Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)

1. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" судам підвідомчі справи про надання жилого приміщення за вимогами громадян, які мають право на позачергове його надання, в тому числі у випадках порушення встановленого законодавством строку надання житла.

2. Згідно зі ст. 46 ЖК особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість, жиле приміщення за місцем роботи надається поза чергою. Чинним законодавством не передбачено, що ненадання їм жилого приміщення в межах строку, поки вони вважалися молодими фахівцями, позбавляє їх цих пільг, якщо вони продовжують працювати за місцем розподілу.

Пунктом 32 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992), зокрема, визначено, що випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням, мають право на позачергове одержання житла незалежно від терміну роботи.

3. Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. N 220 з наступними змінами).

Згідно зі ст. 34 Положення всі питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби. Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (статті 11, 13).

За змістом Положення зняття з квартирного обліку провадиться в такому ж порядку, як і взяття на нього, - за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої.

Якщо питання щодо законності зняття з квартирного обліку не буде вирішено в цьому порядку, військовослужбовець відповідно до ст. 5 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" може оскаржити в суд незаконне рішення житлової комісії.

Ці справи підсудні військовим судам гарнізонів (ст. 123 ЦПК).

4. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України (до прийняття відповідних актів останнього), за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку зі скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.Постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону передбачено, що ті його статті, де йдеться про пільги та компенсації, які визначатимуться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вводяться в дію після прийняття відповідних рішень.

Оскільки питання про забезпечення жилою площею зазначених категорій військовослужбовців Урядом ще не вирішено, є підстави вважати, що з цього питання дії п. 19 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 р. N 193).

5. Відповідно до статей 37, 42 ЖК підприємства, що мають відомчий житловий фонд, беруть на облік (і надають жилі приміщення) у передбачених законодавством випадках крім своїх працівників також працівників медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив. Взяття на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов, інших осіб і надання їм жилих приміщень з відомчого житлового фонду не відповідає цьому законодавству.

Черговість надання жилих приміщень згідно зі ст. 43 ЖК визначається часом взяття на квартирний облік. У тих випадках, коли громадянин із загальної черги за його заявою береться на пільгову чергу, черговість визначається з часу взяття на пільгову, а не на загальну чергу (крім випадків, коли його помилково включили в загальну, а не пільгову чергу).

6. Згідно з п. 5 ст. 12, статтями 31, 43 ЖК жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду надаються громадянам у встановленому законодавством порядку, в тому числі з додержанням черговості. Сама по собі участь громадян за договором з підприємством (установою, організацією) у будівництві жилого будинку, внесення коштів на його закінчення не може бути підставою для позачергового надання жилого приміщення, якщо законодавством не передбачено першочергове або позачергове надання жилого приміщення даній категорії громадян.

7. Судам слід мати на увазі, то згідно з п. 39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР адміністрація і профспілковий комітет підприємства, установи, організації вправі за згодою трудового колективу позачергово виділяти житло окремим висококваліфікованим спеціалістам та іншим працівникам з урахуванням їх трудового внеску.

8. Відповідно до статей 4-6 ЖК державний житловий фонд включає в себе жилі будинки (закінчені будівництвом і здані в експлуатацію) та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян.

Відносини, пов'язані з використанням під житло приміщень у нежилих будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного, а не житлового законодавства, незалежно від їх тривалості.

9. Права й обов'язки сторін за договором найму жилого приміщення регулюються нормами житлового, а не цивільного законодавства. Зокрема, права й обов'язки, пов'язані з поліпшенням житла, належить визначати не за ст. 272 ЦК, а за ст. 61 ЖК і Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572) . Згідно з п. 36 цих Правил вартість виконаних наймачем (орендарем) робіт по поліпшенню спорядження квартири або встановленню нового обладнання, демонтаж якого неможливий без пошкодження квартири, відшкодуванню не підлягає. Виходячи з цього поліпшення, що можуть бути демонтовані без пошкодження квартири (наприклад, збудований сарай, погріб), наймач може на свій розсуд демонтувати або за погодженням сторін на визначених ними умовах передати наймодавцю чи новому наймачу.

10. У члена сім'ї наймача, включеного до ордера на заселення жилого приміщення, право користування останнім виникає у зв'язку із включенням до ордера, а не у зв'язку із вселенням у це приміщення. Тому в разі невселення в приміщення без поважних причин у строки, передбачені ст. 71 ЖК, ця особа визнається судом такою, що втратила, а не такою, що не набула право на користування наданим на сім'ю жилим приміщенням.

11. У випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профкому або за спільним рішенням громадської організації та її профспілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті 52, 53 ЖК), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі відмови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу.

12. Враховуючи, що згідно зі ст. 112 ЖК наймачі жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду підлягають виселенню з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, незалежно від того, чи перебувають вони на черзі на поліпшення житлових умов, слід вважати, що в разі невиконання обов'язку по відселенню організацією або виконавчим комітетом ради, яким належить будинок, зазначений наймач має право пред'явити до них позов про надання жилого приміщення.

13. Оскільки за змістом статей 64, 65 ЖК наймач і члени сім'ї, що проживають разом з ним, набувають права користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, особа, яка вселилась до наймача як член сім'ї, не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням, якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду або якщо є інші докази того, що вона при цьому не змінювала свого постійного місця проживання.

Виходячи з положень Конституції про гарантування громадянам свободи пересування і вільного вибору місця проживання, сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилася до наймача, так і для відмови в цьому.

14. За змістом ст. 65 ЖК за особою, яка проживає у наймача жилого приміщення як член його сім'ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у приватизованому нею жилому приміщенні.

15. Згідно з Положенням про паспорт громадянина України (в редакції від 2 вересня 1993 р.) та ст. 5 Закону "Про громадянство України" паспорт видається паспортною службою органів внутрішніх справ (ст. 2). У ньому робляться відмітки про реєстрацію місця проживання громадянина (ст. 6). Тому при вирішенні в цивільних справах питань, пов'язаних з пропискою громадян після прийняття відповідного законодавства України, суд має керуватися цим законодавством, а не Положенням про паспортну систему в СРСР (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 р.) та іншим законодавством СРСР з цих питань.

16. Відповідно до ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Тому при незаконному позбавленні права користування жилим приміщенням та обставина, що особа, яка купила це приміщення, є добросовісним набувачем, не може бути підставою для відмови у відновленні порушеного права і визнанні недійсним акта про приватизацію та угоди про відчуження жилого приміщення.

17. Положення п. 63 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень щодо перегляду рішення з цього питання у разі виявлення обставин, що не були відомі при його прийнятті, не виключають можливості його перегляду з підстави відмови наймача від одержання ордера на жиле приміщення.

18. З часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення договору найму цього приміщення і його заселення договір найму попереднього жилого приміщення відповідно до ст. 107 ЖК вважається розірваним і в тому разі, коли наймач продовжує виконувати обов'язки за цим договором і не звільнив приміщення повністю.

Стосовно до правил ст. 98 ЖК наймача, що залишився проживати в попередньому приміщенні (одночасно користуючись за договором найму наданим приміщенням), слід вважати тимчасовим жильцем, який не набуває права користування цим приміщенням незалежно від строку проживання в ньому і підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

19. Згідно зі ст. 50 ЖК жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним щодо умов даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Тому сама по собі згода громадянина прийняти за ордером для поліпшення житлових умов квартиру в недобудованому будинку і згода на закінчення будівництва квартири власними силами не є підставою для виселення його з сім'єю з жилого приміщення, яке він має звільнити у зв'язку з поліпшенням житлових умов, до закінчення будівництва і прийняття будинку в експлуатацію та включення до складу житлового фонду.

20. Відповідно до ст. 54 ЖК право вимагати надання ізольованого жилого приміщення, що звільнилось у квартирі, де проживають два наймачі і більше, мають ці наймачі. Члени їх сім'ї самостійно таким правом не користуються.

21. За змістом ст. 54 ЖК право наймача на вивільнене жиле приміщення в квартирі, в якій проживало декілька наймачів, виникає й у тому разі, коли це приміщення було самовільно переобладнане в ізольовану квартиру.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в такій квартирі, надається тому з її наймачів, який потребує поліпшення житлових умов, незалежно від того, чи перебуває він на квартирному обліку або від часу взяття на нього. Тільки за відсутності такого наймача або його прохання про передачу приміщення воно може бути передано іншому з них.

22. У тих випадках, коли в жилому приміщенні, з якого дитина вибула на виховання, не залишились проживати члени її сім'ї і це приміщення було надано іншим громадянам або коли вселення в нього є неможливим з інших причин, після закінчення строку виховання їй у позачерговому порядку відповідно до п. 3 ст. 71 ЖК надається жиле приміщення виконкомом місцевої ради за останнім постійним місцем проживання.

У разі відмови в наданні жилого приміщення особам, які мають право на його позачергове одержання, судом вирішується спір про надання жилого приміщення, а не про встановлення черговості.

23. Якщо в складі сім'ї, що проживає в комунальній квартирі, є особа, яка відповідно до ст. 49 ЖК користується правом на додаткову жилу площу, то наймачу може бути надано ізольоване жиле приміщення, що звільнилось у цій квартирі, й у тому разі, коли загальний розмір жилої площі буде перевищувати норму, встановлену ст. 47 ЖК, але не більше, ніж на додаткову жилу площу, на яку має право ця особа.

24. Обмін жилого приміщення, наданого з урахуванням права члена сім'ї на додаткову жилу площу, на інше відповідне жиле приміщення не позбавляє цього члена сім'ї права на додаткову жилу площу в приміщенні, одержаному в порядку обміну. Зокрема, це його право має враховуватися при вирішенні позову про зміну договору найму жилого приміщення, одержаного в порядку обміну.

25. Правила ч. 3 ст. 168 ЖК про можливість розірвання за вимогою наймодавця укладеного на невизначений строк договору найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянину, лише за умови, що займане наймачем приміщення необхідне для проживання наймодавця та членів його сім'ї (з попередженням про розірвання договору за три місяці) не суперечать положенням Закону "Про власність" щодо здійснення громадянином права приватної власності. В даному разі йдеться не про встановлення обмежень власнику розпоряджатися своїм майном, а про виконання зобов'язань, котрі виникли внаслідок розпорядження власником своїм майном.

26. Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п.10 постанови від 12 квітня 1985 р. N 2, наймачу або члену його сім'ї, який був відсутнім без поважних причин понад зазначені у ст. 71 ЖК строки, суд вправі відмовити з цих підстав у задоволенні позову про виселення, вселення, обмін, поділ жилого приміщення, незалежно від того, чи було пред'явлено зустрічний позов про визнання позивача таким, що втратив право на жиле приміщення.

27. Відповідно до п. 2 ст. 71 ЖК і п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. N 2 за громадянами, відсутніми в місці постійного проживання за умовами й характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій, інші працівники, діяльність яких пов'язана з постійним пересуванням), зберігається право користування жилим приміщенням на період цієї роботи. Вони можуть бути визнані на підставі ст. 107 ЖК такими, що втратили це право, в разі одержання жилої площі, вселення на жилу площу членів сім'ї або в інших випадках забезпечення їх жилою площею для постійного проживання.

28. Положення п. 6 Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР (затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р. N 31 щодо необхідності певних родинних зв'язків при проведенні обміну на підставі ст. 81 ЖК не суперечить змісту цієї статті, оскільки Правила прийняті у відповідності зі статтями 84, 89 ЖК.

Норми житлового законодавства (ст. 81 ЖК, ст. 5 указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 грудня 1983 р. "Про порядок введення в дію Житлового кодексу УРСР") про обмін жилого приміщення, щодо права наймача або члена його сім'ї в установленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що той, хто в'їжджає в порядку обміну, вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні, не поширюється на власників жилих приміщень і членів їх сім'ї.

Згідно зі ст. 116 ЖК позови про зобов'язання осіб, які систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим спільне з ними проживання, провести обмін займаного жилого приміщення на інше, зазначене заінтересованою в обміні стороною, можуть заявлятись наймодавцем та іншими заінтересованими особами, в тому числі наймачем іншого жилого приміщення в квартирі чи будинку.

29. Правила ст. 80 ЖК щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім'ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності. Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім'ї наймача жилих приміщень у державному або громадському житловому фонді.

Статтею 80 ЖК і п. 2 Правил обміну жилих приміщень встановлено загальне правило, за яким на вимогу члена сім'ї наймача може бути проведено примусовий обмін займаного сім'єю наймача жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду з наймачем іншого жилого приміщення в будинку зазначеного фонду або з членом житлово-будівельного кооперативу. Разом з тим не суперечитиме цим правилам і обмін з власником жилого приміщення, проведений за згодою сторони, якої він стосується. Відчуження жилого приміщення при такому обміні провадиться в нотаріальному порядку після постановлення рішення суду про обмін.

30. При примусовому обміні (крім обміну на підставі ч. 2 ст. 116 ЖК), як правило, не повинно допускатися погіршення житлових умов відповідачів і мають враховуватись інтереси й такі, що заслуговують на увагу, доводи членів сім'ї наймача, зокрема, вік, стан здоров'я та інші особливі обставини. Разом з тим не можуть братись до уваги доводи відповідачів про відсутність у надаваному приміщенні умов, яких не було в жилому приміщенні, що обмінюється.

31. На підставі статей 80, 116 ЖК примусовий обмін може бути проведено не лише шляхом обміну спірного жилого приміщення на різні приміщення, а й шляхом зобов'язання відповідача перейти проживати в інше приміщення, якщо наймач останнього переходить у спірне жиле приміщення як член сім'ї осіб, які там залишаються.

32. Відмова у згоді на обмін жилого приміщення або у видачі відповідного ордера з тих мотивів, що будинок підлягає капітальному ремонту, може відповідно до п. 5 ст. 86 ЖК бути визнана обгрунтованою лише в разі, коли обмінюване жиле приміщення підлягає переобладнанню або переплануванню.

33. Суд не може задовольнити вимогу про визнання незаконною відмови у дачі згоди на обмін наймачем жилого приміщення в Україні на жиле приміщення за її межами, оскільки ЖК та інші акти законодавства України про обмін жилих приміщень діють у межах її території, а міжнародні угоди іншого не передбачають.

34. Виходячи з правил ст. 63 ЖК жиле приміщення, що виділяється при зміні договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї наймача (ст. 104 ЖК), не може бути меншим рівня середньої забезпеченості жилою площею в даному населеному пункті за загальним розміром, а не за часткою жилої площі, яка припадає на кожного із членів сім'ї, що виділяються.

35. Якщо при виселенні з наданням іншого жилого приміщення на сім'ю, що проживала в жилому приміщенні, з якого провадиться виселення, як виняток із загального правила надано дві квартири за одним ордером і укладено один договір їх найму, обмін кожної з цих квартир до зміни договору може бути проведено за письмовою згодою членів сім'ї наймача, що проживають у цих квартирах (ст. 79 ЖК, і примусовий обмін має провадитися також за їх участю (ст. 80 ЖК). У тому разі, коли на кожну з цих квартир видавався окремий ордер, право на жилу площу в ній і на проведення обміну набувають особи, вказані в ордері.

Правила ч. 2 ст. 50 ЖК про те, що при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими дев'яти років, крім подружжя, та відповідні положення підпункту 7 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, можуть бути підставою для відмови у позові члена сім'ї наймача про укладення з ним окремого договору найму (ст. 104 ЖК) в тому разі, коли поділ жилого приміщення за цим позовом призвів би до спільного проживання зазначених осіб різної статі.

Належність членів сім'ї наймача жилого приміщення до осіб, які потребують поліпшення житлових умов, є перешкодою для задоволення судом позову про поділ цього приміщення в тому разі, коли необхідність у постановці когось із них на облік для поліпшення житлових умов виникне в результаті виділу позивачеві ізольованого жилого приміщення, а до цього підстав для постановки на квартирний облік не було.

36. Те, що чинним законодавством передбачено оплату наймачем жилого приміщення всієї корисної площі квартири, не змінює правил ст. 104 ЖК, згідно з якими питання про можливість зміни договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї наймача може вирішуватись виходячи лише з розміру жилої площі.

При визначенні кола осіб, які мають право користуватися жилим приміщенням, проживання дитини в другого з батьків не може вважатися передбаченим п. 3 ст. 71 ЖК поміщенням на виховання до родичів дітей, за якими зберігається жиле приміщення.

37. Визнання ордера недійсним з мотивів, що він виданий на зайняте приміщення, може мати місце в тому разі, коли останнє було зайнято правомірно. При визнанні ордера недійсним у зв'язку з видачею його на жиле приміщення, на яке мають право інші особи (в тому числі на його заселення), особам, що одержали цей ордер, має надаватись інше жиле приміщення, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК повинно відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

У інших передбачених ст. 117 ЖК випадках надається приміщення, що відповідає санітарним і технічним вимогам. Воно може бути меншим від займаного і менш благоустроєним, але разом з тим має відповідати вимогам, що виключають визнання особи, яка в нього поселилась, такою, що потребує поліпшення житлових умов, у тому числі у зв'язку з проживанням в одній кімнаті осіб різної статі, старших за дев'ять років, крім подружжя.

38. Включення за заявою наймача до ордера при поліпшенні житлових умов осіб, які не давали згоди на звільнення жилого приміщення, є поданням відомостей, що не відповідають дійсності; про потребу в поліпшенні житлових умов і згідно зі ст. 59 ЖК тягне визнання ордера недійсним з наслідками, передбаченими ч. 1 ст. 117 цього Кодексу.

39. Дані в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснення щодо надання при виселенні іншого жилого приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому, стосуються лише випадків, коли визнання ордера на останні пов'язано з тим, що в порядку черговості було надано жиле приміщення, право користування яким (а не переважне право на одержання) належить іншій особі.

У тих випадках, коли жиле приміщення надано з порушенням черговості чи з іншими порушеннями порядку й умов надання таких приміщень, при визнанні недійсним ордера на вселення в це приміщення (ст. 59 ЖК) питання щодо надання особам, які вселилися за цим ордером, іншого жилого приміщення вирішується за загальними правилами, передбаченими ст. 117 ЖК.