2-га черга будівництва Київської дитячоїакадемії мистецтв (Київська дитяча академія мистецтв є володарем"Культурного ґранту Уряду Японії").
Новий поштовх для подальшого професійного розвитку отрималиюні таланти, а згодом і молоді виконавці у 1995 році, коли булозасновано Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті ВолодимираГоровиця, в рамках якого з 2000 року було започатковано новуномінацію - "Горовиць-дебют". Супутником цього конкурсу сталаміжнародна літня музична академія. Найпрестижнішими концертами дляюних музикантів залишаються концерти Київської дитячої філармоніївпродовж 36 концертних сезонів.
Суттєвим кроком щодо підтримки юних талантів, а згодом італановитої мистецької молоді стало встановлення з 1998 рокутворчих стипендій Київського міського голови талановитим дітям -лауреатам міжнародних та всеукраїнських дитячих мистецькихконкурсів, учням шкіл естетичного виховання та Київської дитячоїакадемії мистецтв. Нині таких стипендіатів 55, а розмір стипендії- 500 грн. З 2000 року стипендію Київського міського головиотримують і талановиті студенти вищих мистецьких навчальнихзакладів. За п'ять років розмір стипендії було збільшено у 4 рази,а кількість стипендіатів зросла до 75.
Для певних категорій учнів було встановлено ряд суттєвихпільг (безкоштовне навчання дітей з багатодітних, малозабезпеченихсімей, дітей-інвалідів, сиріт, дітей військовослужбовців,працівників МВС, які загинули при виконанні службових обов'язків)та широкий спектр додаткових пільг (наприклад, дітям, батьки якихє інвалідами, дітям, що навчаються на кількох відділах або у двохшколах, та ін.).
Підвищення акредитаційного статусу вищих навчальних закладівсприяло підняттю професійно-кваліфікаційного рівня випускників,удосконаленню рівня викладання та суттєво збільшило заробітнуплату викладачів.
У Києві діють і вдосконалюють свій мистецький і науковийпотенціал провідні мистецькі навчальні заклади найвищого рівняакредитації, які мають високий авторитет в Україні і за кордоном.Це, зокрема - Національний університет театру, кіно і телебаченняімені І.К.Карпенка-Карого, Національна музична академіяім. П.І.Чайковського, Національна академія образотворчогомистецтва і архітектури.
Що стосується міської кіномережі, то останнім часом буловідремонтовано приміщення деяких кінотеатрів, модернізовано рядзалів та оснащено їх новітнім кінообладнанням. Однак є низкапроблем, пов'язаних із підпорядкуванням кінотеатрів, зношеністютехніки і обладнання, відсутністю нового фільмофонду у дитячихкінотеатрах, кадровим забезпеченням мережі.
Поліпшено ситуацію із станом парків культури і відпочинку,оновленням атракціонної техніки, вивченням зарубіжного досвідуведення паркового господарства. Однак тут є суттєвіземельно-адміністративні проблеми, нагальна потреба у зміцненніматеріально-технічної бази.
Лише в столиці було звернено серйозну увагу та наданопідтримку у діяльності Національних творчих спілок України та їхкиївських організацій і осередків. Тривала багаторічна співпраця зними стала підґрунтям для укладання Угоди про співпрацю міжКиївською міською державною адміністрацією та Координаційною РадоюНаціональних творчих спілок України. Нині вручаються міськіщорічні стипендії для видатних діячів культури і мистецтва,щорічно вручається мистецька премія "Київ" видатнимтворцям-киянам, проводяться спільні заходи, фестивалі, в т. ч.міжнародні, постійно надається підтримка спілкам щодо зміцнення їхматеріально-технічної бази, надання творчих майстерень митцям,організації їх виставок.