Протокол про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику (укр/рос)

(л) нетехнічне резюме інформації, поданої відповідно до даного пункту; і

(м) ім'я та адреса особи або назва й адреса організації, що підготувала Всебічну Оцінку Навколишнього Середовища, і адреса, за якою належить спрямовувати зауваження.

3. Проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища робиться загальнодоступним і направляється для зауважень усім Сторонам, що також роблять його загальнодоступним. Для одержання зауважень встановлюється період у 90 днів.

4. Проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища одночасно з його відправленням Сторонам, і, як мінімум, за 120 днів до початку наступної Консультативної наради з Договору про Антарктику, направляється Комітету для його розгляду відповідним чином.

5. Остаточне рішення про здійснення запропонованої діяльності в районі дій Договору про Антарктику може бути прийнято тільки в тому випадку, якщо у Консультативної наради з Договору про Антарктику була можливість розглянути за рекомендацією Комітету проект Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища.

Проте рішення про здійснення запропонованої діяльності не може бути відкладене шляхом реалізації цього пункту більш, ніж на 15 місяців, починаючи з дати поширення проекту Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища.

6. Остаточна Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища повинна містити відповідь на зауваження, позначені у проекті Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, і включати або узагальнювати ці зауваження. Остаточна Всебічна Оцінка Навколишнього Середовища, повідомлення про будь-які рішення, що стосуються її, і будь-яка оцінка значимості впливів, які передбачаються у співвідношенні з перевагами діяльності, що пропонується, направляються всім Сторонам, які також роблять їх загальнодоступними, принаймні за 60 днів до початку запропонованої діяльності в районі дії Договору про Антарктику.

Будь-яке рішення про те, чи буде здійснюватися запропонована діяльність, до якої застосовується Стаття 3, і якщо так, то в початковій або зміненій формі повинно грунтуватися на Всебічній Оцінці Навколишнього Середовища, а також і на інших відповідних міркуваннях.

1. Для оцінки та перевірки впливу будь-якої діяльності, яка здійснюється по завершенні Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, повинні бути процедури, включаючи відповідний моніторинг ключових параметрів навколишнього середовища.

2. Процедури, згадані в пункті 1 вище і Статті 2 (2), повинні мати своєю метою забезпечення регулярної реєстрації впливу діяльності, що піддається перевірці, щоб, inter alia:

(а) забезпечити можливість проведення оцінки тих меж, у котрих такий вплив відповідає Протоколу; і

(б) забезпечити надходження інформації, корисної для зменшення або послаблення впливу, і, де це доцільно, інформації про необхідність призупинення, припинення або зміни діяльності.

1. Наступна інформація розсилається Сторонам, направляється Комітету і робиться загальнодоступною:

(а) опис процедур, згаданих у Статті 1;

(б) щорічний список будь-яких Первинних Оцінок Навколишнього Середовища, підготовлених у відповідності зі Статтею 2 і будь-яких прийнятих згодом щодо них рішень;

(в) суттєва інформація, що отримана в результаті застосування процедур, передбачених у відповідності зі Статтями 2 (2) і 5, і будь-які дії, здійснені на основі цієї інформації; і

(г) інформація, що згадана у Статті 3 (б).

2. Будь-яка Первинна Оцінка Навколишнього Середовища, яка підготовлена у відповідності зі Статтею 2, надається за запитом.

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден і літаків, або устаткування і засобів обслуговування, що являють велику цінність, або охороною навколишнього середовища, що потребують здійснення діяльності без завершення процедур, встановлених у цьому Додатку.

2. Повідомлення про діяльність, що здійснюється в надзвичайних ситуаціях, яка у протилежному випадку вимагала б підготування Всебічної Оцінки Навколишнього Середовища, негайно направляється всім Сторонам і Комітету, і повне пояснення розпочатої діяльності надається протягом 90 днів після зазначених дій.

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом вжиття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарія протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість вжити цей захід.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Для цілей даного Додатка:

(а) "Місцеві ссавці" означає будь-якого представника будь-яких видів, що належать до класу ссавців, характерних для району дії Договору про Антарктику або що зустрічаються там сезонно у результаті природної міграції;

(б) "Місцеві птахи" означає будь-якого представника будь-яких видів на будь-якій стадії їхнього життєвого циклу (включаючи стадію яєць), що належать до класу птахів, характерних для району дії Договору про Антарктику або що зустрічаються там сезонно у результаті природної міграції;

(в) "Місцеві рослини" означає будь-яку наземну або прісноводну рослинність, включаючи біофіти, лишайники, грибки і водорості, на будь-якій стадії її життєвого циклу (включаючи насіння і спори), характерну для району дії Договору про Антарктику;

