Восьма Директива 84/253/ЄЕС Ради Європейських Співтовариств, основою якої є Стаття 54 (3) (g) Угоди стосовно затвердження осіб, відповідальних за проведення нормативних ревізій (аудиту) документів бухгалтерського обліку

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Угоду щодо заснування Європейського Економічного Співтовариства, зокрема її Статті 54 (3) (є) та 100,

Беручи до уваги пропозицію від Комісії (1),

Беручи до уваги точку зору Європейського Парламенту (2),

Беручи до уваги точку зору Комітету з економічних та соціальних питань (3),

Беручи до уваги, що згідно Директиви 78/660/ЄЕС(4)( 994_908) річна звітність певних типів підприємств повинна ревізуватися однією або більшою кількістю людей, уповноважених проводити такі ревізії, від яких можуть бути звільнені тільки підприємства, вказані у Статті 11 цієї Директиви;

Беручи до уваги, що до вищезгаданої Директиви додається Директива 83/349/ЄЕС (5) стосовно зведених рахунків;

(1) OJ N C 112, 13.05.78, p. 6; OJ N C 317, 18.12.75, p. 6.

(2) OJ N C 140, 05.06.79, p. 154.

(3) OJ N C 171, 09.07.79, p. 30.

(4) OJ N L 222, 14.08.78, p. 11.

(5) OJ N L 193, 18.07.83, p. 1.

Беручи до уваги, що фахова кваліфікація осіб, уповноважених проводити нормативні ревізії бухгалтерських документів, повинна бути узгоджена; беручи до уваги, що необхідно забезпечити, щоб такі люди були незалежними і мали гарну репутацію;

Беручи до уваги, що високий рівень теоретичних знань, необхідних для проведення нормативних ревізій бухгалтерських документів, та спроможність застосовувати ці знання практично, повинні перевірятися за допомогою екзамену на фахову компетентність;

Беручи до уваги, що Державам-членам потрібно надати повноваження затверджувати осіб, які у випадку невиконання всіх викладених вимог щодо теоретичного навчання, проте були зайняті у професійній діяльності протягом тривалого часу, що дало їм достатній досвід в області фінансів, права і бухгалтерського обліку, і які пройшли перевірку на фахову компетентність;

Беручи до уваги, що Держави-члени повинні також бути уповноважені приймати перехідні положення на користь фахівців;

Беручи до уваги, що Держави-члени спроможні схвалити як фізичних осіб, так і аудиторські фірми, що можуть бути юридичними особами, або інші типи компаній, фірм або партнерство;

Беручи до уваги, що фізичні особи, які проводять нормативні ревізії документів бухгалтерського обліку від імені таких аудиторських фірм, повинні виконувати умови цієї Директиви;

Беручи до уваги, що Держава-член спроможна схвалити осіб, які отримали освіту за фахом за межами цієї Держави, що є еквівалентною вимогам у відповідності з цією Директивою;

Беручи до уваги, що Держава-член, яка, у випадку прийняття цієї Директиви, визнає категорії фізичних осіб, які виконують умови, викладені у цій Директиві, але чий рівень перевірки на фахову компетентність - нижче університетського, випускного рівня, які повинні отримати дозвіл продовжувати, при певних умовах і послідовній координації, надавати таким особам спеціальний дозвіл із метою проведення нормативних ревізій бухгалтерських документів обліку компаній та корпоративних підприємств обмеженого розміру, коли така Держава-член не використала можливостей для звільнення, наданого відповідно до Директив Співтовариства стосовно підготовки зведених рахунків;

Беручи до уваги, що ця Директива не стосується ні права на заснування чи свободи надавати послуги щодо осіб, відповідальних за проведення нормативних ревізій документів бухгалтерського обліку;

Беручи до уваги, що визнання такого дозволу, наданого громадянам інших Держав-членів з метою проведення таких ревізій, спеціально регулюється цією Директивою, якщо починається чи проводиться діяльність у сферах фінансів, економіки і бухгалтерського обліку, чи на свободу надавати послуги в тих сферах,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Координаційні заходи, продиктовані в цій Директиві, стосуються законів, правил та адміністративних положень Держав-членів стосовно осіб, відповідальних за:

(а) проведення нормативних ревізій річних рахунків підприємств і фірм, перевірку того, що річні звіти сумісні з цими щорічними рахунками, наскільки такі ревізії і така перевірка вимагаються законодавством Співтовариства;

(б) проведення нормативних ревізій зведених рахунків корпоративних підприємств і перевірку того, що зведені річні звіти сумісні з цими зведеними рахунками, наскільки такі ревізії і така перевірка вимагаються законодавством Співтовариства.

2. Особи, вказані в параграфі 1, можуть, залежно від законодавства кожної Держави-члена, бути фізичними або юридичними особами або іншими типами підприємств, фірм або партнерства (аудиторські фірми як визначені в цій Директиві).

1. Нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1), проводяться тільки затвердженими особами. Органи влади Держав-членів можуть затверджувати тільки:

(а) фізичних осіб, які задовольняють принаймні умови, встановлені в Статтях від 3 до 19;

(б) аудиторські фірми, які задовольняють принаймні наступні умови:

(i) фізичні особи, які проводять нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 від імені аудиторських фірм, повинні задовольняти принаймні умови, накладені в Статтях від 3 до 19; Держави-члени можуть забезпечувати, що такі фізичні особи повинні також бути затверджені;

(ii) більшість прав голосу повинні мати фізичні особи або аудиторські фірми, які задовольняють принаймні умови, вказані в Статтях від 3 до 19, за винятком Статті 11 (1) (b);

Держави-члени можуть забезпечувати, що такі фізичні особи повинні також бути затверджені.

Проте, ті Держави-члени, що не вказують таку більшість під час прийняття цієї Директиви, не повинні вимагати цього за умови, що всі акції в аудиторській фірмі зареєстровані і можуть передаватися тільки за згодою аудиторської фірми та/або, там, де Держава-член це забезпечує, з дозволу компетентного органа влади;

(iii) більшість членів адміністративних або керівних органів аудиторської фірми повинні бути фізичними особами або аудиторськими фірмами, що задовольняють принаймні умови, вказані в Статтях від 3 до 19; Держави-члени можуть забезпечувати, щоб такі фізичні особи або аудиторські фірми також були затверджені. Де такий орган має не більше чим два члена, один із цих членів повинний задовольнити принаймні ці умови.

Зберігаючи дію Статті 14 (2), аудиторська фірма втрачає дозвіл, якщо будь-яка з умов, вказаних в (b) більше не виконується. Держави-члени можуть, проте, передбачити пільговий період не більше чим два роки з метою приведення у відповідність вимоги, вказані в (b) (ii) та (iii).

2. В цій Директиві, органи влади Держав-членів можуть бути фаховими асоціаціями за умови, що вони уповноважені національним законодавством, щоб надати дозвіл, як визначено в цій Директиві.

Органи влади Держави-члена надають дозвіл тільки особам з гарною репутацією, які не продовжують ніякої діяльності, несумісної, згідно законодавству цієї Держави-члена, із нормативним аудитом документів, як вказано у Статті 1 (1).

Фізична особа може бути затверджена проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1), тільки після вступу до університету, потім повного теоретичного курсу, проходження практичного навчання і здачі екзамену з фахової компетентності університету, випускних екзаменів, організованих або визнаних Державою.

Екзамен з фахової компетентності, визначеної Статтею 4, повинен гарантувати необхідний рівень теоретичного знання предметів, що стосуються нормативних ревізій документів, на які вказано у Статті 1 (1), і спроможність застосовувати такі знання на практиці.

Принаймні частина цього екзамену повинна проводитися у письмовій формі.

Текст теоретичного знання, включеного в екзамен, повинний охоплювати особливо такі предмети як:

(а) - аудит,

- аналіз і критична оцінка річних рахунків,

- загальний бухгалтерський облік,

- зведені рахунки,

- бухгалтерський облік адміністративних витрат,

- внутрішній аудит,

- стандарти у відношенні підготовки річних та зведених рахунків та методів оцінки предметів балансового звіту і обчислення прибутків і втрат,

- юридичні і фахові стандарти у відношенні нормативних ревізій документів бухгалтерського обліку та тих, хто проводить такі ревізії;

(б) у тому, наскільки вони стосуються ревізій:

- законодавство підприємства,

- закон неплатоспроможності і подібні процедури,

- податкове законодавство,

- цивільне і комерційне право,

- закон про соціальне забезпечення та закон про зайнятість,

- інформаційна та комп'ютерна системи,

- бізнес, загальна і фінансова економіка,

- математика і статистика,

- основні принципи фінансового менеджменту підприємств.

1. Шляхом тимчасового припинення дії Статей 5 і 6, Держава-член може забезпечити, що особа, яка здала університетські або еквівалентні екзамени або має університетський диплом з одного або більше предметів, вказаних у Статті 6, може бути звільнена від складання тесту з теоретичного знання по предметах, що входять до цього екзамену або є в дипломі.

2. Шляхом тимчасового припинення дії Статті 5, Держава-член може забезпечувати, що власник університетського диплома або еквівалентної освіти з одного або більше предметів, вказаних у Статті, може бути звільненим від здачі тесту на спроможність застосовувати на практиці свої теоретичні знання таких предметів, якщо він пройшов з них практику, завірену екзаменом або дипломом, визнаним Державою.

1. Для того, щоб гарантувати спроможність застосувати теоретичне знання на практиці, тест, який включено в екзамен, стажист повинен закінчити мінімум три роки практичного навчання, де, серед інших, аудит річної звітності, зведених рахунків або подібні фінансові звіти. Принаймні дві третини такого практичного навчання повинні бути закінчені під керівництвом особи, встановленої згідно з законодавством Держави-члена відповідно до цієї Директиви; Держава-член може, проте, дозволяти проводити практичне навчання під керівництвом особи, затвердженої законодавством іншої Держави-члена у відповідності з цією Директивою.

2. Держави-члени гарантують, що все навчання проводиться під керівництвом осіб, які забезпечують адекватні гарантії стосовно навчання.

Держави-члени можуть затверджувати осіб для проведення нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1), навіть якщо вони не виконують умови Статті 4, якщо вони можуть показати або:

(а) що вони мають стаж за фахом протягом 15 років, який дав їм можливість набути достатнього досвіду у сферах фінансів, права і бухгалтерського обліку і склали екзамен з фахової компетентності, про що вказується у Статті 4, або

(б) що вони мають стаж за фахом протягом семи років в цих сферах і, крім того, пройшли практичне навчання, як вказано у Статті 8, і склали екзамен з фахової компетентності, як вказано у Статті 4.

1. Держави-члени можуть вилучити періоди теоретичного вивчення дисциплін, що згадуються у Статті 6, із періоду професіональної діяльності, на що вказано у Статті 9, за умови, що таке навчання засвідчене екзаменами, визнаними Державою. Таке навчання повинно тривати не менше ніж один рік, і при цьому воно не може зменшити період діяльності за фахом більше чим чотири роки.

2. Період діяльності за фахом також як і стажування не повинен бути коротшим чим програма з теоретичних дисциплін та стажування, зумовлених Статтею 4.

1. Органи влади Держави-члена можуть затверджувати осіб, які отримали повне або часткове навчання в іншій Державі, якщо вони виконують такі дві умови:

(а) компетентні органи влади повинні розглядати їх освіту як еквівалент тієї, що вимагається законом тієї Держави-члена відповідно з цією Директивою; і

(б) вони повинні представити доказ про правові знання, що вимагаються у цій Державі-члені з метою проведення нормативних ревізій документів, як вказано у Статті 1 (1). Проте органам влади цієї Держави-члена непотрібно вимагати такого доказу у випадку, якщо вони вважають юридичну освіту, отриману в іншій Державі, достатньою.

2. Стаття 3 застосовується.

1. Держава-член може розглядати затвердження, відповідно до цієї Директиви, таких фахівців, які були схвалені індивідуальними актами компетентних органів влади цієї Держави-члена до застосування положень, вказаних у Статті 30 (2).

2. Прийом фізичної особи до асоціації фахівців, що визнана Державою, де згідно законодавству цієї Держави такий допуск надає членам цієї асоціації право проводити нормативні ревізії документів, як вказано у Статті 1 (1), може розглядатися як схвалення індивідуальним актом, як у параграфі 1 цієї Статті.

До застосування положень, вказаних у Статті 30 (2), Держава-член може вважати затвердженими, згідно з цією Директивою, таких фахівців, які не були схвалені індивідуальними актами компетентних органів влади, але тих хто має, проте, таку ж саму освіту в цій Державі-члені, як і особи, схвалені індивідуальними актами, які на день затвердження проводять нормативні ревізії документів, як вказано у Статті 1 (1) від імені таких затверджених осіб.

1. Держава-член може розглядати затвердження, згідно з цією Директивою, тих аудиторських фірм, що були схвалені індивідуальними актами компетентних органів влади цієї Держави-члена до застосування дії положень, вказаних у Статті 30 (2).

2. Умови, що накладаються Статтею 2 (1) (b) (ii) та (iii), повинні виконуватися не пізніше чим на кінець періоду, що не може встановлюватися на більше чим п'ять років від дати застосування положень, вказаних у Статті 30 (2).

3. Ті фізичні особи, які до застосування положень, вказаних у Статті 30 (2), проводили нормативні ревізії документів, що вказані у Статті 1 (1), від імені аудиторської фірми можуть після тієї дати бути уповноважені продовжувати робити так, навіть якщо вони не виконують всіх умов, викладених у цій Директиві.

До одного року після застосування положень, вказаних у Статті 30 (2), ті фахівці, які не були схвалені індивідуальними актами компетентних органів влади, але які проте кваліфіковані в будь-якій Державі-члені проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) та фактично продовжували таку діяльність до цієї дати, можуть бути схвалені цією Державою-членом згідно цієї Директиви.

Протягом одного року після введення в дію положень, вказаних у Статті 30 (2), Держави-члени можуть застосовувати перехідні заходи стосовно фахівців, які після цієї дати зберігають право проводити ревізії річних документів бухгалтерського обліку деяких типів підприємств або фірм, не підпорядкованих нормативним ревізіям, але які вже більше не спроможні проводити такі ревізії після введення нових нормативних ревізій, якщо тільки спеціальні заходи не будуть впроваджені на їх користь.

1. Протягом шести років після введення положень, вказаних у Статті 30 (2), Держави-члени можуть застосовувати перехідні заходи стосовно осіб, що вже проходять навчання за фахом або практику, коли ці положення вводяться, які після закінчення навчання не виконували б умови, викладені цією Директивою і, отже, були б не здатні проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1), для яких вони були підготовлені.

2. Стаття 3 застосовується.

Жодний із фахівців, вказаних у Статтях 15 і 16 або тих осіб, що вказуються в Статті 18, не може бути затвердженим шляхом часткового припинення дії Статті 4, якщо тільки компетентні органи влади не вирішать, що вони придатні для проведення нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1) та мають освіту, еквівалентну тим особам, що затверджені в Статті 4.

Держава-член, що не використовує можливість, забезпечену у Статті 51 (2) Директиви 78/660/ЄЕС, і в якій на час прийняття цієї Директиви окремі категорії фізичних осіб можуть згідно до національного законодавства проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) цієї Директиви, може до наступної координації нормативних ревізій документів бухгалтерського обліку спеціально затвердити з метою проведення нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1), у випадку підприємства, що не перевищує ліміти двох із трьох критеріїв, встановлених у Статті 27 Директиви 78/660/ЄЕС, фізичних осіб, що діють від свого власного імені, які:

(а) виконують умови, викладені в Статтях від 3 до 19 цієї Директиви, крім того, що рівень екзамену на фахову компетентність може бути нижчим, ніж той, що зумовлено у Статті 4 цієї Директиви;

і

(б) вже провели нормативну ревізію відповідного підприємства, до того як воно перевищило межі двох із трьох критеріїв, встановлених у Статті 11 Директиви 78/660/ЄЕС.

Проте, якщо підприємство становить частину корпорації підприємств, які будуть об'єднані, що перевищує межі двох із трьох критеріїв, встановлених у Статті 27 Директиви 78/660/ЄЕС, такі особи можуть не проводити нормативну ревізію документів, вказаних у Статті 1 (1) цієї Директиви, у випадку цієї кампанії.

Держава-член, що не використовує можливість, забезпечену у Статті 6 (1) Директиви 83/349/ЄЕС і в якій, коли ця Директива прийнята, окремі категорії фізичних осіб можуть згідно з національним законодавством проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) (b) цієї Директиви, можуть до наступної координації нормативної ревізії документів бухгалтерського обліку спеціально затвердити із метою проведення нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1) (б), особу, затверджену у відповідності зі Статтею 20 цієї Директиви, якщо на даті балансового звіту батьківського підприємства органи підприємств, що об'єднуються, не перевищують на основі останніх річних звітів цих підприємств межі двох із трьох критеріїв, вказаних у Статті 27 Директиви 78/660/ЄЕС, за умови, що вона уповноважена проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) цієї Директиви, усіх підприємств, включених в об'єднання.

Держава-член, що використовує Статтю 20, може дозволити закінчити практичне навчання зацікавлених осіб, як вказано у Статті 8, під керівництвом особи, яка була затверджена згідно законодавству цієї Держави-члена, щоб провести нормативні ревізії, вказані у Статті 20.

Держави-члени повинні наказати, що особи, затверджені для нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1), проводять такі ревізії з фаховою чесністю.

Держави-члени повинні наказати, що такі особи не проводять нормативні ревізії, які вони потребували, якщо такі особи не являються незалежними згідно законодавству Держави-члена, що потребує ревізії.

Статті 23 і 24 також стосуються фізичних осіб, які задовольняють умови, викладені в Статтях від 3 до 19, і проводять нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) від імені аудиторської фірми.

Держави-члени гарантують, що затверджені особи підлягають під відповідні санкції, коли вони не проводять ревізії згідно зі Статтями 23, 24 і 25.

Держави-члени гарантують принаймні, що члени та акціонери затверджених аудиторських фірм та члени адміністративних, керівних і контролюючих органів таких фірм, що особисто не задовольняють умов, встановлених в Статтях від 3 до 19 у певній Державі-члені, не втручаються у виконання ревізії таким чином, що це порушує незалежність фізичних осіб, що ревізують документи, вказані у Статті 1 (1) від імені таких аудиторських фірм.

1. Держави-члени гарантують, що імена й адреси всіх фізичних осіб та аудиторських фірм, затверджених ними для проведення нормативних ревізій документів, вказаних у Статті 1 (1), являються доступними для громадськості.

2. Крім того, нижченаведене повинно бути доступним громадськості щодо кожної затвердженої аудиторської фірми:

(а) імена та адреси фізичних осіб, що вказані у Статті 2 (1) (b) (i); та

(б) імена й адреси членів або акціонерів аудиторських фірм;

(в) імена й адреси членів адміністративного або керівного органу аудиторської фірми.

3. Коли фізичній особі дозволяється проводити нормативні ревізії документів, вказаних у Статті 1 (1) у випадку підприємства відповідно до умов, що вказуються у Статтях 20, 21 та 22, повинен застосовуватися абзац 1 цієї Статті. Проте, повинна вказуватися категорія підприємства або фірми, або корпоративних підприємств, стосовно яких дозволяється така ревізія.

Контактний Комітет, заснований згідно зі Статтею 52 Директиви 78/660/ЄЕС, буде також:

(а) не порушуючи Статей 169 і 170 Угоди, сприяти гармонійному впровадженню цієї Директиви через регулярні консультації з будь-яких практичних проблем, що виникають під час цього впровадження;

(б) повідомляти Комісію, у разі потреби, щодо будь-яких доповнень або змін до цієї Директиви.

1. Держави-члени запроваджують закони, постанови й адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви не пізніше 1 січня 1988 року. Вони негайно повідомляють про це Комісію.

2. Держави-члени можуть забезпечувати, що положення, вказані в абзаці 1 не будуть застосовуватися до 1 січня 1990.

3. Держави-члени гарантують, що Комісія буде поінформована стосовно текстів основних законів, постанов і адміністративних положень, які вони приймають відповідно до цієї Директиви.

4. Держави-члени також гарантують, що Комісія буде поінформована стосовно списків екзаменів, організованих або визнаних відповідно до Статті 4.

Ця Директива адресована Державам-членам.

Укладена у Брюсселі, 10 квітня 1984.