Протокол що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з усіма змінами, укладену 13 грудня 1960 року

Дата підписання: 27.06.1997

Дата ратифікації: 26.11.2003

Дата набуття чинності: 01.05.2004

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА,

АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,

КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ,

РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ,

РЕСПУБЛІКА КІПР,

РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ,

КОРОЛІВСТВО ДАНІЯ,

КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ,

ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА,

СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,

ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ІРЛАНДІЯ,

ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ,

РЕСПУБЛІКА МАЛЬТА,

КНЯЗІВСТВО МОНАКО,

КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ,

КОРОЛІВСТВО НІДЕРЛАНДИ,

ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА,

РУМУНІЯ,

СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ,

КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ,

ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА,

ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,

беручи до уваги той факт, що зростання повітряного руху, необхідність централізації заходів національної політики кожної європейської держави на європейському рівні та технологічні досягнення у галузі повітряного руху вимагають перегляду Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року, зі змінами, внесеними згідно з Протоколом про внесення змін від 12 лютого 1981 року, для того, щоб забезпечити заснування єдиної європейської системи управління повітряним рухом для управління загальним повітряним рухом у європейському повітряному просторі, в аеропортах і навколо них;

вважаючи, що бажано посилити співробітництво між державами у рамках організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з метою ефективної організації і безпечного управління повітряним простором як для цивільних, так і для військових користувачів, засноване на фундаментальному принципі, згідно з яким повітряний простір повинен розглядатися, з точки зору користувачів повітряного простору, як неподільна система, зокрема через визначення загальної політики, мети, планів, стандартів і технічних умов, включаючи спільну політику щодо маршрутних зборів, у тісному співробітництві з користувачами служб повітряного руху і з належним урахуванням оборонних інтересів;

зважаючи на необхідність забезпечення того, щоб всі користувачі повітряного простору могли отримати користь від максимальної ефективності при мінімальних витратах, сумісної з необхідним рівнем безпеки і необхідністю мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище за допомогою гармонізації та інтеграції служб, відповідальних за управління повітряним рухом у Європі;

беручи до уваги, що Договірні Сторони визнають необхідність гармонізації та інтеграції їхніх систем управління повітряним рухом для створення єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

беручи до уваги важливість місцевих ініціатив, що стосуються управління повітряним рухом, особливо на рівні аеропортів;

беручи до уваги, що функціонування спільної системи маршрутних зборів, з належним урахуванням керівних принципів, рекомендованих Міжнародною організацією цивільної авіації, особливо відносно справедливості і прозорості, підтримує фінансові основи єдиної європейської системи управління повітряним рухом і сприяє консультаціям зі споживачами;

беручи до уваги, що організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" є для Договірних Сторін органом для співробітництва у галузі управління повітряним рухом;

бажаючи розширити і зміцнити співробітництво з європейськими або міжнародними установами, заінтересованими у виконанні завдань, покладених на організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ", для підвищення її ефективності;

беручи до уваги, таким чином, що доцільно створити європейську систему управління повітряним рухом, що функціонуватиме поза межами територій окремих держав Договірних Сторін у повітряному просторі, який охоплюється цією Конвенцією;

вважаючи, що для Договірних Сторін є важливим забезпечити Організацію законними засобами, необхідними для здійснення її завдань, переважно у галузі стягнення сум маршрутних зборів і управління потоком повітряного руху;

визнаючи, що безпечній та ефективній реалізації завдань Організації сприятиме відокремлення, де це можливо, її регулюючих функцій і функцій надання послуг;

бажаючи заохотити інші європейські держави стати членами цієї міжнародної організації,

домовились про таке:

1. Цей Протокол відкритий для підписання всіма державами-учасницями Конвенції 27 червня 1997 року.

До дати набуття чинності цим Протоколом він також відкритий для підписання будь-якою іншою державою, запрошеною на Дипломатичну конференцію, на якій він був прийнятий, і будь-якою іншою державою, уповноваженою підписати його згідно з одностайно прийнятим рішенням Постійної комісії.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття або схвалення здаються на зберігання Уряду Королівства Бельгія.