(г) "Місцеві безхребетні" означає будь-яке наземне або прісноводне безхребетне на будь-якій стадії його життєвого циклу, характерне для району дії Договору про Антарктику;

(д) "Відповідна інстанція" означає будь-яку особу або організацію, що уповноважені Стороною видавати дозвіл відповідно до даного Додатка;

(е) "Дозвіл" означає офіційний письмовий дозвіл, виданий відповідною інстанцією;

(ж) "Вилучити або вилучення" означає убити, поранити, упіймати, брати в руки або тривожити місцевого ссавця або птаха, або перемістити чи завдати шкоди такій кількості місцевих рослин, що суттєво відіб'ється на їхньому поширенні або чисельності;

(з) "Шкідливе втручання" означає:

(I) польоти та посадки вертольотів або інших літальних апаратів, що здійснюються таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(II) використання засобів пересування або суден, включаючи судна на повітряній подушці або маломірні судна, таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(III) використання вибухових речовин або вогнепальної зброї таким чином, що це порушує концентрації птахів та тюленів;

(IV) навмисне порушення спокою птахів, що гніздяться або линяють, або концентрацій птахів та тюленів пішою людиною;

(V) нанесення значної шкоди концентраціям місцевих наземних рослин шляхом посадки літального апарата, використання засобів пересування або ходьби, або іншим способом; і

(VI) будь-яку діяльність, у результаті якої відбувається значна шкідлива зміна середовищ проживання будь-яких видів або популяцій місцевих ссавців, птахів, рослин або безхребетних;

(и) "Міжнародна Конвенція по регулюванню китобійного промислу" означає Конвенцію, прийняту у Вашингтоні 2 грудня 1946 року.

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден та літаків, або устаткування і засобів обслуговування, що являють велику цінність, або охороною навколишнього середовища.

2. Повідомлення про діяльність, що здійснюється в надзвичайних ситуаціях, негайно направляється всім Сторонам і Комітету.

1. Вилучення або шкідливе втручання забороняється за винятком випадків, коли на це видається дозвіл.

2. У таких дозволах вказується дозволена діяльність, включаючи відомості про те, коли, де і ким вона повинна здійснюватись, і вони видаються лише за таких обставин:

(а) для одержання зразків для наукових досліджень або наукової інформації;

(б) для одержання зразків для музеїв, гербаріїв, зоологічних та ботанічних садів або інших освітянських і культурних закладів та цілей; і

(в) як неминуче слідство наукової діяльності, що не може бути дозволена відповідно до підпунктів (а) або (б) вище, або будівництва і діяльності науково-допоміжних засобів обслуговування.

3. Видача таких дозволів обмежується для забезпечення того, щоб:

(а) кількість місцевих ссавців, птахів або рослин, що вилучаються, не перевищувала кількості, цілком необхідної для виконання задач, зазначених у пункті 2 вище;

(б) убивалася тільки невеличка кількість місцевих ссавців або птахів, і щоб ні в якому разі кількість ссавців або птахів із місцевих популяцій, що убивається, не перевищувала кількості, що у сполученні з іншими дозволеними вилученнями може бути нормально відновленою шляхом природного відтворення протягом наступного сезону; і

(в) зберегти розмаїтість видів, а також середовище проживання, необхідне для їхнього існування, і рівновагу екологічних систем, що існують у районі дії Договору про Антарктику.

4. Будь-які види місцевих ссавців, птахів і рослин, які перелічуються в Доповненні А до цього Додатку, оголошуються "видами, що Особливо оберігаються" і користуються особливою охороною Сторін.

5. Дозвіл на вилучення видів, що Особливо оберігаються, не видається, за винятком тих випадків, коли вилучення:

(а) необхідно для наукових цілей;

(б) не спричиняє небезпеки для виживання або відновлення цих видів або місцевої популяції; і

(в) провадиться з використанням, де це доцільно, методів що не приводять до смертельного результату.

6. Будь-яке вилучення місцевих ссавців та птахів здійснюється таким чином, щоб це завдавало якомога менше болю і страждань.

1. Впровадження на суші або шельфовому льодовику, або у води в районі дії Договору про Антарктику будь-яких видів тварин або рослин, що не є місцевими для даного району, припускається тільки відповідно за дозволом.

2. Собаки не повинні ввозитися на сушу або шельфові льодовики, а собаки, що знаходяться в даний час у цих районах, повинні бути вивезені до 1 квітня 1994 року.

3. Дозволи відповідно до пункту 1 вище видаються тільки на ввезення тварин і рослин, перелічених у Доповненні В до даного Додатка і в них вказуються види, кількості і, у відповідних випадках, вік, стать і заходи обережності, які необхідно вжити, щоб не допустити їхнього паростка або контакту з місцевою фауною і флорою.

