Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 27 листопада 2008 року N 1093 "Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію окремих положень підпункту 1 пункту 1 та підпункту 1 пункту 2 змін, що вносяться постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942 "Деякі питання використання радіочастотного ресурсу України" до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 року N 815.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність окремих положень постанови Кабінету Міністрів України N 942, яка опублікована в "Офіційному віснику України" від 14 листопада 2008 року N 84, ст. 2815.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942 викладено в новій редакції, зокрема, позицію 19 розділу I, позицію 2 розділу II Плану використання радіочастотного ресурсу України, за якою:

продовжено строк використання радіотехнології "Цифровий стільниковий радіозв'язок CDMA-800" у смузі частот 840,45-842,97 МГц (що відповідає 67 телевізійному каналу) до 1 січня 2016 року;

встановлено строк початку впровадження радіотехнології "Цифрове наземне телевізійне мовлення стандарту DVB-T" у смузі радіочастот 822-846 МГц (що відповідає 65-67 телевізійним каналам) - 1 січня 2016 року.

Таке рішення Кабінету Міністрів України не відповідає низці норм Конституції України.

Як відзначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 30 жовтня 1997 року N 5-зп у справі К.Г. Устименка, конституційні права людини і громадянина в Україні на інформацію, її вільне отримання, використання, поширення та зберігання в обсягах, необхідних для реалізації кожним своїх прав, свобод і законних інтересів, чинним законодавством держави закріплюються і гарантуються. Винятки з конституційних норм встановлюються самою Конституцією, а не іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію в будь-який спосіб. За статтею 50 кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Як визначено Законом України "Про телебачення і радіомовлення", телерадіомовлення є засобом забезпечення прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкритого і вільного обговорення суспільне важливих проблем, культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України (преамбула, стаття 4) .

Вилучення ж до 1 січня 2016 року смуги радіочастот 822-846 МГц, що відповідає 65, 66 та 67 телевізійним каналам, з використання засобами цифрового телевізійного мовлення порушує зазначені конституційні права громадян на інформацію, звужує можливості вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем із використанням телебачення.Конституцією України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22) . Конституційним Судом України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками визначено, що звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними.

Відтак, зазначені положення постанови Кабінету Міністрів України, про які йдеться, не відповідають і нормі частини третьої статті 22 Основного Закону держави.

Ураховуючи викладене, а також те, що Законом України "Про основи національної безпеки України" прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації визначено серед основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України в інформаційній сфері (стаття 7) , положення постанови Кабінету Міністрів України, про які йдеться, не відповідають і статті 17 Конституції України, за якою забезпечення інформаційної безпеки є однією з найважливіших функцій держави.

За таких обставин слід дійти висновку, що, вирішивши питання використання радіочастотного ресурсу у спосіб, який призводить до порушення конституційних прав громадян на інформацію, конституційних принципів забезпечення державою інформаційної безпеки, Кабінет Міністрів України діяв на порушення конституційних норм, що не відповідає також вимогам частини другої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 113 Конституції України; на неприпустимості порушення Урядом України цих вимог наголошено Конституційним Судом України у Рішеннях від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні ділянки.

Слід також зауважити, що передбачена зазначеними положеннями зміна строків впровадження цифрового телерадіомовлення створює перешкоди у технологічному переході телебачення до міжнародних стандартів мовлення, закріплених у Регіональній угоді (Женева-2006), що укладена відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку, учасником якого є Україна, щодо переходу України на цифрове мовлення до 2015 року, може призвести до невиконання Україною зобов'язань стосовно раціонального, ефективного і економного використання смуг частот для радіозв'язку, взятих за Статутом Міжнародного союзу електрозв'язку, ратифікованим Законом України від 15 липня 1994 року N 116/94-ВР.

Як зауважено у Висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року N 3-в/2001 у справі про Римський Статут, відповідно до статті 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, одним з таких принципів є принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.

Тож, зазначені положення постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942 не відповідають і статті 18 Конституції України, якою проголошено, що зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 942 стосовно викладення в новій редакції позиції 19 розділу I, позиції 2 розділу II Плану використання радіочастотного ресурсу України в частині, що стосується продовження строку використання радіотехнології "Цифровий стільниковий радіозв'язок CDMA-800" у смузі частот 840,45-842,97 МГц до 1 січня 2016 року, початку впровадження цифрового наземного телевізійного мовлення стандарту DVB-T у смузі радіочастот 822-846 МГц з 1 січня 2016 року.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук, першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення І. Куруса, начальника юридичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення М. Пушкаренка, начальника відділу частотного погодження ліцензійного департаменту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Т. Мироненко.