Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

2. Сторони відповідно до свого законодавства дозволяють інвесторам іншої Сторони, які мають інвестиції на їхніх територіях, та підприємствам з інвестиціями таких інвесторів наймати будь-яку особу на вибір інвестора або підприємства з інвестиціями такого інвестора, незважаючи на її національну належність і громадянство, за умови, що ця особа має дозвіл на в'їзд, перебування та працевлаштування на території іншої Сторони і таке працевлаштування відповідає умовам та строку дії дозволу, що був наданий цій особі.

3. Сторони відповідно до свого законодавства надаватимуть дозвіл на тимчасовий в'їзд та перебування, а також необхідну підтверджувальну документацію чоловіку або дружині та неповнолітнім дітям фізичної особи, якій надано дозвіл на тимчасовий в'їзд, перебування та працевлаштування згідно з пунктами 1 та 2. Чоловік або дружина та неповнолітні діти отримують дозвіл на перебування на період, визначений для такої особи.

1. Ніщо в цьому розділі не повинно тлумачитись як перешкода Стороні уживати, підтримувати або впроваджувати будь-який захід відповідно до цього розділу, який відповідає державним інтересам, зокрема, такі заходи, які забезпечили б охорону здоров'я, безпеку та захист навколишнього середовища, а також обґрунтовані заходи для пруденційних цілей.

2. Будь-яка Сторона не повинна відмовлятися або іншим чином відходити чи пропонувати відмовлятися або іншим чином відходити від таких заходів, як заохочення створення, придбання, розширення та утримання на своїй території інвестицій інвесторів Сторони або тих хто не є сторонами цієї Угоди.

Закони, нормативно-правові акти, судові рішення та адміністративні правила загального застосування, які застосовуються будь-якою Стороною, а також чинні між Сторонами угоди, які стосуються питань, охоплених цим розділом, повинні бути опубліковані у найкоротші строки або іншим чином розміщені для публічного ознайомлення таким чином, щоб дозволити Сторонам та інвесторам ознайомитися з ними. Положення цієї статті не вимагає від будь-якої Сторони розкриття інформації, яка б перешкоджала виконанню законодавства або іншим чином суперечила державним інтересам, або завдавала шкоди комерційним інтересам будь-якого інвестора.

Сторони підтверджують свої зобов'язання згідно з Угодою СОТ про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (тут і далі - ТРІМС) і тим самим уключають положення ТРІМС як частину цієї Угоди.

1. Національний режим, передбачений у статті 4.4, не поширюється на:

a) будь-які застереження, які включені Стороною до додатка XI;

b) зміни до застережень, що охоплюються підпунктом "a" настільки, наскільки такі зміни не зменшують відповідності застереження статті 4.4;

c) будь-яке нове застереження, прийняте Стороною та внесене до додатка XI, яке не впливає на загальний рівень зобов'язань цієї Сторони згідно із цією Угодою;

настільки, наскільки такі застереження не суперечать статті 4.4.

2. У рамках оглядів, передбачених статтею 4.15, Сторони зобов'язуються переглядати статус застережень, викладених у додатку XI, для їхнього скорочення або скасування.

3. Будь-яка Сторона будь-коли може, або на прохання іншої Сторони, або односторонньо, скасувати цілком або частково застереження, що викладені в додатку XI, шляхом письмового повідомлення про це інших Сторін.

4. Будь-яка Сторона будь-коли може включити нове застереження до додатка XI відповідно до підпункту "c" пункту 1 цієї статті, шляхом письмового повідомлення інших Сторін. У разі отримання такого письмового повідомлення інші Сторони можуть надіслати запит про проведення консультацій стосовно такого застереження. Після отримання запиту про консультації Сторона, яка вносить нове застереження, повинна розпочати консультації з іншими Сторонами.

1. За винятком обставин, передбачених у статті 4.13, Сторона не запроваджує обмежень стосовно поточних платежів та руху капіталу, пов'язаних з прямими інвестиціями, охоплених цим розділом.

2. Ніщо в цьому розділі не впливає на права й зобов'язання Сторін відповідно до статей Угоди МВФ, у тому числі використання валютних операцій, які відповідають згаданим статтям, за умови, що Сторона не запроваджує обмеження на капітальні операції, що не відповідають її зобов'язанням згідно із цим розділом.

1. Сторони докладатимуть зусиль для уникнення запровадження обмежень для захисту платіжного балансу.

