3.32. Стандартне правило з перехідним терміном
Для уповноважених осіб, які відповідають встановленим митною службою критеріям, включаючи дотримання вимог митної служби та використання задовільної системи ведення комерційної документації, митна служба передбачає:
- випуск товарів по представленню мінімуму даних, що є необхідним для ідентифікації товарів та який у подальшому дозволить заповнити остаточну декларацію на товари;
- оформлення товарів на об'єктах декларанта або в іншому місці, дозволеному митною службою;
крім того, настільки, наскільки це можливо, інші спеціальні процедури, а саме:
- дозвіл на подання єдиної декларації на товари при їхньому ввозі або вивозі за період часу, протягом якого товари неодноразово ввозяться або вивозяться однією особою;
- використання такими уповноваженими особами даних їхньої комерційної документації для самостійного нарахування мит та податків, які підлягають сплаті цими особами, а також у деяких випадках, для забезпечення дотримання інших вимог митної служби;
- дозвіл на подання декларації на товари у формі внесення даних у комерційну документацію уповноваженої особи з наступним поданням додаткової декларації на товари.
Перевірка товарів
а) Час, який надається на перевірку товарів
3.33. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба приймає рішення про те, що зазначені у декларації товари повинні бути перевірені, така перевірка проводиться у можливо короткий термін після реєстрації декларації на товари.
3.34. Стандартне правило
При плануванні перевірок пріоритет віддається перевірці живих тварин та швидкопсувних товарів, а також інших товарів, терміновий характер яких визнається митною службою.
3.35. Стандартне правило з перехідним терміном
У тих випадках, коли товари підлягають контролю іншими компетентними органами, а митна служба також планує перевірку, то митна служба забезпечує координацію таких перевірок та, настільки, наскільки це можливо, одночасне їхнє проведення.
b) Присутність декларанта при перевірці товарів
3.36. Стандартне правило
Митна служба розглядає прохання декларанта бути присутнім чи бути представленим при перевірці товарів. Такі прохання задовольняються, якщо не мають місце виняткові обставини.
3.37. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба вважає за доцільне, вона вимагає присутності декларанта або його представника при перевірці товарів для надання їй будь-якої необхідної допомоги з метою спрощення проведення перевірки.
c) Добір зразків/узяття проб митною службою
3.38. Стандартне правило
Зразки/проби відбираються тільки у випадках, коли це визнається митною службою необхідним для того, щоб встановити найменування тарифної позиції товарів та/або вартість товарів, що декларуються, або з метою забезпечення застосування інших положень національного законодавства. Відібрані зразки/проби повинні бути мінімальними.
Помилки
3.39. Стандартне правило
Митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.
Випуск товарів
3.40. Стандартне правило
Товари, зазначені у декларації на товари, випускаються безпосередньо після проведення їхньої перевірки митною службою або після прийняття рішення не проводити їхню перевірку, за умови, що:
- не було виявлено жодних правопорушень;
- представлені ліцензії на ввіз чи вивіз, або будь-які інші необхідні документи;
- представлені всі дозволи, що стосуються конкретної процедури;
- сплачені всі мита та податки або вжиті необхідні заходи для забезпечення їхньої сплати.
3.41. Стандартне правило
Якщо митна служба має достатньо підстав вважати, що згодом декларант виконає всі операції для завершення митного оформлення, вона випускає товари за умови, що декларант пред'являє комерційний або офіційний документ, який містить основні дані про відповідну партію товарів, і може бути прийнятий митною службою, та у разі необхідності, представляє гарантію, що забезпечує стягнення необхідних мит та податків.
3.42. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба приймає рішення про необхідність проведення лабораторного аналізу зразків/проб товарів, представлення докладної технічної документації або експертного висновку, вона випускає товари до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень.
3.43. Стандартне правило
При виявленні правопорушення митна служба здійснює випуск товарів, не чекаючи завершення адміністративної чи судової процедури за умови, що товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі в якості речового доказу, а також що декларант сплачує мита і податки та представляє гарантію, що забезпечує стягнення всіх додаткових мит та податків, а також сум штрафів, які можуть бути накладені.
Відмовлення або знищення товарів
3.44. Стандартне правило
У випадках, коли товари ще не випущені для вільного обігу або коли вони переміщені під інший митний режим та за умови, що не виявлено жодних правопорушень, відповідній особі не пред'являється вимога щодо сплати мит та податків або сплачені нею мита та податки підлягають поверненню у таких випадках:
- якщо на прохання відповідної особи такі товари під митним контролем та з дозволу митної служби передаються державі чи знищуються, або доводяться до стану втрати комерційної цінності, причому всі пов'язані з цим витрати відносяться на рахунок відповідної особи;
- якщо такі товари знищені або безповоротно втрачені у результаті аварії чи форс-мажорних обставин за умови, що таке знищення або втрата встановлені належним та визнаним митною службою способом;
- природного зносу чи втрати за умови, що природний знос чи втрата встановлені належним чином, задовільним для митної служби.
Будь-які відходи або залишки, що утворилися в результаті знищення товарів, у випадку їхнього використання на внутрішньому ринку чи при вивозі обкладаються митами та податками, застосовуваними до таких відходів чи залишків, ввезених або вивезених у цьому стані.
3.45. Стандартне правило з перехідним терміном
У випадках реалізації митною службою товарів, що не були задекларовані протягом встановленого терміну або які не могли бути випущені, хоча правопорушень не було виявлено, надходження від їхньої реалізації за вирахуванням відповідних мит та податків, а також інших витрат, перераховуються особам, що мають право на їхнє одержання, а у тих випадках, коли це неможливо, вони резервуються для цих осіб на певний строк.
Розділ 4
МИТА ТА ПОДАТКИ
А. НАРАХУВАННЯ, СТЯГНЕННЯ ТА СПЛАТА МИТ ТА ПОДАТКІВ
4.1. Стандартне правило
Обставини за яких виникають зобов'язання щодо сплати мит та податків визначаються національним законодавством.
4.2. Стандартне правило
Термін, протягом якого провадиться нарахування застосовуваних мит та податків, встановлюється національним законодавством. Нарахування здійснюється у можливо короткий термін після подачі декларації на товари або іншого виникнення зобов'язань щодо сплати мит та податків.
4.3. Стандартне правило
Елементи, що слугують базою для нарахування сум мит та податків, а також умови їхнього визначення встановлюються національним законодавством.
4.4. Стандартне правило
Ставки мит та податків публікуються в офіційних виданнях.
4.5. Стандартне правило
Національне законодавство визначає момент часу, який повинен враховуватися для цілей встановлення ставок мит та податків.
4.6. Стандартне правило
Національне законодавство визначає методи, які можуть використовуватися для сплати мит та податків.
4.7. Стандартне правило
Національне законодавство визначає особу/осіб, відповідальних за сплату мит та податків.
4.8. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює термін і місце сплати мит та податків.
4.9. Стандартне правило
У випадках, коли національне законодавство передбачає можливість сплати мит та податків після випуску товарів, термін їхньої сплати повинен становити принаймні 10 днів після такого випуску. Відсотки протягом періоду часу з моменту випуску товарів і до встановленого терміну сплати не нараховуються.
4.10. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює термін, протягом якого митна служба може вжити правових заходів для стягнення мит та податків, не сплачених у встановлений термін.
4.11. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює процентні ставки для розрахунку платежів, стягнутих понад сум не сплачених вчасно мит та податків, а також умови їхнього застосування.
4.12. Стандартне правило
При сплаті мит та податків платнику видається документ про сплату, якщо факт сплати не може бути підтверджений іншим способом.
4.13. Стандартне правило з перехідним терміном
Національне законодавство визначає мінімальну вартість та/або мінімальну суму мит та податків, нижче яких мита та податки не стягуються.
4.14. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в декларації на товари або при нарахуванні мит та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мит та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми. Проте, якщо сума менша за мінімальну, встановлену національним законодавством, митна служба не стягує або не призначає таку суму.
B. ВІДСТРОЧКА СПЛАТИ МИТ ТА ПОДАТКІВ
4.15. Стандартне правило
У випадках, коли національне законодавство передбачає можливість відстрочки сплати мит та податків, воно визначає умови, за яких така відстрочка надається.
4.16. Стандартне правило
При відстрочці стягнення мит та податків відсотки, по мірі можливості, не нараховуються.
4.17. Стандартне правило
Відстрочка по сплаті мит та податків складає не менше чотирнадцяти днів.
C. ПОВЕРНЕННЯ МИТ ТА ПОДАТКІВ
4.18. Стандартне правило
Повернення мит та податків здійснюється у випадках, коли встановлено, що відбулася зайва сплата мит та податків у результаті помилки при їхньому нарахуванні.
4.19. Стандартне правило
Повернення мит та податків здійснюється щодо товарів, що ввозяться або вивозяться, якщо встановлено, що на момент ввозу чи вивозу в них виявлені дефекти, або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, і що вони повернені постачальнику або іншій вказаній ним особі, з дотриманням таких умов:
- товари не використовувалися та не ремонтувалися в країні ввозу та реекспортовані у розумний термін;
- товари не використовувалися та не ремонтувалися в країні, в яку вони були експортовані, та реімпортовані в розумний термін.
Проте використання товарів не перешкоджає здійсненню повернення мит та податків за умови, що таке використання було необхідним для виявлення дефектів або інших обставин, які призвели до реекспорту або реімпорту.
Як альтернатива реекспорту або реімпорту, під митним контролем та з дозволу митної служби товари можуть передаватися у доход держави, знищуватися або приводитися до стану втрати комерційної цінності. Така передача або знищення не призводять до жодних витрат для держави.
4.20. Стандартне правило з перехідним терміном
У випадках зміни з дозволу митної служби раніше заявленого митного режиму здійснюється повернення мит та податків, що перевищують суми мит та податків, які підлягають сплаті при переміщенні товарів під новий встановлений митний режим.
4.21. Стандартне правило
Рішення по заявах про повернення приймаються та повідомляються у письмовій формі відповідним особам без непотрібних зволікань. Повернення надлишкових сплачених сум здійснюється у найкоротший термін після перевірки обґрунтованості заяви.
4.22.Стандартне правило
У випадках, коли митною службою встановлюється, що надлишкові сплачені суми є результатом помилки з боку митної служби при нарахуванні мит та податків, повернення здійснюється у пріоритетному порядку.
4.23. Стандартне правило
У випадку встановлення термінів, після закінчення яких заяви про повернення не можуть бути задоволені, такі терміни повинні бути достатніми для врахування специфічних обставин кожного випадку, коли може бути здійснене повернення мит та податків.
4.24. Стандартне правило
Повернення не здійснюється у випадках, коли його сума є меншою за мінімальну суму, встановлену національним законодавством.
Розділ 5
ГАРАНТІЇ
5.1. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, які вимагають надання гарантій, та встановлює форми їхнього представлення.
5.2. Стандартне правило
Митна служба визначає загальну суму гарантій.
5.3. Стандартне правило
Будь-якій особі, від якої вимагається представлення гарантій, дозволяється обрати будь-яку форму гарантій за умови, що вона є прийнятною для митної служби.
5.4. Стандартне правило
У випадках, коли це передбачено національним законодавством, митна служба не вимагає представлення гарантій, якщо вона переконується, що зобов'язання, узяте перед нею, буде виконано.
5.5. Стандартне правило
У випадках, коли потрібне представлення гарантій для забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з митної процедури, митна служба приймає генеральну гарантію, зокрема від декларантів, які регулярно декларують товари у різних митних органах на даній митній території.
5.6. Стандартне правило
У випадках, коли потрібне представлення гарантій, загальна сума цих гарантій є можливо мінімальною та, стосовно сплати мит та податків, не перевищує суму, що потенційно підлягає стягненню.
5.7. Стандартне правило
У випадках, коли гарантії представлені, звільнення від зобов'язань за цими гарантіями здійснюється в можливо короткий термін після того, як митна служба переконалася в належному виконанні зобов'язань, на забезпечення виконання яких ці гарантії надавалися.
Розділ 6
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
6.1. Стандартне правило
Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на митну територію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи обкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.
6.2. Стандартне правило
Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
6.3. Стандартне правило
При застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками.
6.4. Стандартне правило
Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.
6.5. Стандартне правило
Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.
6.6. Стандартне правило
Система митного контролю містить у собі контроль на основі методів аудиту.
6.7. Стандартне правило
Митна служба прагне до співробітництва з іншими митними службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою вдосконалення митного контролю.
6.8. Стандартне правило
Митна служба прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння з метою вдосконалення митного контролю.
6.9. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба, наскільки це максимально можливо, використовує інформаційні технології та засоби електронних комунікацій для вдосконалення митного контролю.
6.10. Стандартне правило
Митна служба оцінює системи електронних комунікацій учасників зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають на проведення митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогам митної служби.
Розділ 7
ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
7.1. Стандартне правило
Для забезпечення митних операцій митна служба застосовує інформаційні технології у випадку, якщо вони є економічно вигідними та ефективними для митних служб та для торгівлі. Митна служба визначає умови їхнього застосування.
7.2. Стандартне правило
При впровадженні комп'ютерних систем митна служба застосовує відповідні міжнародні стандарти.
7.3. Стандартне правило
При впровадженні інформаційних технологій проводяться, наскільки це максимально можливо, консультації за участі усіх безпосередньо заінтересованих сторін.
7.4. Стандартне правило
Нові чи змінені норми національного законодавства повинні передбачати:
- електронні способи обміну інформацією як альтернативу вимозі представлення письмових документів;
- поєднання електронних та документарних методів посвідчення дійсності та ідентичності;
- право митної служби залишати в себе інформацію для використання у митних цілях та, у разі потреби, обмінюватися такою інформацією з іншими митними службами та з усіма іншими користувачами, якщо це допускається законом, за допомогою електронних способів обміну інформацією.
Розділ 8
ВІДНОСИНИ МІЖ МИТНОЮ СЛУЖБОЮ ТА ТРЕТІМИ СТОРОНАМИ
8.1. Стандартне правило
Відповідні особи взаємодіють з митною службою, за власним вибором, особисто або через уповноважену третю сторону, що діє від їхнього імені.
8.2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у взаєминах з митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які порушення.
8.3. Стандартне правило
При проведенні митних операцій, які за вибором відповідної особи здійснюються нею від власного імені, не повинні встановлюватися менш сприятливі умови чи пред'являтися більш жорсткі вимоги, ніж ті, які встановлені та пред'являються при проведенні митних операцій, здійснюваних для цієї відповідної особи третьою стороною.
8.4. Стандартне правило
Уповноважена третя особа має ті ж самі права, що й особа, яка уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митною службою.
8.5. Стандартне правило
Митна служба передбачає можливість участі третіх сторін при проведенні офіційних консультацій з учасниками зовнішньої торгівлі.
8.6. Стандартне правило
Митна служба визначає умови, за яких третя сторона не допускається до участі у митних операціях.
8.7. Стандартне правило
Митна служба повідомляє у письмовому вигляді третю сторону про своє рішення щодо відмови їй в участі у митних операціях.
Розділ 9
ІНФОРМАЦІЯ, РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ
А. ІНФОРМАЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
9.1. Стандартне правило
Митна служба забезпечує безперешкодний доступ будь-якої заінтересованої особи до всієї необхідної інформації загального характеру стосовно митного законодавства.
9.2. Стандартне правило
Якщо інформація, до якої був наданий доступ, має потребу в коректуванні внаслідок змін у митному законодавстві або адміністративних вимогах та розпорядженнях, митна служба до набуття чинності цих змін завчасно забезпечує безперешкодний доступ до уточненої інформації у терміни, які є достатніми для того, щоб заінтересовані особи мали можливість врахувати ці зміни, за винятком випадків, коли попереднє повідомлення є неприпустимим.
9.3. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба використовує інформаційні технології для полегшення надання інформації.
B. ІНФОРМАЦІЯ З КОНКРЕТНИХ ПИТАНЬ
9.4. Стандартне правило
За запитом заінтересованої особи митна служба у можливо короткий термін надає по можливості найбільш точну інформацію з конкретних питань у сфері митного законодавства, поставлених заінтересованою особою.
9.5. Стандартне правило
Митна служба надає не тільки запитану інформацію, але і будь-яку іншу інформацію, яка стосується справи, якщо її доведення до відома заінтересованої особи вважається митною службою доцільним.
9.6. Стандартне правило
У випадку надання інформації митна служба зобов'язана забезпечити нерозголошення даних приватного або конфіденційного характеру, які зачіпають інтереси митної служби або третіх сторін, за винятком випадків, коли таке розголошення вимагається або дозволяється національним законодавством.
9.7. Стандартне правило
Якщо митна служба не може надати інформацію безкоштовно, розмір плати обмежується приблизною вартістю наданих послуг.
C. РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ
9.8. Стандартне правило
За письмовим зверненням відповідної особи митна служба повідомляє про своє рішення у письмовій формі у терміни, встановлені національним законодавством. Якщо рішення не відповідає інтересам відповідної особи, останній повідомляються причини, з яких його було прийнято, та роз'яснюється право на оскарження.
9.9. Стандартне правило
На прохання заінтересованої особи митна служба видає обов'язкові для виконання розпорядження за умови, що митна служба володіє всією інформацією, яку вона вважає необхідною.
Розділ 10
ОСКАРЖЕННЯ З МИТНИХ ПИТАНЬ
А. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ
10.1. Стандартне правило
Національне законодавство передбачає право на оскарження з митних питань.
10.2. Стандартне правило
Будь-яка особа, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються рішенням або бездіяльністю митної служби, має право на оскарження.
10.3. Стандартне правило
Особі, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються рішенням або бездіяльністю митної служби, після її запиту до митної служби та у терміни, встановлені національним законодавством, повідомляються причини такого рішення чи бездіяльності. Це може спричинити або не спричинити оскарження цією особою.
10.4. Стандартне правило
Національне законодавство передбачає право на подачу попередньої скарги митній службі.
10.5. Стандартне правило
У випадку, коли скарга не була задоволена митною службою, особа, яка подає скаргу, має право на подальше оскарження до органу, який є незалежним від митної служби.
10.6. Стандартне правило
В останній інстанції особа, яка подає скаргу, має право звернутися до судового органу.
B. ФОРМА СКАРГИ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ЇЇ ПОДАЧІ
10.7. Стандартне правило
Скарга подається у письмовій формі та повинна бути відповідним чином мотивована.
10.8. Стандартне правило
Для подачі скарги на рішення митної служби встановлюються такі терміни, що надають особі, яка подає скаргу, достатній час для вивчення рішення, що оскаржується, та підготовки скарги.
10.9. Стандартне правило
У випадках подачі скарги до митної служби, митна служба не вимагає обов'язкового одночасного представлення будь-яких підтверджуючих доказів, але при визначених обставинах відводить достатній час для представлення таких доказів.
C. РОЗГЛЯД СКАРГИ
10.10. Стандартне правило
Митна служба виносить рішення щодо скарги і направляє відповідне письмове повідомлення заявнику в можливо короткий термін.
10.11. Стандартне правило
Якщо митна служба відмовляє у задоволенні скарги, вона вказує причини у письмовій формі та інформує заявника про його право на подальше оскарження у відповідному адміністративному чи незалежному органі, а також про термін, який відведений для подачі такої скарги.
10.12. Стандартне правило
Якщо скарга задовольняється, митна служба у найкоротший термін виконує своє рішення або постанову незалежного або судового органу, за винятком випадків, коли митна служба оскаржить таку постанову.
Спеціальний додаток А
Надходження товарів на митну територію
Розділ 1
Митні формальності, які передують представленню декларації на товари
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "вантажна декларація" - дані, які представляються до або
F.1 безпосередньо у момент прибуття або відбуття
транспортного засобу комерційного призначення, та містять
запитувану митною службою інформацію про вантаж, який
ввозиться на митну територію або вивозиться з неї;
E2./ "перевізник" - особа, що здійснює фактичне
F.3 транспортування товарів або є відповідальною за
використання транспортного засобу;
E3./ "митні формальності, що передують представленню
F.2 декларації на товари" - всі операції, які здійснюються
відповідною особою та митною службою з моменту ввозу
товарів на митну територію до моменту розміщення товарів
під митний режим.
Принципи
1. Стандартне правило
Митні формальності, що передують представленню декларації на товари, регулюються положеннями цього Розділу та, у тій мірі, в якій це може бути застосовано, - положеннями Загального додатку.
2. Рекомендоване правило
Митні формальності, що передують представленню декларації на товари, повинні однаково застосовуватися незалежно від країни походження товарів чи країни їхнього відправлення.
Ввіз товарів на митну територію
а) Місця ввозу товарів на митну територію
3. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює місця ввозу товарів на митну територію. Митна служба встановлює маршрути доставки товарів безпосередньо в митний орган або в інше місце, встановлене митною службою, тільки у тих випадках, коли вона вважає це необхідним для цілей контролю. При визначенні таких місць та маршрутів враховуються зокрема специфічні потреби торгівлі.
Це Стандартне правило не застосовується щодо товарів, які перевозяться морськими або повітряними судами, що перетинають митну територію без зупинки в порту або аеропорті, розташованих на цій митній території.
b) Обов'язки перевізника
4. Стандартне правило
Перевізник несе відповідальність перед митною службою за забезпечення зазначення всіх товарів у вантажній декларації або за надання інформації про них митній службі у будь-який інший дозволений спосіб.
5. Стандартне правило
Факт ввозу товарів на митну територію тягне за собою зобов'язання для перевізника доставити їх без зволікання безпосередньо до визначеного митного органу або в інше місце, встановлене митною службою, слідуючи, де це потрібно, по встановлених маршрутах. При цьому не допускаються зміни стану товарів або порушення їхнього упакування, а також ушкодження будь-яких пломб.
Це Стандартне правило не застосовується щодо товарів, які перевозяться морськими або повітряними судами, що перетинають митну територію без зупинки в порту або аеропорті, розташованих на цій митній території.
6. Стандартне правило
Якщо доставка товарів з місця їхнього ввозу на митну територію до визначеного митного органу або в інше встановлене місце припиняється в результаті аварії або форс-мажорних обставин, перевізник зобов'язаний вжити всіх доцільних запобіжних заходів для недопущення недозволеного використання товарів та для інформування митної служби або інших компетентних органів про характер аварії чи інших обставин, які є причиною припинення доставки товарів.
Представлення товарів митній службі
а) Документи
7. Рекомендоване правило
Якщо митний орган, в якому товари повинні бути представлені, розташований не у місці ввозу товарів на митну територію, митна служба повинна вимагати подачі документів у місці ввозу тільки у випадках, коли вона вважає це необхідним для цілей контролю.
8. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
9. Рекомендоване правило
Митна служба повинна обмежити запитувані дані до тих, які містяться у звичайних документах перевізника, та повинна керуватися у цих цілях вимогами, передбаченими у міжнародних угодах, які стосуються галузі транспортування.
10. Рекомендоване правило
Митна служба повинна зазвичай приймати вантажну декларацію як єдиний документ, необхідний для представлення товарів.
11. Рекомендоване правило
Митний орган, відповідальний за прийом документів, необхідних для представлення товарів, також повинний бути уповноваженим приймати декларацію на товари.
12. Рекомендоване правило
Якщо документи, які представляються митній службі, складені мовою, використання якої не обумовлено для цієї мети, або мовою, що не є мовою країни ввозу товарів, митна служба не повинна вимагати обов'язкового перекладу докладних даних, які містяться в цих документах.
b) Прибуття товарів у неробочий час
13. Стандартне правило
Митна служба визначає запобіжні заходи, які повинні бути вжиті перевізником для уникнення недозволеного використання товарів на митній території у разі їхнього прибуття до митного органу у неробочий час.
14. Рекомендоване правило
На прохання перевізника та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, вона зобов'язана, настільки, наскільки це можливо, дозволити виконання митних формальностей, які передують представленню декларації на товари, у неробочий час митного органу.
Розвантаження
а) Місця розвантаження
15. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює місця, де дозволяється здійснювати розвантаження.
16. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин визнаних митною службою обґрунтованими митна служба зобов'язана дозволити здійснення розвантаження товарів в інших місцях, ніж ті, які призначені для цих цілей.
b) Початок розвантаження
17. Стандартне правило
Початок розвантаження дозволяється у найкоротший термін після прибуття транспортного засобу до місця розвантаження.
18. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, вона зобов'язана, настільки, наскільки це можливо, дозволити здійснення розвантаження у неробочий час митного органу.
Збори
19. Стандартне правило
Збори, які стягуються митною службою у зв'язку з:
- виконанням митних формальностей, які передують представленню декларації на товари, та здійснюються у неробочий час митного органу;
- розвантаженням товарів в інших місцях, ніж ті, які призначені для цих цілей; або
- розвантаженням товарів у неробочий час митного органу,
обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.
Спеціальний додаток А
Розділ 2
Тимчасове зберігання товарів
Визначення понять
Для цілей цього Розділу:
E1./ "вантажна декларація" - дані, що представляються до або
F.1 безпосередньо у момент прибуття чи відбуття транспортного
засобу комерційного призначення, та містять запитувану
митною службою інформацію про вантаж, який ввозиться на
митну територію або вивозиться з неї;
E2./ "тимчасове зберігання товарів" - зберігання товарів під
F.2 митним контролем на об'єктах або в закритих чи відкритих
приміщеннях, встановлених митною службою (далі -
"тимчасові склади") до представлення декларації на
товари.
Принципи
1. Стандартне правило
Тимчасове зберігання товарів регулюється положеннями цього Розділу та настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатку.
2. Стандартне правило
Митна служба дозволяє створення тимчасових складів у всіх випадках, коли вона вважає це необхідним для забезпечення задоволення потреб торгівлі.
3. Рекомендоване правило
Тимчасове зберігання повинне дозволятися стосовно всіх товарів, незалежно від їхньої кількості, країни походження чи країни відправлення. Проте небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, чи товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, повинні допускатися до тимчасового зберігання лише на складах, спеціально обладнаних та призначених компетентними органами для прийняття таких товарів.
Документи
4. Стандартне правило
Єдиним документом, який потрібний для розміщення товарів на тимчасове зберігання, є документ, що містить опис цих товарів та використовується при їхньому представленні митній службі.
5. Рекомендоване правило
Митна служба зобов'язана приймати вантажну декларацію або інший комерційний документ як єдиний документ, необхідний для розміщення товарів на тимчасове зберігання, за умови, що всі товари, згадані в такій вантажній декларації чи іншому комерційному документі, зберігатимуться на тимчасовому складі.
Організація роботи тимчасових складів
6. Стандартне правило
Митна служба встановлює вимоги стосовно доцільності, структури та організації роботи тимчасових складів, а також умови для зберігання товарів, ведення складського обліку та звітності, та для здійснення митного контролю.
Дозволені операції
7. Стандартне правило
Щодо товарів, які знаходяться на тимчасовому зберіганні, дозволяється з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, здійснювати звичайні операції, необхідні для забезпечення їхнього збереження у незмінному вигляді.
8. Рекомендоване правило
Щодо товарів, які знаходяться на тимчасовому зберіганні, повинне дозволятися з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, здійснення звичайних операцій, необхідних для прискорення їхнього вивозу з тимчасового складу та подальшого транспортування.
Тривалість тимчасового зберігання
9. Стандартне правило
Якщо національне законодавство встановлює обмежений термін тимчасового зберігання, цей термін повинен бути достатнім для того, щоб імпортер мав можливість цілком виконати необхідні формальності для переміщення товарів під будь-який інший митний режим.
10. Стандартне правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, митна служба зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
Непридатні або ушкоджені товари
11. Рекомендоване правило
Щодо товарів, які прийшли у непридатність, зіпсовані або ушкоджені у результаті аварії або форс-мажорних обставин до їхнього вивозу з тимчасового складу, повинне дозволятися таке митне оформлення, яке застосовується у разі ввезення товарів у непридатному, зіпсованому або ушкодженому стані, за умови, що непридатність, зіпсованість або ушкодження встановлені належним чином, задовільним для митної служби.
Вивіз з тимчасового складу
12. Стандартне правило
Будь-яка особа, що має право розпоряджатися товарами, має право вивезти їх з тимчасового складу, за умови дотримання умов та формальностей, які застосовуються у кожному випадку.
13. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює порядок, якого необхідно дотримуватися у випадках, коли товари не вивезені з тимчасового складу у встановлений термін.
Спеціальний додаток B
Імпортування
Розділ 1
Випуск для вільного обігу
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, який
F.2 передбачає, що ввезені товари отримують статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
необхідних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "товари у вільному обігу" - товари, розпорядження якими
F.1 може здійснюватися без обмежень з боку митної служби.
Принцип
1. Стандартне правило
Випуск для вільного обігу регулюється положеннями цього Розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатку.
Документи
2. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинне передбачати форми декларування товарів, альтернативні стандартній формі декларації на товари, за умови, що вони забезпечують надання необхідних даних про товари, які призначені для випуску у вільний обіг.
Спеціальний додаток B
Розділ 2
Реімпорт в тому ж самому стані
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, який
F.3 передбачає, що ввезені товари приймають статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
необхідних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "компенсуючі продукти" - продукти, що є результатом
F.5 виробництва, переробки чи ремонту товарів, стосовно яких
дозволено застосування режиму переробки на митній
території;
E3./ "товари, що вивозяться з повідомленням про їх
F.2 передбачуваний зворотний ввіз" - товари, визначені
декларантом як такі, що вивозяться з передбачуваним
зворотнім ввозом, стосовно яких митна служба може вживати
заходів щодо їхньої ідентифікації для забезпечення
їхнього зворотного ввозу у незмінному стані;
E4./ "товари у вільному обігу" - товари, розпорядження якими
F.1 може здійснюватися без обмежень з боку митної служби;
E5./ "реімпорт" (зворотний ввіз у незмінному стані) - митний
F.4 режим, відповідно до якого раніше вивезені товари
випускаються для вільного обігу зі звільненням від
ввізних мит та податків за умови, що вони не піддавалися
будь-яким операціям з виробництва, переробки чи ремонту
за кордоном, та що сплачено всі суми, які стягуються в
результаті наданих у зв'язку з вивозом відшкодування чи
повернення мит та податків, або умовного звільнення від
них, або будь-яких субсидій чи інших виплат. Реімпорт
допускається стосовно товарів, які мали статус товарів у
вільному обігу або тих, що були компенсуючими продуктами.
Принцип
1. Стандартне правило
Реімпорт регулюється положеннями цього Розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатку.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Реімпорт дозволяється навіть у тому випадку, якщо назад ввозиться тільки частина вивезених товарів.
3. Стандартне правило
Коли це виправдано обставинами, реімпорт дозволяється, навіть якщо зворотний ввіз товарів здійснюється іншою особою, ніж та, що їх вивезла.
4. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що товари були використані чи ушкоджені або прийшли у непридатний стан під час їхнього перебування за кордоном.
5. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що під час перебування товарів за кордоном вони піддавалися операціям, необхідним для забезпечення їхнього збереження або технічного обслуговування за умови, однак, що такі операції не призвели до збільшення їхньої вартості на момент вивозу.
6. Стандартне правило
Реімпорт не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також допускається для товарів, які є розміщеними під інший митний режим.
7. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що товари вивозилися без повідомлення про їхній передбачуваний зворотний ввіз.
Терміни реімпорту
8. Стандартне правило
Якщо встановлений термін, після закінчення якого реімпорт не допускається, його тривалість повинна бути достатньою, щоб врахувати різні обставини, що стосуються кожного випадку.
Уповноважені митні органи
9. Стандартне правило
Митна служба вимагає декларування реімпортованих товарів у тому ж митному органі, через який вони були вивезені, тільки у тих випадках, коли це полегшуватиме реімпорт.
Декларація на товари
10. Стандартне правило
Письмова декларація на товари не вимагається для реімпорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів, за умови підтвердження задовільним для митної служби способом того, що ці упаковки, контейнери, піддони та транспортні засоби комерційного призначення знаходилися у вільному обігу при вивозі.
Товари, що вивозяться з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз
11. Стандартне правило
За запитом декларанта митна служба дозволяє вивіз товарів з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз та застосовує всі необхідні заходи, що сприяють їх реімпорту.
12. Стандартне правило
Митна служба встановлює вимоги, що стосуються ідентифікації товарів, що вивозяться з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз. При цьому враховується характер товарів та важливість інтересів причетних сторін.
13. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, що вивозяться з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз, повинне надаватися умовне звільнення від застосовних вивізних мит та податків.
14. Стандартне правило
За запитом відповідної особи митна служба дозволяє замінити вивіз товарів з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз на остаточний вивіз, якщо дотримуються відповідні умови та формальності.
15. Рекомендоване правило
Якщо той самий товар неодноразово вивозиться з повідомленням про передбачуваний зворотний ввіз, за запитом декларанта митна служба зобов'язана дозволити, щоб декларація на вивіз з повідомленням про зворотний ввіз, що подається при першому вивозі товару, була дійсна для наступних випадків реімпорту та вивозу цього товару протягом визначеного часу.
Спеціальний додаток В
Розділ 3
Звільнення від ввізних мит та податків
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, що
F.2 передбачає, що ввезені товари отримують статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
належних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "звільнення від ввізних мит та податків" - випуск товарів
F.1 для вільного обігу зі звільненням від ввізних мит та
податків, незалежно від їхньої звичайної тарифної
класифікації чи суми мит та податків, що звичайно
підлягають сплаті, якщо товари були завезені за певних
умов та з визначеною метою.
Принцип