3. Цей Протокол набуває чинності 1 січня 2000 року за умови, що до цієї дати він буде ратифікований, прийнятий або схвалений всіма державами-учасницями Конвенції. У разі, якщо ця умова не буде виконана, він набуде чинності або 1 липня, або 1 січня після дати здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення, залежно від того, чи згадана здача на зберігання відбувається протягом першого або другого півріччя.

4. У разі, якщо будь-яка держава, що підписала цей Протокол, не є Стороною Конвенції і чия ратифікаційна грамота або документ про прийняття або схвалення здається на зберігання після дати набуття чинності цим Протоколом, останній набуває чинності для такої держави у перший день другого місяця, який наступає після здачі на зберігання відповідної ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення.

5. Будь-яка держава, що підписала цей Протокол, яка не є Стороною Конвенції, стане Стороною Конвенції у разі ратифікації, прийняття або схвалення цього Протоколу.

6. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав-учасниць Конвенції і будь-яких інших держав, що підписали цей Протокол, про будь-яке підписання, здачу на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення і будь-яку дату набуття чинності цим Протоколом згідно з пунктами 3 і 4 вище.

З дати набуття чинності цим Протоколом Протокол від 6 липня 1970 року, змінений Протоколом від 21 листопада 1978 року і статтею XXXVIII Протоколу від 12 лютого 1981 року, замінюється Додатком III (під назвою "Положення про податки") до консолідованого тексту Конвенції, який додається до цього Протоколу.

3 дати набуття чинності цим Протоколом Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року припиняє свою дію і замінюється відповідними положеннями консолідованого тексту Конвенції, який додається до цього Протоколу, включаючи Додаток IV (під назвою "Положення щодо спільної системи маршрутних зборів").

Уряд Королівства Бельгія реєструє цей Протокол у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй згідно зі статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй і у Раді Міжнародної організації цивільної авіації згідно зі статтею 83 Конвенції про міжнародну цивільну Авіацію, підписаної у Чикаго 7 грудня 1944 року.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані Повноважні представники, після представлення своїх належним чином оформлених повноважень, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Брюсселі, 27 червня 1997 року, німецькою, англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською, французькою, грецькою, угорською, італійською, голландською, норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською, шведською, чеською і турецькою мовами, в одному примірнику, який зберігатиметься в архівах Уряду Королівства Бельгія, який передає завірені копії Урядам інших держав, що підписали цей Протокол. У разі будь-яких розбіжностей, переважну силу має текст французькою мовою.

1. Для досягнення узгодженості та інтеграції, з метою запровадження єдиної європейської системи управління повітряним рухом Договірні Сторони домовляються посилити своє співробітництво і розвинути спільну діяльність у галузі аеронавігації, належним чином враховуючи оборонні потреби і надаючи максимальну свободу для всіх користувачів повітряного простору, які відповідають необхідному рівню безпеки у забезпеченні економічно ефективного обслуговування у галузі повітряного руху, і беручи до уваги необхідність мінімізації будь-якого несприятливого впливу на навколишнє середовище, серед іншого, в оперативному, технічному та економічному аспектах.

Переслідування цієї мети не повинно зашкоджувати принципу, згідно з яким кожна держава має повний і винятковий суверенітет над повітряним простором над її територією, а також здатності кожної держави здійснювати свої прерогативи стосовно безпеки і оборони у її національному повітряному просторі.