2. Права і обов'язки Сторін стосовно таких обмежень повинні регулюватися пунктами 1-3 статті XII ГАТС, які цим включено до змісту і є частиною цього розділу, mutatis mutandis.

3. Сторона, що запроваджує або застосовує такі обмеження у найкоротший строк повинна поінформувати Спільний комітет.

Права й обов'язки Сторін стосовно загальних винятків регулюються статтею XIV ГАТС, яка цим уключена до змісту і є частиною цього розділу, mutatis mutandis.

Держави ЄАВТ та Україна підтверджують свої зобов'язання переглядати інвестиційний режим та рух інвестицій між своїми територіями, сумісними з своїми обов'язками в рамках міжнародних інвестиційних угод, не пізніше ніж через три роки після набрання чинності цією Угодою з регулярною періодичністю.

1. Сторони повинні надавати і забезпечувати відповідний ефективний і недискримінаційний захист прав інтелектуальної власності, передбачати заходи для примусового забезпечення їхнього захисту від порушень, підробок та піратства, згідно з положеннями цієї статті, додатка XIII до цієї Угоди і міжнародних угод, на які посилаються ця стаття та зазначений додаток.

2. Сторони повинні надавати громадянам іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, що вони надають своїм громадянам. Звільнення від цього зобов'язання повинне здійснюватися відповідно до чинних положень статей 3 і 5 Угоди СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15 квітня 1994 року (далі - Угода ТРІПС).

3. Сторони повинні надавати громадянам іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, що вони надають громадянам будь-якої іншої держави. Звільнення від цього зобов'язання повинне здійснюватися відповідно до чинних положень Угоди ТРІПС, а саме статей 4 і 5 цієї Угоди.

4. Сторони погоджуються на запит будь-якої іншої Сторони до Спільного комітету, переглянути положення стосовно захисту прав інтелектуальної власності, які містяться в цій статті й у додатку XIII, з наміром подальшого поліпшення рівня захисту і недопущення або усунення торговельних викривлень, спричинених існуючими рівнями захисту прав інтелектуальної власності.

Сторони забезпечують взаємне та ефективне відкриття своїх ринків державних закупівель відповідно до положень цього розділу та його додатків з тим щоб максимально збільшити конкурентні можливості для постачальників і зробити державні витрати більш ефективними.

Цей розділ застосовується до будь-якого заходу, що стосується охоплюваної закупівлі. Для цілей цього розділу "охоплювана закупівля" означає закупівлю для державних цілей товарів та послуг чи будь-якого поєднання зазначеного як визначено в статті 1 додатка XIV чи будь-якої їхньої комбінації, як зазначено в статті 2 додатка XIV та в додатку XV.

Сторони забезпечують відповідність своїх систем закупівель положенням, визначеним у додатку XIV та додатку XV, та дотримання своїми закупівельними організаціями положень, визначених у цих додатках.

1. Стосовно будь-якого заходу стосовно охоплюваної закупівлі кожна зі Сторін повинна забезпечити, щоб її закупівельні організації без зволікань та безумовно надавали стосовно товарів і послуг будь-якої іншої Сторони та постачальників будь-якої іншої Сторони, яка пропонує товари або послуги, режим не менш сприятливий, ніж той, який надають вітчизняним товарам, послугам та постачальникам.

2. Стосовно будь-якого заходу стосовно охоплюваної закупівлі кожна зі Сторін повинна забезпечити, щоб її закупівельні організації:

a) не створювали постачальнику, заснованому в цій країні, режиму, який є менш сприятливим, ніж той, що надається іншому постачальнику, заснованому в цій країні, на підставі ступеня іноземної приналежності або власності, а також

b) не створювали дискримінаційного режиму місцевому постачальнику на підставі того, що він є постачальником товарів або послуг іншої Сторони.

Сторона повинна забезпечити, щоб її закупівельні організації проводили охоплювану закупівлю прозоро та неупереджено:

a) відповідно до цього розділу, із застосуванням методів, таких як відкрита тендерна процедура, вибіркова тендерна процедура та обмежена тендерна процедура, як це визначено у статтях 11-13 додатка XIV;

b) уникаючи конфлікту інтересів, а також

c) запобігаючи корупційним діям.

Для цілей охоплюваної закупівлі жодна Сторона не застосовує правил походження, які відрізняються від правил походження, що застосовуються Стороною в той самий час при звичайній торгівлі.

Стосовно охоплюваної закупівлі Сторона повинна забезпечити, щоб її закупівельні організації не вимагали, не враховували, не встановлювали та не застосовували у примусовому порядку будь-які взаємозаліки.

