Член Комісії | В. Кальченко |
Документ підготовлено в системі iplex
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг | Лист від 31.01.2013
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Зугреському професійному ліцею
Щодо надання роз'яснень
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія), розглянула лист Зугреського професійного ліцею щодо належності споживачів до певної категорії та в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Комісією здійснюється регулювання діяльності (надання ліцензій, встановлення тарифів) суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках в обсягах, що перевищують рівень, який встановлений ліцензійними умовами.
Разом з тим, згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води відносяться до комунальних послуг.
Крім того, статтею 7 Закону передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
- встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону;
- затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
- визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
- забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
- здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.
Отже, згідно чинного законодавства, встановлення тарифів для кінцевих споживачів на послуги, які спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, опаленням, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до положень Житлового кодексу УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання встановлено Примірним положенням про гуртожитки (далі - Примірне положення), затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208.
Відповідно до пункту 38 розділу VI Примірного положення:
- плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується;
- громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Крім того, слід зазначити, що проживання у гуртожитку не є обов'язковим для всіх студентів навчального закладу, які навчаються у ньому, та з врахуванням можливості поселення у гуртожиток інших осіб у випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 38, проживання у гуртожитку не є складовою освітніх послуг. Тому навіть відсутність укладених договорів між мешканцями гуртожитків та адміністрацією навчального закладу, на балансі якого знаходиться гуртожиток, не спростовує тієї обставини, що між ними існують правовідносини із чіткими правами та обов'язками як щодо умов та порядку проживання у гуртожитку, так і щодо оплати такого проживання. Зазначене свідчить про те, що громадяни, які проживають в гуртожитках, прирівнюються, до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках. Відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання цих будинків забезпечується підприємствами комунальної теплоенергетики.
Отже усі мешканці, які зареєстровані у гуртожитках, зокрема громадяни, які користуються жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, та громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, відносяться до категорії споживачів "населення".