Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість

2. Держава-член ідентифікації повинна вилучати посередника з ідентифікаційного реєстру в таких випадках:

(a) якщо протягом двох календарних кварталів поспіль він не виконував функції посередника за дорученням оподатковуваної особи, що застосовує цю спеціальну схему;

(b) якщо він більше не відповідає іншим умовам, необхідним для виконання функцій посередника;

(c) якщо він систематично не дотримується правил, що стосуються цієї спеціальної схеми.

3. Держава-член ідентифікації повинна вилучати оподатковувану особу, яку представляє посередник, з ідентифікаційного реєстру в таких випадках:

(a) якщо посередник повідомляє державу-члена ідентифікації про те, що оподатковувана особа більше не здійснює дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн;

(b) якщо можна з інших підстав припустити, що ведення оподатковуваних видів діяльності з дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, цією оподатковуваною особою припинено;

(c) якщо зазначена оподатковувана особа більше не відповідає умовам, необхідним для застосування цієї спеціальної схеми;

(d) якщо зазначена оподатковувана особа систематично не дотримується правил, що стосуються цієї спеціальної схеми.

(e) якщо посередник повідомляє державу-члена ідентифікації про те, що він більше не представляє цю оподатковувану особу.

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або її посередник подає електронними засобами державі-члену ідентифікації декларацію з ПДВ за кожний місяць, незалежно від того, чи здійснювалися дистанційні продажі товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн. Декларацію з ПДВ подають до кінця місяця, наступного після закінчення податкового періоду, охопленого декларацією.

Якщо декларація з ПДВ подається відповідно до першого параграфа, держави-члени не повинні встановлювати для цілей ПДВ будь-який додатковий обов’язок або формальність під час імпортування.

1. Декларація з ПДВ повинна відображати ідентифікаційний номер платника ПДВ, зазначений у статті 369q, та, для кожної держави-члена споживання, в якій ПДВ підлягає сплаті - загальну вартість, без урахування ПДВ, дистанційних продажів товарів, що імпортовані з третіх територій або третіх країн, стосовно яких виникли податкові зобов’язання з ПДВ протягом податкового періоду, а також загальну суму відповідного ПДВ залежно від ставки. У декларації також повинні бути вказані застосовні ставки ПДВ та загальна сума ПДВ, що підлягає сплаті.

2. За потреби внесення будь-яких змін до декларації з ПДВ після її подання, відповідні зміни повинні включатися в наступну декларацію протягом трьох років з дати, на яку необхідно було подати початкову декларацію відповідно до статті 369s. Така наступна декларація з ПДВ повинна визначати відповідну державу-член споживання, податковий період і суму ПДВ, щодо яких потрібно внести будь-які зміни.

1. Декларацію з ПДВ складають в євро.

Держави-члени, що не прийняли євро, можуть вимагати складання декларації з ПДВ у їхніх національних валютах. Якщо постачання здійснено в інших валютах, для цілей заповнення декларації з ПДВ оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або її посередник повинні використовувати обмінний курс, застосовний в останній день податкового періоду.

2. Конвертацію здійснюють за обмінним курсом, опублікованим Європейським Центральним Банком на цей день або, якщо курс не опублікований в цей день - за обмінним курсом, опублікованим у наступний день публікації.

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, або її посередник сплачує ПДВ з покликанням на відповідну декларацію з ПДВ, не пізніше ніж після закінчення терміну подання декларації.

Платіж здійснюють на банківський рахунок у євро, визначений державою-членом ідентифікації. Держави-члени, що не прийняли євро, можуть вимагати здійснення платежу на банківський рахунок, відкритий у їхній власній валюті.

Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, не може відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ стосовно своїх оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією спеціальною схемою, у державах-членах споживання відповідно до статті 168 цієї Директиви. Незважаючи на пункт (1) статті 1 Директиви 86/560/ЄЕС і пункт (1) статті 2 і 3 Директиви 2008/9/ЄС, оподатковувана особа повинна отримувати відшкодування відповідно до зазначених Директив. Статті 2(2) і (3) та статтю 4(2) Директиви 86/560/ЄЕС не застосовують до відшкодувань, пов’язаних із товарами, охопленими цією спеціальною схемою.

