• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Конвенція Організації Обєднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці

Організація Обєднаних Націй | Конвенція, Міжнародний документ від 17.06.1994
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 17.06.1994
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 17.06.1994
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Конвенція
Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці
( Про приєднання до Конвенції див. Закон N 61-IV від 04.07.2002 )
Сторони цієї Конвенції,
підтверджуючи, що існування людей в уражених районах чи таких, що перебувають під загрозою ураження, викликає найбільшу стурбованість в рамках боротьби з опустелюванням і пом'якшенню наслідків посухи,
відображаючи серйозну стурбованість міжнародного співтовариства, у тому числі держав і міжнародних організацій, з приводу несприятливих наслідків опустелювання і посухи,
усвідомлюючи, що на долю посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районів сукупно припадає значна частина поверхні суші Землі і вони є середовищем існування і джерелом засобів для існування для значної частини її населення,
визначаючи, що опустелювання і посуха є проблемами глобального масштабу, оскільки вони впливають на всі регіони світу, а також що для боротьби з опустелюванням і/чи пом'якшення наслідків посухи необхідні спільні дії міжнародного співтовариства,
відзначаючи значну частку країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих країн, серед країн, які потерпають від серйозної посухи чи опустелювання, і особливо трагічні наслідки цих явищ у Африці,
відзначаючи також, що опустелювання викликається складною взаємодією фізичних, біологічних, політичних, соціальних, культурних і економічних факторів,
враховуючи вплив торгівлі та відповідних аспектів міжнародних економічних відносин на здатність уражених країн належним чином вести боротьбу з опустелюванням,
усвідомлюючи, що стійке економічне зростання, соціальний розвиток і викорінення зубожіння є першочерговим завданням для уражених країн, що розвиваються, особливо в Африці, і необхідними умовами досягнення цілей стійкого розвитку,
враховуючи, що опустелювання й посуха завдають негативного впливу на стійкий розвиток у силу їх взаємозв'язку з такими важливими соціальними проблемами, як зубожіння, недостатня охорона здоров'я і харчування, відсутність продовольчої безпеки, і з проблемами, що виникають у зв'язку з міграцією, переміщенням осіб і динамікою зміни демографічних факторів,
високо оцінюючи значення докладених у минулому зусиль і досвіду держав і міжнародних організацій у боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи, зокрема при здійсненні Плану дій щодо боротьби з опустелюванням Організації Об'єднаних Націй, який було схвалено Конференцією Організації Об'єднаних Націй з боротьби з опустелюванням у 1977 році,
усвідомлюючи, що, незважаючи на докладені у минулому зусилля, прогрес у справі боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи не виправдав сподівань і що потрібен новий і більш ефективний підхід на всіх рівнях у рамках досягнення цілей стійкого розвитку,
визнаючи дійовість і актуальність рішень, прийнятих Конференцією Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку, зокрема Порядку денного на XXI століття і його розділу 12, в якому передбачається основа для діяльності у боротьбі з опустелюванням,
знову підтверджуючи у цьому зв'язку обов'язки розвинутих країн, що містяться у пункті 13 розділу 33 Порядку денного на XXI століття, посилаючись на резолюцію 47/188 Генеральної Асамблеї, зокрема на першочергове значення, що надається в ній Африці, і на всі інші відповідні резолюції, рішення і програми Організації Об'єднаних Націй щодо опустелювання і посухи, а також на відповідні заяви африканських країн і країн інших регіонів,
знову підтверджуючи Ріо-де-Жанейрську декларацію з навколишнього середовища і розвитку, у принципі 2 якої передбачається, що держави у відповідності зі Статутом Організації Об'єднаних Націй і принципами міжнародного права мають суверенне право освоювати свої власні ресурси у відповідності з їх власною політикою у галузі навколишнього середовища і розвитку, а також обов'язок забезпечувати, щоб діяльність у рамках їх юрисдикції чи контролю не завдавала шкоди навколишньому середовищу інших держав або районів за межами національної юрисдикції,
визнаючи, що національні уряди відіграють вирішальну роль у боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи і що прогрес у цій галузі залежить від здійснення на місцях програм дій в уражених районах,
визнаючи також значення і необхідність міжнародного співробітництва і партнерства у справі боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи,
визнаючи й надалі важливість надання ураженим країнам, що розвиваються, особливо в Африці, ефективних засобів і, зокрема, істотних фінансових ресурсів, включаючи забезпечення нових і додаткових джерел фінансування і надання доступу до технологій, без яких їм буде складно повною мірою виконувати свої обов'язки згідно з Конвенцією,
висловлюючи занепокоєність у зв'язку з впливом опустелювання і посухи на уражені країни Центральної Азії і Закавказзя,
підкреслюючи важливу роль, яку відіграють жінки в регіонах, що потерпіли від опустелювання і/чи посухи, особливо в сільських районах країн, що розвиваються, і важливість забезпечення повної участі як чоловіків, так і жінок на всіх рівнях у програмах боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи,
підкреслюючи особливу роль неурядових організацій і інших великих угруповань у програмах боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи,
враховуючи взаємозв'язок між опустелюванням і іншими екологічними проблемами глобального масштабу, з якими стикаються міжнародні й національні співтовариства,