4. Будь-яка рослина або тварина, стосовно яких видано дозвіл відповідно до пунктів 1 і 3 вище, вивозяться з району дії Договору про Антарктику до того, як мине термін дії дозволу, або знищуються шляхом спалювання або іншими настільки ж ефективними засобами, що виключають ризик для місцевої фауни і флори. У дозволі повинно міститися це зобов'язання. Будь-яка інша рослина або тварина, завезена в район дії Договору про Антарктику, що не є місцевим для цього району, включаючи потомство, вивозиться або знищується шляхом спалювання або іншими настільки ж ефективними засобами з метою його стерилізації, якщо не встановлено, що воно не створює загрози для місцевої флори і фауни.

5. Ніщо в даній Статті не стосується ввезення їжі в район дії Договору про Антарктику за умови, що в цих цілях не ввозяться живі тварини, і всі рослини, частини тварин і продукти зберігаються під суворим контролем і знищуються відповідно Додатка III до Протоколу і Доповнення С до даного Додатка.

6. Кожна Сторона потребує дотримання запобіжних заходів, включаючи ті, що зазначені в Доповненні С до даного Додатка, для запобігання внесення мікроорганізмів (наприклад, вірусів, бактерій, паразитів, дріжджів та грибків), які не є наявними у місцевій фауні і флорі.

Кожна Сторона готує і робить доступною інформацію, у якій вказуються, зокрема, заборонені види діяльності і перелічуються види, що Особливо оберігаються, і відповідні райони, що Охороняються, яка призначена для всіх осіб, що знаходяться або мають намір прибути в район дії Договору про Антарктику з тим, щоб забезпечити з боку цих осіб розуміння і дотримання положень даного Додатка.

1. Сторони вживають відповідні заходи, необхідні для:

(а) збору та обміну даними (у тому числі даними про видачу дозволів) і статистичними даними у відношенні числа або кількостей кожного виду місцевих ссавців, птахів або рослин, які щорічно вилучаються в районі дії Договору про Антарктику;

(б) одержання та обміну інформацією у відношенні стану місцевих ссавців, птахів, рослин та безхребетних у районі дії Договору про Антарктику, а також стосовно того, у якому ступені будь-які види або популяції потребують охорони;

(в) установлення загальної форми надання цієї інформації Сторонами відповідно до пункту 2 нижче.

2. Кожна Сторона інформує інші Сторони, а також Комітет до кінця листопада кожного року про будь-які кроки, які зроблені відповідно до пункту 1 вище, і про кількість і характер дозволів, виданих відповідно до даного Додатка, за попередній період з 1 липня до 30 червня.

Ніщо у даному Додатку не обмежує прав і зобов'язань Сторін щодо Міжнародної Конвенції по регулюванню китобійного промислу.

Сторони постійно розглядають дієвість заходів щодо зберігання антарктичної фауни і флори з урахуванням будь-яких рекомендацій Комітету.

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом прийняття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарій протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняття цього заходу.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Доповнення А:

Види, що Особливо оберігаються.

Всі види, що відносяться до роду Arctocephalus - морський котик і до роду Ommatophoca rossi - тюлень Росса.

Доповнення Б:

Ввіз тварин і рослин.

Такі тварини і рослини можуть ввозитися в район дії Договору про Антарктику відповідно до дозволів, що видані у відповідності зі Статтею 4 даного Додатка:

(а) кімнатні рослини; і

(б) лабораторні тварини і рослини, включаючи віруси, бактерії, дріжджі та грибки.

Доповнення В:

Запобіжні заходи, спрямовані на відвернення внесення мікроорганізмів.

1. Домашня птиця. Жива домашня птиця або інші живі птахи не ввозяться в район дії Договору про Антарктику. Перед упаковуванням для доставки в район дії Договору про Антарктику птиця, призначена для вживання в їжу, повинна бути перевірена на наявність хвороб, таких як хвороба Ньюкастла, туберкульоз і дріжджові інфекції. Будь-яка домашня птиця або її частини, що не використовувались в їжу, вивозяться за межі району дії Договору про Антарктику, знищуються шляхом спалювання або різними засобами, що виключають ризик для місцевої флори і фауни.

2. Варто уникати, максимально можливою мірою ввезення нестерильного грунту.

1. Даний Додаток застосовується до діяльності, що здійснюється в районі дії Договору про Антарктику відповідно до науково-дослідних програм, туризму та всіх інших видів урядової і неурядової діяльності в районі дії Договору про Антарктику, у відношенні яких потрібно завчасне повідомлення у відповідності зі Статтею VII (5) Договору про Антарктику, включаючи пов'язану з ними допоміжну логістичну діяльність.

