Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність Постанови Верховної Ради України від 1 квітня 2009 року N 1214-VI "Про призначення чергових виборів Президента України" та частини першої статті 17 Закону України від 5 березня 1999 року N 474-XIV "Про вибори Президента України"

Відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України з клопотанням про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Постанови Верховної Ради України від 1 квітня 2009 року N 1214-VI "Про призначення чергових виборів Президента України" ("Голос України" від 4 квітня 2009 р., N 61) та частини першої статті 17 Закону України від 5 березня 1999 року N 474-XIV "Про вибори Президента України" (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року N 1630-IV) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N20-21, ст. 291).

Верховна Рада України 1 квітня 2009 року прийняла Постанову, якою призначила чергові вибори Президента України на неділю, 25 жовтня 2009 року. Як зазначено в преамбулі, названу Постанову парламент прийняв відповідно до статті 58, пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України та керуючись статтею 16 та частинами першою і другою статті 17 Закону України "Про вибори Президента України".

Зазначена Постанова не відповідає Конституції України, виходячи з такого.

1. За Основним Законом держави органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19) .

Відповідно до Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України (пункт 7 частини першої статті 85).

Згідно з частиною п'ятою статті 103 Конституції України чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України.

Отже, за Основним Законом держави Верховна Рада України має призначати вибори Президента України лише у строки, передбачені частиною п'ятою статті 103 Конституції України.

2. Постановою, що оскаржується, чергові вибори Президента України призначено на неділю, 25 жовтня 2009 року.

За Основним Законом держави Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (частина перша статті 103) ; новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (частина перша статті 104) .

Отже, як випливає з наведеного, датою проведення наступних чергових виборів Президента України за чинною Конституцією України є остання неділя останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України, обраного 26 грудня 2004 року, що обчислюється з моменту складення ним присяги на урочистому засіданні Верховної Ради України - 23 січня 2005 року.

Ураховуючи викладене та виходячи з вимог частини п'ятої статті 103 Конституції України, чергові після виборів Президента України, обраного 26 грудня 2004 року, який склав присягу 23 січня 2005 року, вибори Президента України мають проводитися (а отже, і мають бути призначені) в останню до 23 січня 2010 року неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України, тобто 17 січня 2010 року.

Визначення іншої дати проведення чергових виборів Президента України є порушенням пункту 7 частини першої статті 85, частини п'ятої статті 103 Конституції України.

3. Звертаю також увагу на те, що, приймаючи оспорювану Постанову, Верховна Рада України керувалася не нормою частини п'ятої статті 103 Конституції України, якою визначено строки призначення виборів Президента України, а нормами Закону України "Про вибори Президента України", зокрема частиною першою його статті 17, за якою чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України.

Щодо цього слід зауважити, що наведене положення частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" відтворює норми частини п'ятої статті 103 Конституції України в її редакції від 28 червня 1996 року, за якою "чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України".

Однак Законом України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" частина п'ята статті 103 була викладена в новій редакції (пункт 5 розділу I) , яка на сьогодні і є чинною.

Названий Закон України набрав чинності з 1 січня 2006 року, за винятком частини п'ятої статті 76, частини першої статті 77, пункту 6 частини другої та частини шостої статті 81, частин шостої - десятої статті 83, пункту 1 частини другої статті 90, частини першої статті 141 Конституції України в редакції цього Закону, що набрали чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році (абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV) .

Отже, Законом України N 2222-IV жодних винятків (приписів перехідного періоду) щодо дії після 1 січня 2006 року зміненої ним норми частини п'ятої статті 103 Конституції України не встановлено. Названий Закон не містить жодних застережень, за якими названа норма Конституції України не застосовується щодо наступних, які будуть проведені після набрання цими змінами чинності, чергових виборів Президента України.

Водночас, на відміну від безпосередньої (негайної) дії зміненої норми частини п'ятої статті 103 Конституції України, у Законі України N 2222-IV містилося застереження щодо набрання чинності, зокрема, новою редакцією частини першої статті 77 Конституції України не з 1 січня 2006 року, а з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році.

Тож, нова редакція частини п'ятої статті 103 набрала чинності з 1 січня 2006 року і має застосовуватися до всіх наступних чергових виборів Президента України, що проводитимуться після цієї дати.

Виходячи з наведеного, положення частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" не відповідає частині п'ятій статті 103 Конституції України.

За таких обставин не відповідає Конституції України і Постанова Верховної Ради України від 1 квітня 2009 року N 1214-VI, якою чергові вибори Президента України призначені, виходячи зі строків, передбачених названим положенням Закону України.

Таким чином, приймаючи Постанову від 1 квітня 2009 N 1214-VI "Про призначення чергових виборів Президента України", Верховна Рада України діяла всупереч пункту 7 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 103 Конституції України. Відповідно, Верховна Рада України діяла і всупереч вимогам згаданих вище частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, а також припису частини другої її статті 8, за яким норми Конституції України є нормами прямої дії.

Зауважую також, що Верховна Рада України після набрання чинності частиною п'ятою статті 103 Конституції України в редакції Закону України N 2222-IV мала привести положення частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України" у відповідність із положеннями Основного Закону держави. На необхідності приведення Верховною Радою України законів України у відповідність із нормами Конституції України, які набрали чинності з 1 січня 2006 року, керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 85 ("прийняття законів"), пункту 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України ("закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України"), наголосив Конституційний Суд України (Рішення від 1 квітня 2008 року N 3-рп/2008 (справа про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку).

4. Не можна погодитись і з посиланням Верховної Ради України у преамбулі Постанови на статтю 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відносини щодо проведення наступних чергових виборів Президента України виникають після набрання чинності частиною п'ятою статті 103 Конституції України в редакції Закону України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV. Як уже зазначалося, жодних застережень (приписів перехідного періоду) щодо проведення зазначених виборів Законом України N 2222-IV не встановлено.

За таких обставин посилання Верховної Ради України у Постанові на положення статті 58 Конституції України є безпідставним.

Припущення ж щодо правомірності застосування Верховною Радою України при прийнятті оспорюваної Постанови статті 58 Конституції України для обгрунтування непоширення положення частини п'ятої статті 103 Конституції України в редакції Закону України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV на призначення наступних чергових виборів Президента України ставлять під сумнів і правомірність поширення на строк повноважень Президента України, який був обраний та вступив на пост до набрання Законом України N 2222-IV чинності, інших положень Конституції України, які було змінено цим Законом.

З огляду на викладене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності Постанови Верховної Ради України від 1 квітня N 1214-VI "Про призначення чергових виборів Президента України" та частини першої статті 17 Закону України "Про вибори Президента України".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.

Ураховуючи особливе суспільне і конституційно-правове значення порушеного питання, прошу Конституційний Суд України розглянути це конституційне подання невідкладно.