щорічної гармонізації не менш як 500 національних стандартів з міжнародними, зокрема європейськими;
підвищення ефективності використання міжнародної технічної допомоги;
забезпечення оприлюднення результатів реалізації державної політики інтеграції України до ЄС, включаючи широке інформування громадськості з цих питань.
З метою нарощування експортного потенціалу увага Уряду зосереджуватиметься на:
удосконаленні структури експорту, збільшенні в ньому частки наукоємних, високотехнологічних, конкурентоспроможних товарів;
поглибленні багатостороннього співробітництва з країнами - учасницями СНД, зокрема шляхом реалізації положень угоди про зону вільної торгівлі;
продовженні роботи з лібералізації торговельного режиму з Російською Федерацією з метою створення більш сприятливих умов для суб'єктів господарювання обох сторін;
збільшенні обсягів поставок продукції вітчизняних підприємств на ринки країн Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки;
врегулюванні торговельних проблем з країнами, які є традиційними імпортерами продукції вітчизняних товаровиробників;
розширенні експортної інфраструктури вітчизняних підприємств шляхом створення за межами України представництв, сервісних центрів, консигнаційних складів;
посиленні ролі дипломатичних установ та торговельно-економічних місій України у забезпеченні просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки збуту.
Для практичної реалізації нового Митного кодексу, який набирає чинності з 2004 року, підвищення прозорості і спрощення процедур митного контролю та оформлення товарів, забезпечення надходження належних митних платежів до державного бюджету Урядом здійснюватиметься робота щодо підготовки та впровадження нормативно-правових актів з питань удосконалення митного контролю та митних режимів, контролю митної вартості та номенклатури товарів, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, проходження митної служби.
3.7. Удосконалення системи державного управління
Проведення соціально-економічних реформ, досягнення їх результативності та соціальної спрямованості гальмується недосконалістю роботи органів виконавчої влади. Уряд здійснюватиме кроки щодо подальшого впровадження адміністративної реформи. Для послідовного реформування системи органів виконавчої влади в напрямі посилення її ефективності та дієздатності вживатимуться заходи щодо:
забезпечення конструктивної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади;
вироблення пропозицій щодо удосконалення системи органів виконавчої влади на засадах політичної реформи;
формування законодавчих основ діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, зокрема сприяння прийняттю Закону України "Про Кабінет Міністрів України";
поступового приведення структури та процедур діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідність з європейськими нормами і стандартами;
поетапної деконцентрації та децентралізації повноважень органів виконавчої влади;
впровадження механізмів стратегічного планування діяльності органів виконавчої влади та моніторингу виконання прийнятих ними рішень;
визначення законодавчих засад надання управлінських послуг і здійснення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері;
забезпечення прозорості процесу прийняття рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом залучення інститутів громадянського суспільства до підготовки проектів та аналізу виконання рішень, а також регулярного інформування громадськості про їх діяльність;
становлення професійної і авторитетної державної служби, спроможної забезпечувати результативну та стабільну діяльність органів виконавчої влади шляхом реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні та виконання Комплексної програми підготовки державних службовців.
3.8. Ефективне використання потенціалу регіонів - запорука зростання добробуту населення
З метою створення умов для динамічного і збалансованого розвитку регіонів, пом'якшення міжрегіональних диспропорцій, підвищення конкурентоспроможності їх економіки, посилення спроможності органів місцевого самоврядування з надання державних та громадських послуг на рівні державних соціальних стандартів, наближення регіональної політики до принципів, що застосовуються в країнах ЄС, Урядом вживатимуться заходи щодо:
посилення координуючої ролі держави у реалізації єдиної державної регіональної політики шляхом:
розроблення і застосування єдиної методики визначення рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів та системи оперативного обміну інформацією із соціально-економічних питань між центральними і місцевими органами виконавчої влади;
удосконалення законодавства з питань власності територіальних громад та їх спільної власності;
розроблення проекту Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій України";
узгодження політики регіонального розвитку з пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку держави через: запровадження починаючи з 2003 року стратегічного планування регіонального розвитку на державному і місцевому рівні, моніторингу виконання державних цільових програм розвитку регіонів, затверджених відповідними рішеннями Уряду;
впровадження дієвого механізму співпраці центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою узгодження інтересів загальнодержавного і регіонального розвитку, спільного розв'язання проблем, що стримують розвиток регіонів;
започаткування у роботі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування обов'язкового узгодження заходів щодо розвитку відповідних галузей у регіонах;
запровадження механізмів подолання регіональних диспропорцій шляхом: законодавчого визначення механізмів державного стимулювання розвитку регіонів, зокрема підтримки розвитку депресивних територій;
здійснення у порядку експерименту спільних заходів із стимулювання розвитку регіону на основі угоди між визначеним Урядом центральним органом виконавчої влади та обласною радою;
удосконалення законодавства щодо функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку;
розвитку транскордонного, у тому числі єврорегіонального, співробітництва і розширення відповідних повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
4. СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ
4.1. Удосконалення структури економіки на основі інноваційної моделі розвитку
Розв'язання проблем соціальної сфери неможливе без динамічного розвитку реального сектору економіки, прогресивних зрушень у його структурі, розширення внутрішнього ринку, підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки. Вдосконалення структури економіки, збільшення обсягів виробництва наукоємної високотехнологічної продукції, підвищення конкурентоспроможності виробництва здійснюватиметься шляхом:
розроблення Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року;
формування правового середовища, яке забезпечить сприятливі умови для створення і діяльності промислово-фінансових груп;
опрацювання на базі технологічних парків моделі функціонування інноваційного циклу "наукові дослідження та розробки - промислове виробництво"; поліпшення умов інноваційної діяльності, впровадження механізму державного замовлення на реалізацію пріоритетних інноваційних проектів;
завершення формування нормативно-правової бази з питань регулювання інноваційної діяльності, зокрема законодавчого забезпечення функціонування інноваційних небанківських фінансових інститутів, удосконалення державної політики в галузі трансферу технологій, упорядкування оцінки об'єктів інтелектуальної власності;
концентрації фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва шляхом розроблення та реалізації середньострокових галузевих і регіональних пріоритетів інноваційної діяльності.
4.2. Утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору економіки
Перетворення агропромислового комплексу у високоефективний, експортоспроможний стабільний сектор економіки та забезпечення продовольчої безпеки держави є одним з пріоритетних напрямів дій Уряду. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:
сприяння прийняттю Верховною Радою Законів України "Про ринок земель", "Про оцінку земель", "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі", "Про державний земельний кадастр", "Про відчуження земельних ділянок права приватної власності";
забезпечення щорічного приросту валової продукції сільського господарства і продукції харчової промисловості не менш як на 3,5 відсотка;
продовження земельної реформи та утвердження на її основі приватної власності в сільському господарстві шляхом завершення до кінця 2006 р. видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), розвитку інфраструктури ринку землі, проведення суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, рекультивації порушених земель, поліпшення та консервації малопродуктивних угідь.
Урядом також вирішуватимуться наступні завдання:
захист земель та підвищення їх родючості, розроблення проекту Програми раціонального використання сільськогосподарських угідь з метою зменшення розораності земель, розвитку меліорації та забезпечення спрямування коштів від плати за землю за цільовим призначенням та відповідно до Закону України "Про плату за землю";
забезпечення готовності меліоративних систем, реалізація державних програм запобігання шкідливій дії води, завершення будівництва та реконструкції зрошувальних систем та систем осушення;
формування цілісної інфраструктури аграрного ринку, створення державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, здійснення інтервенційних та заставних операцій для стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції і продовольства, удосконалення інфраструктури експорту сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів;
забезпечення належної якості та безпеки сільськогосподарської продукції і продовольства, гармонізації державних стандартів, фітосанітарних та ветеринарних правил з міжнародними вимогами;
удосконалення інвестиційно-кредитного забезпечення аграрного сектору шляхом формування та утвердження інститутів ринкової інфраструктури, які гарантуватимуть виконання контрактів і майнову відповідальність суб'єктів господарювання через запровадження складських документів та іпотечного кредитування;
розроблення системи заходів щодо підвищення рівня доходів та зайнятості сільського населення, стимулювання розвитку приватного підприємництва в сільській місцевості;
забезпечення реалізації Державної програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року;
удосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств;
нарощування екологічного і ресурсного потенціалу лісів шляхом створення лісових насаджень в обсягах, які перевищують площі їх вирубування;
приведення системи субсидування та підтримки сільськогосподарських товаровиробників у відповідність з нормами СОТ і забезпечення дотримання граничного рівня сукупної внутрішньої підтримки аграрного сектору.
4.3. Розвиток паливно-енергетичного комплексу
Створення прозорих конкурентних та ефективних ринків енергоносіїв, адаптація підприємств паливно-енергетичного комплексу до роботи в ринкових умовах. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:
забезпечення відповідно до зобов'язань України щодо вступу до СОТ рівного доступу до трубопроводів у межах технічних можливостей для транзиту ресурсів (у тому числі встановлення єдиних тарифів за транзит) резидентам і нерезидентам - власникам сировини незалежно від напряму транзиту;
вдосконалення управління в паливно-енергетичному комплексі і забезпечення проведення прозорої та ефективної приватизації енергопідприємств;
удосконалення механізмів державного регулювання на ринках природних монополій у паливно-енергетичному комплексі;
створення передумов для функціонування нової моделі ефективного Оптового ринку електроенергії та його демонополізації;
вдосконалення порядку надання державної підтримки підприємствам вугільної промисловості виходячи з необхідності запровадження економічного стимулювання підприємств цієї галузі незалежно від форми власності;
припинення перехресного субсидіювання споживачів енергоносіїв;
підвищення відповідальності споживачів та постачальників за стан розрахунків за енергоносії, подальше збільшення розрахунків у грошовій формі;
завершення проведення аудиту НАК "Нафтогаз України";
впорядкування тарифів на електроенергію та цін на природний газ, поліпшення фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, проведення інвентаризацій та розв'язання проблеми боргів;
затвердження розмірів екологічної броні споживачів електроенергії, повне відключення яких може призвести до негативних екологічних і техногенних наслідків.
Ефективне використання енергетичного потенціалу та розвиток власного виробництва енергоносіїв, диверсифікація джерел енергозабезпечення та інтеграція енергосистем, зміцнення енергетичної безпеки країни досягатиметься шляхом:
розроблення проектів Енергетичної стратегії на період до 2030 року та Національної енергетичної програми;
відновлення роботи із складання балансів паливно-енергетичних ресурсів;
проведення політики енергозбереження, створення економічних умов для стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення витрат на виробництво енергії та її втрат у розподільчих мережах;
збільшення власного видобутку нафти і газу за рахунок впровадження прогресивних технологій, які забезпечують підвищення віддачі пластів;
нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної вугільної продукції за рахунок технічного переоснащення і реконструкції діючих, а також будівництва нових вугледобувних і вуглепереробних підприємств;
ліквідації неперспективних, збиткових вугледобувних підприємств;
модернізації та розвитку електричних мереж, газотранспортної системи;
модернізації морально та фізично застарілих енергоблоків теплових електростанцій з використанням сучасного обладнання та новітніх технологій спалювання вугілля, зокрема завершення реконструкції енергоблоків N 8 Зміївської ТЕС (2003 рік) та Старобешівської ТЕС (2004 рік);
збільшення обсягів виробництва електроенергії на атомних електростанціях, підвищення їх безпеки та експлуатаційної надійності;
добудови енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (2003-2005 роки);
розвитку виробництва ядерного палива, зокрема потужностей з видобутку і переробки уранової руди, цирконієвої продукції та комплектуючих виробів для тепловиділяючих збірок, прискорення виконання разом з Росією та Казахстаном робіт із створення ядерно-паливного циклу;
реалізації українсько-американського проекту кваліфікації ядерного палива для АЕС України;
здійснення послідовних заходів для забезпечення паралельної роботи об'єднаної енергосистеми України з енергосистемами країн Європи;
реалізації проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору;
розширення використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.
Виконання завдань щодо підвищення рівня безпеки та охорони праці шахтарів, розв'язання соціальних проблем у вугільній галузі досягатиметься шляхом:
реалізації Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, запровадження ефективних технологій пожежогасіння з використанням інертних газів;
здійснення заходів Комплексної програми дегазації вугільних пластів;
забезпечення гарантованої виплати поточної заробітної плати та інших соціальних виплат, часткового погашення існуючої заборгованості;
реалізації заходів, передбачених проектами ліквідації вугледобувних підприємств та спрямованих на соціальний захист працівників, що вивільняються у зв'язку з їх ліквідацією;
визначення порядку спрямування у 2003 році коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку із закриттям шахт, забезпечення у 2003 році фінансування відповідних заходів у сумі 107,4 млн. гривень;
забезпечення медико-санітарного обслуговування шахтарів.
4.4. Ефективне використання промислового потенціалу
Створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва, впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення залежності від імпортних поставок досягатиметься шляхом:
розроблення та виконання Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій;
створення економічного механізму стимулювання розвитку імпортозамінних високотехнологічних виробництв на базі впровадження новітніх технологій та упередження застосування застарілих;
сприяння прийняттю Закону України "Про Національну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року";
забезпечення виконання галузевих програм виробництва високоякісної та конкурентоспроможної продукції, вдосконалення галузевої структури виробництва, збільшення в експорті питомої ваги продукції з високим ступенем переробки;
сприяння розвитку авіаційної промисловості шляхом виконання відповідної державної комплексної програми, а також розширення кооперації, зокрема з Російською Федерацією;
продовження реструктуризації підприємств військово-промислового комплексу та сприяння впровадженню пілотних проектів випуску нових конкурентоспроможних виробів;
забезпечення виконання Програми освоєння виробництва обладнання і комплектуючих виробів для виготовлення трамвайних вагонів та оновлення рухомого складу підприємств міського електротранспорту, залучення коштів на виробництво і закупівлю трамвайних вагонів та тролейбусів вітчизняного виробництва за рахунок кредитів банків, лізингу, місцевих бюджетів;
переведення режиму надання пільг для стимулювання вітчизняної промисловості на чіткі та прозорі критерії відповідно до норм і вимог СОТ; впровадження у виробництво новітніх енергозберігаючих технологій.
Задоволення потреб агропромислового комплексу у продукції машинобудування та хімічної галузі забезпечуватиметься через:
технічне оновлення агропромислового виробництва та виконання плану заходів з реалізації Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу", створення умов для забезпечення потреб агропромислового комплексу в мінеральних добривах та засобах захисту рослин, розширення мережі торговельно-виставкових і фірмових технічних центрів;
розвиток лізингових операцій з продажу складної сільськогосподарської техніки;
нарощування обсягів виробництва сучасної сільськогосподарської техніки відповідно до завдань Програми виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки.
Захист інтересів національних товаровиробників здійснюватиметься шляхом:
проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних розслідувань та інших заходів щодо захисту внутрішнього ринку, надання методичної та практичної допомоги вітчизняним товаровиробникам у підготовці відповідних документів;
дотримання вимог щодо сертифікації якості товарів іноземного походження при ввезенні їх на митну територію України;
введення в обіг єдиних, з високим ступенем захисту від підробки та несанкціонованого тиражування, бланків гарантійних талонів як однієї із складових частин експлуатаційної документації;
нарощування випуску продукції, що відповідає європейським стандартам.
4.5. Розвиток високотехнологічних перспективних галузей
У космічній галузі здійснюватиметься:
реалізація заходів Загальнодержавної (Національної) космічної програми;
сприяння модернізації підприємств та створенню базових науково-виробничих і технологічних центрів, перехід до використання критичних технологій як важливого фактора інноваційного розвитку галузі;
комерціалізація космічної діяльності, зокрема реалізація міжнародних комерційних космічних проектів, розширення ринків космічних послуг.
Розвиток галузі зв'язку забезпечуватиметься шляхом:
завершення будівництва цифрових телекомунікаційних транспортних мереж в обласних центрах як основи цифровізації телефонних мереж, зокрема введення в експлуатацію таких мереж в мм. Ужгороді, Полтаві, Черкасах та Чернівцях;
прискорення розвитку місцевих телефонних мереж, у тому числі в сільській місцевості, та мереж мобільного стільникового зв'язку, збільшення обсягу введення в експлуатацію відповідних потужностей (на 30 відсотків порівняно з 2002 роком);
підтримка створення вітчизняних конкурентоспроможних телекомунікаційних систем;
проведення науково-дослідних робіт, пов'язаних з конверсією радіочастотного ресурсу і створенням національної системи радіочастотного моніторингу;
адаптації нормативно-правової бази з питань зв'язку до законодавства ЄС та інтеграції у світовий простір в рамках діяльності Міжнародного союзу електрозв'язку та Всесвітнього поштового союзу.
4.6. Поліпшення транспортного обслуговування, розвиток транспортної системи та дорожнього господарства
Подальший розвиток транспорту та дорожнього господарства здійснюватиметься через:
приведення режиму доступу до ринків послуг у відповідність із зобов'язаннями, взятими на себе Україною в процесі вступу до СОТ. Забезпечення рівного і недискримінаційного доступу резидентів та нерезидентів до послуг морського транспорту, зокрема портових послуг;
забезпечення реалізації Державної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу на 2000-2004 роки та Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, подальшу розбудову національної мережі міжнародних транспортних коридорів;
оновлення основних фондів і технічне переоснащення підприємств дорожнього господарства;
підвищення технічного рівня автомобільних доріг і мостів;
підготовку змін до Закону України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" щодо реконструкції доріг на концесійних засадах;
сприяння розвитку інфраструктури транспорту з урахуванням кон'юнктури на міжнародних ринках транспортних послуг;
підвищення рівня інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії галузі транспорту з іншими галузями економіки;
удосконалення державного регулювання, в тому числі з питань ліцензування транспортних послуг та формування тарифної політики, зокрема шляхом впровадження наскрізних тарифів на перевезення вантажів різними видами транспорту;
здійснення на всіх видах транспорту державного контролю за виконанням суб'єктами підприємницької діяльності правил перевезень вантажів і пасажирів;
поетапну ліквідацію перехресного субсидування за видами перевезень;
продовження процесу реструктуризації авіаційного та залізничного транспорту;
сприяння розбудові мережі міжнародних аеропортів;
розвиток і вдосконалення мережі регулярного транспортного сполучення, підвищення якості і надійності пасажирських перевезень.
4.7. Розвиток будівельного комплексу
Розвиток будівельного комплексу здійснюватиметься шляхом: вдосконалення законодавства з питань будівництва;
впровадження нових архітектурно-будівельних систем на основі сучасних будівельних ресурсо- та енергозберігаючих технологій із застосування ефективних будівельних конструкцій, матеріалів та виробів;
створення ефективних фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довгострокових банківських кредитів у житлове будівництво, впровадження іпотечного кредитування, активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання;
першочергового спрямування бюджетних капітальних вкладень та цільових інвестиційних субвенцій на завершення пускових та перехідних будов з високим рівнем готовності;
спрощення дозвільної системи на будівництво об'єктів містобудування та вдосконалення механізму визначення вартості будівництва об'єктів на всіх стадіях інвестування;
виконання заходів з реалізації регіональних програм реконструкції житлових будинків перших масових серій.
4.8. Реформування житлово-комунального господарства
Підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства досягатиметься через:
розроблення проекту Державної програми реформування житлово-комунального господарства;
розроблення проекту загальнодержавної програми "Питна вода";
поетапне формування фінансово-економічного механізму переходу на бездотаційне, самоокупне функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
забезпечення обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та недопущення їх безпідставного зростання, розроблення та впровадження Єдиної методики формування тарифів на житлово-комунальні послуги;
удосконалення конкурентних відносин у житлово-комунальній сфері, сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та залучення недержавних підприємств до обслуговування житла;
використання енергозберігаючих технологій та забезпечення ведення обліку споживання енергетичних ресурсів;
реструктуризацію дебіторської та кредиторської заборгованості за житлово-комунальні послуги, газ та електроенергію, відновлення застосування санкцій до неплатників, підвищення відповідальності сторін за невиконання договірних зобов'язань;
впровадження соціальних норм споживання житлово-комунальних послуг;
розроблення розрахункових норм надання пільг та субсидій, удосконалення механізму надання житлових субсидій;
інформаційну підтримку заходів щодо реформування галузі.
5. БЕЗПЕЧНА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ, МІНІМІЗАЦІЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
5.1. Підвищення рівня техногенної, екологічної, ядерної безпеки
Рівень техногенної, екологічної та ядерної безпеки підвищуватиметься шляхом:
вжиття заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
удосконалення державного управління у сфері захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, підготовки населення до дій у разі їх виникнення;
виконання завдань Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року;
оптимізації структури та поетапного переоснащення сил і засобів реагування на надзвичайні ситуації для підвищення ефективності їх дій;
створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;
нагромадження матеріально-технічних резервів для проведення запобіжних заходів та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до встановлених нормативів;
розвитку державної системи страхового фонду документації;
впровадження Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання;
удосконалення нормативно-правової бази у сфері ядерної та радіаційної безпеки;
удосконалення законодавства з метою посилення ефективності використання бюджетних коштів та забезпечення адресності соціального і медичного захисту постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи осіб, створення банку даних та медичного реєстру цих осіб;
здійснення заходів щодо погашення заборгованості минулих років з виплати компенсації та надання пільг постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам;
створення умов для відродження і сталого економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
співпраці з міжнародною спільнотою щодо реалізації заходів із закриття ЧАЕС та розв'язання соціальних проблем, будівництва об'єкта "Укриття".
5.2. Охорона довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів
З метою поліпшення стану довкілля, створення передумов для сталого розвитку та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу країни передбачається здійснити такі заходи:
розроблення проекту Концепції Екологічного кодексу України, нової редакції Кодексу України про надра;
створення Національного екологічного фонду, системи екологічного аудиту і страхування;
забезпечення розв'язання гострих екологічних проблем у регіонах України, розроблення проекту Комплексної програми поліпшення екологічного стану у гірничодобувних регіонах;
забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, пошуку і відкриття родовищ корисних копалин з метою створення власного виробництва необхідних видів мінеральної сировини та імпортозаміщення, удосконалення відносин у цій галузі; покращення стану інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля;
розв'язання проблем поводження з відходами, насамперед з токсичними та непридатними, а також забороненими для використання хімічними засобами захисту рослин;
створення та впровадження нових технологій використання вторинних ресурсів та переробки відходів.
5.3. Охорона праці та промислова безпека
Результативність роботи у цій сфері забезпечуватиметься шляхом:
реалізації Концепції управління охороною праці, вдосконалення відповідної нормативної бази;
підвищення рівня промислової безпеки та економічної заінтересованості суб'єктів господарювання у створенні безпечних і здорових умов праці;
створення системи експертної оцінки стану промислової безпеки та забезпечення технічного контролю за безпечністю виробництва;
запровадження диференційованих страхових тарифів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання залежно від ступеня ризику виникнення нещасних випадків, професійних захворювань, стану охорони праці;
створення системи післядипломної освіти та підвищення кваліфікації з питань охорони праці;
продовження роботи з адаптації національного законодавства з питань охорони праці до законодавства ЄС.
6. ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ДЕРЖАВИ
Своїм головним завданням Уряд вважає просування в напрямі до створення за принципом оборонної достатності сучасної моделі Збройних Сил - оптимальних за чисельністю, мобільних, добре озброєних, всебічно забезпечених і навчених військ (сил), спроможних виконати покладені на них Конституцією України завдання.
З метою зміцнення обороноздатності та подальшого удосконалення механізмів формування і створення сприятливих умов для входження до євроатлантичних структур безпеки Урядом вживатимуться заходи щодо:
удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення життєдіяльності Збройних Сил та інших військових формувань;
підготовки та сприяння прийняттю Верховною Радою нової редакції Воєнної доктрини;
удосконалення механізмів цивільного контролю над Збройними Силами та іншими військовими формуваннями та забезпечення прозорості процесів підготовки і прийняття рішень з питань національної безпеки та оборони держави;
координації дій центральних органів виконавчої влади щодо реалізації завдань Державної програми реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2005 року, Державної програми переходу Збройних Сил на комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом і розроблення Державної програми розвитку озброєння та військової техніки;
поступового збільшення асигнувань на фінансування обороноздатності держави з метою виконання Закону України "Про оборону України";
розроблення Мобілізаційного плану держави, створення належних умов для планового переведення економіки на функціонування в умовах особливого періоду та забезпечення готовності до оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;
впровадження системи військово-патріотичного виховання населення;
послідовного виконання Програми соціально-економічних гарантій для військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх сімей, Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей;
виконання комплексу заходів щодо участі України в структурах європейської та євроатлантичної безпеки, завдань, визначених Цільовим планом "Україна - НАТО" на 2003 рік (у рамках Плану дій "Україна - НАТО"), та проведення заходів Оборонного огляду;
впровадження Національної системи конфіденційного зв'язку для забезпечення обміну інформацією в інтересах національної безпеки та оборони держави.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Конструктивна співпраця між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів сприятиме забезпеченню результативності реалізації заходів, визначених у Програмі.
В Україні буде створено реальні передумови виведення економіки на траєкторію сталого зростання, забезпечення істотного підвищення рівня людського розвитку та добробуту українського народу, зокрема:
зростання валового внутрішнього продукту у 2003 році на 5-6 відсотків, у 2004 році - близько 8 відсотків;
продовження формування інвестиційного потенціалу економіки - частка валового нагромадження основного капіталу у структурі валового внутрішнього продукту збільшиться у 2004 році до 22 відсотків, а темпи його зростання - у 1,5 раза перевищать темпи зростання валового внутрішнього продукту;
збільшення обсягів експорту товарів та послуг становитиме у 2003-2004 роках близько 5 відсотків;
чистий приріст прямих іноземних інвестицій у 2003-2004 році очікується на рівні 1 млрд. доларів США щороку;
зростання реальної заробітної плати у 2003-2004 роках в середньому на 12-15 відсотків;
збереження низьких темпів інфляції та забезпечення стабільності національної валюти.
Уряд усвідомлює важливість і складність завдань, високу відповідальність за якісні перетворення в усіх сферах суспільного життя - економічній, соціальній, духовній та переконаний - іншого шляху утвердження соціально орієнтованої інноваційної моделі розвитку, крім рішучого проведення ринкових реформ, в українського суспільства немає.