НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
З В І Т
| 31.01.2001 |
Про результати роботи Національної служби посередництва і примирення у 2000 році
Зміст і підсумки діяльності Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП) як постійно діючого державного органу для врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) у 2000 році засвідчують, що її основні зусилля були спрямовані на реалізацію завдань, визначених для Служби Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 30.12.2000 року N 1393/2000.
При цьому основними напрямами діяльності Служби в 2000 році були:
- сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин;
- запобігання виникненню та сприяння своєчасному вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів);
- здійснення посередництва і примирення при вирішенні таких спорів (конфліктів);
- прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);
- забезпечення правового супроводу здійснення примирних процедур.
Оскільки сторонами колективних трудових спорів (конфліктів) на будь-якому рівні - виробничому, галузевому, територіальному, національному - є, з одного боку, наймані працівники (як правило, в особі профспілок, що представляють їх інтереси), а з іншого - власник або уповноважений ним орган чи представник, то результат реалізації НСПП зазначених вище головних завдань значною мірою був пов'язаний в 2000 році із:
- налагодженням взаємодії найманих працівників, профспілок і роботодавців;
- координацією їх зусиль для врегулювання спору (конфлікту);
- використанням потенціалу всіх причетних до даного спору (конфлікту) органів, організацій, установ заради вироблення взаємоприйнятного для сторін рішення.
Варто зазначити, що якщо із самого початку НСПП відчувала хай не спротив, але в значній мірі якусь настороженість як з боку роботодавців, так і з боку найманих працівників та профспілок під час проведення примирних процедур, то в даний час ситуація кардинально міняється. І наймані працівники, і профспілки, як органи, уповноважені представляти інтереси найманих працівників, і роботодавці починають розуміти, що завдання НСПП полягають не в посиленні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, а в сприянні їх вирішенню, в забезпеченні дотримання норм чинних законодавчих та нормативно-правових актів.
На другому році функціонування НСПП та її структурних підрозділів на місцях стратегічні напрями діяльності Служби набули подальшої конкретизації у сприянні поліпшенню соціально-трудових відносин та вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), здійсненні посередництва і примирення при розв'язанні таких спорів, їх прогнозуванні з метою запобігання виникненню чи своєчасному вирішенню, попередженню страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
За результатами річної роботи НСПП можна стверджувати, що правові примирно-переговорні процедури як спосіб вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) набувають все більшого поширення і ефективності, витісняючи мітингові, стихійно-страйкові підходи.
1. Аналіз НСПП, її структурними підрозділами стану та динаміки соціально-трудових відносин
В 2000 році НСПП сприяла подальшій нормалізації соціально-трудових відносин у колективах, вирішенню 588 колективних трудових спорів (конфліктів), попередженню значної кількості конфліктних ситуацій, стихійних зупинок виробництва та страйків.
Особливістю проведення такої роботи у 2000 році було те, що вона здійснювалася, особливо у другому півріччі, на фоні помітних позитивних зрушень в економіці в цілому, досягнення найбільшого за останні роки приросту виробництва у промисловості, поліпшення окремих фінансових показників роботи підприємств ряду галузей народного господарства, незаперечно позитивних результатів аграрної реформи і, як наслідок, більших можливостей органів виконавчої влади різних рівнів, органів місцевого самоврядування, профспілок, самих підприємств, установ та організацій предметно реагувати на ускладнення чи й загострення соціально-трудових відносин.
Впродовж 2000 року НСПП продовжувала здійснювати системний багаторівневий аналіз стану, динаміки, тенденцій соціально-трудових відносин у виробничих колективах конкретних галузей з метою організації своєчасного, адресного і ефективного реагування заінтересованих органів на потенційні ускладнення соціально-трудових відносин, націлювала їх на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння результативному їх вирішенню.
Збір, систематизація і аналіз НСПП на місцях інформації з цих питань, як показує двохрічний досвід, дозволяє вже на доконфліктній, дострайковій стадії добиватися прийняття найбільш результативних рішень, що задовольняють обидві сторони соціально-трудових відносин. Прогноз стану цих відносин, ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), що у відповідності до Закону все більш активно запроваджується НСПП, також дозволяє вичленити групу галузей, регіонів, конкретних трудових колективів, де соціально-трудові відносини через невирішеність ряду важливих для колективу питань можуть набути критичного рівня, і дає підстави не лише констатувати наближення такої перспективи, а й заздалегідь вжити попереджувальних заходів щодо нормалізації ситуації.
Протягом 2000 р. НСПП здійснювала аналіз цих питань як у цілому по народному господарству, так і диференційовано - по окремих галузях чи регіонах. Зокрема, у 2000 р. НСПП проаналізувала і підготувала відповідні пропозиції та рекомендації щодо соціально-трудових відносин у галузях: вугільної промисловості, сільського господарства, радіоелектроніки, газового господарства, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, освіти. Вибір саме цих галузей був спричинений відносно високим рівнем конфліктогенності у даних галузях, більшою питомою вагою в них колективних трудових спорів, конфліктів, страйків тощо, нагальною потребою широкого впровадження тут при сприянні НСПП правових засобів розв'язання спірних ситуацій.
Вивчення НСПП впродовж звітного року динаміки та тенденцій соціально-трудових відносин у виробничих колективах, аналіз причин, змісту вимог, що висували наймані працівники до власника (представника власника) у колективних трудових спорах, конфліктах, страйках цих та інших галузей показують, що, як і в попередні періоди, домінуючими конфліктогенними чинниками, які спричиняли до ускладнення чи загострення відносин між сторонами соціально-трудових відносин практично у всіх галузях народного господарства залишаються наявність заборгованості із заробітної плати, несвоєчасність її виплати, низький рівень.