враховуючи також внесок, який може зробити боротьба з опустелюванням для досягнення цілей Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, Конвенції про біологічне різноманіття і інших конвенцій з охорони навколишнього середовища,
вважаючи, що стратегії боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи будуть найбільш ефективними, якщо вони будуть грунтуватися на належному систематичному спостереженні і точних наукових знаннях і якщо буде проводитись їх постійна переоцінка,
визнаючи нагальну потребу у підвищенні ефективності і поліпшенні координації міжнародної співпраці з метою сприяння здійсненню національних планів і пріоритетів,
будучи сповнені рішучості вжити відповідних заходів для боротьби із опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь,
домовилися про наступне:
Частина I
Вступ
Використання термінів
1. Для цілей цієї Конвенції:
а) "опустелювання" означає деградацію земель у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті дії різних факторів, включаючи зміну клімату і діяльність людини;
б) "боротьба з опустелюванням" включає в себе діяльність, яка є частиною комплексного розвитку земельних ресурсів у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах в інтересах стійкого розвитку і яка спрямована на:
i) запобігання і/чи скорочення масштабів деградації земель;
ii) відновлення частково деградованих земель; та
iii) відновлення потерпілих від опустелювання земель;
в) "посуха" означає природне явище, що виникає, коли кількість опадів є значно нижчою звичайних зафіксованих рівнів, що викликає серйозне порушення гідрологічної рівноваги, що несприятливо відбивається на продуктивності земельних ресурсів;
г) "пом'якшення наслідків посухи" означає діяльність, пов'язану з прогнозуванням посухи і спрямовану на зниження вразливості суспільства і природних систем перед лицем посухи, оскільки це входить в рамки процесу боротьби з опустелюванням;
д) "земля" означає земну біопродуктивну систему, що включає в себе грунт, воду, рослинність, іншу біомасу, а також екологічні і гідрологічні процеси, що відбуваються усередині системи;
е) "деградація земель" означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як:
i) вітрова і/чи водна ерозія грунтів;
ii) погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей грунтів; та
iii) довготермінова втрата природного рослинного покриву;
є) "посушливі, напівпосушливі і сухі субгумідні райони" означають райони, окрім полярних і субполярних районів, в яких відношення середнього щорічного рівня опадів до потенціальної евапотранспірації коливається у діапазоні від 0,05 до 0,65;
ж) "уражені райони" означають посушливі, напівпосушливі і/чи сухі субгумідні райони, які уражені опустелюванням чи перебувають під загрозою опустелювання;
з) "уражені країни" означають країни, в яких поверхня суші включає цілком чи частково уражені райони;
и) "регіональна організація економічної інтеграції" означає організацію, засновану суверенними державами конкретного регіону, в компетенцію якої входять питання, що регулюються цією Конвенцією, і яка належним чином уповноважена у відповідності з її внутрішніми процедурами, підписувати, ратифікувати, приймати, схвалювати цю Конвенцію чи приєднуватися до неї;
і) "розвинуті країни - Сторони Конвенції" означають розвинуті країни - Сторони Конвенції та регіональні організації економічної інтеграції, засновані розвинутими країнами.
Мета
1. Мета цієї Конвенції полягає у боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи в країнах, які потерпають від серйозної посухи і/чи опустелювання, особливо в Африці, шляхом вжиття ефективних заходів на всіх рівнях у поєднанні з угодами про міжнародне співробітництво і партнерство у рамках комплексного підходу, що відповідає Порядку денному на XXI століття і спрямованого на досягнення стійкого розвитку в уражених районах.
2. Для досягнення цієї мети необхідна довготермінова комплексна стратегія для уражених районів, спрямована одночасно на підвищення продуктивності земель, відновлення, збереження і стійке і раціональне використання земельних і водних ресурсів у цілях підвищення рівня життя, особливо на рівні громад.
Принципи
Для досягнення цілей цієї Конвенції і здійснення її положень Сторони керуються, зокрема, наступним:
а) Сторони забезпечують, щоб рішення про розробку і здійснення програм боротьби з опустелюванням і/чи пом'якшення наслідків посухи приймалися за участі населення і місцевих громад і щоб на більш високих рівнях були створені сприятливі умови для діяльності на національному і місцевому рівнях;
б) Сторони у дусі міжнародної солідарності і партнерства вдосконалюють співробітництво і координацію на субрегіональному, регіональному і міжнародному рівнях і більш ефективно зосереджують фінансові, людські, організаційні та технічні ресурси там, де вони необхідні;
в) Сторони у дусі партнерства розвивають співробітництво між всіма рівнями управління, громадами, неурядовими організаціями і землевласниками з тим, щоб досягти глибокого розуміння характеру і цінності земель і дефіцитних водних ресурсів в уражених районах і добиватися їх стійкого використання; та
г) Сторони повною мірою враховують особливі потреби і обставини уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції і, зокрема, найменш розвинутих із них.
Частина II
Загальні положення
Загальні зобов'язання
1. Сторони виконують свої зобов'язання згідно з цією Конвенцією, індивідуально чи спільно, або в рамках існуючих, чи майбутніх двосторонніх і багатосторонніх домовленостей, чи в рамках поєднання таких, в залежності від обставин, звертаючи особливу увагу на необхідність координації зусиль і розробки погодженої довготермінової стратегії на всіх рівнях.
