2. У разі, якщо компетентні органи держави-члена здійснили визначення згідно частини 1, компетентні органи інших держав-членів можуть визнати таке визначення без проведення їх власного процесу визначення.
1. Використання кредитних оцінювань ECAI для обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, кредитної установи є послідовним та у відповідності до частини 3 додатка VI. Кредитні оцінювання не використовуються вибірково.
2. Кредитні установи використовують замовлені кредитні оцінювання. Однак, за дозволу відповідних компетентних органів, вони можуть використовувати оцінювання, надані за власної ініціативи.
Підсекція 2
Підхід на основі внутрішніх рейтингів
1. Відповідно до цієї підсекції, компетентні органи можуть дозволити кредитним установам обчислювати їх суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, використовуючи підхід на основі внутрішніх рейтингів ("IRB-підхід"). Кожна кредитна установа подає обґрунтований запит на отримання дозволу.
2. Дозвіл надається лише якщо компетентний орган задоволений тим, що системи кредитної установи для управління та створення рейтингу уражуваностей по кредитному ризику є надійними та впровадженими комплексно, та також, зокрема, тим, що вони відповідають наступним стандартам відповідно до частини 4 додатка VII:
(a) рейтингові системи кредитної установи забезпечують обґрунтоване оцінювання дебітора та характеристики транзакцій, обґрунтовану диференціацію ризику, точні та послідовні кількісні оцінки ризику;
(b) внутрішні рейтинги та оцінки збитку, які використовуються при обчисленні вимог до капіталу, асоційовані системи та процеси відіграють важливу роль в управлінні ризиками та процесі прийняття рішень та ухвалення кредиту, внутрішнього розподілу капіталу та у процесі виконання корпоративних функцій управління кредитної установи;
(c) кредитна установа має відділ контролю кредитних ризиків, який відповідає за її рейтингові системи та є незалежним та вільним від небажаного впливу;
(d) кредитна установа збирає та зберігає всю необхідну інформацію для забезпечення ефективної підтримки її процесів вимірювання кредитного ризику та управління;
(e) кредитна установа документально обґрунтовує свої рейтингові системи та їх розробку, а також оцінює свої рейтингові системи;
У випадку, якщо материнська кредитна установа ЄС та її дочірні компанії або материнська фінансова холдингова компанія та її дочірні компанії використовують IRB-підхід на уніфікованій основі, компетентні органи можуть дозволити дотримання мінімальних вимог частин 4 додатка VII материнською установою або її дочірніми компаніями на спільній основі.
3. Кредитна установа, яка подає заявку на використання IRB-підходу, демонструє, що вона використовує для відповідних IRB класів ризикових уражуваностей рейтингові системи, які повністю відповідають мінімальним вимогам, встановленим у частині 4 додатка VII для внутрішнього вимірювання ризику та для управлінських потреб, впродовж принаймні трьох років до подання заявки на використання IRB-підходу.
4. Кредитна установа, яка подає заявку на використання власних оцінок LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів, демонструє, що вона оцінює та застосовує власні оцінки LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів у спосіб, який повністю відповідав мінімальним вимогам щодо використання власних оцінок таких параметрів, встановлених у частині 4 додатка VII, впродовж принаймні трьох років до подання заявки на використання власних оцінок LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів.
5. Якщо кредитна установа перестає відповідати вимогам, встановленим у цій підсекції, вона подає до компетентних органів план тимчасового повернення до відповідності або демонструє, що вплив невідповідності є незначним.
6. У разі, якщо материнська кредитна установа ЄС та її дочірні компанії або материнська фінансова холдингова компанія та її дочірні компанії мають намір використовувати IRB-підхід, компетентні органи різних юридичних осіб тісно співробітничають, як передбачено статтями з 129 по 132.
1. Без шкоди статті 89, кредитні установи та будь-які материнські компанії та їх дочірні компанії впроваджують IRB-підхід для усіх ризикових уражуваностей.
За ухвали компетентних органів, імплементація може здійснюватися послідовно по різних класах ризикових уражуваностей, зазначених у статті 86, в межах такого ж бізнесового утворення, по усіх різних бізнесових утвореннях, або для використання власних оцінок LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів для обчислення показників ризику для ризикових уражуваностей на корпорації, установи, центральні уряди та центральні банки.
У випадку класу роздрібних ризикових уражуваностей, зазначеного у статті 86, імплементація може здійснюватися по різних класах ризикових уражуваностей, яким відповідають різні корегування, зазначені у підпунктах з 10 по 13 частини 1 додатка VII.
2. Імплементація, як зазначено у частині 1, здійснюється в межах обґрунтованого періоду часу, який узгоджується з компетентними органами. Імплементація проводиться згідно жорстких умов, визначених компетентними органами. Ці умови розробляються для забезпечення того, що гнучкість згідно частини 1 не використовувалася вибірково з метою досягнення зменшених мінімальних вимог до капіталу відносно таких класів ризикових уражуваностей та бізнесових утворень, які ще не було включено до IRB-підходу або під час використання власних оцінок LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів.
3. Кредитні установи, які використовують IRB-підхід для будь-якого класу ризикових уражуваностей, одночасно використовують IRB-підхід для класу ризикових уражуваностей щодо власного капіталу.
4. Згідно частинам з 1 по 3 цієї статті та статті 89, кредитні установи, які отримали дозвіл згідно статті 85 на використання IRB-підходу, не повертаються до використання підсекції 1 для обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, за виключенням випадків, коли це здійснюється для демонстрації обґрунтованого використання та за умови отримання згоди від компетентних органів.
