Директива 2009/40/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про перевірку технічного стану моторних транспортних засобів та їхніх причепів на придатність до експлуатування"

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема статтю 71 цього Договору,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського комітету з економічних і соціальних питань(1),

(1) OB C 224, 30.08.2008, c. 66.

Після консультації з Комітетом регіонів,

Діючи відповідно до процедури, яку запроваджено статтею 251 Договору(2),

(2) Висновок Європейського Парламенту від 23 вересня 2008 року (ще не опубліковано в "Офіційному віснику") та Рішення Ради від 30 березня 2009 року.

Оскільки:

(1) Директиву 96/96/ЄС від 20 грудня 1996 року про наближення законодавств держав-членів щодо перевірок з придатності до експлуатування колісних транспортних засобів та їхніх причепів(3) істотно змінювали кілька разів(4). Для внесення подальших змін Директиву необхідно переглянути з метою надання ясності.

(3) OB L 46, 17.02.1997, c. 1.

(4) Див. Додаток III, частина A.

(2) В рамках спільної транспортної політики дорожній рух певних транспортних засобів у межах Співтовариства має відбуватися за найсприятливіших обставин стосовно безпеки та умов конкуренції, які встановлюють для перевізників у державах-членах.

(3) Через зростання інтенсивності дорожнього руху та, відповідно, небезпеки і несприятливого впливу перед всіма державами-членами постають схожі за походженням і складністю проблеми дотримання безпеки.

(4) Перевіряння технічного стану транспортного засобу впродовж його життєвого циклу повинне бути відносно простим, швидким і недорогим.

(5) Мінімальні вимоги стандартів Співтовариства та методи перевірки технічного стану за параметрами, наведеними у цій Директиві, потрібно визначити в окремих Директивах.

(6) Необхідно швидко адаптувати до технічного прогресу стандарти та методи, впроваджені окремими Директивами, та для сприяння імплементації заходів, необхідних для цього, визначити процедуру тісної співпраці між державами-членами та Комісією в рамках комітету з адаптування до технічного прогресу Директиви про перевірку технічного стану моторних транспортних засобів та їхніх причепів на придатність до експлуатування.

(7) Щодо гальмових систем важко визначити значення для налаштувань тиску повітря та часу наповнення компресора з огляду на те, що обладнання та методи різняться в межах Співтовариства.

(8) Всі, хто пов'язаний із перевірками технічного стану транспортних засобів, вважають, що метод перевірки і, зокрема, чи транспортний засіб перевіряють із повною навантагою, частковою або без навантаги, може впливати на ступінь впевненості випробувачів у придатності до експлуатування гальмової системи.

(9) Визначення еталонних значень гальмового зусилля за умов різної навантаги для кожної моделі транспортних засобів допоможе відновити таку впевненість. Ця Директива уможливить перевіряння технічного стану у такому режимі як альтернативу перевірянню мінімальних вимог до експлуатаційних характеристик кожної категорії транспортних засобів.

(10) Щодо гальмових систем сфера застосування даної Директиви охоплюватиме більшою мірою транспортні засоби, яким надають затвердження типу складників згідно із Директивою Ради 71/320/ЄЕС від 26 липня 1971 року про наближення законодавства держав-членів стосовно гальмових пристроїв деяких категорій моторних транспортних засобів та їхніх причепів(5), хоча у Директиві визнано, що певні типи транспортних засобів отримали такі затвердження згідно із національними стандартами, які можуть відрізнятися від вимог цієї Директиви.

(5) OB L 202, 06.09.1971, c. 37.

(11) Держави-члени можуть розширити сферу перевірок гальмової системи, щоб охопити транспортні засоби або їх складники поза сферою застосування цієї Директиви.

(12) Держави-члени можуть перевіряти гальмові системи суворіше або збільшити частоту перевірок.

(13) Ця Директива призначена підтримувати низький рівень шкідливих викидів впродовж усього періоду експлуатування транспортних засобів регулярними перевірками рівня шкідливих викидів та забезпечувати вилучення найбільш неекологічних транспортних засобів із експлуатації, доки їх не приведуть у відповідний технічний стан.

(14) Погане відрегулювання та невідповідне технічне обслуговування шкідливі не лише для двигуна, але й для довкілля, оскільки спричинюють підвищення забруднення та споживання палива. Важливо розвивати екологічно безпечний транспорт.

(15) У разі двигунів із запалюванням від стискування (дизелів) дані вимірювання задимленості газових викидів є достатнім показником технічного стану транспортних засобів за шкідливими викидами.

(16) Для двигунів із примусовим запалюванням (бензинових) значення кількості монооксиду вуглецю у викидній трубі в режимі неробочого ходу є достатнім показником технічного стану транспортних засобів за шкідливими викидами.

(17) Кількість незадовільних результатів перевірок щодо рівня шкідливих викидів для транспортних засобів, які не отримують регулярного технічного обслуговування, може бути більш високою.

(18) У випадку транспортних засобів, обладнаних бензиновими двигунами, для яких стандарти із затвердження типу визначають, що їх повинні обладнувати поліпшеними системами контролювання викидів, такими, як трикомпонентні каталітичні нейтралізатори, якими управляє лямбда-зонд, стандарти щодо регулярних перевірок рівня шкідливих викидів повинні бути більш суворими, ніж для звичайних транспортних засобів.

(19) Директива Європейського Парламенту і Ради 98/69/ЄС від 13 жовтня 1998 року про заходи, які необхідно розробити для запобігання забрудненню повітря викидами моторних транспортних засобів(1), вимагає впровадити з 2000 року бортові діагностичні системи (OBD) для автомобілів із бензиновим двигуном та легких транспортних засобів комерційного призначення, щоб відстежувати функціювання системи контролю викидів транспортних засобів під час експлуатування. Так само з 2003 року системи OBD вимагають також і для нових транспортних засобів, обладнаних дизелями.

(1) OB L 350, 28.12.1998, c. 1.

(20) Держави-члени можуть, якщо це доцільно, вилучати із сфери дії цієї Директиви певні види транспортних засобів, які вважають такими, що мають історичну цінність. Вони можуть також встановлювати власні стандарти перевірок для таких транспортних засобів. Проте це право не повинне призводити до застосування жорсткіших стандартів, ніж ті, вимогам яких мали відповідати згадані транспортні засоби, коли їх проектували.

(21) Існують доступні прості загальнопоширені діагностичні системи, які можуть використовувати органи контролю, щоб перевіряти переважну більшість встановлених обмежувачів швидкості. Для тих транспортних засобів, які не можливо перевірити такими широкодоступними діагностичними інструментами, органи влади потребуватимуть або застосовувати доступне обладнання від оригінального виробника транспортних засобів, або впроваджувати для затвердження результатів сертифікацію відповідної перевірки від виробника транспортних засобів чи його франчайзингових підприємств.

(22) Необхідно сприяти періодичній верифікації відповідного функціювання обмежувачів швидкості для транспортних засобів, які обладнано новим записувальним пристроєм (цифровим тахографом) згідно із Регламентом Ради (ЄС) N 2135/98 від 24 вересня 1998 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄЕС) N 3821/85 про записувальне обладнання на дорожньому транспорті та Директивою 88/599/ЄЕС про застосування Регламенту (ЄЕС) N 3820/85 та (ЄЕС) N 3821/85(2). З 2003 року нові транспортні засоби обладнують такими пристроями.

(2) OB L 274, 09.10.1998, c. 1.

(23) Технічні вимоги стосовно таксі та машин швидкої допомоги подібні до вимог стосовно приватних автомобілів. Параметри, що перевіряють, можуть, таким чином, бути схожими, хоча частота випробувань відрізняється.

(24) Кожна держава-член повинна забезпечувати на своїй території та у межах власної юрисдикції систематичне проведення та високий рівень перевірок технічного стану транспортних засобів.

(25) Комісія повинна перевіряти практичне застосування цієї Директиви.

(26) Оскільки цілі запропонованих дій, а саме гармонізація правил перевірок транспортних засобів на придатність до експлуатування, запобігання порушенню правил конкуренції між перевізниками та гарантування того, що транспортні засоби перевіряють та підтримують у відповідному стані належним чином, не можуть бути досягнутими кожною державою-членом окремо, а отже, з огляду на масштабність дій цих цілей легше досягти на рівні Співтовариства, Співтовариство може розробити заходи відповідно до принципу субсидіарності, як визначено у статті 5 Договору. Згідно із принципом пропорційності, як визначено у вказаній статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення зазначених цілей.

(27) Заходи, необхідні для імплементації цієї Директиви, мають ухвалюватися відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, що визначає процедури здійснення імплементаційних повноважень, наданих Комісії(3).

(3) OB L 184, 17.07.1999, c. 23.

(28) Зокрема, Комісії необхідно надати повноваження визначити певні мінімальні стандарти й методи для перевірок та адаптувати їх до технічного прогресу. Оскільки ці заходи мають загальну сферу застосування та розроблені для внесення змін та доповнень до неістотних елементів цієї Директиви, їх потрібно приймати відповідно до підконтрольної регуляторної процедури, яку впроваджує стаття 5а Рішення 1999/468/ЕС.

(29) Ця Директива не перешкоджає виконанню зобов'язань держав-членів стосовно граничних термінів для транспонування у національне законодавство директив, наведених у частині В Додатка III.

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. У кожній державі-члені транспортні засоби, зареєстровані на території даної держави, та їхні причепи і напівпричепи повинні підлягати періодичним перевіркам на придатність до експлуатування згідно із цією Директивою.

2. Категорії транспортних засобів, що підлягають таким випробуванням, частота цих випробувань та параметри, які потрібно перевіряти, наведено у додатках I та II до Директиви.

Перевірки придатності до експлуатування, передбачені цією Директивою, повинні виконувати держави-члени або державні установи, яким доручено це державою, або організації чи установи, створені та безпосередньо керовані державою, включаючи, відповідно уповноважені приватні організації. Зокрема, якщо установи, створені як пункти контролю, одночасно виконують ремонт транспортних засобів, держави-члени повинні зробити все можливе, щоб забезпечити об'єктивність та високу якість перевірки технічного стану транспортних засобів.

1. Держави-члени повинні вжити таких заходів, які вони вважають необхідними для можливості доведення того, що транспортний засіб витримав перевірку на придатність до експлуатування, яка відповідає щонайменше положенням цієї Директиви.

Про ці заходи слід повідомляти інші держави-члени та Комісію.

2. Кожна держава-член повинна на тих самих підставах, що й власні, визнавати підтвердження, видані іншою державою-членом, які зазначають, що транспортний засіб, зареєстрований на території цієї іншої держави разом із причепом або напівпричепом, витримав перевірку на придатність до експлуатування, яка відповідає щонайменше положенням цієї Директиви.

3. Держави-члени повинні застосовувати відповідні процедури, щоб встановити у міру можливості, що ефективність гальмової системи транспортних засобів, зареєстрованих на їхніх територіях, відповідає вимогам, визначеним цією Директивою.

1. Держави-члени повинні мати право вилучити зі сфери застосування цієї Директиви транспортні засоби, що належать армійським, правоохоронним та пожежним підрозділам.

2. Держави-члени можуть після консультації з Комісією вилучити зі сфери застосування цієї Директиви або підпорядкувати спеціальним положенням окремі транспортні засоби, які функціюють або які застосовують за спеціальних умов, і транспортні засоби, які ніколи або дуже рідко експлуатують на дорогах загального призначення, включаючи, транспортні засоби, що мають історичну цінність і виготовлені до 1 січня 1960 року або які тимчасово вилучені з дорожнього руху.

3. Держави-члени можуть після консультації з Комісією встановлювати власні стандарти перевірки технічного стану для транспортних засобів, що мають історичну цінність.

Незважаючи на положення Додатків I та II, держави-члени можуть:

(а) передбачити більш ранні терміни першої обов'язкової перевірки технічного стану та, якщо потрібно, вимагати, щоб транспортні засоби перевіряли перед реєстрацією;

(b) зменшити інтервал між двома послідовними обов'язковими перевірками технічного стану;

(c) зробити перевірку додаткового обладнання обов'язковою;

(d) збільшити кількість параметрів, які необхідно перевіряти;

(e) поширити вимоги періодичної перевірки технічного стану на інші категорії транспортних засобів;

(f) призначити спеціальні додаткові перевірки технічного стану;

(g) вимагати, щоб транспортні засоби, зареєстровані на їхній території, відповідали вищим від визначених у Додатку II мінімальним стандартам стосовно ефективності гальмової системи та впровадити перевірку транспортних засобів з більшою навантагою, але вжити заходів, щоб такі вимоги не перевищували вимог затвердження типу базового транспортного засобу.

1. Комісія повинна ухвалити окремі Директиви, необхідні, щоб визначити мінімальні вимоги стандартів та методи для перевіряння технічного стану згідно з пунктами, наведеними у Додатку II, а також будь-які зміни, необхідні для адаптування цих стандартів і методів до технічного прогресу.

2. Ці заходи, розроблювані для зміни і доповнення неістотних елементів цієї Директиви, ухвалюються відповідно до підконтрольної регуляторної процедури, як зазначено у статті 7(2).

1. Комісії допомагає комітет з адаптування до технічного прогресу Директиви про перевірку технічного стану моторних транспортних засобів та їхніх причепів на придатність до експлуатування.

2. Якщо є посилання на цю частину, застосовують статті 5а(1)-(4) та 7 Рішення 1999/468/ЄС, зважаючи на положення статті 8 цього Рішення.

Не пізніше ніж через три роки після впровадження регулярного перевіряння технічного стану обмежувачів швидкості Комісія повинна дослідити на основі накопиченого досвіду, чи достатньо обсягу впроваджених перевірок для виявлення дефектів обмежувачів швидкості або незаконного втручання в їхню роботу, чи правила потрібно змінити.

Держави-члени повинні надавати Комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони ухвалили у сфері застосування цієї Директиви.

Директиву 96/96/ЄС із змінами, переліченими у частині А Додатку III скасовано, що не перешкоджає виконанню зобов'язань держав-членів стосовно термінів транспонування у національне законодавство Директив, наведених у частині В Додатка III.

Посилання на скасовану Директиву розглядають як посилання на цю Директиву згідно із таблицею відповідностей, наведеною в Додатку IV.

Ця Директива набирає чинності на 20-й день після опублікування її в "Офіційному віснику Європейського Союзу".

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі, 6 травня 2009 року.

Перевірка повинна охоплювати щонайменше параметри, перелічені нижче, за умови, що ці параметри стосуються обов'язкового обладнання транспортних засобів, що випробовують у зацікавленій державі-члені.

Перевірки, розглянуті у цьому додатку, можуть здійснюватися візуально, не роз'єднуючи частини транспортного засобу.

Якщо транспортний засіб визнали таким, що має невідповідності перевірюваних параметрів, наведених нижче, уповноважені органи влади держав-членів повинні затвердити процедуру встановлення умов, згідно з якими транспортний засіб можна застосовувати до наступної перевірки технічного стану щодо придатності до експлуатування.