Якщо оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна бути зареєстрована в державі-члені для видів діяльності, не охоплених цією схемою, вона повинна відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ у зазначеній державі-члені стосовно її оподатковуваних видів діяльності, охоплених цією схемою, у декларації з ПДВ, яка повинна подаватися відповідно до статті 250 цієї Директиви.

1. Оподатковувана особа, що застосовує цю спеціальну схему, повинна вести облік операцій, охоплених цією спеціальною схемою. Посередник повинен вести облік операцій кожної оподатковуваної особи, яку він представляє. Зазначений облік повинен бути достатньо детальним, щоб податкові органи держави-члена споживання могли верифікувати правильність декларації з ПДВ.

2. Доступ до облікових записів, зазначених в параграфі 1, повинен надаватися в електронній формі державі-члену споживання та державі-члену ідентифікації на їхній запит.

Такі облікові записи повинні зберігатися протягом 10 років після завершення року, в якому було здійснено операцію.

Якщо, спеціальна схема, зазначена в секції 4 глави 6, не застосовується до імпортування відправлень товарів, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро, держава-член імпортування повинна дозволити особі, що пред’являє товари на митниці за дорученням особи, для якої призначено товари в межах Співтовариства, застосовувати спеціальні положення для декларування та сплати ПДВ при імпорті на товари, відправлення або перевезення яких закінчується у зазначеній державі-члені.

1. Для цілей цього спеціального положення застосовують таке:

(a) особа, для якої призначено товари, несе відповідальність за сплату ПДВ;

(b) особа, що пред’являє товари на митниці на території Співтовариства, повинна стягнути ПДВ з особи, для якої призначено товари, та здійснити сплату такого ПДВ.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб особа, яка пред’являє товари на митниці в межах Співтовариства, вживала необхідних заходів для забезпечення сплати правильної суми податку особою, для якої призначено товари.

Як відступ від статті 94(2), держави-члени можуть передбачити застосування стандартної ставки ПДВ у державі-члені імпортування під час застосування цього спеціального положення.

1. Держави-члени повинні дозволити повідомляти про суму ПДВ, стягнену відповідно до цього спеціального положення, в електронній формі в щомісячній декларації. Декларація повинна містити загальну суму ПДВ, стягнену у відповідному календарному місяці.

2. Держави-члени повинні вимагати сплати суми ПДВ, зазначеної в параграфі 1, щомісяця до закінчення терміну сплати, застосовного до сплати імпортних платежів.

3. Особи, що застосовують це спеціальне положення, повинні вести облік операцій, охоплених цим спеціальним положенням, протягом періоду, що визначається державою-членом імпортування. Зазначені облікові записи повинні бути достатньо деталізованим для уможливлення проведення податковими або митними органами держави-члена імпортування перевірки правильності декларації з ПДВ та їх необхідно надавати в електронній формі державі-члені імпортування на її запит.

1. Обмінний курс євро на національну валюту, що повинен братися до уваги для суми, зазначеної у статті 369l і 369y, встановлюють раз на рік. Застосовними ставками вважають ставки, які встановлюють на перший робочий день жовтня та які набувають чинності 1 січня наступного року.

2. Держави-члени можуть округлювати суму в національній валюті, отриману в результаті конвертації суми в євро.

3. Держави-члени можуть продовжити застосовувати суму, чинну на момент щорічного коригування, зазначеного в параграфі 1, якщо конвертація суми в євро призводить, перед округленням відповідно до параграфа 2, до зміни суми, що не перевищує 5 % суми в національній валюті, або до зменшення зазначеної суми.

Держави-члени, що станом на 1 січня 1978 року оподатковували операції, перелічені в частині A додатка X, можуть продовжувати оподатковувати ці операції.

Держави-члени, що станом на 1 січня 1978 року звільняли від оподаткування операції, перелічені в частині B додатка X, можуть продовжувати звільняти від оподаткування ці операції згідно з умовами, застосовними у відповідній державі-члені на цю дату.

Держави-члени, що станом на 1 січня 1978 року застосовували положення, які є відступами від принципу негайного віднесення на зменшення податкового зобов’язання, встановленого у першому параграфі статті 179, можуть продовжувати застосовувати ці положення.