2. Прагнучи досягти мети цієї Конвенції, Сторони:
а) приймають комплексний підхід щодо фізичних, біологічних і соціально-економічних аспектів процесів опустелювання і посухи;
б) приділяють належну увагу, в рамках відповідних міжнародних і регіональних органів, стану уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, в тому, що стосується міжнародної торгівлі, угод про маркетинг і заборгованостей для створення сприятливої міжнародної економічної атмосфери, що сприяє досягненню цілей стійкого розвитку;
в) інтегрують стратегії, спрямовані на викорінення зубожіння, у зусилля по боротьбі з опустелюванням і пом'якшенню наслідків посухи;
г) сприяють співробітництву між ураженими країнами - Сторонами Конвенції у галузі охорони навколишнього середовища і збереження земельних і водних ресурсів, оскільки це сприяє боротьбі з опустелюванням і посухою;
д) зміцнюють субрегіональне, регіональне і міжнародне співробітництво;
е) співпрацюють в рамках відповідних міжурядових організацій;
є) визначають, де це необхідно, організаційні механізми з врахуванням необхідності уникнення дублювання; та
ж) сприяють використанню існуючих двосторонніх і багатосторонніх фінансових механізмів і домовленостей, які мобілізують і спрямовують істотні фінансові ресурси до уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції для боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи.
3. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції мають право на допомогу у здійсненні Конвенції.
Зобов'язання уражених країн - Сторін Конвенції
На додаток до своїх зобов'язань відповідно до статті 4, уражені країни - Сторони Конвенції зобов'язуються:
а) приділяти першочергову увагу боротьбі з опустелюванням і пом'якшенню наслідків посухи і виділяти адекватні ресурси у відповідності з їх власними обставинами і можливостями;
б) розробляти стратегії і встановлювати пріоритети, в рамках планів і/чи стратегій стійкого розвитку, у боротьбі з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи;
в) розглядати питання усунення причин, що лежать в основі опустелювання і приділяти особливу увагу соціально-економічним факторам, що сприяють розвитку процесів опустелювання;
г) сприяти обізнаності місцевого населення і його участі, особливо жінок і молоді, за підтримки неурядових організацій, у зусиллях із боротьбі з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи; та
д) створювати сприятливу атмосферу за допомогою належного посилення відповідних існуючих законів, а в тих випадках, коли вони відсутні, за допомогою видання нових законів і формування довготермінової політики і програм дій.
Зобов'язання розвинутих країн - Сторін Конвенції
На додаток до своїх загальних зобов'язань згідно зі статтею 4 розвинуті країни - Сторони Конвенції зобов'язуються:
а) індивідуально чи спільно, у відповідності з домовленістю, активно підтримувати зусилля уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн і найменш розвинутих країн, у боротьбі з опустелюванням і пом'якшенні наслідків посухи;
б) забезпечувати надання істотних фінансових ресурсів і інших форм підтримки для допомоги ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції, особливо африканським країнам, ефективно розробляти і здійснювати свої власні довготермінові плани і стратегії з боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи;
в) сприяти мобілізації нових і додаткових фінансових коштів відповідно до статті 20, пункт 2 (б);
г) сприяти мобілізації фінансових коштів із приватного сектора і інших неурядових джерел; та
д) сприяти і допомагати доступу уражених країн - Сторін Конвенції, особливо уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, до відповідних технологій, знань і ноу-хау.
Надання пріоритету Африці
При виконанні цієї Конвенції Сторони надають пріоритет ураженим африканським країнам - Сторонам Конвенції у світлі особливої ситуації, що склалася в цьому районі, не випускаючи при цьому із поля зору інші уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції в інших регіонах.
Зв'язок з іншими Конвенціями
1. Сторони заохочують координацію діяльності, здійснюваної у рамках цієї Конвенції і в рамках інших відповідних міжнародних угод, зокрема, Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату і Конвенції про біологічне різноманіття, якщо вони є їх Сторонами, у цілях здобуття максимальних вигод з діяльності, здійснюваної в рамках кожної угоди, уникаючи при цьому дублювання зусиль. Сторони заохочують проведення спільних програм, особливо у галузі наукових досліджень, підготовки кадрів, систематичного нагляду і збору інформації та обміну нею в тій мірі, в якій така діяльність може сприяти досягненню цілей відповідних угод.
2. Положення цієї Конвенції не зачіпають прав і обов'язків будь-якої Сторони, що випливають з двосторонньої, регіональної чи міжнародної угоди, в яку вона вступила до набуття чинності для неї цією Конвенцією.
Частина III
Програми дій, наукове і технічне співробітництво і заходи з надання підтримки
Розділ 1:
Програми дій
Основний підхід
1. При виконанні своїх обов'язків згідно зі статтею 5 уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції і будь-яка інша уражена Сторона в рамках свого Додатка про здійснення на регіональному рівні чи, за інших умов, яка письмово сповістила Постійний секретаріат про намір підготувати національну програму дій, належним чином розробляють, оприлюднюють і здійснюють національні програми дій, використовуючи та спираючись, наскільки це можливо, на відповідні існуючі і успішно здійснювані плани і програми дій та субрегіональні й регіональні програми дій, які є центральним елементом стратегії боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. Такі програми оновлюються в рамках безперервного процесу участі населення на основі досвіду, накопиченого при здійсненні на місцях, і результатів наукових досліджень. Процес підготовки національних програм дій тісно пов'язаний з іншими зусиллями щодо формулювання національної політики стійкого розвитку.
2. При наданні розвинутими країнами - Сторонами Конвенції різних форм допомоги у відповідності з положеннями статті 6 пріоритет надається підтримці, як це було узгоджено, національним, субрегіональним і регіональним програмам дій уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн, або безпосередньо, або через відповідні багатосторонні організації, або по обох каналах.
3. Сторони сприятимуть тому, щоб органи, фонди і програми системи Організації Об'єднаних Націй і інші відповідні міжурядові організації, навчальні заклади, наукові кола і неурядові організації, здатні співробітничати, у відповідності зі своїм мандатом і своїми можливостями надавали підтримку у розробці і здійсненні програм дій і проведенні наступних заходів, пов'язаних з ними.
