Протокол що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з усіма змінами, укладену 13 грудня 1960 року

8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати.

Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх службових обов'язків, а також під час здійснення поїздок до місць проведення ділових зустрічей та повернення з них користуються недоторканністю їхніх службових паперів і документів.

Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення Організація, Генеральний директор і працівники Організації звільняються від усіх обов'язкових внесків до національних фондів соціального забезпечення, без шкоди для домовленостей між Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році.

1. Договірна відповідальність Організації регулюється законодавством, застосовним до відповідного договору.

2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування за національним законодавством Договірних Сторін.

1. (a) Об'єкти Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації.

(b) Архіви Організації та всі офіційні папери та документи, що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження цих паперів та документів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Таке судове рішення може бути винесене, лише якщо Організація була належним чином повідомлена про відповідну судову справу і мала адекватну можливість протидіяти винесенню цього рішення. Однак у жодному разі об'єкти Організації не можуть бути арештовані та на них не може бути звернено стягнення.

3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на відповідних територіях компетентні органи держави, в якій знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких розміщені об'єкти та архіви Організації, мають право доступу до згаданих об'єктів та архівів після повідомлення Генерального директора Агентства.

1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням, які могли б виникнути у зв'язку з користуванням пільгами, імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.

2. Організація, наскільки можливо, сприяє виконанню громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна, наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у відповідному випадку, у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та національні нормативні документи, що стосуються надання дозволів для доступу на територію держав відповідних Договірних Сторін, прольоту над нею та забезпечення її безпеки, є обов'язковими для Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення застосування таких угод і нормативних документів.

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у відповідному випадку, у статті 2.2 (b), Агентство надає Договірним Сторонам на запит усю необхідну інформацію, пов'язану з повітряними суднами, щодо яких воно є компетентним при виконанні ним своїх функцій, пов'язаних з повітряним простором відповідної Договірної Сторони, для того, щоб заінтересовані Договірні Сторони мали змогу перевірити стан виконання міжнародних угод і національних нормативних документів.

Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти збалансованого фінансового стану, і зобов'язуються надати йому відповідні фінансові ресурси у межах та на умовах, які визначаються у цій Конвенції і Статуті Агентства у Додатку I.

1. Будь-який спір, який виникає між двома або більше Договірними Сторонами або між однією або більше Договірними Сторонами та Організацією стосовно тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи її існування, чинність або припинення дії, який не може бути вирішений протягом шестимісячного періоду шляхом прямих переговорів або будь-якими іншими засобами, передається до Постійного арбітражного суду у Гаазі відповідно до Факультативних правил арбітражу згаданого Суду.

2. Повинно бути три арбітра.

3. Арбітражний розгляд спору відбувається у Гаазі. Міжнародне бюро Постійного арбітражного суду виступає в якості Реєстратора і надає такі адміністративні послуги, які вкаже Постійний арбітражний суд.

4. Рішення Постійного арбітражного суду є обов'язковим для Сторін у спорі.

1. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо примусового стягнення маршрутних зборів суди Договірних Сторін мають виключну юрисдикцію щодо розгляду спорів, що виникають між Організацією, яку представляє Генеральний директор, і будь-якою фізичною особою або корпоративною організацією у зв'язку з діями Організації.

2. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо примусового стягнення маршрутних зборів справа порушується у державі Договірної Сторони:

(a) де відповідач мешкає або має зареєстрований офіс;

(b) де знаходиться компанія відповідача у разі, якщо ні місце його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на території держави Договірної Сторони;

(c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a) і (b), там, де відповідач має активи;

(d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

1. Зміни, внесені згідно з умовами, передбаченими цією Конвенцією, до Статуту Агентства, що міститься у Додатку I, і до статті 16 і т.д. положень щодо спільної системи маршрутних зборів, що вони викладені у Додатку IV, є чинними на територіях держав Договірних Сторін.

2. До положень про податки, викладених у Додатку III, і до статей 1-15 положень щодо спільної системи маршрутних зборів, що вони викладені у Додатку IV, Генеральною Асамблеєю не можуть бути внесені зміни.

3. Для кожної Договірної Сторони Додаток IV є обов'язковим протягом п'ятирічного періоду, починаючи з дати набуття чинності цією Конвенцією. П'ятирічний період буде автоматично продовжений на подальші п'ятирічні періоди. Для Договірної Сторони, яка письмово повідомила Генеральну Асамблею не менш ніж за два роки до закінчення п'ятирічного періоду про те, що вона не погоджується з продовженням періоду, зобов'язання за Додатком IV припиняються по закінченні цього п'ятирічного періоду.