Держави-члени, що станом на 1 січня 1978 року застосовували положення, які є відступами від статті 28 або від пункту (c) першого параграфа статті 79, можуть продовжувати застосовувати ці положення.

Як відступ від статей 169 та 309, держави-члени, що станом на 1 січня 1978 року звільняли від оподаткування без права на віднесення на зменшення податкового зобов’язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, послуги туристичних агентів, зазначені в статті 309, можуть продовжувати звільняти від оподаткування ці послуги. Цей відступ застосовують і до туристичних агентств, що діють від імені та в інтересах мандрівника.

Греція може продовжувати звільняти від оподаткування операції, перелічені в пунктах (2), (8), (9), (11) та (12) частини B додатка X, відповідно до умов, застосовних в цій державі-члені станом на 1 січня 1987 року.

Іспанія може продовжувати звільняти від оподаткування постачання послуг, здійснене авторами, переліченими в пункті (2) частини B додатка X та операції, перелічені в пунктах (11) та (12) частини B додатка X відповідно до умов, застосовних в цій державі-члені станом на 1 січня 1993 року.

Португалія може продовжувати звільняти від оподаткування операції, перелічені в пунктах (2), (4), (7), (9), (10) та (13) частини B додатка X відповідно до умов, застосовних в цій державі-члені станом на 1 січня 1989 року.

1. Австрія може продовжувати оподатковувати операції, перелічені в пункті (2) частини A додатка X.

2. Доти, доки такі самі звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій з держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 1994 року, Австрія може, згідно з умовами, застосовними в цій державі-члені на дату її приєднання, продовжувати звільняти від оподаткування такі операції:

(a) операції, перелічені в пунктах (5) та (9) частини B додатка X;

(b) з правом на віднесення на зменшення податкового зобов’язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі - всі складові операцій міжнародних пасажирських перевезень повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом, за винятком пасажирських перевезень на озері Констанц.

1. Фінляндія може продовжувати оподатковувати операції, перелічені в пункті (2) частини A додатка X, доти, доки такі самі операції оподатковують в будь-якій з держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 1994 року.

2. Фінляндія може згідно з умовами, застосовними в цій державі-члені на дату її приєднання, продовжувати звільняти від оподаткування постачання послуг авторами, митцями та виконавцями, що перераховані в пункті (2) частини B додатка X та операції, перелічені в пунктах (5), (9) та (10) частини B додатка X доти, доки такі самі звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 1994 року.

Швеція може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її приєднання, продовжувати звільняти від оподаткування постачання послуг авторами, митцями та виконавцями, що перелічені в пункті (2) частини B додатка X, а також операції, перелічені у пунктах (1), (9) та (10) частини B додатка X, доти, доки такі самі звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 1994 року.

Чеська Республіка може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, зазначені в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Естонія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, зазначені в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Кіпр може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату його вступу, продовжувати звільняти від оподаткування такі операції:

(a) постачання землі під забудову, зазначене в пункті (9) частини B додатка X, до 31 грудня 2007 року;

(b) міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Доти, доки такі самі звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року, Латвія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування такі операції:

(a) постачання послуг авторами, митцями та виконавцями, як зазначено в пункті (2) частини B додатка X;

(b) міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X.

Литва може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Угорщина може, згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Доти, доки ті самі звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року, Мальта може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування такі операції:

(a) постачання води органом публічного права, як зазначено в пункті (8) частини B додатка X, без права на віднесення на зменшення податкового зобов’язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі;

(b) постачання будівель та землі під забудову, зазначене у пункті (9) частини B додатка X, без права на віднесення на зменшення податкового зобов’язання ПДВ, сплаченого на попередньому етапі;

Польща може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Словенія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Словаччина може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 30 квітня 2004 року.

Болгарія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті 10 частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 2006 року.

Румунія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті 10 частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Співтовариства станом на 31 грудня 2006 року.

Хорватія може згідно з умовами, застосовними у цій державі-члені на дату її вступу, продовжувати звільняти від оподаткування такі операції:

(a) постачання землі під забудову, з будівлями або без, як зазначено в пункті (j) статті 135(1) та в пункті (9) частини B додатка X, до 31 грудня 2014 року без можливості продовження;

(b) міжнародні пасажирські перевезення, як зазначено в пункті (10) частини B додатка X, доти, доки таке саме звільнення від оподаткування застосовують в будь-якій із держав-членів, що були членами Союзу до вступу Хорватії.