1. Кожна Сторона без зволікання публікує інформацію про будь-який захід загального застосування, що стосується державних закупівель, та будь-які зміни, унесені до відповідного заходу, в офіційно визначеному електронному або друкованому засобі інформації, що широко розповсюджується та залишається легкодоступним для громадськості.

2. Кожна Сторона на запит іншої Сторони надає роз'яснення стосовно зазначеної інформації.

1. Сторони, наскільки це можливо, намагатимуться використовувати електронні засоби комунікації для здійснення ефективного поширення інформації стосовно державних закупівель, зокрема інформації стосовно тендерних можливостей, яка надається закупівельними організаціями при цьому дотримуючися принципів прозорості й недискримінації.

2. Під час проведення охоплюваної закупівлі електронними засобами закупівельна організація:

a) забезпечує, щоб закупівля проводилася з використанням систем інформаційних технологій та програмного забезпечення, у тому числі тих, що стосуються перевірки прав доступу до інформації та її криптографічного захисту, що є загальнодоступними та можуть взаємодіяти з іншими загальнодоступними системами інформаційних технологій та програмним забезпеченням, а також

b) підтримувати механізми, що забезпечують достовірність заявок про участь і тендерних пропозицій, у тому числі час отримання та попередження несанкціонованого доступу.

1. Сторони визнають важливість співробітництва для поліпшення взаєморозуміння їхніх відповідних державних систем закупівель та для поліпшення доступу на відповідні ринки цих Сторін, зокрема для постачальників малого бізнесу.

2. Сторони докладатимуть зусиль для співробітництва у сфері державних закупівель шляхом обміну досвідом та інформацію стосовно останніх досягнень та нормативно-правової бази.

3. Технічна допомога буде надаватися за наявності належним чином поданих запитів.

1. Ніщо в цьому розділі не тлумачиться таким чином, який завадить будь-якій Стороні вживати будь-яких заходів або не розкривати будь-якої інформації, які вона вважає необхідними для захисту її суттєвих інтересів безпеки, пов'язаних із закупівлею зброї, боєприпасів або військових матеріалів, або закупівлею, необхідною для національної безпеки або для цілей національної оборони.

2. З урахуванням вимоги, що такі заходи не повинні застосовуватися у спосіб, який стане засобом довільної або невиправданої дискримінації між країнами, де існують подібні умови, або замаскованим обмеженням міжнародної торгівлі, ніщо в цьому розділі не тлумачиться таким чином, який завадить будь-якій Стороні встановлювати або виконувати заходи необхідні для захисту громадської моралі, правопорядку чи безпеки, життя або здоров'я людей, тварин або рослин, інтелектуальної власності; або пов'язані з продуктами чи послугами осіб з обмеженими можливостями або філантропічних установ чи працею в'язнів.

1. Сторона може змінити або виправити її сферу охоплення, визначену в додатку XIV або в додатку XV, за умови, що:

a) така Сторона повідомить іншу Сторону в письмовій формі;

b) така Сторона одночасно пропонує адекватні компенсаційні корегування для збереження рівня охоплення, який співвідноситься з рівнем охоплення, що існував до внесення змін, за винятком випадків, передбачених у пункті 2 цієї статті, та

c) жодна зі Сторін не висловила заперечення у письмовій формі протягом 45 днів з дати повідомлення. Сторони можуть домовитися про продовження кінцевого строку до завершення своїх внутрішніх процедур.

2. Сторона не повинна забезпечувати компенсаційні коригування, коли Сторони погоджуються з тим, що запропонована зміна охоплює закупівельну організацію, над якою Сторона фактично скасувала свій контроль чи вплив. Коли Сторона заперечує проти твердження, що такий державний контроль або вплив було фактично скасовано, така Сторона може запитати додаткову інформацію або проведення консультацій для уточнення характеру будь-якого державного контролю або впливу і досягнення домовленості про продовження охоплення закупівельної організації.

3. Поправки відповідно до цієї статті набирають чинності через 45 днів після дати розповсюдження повідомлення або після закінчення погодженого часу для подання заперечень на таке повідомлення. Сторона, яка звернулася з проханням про внесення зміни або виправлення, повинна повідомити депозитарію про таку зміну або виправлення.

У разі коли в майбутньому одна зі Сторін надасть третій стороні додаткові переваги у сфері доступу та обсягів її відповідних ринків державних закупівель, які погоджено в цьому розділі та додатках XIV та XV, така Сторона повинна погодитись, у разі відповідного запиту будь-якої іншої зі Сторін, вступити у переговори для розширення сфери охоплення на взаємних засадах.