4. Права і обов'язки Договірної Сторони, що виходить, можуть бути визначені, якщо необхідно, у спеціальній угоді, яка укладається між нею та Організацією. Ця угода повинна бути схвалена одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї, в якому Договірна Сторона, що виходить, не бере участі.

5. Договірна Сторона, для якої Додаток IV більше не є обов'язковим, може у будь-який час письмово попросити Генеральну Асамблею про відновлення зобов'язань за Додатком IV. Для заінтересованої Договірної Сторони Додаток IV знову стане обов'язковим через шість місяців після дня, коли Генеральна Асамблея прийме згадане прохання одностайним голосуванням Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі. Для заінтересованої Договірної Сторони Додаток IV буде знов обов'язковим протягом п'ятирічного періоду від дня, коли він став таким для цієї Договірної Сторони. Цей період буде автоматично продовжений на тих же умовах, що викладені вище у пункті 3.

Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити застосування щодо Агентства положень чинних законодавчих положень, покликаних забезпечити безперервність тих загальних комунальних послуг, які потрібні для належного функціонування експлуатаційних служб.

1. Термін дії Конвенції зі змінами згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і подальшими змінами згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, буде продовжений на невизначений період.

2. Як тільки Конвенція, розширена таким чином, буде чинною протягом двадцяти років, будь-яка Договірна Сторона зможе припинити застосування Конвенції, наскільки це її стосується, надіславши письмове повідомлення Уряду Королівства Бельгія, який поінформує Уряди інших Договірних Сторін про таке повідомлення.

Рішення про вихід набуває чинності наприкінці року, який наступає за роком, в якому було надіслано повідомлення про вихід, за умови, що спеціальна угода, передбачена нижче у пункті 3, була укладена до цієї дати. За відсутності цього, рішення про вихід набуває чинності з дати, визначеної у згаданій спеціальній угоді.

3. Права і обов'язки, зокрема фінансового характеру, Договірної Сторони, яка виходить з Конвенції, визначаються у спеціальній угоді, яка укладається між нею і Організацією.

Ця угода повинна бути схвалена одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї, при цьому Договірна Сторона, що виходить, не бере участі у голосуванні.

4. Організація може бути розпущена, якщо число Договірних Сторін знизиться до менш ніж 50% Сторін, що підписали згаданий раніше Протокол 1997 року, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї, яке виноситься одностайним голосуванням.

5. Якщо із застосуванням вищезазначеного Організація розпускається, її правосуб'єктність та правоздатність, визначені у статті 4, продовжують існувати для цілей ліквідації Організації.

1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, будь-якої держави, що не підписала останній Протокол, повинно бути схвалене одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї.

2. Голова Генеральної Асамблеї повідомляє цю державу, що не підписала згаданий Протокол, про рішення дати згоду на її приєднання.

3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові Королівства Бельгія, який інформує Уряди інших держав, що підписали Конвенцію і що приєдналися до неї.

4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця, який наступає після здачі на зберігання документа про приєднання.

1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з Протоколом від 12 лютого 1981 року і Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, є відкритим для регіональних організацій економічної інтеграції на умовах, які погоджуються між Договірними Сторонами і такими організаціями, серед членів яких є одна або більше держав, що підписали Конвенцію; ці умови включаються до додаткового Протоколу до Конвенції.

2. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові Королівства Бельгія, який сповістить про це інші Сторони.

3. Приєднання регіональної організації економічної інтеграції набуває чинності з першого дня другого місяця, який наступає після здачі на зберігання документа про приєднання, за умови, що Додатковий протокол, на який є посилання у пункті 1 вище, набув чинності.

Цей консолідований текст чинних положень Конвенції і Додатків до неї складений німецькою, англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською, французькою, грецькою, угорською, італійською, голландською, норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською, шведською, чеською і турецькою мовами. Відповідно до заключного положення Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від 13 грудня 1960 року, заключного положення Протоколу від 12 лютого 1981 року, який змінює вищезгадану Конвенцію, а також заключного положення Протоколу, відкритого для підписання у Брюсселі у 1997 році, який консолідує згадану Конвенцію з усіма внесеними змінами, текст французькою мовою має переважну силу у разі будь-яких розбіжностей між текстами.

1. Агентство є органом, відповідальним за досягнення цілей і виконання завдань, викладених у Конвенції або поставлених Генеральною Асамблеєю або Радою та їхніми допоміжними структурами. Воно висуває і подає пропозиції до відповідних структур щодо здійснення різних функцій і виконання різних завдань цих структур, а також щодо інших завдань, покладених на Організацію. Воно також надає підтримку Генеральній Асамблеї і Раді та їхнім допоміжним структурам у виконанні їхніх контролюючих функцій.

2. У виконанні своїх завдань Агентство може отримувати допомогу, у разі необхідності, від цивільних і військових експертів, призначених державами або заінтересованими організаціями постачальників послуг.

3. Агентство є місцем для міжурядового співробітництва і координації у галузі аеронавігації. Воно представляє пропозиції і забезпечує необхідну підтримку з огляду на наближення до єдиної європейської системи управління повітряним рухом і її запровадження.

4. Зокрема, воно надає регулятивні, інформаційні та консультативні послуги, а також допомогу Договірним Сторонам і на підставі угод згідно зі статтею 2 Конвенції - визнаним міжнародним організаціям і державам, що не є Договірними Сторонами.

5. Зокрема, Агентство:

(a) координує імплементаційні плани Договірних Сторін для того, щоб гарантувати наближення до єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(b) досліджує питання у галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями у галузі цивільної авіації, а також узгоджує і подає на розгляд зміни та доповнення до документів ІКАО;

(c) розробляє пропозиції для детального планування, гармонізації та інтеграції служб та систем повітряного руху, зокрема наземних та повітряних компонентів систем аеронавігації Договірних Сторін з метою запровадження єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(d) розробляє пропозиції відносно заходів для стратегічного планування і розробки маршрутів і підтримки структур повітряного простору у співробітництві з цивільними і військовими експертами, які призначаються державами;

(e) розробляє пропозиції для узгодження положень про обслуговування у галузі повітряного руху, розробляє скоординовану або спільну політику для вдосконалення управління повітряним рухом в аеропортах і навколо них, підтримує покращення ефективності і гнучкості у користуванні повітряним простором цивільними і військовими користувачами;

(f) виносить пропозиції або відіграє консультативну роль у всіх аспектах політики і планування. Його компетенція не обмежується управлінням повітряним рухом на авіаційних маршрутах, але поширюється на забезпечення інтегрованого підходу "від воріт до воріт" до управління повітряним рухом. У підготовці цих пропозицій Агентству допомагають національні експерти;

(g) вивчає і підтримує заходи для підвищення економічної ефективності у галузі аеронавігації;

(h) розробляє загальні критерії, процедури і методи для забезпечення найвищої ефективності та якості систем управління повітряним рухом і служб повітряного руху;

(i) координує науково-дослідні, оцінювальні та випробувальні програми (RDTE) національних організацій з управління повітряним рухом, включаючи збір і розповсюдження результатів;

(j) проводить спільні дослідження, випробування і прикладні дослідження, а також інший технічний розвиток;

(k) визначає, розробляє, розвиває, затверджує і організовує впровадження єдиної системи для управління повітряним рухом у Європі під егідою Ради.

6. Агентство має такі цілі у процесі забезпечення ним аеронавігаційного обслуговування:

(a) запобігання зіткненням повітряних суден;

(b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних перевезень;

(c) надання консультацій та інформації, необхідних для безпечного та ефективного проведення польотів;

(d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

7. Агентство працює у тісній співпраці з організаціями користувачів для того, щоб досягти, найбільш ефективно з мінімальними витратами забезпечити виконання вимог цивільної авіації. Воно працює у тісному співробітництві з військовими відомствами для того, щоб на тих же умовах виконати спеціальні вимоги військової авіації.

8. Для виконання своїх завдань Агентство може, серед іншого, будувати і експлуатувати необхідні споруди і об'єкти. Однак воно звертатиметься до національних технічних служб і використовуватиме існуючі національні об'єкти кожного разу, коли це технічно і економічно виправдано, для того, щоб уникнути будь-якого дублювання.

1. З урахуванням повноважень, наданих Генеральній Асамблеї і Раді, Агентством управляє Генеральний директор, який користується широкою незалежністю в управлінні стосовно залучення, використання і ефективного функціонування технічних, фінансових і кадрових ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні. З цією метою він вживає заходів, які він вважає необхідними, для виконання своїх зобов'язань.

2. Проте Генеральний директор, з метою подання на схвалення Радою відповідно до положень Конвенції:

(a) розробляє річні і п'ятирічні робочі програми, які визначають вплив на тенденції цін та єдиних ставок;

(b) складає п'ятирічний фінансовий план і бюджет, включаючи фінансові зобов'язання, і, як передбачено у Додатку IV, єдині ставки та тарифи;

(c) подає Раді річний звіт про діяльність і фінансовий стан Організації;

(d) представляє принципи, які регулюють загальну структуру Агентства, при цьому деталі цієї структури є повною відповідальністю Генерального директора.

3. Крім того, Генеральний директор:

(a) представляє через регулярні проміжки часу звіти і звертається за інструкціями до Ради кожного разу, коли є ризик того, що не будуть досягнуті цілі, що будуть перевищені кінцеві строки або фінансові межі, або у разі суттєвих змін у програмах;

(b) веде переговори щодо угод, згаданих у статті 2 Конвенції, у рамках основних директив, виданих Радою.

Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Правила щодо договорів, які стосуються:

(a) укладення договорів на постачання товарів і послуг для Організації;

(b) постачання товарів та послуг Організацією;

(c) продажу або передачу зайвих активів.

Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Фінансовий регламент, який визначає, зокрема, умови, які регулюють сплату внесків державами, а також умови, на яких Агентство може брати позики, і забезпечують належне фінансове управління, включаючи внутрішню ревізію.

1. Без шкоди для права Договірних Сторін подавати пропозиції, Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Кадрові інструкції Агентства:

(a) вони містять, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, процедур і принципів відбору та найму, шкал заробітної плати, пенсій, внутрішнього податку, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці і тривалості роботи;

(b) працівники Агентства набираються з числа громадян держав Договірних Сторін. Працівники з числа громадян держав, що не є Договірними Сторонами, можуть бути прийняті на роботу згідно з угодами, передбаченими у статті 2.3 Конвенції, або, у виняткових випадках, згідно з належним чином затвердженим рішенням Генерального директора.

2. Адміністративний трибунал Міжнародної організації праці має виключну юрисдикцію щодо спорів між Організацією і персоналом Агентства, аж до виключення юрисдикції всіх інших судів і трибуналів, як національних, так і міжнародних.

1. Генеральний директор призначається строком на п'ять років Генеральною Асамблеєю більшістю поданих голосів, за умови, що згадана більшість сягає трьох чвертей поданих пропорційних голосів, кількість яких обчислюється відповідно до оцінювання, передбаченого у статті 11 Конвенції, і принаймні трьох чвертей Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні. Строк його повноважень може бути продовжений один раз таким самим чином. Статут Генерального директора має бути схвалений Радою.

2. Генеральний директор представляє Організацію у судових процесах та у всіх цивільних справах.

3. Крім того, відповідно до постанов, схвалених Генеральною Асамблеєю і Радою, Генеральний директор:

(a) може призначати і звільняти працівників Агентства згідно з Кадровими інструкціями; призначення на посади Ступенів А1 та А2, строк перебування на яких становить, як правило, п'ять років і може бути продовжений один раз, підлягають схваленню Радою;

(b) може брати грошові позики відповідно до Фінансового регламенту у межах, визначених Радою для таких позик;

(c) може укладати договори згідно з Правилами щодо договорів, згаданими у Статті 3, у межах, визначених Радою для таких договорів;

(d) складає і подає Раді на затвердження Положення про захист даних, передбачене у статті 7.2 (l) Конвенції;

(e) складає і подає Раді на затвердження правила і процедури, застосовні до стандартів, технічних умов і правил технічної експлуатації для систем і служб управління повітряним рухом.

4. Генеральний директор може виконувати вищезгадані функції без попереднього звернення до Ради, але він повинен інформувати Раду про всі заходи, вжиті при здійсненні вищезгаданих повноважень.

5. Рада визначає умови, за яких може бути призначений заступник Генерального директора у разі неспроможності останнього виконувати свої обов'язки.

1. У бюджеті мають бути збалансовані надходження та видатки.

Кошториси всіх надходжень та видатків Агентства готуються для кожного фінансового року.

2. Фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

3. Проект бюджету і проект п'ятирічного фінансового плану подається Генеральним директором Раді на схвалення не пізніше 31 жовтня попереднього року.

1. З метою отримання необхідних ресурсів для виконання своїх завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових ринках.

2. Організація може випускати позики на фінансових ринках Договірної Сторони згідно з національними законодавчими актами щодо внутрішніх позик, або, за відсутності таких законодавчих актів, згідно з угодою з Договірною Стороною.

3. У Фінансовому регламенті визначаються процедури, які регламентують одержання і погашення позик Організацією.

4. У кожному бюджеті і кожному п'ятирічному фінансовому плані визначається максимальна сума, яку Організація може позичити протягом років, які покриваються цим бюджетом і п'ятирічним фінансовим планом.

5. У питаннях, які підпадають під дію цієї статті, Організація діє узгоджено з компетентними органами держав Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.

Бюджет і п'ятирічний фінансовий план можуть бути переглянуті протягом фінансового року, якщо цього вимагають обставини, відповідно до вимог, встановлених для їхньої підготовки та схвалення.

1. Рахунки всіх бюджетних надходжень і видатків Агентства, а також фінансове управління Агентством, щороку перевіряються Аудиторською радою.

2. Аудиторська рада у своїй роботі отримує допомогу від зовнішніх консультативних аудиторів. Зовнішня аудиторська консультативна фірма призначається Радою строком на три роки відповідно до статті 7.2 (f) Конвенції.

3. Метою перевірки, яка проводиться Аудиторською радою за допомогою зовнішніх консультативних аудиторів, є встановити регулярний характер надходжень і видатків та забезпечити надійне фінансове управління. Аудиторська рада наприкінці кожного фінансового року надає Раді звіт, який включає коментарі Агентства. Рада може наказати Агентству вжити будь-яких відповідних заходів, рекомендованих у доповіді про аудит, на виконання статті 7.2 (a) Конвенції.

4. Аудиторська рада забезпечує, щоб у рамках Агентства діяв належний внутрішній механізм контролю, який відповідає надійній корпоративній практиці та управлінню.

5. Аудиторська рада може переглянути інші фінансові питання стосовно Агентства відповідно до її компетенції.

1. Адміністративні або технічні перевірки служб Агентства можуть проводитися, якщо цього вимагає Рада, за її власною ініціативою або на прохання Генерального директора.

2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін, у разі необхідності, із залученням зовнішньої допомоги. Кожна інспекційна комісія складається з щонайменше двох осіб, які є громадянами різних держав, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у попередній перевірці.

Рада визначає робочі мови Агентства.

Агентство випускає публікації, необхідні для його діяльності.

Проекти всіх змін до Статуту подаються Генеральній Асамблеї на затвердження згідно з положеннями статті 6.1 (d) Конвенції.

Федеративна Республіка Німеччина

РПІ верхнього повітряного простору (ВПП) Берліна

РПІ ВПП Ганновера

РПІ ВПП Рейну

РПІ Бремена

РПІ Дюссельдорфа

РПІ Франкфурта

РПІ Мюнхена

РПІ Берліна

Австрійська Республіка

РПІ Відня

Королівство Бельгія - Велике Герцогство Люксембург

РПІ ВПП Брюсселя

РПІ Брюсселя

Республіка Болгарія

РПІ Софії

РПІ Варни

Республіка Кіпр

РПІ Нікосії

Республіка Хорватія

РПІ Загреба

Королівство Данія

РПІ Копенгагена

Королівство Іспанія

РПІ ВПП Мадрида

РПІ Мадрида

РПІ ВПП Барселони

РПІ Барселони

РПІ ВПП Канарських островів

РПІ Канарських островів

Французька Республіка - Князівство Монако

РПІ ВПП Франції

РПІ Парижа

РПІ Бреста

РПІ Бордо

РПІ Марселя

РПІ Реймса

Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії

РПІ ВПП Шотландії

РПІ Шотландії

РПІ ВПП Лондона

РПІ Лондона

Грецька Республіка

РПІ ВПП Афін

РПІ Афін

Угорська Республіка

РПІ Будапешта

Ірландія

РПІ ВПП Шенона

РПІ Шенона

Перехідний океанський район Шенона з такими координатами: 51 град. північної широти 15 град. західної довготи, 51 град. північної широти 8 град. західної довготи, 48 град. 30 хв. північної широти 8 град. західної довготи, 49 град. північної широти 15 град. західної довготи, 51 град. північної широти 15 град. західної довготи в і над FL55.

Італійська Республіка

РПІ ВПП Мілана

РПІ ВПП Рима

РПІ ВПП Бріндізі

РПІ Мілана

РПІ Рима

РПІ Брідізі

Республіка Мальта

РПІ Мальти

Королівство Норвегія

РПІ ВПП Осло

РПІ ВПП Ставангера

РПІ ВПП Трондхейма

РПІ ВПП Бодо

РПІ Осло

РПІ Ставангера

РПІ Трондхейма

РПІ Бодо

Океанський РПІ Бодо

Королівство Нідерланди

РПІ Амстердама

Португальська Республіка

РПІ ВПП Лісабона

РПІ Лісабона

РПІ Санта Марія

Румунія

РПІ Бухареста

Словацька Республіка

РПІ Братіслави

Республіка Словенія

РПІ Любляни

Королівство Швеція

РПІ ВПП Мальме

РПІ ВПП Стокгольма

РПІ ВПП Сундсвалла

РПІ Мальме

РПІ Стокгольма

РПІ Сундсвалла

Швейцарська Конфедерація

РПІ ВПП Швейцарії

РПІ Швейцарії

Чеська Республіка

РПІ Праги

Турецька Республіка

РПІ Анкари

РПІ Стамбула

1. Без шкоди для звільнень, передбачених статтями 22 і 23 Конвенції, якщо Організація в рамках своєї офіційної діяльності у значному обсязі закуповує майно або користується послугами значної вартості, щодо яких сплачені або підлягають сплаті непрямі збори, податки або нарахування (включаючи такі збори, податки або нарахування, якими обкладається імпорт, крім тих, що зазначені у статті 23.1 Конвенції), Уряди держав-учасниць, у разі можливості, вживають відповідних заходів для компенсації наслідків для Організації від сплати таких зборів, податків або нарахувань шляхом коригування фінансових внесків до Організації або шляхом звільнення Організації від сплати зборів, податків або нарахувань або їхнього відшкодування.

2. Що стосується платежів Організації державам-учасницям, пов'язаних з капіталовкладеннями, здійсненими цими державами, оскільки їхня вартість має бути відшкодована Організацією, то зазначені держави забезпечують, щоб їхні звіти про зазначені суми, подані до Організації, не включали збори, податки або нарахування, від яких Організація була б звільнена, або які були б їй відшкодовані, або які були б компенсовані шляхом коригування фінансових внесків до Організації, якби Організація сама здійснила такі капіталовкладення.

3. Положення цієї статті не поширюються на збори, податки або нарахування, що стягуються в якості платежів за комунальні послуги.

Придбане Організацією майно, на яке поширюється стаття 1.1, не можна продавати або іншим чином ним розпоряджатися, крім як відповідно до умов, встановлених Урядами відповідних держав.

1. Генеральний директор Агентства і працівники Організації сплачують прибутковий податок на користь Організації із заробітних плат та винагород, сплачених Організацією, відповідно до правил і умов, визначених Генеральною Асамблеєю. Такі заробітні плати та винагороди звільняються від сплати державного прибуткового податку.

Однак держави-учасниці можуть враховувати заробітні плати та винагороди, звільнені від сплати державного прибуткового податку, при обчисленні суми податку, який сплачується з інших прибутків осіб, які одержують згадані заробітні плати та винагороди.

2. Положення пункту 1 не поширюються на пенсії і ренти, сплачувані Організацією.

3. Прізвища, посади, адреси, а також винагороди і, у відповідних випадках, пенсії працівників та колишніх працівників, на яких поширюються положення пунктів 1 та 2 цієї статті, періодично повідомляються державам-учасницям.

Для цілей цього Додатка Організація діє у взаємодії з відповідними органами заінтересованих держав-учасниць.

1. Цей Додаток замінює Додатковий протокол до Конвенції, підписаний у Брюсселі 6 липня 1970 року, змінений Протоколом, підписаним у Брюсселі 21 листопада 1978 року, які у свою чергу були обидва змінені статтею XXXVIII Протоколу, підписаного у Брюсселі 12 лютого 1981 року, що змінює Конвенцію.

2. Незважаючи на положення пункту 1 вище, зобов'язання за статтею 3 Додаткового протоколу від 6 липня 1970 року зберігають чинність доти, доки відповідні вимоги і зобов'язання не будуть повністю виконані.

Договірні Сторони домовляються продовжувати керувати спільною системою визначення, повідомлення та стягнення сум маршрутних зборів в якості єдиного збору за політ і користування для цих цілей послугами організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

Організація визначає, повідомляє і стягує суми маршрутних зборів, якими обкладаються користувачі аеронавігаційних послуг на авіаційних маршрутах, за пропозицією Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі маршрутних зборів.

У питаннях, що стосуються маршрутних зборів, Рада є органом, відповідальним за визначення заходів для здійснення рішень Генеральної Асамблеї у питаннях маршрутних зборів і контроль за завданнями Агентства у цій галузі.

Рада, серед іншого:

(a) готує рішення для Генеральної Асамблеї з питань політики у галузі маршрутних зборів;

(b) визначає розрахункову одиницю, в якій виражатимуться маршрутні збори;

(c) визначає відповідно до рішень, винесених на підставі статті 6.2 Конвенції, умови застосування системи, включаючи умови сплати, а також єдині ставки і тарифи та період, протягом якого вони повинні застосовуватися;

(d) затверджує звіти про діяльність організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у галузі маршрутних зборів;

(e) приймає Фінансовий регламент, що застосовується до Системи маршрутних зборів;

(f) схвалює додатки до бюджету, що стосуються діяльності організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у галузі маршрутних зборів.

Маршрутні збори, які зазначаються у квитанції, виданій Організацією, являють собою єдину суму, сплачувану за кожний рейс, яка становить єдину вимогу організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", що сплачується у її штаб-квартирі.

1. Збір сплачується особою, яка була експлуатантом повітряного судна під час здійснення рейсу. Збір накладається як право утримання на повітряне судно, яке підлягає збору, незалежно від того, у чиїх руках воно знаходиться, якщо це дозволяється законодавством відповідної Договірної Сторони.

2. Якщо для ідентифікації рейсу використовується покажчик ІКАО або будь-який інший визнаний покажчик, організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" може вважати експлуатантом агентство, що експлуатує повітряне судно, якому покажчик ІКАО був наданий, або був у процесі надання на момент здійснення рейсу, або яке було ідентифіковано у представленому плані польоту, або ідентифіковане завдяки використанню того покажчика ІКАО або іншого визнаного покажчика у контакті з авіадиспетчерською службою чи будь-якими іншими засобами.

3. Якщо особа експлуатанта невідома, експлуатантом вважається власник літака, якщо він не доведе що експлуатантом була інша особа.

4. Експлуатант та власник повітряного судна є спільно і індивідуально відповідальними за сплату збору, якщо це дозволяється законодавством відповідної Договірної Сторони.

1. У разі, якщо належна сума не була сплачена, можуть вживатися заходи для здійснення примусового стягнення, включаючи затримання і продаж повітряного судна, якщо це дозволяється законодавством Договірної Сторони, де приземлилося повітряне судно.

2. Заходи також можуть включати, на прохання організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", перегляд Договірною Стороною або будь-яким компетентним органом адміністративного дозволу, пов'язаного з авіатранспортом або управлінням повітряним рухом, виданого особі, відповідальній за сплату збору, якщо це передбачається відповідним законодавством.

1. Справа щодо стягнення суми, що підлягає сплаті, порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", або, на її прохання, Договірною Стороною, або будь-яким органом, уповноваженим з цією метою Договірною Стороною.

2. Стягнення здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур.

3. Кожна Договірна Сторона інформує організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовні в її державі, та про компетентні суди, трибунали, або адміністративні органи.

Процедура стягнення порушується на території держави Договірної Сторони:

(a) де боржник мешкає або має зареєстрований офіс;

(b) де знаходиться компанія боржника, у разі якщо ні місце його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на території держави Договірної Сторони;

(c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у пунктах (a) і (b), там, де боржник має активи;

(d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у пунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

1. Положення статей 5, 6, 7 і 8 не перешкоджають жодній Договірній Стороні або будь-якому органу, уповноваженому Договірною Стороною, яка діє на прохання організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", від здійснення дій, пов'язаних зі стягненням належної суми у вигляді затримання і продажу повітряного судна згідно з адміністративними або судовими процедурами відповідної Договірної Сторони.

2. Повноваження на затримання і продаж поширюються на обладнання, запасні частини, паливо, запаси і документи повітряного судна, який затримується або продається.

3. Дійсність та наслідки дій із затримання і продажу визначаються законодавством Договірної Сторони, де мало місце затримання.

Організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" правоздатна порушити справу у компетентних судах, трибуналах і адміністративних органах держав, що не є сторонами Конвенції.

Нижчеперелічені рішення, прийняті у державі однієї Договірної Сторони, визнаються і виконуються на території інших Договірних Сторін:

(a) остаточні рішення суду або трибуналу;

(b) рішення адміністративного органу, які були піддані перегляду в суді або трибуналі, але вже не переглядаються, тому що суд або трибунал відхилив апеляцію остаточним рішенням, або тому що апеляцію було відкликано, або тому що час для подання апеляції минув.

Рішення, згадані у статті 15, не визнаються та не виконуються у таких випадках:

(a) якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної Сторони походження не мав компетенції згідно зі статтею 8;

(b) якщо рішення суперечить державній політиці відповідної Договірної Сторони;

(c) якщо боржник заздалегідь не отримав повідомлення про рішення адміністративного органу або установи, де розглядалася справа, і не мав достатньо часу для того, щоб мати можливість захищати справу або подавати апеляцію до суду або трибуналу;

(d) якщо справа стосовно сплати тих самих маршрутних зборів була порушена раніше і все ще знаходиться на розгляді в суді, трибуналі або адміністративному органі відповідної Договірної Сторони;

(e) якщо рішення несумісне з рішенням стосовно сплати тих самих маршрутних зборів, прийнятим у відповідній Договірній Стороні;

(f) якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної Сторони походження для того, щоб прийняти рішення, вирішив попереднє питання стосовно статусу або правоздатності фізичних осіб, прав власності, що виникають зі шлюбних зв'язків, заповітів або спадкоємства таким чином, що це суперечить нормам приватного міжнародного законодавства відповідної Договірної Сторони, якщо той самий результат був би отриманий шляхом застосування норм приватного міжнародного законодавства тієї Договірної Сторони.

Рішення, згадані у статті 11, якщо вони можуть бути виконані у Договірній Стороні походження, виконуються згідно з законодавством відповідної Договірної Сторони. У разі необхідності ордер примусового виконання видається на запит судом, трибуналом або адміністративним органом відповідної Договірної Сторони.

1. Запит супроводжується:

(a) завіреною копією рішення;

(b) у випадку рішення суду або трибуналу, винесеного заочно, оригіналом або завіреною копією документа, який підтверджує, що повідомлення установи, яка займалася справою, було належним чином вручено боржнику;

(c) у випадку адміністративного рішення, документом, який підтверджує, що вимоги статті 11 були виконані;

(d) документом, який свідчить про те, що рішення може бути виконано у Договірній Стороні походження та що боржник завчасно у належний термін отримав повідомлення про рішення.

2. Належним чином завірений переклад документів подається, якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної Сторони походження вимагає цього. При цьому не потрібна легалізація або інша подібна формальність.

1. Запит може бути відхилений лише з однієї з причин, зазначених у статті 16. Рішення у жодному разі не може бути переглянуте по своїй суті у відповідній Договірній Стороні.

2. Процедура визнання та виконання рішення визначається законодавством відповідної Договірної Сторони, якщо Конвенція не передбачає іншого.

Сума, стягнена організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", виплачується Договірним Сторонам згідно з рішеннями Ради.

У разі, якщо Договірна Сторона стягує суму вимоги, ця стягнена сума без затримки сплачується організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", яка діє відповідно до статті 16. Витрати на стягнення, що їх понесла ця Договірна Сторона, покладаються на організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

Компетентні органи Договірних Сторін співпрацюють з організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у визначенні та стягненні сум маршрутних зборів.

Якщо Рада одностайно вирішить відмовитися від стягнення суми збору, відповідні Договірні Сторони можуть вжити будь-яких заходів, які вони вважають належними. У такому разі положення Конвенції щодо стягнення і визнання та виконання рішень втрачають чинність.

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА,

АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,

КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ,

РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ,

РЕСПУБЛІКА КІПР,

РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ,

КОРОЛІВСТВО ДАНІЯ,

КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ,

ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА,

СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,

ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ІРЛАНДІЯ,

ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ,

РЕСПУБЛІКА МАЛЬТА,

КНЯЗІВСТВО МОНАКО,

КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ,

КОРОЛІВСТВО НІДЕРЛАНДИ,

ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА,

РУМУНІЯ,

СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ,

КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ,

ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

далі - "Національні Договірні Сторони",

ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ АЕРОНАВІГАЦІЇ,

далі - організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ",

беручи до уваги Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", змінену у Брюсселі у 1981 році, і зокрема її статті 6.3, 7.2, 11 і 12;

беручи до уваги документ N 85/43, прийнятий Постійною комісією організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" щодо укладення цього Додаткового протоколу;

з огляду на те, що Національні Договірні Сторони у цей день підписують Протокол, який консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від 13 грудня 1960 року з усіма змінами, (далі - "Протокол");

з огляду на те, що організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ", як і Національні Договірні Сторони, є стороною Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року (далі - "Багатостороння угода");

з огляду на те, що Протокол відкритий для підписання лише Національними Договірними Сторонами і будь-якою іншою державою, запрошеною на Дипломатичну конференцію, на якій він був схвалений, і будь-якою іншою державою, якій Постійною комісією організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" дозволено його підписати;

з огляду на те, що згідно зі статтею IV Протоколу як тільки останній набуває чинності, Багатостороння угода припиняє свою дію і замінюється відповідними положеннями консолідованого тексту Конвенції, який додається до Протоколу, включаючи Додаток IV;

з огляду на те, що така заміна можлива лише за згодою всіх Сторін;

домовились про таке:

З набуттям чинності Протоколом від 27 червня 1997 року, який консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації від 13 грудня 1960 року з усіма змінами, дія Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року припиняється.

Уряд Королівства Бельгія реєструє цей Додатковий протокол у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, як передбачено у статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй, і у Раді Міжнародної організації цивільної авіації, як передбачено у статті 83 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної у Чикаго 7 грудня 1944 року.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники, після представлення своїх належним чином оформлених повноважень, підписали цей Додатковий протокол.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 27 червня 1997 року, німецькою, англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською, французькою, грецькою, угорською, італійською, голландською, норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською, шведською, чеською і турецькою мовами, в одному дійсному примірнику, який зберігатиметься в архівах Уряду Королівства Бельгія, який передає завірені копії державам, що підписали цей Додатковий протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.