Держави-члени, що звільняють від оподаткування операції, зазначені в статтях 371, 375, 376 або 377, статті 378(2), статті 379(2) або статтях 380-390с, можуть надавати оподатковуваним особам право обирати спосіб оподаткування цих операцій.

Держави-члени можуть передбачити стосовно постачання будівель та землі під забудову, придбаних для цілей перепродажу оподатковуваною особою, для якої ПДВ під час придбання не підлягав віднесенню на зменшення податкового зобов’язання, щоб база оподаткування становила різницю між ціною продажу та ціною купівлі.

1. Для полегшення переходу до остаточних заходів, зазначених у статті 402, Рада, на підставі звіту Комісії, повинна переглянути ситуацію з урахуванням відступів, передбачених в секціях 1 та 2, і, діючи відповідно до статті 93 Договору, повинна вирішити, чи потрібно скасовувати будь-які або всі ці відступи.

2. Після впровадження остаточних заходів пасажирські перевезення повинні оподатковуватися в державі-члені відправлення стосовно тієї частини подорожі, що відбувається в межах Співтовариства, відповідно до детальних правил, які Рада повинна встановити, діючи згідно зі статтею 93 Договору.

Держави-члени, що станом на 1 січня 1977 року застосовували спеціальні заходи для спрощення процедури утримання ПДВ або запобігання деяким формам ухилення від оподаткування або уникнення оподаткування, можуть зберігати їх за умови, що вони відповідним чином повідомили Комісію до 1 січня 1978 року і що ці заходи зі спрощення відповідають критерію, встановленому в другому підпараграфі статті 395(1).

1. Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада може уповноважувати будь-яку державу-члена впроваджувати спеціальні заходи для відступу від положень цієї Директиви задля спрощення процедури утримання ПДВ або запобігання деяким формам ухилення від оподаткування або уникнення оподаткування.

Заходи, спрямовані на спрощення процедури утримання ПДВ, не можуть впливати, хіба що незначною мірою, на загальну суму податкових надходжень держави-члена, утриманих на стадії кінцевого споживання.

2. Держава-член, що бажає впровадити захід, зазначений в параграфі 1, повинна надіслати заявку до Комісії та надати їй всю необхідну інформацію. Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона зв’язується з відповідною державою-членом протягом двох місяців з моменту отримання заявки та вказує, яка додаткова інформація їй потрібна.

Після отримання Комісією всієї інформації, яку вона вважає необхідною для розгляду запиту, вона повинна протягом одного місяця відповідним чином повідомити державу-член, що подає запит, та передати запит мовою оригіналу іншим державам-членам.

3. Протягом трьох місяців після надання повідомлення, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 2, Комісія повинна подати Раді або відповідну пропозицію, або, якщо вона заперечує проти запитуваного відступу - повідомлення, в якому викладено її заперечення.

4. Процедура, встановлена в параграфах 2 та 3, повинна в будь-якому випадку бути завершена протягом восьми місяців з дати одержання заявки Комісією.

1. Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада може уповноважувати будь-яку державу-члена укладати з третьою країною або з міжнародним органом угоду, що може містити відступи від цієї Директиви.

2. Держава-член, що бажає укласти угоду, зазначену в параграфі 1, повинна надіслати заявку до Комісії та надати їй всю необхідну інформацію. Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона зв’язується з відповідною державою-членом протягом двох місяців з моменту отримання заявки та вказує, яка додаткова інформація їй потрібна.

Після отримання Комісією всієї інформації, яку вона вважає необхідною для розгляду запиту, вона повинна протягом одного місяця відповідним чином повідомити державу-член, що подає запит, та передати запит мовою оригіналу іншим державам-членам.

3. Протягом трьох місяців після надання повідомлення, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 2, Комісія повинна подати Раді або відповідну пропозицію, або, якщо вона заперечує проти запитуваного відступу - повідомлення, в якому викладено її заперечення.

4. Процедура, встановлена в параграфах 2 та 3, повинна в будь-якому випадку бути завершена протягом восьми місяців з дати одержання заявки Комісією.

Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада повинна ухвалювати необхідні інструменти для імплементації цієї Директиви.

1. Створюють консультативний комітет із податку на додану вартість, що називається "Комітет із ПДВ".

2. Комітет із ПДВ складається з представників держав-членів та Комісії.

Комітет очолює представник Комісії.

Секретарські послуги Комітетові надає Комісія.

3. Комітет із ПДВ ухвалює свій внутрішній регламент.

4. Окрім питань, що є предметом консультації відповідно до цієї Директиви, Комітет із ПДВ повинен вивчати питання, порушені головою, або порушені за власною ініціативою, або на запит представника держави-члена, щодо застосування положень Співтовариства про ПДВ.

Без обмеження інших окремих положень, еквіваленти у національній валюті сум, виражених в євро, передбачених у цій Директиві, визначають на підставі курсу конвертації євро, застосовного станом на 1 січня 1999 року. Держави-члени, які вступили до Європейського Союзу після цієї дати та не прийняли євро як єдину валюту, повинні використовувати курс конвертації євро, застосовний на дату їх вступу.

Під час конвертації в національні валюти сум, зазначених у статті 399, держави-члени можуть коригувати суми, отримані внаслідок такої конвертації, у бік збільшення або зменшення не більш ніж на 10%.

Без обмеження інших положень законодавства Співтовариства, ця Директива не перешкоджає будь-якій державі-члену зберігати або впроваджувати податки на договори страхування, податки на парі та азартні ігри, акцизні збори, гербові збори або, загалом, будь-які податки, збори та обов’язкові платежі, які не можна охарактеризувати як податки з обігу, за умови, що утримання цих податків, зборів та обов’язкових платежів не призводить до виникнення формальностей під час перетину кордонів у торгівлі між державами-членами.

1. Заходи з оподаткування торгівлі між державами-членами, передбачені цією Директивою, є перехідними і повинні бути замінені на остаточні заходи, що, в принципі, ґрунтуються на оподаткуванні постачання товарів або послуг в державі-члені походження.

2. Дійшовши висновку, після вивчення звіту, зазначеного в статті 404, про те, що умови переходу до остаточних заходів було виконано, Рада повинна, діючи відповідно до статті 93 Договору, ухвалити положення, необхідні для набуття чинності остаточними заходами та їх дії.

Для цілей цієї глави застосовують такі терміни та означення:

(1) "Співтовариство" означає територію Співтовариства, визначену в пункті (1) статті 5, до приєднання чи вступу нових держав-членів;

(2) "нові держави-члени" означає територію держав-членів, які вступили до Європейського Союзу після 1 січня 1995 року, як визначено для кожної з цих держав-членів у пункті (2) статті 5;

(3) "розширене Співтовариство" означає територію Співтовариства, визначену в пункті (1) статті 5, після приєднання чи вступу нових держав-членів.

Положення, чинні на момент, коли товари поміщено у режим тимчасового ввезення (імпортування) з повним звільненням від імпортних платежів або в один із режимів чи одну із ситуацій, зазначених у статті 156, або у подібні режими чи ситуації в одній із нових держав-членів, продовжують застосовувати доти, доки не завершиться перебування товарів у цих режимах чи ситуаціях після дати приєднання чи вступу, в разі виконання таких умов:

(a) товари прибули до Співтовариства або однієї з нових держав-членів до дати приєднання чи вступу;

(b) після ввезення до Співтовариства або однієї з нових держав-членів товари поміщено у ці режими чи ситуації;

(c) перебування товарів у цих режимах чи ситуаціях не завершилося до дати приєднання чи вступу.

Положення, чинні на момент, коли товари поміщено в режим митного транзиту, продовжують застосовувати доти, доки не завершиться перебування товарів у цьому режимі після дати приєднання чи вступу, в разі виконання таких умов:

(a) товари поміщено у режим митного транзиту до дати приєднання чи вступу;

(b) перебування товарів у цих режимах не завершилося до дати приєднання чи вступу.