1. Наведена нижче практика є не сумісною з належним функціонуванням цієї Угоди, оскільки вона може негативно впливати на торгівлю між державами ЄАВТ та Україною:

a) всі угоди між підприємствами, рішення асоціацій підприємств та погодження практики між підприємствами, які мають на меті або здійснюють перешкоджання, обмеження або викривлення конкуренції;

b) зловживання одним або кількома підприємствами домінуючим положенням на територіях Сторін у цілому або на переважній частині території.

2. Положення пункту 1 цієї статті також поширюються на діяльність державних компаній та компаній, яким Сторони надають виключні, або ексклюзивні, права, якщо тільки застосування цих положень не перешкоджає виконанню, згідно із законом або фактично відповідно до державних завдань, покладених на них.

3. Жодне положення пункту 2 цієї статті не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає будь-якій Стороні створювати або зберігати державні підприємства, надавати підприємствам виключні, або ексклюзивні, права або залишати чинними такі права.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не повинні тлумачитись як такі, що створюють будь-які прямі зобов'язання для підприємств.

5. Сторони визнають важливість співробітництва та проведення консультацій для припинення антиконкурентних практик, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, або усунення їхнього негативного впливу на торгівлю. Сторони можуть здійснювати таке співробітництво та проводити консультації через свої компетентні органи. Співробітництво включатиме обмін відповідною інформацією, доступною Сторонам. Жодна Сторона не повинна розкривати інформацію, яка є конфіденційною відповідно до її законодавства.

6. Для зміцнення взаєморозуміння між Сторонами або вирішення будь-яких питань, що випливають з цього розділу, і без шкоди для самостійності кожної зі Сторін у сфері розробки, підтримки і забезпечення своєї конкурентної політики та законодавства Сторона може вимагати проведення консультацій у рамках Спільного комітету. Зазначена вимога повинна містити причини проведення консультацій. Консультації згідно зі статтею 9.3 повинні проводитися оперативно для досягнення результату відповідно до цілей, викладених у цьому розділі. Заінтересовані Сторони надають Спільному комітету всебічну підтримку та необхідну інформацію.

7. За винятком права на консультації відповідно до пункту 6, жодна зі Сторін не може вдаватися до врегулювання спорів у рамках цієї Угоди з будь-якого питання, що виникає згідно із цією статтею.

1. Цим Сторони засновують Спільний комітет Україна - ЄАВТ. Він повинен складатися з представників Сторін, які повинні очолюватися міністрами або делегованими ними для цієї мети старшими посадовими особами.

2. Спільний комітет повинен:

a) контролювати і здійснювати нагляд за впровадженням цієї Угоди, поміж іншого, за допомогою повного перегляду застосування положень цієї Угоди, з відповідним підходом до будь-яких конкретних переглядів, що передбачені цією Угодою;

b) стежити за можливістю подальшого усунення бар'єрів в торгівлі та інших обмежувальних заходів, що стосуються торгівлі між Україною і державами ЄАВТ;

c) стежити за подальшим розвитком цієї Угоди;

d) контролювати роботу всіх підкомітетів і робочих груп, створених відповідно до цієї Угоди;

e) прагнути вирішувати спори, які можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням або застосуванням цієї Угоди, а також

f) розглядати будь-які інші питання, що можуть стосуватися дії цієї Угоди.

3. Спільний комітет може вирішити створити такі підкомітети і робочі групи, які він вважатиме за необхідні для допомоги у виконанні своїх завдань. Якщо інше не передбачене у цій Угоді, підкомітети і робочі групи повинні працювати згідно з мандатом, установленим Спільним комітетом.

4. Спільний комітет приймає рішення, як це передбачено в цій Угоді, і може давати рекомендації, на основі консенсусу.

5. Спільний комітет повинен збиратися через два роки після набрання чинності цією Угодою. Після цього, він повинен збиратися за взаємною згодою, коли це необхідно, але зазвичай кожних два роки. Його зібраннями повинні керувати спільно Україна і одна з держав ЄАВТ. Спільний комітет повинен визначити регламент своєї діяльності.

6. Кожна Сторона будь-коли може шляхом письмового повідомлення зробити запит на проведення спеціального засідання Спільного комітету. Таке засідання повинно відбутися протягом 30 днів з моменту отримання запиту, якщо Сторони не погодять інше.