Вимоги щодо цих питань у колективних трудових спорах, що знаходилися на розгляді і сприянні НСПП у 2000 р., складали 81,6% від загальної кількості вимог. Низький рівень заробітної плати в цілому ряді галузей (охороні здоров'я, освіті, сільському господарстві, легкій промисловості, житловому господарстві та ін.), як показує аналіз, робить працівників цих галузей соцільно досить чутливими до будь-якого погіршення ситуації (призупинення дії гарантій чи пільг, невиконання угод, договорів, графіків погашення заборгованості тощо). За умов, коли заробітна плата залишається основним джерелом доходів переважної частини населення, розв'язання проблеми заборгованості стало б реальною основою нормалізації і поліпшення соціально-трудових відносин у всіх колективах, підґрунтям продуктивного здійснення економічних реформ.
Скорочення протягом 2000 р. заборгованості із заробітної плати працівникам, зайнятим у галузях економіки на 1471962 тис. грн., або на 23,01%, за умов середньорічного індексу інфляції, який становив 128,2%, реально мало що змінив на місцях, у трудових колективах. Питома вага "старої" заборгованості (за 1999 і попередні роки) у загальній сумі заборгованості при цьому зросла з 28,3% до 41,6%.
У порівнянні з початком 2000 року в багатьох областях відбулося зростання заборгованості із заробітної плати на одного середньооблікового працівника облікового складу:
у Житомирській області - на 20,4%, у Миколаївській - на 33,9%, Полтавській - на 9,4%, Харківській - на 19,9 %, Сумській - на 9,6 %, Херсонській - на 18,0%, в Автономній Республіці Крим - на 16,0%, у місті Севастополі - на 28,0%, місті Києві - на 35,3%, що реально ускладнює стан соціально-трудових відносин у цих регіонах.
У загальному обсязі заборгованості в областях велика питома вага боргу із заробітної плати припадає на конкретні галузі, роблячи саме їх у першу чергу конфліктонебезпечними. Зокрема, питома вага заборгованості працівникам сільського господарства у загальній заборгованості складає, наприклад, у Тернопільській області 61,2%, у Чернігівській - 60,1%, у Полтавській - 60,8%, у Хмельницькій - 64,4%; працівникам промисловості Львівської області - 45,1%, Харківської - 53,1%. У промисловій групі галузей одна з найвищих питома вага заборгованості із заробітної плати - працівникам підприємств машинобудування і металообробки: у Полтавській області - 51,3%, Сумській - 55,5%, Харківській - 75,0%.
В розрізі областей в ряді галузей має місце зростання заборгованості із заробітної плати. Складним і надалі залишається стан з виплатою заробітної плати працівникам житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту та ін.
Все це у поєднанні з іншими чинниками негативного характеру, що безпосередньо формують соціальні настрої членів трудових колективів, - низьким рівнем заробітної плати, продовженням практики бартерних відносин і, відповідно, розрахунків у негрошовій формі за комерційними цінами, відносно високим рівнем працюючих у режимі неповного робочого дня (тижня), широкою практикою на місцях відправки працівників у відпустки з ініціативи адміністрацій без збереження заробітної плати, невиконання адміністраціями суб'єктів господарювання власних зобов'язань, угод тощо, на фоні негативних факторів більш високого економічного порядку - збиткового характеру виробничої діяльності значної частини підприємств, високої дебіторської та кредиторської заборгованості, зростання обсягів взаємних неплатежів та іншого створювало у багатьох трудових колективах ситуацію складних, потенційно конфліктонебезпечних соціально-трудових відносин, і при подальшому нереагуванні чи формальному реагуванні перетворювалося у колективні трудові спори, конфлікти, а то й страйки з вимогами економічного характеру.
Результати комплексного аналізу НСПП ряду ключових показників засвідчують, що у 2000 р. найбільшою ускладненістю чи напругою вирізнялися соціально-трудові відносини у виробничих колективах вугільної промисловості, машинобудування і металообробки, електроенергетики, житлово-комунального господарства, транспорту, освіти.
2.1. Стан вирішення висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів)
Кожен з 588 колективних трудових спорів, що знаходився на розгляді НСПП у 2000 р., означає, що уповноважений найманими працівниками орган, представляючи інтереси найманих працівників, або роботодавці в особі власника, уповноваженого ним органу чи представника, не лише зверталися до НСПП за посередництвом у вирішенні спорів (конфліктів), але й спільно з НСПП вели пошук взаємоприйнятних для сторін рішень.
І якщо в 1999 році за сприянням до нас зверталися переважно представники найманих працівників, то в 2000 році ми мали іншу ситуація. І роботодавці, і наймані працівники почали виявляти інтерес до вирішення розбіжностей в цивілізованому правовому руслі.
До НСПП почали безпосередньо звертатися і керівники підприємств, і представники найманих працівників за сприянням або роз'ясненнями. Прикладом належної взаємодії Національної служби посередництва і примирення із адміністрацію та уповноваженими найманими працівниками органами можна назвати позитивне вирішення трудового конфлікту на державному підприємстві "Украерорух". З ініціативи дирекції та профспілкового комітету державного підприємства "Цирконій" (місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), дирекції та профспілкового комітету державного комунального підприємства "Херсонелектротранс" ми сприяємо в даний час вирішенню колективних трудових спорів на цих підприємствах. І таких прикладів можна навести не одиниці, а десятки, в тому числі практично в усіх галузях народного господарства.
І це відрадно, оскільки кожен розуміє, що лише при взаємному бажанні сторін колективних трудових спорів ці спори можуть бути позитивно вирішеними.
Не може бути однозначного підходу до вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин. Жоден колективний трудовий спір не є типовим. Типовими можуть бути лише причини їх виникнення. І жоден колективний трудовий спір не може бути вирішеним за чітко визначеним стандартом.
Все залежить, насамперед, від позицій сторін. І від тих цілей, які вони ставлять перед собою. Якщо і наймані працівники, і роботодавець з самого початку мають бажання вирішити розбіжності, то вони зроблять все залежне і від себе, і від інших відповідних органів, щоб цей спір був вирішеним. І в цьому плані вони в повній мірі використовують можливості Національної служби посередництва і примирення.
НСПП вважає, що і з боку роботодавців, і з боку найманих працівників повинно бути постійне прагнення до стабілізації соціально-трудових відносин. В багатьох випадках колективні трудові спори виникають на підприємствах, в установах і організаціях, в яких роботодавець з самого початку ігнорує вимоги найманих працівників, не бажає сідати за стіл переговорів, ухиляється від проведення примирних процедур.
В 2000 р. НСПП сприяла вирішенню 588 колективних трудових спорів, в т.ч. за рівнями:
- галузевий рівень - 6 (1,02%);
- територіальний рівень - 39 (6,63%);
- виробничий рівень - 543 (92,35%).
Учасниками колективних трудових спорів (конфліктів) в 2000 році були 2461522 чол., в середньому на один спір припадало 4186 учасників. Серед вимог, висунутих працівниками у відповідності до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", вимога погашення заборгованості із заробітної плати була домінуючою: учасники спорів вимагали ліквідувати заборгованість у сумі 1348,49 млн. грн. Таким чином, на один спір в середньому припадала сума заборгованості в 2293,3 тис. грн., а в розрахунку на одного учасника колективного трудового спору заборгованість складала в середньому 547,83 грн.
Основні характеристики спорів:
на галузевому рівні:
- кількість учасників - 1803 тис. чол.
- середня кількість учасників одного колективного трудового спору - 300,5 тис. чол.
- сума заборгованості із заробітної плати, що стала причиною виникнення колективних трудових спорів - 601,1 млн. грн.
- середня сума заборгованості, що припадала на одного учасника спору - 333,4 грн.;
на виробничому і територіальному рівнях:
- кількість учасників -527,6 тис. чол.
- середня кількість учасників одного колективного трудового спору - 1022 чол.
- сума заборгованості із заробітної плати, що стала причиною колективних трудових спорів - 570,3 млн. грн.
- середня сума заборгованості, що припадала на одного учасника спору - 1080,9 грн.
Найбільша кількість спорів з початку року припадає на промислову групу галузей - 54,3%.
В розрізі галузей народного господарства (кількість і в процентах до загальної кількості спорів):
машинобудування і металообробка - 114 (19,4%);
житлово-комунальне господарство - 73 (12,42%);
освіта - 51(8,67%);
електроенергетика - 47 (7,99%);
сільське господарство - 47 (7,99%);
паливна промисловість - 45 (7,65%);
транспорт - 38 (6,46%);
харчова промисловість - 34 (5,78%);
охорона здоров'я - 29 (4,93%) тощо.
Здійснення НСПП комплексу заходів, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", нормативно-правовими актами НСПП (організація примирно-переговорних процедур, правовий супровід спорів, контроль за виконанням рішень примирних комісій, трудових арбітражів, підготовка рекомендацій, рішень НСПП, координація взаємодії заінтересованих органів, установ, організацій тощо), дозволило вирішити із 588 колективних трудових спорів (конфліктів) 251 (42,7%), в стадії вирішення (вирішуються) знаходиться 157 (26,7%), в стадії розгляду - 180 спорів (30,6%).
Принагідно слід зазначити, що збільшення кількості спорів як у кількісному, так і в територіальному аспектах НСПП не тлумачить однозначно лише як негативний показник: в багатьох випадках, як показує вивчення ситуації в шахтарських колективах, ріст кількості спорів відображає реальне зміщення настроїв у цих колективах від стихійно-страйкових до переговорно-правових способів вирішення соціальних проблем.
Аналіз НСПП динаміки кількості спорів у різних галузях впродовж 2000 р. показує, що найбільше чисельність спорів виросла у промисловості - з 170 до 193, або на 13,5 %, у т.ч. у паливній промисловості - з 19 до 39, або більше ніж вдвічі. Істотно зросла кількість колективних трудових спорів (конфліктів) у житлово-комунальному господарстві - з 18 до 34 (на 88,8%), в освіті - з 14 до 25 (на 78,6%), на транспорті - з 21 до 25 (на 19,0%). В сільському господарстві кількість спорів (конфліктів) виросла з 40 у 1999 р. до 47 у 2000 р.
Станом на 15.02.2001 р. на розгляді, контролі і сприянні НСПП з початку року знаходилося 353 колективних трудових спорів, з яких 38 були зняті з контролю як вирішені, а 315 знаходиться в стадії вирішення або розгляду, в т.ч. на галузевому рівні - 5, на територіальному - 26, на виробничому - 284.
2.2. Аналіз висунутих найманими працівниками вимог у колективних трудових спорах (конфліктах)
В 588 колективних трудових спорах (конфліктах) було висунуто 1109 вимог, з них вимоги, що стосувалися:
невиконання законодавства про працю - 759 (68,44%);
виконання колективних договорів (угод) - 260 (23,45%);
встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого побуту - 71(6,4%);
укладення або зміни колективного договору, угоди - 19 (1,71%).
В загальному числі вимог 905 (81,6%) є вимоги з питань заробітної плати (погашення заборгованості, підвищення посадових окладів тощо).
Із висунутих в 2000 році 1109 вимог 451 (40,67%) були задоволені, 278 (25,07) знаходяться в стадії вирішення і 380 (34,26%) - в стадії розгляду.