2. Обсяг відходів, які виробляються або вилучаються в районі дії Договору про Антарктику, повинен бути скорочений наскільки можливо з метою зменшення впливу на навколишнє середовище Антарктики і втручання в природне середовище Антарктики, яке являє цінність, у наукові дослідження й інші види використання Антарктики, що здійснюються відповідно Договору про Антарктику.

3. Збереження, вилучення і вивезення відходів із району дії Договору про Антарктику, а також їхня переробка і скорочення їхніх джерел, мають бути одним з основних чинників, що беруться до уваги при плануванні та здійсненні діяльності в районі дії Договору про Антарктику.

4. Відходи, які вивозяться з району дії Договору про Антарктику, у максимально можливому ступені повертаються в країну, що організувала діяльність, яка викликала ці відходи, або в будь-яку іншу країну, де були досягнуті домовленості про вилучення таких відходів згідно до відповідних міжнародних угод.

5. Старі і діючі майданчики для вилучення відходів на суші, а також залишені робітничі майданчики, де здійснювалася антарктична діяльність, розчищаються виробником таких відходів і користувачем таких майданчиків. Це зобов'язання не повинно тлумачитись як таке, що вимагає:

(а) знищення будь-якої споруди, визначеної як історичне місце або пам'ятник; або

(б) знищення будь-якої споруди або відходів матеріалів у тих випадках, коли знищення будь-яким наявним засобом може призвести до більш шкідливих впливів на навколишнє середовище, ніж зберігання цієї споруди або відходів матеріалів на їхньому старому місці.

1. Відходи, що нижче перелічуються, які зроблені після вступу в силу дійсного Додатка, вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів:

(а) радіоактивні речовини;

(б) електричні батареї;

(в) паливо, як рідке, так і тверде;

(г) відходи, що містять небезпечні кількості важких металів або гостротоксичних, або шкідливих стійких сполук;

(д) полівинілхлорид (ПВХ), пінополіуретан, пінополістирол, гума та мастила, просочена деревина й інші продукти, що містять добавки, які можуть призвести до шкідливих викидів у випадку їхнього спалювання;

(е) всі інші пластмасові відходи, за винятком поліетіленових контейнерів із низькою щільністю (наприклад, мішки для збереження відходів) за умови, що такі контейнери будуть спалюватися у відповідності зі Статтею 3 (1);

(ж) бочки від пального; і

(з) інші тверді відходи, що не спалюються; за умови, що зобов'язання щодо вивозу бочок і твердих відходів, що не спалюються, які містяться в підпунктах (ж) і (з) вище, не застосовуються до ситуацій, коли вивіз таких відходів будь-яким можливим засобом призведе до більш шкідливих впливів на навколишнє середовище, ніж зберігання їх на старому місці.

2. Рідкі відходи, інші, ніж зазначені в пункті 1 вище, а також стічні води і рідкі побутові відходи в максимально можливому ступені вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів.

3. Відходи, що перелічуються нижче, вивозяться з району дії Договору про Антарктику виробником таких відходів за винятком випадків, коли вони спалюються, обробляються в автоклаві або переробляються іншим чином, щоб зробити їх стерильними:

(а) залишки скелетів завезених тварин;

(б) лабораторні культури мікроорганізмів і хвороботворних рослинних організмів; і

(в) завезені пташині продукти.

1. При дотриманні пункту 2 нижче, горючі відходи, крім згаданих у Статті 2 (1), не вивезені з району дії Договору про Антарктику, спалюються в сміттєспалювачах, що у максимально можливому ступені знижують шкідливі викиди. Необхідно враховувати будь-які стандарти на викиди і посібник з устаткування, що можуть бути рекомендовані, inter alia, Комітетом і Науковим комітетом щодо антарктичних досліджень. Тверді продукти, що залишилися після спалювання, вивозяться з району дії Договору про Антарктику.

2. Будь-яке відкрите спалювання відходів припиняється в можливо короткі терміни, але не пізніше кінця сезону 1998/1999 рр. До завершення процесу щодо повного припинення відкритого спалювання в тих випадках, коли відходи необхідно знищувати шляхом відкритого спалювання, варто враховувати напрямок і швидкість вітру і тип відходів, які спалюються, для того, щоб обмежити осадження твердих часток і запобігти такому осадженню в районах особливого біологічного, наукового, історичного, естетичного значення або таких, що мають значення через первісність природи, включаючи, зокрема, райони, які необхідно охороняти відповідно до Договору про Антарктику.

1. Відходи, які не були вивезені або знищені у відповідності зі Статтями 2 і 3, не повинні знищуватися на ділянках, вільних від льоду, або скидатися в прісноводні системи.