7. Спільний комітет може приймати рішення про внесення змін і доповнень до додатків і протоколів до цієї Угоди. Такі зміни й доповнення набирають чинності в порядку, визначеному у відповідному рішенні прийнятому Спільним комітетом.

1. Положення цього розділу повинні застосовуватися до вирішення будь-яких спорів, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди за винятком випадків, передбачених цією Угодою.

2. Спори з одного і того самого приводу, що виникають згідно із цією Угодою і Угодою СОТ, можуть врегульовуватися у будь-якому суді на розсуд Сторони, що подає скаргу(4). Обраний суд повинен використовуватися для виключення інших судів.

(4) У цьому розділі поняття "Сторона", "Сторона спору", "Сторона, що подає скаргу" і "Сторона, на яку подають скаргу" можуть охоплювати одну й більше Сторін.

3. Для цілей пункту 2, вирішення спорів відповідно до Угоди СОТ вважається ініційованим у разі подання Стороною запита про створення групи експертів згідно зі статтею 6 Домовленості СОТ стосовно вирішення спорів, тоді як вирішення спорів відповідно до цієї Угоди вважається ініційованим у разі подання запиту про арбітраж відповідно до пункту 1 статті 9.4 цього розділу.

4. Перед тим, як Сторона ініціюватиме вирішення спорів згідно з Угодою СОТ проти іншої Сторони, така Сторона повинна повідомити всі інші Сторони про свій намір.

1. Добрі послуги, примирення і посередництво є процедурами, які виконуються добровільно, якщо Сторони про це домовляться. Вони можуть початися і бути завершені будь-коли. Вони можуть тривати, поки, відповідно до цього розділу, тривають процедури створення арбітражної комісії.

2. Процеси розгляду спорів, які передбачають добрі послуги, примирення і посередництва, повинні бути конфіденційними і не обмежувати прав Сторін у будь-яких інших судових процесах.

1. Сторони повинні завжди намагатися домовитися про тлумачення і застосування цієї Угоди, а також докладати всі зусилля шляхом співробітництва і проведення консультацій для досягнення взаємоприйнятного рішення, яке би взаємно задовольняла Сторони з будь-якого питання, що виникає відповідно до цієї статті.

2. Сторона може вимагати у письмовій формі проведення консультацій з іншою Стороною, якщо вона вважає, що заходи або інші питання суперечать цій Угоді. Сторона, що вимагає консультацій, повинна одночасно повідомити про це інші Сторони. Сторона, до якої надіслано запит, повинна відповісти на нього протягом десяти днів з дати його отримання. Консультації повинні відбуватися в рамках Спільного комітету, якщо Сторони, що надсилають і отримують запит про проведення консультацій, не домовляться про інше.

3. Консультації повинні початися протягом тридцяти днів з дати отримання запиту про проведення консультацій. Консультації з невідкладних питань, у тому числі стосовно продукції, що швидко псується, повинні розпочатися протягом п'ятнадцяти днів після отримання запиту про проведення консультацій. Сторона, що подала запит про проведення консультацій, має право вимагати створення арбітражної комісії згідно зі статтею 9.4, якщо Сторона, якій надіслано запит, не відповідає протягом десяти днів, або не вступає в консультації протягом тридцяти днів з дати отримання запиту про проведення консультацій, або протягом п'ятнадцяти днів з приводу невідкладних питань.

4. Сторони спору повинні надати достатню інформацію, щоб провести повну перевірку, яким чином заходи чи інші дії не сумісні з цією Угодою, та поводитися з будь-якою конфіденційною інформацією або інформацією, що є власністю компанії, якою вони в ході консультацій обмінялися з іншою Стороною, таким самим чином, як з такою інформацією поводиться Сторона, що її надала.

5. Консультації повинні бути конфіденційними і не обмежувати прав Сторін у будь-яких подальших процесах.

6. Сторони спору повинні інформувати інші Сторони про будь-яке взаємно погоджене вирішення спірного питання.

1. Якщо консультації, зазначені в статті 9.3, не допомогли вирішити спір протягом 60 днів, або 30 днів з невідкладних питань, у тому числі спір з приводу товарів, що швидко псуються, після дати отримання запиту про консультації Стороною, на яку подали скаргу, можливе звернення до арбітражної комісії шляхом подання письмового запиту від Сторони, що подала скаргу, на Сторону, на яку скаржаться. Копія цього запиту повинна бути передана іншим Сторонам цієї Угоди, щоб вони могли визначитись, чи брати їм участь у спорі.