Національні програми дій
1. Метою національних програм дій є визначення факторів, що сприяють опустелюванню, і практичні заходи, необхідні для боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи.
2. В національних програмах дій обумовлюються відповідні ролі уряду, місцевих громад і землекористувачів і визначаються наявні і необхідні ресурси. Вони, зокрема:
а) включають в себе довготермінові стратегії боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, наголошують на практичних заходах і узгоджуються з національною політикою стійкого розвитку;
б) допускають внесення змін з врахуванням обставин, що змінюються і є досить гнучкими на місцевому рівні для прийняття рішень у різних соціально-економічних, біологічних і геофізичних умовах;
в) приділяють особливу увагу здійсненню превентивних заходів щодо земель, які ще не зазнали деградації чи зазнали її лише незначною мірою;
г) передбачає зміцнення національної бази кліматичних, метеорологічних і гідрологічних досліджень і розширення можливостей для створення системи раннього попередження про посуху;
д) сприяє проведенню політики і зміцненню організаційних механізмів, спрямованих на розвиток співробітництва і координації у дусі партнерства між громадою-донором, урядовими органами на всіх рівнях, місцевим населенням і групами громад і вживають заходів для полегшення доступу місцевого населення до відповідної інформації і технологій;
е) передбачають активну участь на місцевому, національному і регіональному рівнях неурядових організацій і місцевого населення як жінок, так і чоловіків, особливо користувачів ресурсами, включаючи землеробів і тваринників і їх представницькі організації, в плануванні політики, прийнятті рішень, здійсненні і аналізі національних програм дій; та
є) потребують регулярного перегляду і підготовки регулярних повідомлень про хід їх виконання.
3. Національні програми дій можуть, між іншим, включати деякі чи всі наступні заходи із пом'якшення наслідків посухи:
а) створення і/чи зміцнення, залежно від обставин, систем раннього оповіщення, включаючи місцеві і національні заходи, а також спільні системи на субрегіональному і регіональному рівнях, механізми надання допомоги особам, переміщеним з екологічних міркувань;
б) зміцнення потенціалу готовності до посухи і ліквідації її наслідків, включаючи надзвичайні плани боротьби з посухою на місцевому, національному, субрегіональному і регіональному рівнях, з врахуванням як сезонних, так і міжрічних кліматичних прогнозів;
в) створення і/чи зміцнення, залежно від обставин, систем продовольчої безпеки, включаючи засоби збереження і збуту, особливо в сільських районах;
г) складання проектів по альтернативних джерелах засобів існування, які можуть забезпечити одержання прибутків у районах, що схильні до посухи;
д) розробка стійких іригаційних програм для потреб як землеробства, так і тваринництва.
4. З урахуванням конкретних умов і потреб кожної ураженої країни - Сторони Конвенції національні програми дій залежно від обставин включають, зокрема, заходи в деяких нижчеперерахованих пріоритетних галузях або в усіх цих галузях у тій мірі, в якій вони стосуються боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи в уражених районах і відповідають інтересам їх населення: заохочення альтернативних джерел засобів існування і поліпшення національної економічної ситуації в цілях зміцнення програм, спрямованих на викорінення зубожіння і забезпечення продовольчої безпеки; динаміка демографічного розвитку; стійке управління природними ресурсами; стійкі методи ведення сільського господарства; розвиток і ефективне використання різних джерел енергії; інституціональні і правові рамки; зміцнення можливостей в галузі оцінки і моніторингу, включаючи гідрологічні і метеорологічні служби; нарощування потенціалу; освіта і інформування громадськості.
Субрегіональні і регіональні програми дій
Уражені країни - Сторони Конвенції консультуються і співпрацюють одна з одною, у разі необхідності, згідно з відповідними Додатками про здійснення на регіональному рівні, в цілях підготовки субрегіональних і/чи регіональних програм дій для погодження, доповнення і підвищення ефективності національних програм. Положення статті 10 застосовуються з певними застереженнями до субрегіональних і регіональних програм. Таке співробітництво може включати погоджені спільні програми стійкого управління транскордонними природними ресурсами, наукове і технічне співробітництво і зміцнення відповідних інститутів.
Міжнародне співробітництво
Уражені країни - Сторони Конвенції, спільно з іншими Сторонами і міжнародним співтовариством, повинні співпрацювати з тим, щоб забезпечити створення сприятливої міжнародної обстановки для здійснення положень цієї Конвенції, а також Додатків про здійснення на регіональному рівні. Таке співробітництво повинне охоплювати також такі галузі, як передача технології, а також наукові дослідження і розробки, збір і розповсюдження інформації, фінансові ресурси.
Підтримка розробки і здійснення програм дій
1. Заходи з надання підтримки програмам дій у відповідності зі статтею 9 включають, зокрема:
а) фінансове співробітництво для забезпечення передбачуваності програм дій, що передбачає необхідне довготермінове планування;
б) розробку і використання механізмів співробітництва, які дають можливість більш ефективно надавати підтримку на місцевому рівні, в тому числі через неурядові організації, у цілях сприяння, у відповідних випадках, розповсюдженню досвіду успішних експериментальних видів діяльності по програмах;
в) підвищення гнучкості у розробці, фінансуванні і здійсненні проектів у відповідності з експериментальним типовим підходом, передбаченим для діяльності із залученням населення на рівні місцевих громад; та
г) де це необхідно, адміністративні і бюджетні процедури, що дають можливість підвищення ефективності програм співробітництва і підтримки.