1. Якщо доведено, що товари перебували у вільному обігу в одній з нових держав-членів або у Співтоваристві, імпортуванням товарів вважають:

(a) виведення, включаючи неправомірне виведення товарів з режиму тимчасового ввезення (імпортування), у який їх поміщено до дати приєднання чи вступу відповідно до умов, передбачених у статті 406;

(b) виведення, включаючи неправомірне виведення товарів з одного з режимів чи однієї з ситуацій, зазначених в статті 156, або з подібних режимів чи ситуацій, у які їх поміщено до дати приєднання чи вступу відповідно до умов, передбачених у статті 406;

(c) припинення дії одного з режимів, зазначених у статті 407, що його розпочато до дати приєднання чи вступу на території однієї з нових держав-членів, для цілей постачання товарів за винагороду, здійсненого до цієї дати на території цієї держави-члена оподатковуваною особою, що діє як така;

(d) будь-яке порушення або правопорушення, скоєне під час дії режиму митного транзиту, що його розпочато відповідно до умов, зазначених у пункті (c).

2. Крім випадку, зазначеного в параграфі 1, використання після дати приєднання чи вступу в межах території держави-члена оподатковуваною особою або неоподатковуваною особою товарів, постачених їй до дати приєднання чи вступу в межах території Співтовариства або однієї з нових держав-членів, вважають імпортуванням товарів у разі виконання таких умов:

(a) постачання цих товарів було звільнено від оподаткування чи могло бути звільнено від оподаткування або згідно з пунктами (a) та (b) статті 146(1), або згідно з подібним положенням в нових державах-членах;

(b) товари не було імпортовано до однієї з нових держав-членів або до Співтовариства до дати приєднання чи вступу.

У випадках, зазначених у статті 408(1), місцем імпорту в розумінні статті 61 повинна бути держава-член, на території якої завершується перебування товарів у цих режимах чи ситуаціях, у які їх було поміщено до дати приєднання чи вступу.

1. Як відступ від статті 71, імпортування товарів у розумінні статті 408 повинно припинятися без настання події, що призводить до виникнення податкового зобов’язання в разі виконання однієї з таких умов:

(a) імпортовані товари відправляють або перевозять за межі розширеного Співтовариства;

(b) імпортовані товари в розумінні статті 408(1)(a) є іншими ніж транспортні засоби, і їх повторно пересилають або перевозять до держави-члена, з якої їх було експортовано, особі, що їх експортувала;

(c) імпортовані товари в розумінні статті 408(1)(a) є транспортними засобами, які було придбано або імпортовано до дати приєднання чи вступу відповідно до загальних умов оподаткування, чинних на внутрішньому ринку однієї з нових держав-членів або однієї з держав-членів Співтовариства, або які, з причин їх експортування, не підлягали ніякому звільненню від ПДВ або відшкодуванню ПДВ.

2. Умову, зазначену в параграфі 1(c), вважають виконаною в таких випадках:

(a) коли перше введення в експлуатацію транспортного засобу мало місце більш ніж за вісім років до приєднання чи вступу до Європейського Союзу.

(b) коли сума податку, що підлягає сплаті у зв’язку зі імпортуванням, є незначною.

Статті 30a, 30b та 73a застосовують до ваучерів, виданих після 31 грудня 2018 року.

Щонайпізніше до 31 грудня 2022 року Комісія на підставі інформації, отриманої від держав-членів, надасть Європейському парламенту та Раді звіт за результатами оцінювання застосування положень цієї Директиви стосовно оподаткування ПДВ ваучерів, зокрема стосовно визначення ваучерів, правил ПДВ щодо оподаткування ваучерів у мережі розповсюдження та невикористаних ваучерів, який, за необхідності супроводжують належною пропозицією щодо зміни відповідних правил.

1. Директиву 67/227/ЄЕС та Директиву 77/388/ЄЕС скасовують без обмеження обов’язків держав-членів щодо граничних строків транспозиції до національного законодавства, перелічених у частині B додатка XI, та імплементації цих директив.

2. Покликання на скасовані директиви тлумачать як покликання на цю Директиву і читають відповідно до кореляційної таблиці, наведеної в додатку XII.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог статті 2(3), статті 44, статті 59(1), статті 399 та пункту (18) додатка III, з 1 січня 2008 року. Вони повинні негайно надіслати Комісії текст таких положень та кореляційну таблицю між такими положеннями та цією Директивою.