2. Запит до арбітражу повинен описувати конкретні заходи або інші спірні питання і надавати коротке викладення правових підстав для скарги.

3. Арбітражна комісія повинна включати в себе трьох членів, які повинні бути призначені згідно з "Факультативними нормами вирішення в арбітражному порядку спорів між двома державами у постійній палаті третейського суду" від 20 жовтня 1992 року (далі - Факультативні норми). Датою скликання арбітражної комісії є дата, коли призначено її голову.

4. Якщо Сторони спору не погодили іншого, арбітражній комісії протягом 20 днів з дати отримання запиту про скликання такої комісії повинні бути надані такі повноваження:

"У світлі відповідних положень цієї Угоди вивчити питання, зазначені у запиті на створення арбітражної комісії відповідно до статті 9.4, прийняти юридичні і фактичні рішення, а також рекомендації, якщо такі є, для вирішення спору і виконання рішення суду".

5. Якщо більш ніж одна Сторона вимагає скликання арбітражної комісії з приводу одного й того самого питання, або якщо запит уключає більш ніж одну Сторону, що захищається, і якщо це можливо, то повинна бути створена єдина арбітражна комісія для вивчення скарг з приводу одного і того самого питання.

6. Сторона, яка не є стороною спору, має право після отримання письмового повідомлення Сторін спору, робити до арбітражної комісії письмові подання, отримувати документи, у тому числі додатки від Сторін спору, відвідувати слухання й робити усні заяви.

1. Якщо інше не зазначено в цій Угоді чи не погоджене Сторонами спору, процедури арбітражної комісії повинні регулюватися диспозитивними нормами.

2. Арбітражна комісія повинна вивчити питання, зазначені у запиті про скликання арбітражної комісії у світлі відповідних положень цієї Угоди, які тлумачаться відповідно до правил тлумачення міжнародного публічного права.

3. Якщо Сторони спору не погодили іншого, слухання арбітражної комісії повинні відбуватися в Женеві. Мовою будь-якого розгляду спору повинна бути англійська. Слухання арбітражної комісії повинні бути відкритими для громадськості, якщо Сторони спору не погодили іншого.

4. Не повинно бути спілкування на користь однієї сторони з арбітражною комісією стосовно питання, що розглядається.

5. Письмові подання Сторін, письмові версії усних заяв і відповідей на запитання, поставлені арбітрами, повинні одночасно з тим, як вони подаються до арбітражної комісії, бути передані цією Стороною іншій Стороні спору і будь-який інший Стороні, яка виступила з повідомлення відповідно до пункту 6 статті 9.4.

6. Сторони повинні поводитися з інформацією як з конфіденційною, якщо вона подана будь-якою іншою Стороною арбітражній комісії як конфіденційна.

7. Рішення арбітражної комісії повинне бути прийняте більшістю її членів. Будь-який член може висловлювати окремі думки з питань, що не погоджені одноголосно. Арбітражна комісія не має права розголошувати, які члени належать до більшості, чи до меншості стосовно рішення.

1. Арбітражна комісія повинна, як загальне правило, подати початковий звіт, що містить її висновки і рішення стосовно сторін спору не пізніше як за 90 днів з дати створення арбітражної комісії. У жодному разі це не може бути пізніше як п'ять місяців з цієї дати. Сторона спору може подати письмові зауваження стосовно початкового звіту арбітражної комісії протягом 14 днів з дня отримання звіту. Арбітражна комісія повинна надати сторонам спору кінцевий звіт протягом 30 днів з дати отримання ними початкового звіту.

2. Остаточний звіт, а також будь-яке рішення згідно зі статтями 9.8 і 9.9 цього розділу, повинні надаватися Сторонам. Звіти повинні бути доступними громадськості, якщо сторони спору не домовилися про інше.

3. Будь-яке рішення арбітражної комісії згідно з будь-яким положенням цього розділу повинно бути остаточним та обов'язковим для сторін спору.

1. Якщо сторони спору погодяться, арбітражна комісія може перервати свою роботу будь-коли на строк, що не перевищує 12 місяців. Якщо робота арбітражної комісії була перервана більш ніж на 12 місяців, повноваження арбітражної комісії стосовно розгляду спору закінчуються, якщо Сторони не погодять іншого.

2. Сторона, що подає скаргу, може будь-коли перед виданням остаточного звіту відкликати свою скаргу. Таке відкликання не позбавляє її права подати нову скаргу стосовно того самого питання пізніше.

