Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України, схвалена Європейською Радою 11 грудня 1999 року

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА,

Беручи до уваги Договір про Європейський Союз, зокрема його статтю 13 (2);

Враховуючи те, що Угода про партнерство і співробітництво (УПС) між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами набула чинності 1 березня 1998 р.,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ СПІЛЬНУ СТРАТЕГІЮ:

1. Стратегічне партнерство між Європейським Союзом (ЄС) та Україною, яке грунтується на спільних цінностях та інтересах, є невід'ємним фактором зміцнення миру, стабільності та процвітання в Європі. Свобода, незалежність і стабільність України відносяться до найбільших досягнень нової Європи, яка позбулася старих розподілювальних ліній. Завдяки своєму географічному положенню та розмірам, ресурсам свого населення та своєму розташуванню на вісях Північ-Південь та Схід-Захід, Україна займає унікальне місце в Європі та є визначальною дієвою особою у регіоні.

2. На сьогодні Україна має чудові стосунки з усіма своїми сусідами та зробила важливі кроки в державотворенні та в напрямі консолідації своєї демократії. Той факт, що з часу набуття незалежності Україна завжди була джерелом стабільності в регіоні, незважаючи на внутрішні труднощі та суперечності, є похвальним досягненням. ЄС вітає активну участь України в стабілізації свого регіону та підтримує посилення ролі України у форумах регіонального співробітництва. ЄС також вітає прихильність України до ядерного роззброєння, а також її співпрацю в підтриманні миру та безпеки в Європі та у світі, а саме в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Організації Об'єднаних Націй.

3. Стратегічне партнерство між ЄС та Україною невпинно зміцнювалося з часу набуття Україною незалежності. В цьому контексті, Угода про партнерство та співробітництво є значним досягненням. Україна першою з нових незалежних держав підписала таку угоду, відзначивши таким чином прагнення ЄС та України до зміцнення співробітництва. Шляхом макрофінансової допомоги, через програму Тасіс, а також двосторонні програми ЄС надає вагому підтримку з тим, щоб допомогти Україні в процесі здійснення перетворень та реформ.

4. Після завершення процесу розширення, що триває зараз, деякі з майбутніх держав-членів ЄС матимуть спільний зовнішній кордон з Україною. Розширення Союзу ще більш посилить економічний динамізм та політичну стабільність у регіоні, збільшуючи тим самим можливості співробітництва з Україною.

5. Європейський Союз має наступні стратегічні цілі стосовно України:

- робити внесок у створення стабільної, відкритої, плюралістичної демократії в Україні, що базується на верховенстві права, та підтримку стабільно функціонуючої ринкової економіки на користь усьому народові України;

- співпрацювати з Україною в підтриманні стабільності та безпеки в Європі та усьому світі, та у пошуку ефективних шляхів вирішення спільних проблем, які постають перед континентом;

- розширювати економічне, політичне та культурне співробітництво з Україною, а також співробітництво в сфері юстиції та внутрішніх справ.

6. ЄС визнає європейські прагнення України та вітає проєвропейський вибір України. ЄС залишається рішуче відданою співпраці з Україною на національному, регіональному та місцевому рівнях задля підтримки успішних політичних та економічних перетворень в Україні, які полегшать подальше зближення України з ЄС. ЄС та його держави-члени пропонують поділитися з Україною своїм різноманітним досвідом будівництва сучасних політичних, економічних, соціальних та адміністративних структур, повною мірою визнаючи, що основний тягар відповідальності за майбутнє України лежить на ній самій.

7. Тому Європейська Рада приймає цю Спільну стратегію зміцнення стратегічного партнерства між ЄС та Україною. Європейська Рада визнає, що успішна, стабільна та безпечна Україна найкращим чином відповідає інтересам ЄС. Правовою основою відносин між ЄС та Україною є Угода про партнерство та співробітництво (УПС). Повне виконання цієї угоди є передумовою успішної інтеграції України в економіку Європи та допоможе Україні ствердити свою європейську ідентичність.

8. ЄС та його держави-члени розвиватимуть узгодженість, послідовність та взаємодоповнюваність усіх аспектів їхньої політики щодо України. Союз, Співтовариство та держави-члени будуть також працювати разом та в рамках регіональних та міжнародних організацій, а також із партнерами, які мають подібний підхід, задля досягнення цілей, викладених в УПС та цій Спільній стратегії. Позиції Співтовариства та держав-членів в усіх відповідних форумах будуть відповідати цій Спільній стратегії. Європейська Рада запрошує Україну до взаємовигідної співпраці з ЄС на основі цієї Спільної стратегії.

Європейська Рада визначила такі основні цілі:

I. Підтримка процесу демократичних та економічних перетворень в Україні.

II. Забезпечення стабільності та безпеки і вирішення спільних проблем на європейському континенті.

III. Підтримка зміцнення співпраці між ЄС та Україною в контексті розширення ЄС.

ЄС та Україна мають спільну зацікавленість у прискоренні процесу демократичних та економічних перетворень в Україні. Успішні перетворення в Україні принесуть процвітання не тільки Україні, але й усьому регіонові. Для забезпечення успіху цього процесу мають відбутися реформи, спрямовані на зміцнення демократії та верховенства права, а також соціально-економічні реформи в напрямі створення функціонуючої ринкової економіки.

ЄС пропонує зміцнити співробітництво з Україною в наступних пріоритетних сферах:

9. ЄС вітає досягнення України в закладенні підвалин демократичної системи, а саме - в розвиткові багатопартійної системи та прийнятті парламентарної конституції. ЄС визнає досягнення України у збереженні своєї єдності, незважаючи на різнорідний склад країни.

10. ЄС підтримує Україну в усіх її зусиллях, спрямованих на зміцнення демократії та якості керівництва, прав людини та верховенства права. Союз вважає, що верховенство права є передумовою розвитку функціонуючої ринкової економіки, яка надає можливості та приносить користь усім громадянам України. ЄС підтримує зусилля України з реформування правової системи в рамках УПС.

Незалежна судова влада, яка працює належним чином, професійні органи охорони правопорядку, розвиток системи державного управління, котра грунтується на здібностях та добрій освіті, на національному, регіональному та місцевому рівнях - все це ключові елементи ефективного виконання урядових рішень. ЄС підтримує зусилля України, спрямовані на розвиток ефективного, прозорого та демократичного характеру її публічних інститутів, включаючи розвиток вільних засобів масової інформації. Саме ці установи є передумовами економічного та соціального розвитку, роблячи внесок у створення сучасного громадянського суспільства.

11. ЄС надає великого значення розвиткові громадянського суспільства та конкурентного, сприятливого для інвесторів, підприємницького середовища в Україні та заохочує тісніші зв'язки між народами та неурядовими організаціями Союзу та України. ЄС вітає укладання Україною Меморандуму про взаєморозуміння з ОБСЄ та настійливо рекомендує Україні тісно співпрацювати з Координатором проектів ОБСЄ в Україні. ЄС підтримує зусилля України, спрямовані на захист та підтримку прав меншин, та закликає Україну продовжувати свою добру працю в цій царині, в тому числі у співробітництві з Верховним комісаром у справах національних меншин.

12. ЄС надає особливого значення тісній співпраці з Україною в рамках Ради Європи та ОБСЄ. У цьому контексті ЄС закликає Україну виконати свої зобов'язання та привести своє законодавство у відповідність з нормами та стандартами Ради Європи, зокрема зобов'язання, взяті Україною під час вступу до Ради Європи в 1995 р. ЄС бере до уваги висновки місії ОБСЄ (Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ)) по спостереженню за виборами щодо проведення президентських виборів 1999 року в Україні, відзначаючи, що проведення зазначених виборів не відповідало ряду зобов'язань ОБСЄ, та закликає Україну уважно поставитися до рекомендацій, зроблених місією ОБСЄ по спостереженню за виборами у її звіті, з огляду на майбутні вибори.

13. ЄС налаштована підтримувати зусилля України у створенні середовища, сприятливого для економічної діяльності, та підтримуватиме Україну в її соціально-економічних реформах.

14. ЄС закликає Україну встановити макроекономічну політику, спрямовану на забезпечення цінової стабільності, оздоровлення державних фінансів та стабільного стану поточного балансу. Для подальшого забезпечення цінової стабільності дуже важливо дати центральному банкові можливість працювати незалежно від політичного втручання. Існуючі норми виваженого регулювання нагляду за фінансовим сектором потребують зміцнення. Необхідно покращити збір податків, а спеціальних податкових амністій та податкових пільг для окремих галузей господарства слід уникати.

15. ЄС наполегливо закликає Україну прикласти більше зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки шляхом більших структурних, економічних та адміністративних реформ у контексті комплексної програми реформування, узгодженої з Міжнародним валютним фондом. Вона має включити створення та забезпечення чітко визначених майнових прав, подальшу приватизацію, подальшу лібералізацію цін, збільшення квартирної плати й тарифів на комунальні послуги енерго- та водопостачання до рівнів, що забезпечують повне покриття витрат, реструктуризацію підприємств та заохочення розвитку малих та середніх підприємств. Слід збільшити загальний темп здійснення цих реформ. Що ж стосується галузевих реформ, то на особливу увагу заслуговують галузі сільського господарства, енергетики та транспорту.

16. Проведення земельної реформи є необхідним для забезпечення, серед іншого, можливості використання права довгострокової оренди землі як застави під позики, що покладе шлях до зростання обсягу інвестицій у сільськогосподарську галузь.

17. Залучення та захист внутрішніх та іноземних інвестицій також відіграють ключову роль у розвитку України. У цьому контексті ЄС відзначає, що звинувачення в корупції та незадовільному управлінні завдають шкоди економічній репутації України. Союз підтримуватиме Україну в розвиткові та ухваленні економічної політики, необхідної для збільшення обсягів внутрішніх та іноземних інвестицій і виконання вимог іноземних кредиторів.

18. Зважаючи на важкий тягар зобов'язань з обслуговування боргу, який несе Україна, оздоровлення її економіки вимагатиме подальшої участі приватних кредиторів. Необхідно найти спільні рішення проблем України, пов'язаних з обслуговуванням боргу.

19. ЄС повністю усвідомлює той факт, що Україні інколи доводиться здійснювати економічні реформи за несприятливих зовнішніх умов. Макрофінансова допомога з боку ЄС надаватиметься, де потрібно, відповідно до визначених критеріїв та процедур, будучи спрямованою на підтримання макроекономічної стабілізації та комплексної структурної реформи, що узгоджується з програмами Міжнародного валютного фонду та Світового банку. ЄС і надалі буде готовим підтримати економічні реформи в Україні за таких обставин. Макрофінансова допомога збоку ЄС допомагає Україні відкрити свою економіку, поліпшити економічну пристосовуваність, посилити конкуренцію та й надалі інтегрувати українську економіку в європейську та світову економіку.

20. ЄС буде підтримувати Україну шляхом заохочення всебільшого зближення її законодавства із законодавством ЄС, зокрема в таких сферах, як конкурентна політика, стандартизація та сертифікація, права інтелектуальної власності, захист даних, митні процедури та охорона навколишнього середовища.

21. У ході здійснення програми створення функціонуючої ринкової економіки необхідно створити цілеспрямовану систему соціального забезпечення для врахування соціальних аспектів переходу до ринкової економіки.

ЄС та Україна поділяють зацікавленість у підтримці стабільності та безпеки у вільній та демократичній Європі. Геополітичне розташування України вздовж осей Північ-Південь та Схід-Захід ставить Україну в унікальне положення в Європі. ЄС визнає регіональне значення України. У цьому контексті ЄС пропонує посилити співробітництво з Україною, приділяючи особливу увагу питанням ядерної безпеки та посиленню політичного діалогу, передбаченого в рамках УПС, маючи на меті зробити його більш послідовним та дієвим. ЄС прагне поглибити співробітництво з Україною, щоб знайти ефективне вирішення спільних проблем, які постають перед континентом, у таких сферах:

22. ЄС підтримує зусилля України, спрямовані на поширення співробітництва та стабільності в регіоні, в тому числі в рамках Організації чорноморського економічного співробітництва, Ради держав Балтійського моря та ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова). ЄС вітає позитивний розвиток стосунків України з усіма її сусідами та вірить, що вона зацікавлена в тому, щоб ці стосунки залишалися міцними та стабільними. ЄС також відзначає внесок України в Європейську стабільність через її роль спостерігача в Пакті про стабільність для Південно-Східної Європи.

23. ЄС та Україна поділяють зацікавленість у підтримці стабільності та безпеки у вільній та демократичній Європі. Зміцнення механізмів консультацій між ЄС та Україною в рамках УПС, Ради Європи та Організації Об'єднаних Націй, а також тісне співробітництво між ОБСЄ та Україною є необхідними для спільного та ефективного вирішення проблем європейської та всесвітньої безпеки.

24. ЄС вітає Україну з обранням її до Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (на 2000/2001 роки). Цей факт посилює необхідність для ЄС подальшого поглиблення та розширення його політичного діалогу з Україною на офіційному та міністерському рівні, як двостороннього, так і через використання механізмів ЄС. Ухвалення Хартії європейської безпеки зміцнить співробітництво між державами-членами ОБСЄ.

25. ЄС розширює та підтримує діалог із загальних та конкретних питань, пов'язаних з діями в умовах кризових ситуацій та зміцненням безпеки, який розвивався протягом останніх років між Західноєвропейським союзом та Україною, а також інтенсифікацію практичного співробітництва у цій сфері, зокрема шляхом виконання Плану дій, нещодавно розробленого Західноєвропейським союзом та Україною.

26. ЄС також зацікавлений у посиленні співробітництва з Україною в сфері контролю за експортом та нерозповсюдженням зброї масового знищення й засобів її доставки, та закликає Україну виконати свої зобов'язання за Конвенцією про хімічну зброю.

27. Окрім цього, ЄС закликає Україну досягти цілей Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. ЄС також закликає Україну розробити стратегію по боротьбі з надмірним накопиченням та розповсюдженням стрілецької зброї та легких озброєнь.

28. ЄС буде намагатися зміцнити європейську стабільність та співпрацювати з Україною в сфері енергетики та ядерної безпеки підтримуючи комплексне реформування енергетичної галузі, зокрема шляхом продовження співробітництва з Україною у виконанні Плану фінансового оздоровлення енергетичної галузі, який передбачає лібералізацію цін, поліпшення збору платежів та приватизацію розподільних компаній. У цьому контексті, ЄС сприятиме ефективному та екологічно безпечному використанню енергії в Україні та у зміцненні нових інститутів та органів у галузі енергетики й їхнього потенціалу в плані вироблення політики.

29. Ядерна безпека та виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції є пріоритетними питаннями у відносинах між ЄС та Україною. ЄС підтримує розвиток незалежного органу ядерного регулювання в Україні та закликає Україну виконати своє зобов'язання з виконання Меморандуму про взаєморозуміння між країнами "Великої сімки" та Україною 1995 року про закриття Чорнобильської АЕС. В свою чергу, ЄС підтримає Україну у фінансуванні заміни енергогенеруючих потужностей в Україні.

30. ЄС також є зацікавленим у посиленні співробітництва з Україною з таких питань, як захист від радіації, поводження з відходами, знезараження та демонтаж ядерних установок та досліди в галузі технології синтезу. Нещодавно підписані угоди про співробітництво в сфері ядерної безпеки та термоядерного синтезу між ЄВРАТОМом та Україною полегшать це співробітництво.

31. Окрім цього, ЄС закликає Україну вжити рішучих заходів у галузі захисту навколишнього середовища. Захист здоров'я населення від забруднення питної води, повітря та грунту, а також раціональне та відповідальне використання природних ресурсів і обмеження транскордонного забруднення повітря та води є пріоритетами в цій галузі.

Після завершення процесу розширення, що триває, деякі майбутні держави і члени ЄС будуть мати спільний зовнішній кордон з Україною. ЄС прагне зробити взаємовигідний для Союзу та України внесок у цей процес. У цьому контексті ЄС пропонує посилити співробітництво з Україною, приділяючи особливу увагу співробітництву в сфері юстиції та внутрішніх справ. ЄС також підтримує участь України в регіональних, європейських та світових структурах.

Європейський Союз міг би посилити співробітництво з Україною в наступних сферах:

32. Союз підтримує Україну та закликає її подвоїти свої зусилля з виконання вимог для членства у Світовій організації торгівлі. Союз закликає Україну повною мірою скористатися можливостями, які передбачені УПС, для полегшення двосторонньої торгівлі та інвестицій. Союз також вивчить обставини, які, в доповнення до вступу до СОТ, могли б дозволити створення в майбутньому зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, як це передбачено УПС.

33. Для створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату ЄС закликає Україну провести переговори та ратифікувати подальші двосторонні угоди про захист інвестицій з державами-членами ЄС для заохочення прямих іноземних інвестицій. ЄС також закликає місцеві, регіональні та загальнонаціональні органи влади України скористатися можливостями, які передбачені новим законом про державні концесії щодо залучення інвестицій у інфраструктуру та послуги державного сектора.

34. ЄС та Україна мають спільну зацікавленість у розвиткові співробітництва у боротьбі з нелегальною імміграцією та торгівлею людьми. ЄС та Україна поділяють зацікавленість у розвиткові співробітництва в сфері безпеки кордонів та боротьби проти спільного лиха організованої злочинності, включаючи відмивання грошей, нелегальну торгівлю зброєю та наркотиками.

35. З огляду на процес розширення ЄС, що триває, ЄС буде намагатися посилити діалог з Україною з питань узгодження візової політики України з ЄС шляхом визначення візових вимог відповідно до норм ЄС та запровадження проїзних документів, які досить складно підробити.

36. ЄС підтримує розвиток та зміцнення ініціатив регіонального та транскордонного співробітництва за участю України та сусідніх їй країн. У цьому контексті ЄС надаватиме першорядного значення питанням прикордонного регулювання.

37. Що стосується розвитку інфраструктурних мереж, особливо в галузях транспорту, телекомунікацій, електроенергетики та трубопроводів, ЄС, через програму Тасіс, приділяє особливу увагу регіональним ініціативам, таким як ІНОГЕЙТ (міждержавний транзит нафти й газу в Європу) та ТРАСЕКА (транспортний коридор Європа-Кавказ-Центральна Азія), прагнучи до поліпшення економічного співробітництва в регіоні. ЄС збільшуватиме масштаби роботи в напрямі з'єднання українських транспортних систем (автомобільних та залізничних) із трансєвропейськими мережами, а також шукатиме взаємовигідних шляхів вирішення транспортних питань. Виконуючи це, особлива увага приділятиметься поліпшенню координації з іншими донорами та міжнародними фінансовими інституціями, а також стимулюванню залучення приватного сектора, який буде вирішальним для успішності зусиль, що докладатимуться.

38. Ця Спільна стратегія здійснюється відповідно до застосовуваних положень Договорів. Рада та Комісія, у відповідності зі статтями 3 та 13 Договору про Європейський Союз, забезпечують єдність, послідовність та ефективність заходів Союзу з виконання цієї Спільної стратегії.

39. Європейський Союз зробить внесок у досягнення зазначених цілей цієї Спільної стратегії, належним чином застосовуючи всі відповідні інструменти та засоби, які наявні в Союзі, Співтоваристві та державах-членах.

40. Відповідно до статей 18 та 26 Договору про Європейський Союз, Генеральний секретар Ради, Верховний Представник з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, в рамках своїх обов'язків за Договорами, має сприяти Раді та Головуючій державі в реалізації цієї Спільної стратегії, стосовно тих цілей та ініціатив, що належать до питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Відповідно до статей 18 та 27 Договору про Європейський Союз до цієї роботи в повній мірі буде залучена Комісія.

41. Рада, Комісія та держави-члени:

- розглядають, відповідно до своєї компетенції та можливостей, існуючі заходи, програми, інстурменти та політики для забезпечення їхньої відповідності цій Спільній стратегії на підставі основних цілей, викладених у частині II, з належним урахуванням конкретних ініціатив, зазначених у частині III;

- повністю й належним чином використовують існуючі інструменти та засоби, зокрема УПС, а також усі відповідні програми ЄС та держав-членів, та розробляють й підтримують задля цієї мети показниковий перелік ресурсів Союзу, Співтовариства та держав-членів, якими забезпечується виконання Спільної стратегії.

42. Держави-члени докладуть додаткових зусиль в координації своїх дій щодо України, в тому числі в регіональних та міжнародних організаціях, таких як Рада Європи, ООН, ОБСЄ, ОЕСР та міжнародні фінансові організації (МФО), включаючи координацію зі Співтовариством, коли це стосується його компетенцій.

43. Слід також зміцнити координацію між державами-членами та Комісією, в тому числі шляхом регулярних консультацій між їхніми відповідними представниками в Україні.

44. Рада, Комісія та держави-члени працюватимуть над підвищенням ефективності співробітництва з регіональними та міжнародними організаціями та намагатимуться досягти цілей Стратегії разом з іншими подібно налаштованими країнами.

45. Європейський Союз запросить держави-кандидати, що знаходяться в процесі приєднання, започаткованого під час зустрічі Європейської Ради в Люксембурзі в грудні 1997 р., приєднатися до роботи в рамках цієї Спільної стратегії.

46. Рада:

- забезпечить те, щоб кожна нова головуюча держава представляла Раді, в рамках своєї загальної програми, робочий план щодо реалізації цієї Спільної стратегії на підставі основних цілей, викладених у частині II, з належним урахуванням конкретних ініціатив, зазначених у частині III,

- розглядає та оцінює дії ЄС за цією Стратегією та звітує перед Європейською Радою про хід досягнення її цілей щонайменше раз на рік,

- розглядає ситуацію в Україні та стан співпраці з Україною щодо реалізації цієї Стратегії, в тому числі шляхом періодичних доповідей голів Місії, та оцінює їх у своєму звіті перед Європейською Радою,

- за необхідності подає рекомендації щодо внесення змін до частин II та III цієї Стратегії до Європейської Ради.

47. Комісія робитиме внесок до вищезазначеної діяльності в межах своєї компетенції.

48. ЄС та держави-члени будуть тісно співпрацювати з Україною з метою реалізації цієї Спільної стратегії, зокрема через УПС та її інституції.

49. ЄС реалізовуватиме конкретні ініціативи, викладені в частині III цієї Спільної стратегії, які грунтуються на основних цілях, визначених у частині II. За необхідності ці ініціативи можуть бути змінені та не перешкоджатимуть можливим новим ініціативам протягом терміну дії цієї Спільної стратегії. Рада, Комісія та держави-члени, відповідно до своєї компетенції, підтримують та працюють в напрямі реалізації цих конкретних ініціатив.

Здійснення наступних конкретних ініціатив, не повинно перешкоджати можливим новим ініціативам:

50. ЄС докладатиме зусиль на підтримку демократії, належного управління, прав людини та верховенства права в Україні шляхом:

- підтримки зусиль України, спрямованих на виконання її міжнародних зобов'язань у галузі демократії та прав людини відповідно до Дублінських висновків, зокрема в тому, що стосується скасування смертної кари, поширенню належного управління та створення ефективної та прозорої правової системи, а також демократичного місцевого самоврядування, серед іншого, у співробітництві з Радою Європи та ОБСЄ,

- налагодження регулярного діалогу між інститутами омбудсменів держав-членів ЄС та України з метою посилення ролі цього інституту в Україні,

- заохочення України до підписання, ратифікації та виконання відповідних міжнародних документів у галузі прав людини, зокрема другого Факультативного протоколу Пакту Організації Об'єднаних Націй про громадянські та політичні права та шостого додаткового протоколу Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, а також Конвенції Організації Об'єднаних Націй про статус біженців,

- посилення співробітництва між журналістами та відповідними органами, щоб зробити внесок у розвиток вільних засобів масової інформації. Комісія, у співробітництві з державами-членами, розгляне можливість надання допомоги у трансляції програми, такої як Euronews (Європейські новини), на українському телебаченні.

Робота розпочнеться до червня 2000 р.

51. ЄС допоможе Україні поліпшити процес економічного реформування шляхом посилення ролі консультацій з питань економічної політики, в тому числі й через діалог на високому рівні, в рамках УПС, задля підтримки розвитку сучасної, ліберальної ринкової економіки.

52. ЄС готовий надавати технічну допомогу на підтримку процесу соціально-економічних реформ в Україні за тієї умови, що Україна вживе заходів спрямованих на створення необхідних умов, які уможливлюватимуть ці реформи. ЄС вивчить можливість надання технічної допомоги Україні, з огляду на:

- сприяння розвитку прозорої та стабільної правової, нормативної та інституційної бази в Україні, призначеної для підтримки зростання економічної діяльності, та внутрішніх і іноземних інвестицій. Комісія, у співробітництві з державами-членами та іншими компетентними органами, підготовить доповідь щодо цієї ініціативи до грудня 2000 р.;

- підтримку всезростаючого наближення українського законодавства до законодавства ЄС та його застосування, зокрема в таких сферах, як конкурентна політика, фінансові послуги, стандартизація та сертифікація, фіскальна політика, а також зайнятість і права інтелектуальної власності. Для цього Комісії пропонується внести відповідні пропозиції до червня 2000 р.;

- підтримку розвитку системи охорони здоров'я, зокрема поінформованості населення та освіти в галузі охорони здоров'я з метою обмеження поширення інфекційних захворювань. Комісія у співробітництві з державами-членами та іншими компетентними органами підготовить доповідь щодо цієї ініціативи до червня 2001 р.

53. Держави-члени розглянуть засоби допомоги Україні в:

- підтримці розвитку цілеспрямованої системи соціального забезпечення, зокрема систем соціальної допомоги та пенсійного забезпечення;

- підтримці соціального діалогу, дотриманні та виконанні стандартів Міжнародної організації праці, зокрема семи основних Стандартів у галузі праці. Що стосується ратифікації та застосування законодавства у галузі зайнятості, особлива увага приділятиметься рівності за ознакою статі.

54. ЄС розгляне шляхи надання співробітництву з Україною в сфері стабільності та безпеки в Європі більшої послідовності, гнучкості та змістовності, щоб зробити його більш оперативним та ефективним, в рамках існуючого політичного діалогу, встановленого положеннями УПС шляхом:

- вивчення можливостей організації зустрічей регулярного діалогу Трійки з Україною на рівні експертів в межах робочих груп спільної зовнішньої політики та політики безпеки з роззброєння, нерозповсюдження, експорту звичайних озброєнь, маючи на меті організувати перші зустрічі протягом 2000 року/першого півріччя 2000 року. Діалог у межах цих груп буде спрямовано на організацію співробітництва між ЄС та Україною в наступних сферах: нерозповсюдження зброї масового знищення, включаючи хімічну зброю, а також стрілецької зброї та легких озброєнь, на основі спільних дій щодо стрілецької зброї (1999/34/РЕС);

- розгляду можливості зміцнення діалогу між ЄС та Україною задля підвищення рівня відповідальності та прозорості в переміщенні звичайних озброєнь, із використанням Кодексу поведінки ЄС у повному обсязі там, де це є необхідним;

- вивчення можливостей тіснішого співробітництва в сфері запобігання конфліктам та дій в умовах кризових ситуацій, серед іншого, в рамках відповідних міжнародних організацій, таких як Організація Об'єднаних Націй та ОБСЄ, та в пошуку шляхів політичного розв'язання конфліктів в регіоні. Періодичні зустрічі між Україною та Робочою групою Трійки ОБСЄ допоможуть досягти цього. Однією з цілей буде співпраця з Україною у виробленні спільних зовнішньополітичних ініціатив у сфері запобігання конфліктам та дій в умовах кризових ситуацій щодо окремих третіх країн та регіонів, зокрема на територіях, суміжних з Україною.

55. ЄС уже з початку 2000 року висуне такі конкретні ініціативи, що стосуються зміцнення безпеки та стабільності в Європі:

- розгляне можливість спрощення участі України у випадках залучення Західноєвропейського союзу до виконання місій з боку ЄС у межах Петерсберзьких завдань,

- розгляне засоби допомоги Україні у виконанні зобов'язань за Конвенцією про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення,

- розгляне засоби започаткування співробітництва між ЄС та Україною в сфері боротьби з торгівлею стрілецькою зброєю, яка є джерелом нестабільності для України та інших держав регіону. ЄС міг би, після визначення та аналізу ситуації й потреб регіону, розробити Спільні дії в цій сфері, маючи на меті:

1) зміцнення контрольного потенціалу поліції та/або місцевих митних служб;

2) введення цього конкретного виду злочинності в обсяг навчальних курсів;

3) розвиток обміну інформацією між ЄС та державами-членами Європолу з метою вдосконалення аналізу злочинної діяльності, пов'язаної зі стрілецькою зброєю.

56. Співтовариство готове підтримати зусилля спеціальної Робочої групи, створеної для того, щоб підтримати органи влади України в їхніх зусиллях, спрямованих на реформування енергетичного сектора.

57. Підтримка Співтовариством Плану дій "Великої сімки", який передбачає фінансування короткострокових удосконалень у галузі безпеки в Чорнобилі через Рахунок ядерної безпеки, яким керує Європейський банк реконструкції та розвитку, до закриття, виведення з експлуатації, усунення соціальних наслідків закриття, участь у Плані реалізації об'єкту "Укриття" та фінансуванні замінюючих засобів відповідно до попередніх зобов'язань, які компенсують втрату Україною енергогенеруючих потужностей, за умови успішного виконання всіх діагностичних процедур, включаючи зайняття узгодженої позиції стосовно умов позики, а також формулювання угоди про надання позики й гарантійної угоди при умові, що і Україна буде дотримуватися своїх зобов'язань щодо реалізації Меморандуму про взаєморозуміння 1995 року.

58. ЄС намагатиметься підтримувати Україну в її зусиллях, спрямованих на зменшення шкідливого впливу навколишнього середовища в Україні на здоров'я населення, що особливо стосується якості питної води, очищення стічних вод, збору та захоронення відходів, а також забруднення повітря. ЄС підтримає інституційну реформу комунальних служб, відповідальних за екологічні послуги, та інші проекти технічної допомоги й інвестиції в охорону навколишнього середовища.

59. Наступна конференція "Навколишнє середовище для Європи" відбудеться у вересні 2002 р. в Києві й надасть можливість поліпшити поінформованість населення в Україні з екологічних питань. Держави і члени та Комісія розглянуть можливість надання технічної допомоги/підтримки Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки в підготовці та плануванні цієї конференції.

60. ЄС залишається готовим зберігати та, за необхідності, розширювати свою підтримку зусиллям України, спрямованих на виконання вимог до вступу до СОТ. Особливу увагу буде приділено усуненню перешкод торгівлі та інвестиціям в Україні, починаючи зі скасування заходів у галузі торгівлі, які не відповідають положенням УПС та вимогами СОТ.

61. ЄС вивчить обставини, які, в доповнення до вступу до СОТ, дали б змогу заснувати в майбутньому зону вільної торгівлі між ЕС та Україною, що передбачено статтею 4 УПС. Поточна робота зі складання спільного техніко-економічного обгрунтування зони вільної торгівлі надасть важливі дані для оцінки ситуації.

62. Комісія вивчить шляхи поглиблення діалогу з питань інвестицій з Україною в рамках Підкомітету з питань торгівлі та інвестицій і надасть Раді звіт до червня 2000 р.

63. З огляду на процес розширення ЄС, що триває, та враховуючи те, що положення України, яка є важливою транзитною країною, створює канал перміщення через кордони значних обсягів нелегальної діяльності, ЄС та Україна мають особливу зацікавленість у посиленні співробітництва в сфері юстиції та внутрішніх справ. ЄС пропонує зосередити свої зусилля, маючи на меті:

- оцінку обсягів нелегальної імміграції через Україну. Держави-члени разом із Комісією проведуть аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та ризиків наявних механізмів боротьби з цими проблемами до кінця 2000 року, там, де буде виявлено слабкі місця, ЄС розгляне можливість ужиття заходів до виправлення ситуації;

- поліпшення співробітництва щодо повернення на свою територію власних громадян, осіб без громадянства та громадян третіх країн, включаючи укладення угоди про повернення осіб;

- підтримку застосування в повному обсязі Женевської конвенції, включаючи право притулку та повагу принципів невислання,

- започаткування постійного діалогу між судовими органами ЄС, держав-членів та України з цивільних та кримінальних справ, в тому числі шляхом заохочення України до підписання, ратифікації й застосування основних конвенцій, таких як Конвенція Організації Об'єднаних Націй про транснаціональну організовану злочинність;

- пропонування Україні практичної допомоги у застосуванні її законодавства з відмивання грошей негайно після набрання ним чинності;

- організацію співпраці між правоохоронними органами держав і членів ЄС, Європолом та українськими правоохоронними органами.

64. У Києві буде створено неформальну мережу, до складу якої увійдуть посольства держав і членів ЄС, представники Комісії та відповідних міжнародних організацій, з метою поліпшення обміну інформацією та її аналізу в сфері юстиції та внутрішніх справ. Діалог у рамках УПС між державами-членами, Комісією, включаючи контактних осіб у Києві та в компетентних українських органах влади, зробить можливим більш точний аналіз потреб України в цій сфері. Доповідь буде подано Раді до кінця 2000 р.

65. ЄС намагатиметься заохочувати розвиток та зміцнення ініціатив із регіонального та транскордонного співробітництва за участю України та сусідніх країн шляхом:

- цільового використання існуючих програм транскордонного співробітництва, регіональних і міждержавних програм. У цьому контексті особлива увага буде приділятися питанням прикордонного управління, включаючи технічну модернізацію пунктів перетину кордону на державному кордоні України з Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною,

- подальшого розвитку програм Тасіс, таких як ІНОГЕЙТ та ТРАСЕКА, які мають на меті поліпшити розвиток інфраструктури транспортних мереж для поліпшення економічного співробітництва в регіоні.

66. ЄС підтримуватиме встановлення тісніших зв'язків між громадськими організаціями, громадянським суспільством та неурядовими організаціями Союзу та України шляхом:

- підтримки освітніх програм та програм наукового обміну між школами, університетами та дослідними інститутами, приділяючи особливу увагу Науково-технічному центру в Україні;

- підтримки програм партнерства між національними, регіональними та місцевими органами влади, а також професійними асоціаціями, профспілками, неурядовими організаціями та засобами масової інформації.

Комісія та держави-члени будуть узгоджувати свої програми.

Комісія вивчить можливість застосування програм Співтовариства для досягнення цієї мети (Тасіс, Темпус та Демокрасі). Також будуть застосовуватися двосторонні інструменти держав-членів.

На підставі переліку наявних інструментів (він має бути складений Комісією у співпраці з Генеральним секретаріатом Ради) та ознайомчого візиту в Україну Комісія надасть Раді звіт до кінця червня 2000 року, а після того подаватиме пропозиції щодо відповідних заходів.

67. Ця Спільна стратегія застосовується з дня її оприлюднення протягом початкового чотирирічного терміну. Її може бути продовжено, переглянуто та, за необхідності, змінено Європейською Радою на підставі рекомендації Ради.

68. Ця Спільна стратегія має бути опублікована в Офіційному журналі.

Вчинено в Гельсінкі, 11 грудня 1999 року

Рада діє кваліфікованою більшістю при прийнятті спільних дій, спільних позицій чи будь-яких інших рішень у межах Розділу V Договору про Європейський Союз (Спільна зовнішня політика та політика безпеки), на базі Спільної стратегії. Акти, які приймаються за межами Розділу V Договору про Європейський Союз, будуть прийматися відповідно до відповідних процедур прийняття рішень, передбачених відповідними положеннями Договорів, включаючи Договір про заснування Європейського Співтовариства та Розділ VI Договору про Європейський Союз.