Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 5 листопада 2008 року N 998 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926, опублікованої в "Офіційному віснику України" (2008 р., N 81, ст.2732).

Названою постановою викладено в новій редакції форму державного акта на право власності на земельну ділянку, якою на відміну від форми акта в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 не передбачено необхідність його підписання головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Зазначене рішення прийнято Кабінетом Міністрів України без урахування вимог Конституції України, якими, зокрема, гарантується здійснення місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За Основним Законом держави матеріальною основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (частина перша статті 142) ; територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (частина перша статті 143) .

Ратифікованою Україною Європейською хартією місцевого самоврядування визначено, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму; право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи; це право найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні; існування органів місцевого самоврядування, наділених реальними функціями, може забезпечити ефективне і близьке до громадянина управління (преамбула Хартії) . Конституцією України визначено засади місцевого самоврядування, зокрема, в населених пунктах (села, селища, міста), а також засади здійснення виконавчої влади в областях і районах місцевими державними адміністраціями.

На підставі пункту 2 статті 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян.

Конституційні положення конкретизовані в Законах України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації".

У статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено широке коло повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин, зокрема здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та використанням і охороною земель, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території забезпечує сільський, селищний, міський голова (частина третя статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") . За Рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 7-рп/99 (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) міський голова є головною посадовою особою відповідної територіальної громади з представницьким мандатом.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" повноваження в галузі охорони земель покладено і на місцеву державну адміністрацію (стаття 21) . За виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень відповідальність несуть голови місцевих державних адміністрацій (пункт 1 частини першої статті 39) .

Зважаючи на це, голова відповідного органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, підписуючи державний акт на право власності на земельну ділянку, не тільки формалізував такий акт, але й виконував завдання щодо перевірки дотримання земельного законодавства, зокрема гарантованого Конституцією України права власності, в тому числі громадян, на землю (частина друга статті 14) .

Відтак, видаючи постанову від 16 жовтня 2008 року N 926, Кабінет Міністрів України діяв усупереч положенням статті 7, пункту 2 статті 119, частини першої статті 142, частини першої статті 143 Основного Закону держави.

Крім того, ураховуючи, що усунення зазначених посадових осіб від здійснення контролю за додержанням відповідних прав громадян негативно позначиться на забезпеченні прав громадян на землю, постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926 не відповідає і положенням Конституції України, за якими утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3), Конституція України має найвищу юридичну силу, нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8) .

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року N 926 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.