Зважаючи на те, що пошук ефективних шляхів вирішення кожного колективного трудового спору (конфлікту), координація зусиль всіх заінтересованих у цьому органів, установ і організацій значною мірою залежить від осмислення змісту, правової оцінки вимог, НСПП у 2000 р. продовжувала системно аналізувати вимоги, висунуті найманими працівниками у колективних трудових спорах (конфліктах).
Порівняльний аналіз висунутих найманими працівниками в 2000 році вимог із 1999 роком показує, що за змістом і питомою вагою вони аналогічні попередньому періоду: у нових спорах нових колективів висуваються також, як першочергові, вимоги:
- усунути практику невиконання законодавства про працю, зокрема щодо нормування і оплати праці - 656 вимог (59,19%);
- забезпечити виконання колективних договорів, угод - 260 (23,45%), у т.ч. з питань заборгованості із заробітної плати, своєчасної її виплати - 208 (18,76%);
- встановити нові або змінити існуючі соціально-економічні умови щодо організації виробництва і праці - 51 (4,60%);
- не допускати невиконання законодавства про працю стосовно забезпечення гарантій і компенсацій (пільг) - 43 (3,88%) та ін.
Аналіз НСПП вимог найманих працівників на предмет їх правової обгрунтованості із встановленням переліку законодавчих і нормативно-правових актів, порушення яких призвело до колективних трудових спорів (конфліктів), показує, що переважна більшість вимог висувається обгрунтовано, а порушення прав найманих працівників мають місце. Разом з тим, частина вимог, що висуваються найманими працівниками, не могла бути зареєстрована в НСПП, оскільки вони суперечили положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і не могли бути предметом такого спору.
Дворічний досвід НСПП у сприянні вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), аналізу вимог найманих працівників показує, що вимоги ліквідації заборгованості із заробітної плати, своєчасної її виплати, при всьому їх нинішньому домінуванні, дедалі частіше доповнюються іншими вимогами, які, ймовірно, по мірі задоволення перших двох надалі постануть як найактуальніші. Це, зокрема, вимоги підвищення рівня заробітної плати, бюджетного забезпечення статей чинного законодавства щодо гарантій та пільг певним категоріям працюючих, відновлення оптимальних міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, розширення державної підтримки в охороні праці тощо.
Станом на 15.02..2001 р. на розгляді і сприянні НСПП у вирішенні знаходиться 713 вимог найманих працівників, з них 558 (78,3%) стосуються невиконання власником (представником власника) положень законодавства про працю в частині нормування і оплати праці.
3. Аналіз причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)
У звітному році НСПП продовжувала роботу по вивченню і узагальненню причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) як основного чинника, що впливає на зміст вимог, характер їх вирішення та на ступінь напруженості соціально-трудових відносин в ході врегулювання розбіжностей між сторонами відносин.
Як і в попередній період, основними і безпосередніми причинами, що призводили до ускладнення відносин між власником (представником власника) та найманими працівниками на місцях, були невиконання власником законодавства про працю, невиконання колективних договорів, угод в частині оплати праці, погашення заборгованості із заробітної плати, її своєчасної виплати, забезпечення гарантій і компенсацій (пільг), встановлення мінімальних соціальних гарантій щодо оплати праці.
Так, причиною переважної більшості з 582 колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому і територіальному рівнях у 2000 році стала заборгованість із заробітної плати в сумі 747,4 млн. грн.; основною причиною 6 колективних трудових спорів на галузевому рівні - заборгованість із заробітної плати в сумі 601,09 млн. грн.
Невирішуваність питання щодо заборгованості, наприклад, працівникам освіти поступово трансформувала локальні колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому, територіальному рівнях у масштабний галузевий спір між профспілкою працівників освіти та науки України і Міністерством освіти та науки України, спричиненого загальною заборгованістю із заробітної плати на момент виникнення спору в сумі 311,62 млн. грн.
Така ж закономірність властива й виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) у розрізі адміністративно-територіальних одниць.
Серед інших факторів, що безпосередньо спричиняють до спорів, конфліктів, страйків, слід назвати незабезпечення власником (представником власника) продуктивної зайнятості, охорони праці, гарантій при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів, ухилення власника від укладання колективних договорів тощо.
Аналіз НСПП змісту колективних трудових спорів (конфліктів) показує, що групу об'єктивних причин їх виникнення складають:
значна кредиторська та дебіторська заборгованість;
недостатнє фінансування витрат бюджетних установ, значне недофінансування по дотаціях, субсидіях та пільгах, передбачених законодавчими і нормативно-правовими актами для відшкодування витрат підприємств та ін.
Дестабілізація соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), як показує вивчення минулорічних спорів, значною мірою пов'язане з дією причин суб'єктивного характеру:
порушеннями власником (представником власника) законодавства про працю;
нереагуванням чи несвоєчасним реагуванням власника (представника власника) на вимоги найманих працівників ще на доконфліктній стадії;
небажанням власника або уповноваженого ним органу під різними приводами укладати колективний договір тощо.
Виникнення практично всіх 588 колективних трудових спорів (конфліктів), розв'язанню яких сприяла НСПП у 2000 році, було пов'язане з комплексною дією як об'єктивних, так і суб'єктивних причин, що значно ускладнювало пошуки взаємоприйнятних для сторін рішень.
4. Аналіз страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)
НСПП постійно приділяє особливу увагу питанням економічної ефективності цивілізованого правового вирішення колективних трудових спорів. Мова йде про економічні втрати підприємств, установ і організацій в результаті колективних трудових спорів (конфліктів) і крайніх засобів їх вирішення - страйків.