2. При наданні такої підтримки ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції пріоритетність віддається африканським країнам - Сторонам Конвенції і найменш розвинутим країнам - Сторонам Конвенції.
Координація при розробці і здійсненні програм дій
1. Сторони тісно співпрацюють, безпосередньо чи через відповідні міжурядові організації, у розробці і здійсненні програм дій.
2. Сторони створюють дійові механізми, зокрема на національному рівні і на місцях, для забезпечення найбільш повної координації між розвинутими країнами - Сторонами Конвенції, країнами, що розвиваються, - Сторонами Конвенції і відповідними міжурядовими і неурядовими організаціями для уникнення дублювання, погодження дій і підходів і максимального підвищення віддачі від допомоги. В уражених країнах, що розвиваються, - Сторонах Конвенції пріоритетна увага буде приділятися координації діяльності, пов'язаної з міжнародним співробітництвом, для максимально ефективного використання ресурсів, забезпечення ефективної допомоги і сприяння здійсненню національних програм дій і пріоритетів згідно з цією Конвенцією.
Додатки про здійснення на регіональному рівні
Елементи для включення в програми дій відбираються і коригуються з врахуванням соціально-економічних, географічних і кліматичних факторів, що застосовуються до уражених країн - Сторін Конвенції чи регіонів, а також із врахуванням рівня їх розвитку. Керівні принципи підготовки програм дій і конкретна спрямованість і зміст програм для окремих субрегіонів і регіонів викладаються в додатках про здійснення на регіональному рівні.
Розділ 2:
Науково-технічне співробітництво
Збір і аналіз інформації та обмін нею
З урахуванням своїх відповідних можливостей Сторони погоджуються комплексно проводити і координувати збір і аналіз відповідних короткотривалих і довготривалих даних і інформації і обмін ними для забезпечення систематичного нагляду за деградацією земель в уражених районах для більш глибокого розуміння і аналізу процесів посухи й опустелювання і їх наслідків. Завдяки цьому буде забезпечене, зокрема, раннє попередження про періоди несприятливих кліматичних змін і завчасне планування заходів на ці періоди у формі, придатній для практичного застосування користувачами на всіх рівнях, в першу чергу місцевим населенням. З цією метою вони належним чином:
а) сприяють і здійснюють функціонування глобальної мережі закладів і служб для збору інформації, обміну нею і її аналізу, а також для систематичного спостереження на всіх рівнях, які, зокрема:
i) прагнуть застосовувати сумісні стандарти і системи;
ii) включають відповідні дані і станції, у тому числі у віддалених районах;
iii) використовують і розповсюджують сучасну технологію для збору, передачі й оцінки даних про деградацію земель; та
iv) встановлюють більш тісні зв'язки між національними, субрегіональними і регіональними центрами обробки даних і інформації та глобальними джерелами інформації;
б) забезпечують, щоб збір і аналіз інформації і обмін нею відповідали потребам місцевих громад і директивних органів у цілях рішення конкретних проблем і щоб місцеві громади брали участь у цій діяльності;
в) забезпечують підтримку і подальший розвиток двосторонніх і багатосторонніх програм і проектів, спрямованих на визначення, проведення, оцінку і фінансування збору і аналізу даних і інформації і обміну ними, включаючи, зокрема, комплекси фізичних, біологічних, соціальних і економічних показників;
г) повною мірою використовують спеціальні знання компетентних міжурядових і неурядових організацій, особливо для розповсюдження відповідної інформації і досвіду серед груп користувачів у різних регіонах;
д) приділяють належну увагу збору і аналізу соціально-економічних даних, обміну такими даними, а також їх поєднанню з фізичними і біологічними даними;
е) здійснюють обмін інформацією і забезпечують повний, відкритий і оперативний доступ до відповідної інформації з усіх загальнодоступних джерел, що стосуються боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи; та
є) з врахуванням свого відповідного національного законодавства і/чи політики обмінюються інформацією про знання, які має місцеве населення, і про знання, що передаються з покоління в покоління, забезпечуючи їх належний захист і вживаючи заходів з тим, щоб відповідне місцеве населення змогло належним чином на справедливій основі і взаємоприйнятних умовах скористатися вигодами, одержуваними завдяки цим знанням.
Дослідження і розробки
1. З врахуванням своїх відповідних можливостей Сторони зобов'язуються заохочувати науково-технічне співробітництво в галузі боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи через відповідні національні, субрегіональні, регіональні і міжнародні установи. З цією метою вони надають підтримку дослідницькій діяльності, яка:
а) сприяє розширенню знань про процеси, які ведуть до опустелювання і посухи, а також про роль і відмінності причинних факторів як природного, так і антропогенного характеру в цілях боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків і підвищення продуктивності, а також раціонального використання ресурсів і управління ними;
б) має чітко визначені цілі, відповідає конкретним потребам місцевого населення і веде до віднайдення і реалізації на практиці рішень, які дають можливість підвищити рівень життя населення уражених районів;
в) захищає, узагальнює, поглиблює і підтверджує традиційні і місцеві знання, ноу-хау і практику, забезпечуючи, з врахуванням їх національного законодавства і/чи політики, щоб носії цих знань одержували безпосередню вигоду на справедливій основі і на взаємоприйнятних умовах від їх комерційного використання в будь-якій формі чи від будь-якого технічного досягнення, яке стало можливим завдяки цим знанням;
г) розвиває і зміцнює національну, субрегіональну і регіональну дослідну базу в уражених країнах, що розвиваються, - Сторонах Конвенції, особливо в Африці, включаючи розвиток навичок на місцях і розширення відповідних можливостей, особливо в країнах, де дослідна база розвинута вкрай слабко, з наданням особливої уваги багатодисциплінарним і соціально-економічним дослідженням з залученням населення;
д) враховує там, де це доречно, взаємозв'язок між зубожінням, міграцією, викликаною екологічними факторами, і опустелюванням;
е) заохочує здійснення спільних дослідницьких програм між національними, субрегіональними, регіональними і міжнародними дослідними організаціями, як у державному, так і в приватному секторах, в цілях розвитку більш досконалих, прийнятних за вартістю і доступних технологій для забезпечення стійкого прогресу на основі ефективної участі місцевого населення і громад; та
є) сприяє збільшенню обсягу водних ресурсів в уражених районах, у тому числі за допомогою методів хімічного впливу на хмари.
