Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР

Рада Міністрів Української РСР

1. Відповідно до статті 89 Житлового кодексу УРСР затвердити Правила обміну жилих приміщень в Українській РСР, що додаються, і ввести їх у дію з 1 липня 1986 року.

2. Виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, міністерствам і відомствам УРСР довести до відома підприємств, установ, організацій і населення Правила обміну жилих приміщень в Українській РСР.

1. Ці Правила встановлюють порядок обміну жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду і фонду житлово-будівельних кооперативів.

2. Наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з іншим наймачем у будинку зазначеного фонду або членом житлово-будівельного кооперативу.

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

3. Член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу за умови прийому до членів кооперативу особи, яка вселяється у зв'язку з обміном у будинок житлово-будівельного кооперативу.

Обмін жилими приміщеннями між членами одного й того ж житлово-будівельного кооперативу провадиться за рішенням загальних зборів членів кооперативу. У разі заперечення кооперативу проти обміну спір вирішується в судовому порядку.

Якщо між членом кооперативу і членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то член кооперативу, а також одне з подружжя, якому належить право на частину паєнагромадження, можуть вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

4. Предметом обміну може бути:

окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок, на які укладено договір найму або які перебувають у користуванні члена житлово-будівельного кооперативу;

частина жилого приміщення, що припадає на долю наймача (члена житлово-будівельного кооперативу) або члена його сім'ї, в тому числі суміжна кімната або частина кімнати.

Неізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, може бути предметом обміну лише у випадках, коли до 1 січня 1964 р. на користування ним було укладено окремий договір найму, або воно до 1 січня 1984 р. у результаті проведеного в установленому порядку поділу виділено у користування члену житлово-будівельного кооперативу.

5. Обмін жилими приміщеннями може відбутися між громадянами, які проживають в одному або різних жилих будинках, розташованих як у даному, так і в різних населених пунктах. Обмін жилими приміщеннями провадиться без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, при якому згода про обмін може бути тільки двосторонньою.

6. Наймач (член житлово-будівельного кооперативу) або член його сім'ї вправі в установленому цими Правилами порядку провести обмін частини жилої площі, що припадає на його долю, з наймачем іншого жилого приміщення або з членом житлово-будівельного кооперативу за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні. Як члени сім'ї можуть вселятися: дружина, діти, батьки, дід, баба, онуки, рідні брати і сестри.

Обмін частини одного жилого приміщення на частину іншого жилого приміщення не допускається.

Обмін частини жилого приміщення з метою окремого проживання не може провадитися неповнолітніми, крім випадків, коли вони при наявності передбачених законом обгрунтувань одружилися або влаштувалися на роботу до досягнення вісімнадцятирічного віку, і випадків, коли вони проживають не з батьками (усиновителями).

7. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.

8. Для обміну жилими приміщеннями, що перебувають у користуванні осіб, над якими встановлено опіку або піклування, вимагається згода органу опіки і піклування. Відмову у згоді на обмін може бути оскаржено у виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів.

9. Обмін жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного населеного пункту, оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, а при наявності бюро по обміну жилими приміщеннями - цим бюро. У місті з районним поділом оформлення обміну жилими приміщеннями, що знаходяться в межах одного району, виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів може бути покладено на виконавчі комітети районних у місті Рад народних депутатів.

Якщо жилі приміщення знаходяться в різних населених пунктах, обмін оформляється виконавчим комітетом міської, селищної, сільської Ради народних депутатів (бюро по обміну жилими приміщеннями) в одному з населених пунктів за вибором учасників обміну.

При міжміському обміні на жиле приміщення в м. Києві обмін оформляється виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів, а на жиле приміщення в курортній місцевості - виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів (бюро по обміну жилими приміщеннями) у даній місцевості.

10. Громадяни, бажаючі провести обмін займаних жилих приміщень, подають виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів (бюро по обміну жилими приміщеннями) заяви (додаток N 1). Крім того, подаються:

згода на обмін підприємства, установи, організації, а якщо жиле приміщення знаходиться в будинку підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій статті 114 Житлового кодексу УРСР, також виписка з трудової книжки особи, яка є наймачем жилого приміщення, про дату і причину звільнення або документ про те, що жиле приміщення було одержане не у зв'язку з трудовими відносинами, або про те, що особа, яка вселяється в це приміщення, перебуває з зазначеним підприємством, установою, організацією у трудових відносинах, - при обміні жилого приміщення в будинку підприємства, установи, організації;

виписка з рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу (зборів уповноважених) про прийом даної особи до кооперативу - при обміні жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або при обміні жилих приміщень між членами різних житлово-будівельних кооперативів;

виписка з рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу (зборів уповноважених) про згоду на обмін - при обміні жилих приміщень між членами одного й того ж житлово-будівельного кооперативу;

документи, які підтверджують перебування у шлюбі або перебування в родинних відносинах з кимось із осіб, які залишилися проживати у приміщенні, частина якого обмінюється, - при обміні на частину жилого приміщення;

довідка лікувально-профілактичної установи за місцем проживання заявника про відсутність у нього і членів його сім'Ї захворювання, яке перешкоджає проживанню у комунальній квартирі, - при обміні на жиле приміщення в квартирі, в якій проживає два або більше наймачів (членів житлово-будівельного кооперативу);

письмова згода осіб, які проживають у суміжному (зв'язаному загальним входом) жилому приміщенні, - при обміні неізольованого жилого приміщення;

згода органу опіки і піклування - при обміні жилого приміщення, що перебуває в користуванні особи, над якою встановлено опіку або піклування.

Інші документи при необхідності запитуються виконавчим комітетом Ради народних депутатів (бюро по обміну жилими приміщеннями).

11. В окремих випадках за розсудом виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів (бюро по обміну жилими приміщеннями) проводиться обстеження обмінюваних жилих приміщень.

12. Обмін жилими приміщеннями не допускається:

1) якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму жилого приміщення або про визнання ордера недійсним;

2) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;

3) якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;

4) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле примішення) загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей;

5) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого приміщення;

6) якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку;

7) якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій статті 114 Житлового кодексу УРСР, крім випадків, коли наймач одержав приміщення в будинку підприємства, установи, організації не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебував з цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах;

8) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два і більще наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі;

9) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в мм.Києві і Севастополі та в курортних місцевостях розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим 13,65 квадратного метра. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів вправі, як виняток, при наявності поважних причин дозволяти обмін на жилі приміщення в зазначених місцевостях і містах при меншому розмірі жилої площі.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР може бути встановлено й інші умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається.

13. Згода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів (додаток N 2), які видаються виконавчими комітетами міських, районних у місті, селищних, сільських Рад народних депутатів за місцем оформлення обміну жилими приміщеннями. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк.

Якщо в результаті обміну з метою об'єднання в одну сім'ю громадяни одержують жилі приміщення в одній квартирі, їм видається один ордер.

У випадках, коли предметом обміну є частина жилого приміщення, особі, яка вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні, видається виписка з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів, яка оформила обмін.

Ордери повинні бути одержані учасниками обміну жилими приміщеннями або за їх довіреністю іншими особами одночасно, за винятком випадків примусового обміну.

При одержанні ордерів подаються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених у ордер. Крім того, подаються:

при обміні жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу - документ установи банку про внесення особою, яка вступає до кооперативу, пайового внеску або (у випадках, передбачених Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу) довідка правління кооперативу про передачу йому паю членом кооперативу, який вибув;

при обміні жилих приміщень між членами різних житлово-будівельних кооперативів - документ установи банку про внесення стороною, якій належить менша сума паєнагромадження, на рахунок іншого кооперативу різниці у паєнагромадженнях або довідки правлінь кооперативів про рівність сум паєнагромаджень;

при обміні жилих приміщень між членами одного й того ж житлово-будівельного кооперативу - документ установи банку про внесення різниці в паєнагромадженнях або довідка правління кооперативу про рівність сум паєнагромаджень.

У разі неявки без поважних причин за одержанням ордерів протягом місяця, а при міжміському обміні - протягом двох місяців з дня прийняття виконавчим комітетом Ради народних депутатів рішення про їх видачу обмін жилими приміщеннями вважається таким, що не відбувся.

14. При вселенні в одержане по обміну жиле приміщення громадянин здає ордер (при вселенні в жиле приміщення як член сім'ї - виписку з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів) у житлово-експлуатаційну організацію, а при її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації або правлінню житлово-будівельного кооперативу. Одночасно подаються паспорти членів сім'ї, включених у ордер (у виписку з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів), з відміткою про виписку з колишнього місця проживання.

Ордер (виписка з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів) зберігається як документ суворої звітності.

Ордер, дійсний протягом 30 днів, а при міжміському обміні - протягом 60 днів.

15. Якщо після набрання чинності згоди про обмін жилими приміщеннями сторони відмовляються від обміну, обмін за їх заявою, за умови здачі одержаних ордерів, анулюється виконавчим комітетом Ради народних депутатів, який видав ордери.

При відмові від обміну однієї з сторін питання про примусове виконання згоди про обмін може бути вирішене судом.

16. Піднаймачі в будинках державного і громадського житлового фонду, наймачі в будинках житлово-будівельних кооперативів, тимчасові жильці, які проживають в обмінюваному жилому приміщенні, у разі відмови добровільно звільнити це приміщення виселяються в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

17. Обмін жилими приміщеннями, проведений з порушенням вимог законодавства Союзу РСР, Житлового кодексу УРСР, цих Правил та інших актів законодавства Української РСР, визнається недійсним. Обмін може бути також визнаний недійсним при наявності підстав, встановлених Цивільним кодексом УРСР для визнання угоди недійсною.

Визнання обміну недійсним провадиться в судовому порядку.

У разі визнання обміну жилими приміщеннями недійсним сторони підлягають переселенню в раніше займані ними жилі приміщення. Якщо визнаний недійсним обмін відбувся з метою переуступки однією стороною жилого приміщення у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту чи до іншого жилого приміщення в тому ж населеному пункті, ця сторона, як така, що втратила право на раніше займане жиле приміщення (стаття 107 Житлового кодексу УРСР), у це приміщення не переселяється.

18. Якщо одне з обмінюваних жилих приміщень знаходиться в будинку, розташованому на території Української РСР, а інше - на території іншої союзної республіки, умови обміну визначаються законодавством Союзу РСР, Української РСР і відповідної союзної республіки.