2. Стічні води, рідкі побутові відходи й інші рідкі відходи, які не були вивезені з району дії Договору про Антарктику у відповідності зі Статтею 2, у максимально можливому ступені не повинні знищуватися на морському льоді, шельфових льодовиках або берегових льодовикових покровах при тому розумінні, що такі відходи, вироблені на станціях, розташованих у глибині шельфових льодовиків або на берегових льодовикових покровах, можуть бути видалені в глибокі льодовикові шахти, де таке видалення є єдино можливим. Такі шахти не повинні розташовуватися на відомих шляхах прямування льодовикових потоків, що завершуються в районах, вільних від льоду, або в районах, де є велика небезпека зсувів.

3. Відходи, що вироблені в районах розташування пересувних таборів, у максимально можливому ступені вивозяться виробником таких відходів на допоміжні станції або судна з метою знищення відповідно до цього Додатка.

1. Стічні води і рідкі побутові відходи можуть безпосередньо скидатися в море з урахуванням асиміляційних можливостей морського середовища, що приймає, і за умови, що:

(а) таке скидання відбувається, у міру можливості, в тих місцях, де є умови для початкового розведення і швидкого розсіювання; і

(б) великі кількості таких відходів (зроблених на станції, де протягом південного літа щотижня перебиває в середньому 30 і більше чоловік) обробляються, принаймні, шляхом мацерації.

2. Побічні продукти обробки стічних вод в обертовому біологічному змішувачі або аналогічному устаткуванні можуть скидатися в море за умови, що таке скидання не робить негативного впливу на місцеве природне середовище, і, що будь-яке таке скидання в море здійснюється відповідно до Додатка IV до даного Протоколу.

Всі відходи, які необхідно вивозити з району дії Договору про Антарктику або видаленню яким-небудь іншим засобом, зберігаються таким чином, щоб уникнути їхнього розсіювання в навколишньому середовищі.

На сушу або на шельфові льодовики або у води району дії Договору про Антарктику не повинні потрапляти поліхлорірувані біфеніли (ПХБ), нестерильний грунт, гранульований полістирол, дрібняк або аналогічні пакувальні форми, або пестициди (крім тих, що необхідні у наукових, медичних або гігієнічних цілях).

1. Кожна Сторона, що здійснює діяльність у районі дії Договору про Антарктику, розробляє стосовно до цієї діяльності систему класифікації видалення відходів, як основу для реєстрації відходів і сприяння дослідженням, спрямованим на одержання оцінки впливу на навколишнє середовище наукової діяльності і допоміжної логістичної діяльності. З цією метою вироблені відходи класифікуються таким чином:

(а) стічні води і рідкі побутові відходи (Група 1);

(б) інші рідкі відходи і хімічні речовини, включаючи паливо і мастила (Група 2);

(в) тверді відходи, які необхідно спалювати (Група 3);

(г) інші тверді відходи (Група 4); і

(д) радіоактивні речовини (Група 5).

2. З метою подальшого зменшення впливу відходів на навколишнє середовище Антарктики, кожна така Сторона підготовляє свої плани щодо керування ліквідацією відходів (включаючи скорочення, збереження і видалення відходів), щорічно розглядає їхню дію і призводить їх у відповідність з новими вимогами. У цих планах для кожної постійної ділянки, для пересувних таборів у цілому і для кожного судна (крім невеличких суден, що є частиною операцій, які здійснюються на постійних ділянках або на суднах і з урахуванням існуючих планів керування для суден), конкретно вказуються:

(а) програми розчищення існуючих майданчиків для видалення відходів і залишених робочих площадок;

(б) заходи, які здійснюються і плануються щодо керування ліквідацією відходів, включаючи остаточне видалення;

(в) заходи, які здійснюються і плануються щодо аналізу впливу на навколишнє середовище відходів і керування ліквідацією відходів; і

(г) інші кроки, що спрямовані на зменшення будь-яких впливів відходів на навколишнє середовище і управління ліквідацією відходів.

3. Кожна така Сторона складає перелік місць, де в минулому здійснювалася діяльність (наприклад, полігони, паливні склади, пересувні бази, літаки, що розбилися), наскільки це можливо до того, як ця інформація буде цілком загублена, щоб такі місця могли враховуватися при плануванні майбутніх наукових програм (наприклад, програм дослідження хімії снігу, забруднюючих речовин, що містяться у лишайниках або програм одержання крижаних кернів).

1. Плани щодо управління ліквідацією відходів, підготовлені у відповідності зі Статтею 8, звіти про їхнє здійснення і переліки, що згадуються в Статті 8 (3), включаються в щорічні обміни інформацією у відповідності зі Статтями III і VII Договору про Антарктику і відповідними рекомендаціями згідно Статті IX Договору про Антарктику.

2. Кожна Сторона спрямовує в Комітет копії своїх планів щодо управління ліквідацією відходів і звіт про їхнє здійснення й огляд їхніх дій.