З цією метою вони домовляються:

(a) визначити європейську політику в галузі управління повітряним рухом, включаючи визначення стратегій і програм, мета яких - розвинути потенціал, необхідний для виконання вимог усіх цивільних і військових користувачів в економічно ефективний спосіб, підтримуючи необхідний рівень безпеки;

(b) взяти на себе зобов'язання щодо визначення конкретних цілей відносно ефективності дій з управління повітряним рухом у районах польотної інформації, перелічених у Додатку II до цієї Конвенції, у межах яких, згідно з відповідними положеннями Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, держави домовились забезпечити обслуговування у галузі повітряного руху без шкоди для принципів вільного руху в повітряному просторі, щодо якого не здійснюється суверенітет держав, які випливають з конвенцій, міжнародних угод і норм та принципів звичаєвого цивільного міжнародного права;

(c) запровадити огляд результатів управління повітряним рухом і систему визначення цілей;

(d) запровадити спільний план конвергенції та імплементації для аеронавігаційних служб і технічних об'єктів у Європі;

(e) прийняти і застосовувати загальні стандарти і технічні умови;

(f) узгодити правила служб повітряного руху;

(g) розвинути наявний потенціал для того, щоб він відповідав вимогам повітряного руху, і забезпечити його якомога ефективніше використання шляхом спільного заснування, введення в дію і розвитку загальноєвропейської системи управління повітряним рухом, у рамках запровадження єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(h) заохочувати спільне оснащення систем повітряного руху і технічних об'єктів;

(i) проводити спільну політику для встановлення і обчислення сум зборів, що стягуються з користувачів за користування засобами та послугами організації повітряного руху на маршрутах, далі - "маршрутні збори";

(j) запровадити механізм, окремий від надання послуг, для багатостороннього розвитку і узгодження режиму регулювання безпеки в галузі управління повітряним рухом у рамках загального підходу до системи авіаційної безпеки;

(k) брати участь у розробці, впровадженні і моніторингу глобальної системи супутникової навігації;

(l) шукати нові можливості для спільних дій у галузі розробки, запровадження, моніторингу або функціонування систем і служб аеронавігації;

(m) у контексті концепції "від воріт до воріт" розвивати всеохоплюючу політику і відповідний продуктивний і ефективний процес стратегічної розробки і планування маршрутів і повітряного простору.

2. З цією метою вони цим засновують "Європейську організацію з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ)", далі - "Організація", яка здійснює свою діяльність у співробітництві з національними цивільними та військовими відомствами та організаціями-користувачами. Організація складатиметься з трьох органів:

(a) Генеральної Асамблеї, яка являє собою орган, відповідальний за визначення і схвалення загальної політики Організації, включаючи:

(i) загальну політику щодо маршрутних зборів і діяльності Організації стосовно інших видів зборів;

(ii) функції Організації щодо огляду та оцінки результатів діяльності;

(iii) визначення цілей діяльності Організації, включаючи стандартизацію, планування, виконання і регулювання безпеки;

(iv) технічний і фінансовий відбір головних рамкових програм для співробітництва;

(v) зовнішні відносини з державами та організаціями, а також заяви про приєднання до цієї Конвенції.

(b) Ради, яка являє собою орган, завданням якого є виконання рішень Генеральної Асамблеї і, з урахуванням повноважень, наданих останній, прийняття рішень щодо всіх заходів, які стосуються Договірних Сторін і є обов'язковими для них, а також нагляд за роботою Агентства;

(c) Агентства, Статут якого міститься у Додатку I до цієї Конвенції, яке є органом, якому доручено виконання завдань Організації відповідно до положень нижченаведених статей цієї Конвенції і завдань, покладених на нього Генеральною Асамблеєю або Радою, внесення відповідних пропозицій та використання технічних, фінансових і кадрових ресурсів для досягнення поставлених цілей.

3. Штаб-квартира Організації знаходиться у Брюсселі.

1. Організація бере на себе такі завдання:

(a) розвивати і схвалювати детальні плани для координації та інтеграції служб і систем повітряного руху Договірних Сторін, зокрема наземних і повітряних систем аеронавігації, з метою заснування єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(b) узгоджувати імплементаційні плани Договірних Сторін таким чином, щоб забезпечити наближення до єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(c) досліджувати і координувати від імені Договірних Сторін питання в галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями у галузі цивільної авіації та узгоджувати і подавати зміни або пропозиції до цих організацій;

(d) визначати, розробляти, розвивати, затверджувати і організовувати запровадження єдиної європейської системи управління повітряним рухом;