Статистика страйків в 1998-2000 роках наочно засвідчує ефективність проведення примирних процедур. Саме завдяки введенню вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин у нормальне цивілізоване правове русло, усвідомленню і роботодавцями, і найманими працівниками переваг переговорного і примирного процесів перед протистоянням сторін, кількість страйків в 2000 році (89) в порівнянні із 1998 роком (883) зменшилася в 9,9 раза, а в порівнянні з 1999 роком (327) зменшилася в 3,7 раза.
Кількість працівників, які брали участь у страйках в 2000 році (20640 чол.) зменшилася в порівнянні із 1998 роком (98710 чол.) в 4,8 раза, а в порівнянні із 1999 роком (42029 чол.) зменшилася в 2 рази.
Втрати робочого часу зменшилися із 10,5 млн.людино-годин в 1998 році до 3,5 млн.людино-годин в 1999 році, тобто втричі, і до 2,2 млн.людино-годин (в 4,8 раза в порівнянні з 1998 роком і в 1,6 раза в порівнянні із 1999 роком).
На 56,9 млн.грн. зменшилися в 1999 році економічні втрати від страйків. За 2000 рік в порівнянні з 1999 роком зменшення економічних втрат становило 32,2 млн.грн.
Наведені вище дані наочно засвідчують ефективність проведення примирних процедур.
Зважаючи на значні збитки, що завдаються державі, власнику, найманим працівникам страйками економічного характеру, навіть якщо вони проводяться у відповідності до чинного законодавства, зусилля НСПП були направлені на запобігання виникненню страйків, сприяння вирішенню конфліктних ситуацій у передстрайковий період, оперативний пошук шляхів розв'язання спору (конфлікту), якщо страйк вже виник.
З 89 страйків, що відбулися у 2000 р., як і в попередні роки найбільший відсоток страйків припадає на вугільну промисловість та освіту - 83,1% від загальної кількості.
У шахтарських колективах впродовж року відбулося 47 страйків (52,8% від загальної кількості), у колективах працівників освіти - 27 (30,3%). Дещо знизилася у порівнянні з 1999 р. кількість страйків у будівництві (7 проти 10 у 1999 р.). Три страйки відбулося у сільському господарстві, по два - у машинобудуванні і металообробці, житлово-комунальному господарстві.
Помітно звузилася географія страйків: якщо в 1998 р. страйки мали місце в 20 регіонах, то в 2000 р. вони були тільки в 8 областях та Автономній Республіці Крим. Як і в минулі роки, найбільша кількість страйків припадає на індустріальні регіони, зокрема шахтарські. У колективах підприємств вугільної промисловості Донецької області відбувся 31 страйк. Луганської - 8, Дніпропетровської - 4, Волинської - 3 страйки - всього близько 52% від загальної кількості страйків у всіх галузях господарства. Страйки в названих областях були найчисельнішими за кількістю учасників.
Крім названих областей, страйки зафіксовані на підприємствах, в установах Вінницької, Полтавської, Харківської, Херсонської областей.
При всьому тому, що в шахтарських колективах у 2000 р. відбулися подвижки у бік переговорно-правових способів розв'язання соціально-трудових проблем вугільної галузі, а в порівнянні з попередніми роками до страйків вдавалися здебільшого невеликі за чисельністю колективи чи виробничі підрозділи, все ж шахтарі й на сьогодні залишаються найбільш страйкуючою категорією працюючих.
Протягом минулого року страйкові настрої серед шахтарів двічі - в травні та липні-серпні помітно посилювалися, що пов'язувалося страйкуючими, головним чином, з невиконанням урядовою стороною у повному обсязі Договору про спільні дії Кабінету Міністрів України, Міністерства палива і енергетики та профспілки працівників вугільної промисловості України від 12.06.2000 р., домовленостей щодо державного фінансування галузі, налагодження продуктивних схем розрахунків з гірниками за відвантажене вугілля тощо. Безпосередніми причинами здебільшого стихійних виступів шахтарів були заборгованість із заробітної плати, невчасна чи часткова її виплата, низький рівень реальної зарплати шахтаря.
Як і в колективних трудових спорах (конфліктах), основною причиною звернення до страйків ставало зволікання адміністрацій підприємств із ліквідацією заборгованості із заробітної плати, її невчасна виплата, невиконання законодавства про працю, колективних договорів у частині охорони праці та ін.
В цілому ряді колективів різних галузей та підгалузей народного господарства питання застосування страйку ставилися і обговорювалися, проте завдяки своєчасному роз'ясненню працівниками НСПП правових наслідків недодержання положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", завдяки своєчасному скоординованому реагуванню органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших заінтересованих структур і при сприянні НСПП ці потенційні страйки вдалося попередити, знайшовши відповідні рішення ще на дострайковій стадії.
5. Сприяння НСПП поліпшенню соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), сприяння їх своєчасному вирішенню
Головним наслідком сприяння НСПП, її структурних підрозділів вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) за 2000 рік стало те, що із загальної суми заборгованості із заробітної плати (1348,5 млн.грн.), що стала безпосередньою причиною виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), 757,0 млн.грн., або 56,1%, вдалося шляхом проведення примирних процедур повернути найманим працівникам, що позитивним чином позначилося на стані соціально-трудових відносин у колективах.
Позитивні результати у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) стали можливими значною мірою, завдяки оперативній і ефективній взаємодії НСПП із всіма причетними до конкретного спору (конфлікту) суб'єктами: центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців, профспілок, з адміністраціями і трудовими колективами підприємств, установ та організацій.
Найбільш продуктивно розглядалися і позитивно вирішувалися вимоги найманих працівників щодо невиконання власником (представником власника) законодавства про працю - з 759 вимог впродовж року було задоволено 331 (43,61%); та вимоги стосовно встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту - з 71 вимоги вирішено 42 (59,15%).