5. Згідно частинам 1 по 2 цієї статті та статті 89, кредитні установи, які отримали дозвіл згідно частини 9 статті 87 на використання власних оцінок LGD та/або конвертаційних коефіцієнтів, не повертаються до використання показників LGD та конвертаційних коефіцієнтів, зазначених у частині 8 статті 87, за виключенням випадків, коли це здійснюється для демонстрації обґрунтованого використання та за умови отримання згоди від компетентних органів.
1. Кожна ризикова уражуваність призначається стосовно одного з наступних класів ризикових уражуваностей:
(a) вимоги або можливі майбутні вимоги до центральних урядів та центральних банків;
(b) вимоги або можливі майбутні вимоги до установ;
(c) вимоги або можливі майбутні вимоги до корпорацій;
(d) роздрібні вимоги або можливі майбутні роздрібні вимоги;
(e) акціонерні вимоги;
(f) позиції сек'юритизації; або
(g) інші активи, які не стосуються зобов'язань по кредиту.
2. Наступні ризикові уражуваності розглядаються як ризикові уражуваності з боку центральних урядів та центральних банків:
(a) ризикові уражуваності з боку регіональних урядів, місцевих органів влади або установ державного сектору, які розглядаються як ризикові уражуваності з боку центральних урядів згідно підсекції 1; та
(b) ризикові уражуваності з боку багатосторонніх банків розвитку та міжнародних організацій, які зумовлюють показник ризику на рівні 0% згідно підсекції 1.
3. Наступні ризикові уражуваності розглядаються як ризикові уражуваності з боку установ:
(a) ризикові уражуваності з боку регіональних урядів та місцевих органів влади, які не розглядаються як ризикові уражуваності з боку центральних урядів згідно підсекції 1;
(b) ризикові уражуваності з боку установ державного сектору, які розглядаються як ризикові уражуваності з боку установ згідно підсекції 1; та
(c) ризикові уражуваності з боку багатосторонніх банків розвитку, які не зумовлюються показником ризику на рівні 0% згідно підсекції 1.
4. Для включення до класу роздрібної ризикової уражуваності, зазначеної у підпункті (d) частини 1, ризикові уражуваності відповідають наступним умовам:
(a) вони повинні відбуватися з боку окремої особи або осіб, або від малих або середніх установ, за умовою для останнього випадку, що загальна сума, яку заборгував кредитній установі або материнським компаніям та її дочірнім компаніям, включаючи будь-яку прострочену ризикову уражуваність, з боку клієнта-боржника або групи сполучених клієнтів, проте виключаючи вимоги або можливі майбутні вимоги, забезпечені житловою нерухомістю, не перевищує, до відома кредитної установи, 1 мільйон євро;
(b) вони розглядаються кредитною установою при управлінні ризиками на постійній основі та у подібний спосіб;
(c) вони не управляються на індивідуальному рівні як ризикові уражуваності у класі корпоративних ризикових уражуваностей; та
(d) кожна з них представляє одну з багатьох ризикових уражуваностей, які піддаються управлінню. Наявна вартість роздрібних мінімальних лізингових платежів включається до класу роздрібних ризикових уражуваностей.
5. Наступні ризикові уражуваності відносяться до класу акціонерних ризикових уражуваностей:
(a) неборгові ризикові уражуваності, які переносять субординовану залишкову вимогу по активах або прибутку емітента;
та
(b) боргові ризикові уражуваності, економічна сутність яких є подібною до тих ризикових уражуваностей, що визначені у підпункті (а).
6. В межах класу корпоративних кредитних уражуваностей, кредитні установи окремо ідентифікуються як спеціальні позикові ризикові уражуваності з наступними характеристиками:
(a) ризикова уражуваність з боку установи, яка була створена безпосередньо для фінансування та/або оперування фізичними активами;
(b) контрактні заходи надають кредитору значний рівень контролю над активами та прибутком, який вони генерують; та
(c) первинним джерелом сплати по зобов'язанню є прибуток, який генерується активами, які фінансуються, а не незалежною спроможністю більшої комерційної установи.
7. Будь-яке кредитне зобов'язання, що не віднесено до класів ризикових уражуваностей, зазначених у підпунктах (a), (b) та з (d) по (f) частини 1, призначаються до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (с) згаданої частини.
8. Клас ризикових уражуваностей, зазначений у підпункті (g) частини 1, включає остаточну вартість лізингових характеристик, якщо вони не включені до лізингової ризикової уражуваності, як визначено у пункті 4 частини 3 додатка VII.
9. Методологія, використана кредитною установою для віднесення ризикових уражуваностей до різних класів ризикових уражуваностей, є відповідною та послідовною за часом.
1. Суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для ризикових уражуваностей, які належать до одного з класів ризикових уражуваностей, зазначених у підпунктах з (a) по (e) та (g) частини 1 статті 86 обчислюються, якщо вони вираховуються з власних коштів, відповідно до підпунктів з 1 по 27 частини 1 додатка VII.
2. Суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для ризику розводнення для придбаних рахунків дебіторів обчислюються відповідно до підпункту 28 частини 1 додатка VII. У разі, якщо кредитна установа має повний регрес відносно придбаних рахунків дебіторів для ризику дефолту та для ризику розводнення, для продавця придбаних рахунків дебіторів, не повинні застосовуватися положення статей 87 та 88 стосовно придбаних рахунків дебітора.
3. Обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для ризику розводнення та кредитного ризику ґрунтується на відповідних параметрах, пов'язаних з відповідною ризиковою уражуваністю. Вони повинні включати можливість дефолту (PD), LGD, термін погашення (М) та вартість ризикової уражуваності. PD та LGD можуть розглядатися окремо або в сукупності відповідно до частини 2 додатка VII.
4. Незважаючи на частину 3, обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для кредитного ризику для усіх ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (e) частин 1 статті 86, здійснюється відповідно до підпунктів з 17 по 26 частини 1 додатка VII за умови згоди компетентних органів. Компетентні органи дозволяють кредитній установі використовувати підхід, зазначений у підпунктах 25 та 26 частини 1 додатка VII, лише якщо кредитна установа дотримується мінімальних вимог, встановлених у підпунктах з 115 по 123 частини 4 додатка VII.
5. Незважаючи на частину 3, обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для кредитного ризику для спеціальних позикових ризикових уражуваностей, може здійснюватися відповідно до підпункту 6 частини 1 додатка VII. Компетентні органи публікують настанови про те, яким чином кредитні установи повинні відносити показники ризику до спеціальних позикових ризикових уражуваностей згідно підпункту 6 частини 1 додатка VII, та ухвалюють методології віднесення кредитних установ.
6. Для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпунктах з (a) по (d) частини 1 статті 86, кредитні установи надають свої власні оцінки PD відповідно до статті 84 та частини 4 додатка VII.
7. Для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (d) частини 1 статті 86, кредитні установи надають свої власні оцінки LGD та конвертаційних коефіцієнтів відповідно до статті 84 та частини 4 додатка VII.
8. Для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпунктах з (a) по (c) частини 1 статті 86, кредитні установи застосовують величини LGD, встановлені у підпункті 8 частини 2 додатка VII, та конвертаційні коефіцієнти, встановлені у підпункті 9 з (a) по (d) частини 3 додатка VII.
9. Незважаючи на частину 8, для усіх ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпунктах з (a) по (c) частини 1 статті 86, компетентні установи можуть дозволяти кредитним установам використовувати власні оцінки LGD та конвертаційних коефіцієнтів відповідно до статті 84 та частини 4 додатка VII.
10. Суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для сек'юритизованих ризикових уражуваностей та для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (f) частини 1 статті 86, обчислюються відповідно до підсекції 4.
11. У разі, якщо ризикові уражуваності у формі колективної інвестиційної установи (CIU) відповідають критеріям, встановленим у підпунктах 77 та 78 частини 1 додатка VI, а кредитні установи знають про усі ризикові уражуваності, які лежать в основі, CIU, кредитна установа повинна переглянути такі ризикові уражуваності, які лежать в основі, для обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків відповідно до методів, встановлених у цій підсекції.
У разі, якщо кредитна установа не виконує умов щодо використання методів, встановлених у цій підсекції, суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та суми очікуваних збитків обчислюються відповідно до наступних підходів:
(a) для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (e) частини 1 статті 86, підхід, встановлений у підпунктах з 19 по 21 частини 1 додатка VII. Якщо для цих потреб кредитна установа не здатна диференціювати ризикові уражуваності по приватних акціях, біржових та інших акціонерних ризикових уражуваностях, вона розглядає відповідні ризикові уражуваності як інші акціонерні уражуваності;
(b) для усіх інших базових ризикових уражуваностей, підхід, встановлений згідно підсекції 1, згідно наступних модифікацій:
(i) ризикові уражуваності відносяться до відповідного класу ризикових уражуваностей та зумовлюють оцінку ризику заходу кредитної якості безпосередньо над заходом кредитної якості, який міг би бути зазвичай віднесений до ризикової уражуваності; та
(ii) ризикові уражуваності, віднесені до більш високих заходів кредитної якості, до яких показник ризику на рівні 150% міг би бути зазвичай приєднаний, віднесені до показника ризику на рівні 200%.
12. У разі, якщо ризикові уражуваності у формі CIU не відповідають критеріям, встановленим у підпунктах 77 та 78 частини 1 додатка VI, а кредитна установа не знає про усі базові ризикові уражуваності CIU, кредитна установа повинна переглянути такі базові ризикові уражуваності та обчислити суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків відповідно до підходу, встановленого у підпунктах з 10 по 21 частини 1 додатка VII. Якщо, для цих потреб, кредитна установа не здатна диференціювати ризикові уражуваності по приватних акціях, біржові та інші акціонерні уражуваності, вона розглядає відповідну ризикову уражуваність як інші акціонерні уражуваності. Для цих потреб, акціонерні ризикові уражуваності не відносяться до одного з класів (ризикові уражуваності по приватних акціях, біржові та інші акціонерні уражуваності), встановлених у підпункті 19 частині 1 додатка VII, та невідомі ризикові уражуваності відносяться до іншого акціонерного класу.
Альтернативно до методу, описаного вище, кредитні установи можуть самі обчислювати або можуть розраховувати на третю сторону з метою обчислення, або звітувати про середні суми ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, на основі базових ризикових уражуваностей CIU, за умови, якщо адекватно забезпечені правильність обчислення та звіт:
(a) для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (e) частини 1 статті 86, підхід, встановлений у підпунктах з 19 по 21 частини 1 додатка VII. Якщо, для цих потреб, кредитна установа не здатна диференціювати ризикові уражуваності по приватних акціях, біржові та інші акціонерні уражуваності, вона розглядає відповідні ризикові уражуваності, як інші акціонерні уражуваності; або
(b) для усіх інших базових ризикових уражуваностей, підхід, встановлений згідно підсекції 1, згідно наступних модифікацій
(i) ризикові уражуваності відносяться до відповідного класу ризикових уражуваностей та зумовлюють оцінку ризику заходу кредитної якості безпосередньо над заходом кредитної якості, який міг би бути зазвичай віднесений до ризикової уражуваності; та
(ii) ризикові уражуваності, віднесені до більш високих заходів кредитної якості, до яких показник ризику на рівні 150% міг би бути зазвичай приєднаний, віднесені до показника ризику на рівні 200%.
1. Очікувані суми збитків для ризикових уражуваностей, які належать до класів ризикових уражуваностей, зазначених у підпунктах з (a) по (e) частини 1 статті 86, підхід, обчислюються відповідно до методів, встановлених у підпунктах з 29 по 35 частини 1 додатка VII.
2. Обчислення очікуваних сум збитків відповідно до підпунктів з 29 по 35 частини 1 додатка VII, грунтуються на тих самих вхідних показниках PD, LGD та вартості ризикової уражуваності для кожної ризикової уражуваності, яка використовується для обчислення сум ризикової уражуваності, зважених за ризиком, згідно статті 87. Для непогашених ризикових уражуваностей, у разі якщо кредитні установи використовують свої власні оцінки LGD, очікуваний збиток (EL) становить найкращу оцінку EL (elbe) кредитної установи для непогашеної ризикової уражуваності, відповідно до підпункту 80 частини 4 додатка VII.
3. Суми очікуваного збитку для сек'юритизованих ризикових уражуваностей обчислюються відповідно до підсекції 4.
4. Суми очікуваного збитку для ризикових уражуваностей, які належать до класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (g) частини 1 статті 86, дорівнюють нулю.
5. Суми очікуваного збитку для ризику розводнення придбаної дебіторської заборгованості, обчислюються відповідно до методів, встановлених у підпункті 35 частини 1 додатка VII.
6. Суми очікуваного збитку для ризикових уражуваностей, зазначених у частинах 11 та 12 статті 87, обчислюються відповідно до методів, встановлених у підпунктах з 29 по 35 частини 1 додатка VEL
1. За умови ухвали від компетентних органів, кредитні установи, яким надано дозвіл використовувати IRB-підхід при обчисленні сум ризикової уражуваності, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків для одного або кількох класів ризикованих уражуваностей, можуть застосовувати підсекцію 1 для наступного:
(a) класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (a) частини 1 статті 86, у разі, якщо кількість матеріальних зустрічних сторін є обмеженою та було б дуже обтяжливе для кредитної установи впроваджувати рейтингову систему для цих зустрічних сторін;
(b) класу ризикових уражуваностей, зазначеного у підпункті (b) частини 1 статті 86, у разі, якщо кількість матеріальних зустрічних сторін є обмеженою та було б дуже обтяжливе для кредитної установи впроваджувати рейтингову систему для цих зустрічних сторін;
(c) ризикові уражуваності в незначних бізнесових утвореннях, а також класи ризикових уражуваностей, які є нематеріальними щодо величини та профілю ризику, який сприймається;
(d) ризикові уражуваності з боку центральних урядів країни-члена походження та з боку їх регіональних урядів, місцевих органів влади та адміністративних органів, за умови якщо:
(i) не існує відмінності по ризику між ризиковими уражуваностями з боку такого центрального уряду та інших ризикових уражуваностей з огляду на спеціальні державні заходи; та
(ii) ризиковим уражуваностям з боку центрального уряду призначається 0% показника ризику згідно підсекції 1;
(e) ризикові уражуваності кредитної установи з боку контрагента, який є її материнською компанією, її дочірньою компанією або дочірньою компанією її материнської компанії, за умови якщо зустрічна сторона є установою або фінансовою холдинговою компанією, фінансовою компанією, компанією з управління активами або компанією з надання допоміжних послуг, відповідно до належних пруденційних вимог, або компанією, пов'язаною взаємовідносинами у розумінні частини 1 статті 12 Директиви 83/349/ЄЕС, та ризикові уражуваності між кредитними установами, які дотримуються вимог, встановлених у частині 8 статті 80.
(f) акціонерні ризикові уражуваності з боку установ, кредитні зобов'язання яких кваліфікуються для показника ризику 0% згідно підсекції 1 (включаючи установи, які фінансуються державою, де може застосовуватися показник ризику на рівні 0%);
(g) акціонерні ризикові уражуваності, завдані згідно законодавчих програм для сприяння спеціальних секторів економіки, які передбачають значні субсидії для інвестування для кредитної установи, та залучають певну форму урядового нагляду та обмеження щодо акціонерних інвестицій. Це виключення обмежене до сукупних 10% від первісних власних фондів плюс додаткових власних фондів;
(h) ризикові уражуваності, визначені у підпункті 40 частини 1 додатка VI, які відповідають умовам, визначеним у ньому; або
(i) державні або перестраховані державою гарантії на підставі підпункту 19 частини 2 додатка VIII.
Ця частина не перешкоджає компетентним органам інших держав-членів дозволяти застосування правил підсекції 1 для акціонерних ризикових уражуваностей, які були дозволені для цього режими на території інших держав-членів.
2. Для потреб частини 1, клас кредитної установи вважається суттєвим, якщо їх сукупна вартість, виключаючи акціонерні ризикові уражуваності, завдані згідно законодавчих програм, зазначених у підпункті (g) частини 1, перевищує (у середньому за попередній рік) 10% від власних коштів кредитної установи. Якщо кількість таких акціонерних ризикових уражуваностей є меншою ніж 10 окремих пакетів акцій, така гранична величина повинна дорівнювати 5% від власних коштів кредитної установи.
Підсекція 3
Зменшення кредитного ризику
Для потреб цієї підсекції, "кредитна установа, що надає позику" означає кредитну установу, яка має відповідну ризикову уражуваність, яка виникає в результаті позики або ні.
Кредитна установа, яка використовує Стандартизований підхід згідно статей з 78 по 83 або використовує IRB-підхід згідно статей з 84 по 89, проте не використовує свої власні оцінки LGD та конверсійні коефіцієнти згідно статей 87 та 88, може визнавати зменшення кредитного ризику відповідно до цієї підсекції при обчисленні сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, для потреб підпункту (a) статті 75 або визнавати важливими суми очікуваних збитків для потреб обчислення, зазначеного у підпункті (q) статті 57 або частини 3 статті 63.
1. Методика, використана для забезпечення кредитного захисту разом у вжитими заходами та діями, а також впровадженими процедурами та курсами з боку кредитної установи, яка надає позику, є такою, яка матиме наслідком заходи з кредитного захисту, які будуть ефективними з правової точки зору та які можуть бути забезпечені правовою санкцією у всіх відповідних судових органах.
2. Кредитна установа, яка надає позику, вживає усіх відповідних заходів для забезпечення ефективності заходу з кредитного захисту та для направлення зусиль на пов'язані ризики.
3. У випадку з забезпеченим кредитним захистом, для того, щоб вони були придатні для визнання, активи є достатньо ліквідними та їх вартість з часом буде достатньо стабільною для забезпечення відповідного рівня надійності щодо досягнутого кредитного захисту, беручи до уваги підхід, використаний для обчислення сум ризикової уражуваності, зважених за ризиком, та щодо ступеня дозволеного визнання. Придатність обмежується активами, встановленими у частині 1 додатка VIII.
4. У випадку з забезпеченим кредитним захистом, кредитна установа, що надає позику, має право ліквідовувати заборгованість або утримувати, на регулярній основі, активи, за допомогою яких реалізується захист у випадку дефолту, неплатоспроможності або банкрутства дебітора - або іншої кредитної події, встановленої у операційній документації - та у разі необхідності кастодіана, який володіє заставою. Ступінь кореляції між вартістю активів забезпечення для захисту та кредитною якістю дебітора не є надмірною.
5. У випадку з нефондованим кредитним захистом, для того, щоб бути придатною для визнання, сторона, яка його надає компанії, є достатньо надійною, а угода про захист - ефективною з правової точки зору та забезпеченою правовою санкцією у всіх відповідних судових органах, для забезпечення відповідного рівня надійності щодо досягнутого кредитного захисту, беручи до уваги підхід, використаний для обчислення сум ризикової уражуваності, зважених за ризиком, та щодо ступеня дозволеного визнання. Придатність обмежується активами, встановленими у частині 1 додатка V13I.
6. Виконуються мінімальні вимоги, встановлені у частині 2 додатка VIII.
1. У разі, якщо вимоги статті 92 дотримані, обчислення сум ризикованої уражуваності, зваженої за ризиком, та, за доцільності, суми очікуваних збитків може змінюватися відповідно до частин з 3 по 6 додатка VIII.
2. Будь-яка ризикова уражуваність, відносно якої отримується зменшення кредитного ризику, не зумовлює більшої суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, або суми очікуваних збитків, ніж інша ідентична ризикова уражуваність, відносно якої немає зменшення кредитного ризику.
3. У випадку, якщо сума ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, вже враховує суму кредитного захисту згідно статей з 78 по 83 або статей з 84 по 89, за доцільності, обчислення кредитного захисту не визнається надалі згідно цієї підсекції.
Підсекція 4
Сек'юритизація
У випадку, якщо кредитна установа використовує Стандартизований підхід, встановлений у статтях з 78 по 83, для обчислення суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, для класу ризикової уражуваності, до якої будуть віднесені сек'юритизовані ризикові уражуваності згідно статті 79, вона обчислює суму ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, для позиції сек'юритизації відповідно до підпунктів з 1 по 36 частини 4 додатка IX.
У всіх інших випадках вона обчислює суму ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, відповідно до підпунктів з 1 по 5 та з 37 по 76 частини 4 додатка IX.
1. У разі, якщо значний кредитний ризик, асоційований з сек'юритизованими ризиковими уражуваностями, був переведений з кредитної установи-емітента відповідно до умов частини 2 додатка IX, така кредитна установа може:
(a) у випадку традиційної сек'юритизації, виключити зі своєї калькуляції суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, та, за доцільності, суми очікуваних збитків, ризикові уражуваності, які вона сек'юритизувала; та
(b) у випадку синтетичної сек'юритизації, обчислювати суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, та, за доцільності, суми очікуваних збитків, відносно сек'юритизованих ризикових уражуваностей відповідно до частини 2 додатка IX.
2. У разі застосування частини 1, кредитна установа-ініціатор обчислює суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, передбачені додатком IX для позицій, які вона може утримувати у процесі сек'юритизації.
У разі, якщо кредитна установа-ініціатор не здатна перевести значний кредитний ризик відповідно до частини 1, вона не повинна обчислювати суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, для позицій, які вона може мати у процесі відповідної сек'юритизації.
1. Для обчислення суми ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, позиції сек'юритизації, показники ризику відносяться до вартості ризикової уражуваності позиції відповідно до додатка IX, на основі кредитної якості позиції, яка може визначатися шляхом посилання на кредитне оцінювання ECAI або іншим чином, як встановлено у додатку IX.
2. У разі, якщо наявна ризикова уражуваність з боку різних траншів у процесі сек'юритизації, ризикова уражуваність з боку кожного траншу розглядається як окрема позиція сек'юритизації. Установи, що надають кредитний захист для позицій сек'юритизації, вважаються такими, що володіють позиціями у процесі сек'юритизації.
3. У разі, якщо позиція сек'юритизації підпадає під дію забезпеченого або незабезпеченого захисту, показник ризику, який повинен застосовуватися до такої позиції, може змінюватися відповідно до статей з 90 по 93, які тлумачаться у поєднанні з додатком IX.
4. Згідно підпункту (r) статті 57 та частини 2 статті 66, сума ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, включається до сукупності сум ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, кредитної установи для потреб частини (а) статті 75.
1. Кредитне оцінювання ECAI може використовуватися для визначення показника ризику позиції сек'юритизації відповідно до статті 96 лише якщо ECAI була визнана придатною компетентними органами для цієї потреби (далі "придатна ECAI").
2. Компетентні органи визнають ECAI придатною для потреб частини 1 лише якщо вони задоволені щодо її відповідності вимогам, встановленим у статті 81, враховуючи технічні критерії частини 2 додатка VI, та що вона має продемонстровану професійну спроможність у сфері сек'юритизації, яка може бути доведена потужним ринковим визнанням.
3. Якщо ECAI була визнана придатною компетентними органами держави-члена для потреб частини 1, компетентні органи інших держав-членів можуть визнати таку ECAI придатною для таких потреб без проведення своїх власних процесів оцінювання.
4. Для створення можливості щодо використання для потреб частини 1, кредитне оцінювання придатної ECAI дотримується принципів надійності та прозорості, як зазначено у частині 3 додатка IX.
1. Для потреб застосування показників ризику для позицій сек'юритизації, компетентні органи визначають, з якими заходами кредитної якості, встановленими у додатку IX, повинні бути асоційовані відповідні кредитні оцінювання придатної ECAI. Такі визначення є об'єктивними та послідовними.
2. У разі, якщо компетентні органи держави-члена здійснили визначення згідно частини 1, компетентні органи інших держав-членів можуть визнати таке визначення проведення свого власного процесу визначення.
Використання оцінювання ECAI для обчислення сум ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, кредитної установи згідно статті 96, є послідовним та у відповідності до частини 3 додатка IX. Кредитні оцінювання не використовуються вибірково.
1. У разі, якщо існує сек'юритизація відновлювальних ризикових уражуваностей згідно більш ранньої амортизації, кредитна установа-ініціатор обчислює, відповідно до додатка IX, додаткову суму ризикової уражуваності, зваженої за ризиком, відносно ризику, на який впливають рівні кредитного ризику, може збільшуватися після проведення більш ранньої амортизації.
2. Для цих потреб, "відновлювальна ризикова уражуваність" є ризиковою уражуваністю, за допомогою якої дозволяється, щоб неоплачені баланси клієнтів змінювалися на основі їх власних рішень щодо отримання позик та сплати, до узгодженого ліміту, а більш рання амортизація є контрактною статтею, яка вимагає, щоб при появі визначених подій позиції клієнтів були погашені до попередньо заявленого терміну погашення емітованих цінних паперів.
1. Кредитна установа-ініціатор, яка відносно сек'юритизації застосовувала статтю 95 при обчисленні сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, або кредитна установа-спонсор не підтримують, з огляду на зменшення потенційних та наявних збитків інвесторів, сек'юритизацію їх контрактних зобов'язань.
2. Якщо кредитна установа-ініціатор або кредитна установа-спонсор не дотримуються частини 1 відносно сек'юритизації, компетентні органи вимагають цього на мінімальному рівні для утримання капіталу проти усіх сек'юритизованих ризикових уражуваностей так, якби вони не були сек'юритизовані. Кредитна установа оприлюднює факт, що вона забезпечила позаконтрактну підтримку або регуляторний капітальний ефект такої підтримки.
Секція 4
Мінімальні вимоги до власних коштів для операційного ризику
1. Компетентні органи вимагають від кредитних установ утримувати власні кошті проти операційного ризику відповідно до підходів, встановлених у статтях 103, 104 та 105.
2. Без шкоди частині 4, кредитні установи, які використовують підхід, встановлений у статті 104, не повертаються до використання підходів, встановлених у статті 103, за виключенням випадків, коли демонструється належний ефект та за умови ухвали з боку компетентних органів.
3. Без шкоди частині 4, кредитні установи, які використовують підхід, встановлений у статті 105, не повертаються до використання підходів, встановлених у статтях 103 або 104, за виключенням випадків, коли демонструється належний ефект та за умови ухвали з боку компетентних органів.
4. Компетентні органи можуть дозволити кредитній установі використовувати комбінацію підходів відповідно до частини 4 додатка X.
Вимога до капіталу для операційного ризику згідно підходу, що грунтується на основному показнику, дорівнюють певному коефіцієнту відповідного показника, відповідно до параметрів, встановлених у частині 1 додатка X.
1. Згідно Стандартизованому підходу, кредитні установи розділяють свою діяльність на певну кількість бізнес-спеціалізацій, встановлених у частині 4 додатка X.
2. Для кожної бізнес-спеціалізації, кредитні установи обчислюють вимогу до капіталу для операційного ризику як певний коефіцієнт відповідного індикатора відповідно до параметрів, встановлених у частині 2 додатка X.
3. Для певних бізнес-спеціалізацій компетентні органи можуть згідно певних умов дозволити кредитній установі використовувати альтернативний відповідний індикатор для визначення її вимоги до капіталу для операційного ризику, як встановлено у підпунктах з 5 по 11 частини 2 додатка X.
4. Вимога до капіталу для операційного ризику згідно Стандартизованого підходу дорівнює сумі вимог до капіталу для операційного ризику за усіма окремими бізнес-спеціалізаціями.
5. Параметри для Стандартизованого підходу встановлені у частині 2 додатка X.
6. Для отримання дозволу використовувати Стандартизований підхід, кредитні установи дотримуються критеріїв, встановлених у частині 2 додатка X.
1. Кредитні установи можуть використовувати підходи на основі розширених досліджень, які ґрунтуються на їх власних системах дослідження операційного ризику, за умови, якщо компетентні органи чітко ухвалюють використання відповідних моделей для обчислення вимог до власних коштів.
2. Кредитні установи задовольняють вимоги їх компетентних органів щодо дотримання кваліфікаційних критеріїв, встановлених у частині 3 додатка X.
3. У разі, якщо материнська кредитна установа ЄС або її дочірні компанії, дочірні компанії материнської фінансової холдингової компанії ЄС мають намір використовувати підхід на основі розширеного дослідження, компетентні органи різних юридичних осіб налагоджують тісне співробітництво, як передбачено статтями з 129 по 132. Заявка містить елементи, перелік яких надано у частині 3 додатка X.
4. У разі якщо материнська кредитна установа ЄС або її дочірні компанії, дочірні компанії материнської фінансової холдингової компанії ЄС використовують підхід на основі розширеного дослідження на уніфікованій основі, компетентні органи можуть дозволити, щоб кваліфікаційні критерії, встановлені у частині 3 додатка X, були дотримані спільно материнською компанією та її дочірніми компаніями.
Секція 5
Ризикові уражуваності по довгих позиціях
1. "Ризикові уражуваності" для потреб цієї секції означають будь-який актив або позабалансову статтю, зазначену у підсекції 1 секції 3, без застосування показників ризику або передбачених ступенів ризику.
Ризикові уражуваності, які утворилися в результаті статей, зазначених у додатку IV, обчислюються відповідно до одного з методів, встановлених у додатку III. Для потреб цієї секції, підпункт 2 частини 2 додатка III також застосовується.
Усі елементи, повністю покриті власними коштами, можуть, за згоди компетентних органів, бути виключені з визначення ризикових уражуваностей, за умови, якщо такі власні кошти не включені до власних коштів кредитної установи для потреб статті 75 та до калькуляції інших моніторингових коефіцієнтів, передбачених цією Директивою та іншими актами Співтовариства.
2. Ризикові уражуваності не включать наступне:
(a) у разі валютних операцій, ризикові уражуваності, зазнані в ординарному процесі розрахунків впродовж 48 годин після здійснення платежу; або
(b) у разі операцій придбання або продажу цінних паперів, ризикові уражуваності, завдані за ординарного процесу розрахунків впродовж п'яти робочих днів після здійснення платежу або поставки цінних паперів, яка б операція не була проведена раніше.
Для потреб застосування цієї секції, термін "кредитна установа" охоплює наступне:
(a) кредитна установа, включаючи її філії на території третіх країн;
(b) будь-яка приватна або державна компанія, включаючи її філії, яка підпадає під визначення "кредитної установи" та має ліцензію на здійснення діяльності на території третьої країни.
Ризикова уражуваність кредитної установи з боку клієнта або групи сполучених клієнтів вважається ризиковою уражуваністю по довгій позиції, якщо її вартість дорівнює або перевищує 10% від її власних коштів.
Компетентні органи вимагають, що кожна кредитна установа мала надійні адміністративні та облікові процедури та адекватні механізми внутрішнього контролю для потреб визначення та врахування усіх ризикових уражуваностей по довгих позиціях та їх наступних змін, відповідно до цієї Директиви, та для моніторингу таких ризикових уражуваностей у світлі власних політик щодо ризикових уражуваностей кредитних установ.
1. Кредитна установа звітує про кожну ризикову уражуваність перед компетентними органами. Держави-члени забезпечують, щоб здійснювалися процедури звітності, на їх розсуд відповідно до одного з наступних двох методів:
(a) звітування про усі ризикові уражуваності по довгих позиціях проводиться принаймні один раз на рік у поєднанні зі звітуванням впродовж року про нові ризикові уражуваності по довгих позиціях та будь-які підвищення по існуючих ризикових уражуваностях по довгих позиціях принаймні на 20% відносно попередніх повідомлень; або
(b) звітування про усі ризикові уражуваності по довгих позиціях принаймні чотири рази на рік.
2. За виключенням випадку кредитної установи, що покладається на статтю 114, для визнання застави при обчисленні вартості ризикових уражуваностей для потреб частин 1, 2 та 3 статті 111, ризикові уражуваності, вилучені згідно підпунктів з (a) по (d) та з (f) по (h) частини 3 статті 113, не повідомляються, як встановлено у частині 1, а регулярність звітування, встановлена у підпункті (b) частини 1 цієї статті, може бути зменшена до двох разів на рік для ризикових уражуваностей, зазначених у підпунктах (e) та (i) частини 3 статті 113 та статей 115 та 116.
У разі, якщо кредитна установа виконує цю частину, вона здійснює облік причин, які набули розвитку принаймні за останній рік після події, яка зумовлює виникнення звільнення від зобов'язань, таким чином, щоб компетентні органи могли встановити, де це є обґрунтованим.
3. Держави-члени можуть вимагати від кредитних установ здійснювати аналіз їх ризикових уражуваностей з боку емітентів застави для можливих концентрацій та, у разі необхідності, вживати заходів або звітувати про будь-які важливі здобутки перед компетентними органами.
1. Кредитна установа не може зазнавати ризикованої уражуваності з боку клієнта або групи сполучених клієнтів на суму, яка перевищує 25% від її власних коштів.
2. У разі, якщо такий клієнт або група сполучених клієнтів є материнською компанією або дочірньою компанією кредитної установа та/або однією або кількома дочірніми компаніями такої материнської компанії, коефіцієнт, встановлених у частині 1, зменшується до 20%. Однак, держави-члени можуть виключати зазнані ризикові уражуваності з боку таких клієнтів з 20% ліміту, якщо вони забезпечують спеціальний моніторинг таких ризикових уражуваностей іншими засобами або за допомогою інших процедур. Вони інформують Комісію та Європейський банківський комітет про зміст таких заходів або процедур.
3. Кредитна установа не може зазнавати ризикових уражуваностей по довгих позиціях, які у сукупності перевищують 800% від її власних коштів.
4. Кредитна установа завжди дотримується лімітів, встановлених у частинах 1, 2 та 2 відносно їх ризикових уражуваностей. Якщо за виключного випадку ризикові уражуваності перевищують згадані ліміти, такий факт повідомляться без затримки компетентним органам, які можуть, за обґрунтованих обставин, дозволити кредитній установі обмежений період часу, впродовж якого кредитна установа повинна забезпечити дотримання таких лімітів.
1. Для потреб статей з 113 по 117, термін "гарантія" включає кредитні деривативи, визнані згідно статей з 90 по 93, окрім кредит-нот.
2. Згідно параграфа 3, у разі, якщо згідно статей з 113 по 117, визнання фондованого або нефондованого кредитного захисту може бути дозволене, це підлягає дії відповідності вимогам придатності та іншими мінімальним вимогам, встановленим згідно статей з 90 по 93 для потреб обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, згідно статей із 78 по 83.
3. У разі, якщо кредитна установа ґрунтується на частині 2 статті 114, визнання забезпеченого кредитного захисту підлягає дії відповідних вимог згідно статей з 84 по 89.
1. Держави-члени можуть накладати ліміти, більш жорсткі ніж ті, що встановлені у статті 111.
2. Держави-члени можуть повністю або частково виключити із застосування частин 1, 2 та 3 статті 111 ризикові уражуваності, зазнані кредитною установою з боку її материнської компанії, інших дочірніх компаній такої материнської компанії або з боку її власних дочірніх компаній, наскільки такі компанії охоплені наглядом на консолідованій основі, якому підлягає сама кредитна установа, відповідно до цієї Директиви та за еквівалентних чинних стандартів третіх країн.
3. Держави-члени можуть повністю або частково виключати наступні ризикові уражуваності із застосування статті 111:
(a) статті активу, які є вимогами до центральних урядів або центральних банків, яким, будучи незабезпеченими, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(b) статті активу, які є вимогами до міжнародних організацій або багатосторонніх банків розвитку, яким, будучи незабезпеченими, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(c) статті активу, які є вимогами, що несуть обґрунтовані гарантії центральних урядів, центральних банків, міжнародних організацій, багатосторонніх банків розвитку або установ державного сектору, у разі, якщо незабезпеченим вимогам до установи, яка надає гарантію, міг би призначатися 0 % показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(d) інші ризикові уражуваності, які можуть бути віднесені до, або гарантовані, центральних урядів, центральних банків, міжнародних організацій, багатосторонніх банків розвитку або установ державного сектору, у разі, якщо незабезпеченим вимогам до установи, до якої відноситься або якою надані гарантії, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(e) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку центральних урядів або центральних банків, які не були згадані у підпункті (a), які деноміновані та, за необхідності, фондовані у національні валюти дебіторів;
(f) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі боргових цінних паперів, емітованих центральними урядами або центральними банками, міжнародними організаціями, багатосторонніми банками розвитку, регіональними урядами держав-членів, місцевими органами влади або установами державного сектору, цінні папери яких є вимогами до їх емітента, яким міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(g) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі грошових депозитів, розміщених у кредитній установі, що надає позику, або у кредитній установі, яка є материнською компанією або дочірньою компанією кредитної установи, яка надає позику;
(h) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі депозитних сертифікатів, виданих кредитною установою, що надає позику, або кредитною установою, яка є материнською компанією або дочірньою компанією кредитної установи, та які належать одній з них;
(i) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку установ, з терміном погашення в один рік або менше, проте які не є власними коштам таких установ;
(j) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку установ, які не є кредитними установами, але які виконують умови, зазначені у підпункті 85 частини 1 додатка VI, з терміном погашення в один рік або менше та забезпечені відповідно до того ж підпункту;
(k) торгові векселя та інші подібні векселя з терміном погашення в один рік або менше, які підписані іншими кредитними установами;
(l) забезпечена облігація, які відносить до умов підпунктів з 68 по 70 частини 1 додатка VI;
(m) впродовж наступної координації, пакети акцій у страхових компаніях зазначених у частині 1 статті 122, до 40% від власних коштів кредитної компанії, яка купує такий пакет акцій;
(n) статті активу, які є вимогами до регіональних або центральних кредитних установ, з якими кредитна установа, що надає позику, пов'язана мережею відповідно до юридичних або статутних положень, та які відповідають, згідно цим положенням, за операції з клірингу грошових коштів в межах мережі;
(o) ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі цінних паперів, окрім тих, що зазначені у підпункті (f);
(p) позики, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставними на житлову власність або акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи відповідно до акту про фінські компанії з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства та лізингових транзацій, по яким лізингодавець утримує у повній власності житлову нерухомість, надану у лізинг поки лізингоотримувач не виконав його опції придбати, в усіх випадках до 50% від вартості відповідної житлової власності;
(q) наступні ризикові уражуваності, у разі, якщо б вони отримували 50% показник ризику згідно статей із 78 по 83, та лише до 50% від вартості відповідного майна;
(i) ризикові уражуваності, забезпечені заставними на офіси або інші комерційні будівлі, або акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи у відповідності до Акту про фінські компанії з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства, відносно офісів або інших комерційних приміщень; та
(ii) ризикові уражуваності, пов'язані з операціями лізингу майна щодо офісів та інших комерційних приміщень;
для потреб підпункту (ii), до 31 грудня 2011 року компетентні органи кожної держави-члена можуть дозволити кредитній установі визнавати 100% вартості відповідного майна. Наприкінці цього періоду такий режим переглядається. Держави-члени інформують Комісію про використання ними цього преференційного режиму;
(r) 50% від позабалансових статей з середнім/низьким рівнем ризику, зазначених у додатку II;
(s) за згоди з боку компетентних органів, гарантії, окрім позикових гарантій, які мають юридичне або регуляторне підґрунтя та надані для їх членів за схемами взаємної гарантії, які мають статус кредитних установ, згідно зважуванню 20% їх рахунку; та