3. Сторони спору можуть будь-коли погодити закінчення розгляду спору арбітражною комісією, створеною згідно із цією Угодою, спільно повідомивши про це голову цієї арбітражної комісії.

4. Арбітражна комісія може на будь-якому етапі судового розгляду перед виданням остаточного звіту запропонувати сторонам спору спробувати вирішити спір шляхом переговорів.

1. Заінтересована Сторона повинна негайно виконати рішення арбітражної комісії. Якщо це неможливо здійснити відразу, сторони спору повинні намагатися погодити розумний період часу для здійснення цього. У разі відсутності такої домовленості протягом 30 днів з дати видачі остаточного звіту, сторона спору може подати запит до арбітражної комісії, що розглядала спір, для того, щоб вона визначила розумний період часу, зважаючи на обставини справи. Рішення арбітражної комісії повинне бути надане протягом 30 днів після запиту.

2. Заінтересована сторона спору повинна повідомити іншу сторону спору про вжитий для виконання рішення арбітражної комісії захід, а також надати детальний опис того, як такий захід забезпечить відповідність, достатню для того, щоб дозволити іншій стороні спору оцінити масштаб заходу.

3. У разі незгоди стосовно існування заходу на виконання рішення арбітражної комісії або узгодженості цього заходу з рішенням арбітражної комісії, такий спір вирішується тією самою арбітражною комісією перед тим, як може вимагатися компенсація або застосоване призупинення переваг згідно зі статтею 9.9 цього розділу. Зазвичай рішення арбітражної комісії повинне бути видане протягом 90 днів.

1. Якщо заінтересована Сторона не може повною мірою виконати рішення згідно з остаточним звітом арбітражної комісії у розумний період часу, як це зазначено в пункті 1 статті 9.8, ця Сторона повинна увійти до консультацій для погодження взаємоприйнятної компенсації, якщо так вимагає Сторона, що подала скаргу. Якщо такої домовленості не було досягнуто протягом 20 днів після запиту, Сторона, яка подала скаргу, має право призупинити надання гарантованих цією Угодою переваг, але лише рівнозначних за вартістю тим здійсненим заходам або справам, які арбітражна комісія визначила як такі, що не відповідають цій Угоді.

2. Стосовно того, які переваги призупиняти, Сторона, що подала скаргу, повинна спочатку намагатися призупинити дію переваг у тому самому секторі чи секторах, які зазнали впливу від заходу або дії, які визнані арбітражною комісією таким, що не відповідають цій Угоді. Якщо Сторона, яка подала скаргу, вважає, що призупинення переваг неможливо або неефективно у тому самому секторі або секторах, які зазнали впливу від заходу або дії, які визнані арбітражною комісією таким, що не відповідають цій Угоді, то така Сторона може призупинити вигоди в інших секторах.

3. Сторона, що подала скаргу, повинна повідомити іншій стороні спору про переваги, які вона має намір призупинити, підстави для такого призупинення та час, коли призупинення почнеться, не пізніше як за 30 днів до дати, якої планується набрання чинності призупиненням переваг. Протягом 15 днів після повідомлення, Сторона, на яку подали скаргу, може попросити арбітражну комісію, яка розглядала спір, вирішити, чи переваги, які Сторона, що подала скаргу, має намір призупинити, рівнозначні пов'язаним з невідповідним цій Угоді заходом, а також вирішити, чи запропоноване призупинення відповідає пунктам 1 і 2 цієї статті. Рішення арбітражної комісії повинно бути надане протягом 45 днів після такого запиту. Переваги не повинні призупинятися доти, доки арбітражна комісія не надасть відповідного рішення.

4. Компенсація і призупинення віддавання переваг повинні бути тимчасовими заходами і повинні застосовуватися Стороною, що подає скаргу, лише доти, доки захід або дія, які вважаються такими, що відповідають цій Угоді, не усунуті або змінені, для того, щоб привести їх у відповідність до цієї Угоди, або доти, доки сторони спору не вирішать спір іншим чином.

5. За запитом сторони спору арбітражна комісія першого звернення повинна після припинення віддання переваг визначити відповідність вживаних заходів, і, після такого визначення, вирішити, чи обмеження надання послуг повинне бути закінчене або змінене. Рішення арбітражної комісії повинне бути надане протягом 30 днів з дати такого запиту.

