Практика розгляду судами корпоративних спорів

Наприклад, Господарський суд Тернопiльської областi рiшенням вiд 5 червня 2006 р. у справi за позовом ТОВ "Iнвестицiйна компанiя "Українськi iнвестицiї" до ВАТ "Мiжрегiональнi дiловi iнiцiативи" про визнання недiйсними рiшень Спостережної ради ВАТ обгрунтовано визнав недiйсним рiшення спостережної ради ВАТ, прийнятi за вiдсутностi позивача, який є членом спостережної ради, що не був повiдомлений про час i мiсце проведення засiдання спостережної ради.

Господарським судам необхiдно враховувати, що рiшення, прийнятi наглядовою радою з перевищенням повноважень, зокрема, з питань, що належить до виключної компетенцiї загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства, повиннi визнаватися недiйсними.

Так, у постановi Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вiд 27 червня 2006 р. за касацiйним поданням Генерального прокурора України та касацiйною скаргою ВАТ "Орiана" на постанову Вищого господарського суду України вiд 22 березня 2006 р. у справi за позовом Першого заступника прокурора Iвано-Франкiвської областi в iнтересах держави в особi ФДМУ i ВАТ "Орiана" до ЗАТ "Лукор" про визнання недiйсним рiшення спостережної ради ЗАТ "Лукор" вiд 31 сiчня 2005 р. встановлено, що рiшення про передачу майна ЗАТ "Лукор" до статутного фонду ТОВ "Карпатнафтохiм" мали право приймати загальнi збори акцiонерiв, а не спостережна рада, оскiльки зазначеним рiшенням спостережна рада здiйснила вiдчуження майна ЗАТ "Лукор" на користь iншої особи. А вiдповiдно до абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК рiшення загальних зборiв учасникiв про вiдчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят i бiльше вiдсоткiв майна товариства приймаються бiльшiстю не менш як у 3/4 голосiв.

При вирiшеннi даної категорiї спорiв господарським судам також необхiдно враховувати, що не вiдноситься до компетенцiї судiв вирiшення спорiв про включення учасника (акцiонера) товариства до складу наглядової ради чи його виключення.

Так, у справi N 12/31-н позивач ВАТ "Iнвестицiйна енергетична компанiя "IНЕКО" серед iнших вимог просив зобов'язати ВАТ "Готель "Подiлля" включити його до складу спостережної (наглядової) ради товариства. Господарський суд Хмельницької областi рiшенням вiд 25 квiтня 2006 р. вiдмовив у задоволеннi зазначеної вимоги з посиланням на те, що згiдно зi ст. 41 Закону N 1576-ХII обрання та вiдкликання членiв наглядової ради належить до компетенцiї загальних зборiв товариства. Цю позицiю пiдтримано апеляцiйною iнстанцiєю (постанова Житомирського апеляцiйного господарського суду вiд 7 грудня 2006 р.) та Вищим господарським судом України (постанова вiд 8 лютого 2007 р.).

Не є пiдвiдомчими (пiдсудними) господарським судам i спори про визнання недiйсним протоколу засiдання наглядової ради товариства з тих же мотивiв, що i протоколiв загальних зборiв товариства.

Так, Господарський суд м. Києва у рiшеннi вiд 5 грудня 2006 р. припинив провадження у справi за позовом Заступника Генерального прокурора України в iнтересах ФДМУ, Державної адмiнiстрацiї залiзничного транспорту України "Укрзалiзниця" до ВАТ лiзингова компанiя "Укртранслiзинг", корпорацiї "Мiжрегiональний промисловий Союз" про визнання недiйсним протоколу засiдання наглядової ради та договору купiвлi-продажу. Припинивши провадження у справi в частинi вимог про визнання недiйсним протоколу засiдання наглядової ради на пiдставi п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК, суд правомiрно зробив висновок про те, що вiдповiдний протокол не є нормативним актом, оскiльки вiн не встановлює, не змiнює i не скасовує норми права. Оскаржуваний протокол не є i актом ненормативного характеру (iндивiдуальним актом), оскiльки вiн не обумовлює виникнення прав i обов'язкiв позивачiв, тому такий спiр не є пiдвiдомчим господарським судам.

Спори щодо порядку обрання та вiдкликання, компетенцiї виконавчого органу господарського товариства

Вiдповiдно до статей 99, 161 ЦК, статей 47, 62 Закону N 1576-ХII виконавчим органом товариства, який здiйснює керiвництво його поточною дiяльнiстю, є правлiння (дирекцiя) або iнший орган (колегiальний чи одноособовий), визначений статутом. Виконавчий орган вирiшує всi питання дiяльностi товариства, крiм тих, що вiднесенi до компетенцiї загальних зборiв i наглядової ради товариства. Утворення i вiдкликання виконавчого органу товариства статтями 145, 159 ЦК, статтями 41, 59 Закону N 1576-ХII вiднесено до виключної компетенцiї загальних зборiв акцiонерiв.

Матерiали узагальнення засвiдчили, що є випадки пред'явлення позовiв про визнання повноважень одноособового чи членiв виконавчого органу товариства припиненими у зв'язку зi спливом строку, на який вони були обранi (призначенi). При розглядi даних справ судам необхiдно враховувати, що, по-перше, такого способу захисту прав та законних iнтересiв чинним законодавством не передбачено, а по-друге, повноваження членiв виконавчого органу товариства припиняються їх переобранням, i вирiшення даного питання не належить до компетенцiї судiв та означало б втручання у внутрiшню дiяльнiсть товариства.

У судовiй практицi виникають також спiрнi питання щодо розмежування компетенцiї голови та членiв колегiального виконавчого органу товариства, у зв'язку з чим господарським судам необхiдно враховувати наступне.

У постановi Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вiд 21 лютого 2006 р. за касацiйною скаргою ЗАТ "Сiльськогосподарське риболовецько-промислове пiдприємство "Лютiж" на постанову Вищого господарського суду України вiд 29 листопада 2005 р. у справi за позовом ЗАТ "Сiльськогосподарське риболовецько-промислове пiдприємство "Лютiж" до ТОВ "Аква свiт" про визнання недiйсним договору купiвлi-продажу вiд 21 травня 2004 р., укладеного мiж товариствами, встановлено, що у випадку, якщо статутом товариства передбачено, що його виконавчий орган дiє у складi кiлькох осiб, то голова правлiння не є самостiйним органом управлiння, тому для набуття товариством цивiльних прав i обов'язкiв вiн на пiдставi ч. 2 ст. 99 та ст. 161 ЦК повинен виносити вiдповiднi питання на розгляд засiдання правлiння чи загальних зборiв акцiонерiв.