3. Комітет може розглядати плани і звіти щодо управління ліквідацією відходів і може подавати на розгляд Сторін свої зауваження, включаючи пропозиції щодо зменшення впливу, поправок і поліпшення планів.

4. Сторони можуть обмінюватися інформацією і консультуватися, inter alia, щодо існуючих маловідходних технологій, реконверсії наявних установок, особливих вимог відносно вод, що скидаються, і відповідних методів видалення і скидання відходів.

Кожна Сторона:

(а) призначає посадову особу з питань управління ліквідацією відходів для розробки планів управління ліквідацією відходів і контролю за їх виконанням; у польових умовах цей обов'язок покладається на відповідного працівника на кожній ділянці;

(б) забезпечує, щоб члени її експедицій одержали відповідну підготовку, покликану обмежити вплив робіт, що здійснюються нею, на навколишнє середовище Антарктики й інформує їх про вимоги даного Додатка; і

(в) сприяє невикористанню продукції з полівинілхлорида (ПВХ) і забезпечує, щоб її експедиції в районі дії Договору про Антарктику були проінформовані про продукцію з ПВХ, яку вони можуть ввезти в цей район з тим, щоб ця продукція могла бути згодом вивезена відтіля відповідно до даного Додатка.

Дієвість даного Додатка підлягає регулярному розгляду з метою забезпечення його відповідності вимогам часу в області удосконалювання технології і процедур видалення відходів і забезпечення тим самим максимально можливої охорони навколишнього середовища Антарктики.

1. Даний Додаток не застосовується в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із безпекою людського життя, суден і літаків, або устаткування і засобів обслуговування, які мають велику цінність, або охорони навколишнього середовища.

2. Повідомлення про розпочату в надзвичайних ситуаціях діяльність негайно направляється всім Сторонам і в Комітет.

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом вжиття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або думка вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якому вони були схвалені, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарію протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняти цей захід.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, які набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони, після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Для цілей даного Додатка:

(а) "скидання" означає будь-який викид із судна, якими б причинами він не викликався, і включає будь-який витік, видалення, розлив, протікання, відкачку, викидання або опорожнення;

(б) "сміття" означає усі види продовольчих, побутових і експлуатаційних відходів, крім свіжої риби і її залишків, що утворюються в процесі нормальної експлуатації судна, за винятком речовин, згаданих у Статтях 3 і 4;

(в) "МАРПОЛ 73/78" означає Міжнародну Конвенцію щодо запобігання забруднення із суден 1973 р., змінену Протоколом 1978 р. до неї та іншими поправками, що вступили в силу пізніше;

(г) "шкідлива рідка речовина" означає будь-яку шкідливу рідку речовину, зазначену в Додатку II МАРПОЛ 73/78;

(д) "нафта" означає нафту в будь-якому вигляді, включаючи сиру нафту, нафтове паливо, нафтовмістовні осадки, нафтові залишки й очищені нафтопродукти (які не є нафтохімічними речовинами, що потрапляють під дію положень Статті 4);

(е) "нафтовмістовна суміш," означає суміш із будь-яким утриманням нафти; і

(ж) "судно" означає судно будь-якого типу, яке експлуатується в морському середовищі і включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, плавучі засоби, а також стаціонарні або плавучі платформи.

У відношенні до кожної Сторони даний Додаток застосовується до суден, що плавають під її прапором, а також до будь-якого іншого судна, що використовується або забезпечує її антарктичну діяльність, коли вони експлуатуються в районі дії Договору про Антарктику.

1. Будь-яке скидання в море нафти або нафтовмістовної суміші забороняється, за винятком випадків, що передбачаються Додатком I до МАРПОЛ 73/78. При експлуатації в районі дії Договору про Антарктику судна зберігають на борту всі нафтовмістовні осадки, брудний баласт, промивочну воду з танків та інші нафтові залишки і суміші, які не можуть скидатися в море. Судна скидають ці залишки тільки за межами району дії Договору про Антарктику в приймальні споруди або іншим чином, що дозволяється Додатком I МАРПОЛ 73/78.

2. Дана Стаття не застосовується:

(а) до скидання в море нафти або нафтовмістовної суміші у результаті ушкодження судна або його устаткування:

(I) за умови, що після ушкодження, що трапилося, або виявлення скидання були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення або зведення до мінімуму такого скидання; і

(II) за винятком тих випадків, коли судновласник або капітан діяли або з наміром заподіяти ушкодження, або безвідповідально і розуміючи, що це може завдати шкоди; або

(б) до скидання в море речовин, що містять нафту, які використовуються при боротьбі з особливими випадками забруднення моря з метою зведення до мінімуму збитку від забруднення.

Забороняється скидання в море будь-яких шкідливих рідких речовин і будь-яких хімічних або інших речовин у кількості або концентраціях, що є шкідливими для морського середовища.

1. Забороняється викидання в море усіх видів пластмас, включаючи синтетичні троси, синтетичні рибальські сітки та пластмасові мішки для сміття, але не обмежуючись ними,

2. Забороняється викидання в море інших видів сміття, включаючи вироби з паперу, ганчір'я, скло, метал, пляшки, черепки, попіл, сепараційні, обшивальні та пакувальні матеріали.

3. Дозволяється викидання в море харчових відходів, які пропущені через подрібнювач або млиновий устрій за умовою, щоб таке скидання, за винятком випадків, передбачених Додатком V МАРПОЛ 73/78, здійснювалося якнайдалі від берега і шельфових льодовиків, але в будь-якому випадку не ближче 12 морських миль від найближчого берега або шельфового льодовика. Такі подрібнені або розмолоті харчові відходи повинні проходити через грохот з отворами розміром не більш 25 мм.

4. Якщо речовина або матеріал, на який поширюється дана Стаття, змішані з іншою речовиною або матеріалом для скидання або видалення, у відношенні до яких є інші вимоги щодо видалення або скидання, застосовуються більш суворі вимоги щодо видалення або скидання.

5. Положення пунктів 1 і 2 вище не застосовуються до:

(а) скидання сміття в результаті ушкодження судна або його устаткування за умови, що до і після ушкодження, що трапилося, були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення або зведення до мінімуму такого скидання; або

(б) аварійної втрати синтетичних рибальських сіток за умови, що були прийняті всі розумні запобіжні заходи для уникнення такої втрати.

6. У разі потреби Сторони вимагають ведення журналів реєстрації операцій із сміттям.

1. За винятком випадків, коли це може необгрунтовано позначитися на діяльності в Антарктиці:

(а) кожна Сторона виключає будь-яке скидання в море необроблених стічних вод ("стічні води" визначаються в Додатку IV МАРПОЛ 73/78) у межах 12 морських миль від берега або шельфових льодовиків;

(б) далі зазначеної відстані накопичені в збірних танках стічні води не скидаються миттєво, а поступово і, по можливості, коли судно рухається, маючи швидкість не менше 4 вузлів.

Даний пункт не застосовується до суден, яким дозволяється мати на борту не більше 10 чоловік.

2. При необхідності. Сторони вимагають ведення журналів реєстрації операцій із стічними водами.

1. Статті 3, 4, 5 і 6 даного Додатка не застосовуються в надзвичайних ситуаціях, що пов'язані з безпекою судна та людей, які знаходяться на його борту, або порятунком людського життя на морі.

2. Повідомлення про діяльність, яка здійснюється в надзвичайних ситуаціях, негайно направляється всім Сторонам і в Комітет.

При здійсненні положень даного Додатка належна увага повинна приділятися необхідності запобігання шкідливого впливу на екосистеми, що залежать і взаємозв'язані, за межами району дії Договору про Антарктику.

1. Кожна Сторона зобов'язується забезпечити, щоб усі судна, що плавають під її прапором і будь-яке інше судно, що використовується або забезпечує її антарктичну діяльність, до приходу в район дії Договору про Антарктику обладнувались достатніми ємностями для зберігання на борту всіх осадків, брудного баласту, лляльної води з танків та інших залишків і нафтовмістовних сумішей, і мали достатні ємності для зберігання на борту сміття під час експлуатації в районі дії Договору про Антарктику, і щоб були укладені домовленості про здачу нафтових залишків і сміття на приймальні спорудження після виходу суден із району. Судна повинні також мати достатні ємності для шкідливих рідких речовин.

2. Кожна Сторона, через порти якої судна направляються в район дії Договору про Антарктику або повертаються з нього, зобов'язується забезпечити в можливо короткі терміни наявність достатніх приймальних споруджень для прийому всіх нафтовмістовних осадків, брудного баласту, лляльної води з танків та інших залишків і нафтовмістовних сумішей, а також сміття із суден, не приводячи до їх надмірного простою і відповідно до потреб суден, якими вони користуються.

3. Сторони, що експлуатують судна, які входять у район дії Договору про Антарктику або залишають його з портів інших Сторін, консультуються з цими Сторонами з тим, щоб створення приймальних споруджень не було надмірним навантаженням для Сторін, що знаходяться в районах, які прилеглі до району дії Договору про Антарктику.

При проектуванні, конструкції, комплектуванні екіпажу й устаткуванні суден, що використовуються або забезпечують антарктичну діяльність, кожна Сторона бере до уваги цілі даного Додатка.

1. Даний Додаток не застосовується до будь-яких військових кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вони використовуються тільки для урядової некомерційної служби. Проте кожна Сторона шляхом прийняття відповідних заходів, що не завдають збитку експлуатації або експлуатаційним можливостям таких кораблів і суден, що належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб ці кораблі і судна діяли, наскільки це доцільно і практично можливо, відповідно до даного Додатка.

2. При застосуванні пункту 1 вище кожна Сторона бере до уваги важливість охорони навколишнього середовища Антарктики.

3. Кожна Сторона інформує інші Сторони про те, як вона виконує дане положення.

4. Процедура врегулювання суперечок, передбачених у Статтях 18-20 Протоколу, не застосовується до даної Статті.

1. З метою більш ефективного реагування в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням морського середовища або загрозою його виникнення, у районі дії Договору про Антарктику Сторони, у відповідності зі Статтею 15 Протоколу, розробляють плани дій у надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням морського середовища в районі дії Договору про Антарктику, включаючи аварійні плани для суден (крім невеличких суден, зайнятих обслуговуванням стаціонарних платформ і суден), що експлуатуються у районі дії Договору про Антарктику, зокрема, для суден, що перевозять нафту, а також на випадок, що викликається прибережними установками розливів нафти, що потрапляють у море. З цією метою вони:

(а) співробітничають у розробці і здійсненні таких планів; і

(б) запитують думку Комітету, Міжнародної морської організації й інших міжнародних організацій.

2. Сторони також установлюють процедури спільного реагування в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних із забрудненням, і здійснюють відповідні дії належно до таких процедур.

Сторони регулярно проводять огляд дієвості положень даного Додатка й інших заходів для запобігання, зменшення та реагування на забруднення морського середовища Антарктики, включаючи будь-які поправки і нові правила, прийняті відповідно до МАРПОЛ 73/78, для забезпечення досягнення цілей цього Додатка.

Що стосується Сторін, які також є Сторонами Конвенції МАРПОЛ 73/78, то ніщо в даному Додатку не обмежує особливих прав і зобов'язань по цій Конвенції.

1. У даний Додаток може бути внесена поправка або він може бути змінений шляхом прийняття заходу у відповідності зі Статтею IX (1) Договору про Антарктику. Якщо в самому заході не передбачено іншого, поправка або зміна вважаються прийнятими і набирають чинності через один рік після закриття Консультативної наради з Договору про Антарктику, на якій вони були прийняті, якщо тільки одна або декілька Консультативних Сторін Договору про Антарктику не повідомлять Депозитарій протягом цього періоду часу про своє бажання продовжити цей період або про неможливість прийняття цього заходу.

2. Будь-яка поправка або зміна даного Додатка, що набирають чинності відповідно до пункту 1 вище, потім набирають чинності для будь-якої іншої Сторони після одержання від неї Депозитарієм повідомлення про прийняття.

Для цілей даного Додатка:

(а) "належна інстанція" означає будь-яку особу або установу, уповноважену Стороною видавати дозволи, передбачені даним Додатком;

(б) "дозвіл" означає офіційний дозвіл у письмовому вигляді, виданий належною інстанцією;

(в)"план управління" означає план з управління діяльністю та захистом особливої цінності або цінностей в Антарктичному районі, що особливо охороняється, або Антарктичному районі, що особливо управляється.

Для цілей, встановлених у даному Додатку, будь-який район, включаючи будь-який морський район, може бути визначений як Антарктичний район, що особливо охороняється, або Антарктичний район, що особливо управляється. Діяльність у цих районах забороняється, обмежується або управляється відповідно до плану управління, прийнятого відповідно до положень даного Додатка.

1. Будь-який район, включаючи будь-який морський район, може бути визначений як Антарктичний район, що особливо охороняється, з метою охорони винятково важливих екологічних, наукових, історичних, естетичних або первісних природних цінностей, будь-якого сполучення цих цінностей або наукових досліджень, що ведуться чи плануються.

2. Сторони будуть прагнути визначати в систематичних еколого-географічних рамках і включати до категорії Антарктичних районів, що особливо охороняються:

(а) райони, що не зазнали людського впливу, для того, щоб у майбутньому було можливо порівняти з місцевостями, що зазнають вплив діяльності людини;

(б) характерні зразки основних наземних, включаючи льодовикові й акватичні, екосистем і морських екосистем;

(в) райони високої концентрації або незвичного сполучення видів, включаючи основні колонії місцевих птахів, що розмножуються, або ссавців;

(г) типові або єдино відомі місця перебування будь-яких видів;

(д) райони, що являють особливий інтерес для наукових досліджень, що проводяться або плануються;

(е) зразки виняткових геологічних, гляціологічних або геоморфологічних особливостей;

(ж) райони виняткової естетичної або первісної природної цінності;

(з) ділянки або пам'ятки визнаної історичної цінності;

(і) будь-які інші райони, що доцільно включити до цієї категорії для охорони цінностей, перерахованих у пункті 1 вище.