2. Пріоритетні напрями досліджень для конкретних регіонів і субрегіонів, що відображають специфіку місцевих умов, потрібно включити до програм дій. Конференції Сторін за рекомендацією Комітету з науки і техніки періодично проводити перегляд пріоритетних напрямів досліджень.
Передача, придбання, адаптація і розробка технологій
1. На взаємоузгоджених умовах і згідно зі своїм відповідним національним законодавством і/чи політикою Сторони зобов'язуються заохочувати, фінансувати і/чи сприяти фінансуванню передачі, придбання, адаптації і розвитку екологічно чистих, економічно надійних і соціально прийнятних технологій, придатних для боротьби з опустелюванням і/чи пом'якшення наслідків посухи з метою сприяння досягненню цілей стійкого розвитку в уражених районах. Таке співробітництво здійснюється на двосторонній чи багатосторонній основі, залежно від обставин, із повним використанням спеціальних знань міжурядових і неурядових організацій. Сторони зокрема:
а) повною мірою використовують відповідні існуючі національні, субрегіональні, регіональні і міжнародні інформаційні системи і координаційно-інформаційні механізми для розповсюдження інформації про наявні технології і їх джерела, пов'язані із їх використанням небезпеки для навколишнього середовища і про основні умови, на яких вони можуть бути придбані;
б) полегшують доступ, особливо для уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, на сприятливих умовах, у тому числі на пільгових і преференціальних умовах, за взаємною домовленістю, з урахуванням необхідності захисту прав інтелектуальної власності, до технологій, найбільш придатних для практичного застосування з метою задоволення конкретних особливих потреб місцевого населення, приділяючи особливу увагу соціальному, культурному, економічному і екологічному впливу таких технологій;
в) сприяють технічному співробітництву між ураженими країнами - Сторонами Конвенції шляхом надання фінансової допомоги чи інших відповідних засобів;
г) розширюють технічне співробітництво з ураженими країнами - Сторонами Конвенції, включаючи, коли це доцільно, спільні підприємства, особливо на такі сектори, які сприяють формуванню альтернативних джерел засобів до існування; та
д) вживають належних заходів для створення внутрішніх ринкових умов і стимулів фінансового чи іншого характеру, що сприяють розвитку, передачі, придбанню і адаптації придатних технологій, знань, ноу-хау та практики, включаючи заходи з метою забезпечення адекватного і ефективного захисту прав інтелектуальної власності.
2. Сторони, згідно зі своїми відповідними можливостями і з врахуванням їх відповідного національного законодавства і/чи політики, захищають, заохочують і використовують відповідні традиційні і місцеві технології, знання, ноу-хау і практику і з цією метою вони зобов'язуються:
а) обліковувати зведену інформацію про такі технології, знання, ноу-хау і практику та можливості їх використання за участю місцевого населення і належним чином розповсюджувати таку інформацію у співпраці з відповідними міжурядовими і неурядовими організаціями;
б) забезпечити, щоб такі технології, знання, ноу-хау і практика були належним чином захищені і щоб місцеве населення одержувало на справедливих і взаємоузгоджених умовах пряму вигоду від будь-якого їх комерційного використання чи будь-якого технічного розвитку на їх основі;
в) заохочувати і активно підтримувати вдосконалення і розповсюдження таких технологій, знань, ноу-хау і практики чи розробку на їх основі нових технологій; та
г) заохочувати належним чином адаптацію таких технологій, знань, ноу-хау і практики для широкого використання і відповідним чином забезпечувати їх інтеграцію з сучасною технологією.