Практика взаємодії НСПП із сторонами соціально-трудових відносин в Україні на сьогодні реалізується у таких напрямках:
- вироблення взаємоузгоджених рішень і вирішення конкретних колективних трудових спорів на стадії до офіційної реєстрації спорів;
- розв'язання спорів (конфліктів) в ході примирних процедур (роботи примирних комісій, трудових арбітражів);
- взаємодія в ході реалізації рішень примирних органів, рішень і рекомендацій НСПП;
- при вжитті заходів щодо попередження страйків, спираючись на прогноз передстрайкових ситуацій у конкретних колективах, галузях, регіонах;
- при підборі, підготовці кадрів незалежних посередників, арбітрів;
- в ході проведення спільних семінарів, конференцій, "круглих столів", нарад, пленумів тощо;
- при підготовці узагальнюючих аналітичних матеріалів щодо стану та динаміки соціально-трудових відносин, колективних трудових спорів (конфліктів);
- в ході розробки та узгодження нових, вдосконалення існуючих законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудових відносин, колективних трудових спорів (конфліктів).
У зв'язку із складністю пошуку можливостей задовольнити вимоги найманих працівників тривалою була робота НСПП у сприянні вирішенню колективних трудових спорів на галузевому рівні між Центральним комітетом профспілки працівників енергетики і електротехнічної промисловості України та Міністерством палива і енергетики (спір зареєстровано в НСПП 5.03.1999 р.); між Радою профспілки працівників газових господарств України і правлінням Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; між найманими працівниками Національної акціонерної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" і правлінням компанії, між профспілкою працівників освіти та науки України і Міністерством освіти та науки України.
В цілому запобігання виникненню страйків, економічно невигідних як державі, так і найманим працівникам, у звітному році було важливим результатом роз'яснювально-правової, узгоджувальної, посередницької роботи НСПП та її структурних підрозділів на місцях. Завдяки цьому вдалося не допустити, а в ряді випадків - припинити виникнення стихійних страйків, інших акцій протесту економічного характеру на ряді шахт Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей. У Харківській, Полтавській та Чернігівській областях у 2000 р. попереджено проведення понад 15 страйків; внаслідок такої роботи не відбулися страйки у закладах освіти м. Рівне, м. Херсона, Шевченківського району м. Львова, в ДКП "Херсонміськсвітло", у закладах культури м. Львова, повторний страйк у ДКП "Херсонелектротранс"; вдалося локалізувати розгортання стихійних акцій припинення роботи у ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", на шахтах Львівської та Волинської областей, у ВАТ "Луцький комбінат хлібопродуктів N 1", у восьми загальноосвітніх школах Косівського району Івано-Франківської області та в інших.
Узагальнений аналіз практики сприяння Національної служби посередництва і примирення вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) у 2000 р. показує, що у позиції виробничих колективів щодо шляхів розв'язання спорів (конфліктів) відбуваються якісні трансформації у бік правових, цивілізованих методів їх вирішення, розчарування гучними, але, як правило, малорезультативними і малоефективними стихійно-страйковими засобами розв'язання соціально-трудових проблем. Створення відповідно до Указу Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000 відділень НСПП в Автономній Республіці Крим і в кожній області, як це передбачено статтею 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", дозволить більше наблизити структури НСПП до соціальних проблем трудових колективів, оперативніше і ефективніше сприяти їх вирішенню.
6. Стан додержання Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР )
З метою забезпечення додержання норм чинного законодавства при врегулюванні розбіжностей, які виникли між сторонами соціально-трудових відносин при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) НСПП постійно аналізує стан додержання сторонами положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Результати аналізу засвідчили, що більш широке звернення виробничих колективів до колективних трудових спорів, примирно-переговорних процедур поряд з позитивними наслідками поки що супроводжується значною кількістю порушень чинного законодавства, зокрема названого Закону, нормативно-правових актів НСПП, якими регулюється вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Найпоширенішими з них є порушення вимог:
- статті 2 Закону України щодо змісту висунутих найманими працівника (не завжди висунуті найманими працівниками вимоги підпадають під предмет колективного трудового спору (конфлікту), а нечітке їх визначення з самого початку спору призводить до суперечностей щодо віднесення їх до різних категорій і в значній мірі впливає на форми примирних процедур);
- статті 3, яка визначає повноваження сторін колективного трудового спору (конфлікту);
- статті 4 щодо порядку і процедури формування вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти інтереси найманих працівників;
- статті 5, що встановлює порядок та строки розгляду вимог найманих працівників власниками;
- статті б щодо моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) (майже в усіх трудових спорах (конфліктах) порушуються вимоги частини другої зазначеної статті щодо обов'язку у триденний строк інформувати письмово власника чи уповноважений ним орган, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та НСПП про виникнення колективного трудового спору (конфлікту);
- статті 7, що визначає послідовність розгляду і вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Частими є порушення строків утворення примирних органів (статті 8-12 Закону. Прикладом таких порушень є спори (конфлікти) в трудових колективах закладів освіти Бучацького району Тернопільської області, закладів освіти Шевченківського району м. Львова, відкритого акціонерного товариства "Харківметробуд", державного науково-дослідного інституту "УДНДІ УкрВОДГЕО", шахти "Княгинівська" державної холдингової компанії "Донбасантрацит".
Найчастіше порушується стаття 13, якою встановлено, що сторони колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору всі можливості, передбачені законодавством і жодна із сторін не може ухилятися від участі в примирних процедурах.
Не завжди сторони колективного трудового спору (конфлікту) використовують всі наявні можливості для вирішення спору (конфлікту) перш ніж застосувати крайній засіб - страйк і передчасно приймають рішення про оголошення страйку, не дотримуючись при цьому положень статей 17-21 Закону.
Як свідчить проведений аналіз, при проведенні будь-якого колективного трудового спору (конфлікту), як правило, порушуються норми положень одночасно кількох статей Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спрів (конфліктів)", що засвідчує необхідність посилення роз'яснень норм чинного законодавства та підвищення правової культури учасників вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
З метою ліквідації причин та наслідків необізнаності сторін соціально-трудових відносин з нормами чинного законодавства НСПП та її структурні підрозділи на різних рівнях і через різноманітні форми постійно проводять навчально-методичну та консультативно-роз'яснювальну роботу з питання правового всеобучу, практики вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до існуючих законів та нормативно-правової бази НСПП.
7. Правове забезпечення діяльності НСПП та здійснення примирних процедур
В 2000 р. НСПП продовжувала здійснювати програму розробки та вдосконалення нормативно-правової бази, якою регламентується процес вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та діяльність НСПП.
Зокрема, розроблені і затверджені з статусом нормативно-правових актів НСПП положення про порядок підготовки посередників та арбітрів, їх сертифікації, про порядок формування та ведення списку посередників і арбітрів, про порядок реєстрації НСПП висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), про порядок підготовки та направлення рекомендацій НСПП центральним, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування у випадках, якщо у вимогах найманих працівників містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до їх компетенції, про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), про порядок підготовки та подання до суду заяви про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
З метою вдосконалення діяльності НСПП з питань прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення аналізу причин їх виникнення розроблені та затверджені інструкції про порядок здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному їх вирішенню, про порядок здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів).
З метою забезпечення саморегуляції професійної поведінки арбітрів під час проведення примирних процедур щодо вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) НСПП розроблені і затверджені Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу) і Правила етики посередника (незалежного посередника).
За участю НСПП підготовлені і знаходяться на розгляді робочої групи Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Постійно вдосконалюється система забезпечення на місцях додержання та правильного застосування норм чинних законів та інших нормативно-правових актів України, в тому числі й розроблених і затверджених НСПП, при розгляді питань щодо вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Зростання кількості звернень трудових колективів, профспілок, громадян до НСПП і її відділень в Автономній Республіці Крим та в областях засвідчує позитивні зміни в настроях сторін соціально-трудових відносинах, про поступове надання переваги на місцях, у трудових колективах правовим формам вирішення складних соціально-трудових проблем.
8. Прогноз змін у соціально-трудових відносинах, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)
Відповідно до статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП та її структурні підрозділи підготували в листопаді-грудні 2000 р. прогноз характеру та динаміки соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у першому півріччі 2001 року.
При цьому цілями НСПП щодо прогнозування було передбачення можливого за певних умов ускладнення соціально-трудових відносин, вірогідності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) для своєчасного врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, вироблення Службою рекомендацій для заінтересованих органів, установ та організацій.
Прогнозні висновки будувалися на аналізі динаміки економічних, соціальних показників розвитку галузей, регіонів, окремих суб'єктів соціально-трудових відносин, на вивченні змісту і динаміки колективних трудових спорів (конфліктів), вирішенню яких сприяла НСПП та її структурні підрозділи у 24 областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, а також на результатах експертного опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України на замовлення Національної служби посередництва і примирення у 2000 р.
З врахуванням дії в галузях, регіонах, трудових колективах стабілізуючих та деструктивних факторів, дії ситуативних факторів тощо є підстави прогнозувати в першому півріччі 2001 р., деяке поліпшення стану соціально-трудових відносин. Разом з тим, складність соціально-трудових відносин буде зберігатися в колективах вугільної промисловості, машинобудування і металообробки, енергетики, житлово-комунального господарства, транспорту, освіти, охорони здоров'я.
Складною залишатиметься ситуація у вугільній промисловості. Так, зокрема, останні місяці 2000 р. давали підстави стверджувати, що заплановані в багатьох документах урядового рівня заходи щодо нормалізації соціально-трудових відносин у галузі не реалізовані, і не лише не зняли соціальну напругу у шахтарських колективах, а й пролонгували її на 2001 рік. Є всі підстави прогнозувати, що при збереженні практично всіх конфліктогенеруючих причин, що перейшли у 2001 рік, у першому півріччі цього року у цій галузі збережеться соціальне напружена ситуація, ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), страйків, стихійних зупинок виробництва на окремих виробничих дільницях чи підприємствах в цілому, де негативна динаміка соціально-економічних показників досягне найбільш критичних рівнів, якщо реагування на вимоги найманих працівників галузі з боку управлінських структур буде формальним чи малопродуктивним.
У першому півріччі 2001 р. конфліктними будуть залишатися трудові колективи освіти та охорони здоров'я. У цих галузях на кінець 2000 р. також залишалися основні провокативні чинники, що створювали базу для конфліктності у сфері соціально-трудових відносин. Пік такої активності у педагогічних колективах, наприклад, може припасти на традиційний для вчителів період активності - квітень-травень, коли закінчуватиметься навчальний рік.
За умов заборгованості із заробітної плати, її несвоєчасної виплати, особливо на місцевому рівні, низького рівня, що не забезпечує прожиткового мінімуму, невиконання чи лише часткового виконання вимог статті 57 Закону України "Про освіту" та ін. істотне оздоровлення соціально-трудових відносин у галузі може наступити не внаслідок продовження практики одноразових виділень коштів, спричинених черговим загостренням ситуації, а ґрунтовного вирішення проблем на законодавчому та урядовому рівнях.
Сферою подальшого наростання конфліктності у першому півріччі 2001 р. можуть стати трудові колективи галузі житлово-комунального господарства.
Значною є вірогідність ускладнення відносин між власниками (представниками власників) та найманими працівниками, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) також у колективах енергетиків, машинобудування і металообробки, транспортників, легкої та харчової промисловості. Ймовірним залишається ускладнення соціально-трудових відносин у колективах аграрного сектору, особливо у зв'язку з неврегульованістю майнових відносин у ході реформування галузі, невирішеністю у багатьох випадках проблеми реструктуризації заборгованості із заробітної плати, визначення правонаступників боргів тощо.
За висновками НСПП, суттєвий вплив на нормалізацію соціально-трудових відносин, можуть мати не лише подальші позитивні зміни в економічному та соціальному розвитку країни, а й оперативне реагування відповідних владних структур на тенденції до ускладнення цих відносин, широке і активне запровадження на місцях правових шляхів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), примирно-переговорних процедур.
9. Організаційна робота НСПП та робота з кадрами. Інформування громадськості про діяльність НСПП
Указом Президента України "Питання Національної служби посередництва і примирення" від 30.12.2000 р. N 1393/2000 відповідно до статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" в Автономній Республіці Крим та областях створені відділення НСПП.
Вдосконалення структури НСПП дозволило в значній мірі скоротити терміни проходження і розгляду матеріалів колективних трудових спорів, забезпечити оперативний їх розгляд на місцях, в значній мірі зняти недоречні в цих випадках формальності в питаннях реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів, забезпечити дотримання оптимальних строків формування і функціонування примирних органів.
НСПП забезпечує виконання положень Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року, затверджених Указом Президента України від 24 травня 2000 року N 717/2000 щодо удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань соціально-трудових відносин, формування інституту незалежних посередників та трудових арбітрів. В 2000 р. здійснено планову підготовку 228 трудових арбітрів на навчальній базі Національної академії внутрішніх справ України, які, повернувшись на місця, приступили до практичної участі у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів). В 2001 році планується підготувати 84 посередники і 126 арбітрів.
За умов обмеженої чисельності штатних працівників НСПП ведеться робота по створенню інституту позаштатних радників НСПП з питань сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), що створить додаткові можливості для забезпечення здійснення повноважень НСПП в питаннях аналізу стану соціально-трудових відносин, прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів), їх попередження.
Відповідно до вимог Положення про Національну службу посередництва і примирення у звітному році продовжувалася робота по інформуванню громадськості про діяльність НСПП, її підрозділів на місцях, формуванню громадської думки щодо доцільності правових шляхів розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів). З цією метою активно використовувались можливості періодичної преси, телебачення та радіо, прес-конференцій, брифінгів, "круглих столів", навчальних семінарів, тематичних зустрічей тощо.
Активно практикувалися спільні з обласними держадміністраціями, профспілковими органами, об'єднаннями роботодавців, інспекціями праці заходи, спрямовані на поліпшення соціально-трудових відносин, ефективне вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
10. Висновки і пропозиції
1. Проведення НСПП в 2000 році у взаємодії із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями профспілок та роботодавців активної примирної політики, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) між сторонами соціально-трудових відносин, врегулювання спірних питань шляхом посередництва і примирення, підвищення ролі примирних органів, результативність примирних процедур є свідченням можливостей врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин цивілізованим правовим шляхом і однією із гарантій збереження соціального спокою в державі.
2. Лише за умови прагнення сторін соціально-трудових відносин до врегулювання спірних питань ними шляхом переговорів, прийняття компромісних рішень, проведення примирних та арбітражних процедур, шляхом конструктивного діалогу більшість розбіжностей між соціальними партнерами можуть бути позитивно вирішеними. Протистояння ж між сторонами заводить, як правило, проблему вирішення розбіжностей в глухий кут.
3. Відсутність законодавче встановленої відповідальності сторін соціально-трудових відносин за порушення чинного законодавства про працю, про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) є однією із основних причин систематичних порушень соціальних і трудових прав працівників, порушень вимог законодавства про обов'язковість проведення примирних процедур при вирішенні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.
4. Результативність вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин шляхом примирних процедур, зокрема в результаті діяльності примирних комісій, трудових арбітражів, переговорів сторін на доконфліктній стадії свідчить, що цей шлях нормалізації соціально-трудових відносин, задоволення трудових та соціальних прав працюючих, попередження ескалації соціальної напруги на економічному грунті є переконливим свідченням того, що цей шлях на сьогодні є найбільш продуктивний і перспективний. Це, як засвідчує вивчення НСПП стану справ на місцях, відповідає загальному настрою трудових колективів працювати, а не страйкувати.
5. Роз'яснення переваг вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) шляхом проведення примирних процедур, подальше поширення практики його застосування, правовий всеобуч сторін соціально-трудових відносин з питань розв'язання спорів (конфліктів) має стати практичним напрямом роботи всіх заінтересованих органів, установ та організацій і, зокрема, об'єднань роботодавців, профспілок.
6. З врахуванням прогнозу можливого ускладнення соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у трудових колективах окремих галузей та з метою їх попередження і своєчасного вирішення НСПП вважає за доцільне зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань профспілок та роботодавців щодо нормалізації відносин між роботодавцями і найманими працівниками зосередити на тих трудових колективах, регіонах чи галузях, де склалася передконфліктна або конфліктна ситуація. Необхідно зорієнтувати керівників підприємств, організацій, установ на неухильне дотримання чинного законодавства про працю і вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів конфліктів)".
Національна служба посередництва і примирення, її відділення в Автономній Республіці Крим та областях будуть і надалі спрямовувати свої зусилля в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, на сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), поліпшення соціально-трудових відносин у виробничих колективах.
| Голова Національної служби посередництва і примирення | В.М.Руденко |