9) упровадження заходів щодо недопущення зловживань роботодавців монопольним становищем на місцевих ринках (насамперед у сільській місцевості та віддалених територіях) щодо працевлаштування та оплаті праці;
10) вжиття заходів щодо погашення боргів із виплати заробітної плати працівникам підприємств, організацій та установ області;
11) здійснення заходів щодо легалізації заробітної плати та «тіньової» зайнятості, посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, в т. ч. завдяки інформуванню населення про негативні соціальні наслідки нелегального працевлаштування та отримання заробітної плати у «конвертах».
3. Досягнення відповідності системи освіти потребам ринку праці, створення єдиного освітнього простору, забезпечення якості та доступності освіти, ефективності управління нею.
Завдання:
1)забезпечення рівного доступу дітей до якісної дошкільної освіти завдяки відновленню діяльності дошкільних навчальних закладів, створення навчально-виховних комплексів «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад», збільшення кількості груп на базі діючих дошкільних навчальних закладів;
2)оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості;
3)вирішення питання 100 % підвезення учнів і педагогів, які проживають за межею пішохідної доступності, до місць навчання і у зворотному напрямку, шляхом збільшення парку шкільних автобусів;
4)завершення процесу створення освітніх округів та забезпечення роботи опорних шкіл;
5)розширення мережі закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, колегіумів) та створення мережі профільних навчальних закладів для навчання обдарованих дітей сільської місцевості, відкриття нових профільних класів у загальноосвітніх навчальних закладах, міжшкільних профільних груп;
6)придбання та ремонт шкільних меблів, оснащення всіх загальноосвітніх навчальних закладів сучасними навчально-комп'ютерними комплексами та підключення їх до мережі Інтернет;
7)забезпечення всіх загальноосвітніх навчальних закладів водопостачанням та місцями загального користування всередині приміщень;
8)реформування системи освіти у напрямку створення умов для забезпечення молоді першим робочим місцем, проведення професійної орієнтації школярів;
9)зміцнення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів;
10)відновлення галузевого спрямування професійно-технічного навчання у професійно-технічних навчальних закладах відповідно до потреб базових підприємств області, упровадження професійно-технічними навчальними закладами інтегрованих професій, оновлення переліку та напрямів підготовки робітничих професій відповідно до потреб ринку праці;
11)створення навчально-практичних центрів із впровадженням інноваційних технологій на базі професійно-технічних навчальних закладів;
12)сприяння активізації співробітництва бізнес-структур і вищих навчальних закладів у формуванні навчальних програм і професійних стандартів, оцінюванні якості атестації випускників;
13)створення обласного дозвілево-концертного комплексу для дітей та молоді.
4. Підвищення ефективності системи соціального захисту населення з метою поліпшення охоплення соціальною підтримкою незаможних верств населення та раціоналізації використання бюджетних коштів.
Завдання:
1)розширення переліку та поліпшення якості надання соціальних послуг;
2)забезпечення ведення обліку осіб, що мають право на пільги за соціальною ознакою, та одержувачів різних видів державної соціальної допомоги;
3)забезпечення своєчасного проведення суб'єктами господарювання атестації робочих місць за умовами праці, зниження рівня виробничого травматизму, зведення до мінімуму причин небезпек, властивих виробничому середовищу;
4)відкриття стаціонарних відділень для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів;
5)продовження роботи з модернізації системи органів Пенсійного фонду області, забезпечення підтримки функціонування системи обслуговування громадян, яка базується на оптимізації роботи управлінь Пенсійного фонду в районах та містах області і запроваджує нові принципи обслуговування;
6)удосконалення адміністрування єдиного соціального внеску;
7)сприяння залученню роботодавців та працівників до розвитку системи пенсійного страхування ( у т. ч. накопичувального та недержавного);
8)створення сприятливих умов для активного залучення населення регіону до розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення (страхування);
9)розробка та реалізація пілотного проекту щодо впровадження технологій електронного врядування в діяльність системи соціального захисту з метою уніфікації обліку, документообороту, технологій обслуговування клієнтів та мінімізації обтяжливості та корупційної ємності цієї системи для споживачів послуг;
10)модернізація програми житлових субсидій шляхом вдосконалення механізмів їх надання та впровадження соціальних нормативів споживання житлово-комунальних послуг, забезпечення поступової інтеграції житлових пільг у систему житлових субсидій;
11)забезпечення на належному рівні життєдіяльності соціально вразливих верств населення, у першу чергу - осіб із обмеженими фізичними можливостями;
12)використання потенціалу соціальних служб регіону для соціального залучення осіб з інвалідністю, самотніх людей похилого віку, бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі до суспільного життя та соціально-економічного розвитку регіону;
13)надання послуг «соціального таксі» в усіх містах і районах області.
5. Завершення реформування системи охорони здоров'я шляхом підвищення якості та доступності медичних послуг, поліпшення ефективності державного фінансування медичної сфери, створення стимулів для здорового способу життя населення й здорових умов праці.
Завдання:
1)оптимізація мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою, приведення цієї мережі у відповідність з потребами населення, створення госпітальних округів, центрів первинної медико-санітарної допомоги;
2)сприяння забезпеченню кадрами відповідного кваліфікаційного рівня закладів охорони здоров'я, у т. ч. за рахунок державного замовлення у вищих навчальних закладах;
3)забезпечення пріоритетного, першочергового комплектування лікарськими кадрами та середнім медичним персоналом закладів охорони здоров'я сільської мережі, реалізація заходів щодо залучення та закріплення молодих спеціалістів-лікарів для роботи в медичних закладах області шляхом створення належних умов для їх праці та проживання;
4)забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації працівників закладів охорони здоров'я, перепідготовки лікарів загальної практики - сімейної медицини, помічників лікарів загальної практики - сімейної медицини;
5)забезпечення належних умов для профілактики та надання медичної допомоги хворим на онкопатологію, серцево-судинні захворювання шляхом створення спеціалізованих обласних медичних центрів;
6)створення обласного гемодіалізного центру на базі обласної лікарні та його філій у містах обласного значення;
7)забезпечення функціонування спеціалізованих відділень (палат, ліжок) для ветеранів війни в лікувально-профілактичних закладах області та їх оснащення необхідним обладнанням, пільгове забезпечення ветеранів війни ліками за рецептами лікарів відповідно до чинного законодавства;
8)налагодження належного контролю за розподілом і застосуванням лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення, придбаних за державні кошти,;
9)повсюдне впровадження клінічних протоколів;
10)сприяння оптимізації системи фінансування сектору охорони здоров'я за рахунок об'єднання фінансових ресурсів (для первинної медико-санітарної допомоги на районному та міському рівнях, для вторинної та третинної - на обласному);
11)формування портфеля медичних послуг, перехід на договірну форму відносин між органами влади та медичними установами із закупівлі послуг з попередньою оплатою робіт;
12)розвиток конкурентного ринку надання якісних і доступних медичних послуг населенню регіону, створення комунальних неприбуткових медичних підприємств, запровадження страхової медицини, забезпечення доступу приватних медичних закладів до державного фінансування на конкурсній основі; упровадження єдиної методики розрахунків медичних послуг;
13)відновлення системи профілактичних медичних оглядів на підприємствах та у вищих навчальних закладах;
14)розвиток міжсекторної інтеграції та координації роботи системи охорони здоров'я із суміжними галузями, що мають відношення до здоров'я населення і профілактики захворювань;
15)забезпечення розвитку паліативної допомоги пацієнтам з невиліковними хворобами з метою покращення доступності та якості надання паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам з невиліковними хворобами і обмеженим прогнозом життя та їх рідним, включаючи онкологічних та геріатричних хворих, пацієнтів, хворих на туберкульоз і СНІД, шляхом створення в лікувальних закладах відділень паліативної та хоспісної допомоги;
16)забезпечення працівників закладів охорони здоров'я житлом, в першу чергу молодих спеціалістів, з метою підвищення престижності праці працівників медичної галузі, поліпшення їх соціального захисту.
17)забезпечення профілактичного напряму діяльності медичної галузі області через проведення широкої інформаційно-роз'яснювальної роботи, популяризація та утвердження стандартів здорового способу життя, у т. ч. за рахунок стабільного розвитку послуг рекреації та туризму, сфери культури, фізичної культури і спорту;
18)сприяння запровадженню різних видів соціальної антинаркотичної, антиалкогольної пропаганди та реклами з метою формування у свідомості громадян, особливо молоді, негативного ставлення до вживання наркотиків та алкоголю;
19)створення умов для ефективного функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл та закладів резервного спорту за рахунок реконструкції та будівництва нових капітальних спортивних споруд; повне забезпечення закладів спортивним обладнанням та інвентарем;
20)залучення широких верств населення до масового спорту, популяризація здорового способу життя та фізичної реабілітації як важливого складника поліпшення якості й тривалості активного життя населення області, в т. ч. за рахунок функціонування центрів «Спорт для всіх».
Очікувані результати:
1)поліпшення демографічної ситуації в регіоні, зниження смертності населення, збільшення народжуваності та середньої очікуваної тривалості життя;
2)розвиток ринку праці, створення нових робочих місць і скорочення рівня безробіття;
3)легалізація тіньової зайнятості;
4)розвиток підприємницької ініціативи громадян і самозайнятості населення;
5)стабільне зростання заробітної плати найманих працівників;
6)ширше охоплення соціальною підтримкою населення, яке її потребує, підвищення ефективності виплат соціальної допомоги;
7)збільшення частки заробітної плати у структурі доходів населення;
8)повноцінне функціонування мережі освітніх округів, оптимізація мережі загальноосвітніх шкіл, підвищення їх матеріальної забезпеченості, якості навчання;
9)повне охоплення дошкільною освітою дітей дошкільного віку;
10)збільшення охоплення позашкільною освітою учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
11)досягнення адекватності освітніх послуг, які надаються професійно-технічними та вищими навчальними закладами області, потребам регіонального ринку праці;
12)залучення молоді до соціально активного дозвілля, у тому числі, спорту і фізкультури.
V. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Реалізація положень Стратегії забезпечується насамперед шляхом оптимізації використання наявного на місцевому рівні ресурсного потенціалу (матеріальних, фінансових, людських, інтелектуальних, інформаційних ресурсів тощо) та створення сприятливих умов для надходження в регіон інвестиційних коштів.
Для реалізації завдань загальнодержавного значення регіон залучає централізоване фінансування з Фонду регіонального розвитку.
Для реалізації завдань, пов'язаних з адаптацією до вимог європейської інтеграції, імплементацією міжнародних норм, правил і стандартів, регіон залучає гранти, кошти міжнародної технічної допомоги.
1. Інститути, відповідальні за реалізацію Стратегії
Основними інститутами, які відповідають за реалізацію Стратегії, є: Кіровоградська обласна рада, Кіровоградська обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, області.
Обласна рада затверджує:
1)Стратегію;
2)план заходів щодо реалізації Стратегії та щорічні програми соціально-економічного розвитку;
3)цільові програми, спрямовані на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку.
Обласна державна адміністрація забезпечує реалізацію Стратегії та розробляє:
1)план заходів щодо реалізації Стратегії;
2)щорічні програми економічного і соціального розвитку;
3)обласні цільові програми.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядуванняберуть участь у реалізації Стратегії відповідно до Плану заходів щодо реалізації у рамках їхніх повноважень, а також можуть, спираючись на положення Стратегії, розробляти стратегії розвитку та плани у межах відповідних територіальних громад.
З метою практичного забезпечення реалізації положень Стратегії в регіоні можуть бути задіяні (створені) інститути розвитку, які функціонують на засадах державно-приватного партнерства, а саме:
1)агентство з інвестицій та інновацій;
2)агентство регіонального розвитку;
3)агентство маркетингу регіону;
4)агентство розвитку сільських територій;
5)центри соціальної допомоги.
2. Управлінські механізми реалізації Стратегії
Організаційно-управлінські механізми реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку Кіровоградської області передбачають:
1)розробку і реалізацію на її основі програмних і нормативних документів, що включають План заходів щодо реалізації Стратегії, щорічні програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми, стратегії та програми розвитку місцевих територіальних громад. Такі документи розробляються на основі створення взаємопов'язаної системи прогнозних і програмних документів розвитку регіону/держави, їх узгодження з генеральними планами територіального розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях;
2)запровадження індикативного планування (прогнозування) базових параметрів соціально-економічного розвитку регіону;
3)координацію заходів регіональної політики, чіткий розподіл повноважень, усунення дублювання у процесі прийняття управлінських рішень у сфері регіонального розвитку;
4)регулярний моніторинг усіх сфер і заходів регіонального розвитку;
5)здійснення державного контролю за виконанням Стратегії, врахування структурних зрушень на регіональному (місцевому) рівні, коригування механізмів регіонального розвитку (у т. ч. угод) та їх оптимальне пристосування до умов, що змінюються у процесі реалізації Стратегії.
Стратегія стає підставою для визначення спільного плану дій та укладання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Кіровоградською обласною радою, що має забезпечити взаємні зобов'язання у відносинах між центральною і регіональною владами. За умови укладання Угоди щодо регіонального розвитку передбачається забезпечення спільного фінансування стратегічних галузей і сфер, зокрема: житлово-комунального господарства, заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки, екологічних проектів, освіти, охорони здоров'я, забезпечення підтримки малого підприємництва, розбудови та модернізації інфраструктури тощо.
Керованість та ефективність реалізації Стратегії забезпечуються завдяки формуванню дієвого інформаційного супроводження, що включає:
1)налагоджену систему збору, узгодження та використання статистичної, аналітичної, нормативної, програмно-планової і прогнозної інформації для прийняття державно-управлінських рішень на регіональному (місцевому) рівні;
2)системний моніторинг широкого кола індикаторів соціально-економічного розвитку та екологічної ситуації;
3)відкритість і прозорість діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, регулярне інформування громадськості про основні проблеми соціально-економічного і культурного розвитку регіону, шляхи їх вирішення та перспективи прийняття оптимальних державно-управлінських рішень;
4)активізацію участі населення і громадських об'єднань регіону у підготовці, обговоренні та вирішенні питань соціально-економічного і культурного розвитку регіону.
Під час фінансування заходів з реалізації Стратегії всі виконавці повинні забезпечити узгодженість дій з метою досягнення запланованих результатів; прагнути до ощадливого використання бюджетних коштів та отримання максимального ефекту від їх використання.
3. Фінансово-бюджетні механізми реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії соціально-економічного розвитку Кіровоградської області передбачає наступні орієнтири використання коштів місцевого та Державного бюджетів:
1)оптимізацію формування і ефективне використання коштів місцевих бюджетів, збільшення доходів бюджетів розвитку у складі місцевих бюджетів за рахунок надходжень від: продажу майна, єдиного податку, коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2)ефективне використання коштів Державного бюджету інвестиційного спрямування (Державного фонду регіонального розвитку, субвенцій місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм і проектів, інших бюджетних програм) і їх концентрацію на фінансуванні інвестиційних програм (проектів), пов'язаних із:
створенням, приростом або оновленням основних засобів комунальної власності, спільної власності територіальних громад;
впровадженням енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
будівництвом і реконструкцією об'єктів соціально-культурної сфери;
розвитком дорожнього господарства та комунальної інфраструктури;
здійсненням екологічних та природоохоронних заходів;
здійсненням спільних заходів, які передбачені Угодами щодо регіонального розвитку, укладеними відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів»;.
3) подання заявок на отримання коштів Державного фонду регіонального розвитку на фінансування:
програм подолання депресивності сільських територій з метою недопущення падіння обсягів сільськогосподарського виробництва та знелюднення сільських територій;
програм і заходів соціально-економічного розвитку малих міст із метою активізації в них економічної діяльності, зокрема за рахунок створення підприємств переробної, харчової та легкої промисловості, установ сфери послуг та фінансової сфери і збільшення на цій основі кількості робочих місць;
4) ініціювання включення інвестиційних проектів, спрямованих на реалізацію завдань міжрегіонального та загальнодержавного рівнів, до системи національних проектів з наступним змішаним державно-приватним фінансуванням;
5) розширення масштабів використання державного замовлення у поєднанні із прямим державним інвестуванням стратегічно важливих для регіону підприємств;
6) надання державних гарантій для отримання кредитів підприємствами, економічна діяльність яких має стратегічне значення для регіону, а також підприємствам, які демонструють позитивний результат від операційної діяльності, мають позитивну кредитну історію, не допускали прострочень по кредитах і виконують соціальні зобов'язання у повному обсязі.
Застосування зазначених фінансово-бюджетних механізмів та створення сприятливих умов для надходження в регіон небюджетних інвестиційних ресурсів має забезпечити суттєве зростання валового регіонального продукту і як результат - поступове збільшення доходів місцевих бюджетів, що дозволить спрямовувати додаткові кошти на вирішення поточних проблем регіону, інвестування економічних та соціальних програм розвитку області.
4. Організаційні механізми реалізації Стратегії
1) механізм державно-приватного партнерства передбачає використання різних його форм - концесії, орендних відносин, лізингу, угоди про розподіл продукції, договору щодо управління державним і комунальним майном, договору про спільну діяльність тощо.
У процесі реалізації Стратегії механізми державно-приватного партнерства використовуватимуться у сфері будівництва (реконструкції, модернізації) мереж газо- і теплопостачання, водопостачання, водовідведення, розвитку житлового будівництва; розбудови об'єктів дорожнього господарства та інфраструктури галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення; видобутку та переробки корисних копалин; екологізації регіонального розвитку (будівництві очисних споруд, переробці твердих побутових відходів тощо), забезпечення координації та надання інформаційно-методичної підтримки діяльності суб'єктів господарювання.
2) механізм кооперації передбачає розроблення регіональної програми розвитку кооперативного руху; підвищення кваліфікаційних знань про сільськогосподарську кооперацію (організацію на постійній основі тренінгів, семінарів та курсів для керівників і працівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, селян); розроблення єдиного інформаційно-просвітницького інтернет-ресурсу.
У процесі реалізації Стратегії переваги механізму кооперації використовуватимуться у розвитку виробничих кооперативів (у т. ч. виробничо-допоміжних кооперативів, товариств праці), обслуговуючих кооперативів (у т. ч. закупівельних, збутових, збутово-переробних, орендних, житлових, сфери послуг), споживчих кооперативів, а також кредитної (ощадно-позичкової) і страхової кооперації.
3) механізм кластеризації передбачає розроблення концепції розвитку регіональних кластерів; розроблення системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив та існуючих у регіоні кластерів; створення веб-сайту та єдиної інформаційної бази з інформацією про існуючі в регіоні кластери; організації та проведення тематичних конференцій, семінарів та «круглих столів» для зацікавлених осіб, чинних і потенційних учасників кластера, із залученням фахівців відомих вітчизняних і зарубіжних кластерних об'єднань.
4) механізм стимулювання підприємницької активності передбачає:
спрощення процедур реєстрації (функціонування «єдиного вікна») та ведення бізнесу на місцевому, регіональному рівні;
підтримку в регіоні розвинутого конкурентного середовища, недопущення монополізації сфер діяльності малого та середнього бізнесу;
сприяння розвитку інфраструктурного забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення (у т. ч. налагодження роботи бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо);
створення інформаційної бази даних, консультаційних служб із питань законодавчої та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва в регіоні;
налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні.
5) механізм міжрегіонального співробітництва передбачає підтримання постійних робочих контактів між обласними, районними державними адміністраціями, радами та профільними управлінськими структурами Кіровоградської та суміжних областей з метою виявлення та визначення шляхів вирішення проблем, що мають міжрегіональне значення. Організація координації діяльності та взаємодії приватних підприємств і громадських об'єднань відбуватиметься шляхом проведення періодичних публічних заходів (нарад, семінарів, форумів) міжрегіонального рівня.
З метою опрацювання новітніх форм міжрегіонального співробітництва передбачається звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо укладання Угоди між Урядом та областями Центрального макрорегіону (Кіровоградська, Київська, Черкаська та Вінницька) про економічний експеримент з розвитку міжрегіонального співробітництва та кооперації в межах Центрального регіону. Експеримент полягатиме в розробці Державної програми комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності областей Центрального макрорегіону як першої макрорегіональної ініціативи в Україні.
В рамках реалізації експерименту має бути започатковано щорічний Форум міжрегіонального співробітництва за участі областей Центрального макрорегіону України.
Потенціал міжрегіонального співробітництва використовуватиметься для стимулювання системного розвитку: добувної промисловості; сільського господарства; транспорту та зв'язку; транспортно-логістичних центрів та установ дорожнього сервісу; установ зв'язку та інтернет-комунікацій; туристичного сектору; ринку освітніх послуг, НДДКР та формування спільного для регіонів науково-освітнього простору, зорієнтованого на інноваційні розробки та їх послідовне впровадження у виробництво; ринку праці та мобільності робочої сили.
5. Механізми комунікації держави, бізнесу та громад
Досягненню цілей та пріоритетів Стратегії сприятиме системний підхід до взаємодії держави, бізнесу та суб'єктів громадянського суспільства шляхом використання таких комунікаційних механізмів:
1)формування ефективно діючої системи електронного урядування;
2)участь представників громадськості у розробці проектів рішень обласної влади, цільових програм, стратегій регіонального розвитку (області, районів, міст тощо);
3)розвиток механізмів державно-приватного партнерства;
4)розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль і експертизу реалізації Стратегії;
5)організація освітньої та просвітницької діяльності щодо засад соціального та державно-приватного партнерства, розробка моделей професіоналізації кадрів, що забезпечують реалізацію принципів соціального партнерства;
6)реалізація політики інформаційної відкритості влади.
Взаємодія держави, бізнесу та громад відбуватиметься у таких формах:
1)постійно діючі територіальні громадські й державно-громадські ради, міські, районні збори, наради, робочі й експертні групи й комісії;
2)громадські ради різного функціонального призначення при галузевих підрозділах органів державної влади й органів місцевого самоврядування;
3)обговорення соціально важливих проблем із широким використанням інформаційних технологій, ЗМІ тощо;
4)конкурси, ярмарки соціально значущих програм і грантових проектів;
5)Консультативна рада громадських і політичних організацій області;
6) обласна та районні тристоронні соціально-економічні ради.
Реалізація зазначеної взаємодії забезпечуватиме активне залучення громадськості до процесів планування та реалізації стратегічних планів та проектів розвитку. На цій основі має бути досягнуто конструктивного ставлення населення до процесу розробки і реалізації та до змісту регіональних стратегій, планів, управлінських і соціальних інновацій тощо, максимально втілено потенціал креативної ініціативи усіх прошарків суспільства.
VI. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Етапи реалізації Стратегії визначено відповідно до проведених Національним інститутом стратегічних досліджень прогнозних розрахунків можливої модернізації економіки регіону на збалансованих засадах. Розрахунки визначають системний вплив на стан регіональної економічної системи з боку заходів, що вживатимуться відповідно до Стратегії.
1. Етап подолання депресивних тенденцій та формування передумов структурних зрушень
Перший етап реалізації Стратегії розпочинатиметься в умовах депресивності вітчизняної та світової економік.
Завдання політики розвитку регіону полягатимуть у відновленні динамічного економічного зростання на підґрунті максимально ефективного використання наявного економічного та соціального потенціалу регіону шляхом підвищення купівельної спроможності населення регіону та сприяння експортній діяльності підприємств.
В умовах обмеженої фінансової спроможності корпоративного сектору економіки велике значення для здійснення інвестиційного процесу матиме посилення спрямованості видатків місцевого бюджету на розвиток та збільшення обсягів залучення в область коштів державного бюджету в рамках реалізації заходів державних програм та національних проектів. Найшвидший ефект для економічного зростання очікується від заходів щодо підтримки розвитку аграрного сектору регіону.
Особливостями першого етапу будуть:
1)переважно екстенсивний тип економічного зростання на основі зростання завантаження наявних виробничих потужностей, подолання депресивності регіональної економіки;
2)прискорення темпів приросту ВРП до понад 5 %;
3)випереджаюче зростання капітальних інвестицій;
4)прискорення темпів зростання інвестицій;
5)послідовне підвищення рівня реальної заробітної плати та частки оплати праці у валовому випуску.
Реалізацію Стратегії має бути зосереджено на:
1)позиціонуванні області в якості "стратегічного регіону", джерела макрорегіональних ініціатив, який ефективно використовує внутрішній потенціал та прагне запровадити інтенсивну модель економічного зростання
2)створенні сприятливих умов для зростання обсягів виробництва продукції реального сектору економіки регіону шляхом розвитку внутрішнього ринку регіону, налагодження мережі інформаційної та правової підтримки діяльності підприємств регіону на загальноукраїнському та зовнішньому ринках;
3)здійсненні першочергових заходів щодо пом'якшення головних суперечностей соціального розвитку регіону;
4)створенні програмних та інституційних засад структурних змін економіки регіону;
5)впровадженні пілотних проектів організаційних інновацій, спрямованих на послаблення нерівномірності територіального розвитку регіону;
6)створенні сприятливих умов для розвитку аграрного комплексу регіону.
Очікувана тривалість першого етапу - 2013-2015 роки
Індикативні показники (в цілому за період):
1)реальний приріст ВРП - 14,1 %;
2)збільшення капітальних інвестицій на 22,5-[1]%;
3)підвищення продуктивності праці на 17 %;
4)збільшення реальної заробітної плати найманих працівників порівняно з рівнем 2012 року на 45,9 %.
2. Етап структурної перебудови економіки регіону
Протягом другого етапу відбуватиметься перехід від екстенсивного до інтенсивного типу економічного зростання завдяки посиленню спрямування капітальних інвестицій на здійснення структурних змін в економіці регіону, впровадженню технологічних інновацій в аграрному та промисловому виробництві, побуті та соціальній сфері. Очікуване подолання депресивних тенденцій дає підстави прогнозувати активізацію приватного інвестування та збільшення припливу прямих іноземних інвестицій.
Особливостями другого етапу будуть:
1)підтримання темпів приросту ВРП на рівні 6-7 %;
2)збереження високих темпів інвестування в основний капітал при зміні структури інвестицій: збільшенні частки інвестицій у промисловість та концентрації інвестування на впровадженні технологічних інновацій;
3)прискорення зростання реальної заробітної плати як наслідок досягнення високої динаміки економічного комплексу регіону;
4)пожвавлення міжрегіональної співпраці.
Реалізацію Стратегії має бути зосереджено на:
1)практичній реалізації сформованого програмного та інституційного потенціалу;
2)масовому впровадженні пілотних організаційних інновацій, розроблених протягом першого етапу;
3)запровадженні регіональної моделі державно-приватного партнерства;
4)упровадженні енергозберігаючих технологій у соціально-побутовій сфері, заохоченні енергозбереження у виробничій сфері;
5)створенні сприятливих умов для інвестиційної діяльності на території області.
Очікувана тривалість другого етапу - 2016-2017 роки
Індикативні показники (в цілому за період):
1)реальний приріст ВРП - 13,3 % (129,3 % щодо рівня 2012 року)
2)збільшення капітальних інвестицій на 21,7 %;
3)підвищення продуктивності праці на 11,4 %;
4)збільшення реальної заробітної плати найманих працівників порівняно з рівнем 2015 року на 29,9 %.
3. Етап переходу до стабільного поступу регіону
Третій етап спирається на отримання практичних результатів здійснених структурних перетворень та їх спрямування на забезпечення соціального розвитку регіону. Очікуються просторова консолідація та економічна інтеграція області, підтримання сталих високих темпів економічного зростання на підґрунті диверсифікації джерел економічної активності та інвестиційних ресурсів.
Особливостями третього етапу будуть:
1)підтримання високих темпів реального приросту ВРП на основі впровадження новітніх технологій та організаційних інновацій;
2)триваюче прискорення приросту інвестування в основний капітал;
3)сповільнення зростання реальної заробітної плати внаслідок посилення схильності бізнесу до інвестування.
Реалізацію Стратегії має бути зосереджено на:
1)забезпеченні ефективного функціонування модернізованої структури економіки регіону;
2)створенні сприятливих умов для розвитку малого й середнього підприємництва;
3)розвитку регіональної інноваційної системи;
4)системній реалізації великомасштабних інвестиційних проектів у інфраструктурній сфері на засадах міжрегіональної співпраці;
5)всебічному розвитку альтернативної енергетики.
Очікувана тривалість третього етапу - 2018-2020 роки
Індикативні показники (в цілому за період):
1)реальний приріст ВРП - 19,7 % (154,7 % щодо рівня 2012 року)
2)збільшення капітальних інвестицій на 46,9 %;
3)підвищення продуктивності праці на 18,2 %;
4)збільшення реальної заробітної плати найманих працівників порівняно з рівнем 2017 року на 45,8 %.
Загалом за період 2013 2020 рр. реалізація Стратегії має забезпечити:
1)реальний приріст валового регіонального продукту на 54,7 %;
2)збільшення капітальних інвестицій на 119 %;
3)підвищення продуктивності праці на 54 %;
4)збільшення реальної заробітної плати найманих працівників на 176 %;
5)зменшення рівня безробіття з 9,4 % у 2012 році до 3,5 % у 2020 році;
6)зниження рівня тінізації економіки регіону з 27 до 23 %;
7)збільшення частки оплати праці у валовому випуску з 22,5 до 24,0 % ;
8) збільшення частки інвестицій у валовому регіональному продукті з 28,0 % до 39,5 %.
ЗМІСТ
Джерело інформації: www.oblrada.kirovograd.ua
[1] У реальному вимірі