Якщо держави-члени ухвалюють такі положення, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено.

2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного законодавства, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності 1 січня 2007 року.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

(1) Телекомунікаційні послуги;

(2) водо-, газо-, електро- та теплопостачання;

(3) перевезення товарів;

(4) послуги портів та аеропортів;

(5) пасажирські перевезення;

(6) постачання нових товарів, вироблених для продажу;

(7) операції з сільськогосподарськими продуктами, що їх здійснюють агентства з втручання у сфері сільського господарства відповідно до Регламентів про спільну організацію ринку цих продуктів;

(8) організація торгових ярмарків та виставок;

(9) складування;

(10) діяльність комерційних рекламних організацій;

(11) діяльність туристичних агентів;

(12) діяльність магазинів для персоналу, кооперативів, їдальнь на підприємствах та подібних установ;

(13) діяльність органів радіомовлення та телевізійного мовлення, якщо вони не звільнені від оподаткування відповідно до статті 132(1)(q).

(1) Постачання сайтів, веб-хостинг, віддалена підтримка програм та обладнання;

(2) постачання та оновлення програмного забезпечення;

(3) постачання зображень, тексту та інформації, а також надання доступу до баз даних;

(4) постачання музики, фільмів та ігор, включаючи ігри випадку та азартні ігри, а також трансляцій або подій політичного, культурного, художнього, спортивного, наукового або розважального характеру;

(5) постачання дистанційного навчання.

(1) Харчові продукти (включаючи напої, але за винятком алкогольних напоїв), призначені для споживання людиною та тваринами; живі тварини, насіння, рослини та інгредієнти, зазвичай призначені для використання в приготуванні харчових продуктів; продукти, що їх зазвичай використовують як добавки до харчових продуктів або замінники харчових продуктів;

(2) водопостачання;

(3) фармацевтичні продукти, які використовують для медичних і ветеринарних цілей, включаючи продукти, які використовують для контрацепції та жіночої гігієни, а також абсорбуючі гігієнічні продукти;

(4) медичне обладнання, прилади, вироби, предмети, допоміжні та захисні пристрої, включаючи захисні медичні маски, призначені зазвичай для використання у сфері охорони здоров’я або для використання особами з інвалідністю; товари, необхідні для компенсації або подолання інвалідності, а також адаптування, ремонт, оренда та лізинг таких товарів;

(5) пасажирські перевезення та перевезення супровідних товарів на кшталт багажу, велосипедів, включаючи електричні велосипеди, моторні або інші транспортні засоби, або постачання послуг, пов’язаних із пасажирськими перевезеннями;

(6) постачання, в тому числі позичання бібліотеками, книг, газет і періодичних видань або на фізичних носіях, або електронними засобами, або обома способами (включаючи брошури, листівки та подібні друковані матеріали, дитячі книги з ілюстраціями, альбоми для малювання або розфарбовування, музичні ноти у друкованій або рукописній формі, мапи та гідрографічні чи подібні схеми), інших ніж публікації, що їх повністю або переважно присвячено рекламі, та інших ніж публікації, що повністю або переважно складаються з відеоконтенту або музики в аудіоформаті; виробництво публікацій неприбуткових організацій та послуги, пов’язані з таким виробництвом;

(7) доступ на видовищні заходи, в театри, цирки, ярмарки, розважальні парки, на концерти, в музеї, зоопарки, кінотеатри, на виставки та подібні культурні заходи і об’єкти або доступ до трансляції в прямому ефірі таких заходів, візитів, або обидва варіанти;

(8) приймання послуг радіомовлення та телевізійного мовлення, а також транслювання таких програм в мережі Інтернет, що забезпечується провайдером медіапослуги; послуги доступу до мережі Інтернет, що надаються в межах політики поширення цифрових технологій, визначеної державою-членом;

(9) постачання послуг письменниками, композиторами та митцями виконавської діяльності, або належних їм роялті;

(10) постачання та будівництво житлового фонду, як частина соціальної політики, як визначено державами-членами; реконструкція та перебудова, у тому числі демонтаж та відбудова, а також ремонт житлового фонду і приватних помешкань; надання нерухомості в оренду для житлових цілей;

(10a) будівництво та реконструкція публічних та інших будівель, що використовуються для діяльності у суспільних інтересах;

(10b) миття вікон та прибирання в приватних домогосподарствах;

(10c) постачання та встановлення сонячних панелей на приватних помешканнях, житлових, публічних та інших будівлях, що використовуються для суспільних інтересів, та поруч з ними;

(11) постачання товарів та послуг, зазвичай призначених для використання у сільськогосподарському виробництві, але за винятком засобів виробництва, на кшталт машин або будівель; та постачання, до 1 січня 2032, року хімічних пестицидів і хімічних добрив;

(11a) живі коні та постачання послуг, пов’язаних з живими конями;

(12) розміщення в готелях та подібних закладах, включаючи надання послуг розміщення в будинках відпочинку та надання в оренду місць в кемпінгах або місць для житлових причепів;

(12a) ресторанні та кейтерингові послуги з можливістю виключення постачання (алкогольних та/або безалкогольних) напоїв;

(13) допуск до спортивних заходів або доступ до прямої трансляції таких заходів, або обидві опції; використання спортивних об’єктів та постачання спортивних або фізичних занять, також у прямій трансляції;

(15) постачання товарів та послуг організаціями, залученими до роботи в сфері соціального забезпечення, визначеними державами-членами та визнаними державами-членами такими, що присвячують свою діяльність соціальному добробуту, якщо ці операції не звільнено від оподаткування відповідно до статей 132, 135 та 136;

(16) постачання послуг похоронними бюро та крематоріями, а також постачання товарів, пов’язаних із ними;

(17) надання медичної та стоматологічної допомоги, а також термотерапія, якщо ці послуги не звільнено від оподаткування відповідно до пунктів (b)-(e) статті 132(1);

(18) постачання послуг, пов’язаних із стічними водами, прибиранням вулиць, вивезенням сміття та обробленням відходів або рециклінгом відходів, окрім постачання таких послуг суб’єктами, зазначеними в статті 13.

(19) постачання послуг з ремонту побутової техніки, взуття та виробів зі шкіри, одягу та домашнього текстилю (включаючи лагодження та перероблення);

(20) послуги догляду вдома, на кшталт допомоги у веденні домашнього господарства та догляду за дітьми, особами похилого віку, хворими чи особами з інвалідністю вдома;

(21) перукарська діяльність;

(22) постачання електроенергії, централізоване теплопостачання та централізоване охолодження, а також біогаз, вироблений з підготовленої сировини, переліченої у Додатку IX, частині A до Директиви (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту і Ради (- 21); постачання та встановлення високоефективних систем опалювання з низьким рівнем викидів, що дотримуються бенчмарків, встановлених у Додатку V до Регламенту Комісії (ЄС) 2015/1189 (- 22) та у Додатку V до Регламенту Комісії (ЄС) 2015/1185 (- 23), та яким була надана етикетка енергоефективності ЄС для демонстрації виконання критерію, зазначеного у статті 7(2) Регламенту (ЄС) 2017/1369 Європейського Парламенту і Ради (- 24); та, до 1 січня 2030, природного газу і деревини, яку використовують як дрова;

(23) живі рослини та інші продукти квітникарства, включно з цибулинами, бавовною, коренями тощо, зрізані квіти та декоративне листя;

(24) дитячий одяг і взуття; постачання дитячих автомобільних крісел;

(25) постачання велосипедів, у тому числі електричних велосипедів; надання в прокат та послуги з ремонту таких велосипедів;

(26) постачання витворів мистецтва, колекційних та антикварних предметів, перелічених у додатку IX, частинах A, B і C;

(27) юридичні послуги, що постачаються людям відповідно до трудового договору та безробітним у провадженнях щодо трудового права, а також юридичні послуги, що постачаються відповідно до схеми правової допомоги, як визначено державами-членами;

(28) інструменти та інше обладнання, зазвичай призначені для використання у рятувальних послугах або під час надання першої медичної допомоги, якщо вони постачаються органам публічної влади або неприбутковим організаціям, які діють у сфері цивільного захисту або захисту громад;

(29) постачання послуг у зв’язку з експлуатацією плавучих маяків, маяків та інших навігаційних засобів та рятувальних послуг, включаючи організацію та утримання послуг рятівних шлюпок.