Розділ 3:
Заходи сприяння
Створення потенціалу, освіта і інформування громадськості
1. Сторони визнають важливість створення потенціалу - тобто створення закладів, підготовки кадрів і розвитку відповідних місцевих і національних можливостей - в рамках боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. Вони належним чином сприяють створенню потенціалу шляхом:
а) забезпечення повної участі місцевого населення на всіх рівнях і, зокрема, на місцевому рівні, особливо жінок і молоді, у співробітництві з неурядовими і місцевими організаціями;
б) зміцнення освітнього та науково-дослідного потенціалу на національному рівні в галузі опустелювання й посухи;
в) створення і/чи зміцнення залежно від обставин допоміжних служб і служб пропаганди знань і досвіду для більш ефективного розповсюдження відповідних технологічних методів і засобів, а також підготовки співробітників на місцях і членів сільських організацій з питань, що стосуються підходів щодо охорони і раціонального використання природних ресурсів на основі участі населення;
г) посилення діяльності по використанню і розповсюдженню знань, ноу-хау, досвіду і практики місцевого населення в рамках програм технічного співробітництва;
д) адаптації в необхідних випадках відповідних екологічно безпечних технологій і традиційних методів ведення сільського господарства і тваринництва до сучасних соціально-економічних умов;
е) проведення відповідної підготовки кадрів і надання відповідних технологій у зв'язку з використанням альтернативних джерел енергії, особливо відновлюваних джерел енергії, в цілях зниження залежності від деревного палива;
є) співпраці на взаємоузгодженій основі в цілях зміцнення здатності уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції розробляти і здійснювати програми в галузі збору, аналізу і обміну інформацією у відповідності зі статтею 16;
ж) новаторського розвитку альтернативних джерел засобів існування, включаючи підготовку в частині набуття нових навичок;
з) підготовки потрібного керівного і управлінського персоналу, а також співробітників, відповідних за збір і аналіз даних, за розповсюдження і використання інформації, що стосується раннього попередження про умови посухи, і за виробництво продовольства;
и) більш ефективного функціонування існуючих і, у випадку необхідності, створення нових національних установ і правових рамок, нарівні із зміцненням стратегічного планування і управління; та
і) використання програм обмінів ознайомлювальними поїздками для активізації процесу створення потенціалу в уражених країнах шляхом довготривалого взаємоузгодженого процесу навчання і вивчення.
2. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції належним чином проводять у співпраці з іншими країнами і компетентними міжурядовими і неурядовими організаціями міждисциплінарний огляд потенціалу і засобів, наявних на місцевому і національному рівнях, і можливостей для їх посилення.
3. Сторони співпрацюють між собою чи через компетентні міжурядові організації, а також співпрацюють з неурядовими організаціями в провадженні і сприянні проведенню програм інформування громадськості і освітніх програм як в уражених країнах, так і, коли це необхідно, у неуражених країнах - Сторонах Конвенції у цілях забезпечення глибокого розуміння причин і наслідків опустелювання і посухи і важливості досягнення цілей даної Конвенції. З цією метою вони:
а) проводять інформаційні кампанії, орієнтовані на широкі кола громадськості;
б) сприяють на постійній основі забезпеченню доступу громадськості до відповідної інформації, а також широкій участі громадськості в діяльності із навчання і розповсюдження знань;
в) заохочують створення асоціацій, що сприяють розповсюдженню знань серед громадськості;
г) розробляють просвітницькі і інформаційні матеріали, по можливості місцевою мовою, і здійснюють обмін такими матеріалами; обмінюються експертами і прикомандировують експертів у цілях проведення в уражених країнах, що розвиваються, - Сторонах Конвенції підготовки кадрів з питань реалізації відповідних освітніх програм і програм розповсюдження знань і повною мірою використовують відповідні навчальні матеріали, наявні в компетентних міжнародних органах;
д) проводять оцінку освітніх потреб в уражених районах і розробляють відповідні шкільні учбові плани і розширюють, по мірі можливості, освітні і пізнавальні програми для дорослих і можливостей для всіх, особливо для дівчат і жінок, у питаннях визначення характеру, збереження і стійкого використання природних ресурсів і управління ними в уражених районах; та
е) розробляють міждисциплінарні програми за участю населення, які включають питання ознайомлення з проблемами опустелювання і посухи в системи освіти, а також у програми неформального навчання, програми для дорослих і програми заочного і практичного навчання.
4. Конференція Країн засновує і/чи зміцнює мережу регіональних центрів навчання і підготовки кадрів для боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи. Робота цих мереж контролюється закладом, створеним чи уповноваженим для цього у належному порядку в цілях підготовки відповідного наукового, технічного і управлінського персоналу і зміцнення, якщо це необхідно, існуючих установ, що відповідають за навчання і підготовку кадрів в уражених країнах - Сторонах Конвенції, у цілях узгодження програм і організації обміну досвідом між ними. Ці мережі тісно співпрацюють з відповідними міжурядовими і неурядовими організаціями в цілях уникнення дублювання зусиль.
Фінансові ресурси
1. Зважаючи на пріоритетність фінансування для досягнення мети Конвенції, Сторони докладають всіх зусиль, з врахуванням своїх можливостей, для забезпечення того, щоб на програми боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи виділялися адекватні фінансові ресурси.
2. У зв'язку з цим розвинуті країни - Сторони Конвенції, надаючи пріоритет ураженим африканським країнам - Сторонам Конвенції і не ігноруючи при цьому уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції в інших регіонах, у відповідності зі статтею 7 зобов'язуються:
а) мобілізувати істотні фінансові ресурси, включаючи гранти і позики на пільгових умовах, у цілях підтримки здійснення програм боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи;
б) сприяти мобілізації адекватних, своєчасних і прогнозованих фінансових ресурсів, включаючи нові і додаткові фінансові засоби Глобального екологічного фонду, для покриття погоджених додаткових витрат з діяльності, яка пов'язана з опустелюванням і відповідає його чотирьом центральним частинам, згідно з відповідними положеннями документа про заснування Глобального екологічного фонду;
в) полегшити за допомогою міжнародного співробітництва передачу технологій, знань і ноу-хау; та
г) вивчати у співпраці з ураженими країнами, що розвиваються, - Сторонами Конвенції нові методи і стимули для мобілізації і спрямування ресурсів, включаючи ті, які надаються фондами, неурядовими організаціями і іншими організаціями приватного сектора, особливо системи обліку витрат в рахунок погашення боргу і інші нові засоби, які збільшують обсяг фінансування шляхом скорочення тягаря зовнішньої заборгованості уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн.
3. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції з урахуванням своїх можливостей зобов'язуються мобілізувати адекватні фінансові ресурси для здійснення своїх національних програм дій.
4. При мобілізації фінансових ресурсів Сторони прагнуть повною мірою використовувати всі національні, двосторонні і багатосторонні джерела і механізми фінансування і постійно добиватися їх якісного вдосконалення, використовуючи консорціуми, спільні програми і паралельне фінансування, а також прагнуть залучити джерела і механізми фінансування приватного сектора, у тому числі неурядових організацій. З цією метою Сторони повною мірою використовують оперативні механізми, створені у відповідності зі статтею 14.
5. У цілях мобілізації фінансових ресурсів, необхідних ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції для боротьби з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, Сторони:
а) раціоналізують і зміцнюють управління ресурсами, що вже виділені на боротьбу з опустелюванням і пом'якшення наслідків посухи, шляхом більш ефективного і дійового їх використання, оцінки успіхів і недоліків, усунення перепон на шляху їх ефективного використання і, за необхідності, переорієнтація програм у світлі комплексного довготермінового підходу, прийнятого у відповідності з цією Конвенцією;
б) в рамках керівних органів багатосторонніх фінансових закладів, органів і фондів, включаючи регіональні банки розвитку і фонди, надають першочергового значення і приділяють належну увагу наданню підтримки ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції, особливо африканським країнам, у проведенні діяльності, що сприяє здійсненню Конвенції, особливо програм дій, що проводяться в рамках додатків про здійснення на регіональному рівні; та
в) вивчають шляхи, за якими можна зміцнити регіональну і субрегіональну співпрацю для підтримки зусиль, здійснюваних на національному рівні.
6. Інші Сторони Конвенції заохочуються до надання на добровільних засадах знань, ноу-хау і технологій, що стосуються опустелювання і/чи фінансових ресурсів для уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції.
7. Здійсненню повною мірою ураженими країнами, що розвиваються, - Сторонами Конвенції, особливо африканськими країнами, своїх обов'язків згідно з Конвенцією буде значною мірою сприяти виконання розвинутими країнами - Сторонами Конвенції своїх обов'язків відповідно до Конвенції, включаючи, зокрема, зобов'язання, що стосуються фінансових ресурсів і передачі технологій. При виконанні своїх обов'язків розвинутим країнам - Сторонам Конвенції слід повною мірою враховувати, що економічний і соціальний розвиток і ліквідація зубожіння є основними пріоритетами уражених країн, що розвиваються, - Сторін Конвенції, особливо африканських країн.
Фінансові механізми
1. Конференція Сторін сприяє забезпеченню наявності фінансових механізмів і заохочує такі механізми до максимального забезпечення фінансових ресурсів для уражених країн - Сторін Конвенції, особливо африканських країн, у цілях здійснення Конвенції. Для цього Конференція Сторін розглядає прийняття, зокрема, підходів і політики, які:
а) сприяють забезпеченню необхідних фінансових ресурсів на національному, субрегіональному, регіональному і глобальному рівнях для діяльності на виконання відповідних положень Конвенції;
б) заохочує підходи, механізми і домовленості, що передбачають використання багатьох джерел фінансування, а також їх оцінку у відповідності зі статтею 20;
в) надають на регулярній основі заінтересованим Сторонам і відповідним міжурядовим і неурядовим організаціям інформацію про наявні джерела фінансових засобів і про умови фінансування у цілях заохочення координації між ними;
г) де це необхідно, сприяють створенню механізмів, таких, як національні фонди для боротьби з опустелюванням, включаючи механізми за участю неурядових організацій, для оперативного і ефективного направлення фінансових ресурсів на місця до уражених країн, що розвиваються; та
д) зміцнюють існуючі фонди і фінансові механізми на субрегіональному і регіональному рівнях, особливо в Африці, для забезпечення більш ефективної підтримки здійснення Конвенції.
2. Конференція Сторін також заохочує надання через різні механізми системи Організації Об'єднаних Націй і через багатосторонні фінансові заклади підтримки на національному, субрегіональному і регіональному рівнях діяльності, яка дає країнам, що розвиваються - Сторонам Конвенції можливість виконувати свої обов'язки за Конвенцією.
3. Уражені країни, що розвиваються, - Сторони Конвенції використовують і у необхідних випадках створюють і/чи зміцнюють національні координаційні механізми, включені до національних програм розвитку, що забезпечить ефективне використання всіх наявних фінансових ресурсів. Вони також використовують процеси участі із залученням неурядових організацій, місцевих груп і приватного сектора до збору коштів, до розробки, а також виконання програм і забезпечення доступу до фінансових засобів з боку груп на місцевому рівні. Ці дії можуть бути посилені за допомогою більш ефективної координації і гнучкого програмування з боку тих, хто надає допомогу.
4. У цілях підвищення ефективності існуючих фінансових механізмів цим створюється Глобальний механізм для сприяння заходам, що ведуть до мобілізації і направлення істотних фінансових ресурсів, включаючи передачу технології на безоплатній основі і/чи на пільгових умовах ураженим країнам, що розвиваються, - Сторонам Конвенції. Цей Глобальний механізм функціонує під керівництвом Конференції Сторін і підзвітний їй.
5. Конференція Сторін на своїй першій черговій сесії визначає організацію, до якої буде належати Глобальний механізм. Конференція Сторін і організація, яку вона визначить, погоджують умови функціонування цього Глобального механізму для забезпечення, зокрема, того, щоб такий Механізм: