Конвенція про тимчасове ввезення (укр/рос)

Для цілей цього Додатка термін:

a) "особа, яка подорожує" означає:

будь-яку особу, яка тимчасово в'їжджає на територію Договірної Сторони, де вона не має свого звичайного місця проживання, для цілей туризму, спорту, бізнесу, професійних зібрань, здоров'я, навчання тощо;

b) "особисті речі" означає:

усі вироби, нові і такі, що були у вжитку, в яких особа, що подорожує, може обґрунтовано мати потребу для свого особистого користування під час своєї подорожі, з урахуванням усіх обставин цієї подорожі, за винятком товарів, що ввозяться у комерційних цілях. Ілюстративний список речей особистого користування наведено у Додатку I до цього Додатка;

c) "товари, ввезені для спортивних цілей" означає:

спортивні реквізити та інше устаткування, призначене для використання особами, які подорожують, на спортивних змаганнях чи показових виступах, чи для цілей тренування на території тимчасового ввезення. Ілюстративний список таких товарів наведено у Додатку II до цього Додатка.

Особисті речі і товари, ввезені для спортивних цілей, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) особисті речі повинні ввозитись особою, яка подорожує, на ній самій або в її багажі (який її супроводжує або не супроводжує);

b) товари, ввезені для спортивних цілей, повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення і бути ввезеними в кількості, обґрунтованій їхнім запланованим використанням.

1. Згода на тимчасове ввезення особистих речей надається без вимагання митного документа або гарантії. Однак, якщо ввозяться товари, на які нараховується висока сума ввізного мита та податків, може вимагатися митний документ або гарантія.

2. Якщо можливо, для товарів, ввезених для спортивних цілей, замість митного документа та гарантії може прийматись інвентарна відомість і письмове зобов'язання про подальше вивезення.

1. Вивезення попередньо ввезених особистих речей відбувається не пізніше, ніж тоді, коли особа, яка їх ввезла, залишить територію тимчасового ввезення.

2. Термін подальшого вивезення товарів, ввезених для спортивних цілей, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Додатки до цього Додатка становлять його невід'ємну частину.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить положення статей 2 і 5 Митної конвенції про митні пільги для туризму, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток, і які є Договірними Сторонами відповідної Конвенції.

1. Одяг.

2. Предмети туалету.

3. Особисті ювелірні вироби.

4. Фотоапарати і відеокамери з обґрунтованою кількістю плівок та додаткових пристосувань.

5. Портативні проекційні апарати для діапозитивів або плівки та додаткові пристосування для них, з обґрунтованою кількістю діапозитивів та плівок.

6. Відеокамери і портативні пристрої для відеозапису з обґрунтованою кількістю касет.

7. Портативні музичні інструменти.

8. Портативні грамофони з платівками.

9. Портативні пристрої для запису і відтворення звуку (у тому числі диктофони) з касетами.

10. Портативні радіоприймачі.

11. Портативні телеприймачі.

12. Портативні друкарські машинки.

13. Портативні калькулятори.

14. Портативні персональні комп'ютери.

15. Біноклі.

16. Дитячі коляски.

17. Крісла-коляски для інвалідів.

18. Спортивне приладдя та устаткування, таке як палатки та інше обладнання для кемпінгів, рибальське знаряддя, устаткування для альпінізму, підводного плавання, зброя для полювання з набоями, велосипеди без двигунів, каное або каяки довжиною менше 5,5 м, лижі, тенісні ракетки, дошки для серфінгу, віндсерфінгу, приладдя для гольфа, дельтаплани, парашути для стрибків з гірських схилів.

19. Портативні апарати для діалізу і подібне медичне устаткування, а також витратні матеріали, що ввозяться для використання з цим устаткуванням.

20. Інші вироби, що мають явно особистий характер.

A. Устаткування для легкої атлетики, таке як:

- Бар'єри;

- Списи, диски, жердини, ядра, молоти.

B. Устаткування для ігор з м'ячем, таке як:

- М'ячі будь-якого типу;

- Ракетки, дерев'яні молотки, ключки, бити й подібне знаряддя;

- Сітки будь-якого виду;

- Стійки воріт.

C. Устаткування для зимових видів спорту, таке як:

- Лижі і палки;

- Ковзани;

- Сани і швидкісні сани ("бобслей");

- Устаткування для гри в курлінг.

D. Спортивний одяг, взуття, рукавички, головні убори для занять спортом тощо будь-якого виду.

E. Устаткування для заняття водними видами спорту, такими як:

- Каное і каяки;

- Вітрильні і веслові човни, паруси, весла і байдаркові весла;

- Дошки для серфінгу і вітрила.

F. Транспортні засоби, такі як:

- Автомобілі;

- Мотоцикли;

- Моторні човни.

G. Устаткування, призначене для інших заходів, таких як:

- Спортивна зброя і набої;

- Велосипеди без двигунів;

- Луки і стріли;

- Спорядження для фехтування;

- Устаткування для гімнастики;

- Компаси;

- Килими і татамі для спортивної боротьби;

- Устаткування для важкої атлетики;

- Устаткування для кінного спорту, бігові дрожки (двоколки);

- Парашути для стрибків з гірських схилів, дельтаплани, віндсерфінги;

- Альпіністське спорядження;

- Музичні касети, призначені для акомпанементу під час заходів.

H. Допоміжне устаткування, таке як:

- Устаткування для вимірювання і показу результатів;

- Прилади для аналізу крові і сечі.

Для цілей цього Додатка, термін "матеріали для пропаганди туризму" означає:

товари, які ввозяться з метою заохочення громадськості відвідати іншу країну, зокрема, з метою відвідання заходів культурного, релігійного, туристського, спортивного чи професійного характеру, які у ній проводяться. Ілюстративний список таких матеріалів наведено в Додатку до цього Додатка.

Матеріали для пропаганди туризму користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції, за винятком матеріалів, зазначених у статті 5 цього Додатка, на які надається дозвіл на ввезення із повним звільненням від ввізного мита і податків.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, матеріали для пропаганди туризму повинні належати особі, яка зареєстрована за межами території тимчасового ввезення, і ввозитися у кількостях, обґрунтованих їхнім запланованим призначенням.

Термін подальшого вивезення матеріалів для пропаганди туризму становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Ввезення із повним звільненням від ввізного мита та податків надається таким видам матеріалів для пропаганди туризму:

a) Документальні матеріали (буклети, брошури, книги, журнали, путівники, плакати в рамках і без них, фотографії та збільшені фотографії, ілюстровані або неілюстровані географічні карти, зображення на склі), призначені для розповсюдження безоплатно, якщо тільки ці матеріали містять не більше 25% приватної комерційної реклами і якщо очевидною є їхня мета загальної пропаганди;

b) Переліки та довідники іноземних готелів, опубліковані або спонсоровані офіційними органами з галузі туризму або під їхнім патронажем, та закордонні транспортні розклади, якщо такі матеріали призначені для розповсюдження безоплатно і містять не більше 25% приватної комерційної реклами;

c) Технічні засоби, що надсилаються акредитованим представникам або кореспондентам, призначеним офіційними національними органами туризму, які не підлягають поширенню, тобто довідники, телефонні довідники, переліки готелів, каталоги ярмарків, зразки продукції ремісників незначної вартості, документація стосовно музеїв, університетів, курортів з мінеральними водами чи інших аналогічних інституцій.

Додаток до цього Додатка становить його невід'ємну частину.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Додатковий протокол до Конвенції про митні пільги для стимулювання туризму, стосовно ввезення документів та матеріалів для пропаганди туризму, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами відповідного Протоколу.

1. Матеріали, призначені для показу в офісах акредитованих представників чи кореспондентів, призначених офіційними національними органами туризму, або в інших приміщеннях, затверджених митними органами території тимчасового ввезення: малюнки і креслення, фотографії та збільшені фотографії в рамках, книги з питань мистецтва, картини, гравюри або літографії, скульптури і килимові вироби та інші подібні предмети мистецтва.

2. Матеріали для показу товарів (вітрини, підставки та подібні предмети), у тому числі електричні чи механічні пристрої, необхідні для такого показу.

3. Документальні фільми, платівки, касети із записом та інші звукові записи, призначені для безоплатних виступів, за винятком тих, тема яких зорієнтована на комерційну рекламу, і тих, які знаходяться у загальному продажу на території тимчасового ввезення.

4. Прапори у розумних кількостях.

5. Діорами, макети, діапозитиви, кліше для друку, фотонегативи.

6. Зразки виробів національних ремісників, регіональних костюмів та інших подібних виробів фольклорного характеру в розумних кількостях.

Для цілей цього Додатка термін:

a) "товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу" означає:

- товари, які провозять із собою мешканці прикордонної зони при здійсненні ними своєї професіональної діяльності (ремісники, медичні працівники тощо);

- особисті або домашні речі мешканців прикордонної зони, які вони ввозять з метою ремонту, виробництва або обробки;

- устаткування, призначене для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони території тимчасового ввезення;

- устаткування, що належить офіційній організації і ввозиться в межах акції надання допомоги (пожежа, повінь і т.п.);

b) "прикордонна зона" означає:

зону митної території, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу;

c) "мешканці прикордонної зони" означає:

осіб, які зареєстровані чи постійно проживають у прикордонній зоні;

d) "прикордонний обіг" означає:

перевезення, що здійснюється мешканцями прикордонних зон між двома суміжними прикордонними зонами.

Товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, повинні належати мешканцеві прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення;

b) устаткування, призначене для виконання робіт на землі, повинно використовуватись мешканцями прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення, які працюють на землі, розташованій в цій останній прикордонній зоні. Це устаткування повинно використовуватись для виконання сільськогосподарських робіт або лісогосподарських робіт, таких як трелювання, вивезення або перевезення деревини, або рибництва;

c) прикордонний обіг з метою ремонту, виробництва або обробки повинен мати явно некомерційний характер.

1. Згода на тимчасове ввезення товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Кожна Договірна Сторона може обумовити надання права на тимчасове ввезення товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, поданням інвентарної відомості на зазначені товари та письмового зобов'язання щодо їхнього подальшого вивезення.

3. Право на тимчасове ввезення може також надаватись на підставі простого запису в реєстрі, що зберігається у митній установі.

1. Термін подальшого вивезення товарів, ввезених в рамках прикордонного обігу, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

2. Однак устаткування, призначене для роботи на землі, вивозиться відразу після проведення робіт.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "товари, які ввозяться з гуманітарною метою" означає:

медичне, хірургічне і лабораторне устаткування та вантажі, призначені для надання допомоги;

b) "вантажі, призначені для надання допомоги":

будь-які товари, такі як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, чи інші товари першої необхідності, відправлені як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф.

Товари, які ввозяться з гуманітарною метою, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, які ввозяться з гуманітарною метою, повинні належати особі, яка зареєстрована за межами території тимчасового ввезення, і надаватися на безоплатній основі;

b) медичне, хірургічне і лабораторне устаткування повинно призначатись для використання лікарнями та іншими санітарними установами, які, перебуваючи у надзвичайних обставинах, терміново його потребують, якщо тільки такого устаткування немає у достатній кількості на території тимчасового ввезення;

c) вантажі, призначені для надання допомоги, повинні призначатись особам, схваленим компетентними органами влади території тимчасового ввезення.

1. Якщо можливо, на медичне, хірургічне і лабораторне устаткування замість митного документа й гарантії може прийматися інвентарна відомість та письмове зобов'язання щодо подальшого вивезення.

2. Згода на тимчасове ввезення вантажів, призначених для надання допомоги, надається без вимагання митного документа або гарантії. Однак митні органи можуть вимагати подання інвентарної відомості на зазначені товари та письмового зобов'язання щодо подальшого їх вивезення.

1. Термін подальшого вивезення медичного, хірургічного і лабораторного устаткування встановлюється з урахуванням потреб у ньому.

2. Термін подальшого вивезення вантажів, призначених для надання допомоги, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "транспортні засоби" означає:

будь-яке судно (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апарати на повітряній подушці, літальні апарати, наземні транспортні засоби (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів) і рухомий склад залізничного транспорту; а також їхні звичайні запасні частини, додаткові пристосування та обладнання, які перевозяться на борту транспортних засобів (включаючи спеціальне обладнання, що використовується для завантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів);

b) "комерційне використання" означає:

платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів;

c) "приватне використання" означає:

перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання;

d) "внутрішні перевезення" означає:

перевезення осіб, які здійснили посадку, чи товарів, які були завантажені на території тимчасового ввезення, для здійснення висадки чи розвантаження в межах цієї самої території;

e) "стандартні баки" означає:

баки, розроблені конструктором для всіх транспортних засобів того ж типу, що і засіб, якого ця розробка стосується, і постійне розташування якого дозволяє безпосередньо використовувати пальне як для цілей руху, так і для роботи систем охолодження та інших систем під час перевезення, де це доцільно. Стандартними баками вважаються також встановлені на транспортні засоби баки, які дозволяють безпосередньо використовувати інші типи пального, а також баки, встановлені на інші системи, якими можуть бути оснащені транспортні засоби.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції:

a) транспортні засоби комерційного чи приватного використання;

b) запасні частини та устаткування, які ввозяться для використання при ремонті раніше тимчасово ввезеного транспортного засобу. На замінені та не вивезені частини та устаткування нараховуватимуться ввізне мито й податки, якщо тільки з ними не були проведені дії, передбачені статтею 14 цієї Конвенції.

Регулярні операції технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, необхідність в яких виникла під час подорожі до території тимчасового ввезення чи в її межах, і які здійснюються під час перебування в режимі тимчасового ввезення, не вважаються такими, що спричиняють зміни відповідно до пункту "a" статті 1 цієї Конвенції.

1. На пальне, що міститься в стандартних баках тимчасово ввезених транспортних засобів, а також мастильні матеріали, призначені для звичайних потреб зазначених транспортних засобів, надаватиметься звільнення від ввізного мита та податків і не застосовуватимуться заборони та обмеження на ввезення.

2. Однак стосовно наземних транспортних засобів комерційного використання кожна Договірна Сторона має право встановити максимальні значення кількості пального, що міститься в стандартних баках тимчасово ввезеного наземного транспортного засобу і що може звільнюватись від ввізного мита та податків та стосовно якої не застосовуються заборони та обмеження щодо ввезення на її територію.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території;

b) транспортні засоби приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території.

Згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії.

Незважаючи на положення статті 5 цього Додатка:

a) транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Кожна Договірна Сторона має право відмовити у наданні права на тимчасове ввезення або відкликати його стосовно:

a) транспортних засобів комерційного використання, які використовуються для внутрішніх перевезень;

b) транспортних засобів приватного використання, які використовуються у комерційних цілях на внутрішніх перевезеннях;

c) транспортних засобів, зданих в оренду після їхнього ввезення, або, якщо вони були зданими в оренду в момент їхнього ввезення, - транспортних засобів, повторно зданих в оренду або переданих в суборенду з метою, що не полягає в їхньому негайному вивезенні.

1. Подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

2. Протягом кожного дванадцятимісячного періоду транспортні засоби приватного використання можуть перебувати на території тимчасового ввезення протягом шестимісячного терміну, який може бути як неперервним, так і з перервами.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно:

a) Підпункту a статті 2 стосовно тимчасового ввезення для комерційного використання наземних транспортних засобів і рухомого складу залізничного транспорту;

b) Статті 6 стосовно тимчасового ввезення наземних транспортних засобів для комерційного використання і транспортних засобів приватного використання;

c) Пункту 2 статті 9;

цього Додатка.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про тимчасове ввезення приватних наземних транспортних засобів, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, Митну конвенцію про тимчасове ввезення комерційних наземних транспортних засобів, Женева, 18 травня 1956 року, і Митну конвенцію про тимчасове ввезення для приватного використання повітряних засобів транспорту та прогулянкових суден, Женева, 18 травня 1956 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами зазначених Конвенцій.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "тварини" означає:

живих тварин будь-якого виду;

b) "прикордонна зона" означає:

зону митної території, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу;

c) "мешканці прикордонної зони" означає:

осіб, які зареєстровані чи постійно проживають у прикордонній зоні;

d) "прикордонний обіг" означає:

перевезення, що здійснюється мешканцями прикордонних зон між двома суміжними прикордонними зонами.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції тварини, які ввозяться для цілей, наведених у Додатку до цього Додатка.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) тварини повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення;

b) робоча (тяглова) худоба, яка ввозиться для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони території тимчасового ввезення, повинна ввозитися мешканцем прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення.

1. Згода на тимчасове ввезення тяглових тварин, зазначених у пункті b статті 3 цього Додатка, й тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордонній зоні, надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Кожна Договірна Сторона може обумовити користування правом на тимчасове ввезення тварин, зазначених у пункті 1 цієї Статті, поданням інвентарної відомості та письмового зобов'язання щодо їхнього подальшого вивезення.

1. Кожна Договірна Сторона має право робити застереження, відповідно до статті 29 цієї Конвенції, стосовно пункту 1 статті 4 цього Додатка.

2. Кожна Договірна Сторона має також право робити застереження, відповідно до статті 29 цієї Конвенції, стосовно пунктів 12 і 13 Додатка до цього Додатка.

Термін подальшого вивезення ввезених тварин становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Додаток до цього Додатка становить його невід'ємну частину.

1. Дресирування.

2. Тренування.

3. Розведення.

4. Підковування або зважування.

5. Ветеринарне лікування.

6. Випробування (наприклад, з метою купівлі).

7. Участь у публічних заходах, виставках, конкурсах, змаганнях чи показах.

8. Спектаклі (циркові тварини тощо).

9. Туристичні подорожі (у тому числі свійські тварини подорожуючих).

10. Здійснення діяльності (поліцейські собаки чи коні; собаки-шукачі, собаки-поводирі для сліпих тощо).

11. Рятувальні операції.

12. Перегін на нове пасовисько чи випасання.

13. Виконання роботи чи перевезення.

14. Використання для потреб медицини (виробництво зміїної отрути тощо).

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "товари, які ввозяться з частковим звільненням" означає:

товари, які зазначено в інших Додатках до цієї Конвенції, але які не задовольняють усіх умов, які там передбачаються для користуванням правом на тимчасове ввезення з повним звільненням від ввізного мита та податків, а також товари, які не зазначені у таких інших Додатках і які ввозяться для тимчасового використання для таких цілей, як, наприклад, виробництво чи виконання робіт;

b) "часткове звільнення" означає:

звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції товари, зазначені у пункті (a) статті 1 цього Додатка.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, товари, які ввозяться з частковим звільненням, повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення.

Кожна Договірна Сторона може скласти перелік товарів, на які поширюється чи не поширюється право на тимчасове ввезення з частковим звільненням. Зміст такого переліку повідомляється Депозитарію цієї Конвенції.

Розмір ввізного мита та податків, які підлягають стягненню на підставі цього Додатка, не повинен перевищувати 5%, за місяць або частину місяця, протягом якого на товари було поширено режим тимчасового ввезення з частковим звільненням, від суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Розмір ввізного мита й податків, які підлягають стягненню, у жодному випадку не повинен перевищувати суму, яка підлягала б стягненню у випадку, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

1. Стягнення суми ввізного мита й податків, відповідно до цього Додатка, здійснюється компетентними органами влади тоді, коли дія режиму припинена.

2. Якщо, відповідно до статті 13 цієї Конвенції, припинення дії режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом митного оформлення для використання в межах території ввезення, сума будь-якого ввізного мита або податків, вже стягнутих на підставі часткового звільнення, підлягає відрахуванню з суми ввізного мита й податків, що підлягає сплаті на підставі митного оформлення для використання в межах території ввезення.

Термін подальшого вивезення товарів, які ввозяться з частковим звільненням, встановлюється з урахуванням положень статей 5 і 6 цього Додатка.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно статті 2 цього Додатка стосовно часткового звільнення від ввізного мита.

Договаривающиеся стороны настоящей Конвенции, разработанной под эгидой Совета Таможенного Сотрудничества,

констатируя тот факт, что современная ситуация, отличающаяся ростом числа и разрозненностью международных Таможенных конвенций о временном ввозе, является неудовлетворительной,

считая, что это положение может еще более ухудшиться в будущем, когда придется осуществлять международную регламентацию новых объектов временного ввоза,

учитывая пожелания представителей торговли и других заинтересованных кругов в отношении упрощения выполнения формальностей, связанных с временным ввозом,

считая, что упрощение и гармонизация таможенных режимов и, в частности, принятие единого международного договора, который охватил бы все существующие Конвенции о временном ввозе, смогут облегчить доступ к действующим международным постановлениям, касающимся временного ввоза, и эффективно способствовать развитию международной торговли и других форм международного обмена,

будучи убеждены в том, что международный договор, предлагающий единообразные положения в области временного ввоза, может принести существенные выгоды при международных обменах и еще более упростить и гармонизировать таможенные режимы, что является одной из основных целей Совета таможенного сотрудничества,

приняв решение облегчить временный ввоз путем упрощения и гармонизации процедур в целях достижения экономических, гуманитарных, культурных, социальных и туристских целей,

считая, что принятие стандартизованных типов документов о временном ввозе в качестве международных таможенных документов наряду с международной гарантией будет способствовать облегчению процедуры временного ввоза в тех случаях, когда требуются таможенный документ и гарантия,

договорились о следующем:

В целях применения настоящей Конвенции нижеприведенные термины имеют следующие значения:

а) "временный ввоз"

таможенный режим, позволяющий ввозить на таможенную территорию с условным освобождением от уплаты ввозных пошлин и сборов и без применения запрещений или ограничений на импорт экономического характера некоторые товары (включая транспортные средства), ввозимые с определенной целью и вывозимые в определенный срок без каких-либо изменений, за исключением естественного износа в результате их использования;

b) "ввозные пошлины и сборы"

таможенные пошлины и все другие пошлины, налоги, сборы и прочие суммы, взимаемые при ввозе или в связи с ввозом товаров (включая транспортные средства), но исключая выплаты и сборы, ограниченные по величине приблизительной стоимостью оказанных услуг;

с) "гарантия"

это то, что к удовлетворению таможни обеспечивает выполнение какого-либо обязательства по отношению к ней. Гарантия считается общей, когда она обеспечивает выполнение обязательств по нескольким операциям;

d) "документ о временном ввозе"

международный таможенный документ, приравниваемый к таможенной декларации, позволяющий идентифицировать товары (включая транспортные средства) и включающий международнодействующую гарантию на уплату ввозных пошлин и сборов;

е) "таможенный или экономический союз"

союз, учрежденный или образованный членами организаций, упомянутых в пункте I статьи 24 настоящей Конвенции, и уполномоченный принимать свое собственное законодательство, обязательное для соблюдения его членами в вопросах, регулируемых данной Конвенцией, а также, в соответствии с его внутренними процедурами принимать решения в отношении подписания настоящей Конвенции, ее ратификации или присоединения к ней;

f) "лицо"

физическое или юридическое лицо, если только из контекста не следует иное;

g) "Совет"

организация, созданная в соответствии с Конвенцией об учреждении Совета Таможенного Сотрудничества, совершенной в Брюсселе 15 декабря 1950 г.;

h) "ратификация"

ратификация, принятие или одобрение.

1. Каждая Договаривающаяся Сторона обязуется разрешать временный ввоз товаров (включая транспортные средства), о которых идет речь в Приложениях к настоящей Конвенции, на условиях, предусмотренных настоящей Конвенцией.

2. Без ущерба для положений Приложения Е (отсутствует) времен. ввоз разрешается при полном условном освобождении от уплат ввозн. пошлин и сборов и без применения запрещений и ограничений экономического характера на импорт.

Как правило, каждое Приложение к настоящей Конвенции включает:

а) определения основных таможенных терминов, используемых в этом Приложении;

b) особые положения, применяемые к товарам (включая транспортные средства), о которых идет речь в этом Приложении.

1. Если только в Приложении не предусмотрено иное, каждая Договаривающаяся Сторона имеет право обусловить временный ввоз товаров (включая транспортные средства) предъявлением таможенного документа и предоставлением гарантии.

2. В том случае, когда в соответствии с пунктом I настоящей статьи требуется гарантия, лицам, регулярно занимающимся операциями, связанными с временным ввозом, может быть разрешено предоставлять общую гарантию.

3. За исключением иных положений, предусмотренных в каком-либо Приложении, сумма этой гарантии не может превышать суммы ввозных пошлин и сборов, взимание которых отсрочено.

4. Для товаров (включая транспортные средства), на которые распространяются запрещения и ограничения на импорт, предусмотренные национальным законодательством, может быть потребована дополнительная гарантия, удовлетворяющая положениям национального законодательства.

Без ущерба для операций временного ввоза, указанных в Приложении Е, каждая Договаривающаяся Сторона принимает вместо своих национальных таможенных документов и в качестве гарантии сумм, оговоренных в статье 8 Приложения А, любой действительный на ее территории документ о временном ввозе, выданный и используемый в соответствии с определенными в указанном Приложении условиями для товаров (включая транспортные средства), временно ввезенных в соответствии с положениями других Приложений, принятых ею.

Каждая Договаривающаяся Сторона может обусловить временный ввоз товаров (включая транспортные средства) возможностью их идентификации по окончании временного ввоза.

1. Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, подлежат обратному вывозу в течение определенного срока, достаточного для достижения цели их временного ввоза. Этот срок оговаривается отдельно в каждом Приложении.

2. Таможенные органы могут либо устанавливать более поздний срок вывоза, чем срок, предусмотренный в каждом Приложении, либо продлевать первоначальный срок.

3. Когда товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, не могут быть обратно вывезены вследствие наложения на них ареста, и этот арест не был наложен по требованию частных лиц, действие обязательства об их обратном вывозе приостанавливается на срок этого ареста.

Каждая Договаривающаяся Сторона может, по просьбе об этом, разрешать передачу права пользования режимом временного ввоза любому другому лицу, если это лицо:

а) удовлетворяет условиям, предусмотренным настоящей Конвенцией, и

b) берет на себя обязательства лица, на которое первоначально распространялись льготы режима временного ввоза.

Действие режима временного ввоза обычно прекращается с обратным вывозом товаров (включая транспортные средства), ввезенных в соответствии с процедурой временного ввоза.

Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, могут быть обратно вывезены одной или несколькими партиями.

Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, могут быть обратно вывезены через иную таможню, чем та, через которую они были ввезены.

С согласия компетентных органов действие режима временного ввоза может быть прекращено путем помещения товаров (включая транспортные средства) в свободный порт или свободную зону, на таможенный склад или применения к ним режима таможенного транзита с целью их последующего обратного вывоза, или любым другим установленным порядком.

Действия режима временного ввоза может быть прекращено путем выпуска товаров для свободного обращения, когда это оправдывается обстоятельствами и допускается национальным законодательством, и если выполнены условия и формальности, применяемые в этом случае.

1. Действие режима временного ввоза может быть прекращено, если товары (включая транспортные средства), серьезно поврежденные в результате аварии или действия непреодолимой силы, по решению таможенных органов:

а) облагаются ввозными пошлинами и сборами, которые должны взиматься на дату их предъявления таможне в поврежденном состоянии с целью прекращения действия режима временного ввоза;

b) безвозмездно передаются компетентным органам территории временного ввоза; в этом случае лицо, пользующееся льготами, связанными с временным ввозом, будет освобождено от обязанности уплаты ввозных пошлин и сборов; или

с) уничтожаются под официальным контролем за счет заинтересованных сторон, причем уцелевшие детали или материалы в случае их выпуска для свободного обращения подлежат обложению ввозными пошлинами и сборами, которые должны с них взиматься в зависимости от их состояния на дату их предъявления таможне после аварии или действия непреодолимой силы.

2. Действие режима временного ввоза может быть также прекращено, если по просьбе заинтересованного лица и согласно решения таможенных органов к товарам (включая транспортные средства) применяются меры, указанные в подпунктах (b) и (с) пункта I настоящей статьи.

3. Действие режима временного ввоза может быть также прекращено по просьбе заинтересованного лица, если это лицо приведет таможенным органам удовлетворительное доказательство полного уничтожения или утраты товаров (включая транспортные средства) вследствие аварии или действия непреодолимой силы. В этом случае лицо, пользующееся льготами, связанными с временным ввозом, будет освобождено от уплаты ввозных пошлин и сборов.

Каждая Договаривающаяся Сторона максимально уменьшит таможенные формальности, связанные с получением льгот, предусмотренных настоящей Конвенцией, и в кратчайшие сроки опубликует свои правила, касающиеся этих формальностей.

1. Когда временный ввоз обусловлен получением на него предварительного разрешения, оно выдается соответствующей таможней по возможности в кратчайшие сроки.

2. Когда, в исключительных случаях, помимо разрешения таможни требуется еще какое-либо разрешение, оно должно выдаваться по возможности в кратчайшие сроки.

Положения настоящей Конвенции предусматривают минимальные льготы и не могут служить препятствием для применения более широких льгот, которые Договаривающиеся стороны предоставляют или предоставят в будущем либо в одностороннем порядке, либо на основании двусторонних или многосторонних соглашений.