Господарським судам необхiдно також враховувати, що рiшення виконавчого органу товариства, прийнятi з перевищенням компетенцiї, можуть бути визнанi недiйсними за позовом акцiонерiв (учасникiв) товариства у випадку порушення цим рiшенням прав акцiонерiв (учасникiв) товариства.

Так, у рiшеннi Господарського суду Одеської областi вiд 25 травня 2007 р. у справi за позовом ТОВ "Бiзнес-центр "Примор'я", ВАТ "Iнвестицiйна компанiя "Примор'є-Iнвест" до ВАТ "Третiй автобусний парк" про визнання недiйсним рiшення правлiння ВАТ "Третiй автобусний парк" щодо перенесення термiну загальних зборiв акцiонерiв встановлено таке. Правлiння ВАТ перенесло загальнi збори акцiонерiв, призначенi вiдповiдно до ст. 45 Закону N 1576-ХII, на невизначений термiн. У зв'язку з цим господарський суд обгрунтовано зробив висновок, що законом не передбачено можливiсть правлiння перенести загальнi збори, тому правлiння перевищило свої повноваження. Вiдповiдне рiшення правлiння судом визнано недiйсним.

Визнання судом рiшень загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства недiйсними зумовлюють спори, пов'язанi iз застосуванням наслiдкiв недiйсностi рiшень загальних зборiв. Зокрема, щодо визнання недiйсними правочинiв, укладених виконавчим органом господарського товариства, рiшення загальних зборiв про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недiйсним. Така невизначенiсть обумовлює рiзну практику вирiшення спорiв господарськими судами.

Наприклад, у справi за позовом ВАТ "Харкiвська книжкова фабрика iм. Фрунзе" до ПП "Лайтiнг" про визнання недiйсними договорiв, що розглядалась Господарським судом Харкiвської областi, дiйснiсть договорiв оскаржувалась з мотивiв, що вони були пiдписанi неуповноваженою особою, оскiльки рiшення загальних зборiв ВАТ про обрання голови правлiння було визнано господарським судом недiйсним. У рiшеннi вiд 26 червня 2006 р. господарський суд вiдмовив у задоволеннi позову, керуючись ч. 3 ст. 92, ст. 241 ЦК, та зазначив, що оскiльки рiшення про обрання голови правлiння на момент укладення спiрних договорiв не було визнано недiйсним, то вiн мав правовi пiдстави на укладення таких договорiв, оскiльки вiн представляв iнтереси позивача згiдно статуту.

Навпаки, Харкiвський апеляцiйний господарський суд, скасовуючи дане рiшення, в ухвалi вiд 7 грудня 2006 р. зробив протилежний висновок. Зважаючи на те, що рiшення загальних зборiв ВАТ про обрання голови правлiння було визнано господарським судом недiйсним, вiн не є представником ВАТ "Харкiвська книжкова фабрика iм. Фрунзе" в розумiннi вимог ст. 237 ЦК i не може уособлювати виконавчий орган товариства, оскiльки вiн не обирався головою правлiння фабрики, правовiдносини щодо представництва ним фабрики не виникали, вiн взагалi не мав повноважень щодо вчинення правочинiв вiд iменi ВАТ, i, зокрема, на укладання спiрних договорiв, вiн не мiг вiдображати дiйсну волю ВАТ.

Апеляцiйний господарський суд зробив висновок про те, що на момент укладання зазначених договорiв особа, яка пiдписала їх, була неуповноваженою на цi дiї, тобто договiр вiд iменi позивача був укладений фiзичною особою, яка не мала згiдно з п. 2 ст. 203 ЦК необхiдного обсягу цивiльної дiєздатностi представника юридичної особи. Вiдповiдно на пiдставi ч. 2 ст. 215 ЦК апеляцiйний суд зробив висновок про нiкчемнiсть даних правочинiв.

Вбачається, що у даному випадку правильною є позицiя мiсцевого господарського суду, оскiльки на пiдставi ч. 3 ст. 92 ЦК у вiдносинах iз третiми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крiм випадкiв, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всiма обставинами не могла не знати про такi обмеження. Це положення є гарантiєю стабiльностi майнового обороту i є також загальноприйнятим стандартом у свiтовiй практицi, зокрема, вiдповiдно до Першої директиви Ради Європейських Спiвтовариств вiд 9 березня 1968 р. (68/151/ЄEC).

Законодавством не передбачено порядку скликання та не визначено кворум у колегiальному виконавчому органi товариства - цi питання повиннi передбачатися в установчих документах товариства, у протилежному випадку суди повиннi за аналогiєю застосовувати найбiльш близькi положення законодавства, що встановлюють кворум та iншi питання щодо загальних зборiв вiдповiдного товариства (обов'язковiсть повiдомлення усiх членiв колегiального виконавчого органу про проведення засiдання, надання iнформацiї з питань порядку денного, правомочнiсть, порядок прийняття рiшення тощо).

Вжиття господарськими судами заходiв до забезпечення позову при вирiшеннi корпоративних спорiв

Особливiстю корпоративних спорiв є поширена практика застосування заходiв до забезпечення позову, якi в окремих випадках фактично блокують дiяльнiсть господарських товариств (зокрема, заборона скликання та проведення загальних зборiв, виконання рiшень органiв управлiння) чи обмежують господарську дiяльнiсть товариства (заборона вiдчуження майна, укладання певних договорiв тощо).

Пiдстави вжиття господарським судом заходiв до забезпечення позову визначено ст. 66 ГПК - випадки, якщо невжиття таких заходiв може утруднити чи зробити неможливим виконання рiшення господарського суду. При цьому вичерпний перелiк заходiв до забезпечення позову наведено в ст. 67 ГПК:

- накладання арешту на майно або грошовi суми, що належать вiдповiдачевi;

- заборона вiдповiдачевi вчиняти певнi дiї;

- заборона iншим особам вчиняти дiї, що стосуються предмета спору;

- зупинення стягнення на пiдставi виконавчого документа або iншого документа, за яким стягнення здiйснюється у безспiрному порядку.

Матерiали узагальнення засвiдчили, що у справах зi спорiв провизнання недiйсними рiшень загальних зборiв товариства, про визначення частки учасника при його виходi з товариства, визнання недiйсними договорiв купiвлi-продажу акцiй тощо позивачi подавали до господарського суду заяву про вжиття заходiв до забезпечення позову.

При здiйсненнi узагальнення виявлено численнi випадки вжиття господарськими судами заходiв до забезпечення позову, якi фактично блокують органiзацiю та проведення загальних зборiв товариства, зокрема:

- заборона господарському товариству проводити загальнi збори;

- заборона проводити реєстрацiю акцiонерiв для участi у загальних зборах;

- заборона реєстратору власникiв iменних цiнних паперiв надавати копiї реєстру та виписки з нього;

- заборона будь-яких дiй, пов'язаних iз виконанням рiшень загальних зборiв тощо.

У зв'язку з цим роз'яснити господарським судам, що заборона проведення загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства фактично означає заборону товариству здiйснювати свою дiяльнiсть у частинi компетенцiї загальних зборiв. Вжиття такого заходу до забезпечення позову не вiдповiдає призначенню даного iнституту, який має на метi захист iнтересiв заявника, а не позбавлення iншої особи права здiйснювати дiяльнiсть у вiдповiдностi до закону. Господарським судам необхiдно враховувати, що ст. 6 ГК одним iз загальних принципiв господарювання в Українi визначено заборону незаконного втручання органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, в тому числi i судiв, у господарськi вiдносини.

Так, у постановi вiд 29 червня 2006 р. у справi N 41/578 Вищий господарський суд України вказав, що загальнi збори акцiонерiв є вищим органом акцiонерного товариства, якi в межах свої компетенцiї вирiшують питання дiяльностi акцiонерного товариства. Тому заборона проведення загальних зборiв фактично паралiзує роботу вищого органу АТ i є прямим втручанням у господарську дiяльнiсть товариства.

Це ж положення стосується i вжиття заходiв до забезпечення позову шляхом заборони iнших дiй, якi фактично означають заборону проведення загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства, у тому числi заборона реєструватися для участi у загальних зборах, заборона реєстратору проводити реєстрацiю акцiонерiв для участi в зборах акцiонерiв тощо.

Зокрема, Вищий господарський суд України встановив, що заборона акцiонеру голосувати належними йому акцiями на загальних зборах акцiонерiв фактично паралiзує роботу вищого органу АТ i є втручанням у господарську дiяльнiсть товариства (постанова Вищого господарського суду України вiд 11 серпня 2005 р. у справi за позовом компанiї "Xanadu Property Holdings, LLC", США до ТОВ "Агропостачзбут, Управлiння з питань державної реєстрацiї юридичних та фiзичних осiб-пiдприємцiв при Днiпропетровськiй мiськiй радi про визнання недiйсною державної реєстрацiї). Скасовуючи постанову вiд 4 квiтня 2005 р. Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду та ухвалу вiд 30 грудня 2004 р. Господарського суду Днiпропетровської областi у справi, Вищий господарський суд України також вказав, що умовою вжиття заходiв до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числi грошовi суми, цiннi папери тощо), яке є у вiдповiдача на момент подання позову до нього, може зникнути, зменшитись за кiлькiстю або погiршитись за якiстю на момент виконання рiшення. Заборонивши ТОВ "Агропостачзбут" здiйснювати будь-якi дiї щодо вiдчуження майна, господарський суд вжиття цього способу не обгрунтував i не навiв обставин, якi б переконливо доводили продаж майна з боку вiдповiдача.

Заборона проведення загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства порушує право учасникiв (акцiонерiв) товариства брати участь в управлiннi товариством.

У постановi Вищого господарського суду України вiд 26 сiчня 2005 р. у справi за позовом суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - фiзичної особи К. до ЗАТ "Торговець цiнними паперами "Восток-Маклер" про спонукання виконати умови договору про передачу акцiй Вищого господарського суду України, скасовуючи ухвалу Господарського суду Харкiвської областi вiд 19 жовтня 2004 р., якою вжито заходи до забезпечення позову: заборонено ВАТ проведення зборiв акцiонерiв до закiнчення розгляду справи та заборонено реєстратору емiтента ТзОВ "Партнер-реєстр" проводити реєстрацiю акцiонерiв ВАТ для участi в зборах акцiонерiв, а також надавати реєстр емiтенту або iншим особам та вносити будь-якi змiни до реєстру, вказав наступне.

При винесеннi ухвали про забезпечення позову шляхом заборони АТ та реєстратору здiйснювати дiї, пов'язанi зi скликанням та проведенням загальних зборiв, якi є вищим органом АТ, до компетенцiї якого належить вирiшення усiх питань, пов'язаних iз дiяльнiстю товариства, суд вирiшив питання, яке стосується внутрiшньої дiяльностi товариства i не пов'язане з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рiшення суду. Отже, вжиття заходiв до забезпечення позову у виглядi заборони акцiонерному товариству, реєстратору та/або iншим особам здiйснювати дiї, пов'язанi з проведенням загальних зборiв, може призвести до порушення передбаченого законом права акцiонерiв на участь в управлiннi справами товариства шляхом участi та голосування на загальних зборах.

Окрiм того, у справах за позовами про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв товариства вiдсутнiй причинно-наслiдковий зв'язок мiж можливiстю виконання такого судового рiшення та вжиттям господарським судом заходiв до забезпечення позову шляхом заборони проводити загальнi збори учасникiв (акцiонерiв) товариства.

Так, у постановi Вищого господарського суду України вiд 15 вересня 2006 р. у справi за позовом ТОВ "Укркомплект "Плюс" до ТОВ "Профреєстр", ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання недiйсним рiшення акцiонера ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та зобов'язання ТОВ "Профреєстр" вчинити певнi дiї Вищий господарський суд України встановив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва вiд 16 травня 2006 р. з метою забезпечення позову заборонено ВАТ "Мiжрегiональний фондовий союз" формувати зведений облiковий реєстр власникiв iменних цiнних паперiв ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" по запитам реєстратора ТОВ "Профреєстр" для проведення позачергових загальних зборiв акцiонерiв ВАТ; заборонено ТОВ "Профреєстр" i будь-яким iншим фiзичним та юридичним особам надавати реєстр власникiв iменних цiнних паперiв ВАТ для проведення позачергових загальних зборiв акцiонерiв ВАТ; вживати будь-якi заходи щодо скликання, органiзацiї та проведення позачергових загальних зборiв акцiонерiв ВАТ; проводити реєстрацiю учасникiв (акцiонерiв та їх представникiв) позачергових загальних зборiв ВАТ; оформляти будь-якi документи, пов'язанi з реєстрацiєю змiн до реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ВАТ у зв'язку зi змiною розмiру номiнальної вартостi простих iменних акцiй, реєстрацiєю додаткових емiсiй акцiй; заборонено державному реєстратору вносити змiни до статуту ВАТ у зв'язку зi змiною статутного фонду товариства, заборонено ДКЦПФР здiйснювати реєстрацiю додаткового випуску акцiй та Iнформацiї про додаткову емiсiю акцiй ВАТ.

Вищий господарський суд України вказав, що судом не встановлено, а колегiєю не вбачається причинно-наслiдкового зв'язку мiж питаннями господарського характеру, якi можуть бути в подальшому розглянутi позачерговими зборами акцiонерiв ВАТ, та можливими перешкодами у виконаннi судового рiшення про визнання недiйсним рiшення акцiонера ВАТ щодо скликання позачергових зборiв акцiонерiв ВАТ.

Касацiйна iнстанцiя також визнала неправомiрним вжиття судом першої iнстанцiї таких заходiв до забезпечення позову як заборона державному реєстратору вносити змiни до статуту ВАТ у зв'язку зi змiною статутного фонду товариства та заборона ДКЦПФР здiйснювати реєстрацiю додаткового випуску акцiй та iнформацiї про додаткову емiсiю акцiй ВАТ, тобто заборона вчиняти дiї на виконання рiшень загальних зборiв акцiонерiв, якi можуть прийматися у майбутньому, оскiльки вжиття таких заходiв до забезпечення позову допустиме виключно в разi оскарження у встановленому порядку вiдповiдних рiшень загальних зборiв акцiонерiв.

Окрiм того, з позовної заяви не вбачається пред'явлення позивачем вимоги про визнання недiйсним рiшення акцiонера ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на майбутнє, а тому в разi прийняття судом рiшення про задоволення позову оскаржуваний акт буде визнано недiйсними з моменту його прийняття. У випадку набрання цим рiшенням законної сили пiдстави для ускладнення його виконання не виникатимуть, оскiльки чинне процесуальне законодавство не передбачає видачi наказiв на примусове виконання судових рiшень у справах за позовами про визнання недiйсними актiв державних та iнших органiв.

У випадку визнання акта недiйсним з моменту його прийняття особи, якi на виконання такого акта здiйснили певнi дiї (наприклад, передали майно, перерахували кошти тощо), вправi звернутись з вимогою про вiдновлення первiсного стану, якщо її не заявлено разом з вимогою про визнання акта недiйсним. У разi, якщо в результатi виконання приписiв акта пiдприємством чи органiзацiєю їм завдано шкоди, вони вправi звернутися з вимогою про її вiдшкодування на загальних пiдставах, визначених гл. 82 ЦК та iншими законодавчими актами. Таку вимогу може бути об'єднано з вимогою про визнання акта недiйсним.

У зв'язку з цим господарськi суди не вправi шляхом вжиття заходiв до забезпечення позову у спорах про визнання недiйсними органiв управлiння господарського товариства, про визнання недiйсними правочинiв щодо акцiй товариства, про застосування наслiдкiв недiйсностi таких правочинiв, а також по iнших спорах забороняти господарському товариству, його органам чи акцiонерам (учасникам) проводити загальнi збори учасникiв (акцiонерiв) товариства. Господарськi суди також не вправi вживати заходи до забезпечення позову, якi фактично означають заборону на проведення загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) товариства, зокрема, реєструватися для участi у загальних зборах, заборона реєстратору надавати реєстр акцiонерiв на день проведення загальних зборiв тощо.

Оскiльки ст. 67 ГПК передбачає можливiсть вжиття такого заходу до забезпечення позову як заборона вiдповiдачевi вчиняти певнi дiї, господарськi суди лише за наявностi пiдстав, передбачених ст. 66 ГПК, вправi заборонити загальним зборам приймати рiшення з конкретних питань, включених до порядку денного, i лише за умови, якщо цi питання безпосередньо пов'язанi з предметом спору. При цьому, виносячи ухвалу про вжиття заходiв до забезпечення позову, господарським судам необхiдно враховувати, що вони не повиннi призводити до фактичної неможливостi господарського товариства здiйснювати дiяльнiсть, а також порушення товариством чинного законодавства.

При вирiшеннi питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцiнювати обгрунтованiсть доводiв заявника щодо необхiдностi вжиття вiдповiдних заходiв з урахуванням наступних умов:

- наявностi зв'язку мiж конкретним заходом до забезпечення позову i предметом позовної вимоги;

- iмовiрностi ускладнення виконання або невиконання судового рiшення у разi невжиття таких заходiв;

- запобiгання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходiв прав та охоронюваних законом iнтересiв осiб, якi не є учасниками даного судового розгляду.

Так, постановою Київського мiжобласного апеляцiйного господарського суду вiд 12 лютого 2007 р. обгрунтовано скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської областi вiд 29 грудня 2006 р., якою задоволено заяву про вжиття заходiв до забезпечення позову Приватного науково-виробничого пiдприємства "Шельф" до ТОВ "Агросервiс" у справi про визнання рiшень загальних зборiв недiйсними. Зокрема, вказаною ухвалою заборонено органам управлiння i контролю вiдповiдача приймати i звертати до виконання рiшення загальних зборiв, здiйснювати будь-якi дiї з метою реєстрацiї випуску акцiй, дiї, спрямованi на проведення державної реєстрацiї змiн до статуту, заборонено проводити загальнi збори вiдповiдача, заборонено органам управлiння i контролю вiдповiдача здiйснювати вiдчуження майна вiдповiдача.

Апеляцiйний суд зробив висновок, що в судових рiшеннях про визнання недiйсним акту ненормативного характеру встановлюється факт вiдповiдностi акту вимогам законодавства i наявнiсть порушення прав позивача та не встановлюється обов'язок вiдповiдача вчиняти певнi дiї. Такi рiшення не мають зобов'язального характеру по вiдношенню до боржника, оскiльки не передбачають примусового виконання. Отже, у випадку задоволення позову та визнання недiйсними рiшення загальних зборiв вiдповiдач не зобов'язаний вчиняти будь-якi дiї. Таким чином, колегiя апеляцiйного суду встановила, що вжитi мiсцевим судом заходи до забезпечення позову взагалi не перебувають у необхiдному (обов'язковому) зв'язку iз позовними вимогами, їх предметом.

Так, Вищий господарський суд України в постановi вiд 3 березня 2005 р. у справi за позовом ЗАТ транснацiональної фiнансово-промислової нафтової компанiї "Укртатнафта" до ЗАТ "Недержавний корпоративний пенсiйний фонд "Укртранснафта", ТОВ "Незалежнiсть", ВАТ фiнансова компанiя "Укрнафтогаз" про визнання недiйсним договору купiвлi-продажу цiнних паперiв встановив таке.

Ухвалою Господарського суду м. Києва вiд 11 листопада 2004 р. у справi N 15/558 клопотання ЗАТ транснацiональна фiнансово-промислова нафтова компанiя "Укртатнафта" про забезпечення позову задоволено, а саме: заборонено ТОВ "Незалежнiсть" та його представникам до розгляду позову у данiй справi по сутi брати участь у загальних зборах акцiонерiв ЗАТ транснацiональна фiнансово-промислова нафтова компанiя "Укртатнафта", зокрема, реєструватися для участi у засiданнях загальних зборiв акцiонерiв ЗАТ, бути присутнiм на засiданнях загальних зборiв акцiонерiв ЗАТ та голосувати, а також передавати повноваження на участь у загальних зборах акцiонерiв ЗАТ iншим особам.

Вищий господарський суд України вказав, що заборона власнику акцiй брати участь в управлiннi товариством, як захiд до забезпечення позову про визнання недiйсним договору купiвлi-продажу акцiй, не має причинно-наслiдкового зв'язку з умовою, що невжиття таких заходiв може ускладнити чи зробити неможливим виконання рiшення суду. Крiм того, заборона акцiонеру (його представнику) бути присутнiм на засiданнях загальних зборiв товариства, є порушенням внутрiшнього порядку ведення загальних зборiв та прав i свобод громадян.

Оскiльки договiр купiвлi-продажу визнається недiйсним з моменту укладення, то може виникнути питання про правомiрнiсть здiйснення права на участь у загальних зборах акцiонерiв. Але це може бути предметом окремого позову за умови, що цим будуть порушенi права iнших осiб. Проте це не має прямого зв'язку з виконанням даного судового рiшення.

Вiдповiдно до змiсту ст. 67 ГПК господарський суд, забезпечуючи позов, зобов'язаний точно вказати, якi саме дiї забороняється вчиняти вiдповiдачу та iншим особам.

Так, Вищий господарський суд України постановою вiд 6 липня 2006 р. у справi за позовом ТОВ "ВК-Брок" до ВАТ "Український науково-дослiдний iнститут аналiтичного приладобудування" про визнання недiйсними протоколiв загальних зборiв, скасовуючи ухвалу Господарського суду м. Києва вiд 17 березня 2005 р. про вжиття заходiв до забезпечення позову, вказав.

Заборонивши ВАТ "Український науково-дослiдний iнститут аналiтичного приладобудування" та будь-яким особам вчиняти будь-якi дiї, спрямованi на пiдготовку, скликання та проведення загальних зборiв акцiонерiв ВАТ у порушення вимог ст. 67 ГПК господарський суд вжив заходи до забезпечення позову щодо невизначеного кола осiб, не вказав, якi саме конкретнi дiї, спрямованi на пiдготовку, скликання та проведення загальних зборiв акцiонерiв ВАТ заборонено вчиняти. Така заборона позбавляє ухвалу ознак iндивiдуального акту та перетворює у акт нормативний, прийняття якого не є компетенцiєю господарського суду.

Навпаки, обгрунтовано вжив заходи до забезпечення позову Господарський суд м. Києва, ухвалою якого вiд 26 вересня 2005 р. з метою забезпечення позову заборонено ВАТ "Мiжрегiональний фондовий союз" обiг акцiй емiтента ВАТ "Баглiйкокс" та заборонено ВАТ "Мiжрегiональний фондовий союз" як депозитарiю здiйснювати будь-якi дiї, якi не пов'язанi з переходом права власностi, але такi, що передбачають перемiщення паперiв акцiй ВАТ "Баглiйкокс" з рахункiв в цiнних паперах, вiдкритих у одного зберiгача, на рахунки в цiнних паперах iншого зберiгача, а також переведення знерухомлених цiнних паперiв в документарну форму.

У постановi Вищого господарського суду України вiд 1 лютого 2006 р. за касацiйною скаргою ВАТ "Баглiйкокс" на ухвалу Господарського суду м. Києва вiд 26 вересня 2005 р. у справi за позовом Компанiї "LARDONET INC" до ВАТ "Баглiйкокс", ДКЦПФР про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв Вищий господарський суд України зазначив таке.

Ухвала суду мотивована тим, що оскiльки предметом спору є визнання недiйсними рiшень про збiльшення розмiру статутного фонду ВАТ "Баглiйкокс" за рахунок додаткового випуску акцiй, який вже зареєстровано в ДКЦПФР, за таких умов, протягом розгляду справи суб'єкти правовiдносин, якi володiють акцiями емiтента, не позбавленi можливостi вчиняти дiї, наслiдком яких буде унеможливлення виконання рiшення суду.

Колегiя суддiв Вищого господарського суду України вказала, що господарський суд обгрунтовано зробив висновок, що цiннi папери, якi знаходяться у вiдповiдача на момент подання позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кiлькiстю на момент виконання рiшення, утруднити або зробити неможливим виконання судового рiшення. У зв'язку з цим зазначену ухвалу залишено без змiн.

Господарським судам при вирiшеннi питання про вжиття заходiв до забезпечення позову необхiдно враховувати, що такi заходи мають бути спiвмiрними iз заявленими позивачем вимогами.

Роз'яснити господарським судам, що спiвмiрнiсть передбачає спiввiдношення господарським судом негативних наслiдкiв вiд вжиття заходiв до забезпечення позову з тими негативними наслiдками, якi можуть настати в результатi невжиття цих заходiв, з урахуванням вiдповiдностi права чи законного iнтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартостi майна, на яке вiн заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслiдкiв заборони здiйснення вiдповiдачу певних дiй.

Зокрема, у постановi Вищого господарського суду України вiд 6 квiтня 2006 р. за касацiйною скаргою Торгово-промислового фондового регiстру у формi ТОВ на постанову Харкiвського апеляцiйного господарського суду вiд 11 сiчня 2006 р. у справi за позовом Харкiвської обласної спiлки споживчих товариств до ЗАТ "Ремхладомонтаж", про спонукання виконати певнi дiї Вищий господарський суд встановив.

Ухвалою Господарського суду Харкiвської областi вiд 1 грудня 2005 р. у справi N 35/680-05, залишеною без змiн постановою Харкiвського апеляцiйного господарського суду вiд 11 сiчня 2006 р., задоволено заяву позивача про забезпечення позову: заборонено Торгово-промисловому фондовому регiстру у формi ТОВ та ЗАТ "Ремхладомонтаж" будь-яке використання даних реєстру акцiонерiв емiтента ЗАТ "Ремхладомонтаж" реєстратору, зокрема: складання реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ЗАТ, видачу реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ЗАТ емiтенту, уповноваженим особам емiтента, органам емiтента, акцiонерам, представникам акцiонерiв, складання будь-яких iнших перелiкiв власникiв iменних цiнних паперiв емiтента ЗАТ, заборонено емiтенту використання даних реєстру акцiонерiв, зокрема: приймати реєстр акцiонерiв вiд реєстратора, уповноважених осiб та органiв реєстратора, заборонено вчиняти будь-якi дiї по внесенню змiн до реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ЗАТ до прийняття рiшення у справi.

Вищий господарський суд України вказав, що предметом позову є зобов'язання ЗАТ подати Торгово-промисловому фондовому регiстру вiдповiдний журнал облiку розмiщення акцiй додаткового випуску та розпорядження про внесення змiн до системи реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ЗАТ у частинi реєстрацiї за Харкiвською облспоживспiлкою акцiй та зобов'язання Торгово-промисловому фондовому регiстру внести коригуючi данi до реєстру власникiв iменних цiнних паперiв в частинi реєстрацiї за Харкiвською облспоживспiлкою як акцiонера ЗАТ акцiй на суму додаткового випуску. Таким чином, за наявностi обставин, якi можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рiшення суду, заходи до забезпечення позову можуть бути вжитi судом лише в рамках предмета пред'явленого позову та без порушення прав iнших акцiонерiв, тобто щодо заборони вчиняти дiї лише щодо того пакета акцiй, який безпосередньо пов'язаний iз предметом спору.

Однак господарським судом в порушення вимог статей 66, 67 ГПК при задоволеннi заяви про забезпечення позову не було визначено, щодо якої кiлькостi акцiй ЗАТ забороняється вчиняти дiї. У зв'язку з цим оскаржуванi ухвала i постанова скасовано, а справа передана на розгляд до господарського суду першої iнстанцiї.

Також постановою Донецького апеляцiйного господарського суду вiд 18 червня 2007 р. обгрунтовано скасовано ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької областi вiд 16 лютого 2007 р., якою вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Карпов". З метою недопущення вiдчуження даного майна заборонено будь-яке вiдчуження майна ТОВ "Карпати". Судова колегiя зробила висновок, що вжиття такого заходу для забезпечення позову про видiлення в натурi частки майна пiдприємства пропорцiйно частини в статутному фондi пiдприємства (33 %) перешкоджає господарськiй дiяльностi ТОВ "Карпати".

Господарським судам необхiдно також звернути увагу на те, що господарський суд не повинен вживати такi заходи, якi фактично є рiвнозначними задоволенню позовних вимог. Так, постановою Днiпровського апеляцiйного господарського суду вiд 7 липня 2005 р. скасовано ухвалу Господарського суду Днiпропетровської областi вiд 18 квiтня 2005 р. про вжиття заходiв до забезпечення позову у справi за позовом ТОВ "Iнтер-Агро" до ВАТ "Криворiзький хлiбокомбiнат N 1". Суд, зокрема, вказав, що виносячи ухвалу про заборону вiдповiдачу проводити загальнi збори акцiонерiв, господарський суд фактично вирiшив по сутi одну iз вимог позивача щодо заборони вiдповiдачу проводити загальнi збори.

Для забезпечення вимог про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв товариства про обрання (переобрання) членiв його виконавчого органу окремi суди також необгрунтовано вживали заходи до забезпечення позову шляхом заборони вiдповiдним посадовим особам товариства вчиняти будь-якi дiї.

Наприклад, ухвалою Господарського суду Iвано-Франкiвської областi вiд 6 лютого 2004 р. у справi за позовом ДП "Троянда" до ЗАТ "Свiтлиця" заборонено правлiнню АТ вчиняти будь-якi дiї, передбаченi статутом товариства, в тому числi здiйснювати пiдприємницьку дiяльнiсть, користуватися банкiвськими рахунками тощо.

У зв'язку з винесенням окремими судами таких ухвал необхiдно звернути увагу господарських судiв на те, що ст. 66 ГПК не передбачає такого виду забезпечення позову як заборона органам управлiння або посадовим особам вiдповiдача вчиняти будь-якi дiї (а не конкретно визначенi дiї). Забороняючи виконавчому органу представляти товариство, господарський суд тим самим блокує здiйсненням товариством господарської дiяльностi.

У випадку, якщо позивач звертається до господарського суду iз заявою про вжиття заходiв до забезпечення позову в справi про визнання недiйсним рiшення про обрання виконавчого органу товариства з пiдстав припущення, що його дiями товариству може бути завдано значної шкоди, господарським судам необхiдно обмежуватись забороною виконавчому органу товариства вчинення конкретних, чiтко визначених дiй, наприклад, вiдчужувати основнi засоби товариства, отримувати кредити тощо.

При вирiшеннi справ, пов'язаних з вжиттям такого заходу до забезпечення позову, як накладення арешту на акцiї господарським судам необхiдно враховувати таке.

У постановi Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вiд 7 листопада 2006 р. за касацiйною скаргою ВАТ "Пiвнiчно-схiдна будiвельна компанiя" на постанову Вищого господарського суду України вiд 28 листопада 2006 р. у справi за позовом ВАТ "Пiвнiчно-схiдна будiвельна компанiя" до ВАТ "Київметробуд", ТОВ "Реєстр-Iнформ" про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв та зобов'язання вчинити дiї встановлено таке.

Верховний суд України вказав, що Вищий господарський суд України в порушення вимог ст. 111-7 ГПК зробив посилання на ухвалу Бородянського районного суду Київської областi вiд 4 серпня 2005 р., якою були вжитi заходи до забезпечення позову, а саме, накладено арешт на акцiї ВАТ "Київметробуд" та заборонялось реєстратору акцiй, правлiнню, спостережнiй радi, мандатнiй, лiчильнiй комiсiї та будь-яким iншим особам враховувати вказанi акцiї при визначеннi кворуму на загальних зборах акцiонерiв ВАТ "Київметробуд". Верховний Суд України зробив висновок, що накладенням арешту на певну кiлькiсть акцiй, їх кiлькiсть у статутному фондi товариства не зменшується. Тому для вирiшення питання щодо правомiрностi проведення загальних зборiв акцiонерiв та законностi прийнятих на них рiшень судам необхiдно керуватися не ухвалою суду, а вимогами статей 156, 159 ЦК i статей 41, 42 Закону N 1576-ХII.

Спори щодо правовiдносин товариства з реєстратором власникiв iменних цiнних паперiв

Вiдповiдно до абз. 3 ч. 1 ст. 5 Закону N 710/97-ВР права на участь в управлiннi, одержання доходу тощо, якi випливають з iменних цiнних паперiв, можуть бути реалiзованi з моменту внесення змiн до реєстру власникiв iменних цiнних паперiв. Юридичне значення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв полягає також i в тому, що на пiдставi його даних складається реєстр акцiонерiв, передбачений ст. 41 Закону N 1576-ХII. Це обумовлює належнiсть вiдносин щодо реєстрацiї прав власностi на акцiї та ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв до вiдносин, пов'язаних з корпоративними. Крiм зазначеного закону, данi вiдносини регламентує також Положення про порядок ведення реєстрiв власникiв iменних цiнних паперiв, затверджене рiшенням ДКЦПФР вiд 17 жовтня 2006 р. N 1000, яке встановлює вимоги до ведення системи реєстру власникiв iменних цiнних паперiв, порядок ведення реєстру, обов'язки реєстроутримувача, емiтентiв та зареєстрованих осiб, порядок доступу до iнформацiї, що мiститься у системi реєстру, тощо.

При вирiшеннi господарськими судами спорiв, пов'язаних з укладенням, виконанням та розiрванням, а також визнанням недiйсними договорiв на ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв, необхiдно керуватися загальними положеннями про договори, передбаченими ЦК i ГК, з урахуванням специфiки даних договорiв, що зумовлює також особливi пiдстави для їх розiрвання, визнання недiйсними тощо.

В цiлому, господарськi суди правильно вирiшували спори цiєї категорiї, проте при розглядi даних справ необхiдно також враховувати наступне.

Реєстратор власникiв iменних цiнних паперiв вправi оспорювати рiшення загальних зборiв акцiонерiв лише у випадку, якщо таке рiшення порушує його права чи законнi iнтереси, в iншому випадку господарськi суди повиннi вiдмовляти в задоволеннi таких позовiв.

Так, у постановi Вищого господарського суду України вiд 7 липня 2005 р. у справi за позовом ВАТ "Фiнансова компанiя "Укрнафтогаз" до ЗАТ Транснацiональна фiнансово-промислова нафтова компанiя "Укртатнафта" про визнання недiйсним рiшення зборiв ЗАТ Транснацiональна фiнансово-промислова нафтова компанiя "Укртатнафта" зроблено висновок про те, що, оскiльки позивач не є акцiонером, а лише надає послуги товариству вiдповiдно до умов договору, тому прийняття загальними зборами у межах повноважень рiшення про припинення договiрних зобов'язань з позивачем, що не суперечить принципу свободи договору, закрiпленому у ст. 627 ЦК, не може свiдчити про порушення прав позивача. За таких обставин суд першої iнстанцiї правомiрно постановив рiшення про вiдмову в задоволеннi позову.

Судам необхiдно звернути увагу на те, що акцiонери не вправi оспорювати в судовому порядку договiр мiж АТ та реєстратором власникiв iменних паперiв про ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв, оскiльки вони не є стороною даного договору.

Так, ухвалою Апеляцiйного суду Харкiвської областi вiд 19 жовтня 2006 р. скасовано рiшення Дзержинського районного суду м. Харкова вiд 12 травня 2006 р. у справi за позовом К.О. до К.I., П., третi особи ТОВ "Емiтент-сервiс", ВАТ "Ковельсiльмаш" про усунення порушень прав акцiонера. Судовим розглядом встановлено, що сторони у справi оскаржують договiр, укладений мiж ВАТ "Ковельсiльмаш", ТОВ "Емiтент-сервiс" i ТОВ "Приват реєстр" щодо передачi реєстру власникiв iменних цiнних паперiв ВАТ "Ковельсiльмаш". Апеляцiйним судом зроблено висновок, що законом не передбачено право акцiонера звертатися до суду за захистом iнтересiв товариства.

З аналогiчних пiдстав акцiонери також не вправi в судовому порядку спонукати укласти договiр мiж АТ та реєстратором власникiв iменних паперiв на ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв.

Так, рiшенням Господарського суду Днiпропетровської областi вiд 12 вересня 2006 р. обгрунтовано вiдмовлено у позовi ЗАТ "Холдингова компанiя "Теко-Днiпрометиз" до ТОВ "Об'єднаний Фондовий Реєстратор-Запорiжжя", ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про зобов'язання укласти договiр, виконувати рiшення загальних зборiв. Суд зробив висновок про те, що вимога позивача про спонукання вiдповiдача - ЗАТ, акцiонером якого вiн є, укласти договiр з ТОВ "Об'єднаний Фондовий Реєстратор-Запорiжжя" не грунтуються на законi, оскiльки у вiдповiдностi до ст. 181 ГК позов про спонукання до укладення договору може бути поданий особою, яка є ймовiрним учасником таких договiрних вiдносин. Однак позивач не є i не може бути учасником зазначеного договору.

Не належать до компетенцiї суду прийняття рiшень про витребування у реєстратора реєстру власникiв iменних цiнних паперiв та передання його iншому реєстратору, в тому числi в порядку вжиття заходiв до забезпечення позову, якщо вiдсутнє рiшення загальних зборiв акцiонерiв про таке передання. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 9 Закону N 710/97-ВР рiшення про передачу ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв приймається виключно на загальних зборах акцiонерiв.

Як засвiдчили матерiали узагальнення, у деяких випадках шляхом подання позову про розiрвання договору на ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв та iнших позовiв, пов'язаних з передачею системи реєстру iншому реєстратору, сторони намагалися блокувати ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв, а також проведення загальних зборiв акцiонерiв.

Наприклад, у справi за позовом ЗАТ "Охтиркашляхбуд" до ТОВ "Суми-реєстр-консалтiнг" про розiрвання договору на ведення реєстру власникiв iменних цiнних паперiв Господарський суд Сумської областi ухвалою вiд 16 червня 2005 р. задовольнив клопотання позивача про вжиття заходiв до забезпечення позову шляхом заборони реєстратору видавати виписки з реєстру власникiв iменних цiнних паперiв та надавати реєстр для проведення загальних зборiв. Дана ухвала не грунтується на законi у зв'язку з тим, що дiї щодо проведення загальних зборiв не пов'язанi з предметом спору i вжиття таких заходiв може спричинити порушення прав iнших акцiонерiв товариства.

Пропозицiї щодо вдосконалення законодавства, яке регулює корпоративнi вiдносини

1. Нагальною є необхiднiсть прийняття закону про акцiонернi товариства та закону про товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, в яких потрiбно детально врегулювати питання створення, дiяльностi, управлiння та припинення дiяльностi товариств. Зокрема, грунтовної регламентацiї потребують питання скликання, проведення та компетенцiї органiв управлiння товариств - загальних зборiв, наглядової ради, виконавчого органу. Необхiдно також законодавчо чiтко визначити можливiсть та пiдстави визнання рiшень органiв управлiння товариств недiйсними. Врегулювання в зазначених законах потребують також процедури обрання та вiдкликання посадових осiб товариства, а також спiввiдношення дiї норм трудового та корпоративного права у цiй сферi.

2. Необхiдно чiтко законодавчо визначити пiдстави визнання установчих документiв господарських товариств недiйсними, а також унiфiкувати норми ГК, ЦК та Закону N 755-IV щодо припинення юридичної особи.

3. У законi про товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю необхiдно детально передбачити процедуру виходу та виключення учасника з товариства, вступу правонаступника (спадкоємця) учасника до товариства, а також переходу частки учасника в статутному капiталi товариства.

4. З метою формування єдиної судової практики вирiшення корпоративних спорiв та запобiгання манiпулюванню їх пiдвiдомчiстю (пiдсуднiстю) необхiдно до пiдвiдомчостi (пiдсудностi) господарських судiв вiднести також:

- спори, пов'язанi з призначенням (обранням), вiдкликанням, припиненням повноважень i вiдповiдальнiстю осiб, що входять до складу органiв управлiння товариства;

- спори, пов'язанi iз створенням, дiяльнiстю, управлiнням та припиненням дiяльностi не лише господарських товариств, а й юридичних осiб iнших органiзацiйно-правових форм;

- спори, пов'язанi зi здiйсненням дiяльностi професiйних учасникiв фондового ринку - у випадку, якщо такi спори пов'язанi з корпоративними вiдносинами;

- доповнити склад учасникiв корпоративних спорiв особами, якi на час звернення до суду ще не є учасниками (акцiонерами) товариства, але в результатi вирiшення спору можуть стати такими - особи, якi уклали договори, вiдповiдно до яких можуть отримати корпоративнi права, а також спадкоємцi (правонаступники) учасникiв товариства.

5. Передбачити норму про обов'язкове об'єднання в одне провадження пов'язаних мiж собою вимог, якi випливають з одного корпоративного спору.

6. Обмежити можливiсть вжиття заходiв до забезпечення позову, зокрема, передбачити наступнi норми:

- заходи до забезпечення позову повиннi бути спiвмiрними iз заявленими вимогами;

- заходи до забезпечення позову, що вживаються господарським судом у справах, що виникають з корпоративних вiдносин, не повиннi призводити до фактичної неможливостi господарського товариства здiйснювати свою дiяльнiсть або до iстотного ускладнення його дiяльностi, а також до порушення господарським товариством законодавства;

- передбачити право осiб, яким завдано збитки або права та законнi iнтереси яких були порушенi у зв'язку iз вжиттям заходiв до забезпечення позову, пiсля набрання законної сили судовим рiшенням про вiдмову в задоволеннi позову або пiсля припинення провадження у справi за п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК на вiдшкодування збиткiв, завданих вжиттям заходiв до забезпечення позову, шляхом подання вiдповiдного позову до особи, яка заявляла клопотання про забезпечення позову.

7. Для забезпечення майнової сталостi господарських товариств та стабiльностi господарського обороту доцiльним є встановлення скорочених строкiв позовної давностi у корпоративних спорах про визнання недiйсними установчих документiв господарських товариств, рiшень органiв управлiння та посадових осiб господарських товариств тощо.

Результати проведеного узагальнення свiдчать про тенденцiю рiзкого зростання кiлькостi корпоративних спорiв на фонi вiдсутностi детального та ефективного законодавчого регулювання корпоративних вiдносин. Це обумовило наявнiсть численних помилок та неоднакової практики застосування господарськими судами матерiального та процесуального права при розглядi справ, що виникають з корпоративних вiдносин, а також значний вiдсоток скасованих та змiнених судових рiшень. Типовими помилками, якi допускають господарськi суди при розглядi корпоративних спорiв, є:

1) недотримання норм щодо пiдвiдомчостi (пiдсудностi) спорiв господарським судам, зокрема, щодо спорiв, пов'язаних з дiяльнiстю суб'єктiв господарювання, якi не є господарськими товариствами, спорiв за участi спадкоємцiв учасникiв господарського товариства, справ по трудовим спорам, а також публiчно-правових спорiв, що пiдлягають розгляду за правилами КАС;

2) застосування способiв захисту прав, не передбачених законом;

3) застосування щодо статуту господарського товариства норм про недiйснiсть правочинiв;

4) вирiшення господарськими судами питань, якi належать до компетенцiї загальних зборiв господарського товариства;

5) недотримання господарськими судами пiдстав для визнання недiйсними рiшень загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) господарського товариства; невстановлення факту порушення рiшенням загальних зборiв прав та законних iнтересiв позивача; нез'ясування обставини, чи могла вiдсутнiсть позивача iстотно вплинути на прийняття спiрних рiшень, а також обставин, пов'язаних з правомочнiстю загальних зборiв;

6) неправильне визначення судами дати виходу учасника з господарського товариства, нез'ясування всiх обставин, пов'язаних з прийняттям загальними зборами рiшення про виключення учасника з товариства;

7) неврахування обмежень щодо права учасника товариства одержувати iнформацiю про дiяльнiсть товариства при вирiшеннi спорiв про надання товариством такої iнформацiї;

8) неправильне визначення господарськими судами пiдстав для визнання недiйсними рiшень наглядової ради, а також виконавчого органу господарського товариства;

9) помилки, якi допускали суди, вживаючи заходи до забезпечення позову:

- вжиття таких заходiв, якi є втручанням у господарську дiяльнiсть товариства: заборона скликання та проведення загальних зборiв товариства, заборона iншим органам та посадовим особам здiйснювати будь-якi дiї;

- нез'ясування причинно-наслiдкового зв'язку мiж заходом до забезпечення позову i предметом позовної вимоги;

- нез'ясування iмовiрностi ускладнення виконання або невиконання судового рiшення у разi невжиття таких заходiв;

- порушення вжиттям заходiв до забезпечення позову прав осiб, якi не є учасниками судового розгляду;

- недотримання спiвмiрностi заходу до забезпечення позову iз позовними вимогами;

- вжиття таких заходiв, якi фактично є рiвнозначними задоволенню позовних вимог.