1. Якщо це можливо, арбітражна комісія, зазначена у статтях 9.8 і 9.9 повинна складатися з тих самих членів, що й арбітражна комісія, яка видавала остаточний звіт. Якщо член з початкового складу арбітражної комісії недоступний, призначення або заміна у списку арбітрів повинні проводитися відповідно до процедури виборів початкового складу арбітражної комісії.

2. Будь-який зазначений у цьому розділі строк може бути змінений за обопільною згодою заінтересованих Сторін спору.

Сторони повинні вживати будь-яких загальних або конкретних заходів, що необхідні для виконання їхніх обов'язків згідно із цією Угодою.

Додатки та протоколи до цієї Угоди, у тому числі доповнення, є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Сторони переглядатимуть цю Угоду в рамках Спільного комітету через три роки після набрання чинності цією Угодою з урахуванням подальшого розвитку міжнародних економічних відносин, зокрема в рамках СОТ і вільних торгівельних відносин з третіми країнами, та розглядатимуть можливості розвитку та поглиблення співробітництва між ними в рамках цієї Угоди. Після першого перегляду вони переглядатимуть цю Угоду раз у два роки в рамках Спільного комітету, з урахуванням будь-яких особливих положень стосовно подальшої лібералізації або перегляду, що міститься в цій Угоді.

Сторони переглядатимуть цю Угоду в рамках Спільного комітету через три роки після набрання чинності цією Угодою в контексті змін у сфері торгівлі та сталого розвитку.

1. Сторони можуть погодити будь-яке внесення змін до цієї Угоди. Інші зміни до цієї Угоди, ніж ті, що зазначені у пункті 7 статті 8 цієї Угоди, повинні, після їхнього розгляду в рамках Спільного комітету, передаватися Сторонам для ратифікації, прийняття або схвалення.

2. Якщо Сторони не домовилися про інше, зміни повинні набрати чинності з першого дня третього місяця, що слідує за внесенням останнього документа про ратифікацію, прийняття або схвалення.

3. Текст змін, а також документи про ратифікацію, прийняття або схвалення повинні подаватися депозитарію.

1. Будь-яка держава, яка стане членом Європейської асоціації вільної торгівлі, може приєднатися до цієї Угоди, за умови, що Спільний комітет схвалить таке приєднання на умовах, погоджених Сторонами. Документ про приєднання повинен бути переданий на зберігання депозитарію.

2. Стосовно держави, яка приєднується до цієї Угоди, Угода повинна набрати чинності з першого дня третього місяця після внесення документа про приєднання або після погодження умов приєднання існуючими Сторонами, залежно від того, що настане пізніше.

1. Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди шляхом письмового повідомлення депозитарію. Вихід з Угоди набирає чинності через шість місяців з дати отримання депозитарієм відповідного повідомлення.

2. Якщо Україна виходить з Угоди, строк її дії закінчується, коли цей вихід набирає чинності.

3. Будь-яка держава ЄАВТ, яка виходить з Конвенції, що засновує Європейську асоціацію вільної торгівлі, повинна на підставі самого цього факту в той самий день, коли цей вихід набирає чинності, припинити бути Стороною цієї Угоди.

1. Ця Угода підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню відповідно до національного законодавства Сторін. Документи про ратифікацію, прийняття або схвалення повинні бути зданими на зберігання депозитарію.

2. Ця Угода набирає чинності з першого дня третього місяця, що слідує за датою, коли Україна і принаймні одна з держав ЄАВТ здали на зберігання депозитарію документи про ратифікацію, прийняття або схвалення Угоди.

3. Стосовно держави ЄАВТ, яка передає на зберігання свій документ про ратифікацію, прийняття або затвердження після того, як ця Угода набрала чинності, Угода набирає чинності в перший день третього місяця після передачі на зберігання її документа про ратифікацію, прийняття або затвердження.

4. Ця Угода не набере чинності між Україною та державою ЄАВТ, якщо одночасно з нею не набере чинності додаткова угода про сільське господарство між Україною та цією державою ЄАВТ. Вона залишається чинною доти, доки залишається чинною додаткова угода між цими Сторонами.

Як депозитарій діє Уряд Норвегії.

На підтвердження чого ті, що підписалися нижче, будучи належним чином уповноваженими на це, підписали цю Угоду.

Учинено в Рейк'явіку 24 червня 2010 року в одному оригінальному примірнику. Депозитарій надсилає її засвідчені копії всім Сторонам.

Товари, зазначені в таблицях 1 та 2, вилучаються зі сфери застосування підпункту "а" пункту 1 статті 2.1 цієї Угоди: