Угода щодо регіонального розвитку Вінницької області між Кабінетом Міністрів України та Вінницькою обласною радою

Обсяг співфінансування з місцевих бюджетів становить 10 відсотків загальної суми витрат.

Очікуваний результат -

задоволення потреб 2691 жителя сіл Приборівка, Соболівка, Сиваківці та Косаківка Липовецького району Вінницької області у сталому високоякісному водопостачанні шляхом будівництва 5 артезіанських свердловин та 45 кілометрів водопровідних мереж.

3.2. Завершення розпочатих робіт з будівництва та реконструкції на об'єктах житлово-комунального господарства, що фінансувалися за рахунок державних програм та субвенцій за минулі роки

Метою спільного заходу є завершення реалізації пілотних проектів житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції, що фінансувалися за рахунок коштів, виділених для виконання державних програм та субвенцій за попередній період.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. N 779 "Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються у 2007 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 41, ст. 1616) та на виконання бюджетних програм "Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" та "Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства" розпочато роботи на 33 об'єктах житлово-комунального господарства. Загальна кошторисна вартість робіт становить 71,3 млн. гривень, з яких профінансовано 20,7 млн. гривень. Станом на 1 січня 2010 р. не профінансовано роботи на об'єктах незавершеного будівництва на суму орієнтовно 50,6 млн. гривень.

Зокрема, у 2007 році за рахунок коштів бюджетної програми "Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" розпочато роботи на об'єкті "Система водопостачання від Суворівського водозабору м. Тульчин - будівництво" загальною кошторисною вартістю 8 397,95 тис. гривень. У 2007 році підрядною організацією виконано робіт на суму 1130,4 тис. гривень, а саме - побудовано свердловину, прокладено 7,1 кілометра водопровідних мереж. У 2009 році фінансування коштів на зазначені цілі здійснювалось в обсягах, що не дало змоги включити зазначений об'єкт до фінансування за рахунок коштів державного бюджету. Відсутність фінансування унеможливлює завершення робіт на об'єкті, що в свою чергу може призвести до руйнування вже збудованого за попередні роки водопроводу. Для завершення робіт на зазначеному об'єкті станом на 1 лютого 2010 р. необхідно 7 267,55 тис. гривень.

Аналогічна ситуація склалася щодо решти об'єктів.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

надати фінансову підтримку в 2010-2012 роках для завершення розпочатих робіт з будівництва та реконструкції на об'єктах житлово-комунального господарства, що фінансувалися за рахунок державних програм та субвенцій.

Вінницька обласна рада:

забезпечити виділення з місцевих бюджетів коштів для співфінансування передбачених заходів.

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Загальна вартість робіт становить 50,6 млн. гривень., з них:

з державного бюджету - 38 млн. гривень, зокрема у 2011 році - 13,5 млн., 2012 - 13,5 млн., у 2013 - 11 млн. гривень.

з місцевих бюджетів - 12,6 млн. гривень, зокрема у 2010 році - 3,8 млн., 2011 - 4,4 млн., 2012 - 4,4 млн. гривень.

Обсяг співфінансування з місцевих бюджетів спільного заходу становитиме 24,9 відсотка, зокрема кожного конкретного об'єкта - від 10 до 30 відсотків.

Очікуваний результат -

завершення розпочатих робіт з будівництва та реконструкції на об'єктах житлово-комунального господарства, що фінансувались за рахунок коштів, виділених для виконання державних програм та субвенцій.

Спільний захід 4. Оголошення природних територій м. Хмільника Вінницької області курортом державного значення. Розроблення та забезпечення виконання Державної програми розвитку курорту Хмільник Вінницької області на період до 2015 року

Метою спільного заходу є діяльність, спрямована на становлення, розбудову та функціонування м. Хмільника Вінницької області як курорту державного значення.

Хмільник - місто обласного значення, адміністративний центр Хмільницького району, відомий бальнеологічний курорт. Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 грудня 1970 р. N 645 (ЗП УРСР, 1971 р., N 1, ст. 3) м. Хмільник визначений як курорт республіканського значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. N 1576 (ЗП України, 1996 р., N 21, ст. 601; Офіційний вісник України, 1997 р., число 51, с. 19) місто внесено до переліку населених пунктів, віднесених до курортних.

За своїми лікувальними факторами курорт Хмільник є унікальним курортом, який за рівнем впливу на організм людини вищий від європейських курортів. Завдяки сучасному обладнанню, новітнім методикам, високому професійному рівню лікарського корпусу ефективність лікування сягає майже 98 відсотків.

Щороку на курорті Хмільник оздоровлюється близько 45 тис. громадян, хоча запаси бальнеологічних ресурсів, які завдяки особливостям гідрогеологічної структури постійно поновлюються природним шляхом, дають змогу щороку приймати до 100 тис. осіб. Таким чином, сім санаторіїв, які діють на території міста, не повною мірою використовують наявний природний потенціал і тим самим не задовольняють потреби всіх бажаючих пролікуватися та відпочити на курорті. Саме з цією метою 20 серпня 2009 р. рішенням 49 сесії Хмільницької міської ради п'ятого скликання затверджено детальний план курортно-рекреаційної зони м. Хмільника, яким передбачено будівництво п'яти санаторно-курортних комплексів та об'єктів їх інфраструктури, що дасть змогу забезпечити роботою близько 5 тис. осіб. Планом також передбачено формування громадського центру загальнокурортного значення, створення розвинутої системи установ і підприємств обслуговування (центр побутового обслуговування, магазини, ресторани, кафе), розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, зокрема розширення проїзної частини вул. Курортна, будівництво радоноводів, насосних станцій, водогонів питної води, об'єктів енергозабезпечення тощо.

На сьогодні охоронна зона курорту у 15 разів більша за територію міста. Саме в цій зоні відтворюються основні рекреаційні ресурси. Для ефективної та сталої експлуатації цих ресурсів необхідні спеціальні режими їх використання та відтворення на всій зоні курорту, створення сприятливих умов для лікування людей та діяльності державних і приватних закладів охорони здоров'я, узгодження плану розвитку міста та його округів.

Зосередженість в одному місці унікального комплексу рекреаційних ресурсів, наявність інфраструктури та використання природних лікувальних ресурсів для лікування людей, зумовлює необхідність надання курорту Хмільник статусу курорту державного значення відповідно до Закону України "Про курорти".

Для забезпечення розвитку курорту Хмільник, підвищення його значних та унікальних лікувальних потужностей і можливостей Кабінет Міністрів України та Вінницька обласна рада спрямовуватимуть спільні дії на:

підготовку проекту Закону України "Про оголошення природних територій м. Хмільника Вінницької області курортом державного значення";

розроблення проекту Державної програми розвитку курорту Хмільник Вінницької області на період до 2015 року.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

забезпечити підготовку та подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України "Про оголошення природних територій м. Хмільника Вінницької області курортом державного значення";

забезпечити розроблення та подання на розгляд Верховної Ради України проекту Державної програми розвитку курорту Хмільник Вінницької області на період до 2015 року.

Вінницька обласна рада:

забезпечити підготовку та подання МКТ клопотання про оголошення природних територій Хмільника Вінницької області курортом державного значення.

Очікувані результати:

надання курорту Хмільник статусу курорту державного значення;

прийняття Державної програми розвитку курорту Хмільник Вінницької області на період до 2015 року;

збільшення до 100 тис. на рік осіб, які оздоровлюватимуться на курорті Хмільник;

створення дієвої системи захисту унікальних природних ресурсів та організації управління курортом Хмільник;

підвищення рівня використання бальнеологічно-лікувальних факторів курорту Хмільник;

створення умов для подальшого розвитку та розбудови міста-курорту як сучасного високоефективного конкурентоспроможного бальнеологічного центру радонової терапії;

додатковий обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів;

посилення іміджу України як держави з унікальними курортними та туристичними можливостями і потенціалом.

Спільний захід 1. Виробництво сільськогосподарської продукції з екологічно чистої сировини

1.1. Вирощування екологічно чистої продукції

Метою спільного заходу є впровадження та популяризація органічних товарів з власною маркою на вітчизняному та зарубіжних ринках, виробництво високоякісної сільськогосподарської продукції та розвиток органічного напряму сільського господарства, розв'язання ряду екологічних проблем, підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору та його конкурентоспроможності на світовому ринку.

Вінниччина має унікальні сільськогосподарські землі для ведення органічного землеробства, які відповідають вимогам щодо рівня їх забруднення шкідливими речовинами: пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо і на яких можна вирощувати екологічно чисту продукцію на рівні світових стандартів.

На початку 2000 року Іллінецький коледж Вінницького аграрного університету став одним із співзасновників швейцарсько-українського товариства з питань розвитку контактів, накопичення досвіду та поширення екологічних ідей. Таким чином, з приватних ініціатив та за активної підтримки урядів обох держав розпочато реалізацію проекту з розвитку органічного сільського господарства в Україні.

Число фермерів, що виробляють органічну продукцію, з кожним роком зростає. На сьогодні налічується 35 сертифікованих фермерських господарств, які на площі понад 2 тис. гектарів вирощують екологічно чисту продукцію, 17 з яких розташовані у Вінницькій області. Протягом 2010-2015 років планується перехід близько 15 відсотків сільськогосподарських підприємств на екологічно чисте землеробство.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

запровадити механізм державного стимулювання сільськогосподарських виробників, які займаються виробництвом екологічно чистої сільськогосподарської продукції, а саме:

забезпечити розробку проектів законодавчих актів, спрямованих на розвиток та підтримку розвитку екологічно чистого аграрного виробництва, створення внутрішнього ринку екологічно чистої продукції;

забезпечити державну підтримку виробництва в області екологічно чистої продукції рослинництва, зокрема шляхом надання відповідної дотації та надання компенсації банківських відсотків за залученими кредитами.

Вінницька обласна рада:

прийняти обласну програму виробництва екологічно чистої продукції;

забезпечити співфінансування місцевих програм та проектів з розвитку органічного сільського господарства.

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел.

Загальна вартість робіт та обсяги фінансування з державного та місцевого бюджетів визначатиметься щороку відповідно до розробленого та затвердженого в установленому порядку механізму державної підтримки сільськогосподарських виробників, які займаються органічним виробництвом, та обласної програми виробництва екологічно чистої продукції.

Очікувані результати:

забезпечення населення екологічно чистою продукцією, підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки, конкурентоспроможності вітчизняного аграрного виробництва та нарощення його експортного потенціалу, розв'язання ряду екологічних проблем;

протягом 2010-2015 років планується перевести 19,7 тис. гектарів для вирощування високоякісної сільськогосподарської продукції та 15 відсотків сільськогосподарських підприємств - на екологічне землеробство.

Спільний захід 2. Відновлення роботи підприємств спиртової промисловості

Метою спільного заходу є розв'язання проблем із відновлення роботи спиртових заводів, що розташовані на території Вінницької області. На сьогодні їх налічується 11.

Майже половина обсягу (42,3 відсотка) виробленого спирту в області належить державному підприємству "Немирівський спиртовий завод", основним споживачем якого є Українська горілчана компанія "NEMIROFF". Потужність заводу становить 8500 дал спирту на добу.

У 2010 році окремі підприємства спиртової галузі працюють в умовах неповного робочого часу. Заборгованість із заробітної плати на п'яти спиртових заводах станом на 1 лютого 2010 р. становила 1735,1 тис. гривень (на 1 січня 2009 р. боргів не було).

Станом на 1 січня 2010 р. щодо п'яти спиртозаводів Господарським судом області відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство.

Кредиторська заборгованість цих державних підприємств становить 53,26 млн. гривень, у тому числі Барського спиртового комбінату - 15,73 млн., Тростянецького спиртового заводу - 8,16 млн., Уладівського спиртового заводу - 14,83 млн., Чечельницького спиртового заводу - 8,65 млн., Юрківецького спиртового заводу - 5,89 млн. гривень.

Для збереження виробничого потенціалу спиртових заводів Вінницької області передбачається налагодити виробництво добавок до біопалива на основі біоетанолу або флегмового компоненту ректифікації зневодненого денатурованого спирту на Барському спиртовому комбінаті (21,6 тис. тонн на рік, або 2700 тис. дал на рік) та Гайсинському спиртовому заводі (10,8 тис. тонн на рік, або 1350 тис. дал на рік). Схемою виробництва передбачається повне завантаження існуючих потужностей з виробництва зневодненого спирту зазначених підприємств. На інших підприємствах області буде вироблятися спирт-сирець (державне підприємство "Чечельницький спиртовий завод" (600 тис. дал на рік), державне підприємство "Мартинівський спиртовий завод" (900 тис. дал на рік) та здійснюватись виробництво високоякісного зернового спирту збільшеним відбором головної фракції етилового спирту в кількості 810 тис. дал на рік (державні підприємства "Немирівський спиртовий завод", "Овечацький спиртовий завод", "Бершадський спиртовий завод" та "Бджільнянський спиртовий завод"), що як сировина для виробництва добавок постачатиметься на Барський спиртовий комбінат та Гайсинський спиртовий завод.

Потреба України в біоетанолі становить близько 1 млн. тонн на рік. На даний час підприємствами Вінницької області може бути організовано випуск близько 30 тис. тонн біоетанолу на рік.

Існують найважливіші ключові проблеми державних спиртових заводів, а саме: неповне завантаження виробничих потужностей та збут готової продукції. У зв'язку з цим порушується питання про збільшення завантаження спиртових підприємств не менш як на 30 відсотків шляхом надання більшого обсягу нарядів на реалізацію спирту та розгляду всього комплексу питань стосовно відновлення виконання державної програми "Етанол", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2000 р. N 1044 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 27, ст. 1126) як стратегічно важливого напряму реалізації державної політики на ринку нафтопродуктів на найближчу перспективу.

З метою зниження питомих витрат енергоносіїв Барський спиртовий комбінат, Гайсинський, Тростянецький та Чечельницький спиртові заводи потребують фінансової підтримки на впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива в частині перепрофілювання спиртових заводів на виробництво біоетанолута добавок на основі біоетанолу як компонента моторних сумішевих бензинів та біодизельного палива.

Державним концерном спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") розроблено Програму розвитку спиртової галузі на 2007-2011 роки, яка затверджена наказом Мінагрополітики від 16 жовтня 2007 р. N 738. Зазначеною програмою передбачено перепрофілювання ряду спиртових заводів області на виробництво біоетанолу. Після перепрофілювання річна потужність спиртових заводів з виробництва біоетанолу становитиме: Барський спиртовий комбінат - 24 тис. тонн, Гайсинський спиртовий завод - 14 тис. тонн, Тростянецький та Чечельницький спиртові заводи - 24 тис. тонн.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

опрацювати питання щодо розроблення проекту Закону України "Про обов'язковість застосування біоетанолу (високооктанова кисневмісна добавка) у виробництві сумішевих бензинів", що розширить ринок споживання спирту за технологічними потребами (етиловий, ректифікований, технічний, біоетанол тощо);

опрацювати механізм компенсації установам та організаціям, які здійснюють енергоефективні заходи та впроваджують проекти;

передбачити заходи з фінансового оздоровлення спиртових заводів області, які перебувають у стані банкрутства;

у державному бюджеті України протягом 2010-2015 років передбачати кошти на фінансування заходів Програми розвитку спиртової галузі на 2007-2011 роки щодо перепрофілювання спиртових заводів на випуск біоетанолу.

Вінницька обласна рада:

прийняти обласну програму використання альтернативних джерел енергії;

забезпечити фінансування місцевих програм та проектів.

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел.

Загальна вартість робіт становить 100,26 млн. гривень, з них:

з державного бюджету - 95,26 млн. гривень, зокрема у 2010 році - 5,26 млн., 2011 - 10 млн., 2012 - 10 млн., 2013 - 20 млн., 2014 - 20 млн., 2015 - 30 млн. гривень.

з місцевих бюджетів - 5 млн. гривень, зокрема у 2011 році - 1,5 млн., 2012 - 1 млн., 2013 - 1 млн., 2014 - 1,5 млн. гривень.

Обсяг співфінансування з місцевих бюджетів спільного заходу становитиме 5 відсотків.

Очікувані результати:

протягом 2010-2015 років планується повне завантаження підприємств спиртової промисловості;

щорічний обсяг додаткових надходжень до бюджету в сумі 16 млн. гривень, перерахування до Пенсійного фонду України - 3 млн., Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - 0,2 млн., інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - 0,3 млн. гривень;

збільшення кількості робочих місць в сільській місцевості до 1 тис. працівників, що приведе до збільшення нарахувань з оплати праці на 0,9 млн. гривень.

Спільний захід 3. Створення Подільського навчально-науково-інноваційного центру новітньої сільськогосподарської техніки і технологій як структурного підрозділу Вінницького національного аграрного університету

Метою спільного заходу є впровадження нової техніки і технологій в агропромисловій галузі та приведення її до рівня міжнародних стандартів у навчальній, науково-дослідній та науково-інноваційній діяльності.

На даний час Вінниччина є однією із найбільших виробників сільськогосподарської продукції серед областей України. Незважаючи на кризові явища в економіці, за підсумками 2009 року приріст обсягів виробництва валової продукції сільського господарства становив 3,8 відсотка, в тому числі в рослинництві - 5,4, тваринництві - 0,2 відсотка.

Подільський навчально-науково-інноваційний центр новітньої сільськогосподарської техніки і технологій (далі - навчально-науково-інноваційний центр) може бути утворений як структурний підрозділ Вінницького національного аграрного університету.

На сьогодні в Університеті успішно функціонують 16 наукових шкіл, діяльність яких забезпечують 27 докторів наук, професорів та 75 кандидатів наук, доцентів, що є лідерами у багатьох ключових напрямах розвитку фундаментальної та прикладної науки. У цілому наукові школи задіяні в навчальній та науково-дослідній роботі на 37 кафедрах Університету та в семи філіях аграрних коледжів.

Крім того, утворено 114 філій кафедр на виробництві в передових агроформуваннях регіону. Утворено понад 20 господарчих тематик з різних проблем аграрного виробництва.

Утворення навчально-науково-інноваційного центру дасть можливість підвищити технічний, технологічний і конкурентоспроможний рівень сільськогосподарського виробництва на рівні міжнародних стандартів, запровадити новітні досягнення вітчизняної та іноземної науки, залучити українські та зарубіжні інвестиції, утворити спільні підприємства, зразкові навчально-дослідні господарства не тільки у Вінницькій області, а і в інших регіонах України.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

передбачити під час доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2010 рік та формування Державного бюджету України на 2011 рік видатки на утворення та функціонування навчально-науково-інноваційного центру, забезпечити технічне оснащення Центру необхідними зразками вітчизняної та зарубіжної сільськогосподарської техніки, обладнання та технологічних ліній з переробки сільськогосподарської продукції для подальшої її апробації, промислової модернізації та використання у навчально-науково-виробничих цілях;

сприяти налагодженню співробітництва Центру з вітчизняними та зарубіжними організаціями, виробниками та випробувачами сільськогосподарської техніки, обладнання та технологій, науковими установами Національної академії наук, Національної академії аграрних наук тощо.

Вінницька обласна рада:

виділення додаткових земельних ділянок для проведення апробацій науково-дослідних розробок Центру.

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Загальна вартість робіт становить 25,1 млн. гривень, з них з державного бюджету - 25,1 млн., зокрема у 2010 році - 5 млн., 2011 - 10 млн., 2012 році - 10,1 млн. гривень.

Очікувані результати:

раціональне використання розробок навчально-науково-інноваційного центру для розвитку економіки аграрних підприємств і соціально-економічного розвитку села;

збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції за рахунок підвищення урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції, зменшення втрат вирощеного врожаю;

зменшення затрат матеріально-технічних ресурсів і енергії на виробництво сільськогосподарської продукції;

утворення техно- та наукових парків, спільних підприємств;

підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки;

підвищення рівня підготовки фахівців сільськогосподарського виробництва;

участь Вінницького національного аграрного університету у реалізації міжнародних проектів.

Спільний захід 1. Модернізація і реконструкція Вінницького аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка)

Метою спільного заходу є відновлення регулярних авіаційних перевезень та утворення логістичного центру на Поділлі.

Через відсутність міжнародних аеропортів із сучасним обладнанням та інфраструктурою на Поділлі (Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Кіровоградська та Черкаська області) для забезпечення міжнародних авіаперевезень постає потреба у сучасному аеропорті. Найбільш підготовленим та перспективним на даний час у регіоні є Вінницький аеропорт, який розміщений в центрі України та має зручну транспортну розв'язку (автомобільну та залізничну) для перевезення пасажирів і вантажів. Аеропорт задовольняє потреби громадян, підприємств, установ та організацій усіх форм власності Подільського регіону в авіаційних перевезеннях.

На завдання голови Вінницької облдержадміністрації щодо розроблення техніко-економічного обґрунтування на реконструкцію та модернізацію Вінницького аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка) підготовлено та погоджено в Державіаадміністрації стислий розрахунок реконструкції та модернізації Вінницього аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка), в якому передбачено кошти для розроблення та виготовлення проектно-кошторисної документації.

Аеродром "Вінниця" (Гавришівка) засновано на початку 60-х років. Остання реконструкція та перебудова аеродрому проводилась у 1985-1987 роках. Унаслідок природного старіння і постійної експлуатації без належного ремонту частково вийшли з ладу та спрацювалися елементи конструкції злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок, перону та аеровокзального комплексу.

Земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Міноборони.

Злітно-посадкова смуга аеродрому за своїми технічними характеристиками не може регулярно приймати сучасні літаки, які використовують майже всі авіакомпанії України та інших держав, і потребує додаткового збільшення її несучої спроможності. На аеродромі експлуатується застаріле радіоелектронне та світлосигнальне обладнання. Також збільшилися вимоги до рівня авіаційної безпеки та обслуговування пасажирів і літаків.

З метою розв'язання зазначених проблем регіону спільними діями Кабінету Міністрів України та Вінницької обласної ради на аеродромі "Вінниця" (Гавришівка) передбачається:

провести реконструкцію та модернізацію злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону - 60 млн. гривень;

провести реконструкцію об'єктів та обладнання аеродрому - 28,276 млн. гривень.

Основними користувачами аеродрому є комунальне підприємство аеродром "Вінниця" (Гавришівка) та військово-повітряні сили Міноборони. Існує велика заінтересованість з боку іноземних та українських авіакомпаній у відкритті регулярних та чартерних рейсів як в межах України, так і за її межами.

Протягом 2008-2009 років з метою відновлення роботи Вінницького аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка) освоєно 8,5 млн. гривень для ремонту злітно-посадкової смуги та перону, аеровокзального комплексу, інженерних мереж та інфраструктури аеропорту, в результаті чого аеропорт отримав відповідні сертифікати і статус міжнародного.

Експлуатація і розвиток аеропорту "Вінниця" (Гавришівка) без подальшої модернізації та реконструкції згідно з діючими вимогами Міжнародної організації цивільної авіації неможливі.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

під час формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти для фінансування модернізації і реконструкції злітно-посадкової смуги Вінницького аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка).

Вінницька обласна рада:

забезпечити виділення з обласного бюджету коштів для співфінансування передбачених заходів та розроблення відповідної проектно-кошторисної документації.

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Загальна вартість робіт становить 108,276 млн. гривень, з них:

з державного бюджету - 80 млн., зокрема у 2013 році - 30 млн., у 2014 році - 50 млн. гривень.

з місцевих бюджетів - 28,276 млн., зокрема у 2010 році - 7,118 млн., 2011 - 14,378 млн., 2012 - 3,347 млн., 2013 - 2,267 млн., 2014 році - 1,166 млн. гривень.

Обсяг співфінансування з місцевого бюджету становить 26,1 відсотка загальної суми витрат.

Очікувані результати:

модернізація і реконструкція Вінницького аеропорту та аеродрому "Вінниця" (Гавришівка) дасть змогу:

- з 2010 до 2014 років збільшити пасажиропотік до 25 тис. пасажирів на рік, а кількість рейсів - з 100 до 300 на рік;

- забезпечити належний рівень обслуговування пасажирів та літаків;

- створити умови для відкриття повітряних ліній, які зв'яжуть Подільський регіон з іншими регіонами України та іншими державами світу;

- поліпшити умови співпраці з авіакомпаніями України та світу;

- створити у регіоні передумови відновлення роботи "малої авіації", сільськогосподарської авіації, санітарної авіації в повному обсязі та відповідно до вимог нормативних документів, що регламентують здійснення авіаційних перевезень;

- збільшити інвестиційну привабливість аеропорту;

розвиток авіаційних перевезень у регіоні сприятиме розвитку ділової активності, розширенню міжнародних контактів, збільшенню обсягів вантажних перевезень, міжрегіональної і міжнародної торгівлі, створенню нових робочих місць, розвитку туризму та економічному розвитку регіону в цілому;

відповідно до техніко-економічних розрахунків строк окупності проекту становить близько 11 років.

Спільний захід 2. Будівництво та облаштування міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський - Отач"

Метою заходу є забезпечення високоякісного та оперативного проведення прикордонного і митного контролю та митного оформлення на належному рівні, створення умов для переміщення громадян, вантажів і транспортних засобів, розширення та реконструкція пункту пропуску згідно з європейськими нормами для переміщення пішоходів та легкового транспорту.

Міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський - Отач" є єдиним пунктом пропуску на ділянці більше ніж 250 кілометрів українсько-молдовського державного кордону для переміщення підакцизних товарів, сільськогосподарської продукції та гуманітарної допомоги; є найбільш економічно вигідним на Балканському напрямку для транзитних переміщень великогабаритних транспортних засобів. Нагальною є потреба оновлення зазначеного пункту пропуску відповідно до європейських стандартів.

На даний час потребує вирішення проблемне питання створення черг громадян у пункті пропуску у вихідні, святкові дні та ранковий час.

Відсутність "окремої смуги руху" для здійснення прикордонного і митного контролю та митного оформлення автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів (у тому числі туристичних груп), у зв'язку з технічною неможливістю (обмежена площа пункту пропуску) є порушенням митного законодавства.

Водночас потребує реконструкції згідно із сучасними вимогами сервісна зона та приміщення "єдиного офісу" для розміщення посадових осіб, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний та екологічний контроль.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

внести зміни до Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. N 831.

під час формування Державного бюджету України на відповідний рік передбачати виділення коштів з державного бюджету для фінансування заходів з будівництва та реконструкції пункту пропуску.

Вінницька обласна рада:

сприяти виділенню земельних ділянок для розширення площі пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отач".

Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Загальна вартість робіт становить 43,4 млн. гривень, з них:

виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отач" у 2010 році - 0,7 млн. гривень;

реконструкція та облаштування пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отач" у 2013 році - 0,9 млн., 2014 - 19,1 млн., 2015 році - 22,7 млн. гривень.

Очікувані результати:

проведення реконструкції та розширення пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отач", створення сучасної інфраструктури, що відповідатиме європейським нормам, дасть можливість збільшити кількість переміщень вантажів, транспортних засобів, а також громадян і зменшити час для їх оформлення;

збільшення у два рази пропускної спроможності пункту пропуску за добу: осіб - до 8000, транспортних засобів (вантажних - до 384, легкових - 2400, автобусів - до 24);

розширення та реконструкція павільйонів і пішохідних доріжок, що дасть можливість збільшити пропускну спроможність пішоходів у 2,5 раза та уникнути черг громадян і конфліктних ситуацій;

активізація проведення експортно-імпортних операцій підприємствами, акредитованими в зоні діяльності митниці, та підприємствами, що працюють за листами про погодження. Збільшення обсягу бюджетних надходжень, у тому числі до обласного бюджету, в два рази;

підвищення рівня результативності та ефективності протидії контрабанді.

Спільний захід 3. Удосконалення транспортного сполучення на під'їзних дорогах до пунктів пропуску через державний кордон "Велика Кісниця" та "Студена"

Метою спільного заходу є забезпечення безперешкодного проїзду автотранспорту між Україною та Республікою Молдова.

Автомобільна дорога Ямпіль - Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області має чорно-щебеневе покриття, а дільниця дороги між с. Велика Кісниця до кордону з Республікою Молдова в напрямку с. Хрушки протяжністю 3 кілометри, гравійне покриття завширшки 7 метрів, інтенсивність руху автотранспортних засобів до зазначеного місцевого пункту пропуску становить до 100 автомобілів на добу. Під час руху автотранспортних засобів, особливо великовагових, гравійне покриття руйнується, створюючи несприятливі умови для руху.

Місцевий пункт пропуску "Студена" Піщанського району Вінницької області розташований на автомобільній дорозі Т-02-33 "Вапнярка - Крижопіль - Піщанка - КПП Загнитків" протяжністю 8,2 кілометра. До с. Студена покриття дороги - чорно-щебеневе (місцями асфальтобетон) протяжністю 3 кілометри, від с. Студена до кордону з Республикою Молдова - біло-щебеневе протяжністю 5,2 кілометра завширшки проїзної частини 5 метрів, інтенсивністю руху до 10 автомобілів на добу. На Молдовській території дорога з твердим покриттям до КПП відсутня. Практично зв'язок з Республікою Молдова через КПП Загнитків відсутній.

Для розв'язання зазначених проблем у рамках спільного заходу передбачається здійснення заходів з ремонту та утримання під'їзних шляхів до пунктів пропуску через державний кордон.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

профінансувати у 2010 році заходи для забезпечення виконання поточного ремонту під'їзних шляхів пунктів пропуску через державний кордон;

внести зміни до Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1819.

Фінансування заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1819 "Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 52, ст. 3510) та розпорядженням голови Вінницької облдержадміністрації від 27 січня 2007 р. N 27 "Про заходи щодо виконання в області Державної програми транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки".

Загальна вартість робіт становить 1 млн. гривень за рахунок коштів державного бюджету, з них:

поточний ремонт та утримання під'їзних шляхів до міждержавного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Велика Кісниця" - 0,5 млн. гривень;

поточний ремонт та утримання під'їзних шляхів до місцевого пункту пропуску для автомобільного сполучення "Студена" - 0,5 млн. гривень.

Очікувані результати:

проведення поточного ремонту під'їзних шляхів до міждержавного та місцевого пунктів пропуску забезпечить поліпшення стану автомобільних доріг для сполучення між Україною та Республікою Молдова, а також підвищить рівень безпеки дорожнього руху та прикордонного співробітництва.

Спільний захід 4. Покращення транспортних розв'язок у Вінницькій області

Метою спільного заходу є капітальний ремонт та ліквідація колійності на окремих ділянках автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, в тому числі об'їзної дороги м. Вінниці та завершення дорожньо-будівельних робіт з введення в експлуатацію автомобільної дороги в обхід м. Калинівки.

Територією Вінницької області пролягає національний автомобільний транспортний коридор Ковель - Луцьк - Тернопіль - Вінниця - Умань - Кіровоград - Знам'янка, який в межах області збігається з автомобільною дорогою М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка протяжністю 181,9 кілометра. На даний час зазначена дорога в основному має параметри II-III категорії.

Проектним інститутом "Київсоюзшляхпроект" виготовлено техніко-економічне обґрунтування розвитку зазначеного напрямку автомобільної дороги М-12.

Проектно-кошторисною документацією передбачено під час реконструкції максимально використати існуючу дорогу та її смугу відводу.

Капітальний ремонт автодороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка не проводився від часу її будівництва.

Найбільш аварійно-небезпечною ділянкою зазначеної дороги є об'їзна дорога м. Вінниці, яка побудована 30 років назад та є однією з найважливіших дільниць транспортного коридору України. Конструкція дорожнього покриття та ширина проїзної частини (місцями 7-8 м) не відповідають сучасним навантаженням та інтенсивності дорожнього руху, яка становить до 16 тис. автомобілів на добу.

На зазначеному відрізку шляху об'їзної дороги розташовані:

км 363+650 - залізобетонний міст завдовжки 177,6 погонних метра;

км 364+450 - транспортна розв'язка з шляхопроводом через автомобільну дорогу завдовжки 67,2 погонних метра;

км 390+685 - шляхопровід через залізницю завдовжки 117,5 погонних метра;

км 399+244 - шляхопровід через залізницю завдовжки 42,6 погонних метра;

км 399+395 - транспортна розв'язка з шляхопроводом через автомобільну дорогу завдовжки 84,6 погонних метра.

Державне підприємство Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" виконує роботи з визначення технічного стану та експлуатаційних характеристик автомобільної дороги та розробляє пропозиції до планів ремонту дорожніх одягів. Державним дорожнім науково-дослідним інститутом "ДерждорНДІ" проведено обстеження мостів та шляхопроводів і визначено їх експлуатаційний стан.

Установлено, що на 1 січня 2010 р. підлягають капітальному ремонту 22 кілометри об'їзної дороги м. Вінниці, два шляхопроводи через залізницю та транспортна розв'язка із шляхопроводом. Загальна вартість робіт становить 248 млн. гривень.

Зазначений відрізок шляху автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка км 378+000 - км 399+500 є найбільш аварійно небезпечним з місцями концентрації дорожньо-транспортних пригод і потребує термінового капітального ремонту.

Державною програмою розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. N 710 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 32, ст. 1925; 2007 р., N 12, ст. 435), передбачено розвиток автомобільних доріг України, в тому числі автомобільної дороги М21 Житомир - Могилів-Подільський.

Як одне з найважливіших завдань Програмою визначено будівництво обходу м. Калинівки. Протяжність обходу, запроектованого під I технічну категорію, становить 9,3 кілометра. Будівництво обходу передбачено у три черги, що забезпечить збільшення інтенсивності руху автомобільного транспорту на автомобільних дорогах та безпеку руху і поліпшення екологічного стану міста. Укравтодором виготовлена та затверджена проектно-кошторисна документація:

на автомобільну дорогу Житомир - Могилів-Подільський (через Вінницю) в обхід м. Калинівки на ділянці Байківка - Павлівка протяжністю 4,6 кілометра;

на ділянку Павлівка - Ольхове протяжністю 1,4 кілометра.

Від початку будівництва з 1993 року освоєно лише 81,8 млн. гривень та введено в експлуатацію 3,6 кілометра дороги.

На 2009 рік розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 р. N 418 передбачено обсяг фінансування зазначеного будівництва у розмірі 77 млн. гривень для завершення 4,3 кілометра, однак минулого року кошти для будівництва дороги не надходили.

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються:

Кабінет Міністрів України:

профінансувати у 2010-2014 роках заходи для забезпечення проведення капітального ремонту та ліквідації колійності на окремих ділянках автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, об'їзної дороги м. Вінниці та завершення дорожньо-будівельних робіт з введення в експлуатацію обходу м. Калинівки.

Фінансування спільного заходу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в розмірі 117,3 млн. гривень, з них:

у 2010 році - 53 млн., 2011 році - 64,3 млн. гривень.

Остаточна вартість робіт буде уточнена під час формування обсягів бюджетів на відповідний рік.

Очікувані результати:

проведення капітального ремонту та ліквідація колійності на окремих ділянках автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, об'їзної дороги м. Вінниці та завершення дорожньо-будівельних робіт з введення в експлуатацію обходу м. Калинівки забезпечить поліпшення стану однієї з найважливіших дільниць транспортного коридору України, яка належить до I-II технічної категорії, збільшить інтенсивність руху автомобільного транспорту, підвищить рівень безпеки руху і поліпшить екологічний стан мм. Вінниці та Калинівки.

Спільний захід 5. Розвиток транспортної інфраструктири в м. Вінниці

5.1. Забезпечення розвитку транспортного сполучення в м. Вінниці та будівництво шляхопроводу по вул. Фрунзе - вул. Ватутіна

Метою спільного заходу є розбудова транспортної інфраструктири в м. Вінниці.

Необхідність будівництва шляхопроводу спричинена істотним зростанням інтенсивності руху автотранспортних засобів внаслідок значного збільшення його кількості (як легкового, так і великовантажного транзитного).

У м. Вінниці існує єдиний виїзд в південному напрямку. Вінниця є важливим транспортним вузлом України. Генеральним планом розвитку міста, затвердженим у 2007 році, передбачено будівництво шляхопроводу по вул. Фрунзе - вул. Ватутіна.

Місто обслуговує мережа міжнародних автомобільних доріг, які забезпечують зовнішні транспортні зв'язки міста з головними промисловими центрами центральної та південно-західної частини України, і транзитні автомобільні зв'язки в межах України в напрямках: Північ-Південь, Захід-Схід та із сусідніми державами - Польщею, Білорусією, Молдовою.

Транспортні потоки, що прямують до східного промислового району міста (вул. Ватутіна, Чехова, К. Маркса, Немирівське шосе), значно перевищують пропускну спроможність транспортної мережі та мають чітку тенденцію до збільшення (Немирівське шосе має коефіцієнт транспортного навантаження 2,18, вул. К. Маркса - 1,12, вул. Привокзальна - 1,48, вул. Лебединського - 2,18, вул. Червоноармійська - 1,53, вул. Островського - 1,3).

Збільшення кількості великогабаритного та великовантажного транспорту зумовлено значними обсягами вантажоперевезень. Підприємствами автомобільного транспорту, які здійснювали вантажні перевезення на комерційній основі, протягом 2009 року перевезено 479,3 тис. тонн вантажів та виконано 139,1 млн. тонн на кілометр.