(e) розвивати і керувати загальноєвропейською системою управління повітряним рухом у спільному міжнародному центрі на підставі вищенаведеного пункту (d);

(f) розвивати, приймати та переглядати загальні стандарти, технічні умови і правила технічної експлуатації для систем і служб управління повітряним рухом;

(g) розробляти і схвалювати процедури щодо стратегії спільного оснащення систем і технічних об'єктів управління повітряним рухом;

(h) координувати науково-дослідні програми Договірних Сторін стосовно нових технічних засобів у галузі аеронавігації, збирати та поширювати їхні результати, а також сприяти проведенню та проводити спільні дослідження, випробування та прикладні дослідження, а також технічні розробки у цій галузі;

(i) заснувати незалежну систему огляду результатів діяльності, яка стосуватиметься всіх аспектів управління повітряним рухом, включаючи політику і планування, управління безпекою в аеропортах, навколо них і у повітряному просторі, а також фінансові та економічні аспекти наданих послуг, та визначити цілі стосовно всіх цих аспектів;

(j) вивчати і сприяти заходам з покращення економічної ефективності у галузі аеронавігації;

(k) розробляти і схвалювати загальні критерії, процедури і методи для забезпечення найвищої ефективності та якості функціонування систем управління повітряним рухом і служб повітряного руху;

(l) розробити пропозиції щодо узгодження європейських правил стосовно служб повітряного руху;

(m) підтримувати покращення ефективності і гнучкості у користуванні повітряним простором цивільними і військовими користувачами;

(n) розробляти і схвалювати узгоджену або спільну політику для вдосконалення управління повітряним рухом в аеропортах та навколо них;

(о) розробляти і схвалювати загальні критерії для відбору, а також загальну політику з підготовки, ліцензування і перевірки кваліфікації персоналу служб повітряного руху;

(p) розвивати, запроваджувати і керувати елементами майбутньої загальноєвропейської системи, дорученими їй Договірними Сторонами;

(q) визначати, повідомляти та стягувати маршрутні збори від імені Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі маршрутних зборів, як передбачено у Додатку IV;

(r) визначити та запровадити механізм багатостороннього розвитку і узгодження правил безпеки в галузі управління повітряним рухом;

(s) виконувати будь-які інші завдання, які стосуються принципів і цілей цієї Конвенції.

2. На запит однієї або більше Договірних Сторін і на підставі спеціальної угоди або угод між Організацією і відповідними Договірними Сторонами, Організація може:

(a) надавати допомогу таким Договірним Сторонам у плануванні, специфікації та запровадженні систем та служб повітряного руху;

(b) надати і забезпечити функціонування, цілком або частково, технічних об'єктів і служб повітряного руху від імені таких Договірних Сторін;

(c) надавати допомогу таким Договірним Сторонам у визначенні, повідомленні та стягненні сум зборів, якими такі Договірні Сторони обкладають користувачів аеронавігаційних служб і на які поширюється Додаток IV до цієї Конвенції.

3. Організація може:

(a) укладати спеціальні угоди з державами, які не є Договірними Сторонами та заінтересовані брати участь у виконанні завдань, передбачених у статті 2.1;

(b) на запит держав, які не є Договірними Сторонами, або інших міжнародних організацій виконувати від їхнього імені будь-які інші завдання згідно з цією статтею на підставі спеціальних угод між Організацією і заінтересованими Договірними Сторонами.

4. Організація, наскільки це можливо, забезпечує, щоб її функції з надання послуг, зокрема ті, що передбачені у статтях 2.1 (e), 2.1 (g), 2.1 (p), 2.1 (q), 2.2 і 2.3 (b), здійснюються незалежно від її регулятивних функцій.

5. Для сприяння виконанню своїх завдань Організація може, за рішенням Генеральної Асамблеї, створити підприємства, які керуються конкретним статутом згідно з міжнародним публічним правом або національним законодавством Договірної Сторони, або отримати більшість акцій у таких підприємствах.

1. Ця Конвенція застосовується щодо служб аеронавігації при обслуговуванні авіаційних маршрутів і відповідних диспетчерських систем заходження на посадку та аеродромних систем, необхідних для забезпечення повітряних перевезень у районах польотної інформації, перелічених у Додатку II.

2. (a) Рішення щодо будь-якої зміни, яку Договірна Сторона бажає внести до переліку її районів польотної інформації, який міститься у Додатку II, приймається Генеральною Асамблеєю шляхом одностайного голосування, якщо це може призвести до змін загальних меж повітряного простору, на який поширюється ця Конвенція.

(b) Проте про будь-яку зміну, яка не призводить до згаданих наслідків, Організації повідомляє заінтересована Договірна Сторона.

3. Для цілей цієї Конвенції термін "повітряний рух" стосується польотів повітряних суден цивільної авіації і польотів тих військових, митних та поліцейських повітряних суден, на які поширюються процедури, запроваджені Міжнародною організацією цивільної авіації.

На підставі спеціальної угоди, як це передбачено у статті 2.2 (b), Договірна Сторона може попросити, щоб термін "повітряний рух" стосувався інших видів повітряного транспорту на території її держави.

Організація є суб'єктом права. На територіях держав Договірних Сторін вона у повному обсязі володіє правоздатністю, на яку мають право корпоративні організації згідно з національним законодавством. Крім того, Організація має право на придбання і передачу рухомого або нерухомого майна і на звернення до суду. Якщо інше не передбачено цією Конвенцією або Статутом, який міститься у Додатку I, Організацію представляє Агентство, яке діє від її імені. Управління майном Організації здійснює Агентство.

1. Генеральна Асамблея складається з представників Договірних Сторін на рівні міністрів. Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників, зокрема, для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має тільки один голос.

2. Рада складається з представників Договірних Сторін на рівні Генеральних директорів департаментів цивільної авіації. Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників, зокрема, для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має тільки один голос.

3. Щодо питань, які стосуються спільної системи маршрутних зборів, Генеральна Асамблея і Рада складаються з представників Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі маршрутних зборів на умовах, визначених у Додатку IV.

4. Представники міжнародних організацій, які можуть сприяти роботі Організації, у разі необхідності запрошуються Генеральною Асамблеєю або Радою для участі у роботі органів Організації в якості спостерігачів.

1. Генеральна Асамблея приймає рішення стосовно Договірних Сторін, Ради і Агентства, зокрема у випадках, згаданих у статті 1.2 (a).

Крім того, Генеральна Асамблея:

(a) призначає Генерального Директора Агентства за рекомендацією Ради;

(b) дозволяє звернення від імені Організації до Постійного арбітражного суду в Гаазі у випадках, передбачених у статті 34;

(c) визначає принципи, які застосовуються до функціонування спільної європейської системи управління повітряним рухом, передбаченої у статті 2.1 (e);

(d) схвалює зміни та доповнення до Додатка I відповідно до умов голосування, передбачених у статті 8.1;

(e) схвалює зміни та доповнення до Додатків II і IV відповідно до умов голосування, передбачених у статті 8.3;

(f) періодично переглядає завдання Організації.

2. Для визначення спільної політики щодо маршрутних зборів Генеральна Асамблея, серед іншого:

(a) визначає принципи оцінки витрат, які Договірні Сторони та Організація покладають на користувачів за надані їм технічні засоби та послуги з організації повітряного руху на маршрутах;

(b) визначає формулу, яка застосовується для обчислення сум маршрутних зборів;

(c) визначає принципи, які стосуються звільнення від сплати маршрутних зборів, і може надалі вирішувати, що для конкретних категорій польотів, таким чином звільнених від сплати маршрутних зборів, передбачених у Додатку IV, витрати, які виникають у зв'язку з наданням технічних засобів та послуг з організації повітряного руху на маршрутах, стягувались безпосередньо Договірними Сторонами;

(d) затверджує звіти Ради відносно маршрутних зборів.

3. Генеральна Асамблея може:

(a) передавати на розгляд Ради будь-яку справу, що входить до сфери її компетенції;

(b) передавати Раді, у разі необхідності, повноваження щодо прийняття рішень у справах, що входять до сфери її загальної компетенції, як це передбачено у статті 1.2 (a);

(c) засновує інші допоміжні установи, які вона вважає необхідними.

1. Рада, згідно з повноваженнями, які надаються їй цією Конвенцією, може приймати рішення стосовно Договірних Сторін, у завданнях, згаданих у статті 2.1.

2. Рада, згідно з її контрольними повноваженнями, які надаються їй цією Конвенцією стосовно Агентства:

(a) схвалює, після консультацій з організаціями, які представляють користувачів повітряного простору, визнаних Радою, п'ятирічні та щорічні програми роботи Агентства, які представляються їй Агентством на виконання завдань, згаданих у статті 2, разом з п'ятирічним фінансовим планом і бюджетом, включаючи фінансові зобов'язання, звіт про діяльність Агентства і звіти, які представляються згідно зі статтями 2.2 (c), 10.3 і 11.1 Статуту Агентства;

(b) схвалює принципи, які визначають загальну структуру Агентства;

(c) контролює діяльність Агентства у галузі аеронавігаційних зборів;

(d) визначає, після консультацій з організаціями, які представляють користувачів повітряного простору та аеропортів, визнаних Радою, загальні умови функціонування спільної європейської системи управління потоком повітряного руху, передбачені у статті 2.1 (e), з належним урахуванням прерогатив, які здійснюються державами стосовно управління їхнім повітряним простором. Ці загальні умови, серед іншого, визначають застосовні правила, а також процедури фіксування фактів невиконання цих правил;

(e) видає директиви Агентству на підставі регулярних звітів останнього або кожного разу, коли вона вважає це за необхідне для виконання завдань, покладених на Агентство, і схвалює заходи співробітництва між Агентством і відповідними національними організаціями для надання Агентству можливості внести відповідні пропозиції;

(f) призначає за пропозицією Генерального директора консультативну аудиторську фірму для надання допомоги Аудиторській раді у перевірці рахунків усіх надходжень та видатків;

(g) може вимагати, щоб служби Агентства підлягали адміністративним і технічним інспекціям;

(h) звільняє Генерального директора від його обов'язків щодо управління бюджетом;

(i) схвалює призначення Директорів Агентства Генеральним директором;

(j) схвалює Статут Генерального директора, Кадрові інструкції, Фінансовий регламент і Правила щодо контрактів;

(k) може уповноважити Агентство розпочати переговори щодо спеціальних угод, згаданих у статті 2, приймає укладені в результаті переговорів угоди перед їх поданням на затвердження Генеральною Асамблеєю або укладає такі угоди у випадках, коли Раді були передані повноваження згідно з положеннями статті 13.3;

(l) схвалює правила щодо захисту даних;

(m) у виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (f), визначає правила і процедури, застосовні до стандартів, технічних умов і правил технічної експлуатації для систем і служб управління повітряним рухом.

3. Рада засновує Комісію з огляду результатів діяльності і Комісію з питань регулювання безпеки. Ці Комісії нададуть Раді доречні пропозиції та отримають адміністративну підтримку і допомогу від служб Агентства, які мають необхідний ступінь незалежності у здійсненні своїх функцій.

4. Рада засновує Постійну комісію з питань цивільної/військової взаємодії.

5. Рада засновує Аудиторську раду, якій вона може передавати обов'язки і, за конкретних умов, - повноваження.

6. Рада може одержувати допомогу від інших комітетів в інших галузях діяльності Організації.

7. Рада може делегувати обов'язки і, за конкретних умов, - повноваження Постійній комісії з питань військової/цивільної взаємодії та будь-якому Комітету, який створюється після набуття чинності цією Конвенцією. Таке делегування обов'язків або повноважень не перешкоджає можливості Ради підняти питання в будь-який момент як частину її завдання стосовно загального контролю.

1. Рішення, які виносяться стосовно Договірних Сторін Генеральною Асамблеєю, зокрема на підставі статті 1.2 (a) і першого підпункту статті 6.1, або Радою, зокрема на підставі статті 1.2 (b) і статті 7.1, приймаються більшістю поданих голосів, за умови, що згадана більшість представляє щонайменше три чверті поданих пропорційних голосів, кількість яких визначається за допомогою оцінювання відповідно до статті 11, і щонайменше три чверті Договірних Сторін, які голосують.

Це правило також застосовується до рішень, які приймаються у випадках, передбачених у статтях 2.1 (i), (p), (r) та (s), 2.5, 6.1 (a), (c) і (d), 6.2, 6.3 (b), 7.2 (d), (j) і (k), 7.3, 7.6 і 7.7, 12, 13.2 і 13.3.

Це правило також застосовується до рішень, які приймаються на виконання статті 3 Додатка IV. Ці рішення, коли вони відносяться до єдиних ставок, тарифів та умов застосування системи маршрутних зборів, згаданої у статті 3 (c) Додатка IV, не застосовуються відносно Договірної Сторони, якщо ця Договірна Сторона голосувала проти і прийняла таке рішення. У цьому разі така Договірна Сторона представляє пояснювальну заяву щодо причин і не може поставити на розгляд питання загальної політики, як визначено у статті 6.2.

2. Рішення, які приймаються стосовно Агентства Генеральною Асамблеєю, зокрема на підставі статті 1.2 (a) і (c) і першого підпункту статті 6.1, або Радою, зокрема на підставі статті 1.2 (b) і (c), приймаються більшістю голосів, за умови, що більшість представляє більше половини всіх пропорційних голосів, визначених відповідно до статті 11, і більше половини Договірних Сторін, які голосують. У справах особливої важливості, а також у випадках, коли щонайменше одна третина Договірних Сторін, що мають право голосу, вимагають цього, більшість повинна представляти щонайменше три чверті пропорційних голосів замість кількості, яка становить більше половини.

Це правило також застосовується до рішень, які приймаються у випадках, передбачених у статтях 6.1 (b), 6.3 (a), 7.2 (a) - (c), (e) - (i), (1) та (m), 9.2 і 10.2.

3. Однак, рішення приймаються шляхом одностайного голосування стосовно заяв про приєднання до Організації, як передбачено у статті 39, будь-яких змін та доповнень, внесених до Додатка II, крім випадку, згаданого у статті 3.2 (b), і до Додатка IV, а також умов, які стосуються виходу або приєднання згідно зі статтями 36.4, 36.5, 38.3 і 38.4.

4. Рішення, які приймаються Генеральною Асамблеєю і Радою, є обов'язковими для Договірних Сторін та Агентства, відповідно до положень статті 9.

1. У разі, якщо Договірна Сторона інформує Генеральну Асамблею або Раду про те, що внаслідок особливих обставин у державі Договірної Сторони, пов'язаних з національною обороною та безпекою, вона неспроможна виконувати рішення, прийняте більшістю поданих голосів, як передбачено у статті 8.1 вище, така Договірна Сторона може бути звільнена від виконання цього рішення за умови повідомлення Генеральної Асамблеї або Ради про причини та інформування про те, чи:

(a) звільнення стосується справи, щодо якої немає заперечення до рішення, яке набуває чинності для інших Договірних Сторін, при цьому мається на увазі, що заінтересована Договірна Сторона не застосовує це рішення або застосовує його лише частково;

(b) звільнення стосується питання, яке має таку важливість для національної оборони та безпеки, що рішення не повинне виконуватися взагалі, допоки не буде прийнято друге рішення згідно з заходами, описаними нижче у підпункті 2 (b).

2. (a) У разі застосування обставин підпункту 1 (a) вище Генеральний директор надає Генеральній Асамблеї або Раді звіти щонайменше один раз на рік для того, щоб показати результати, досягнуті для наближення до такої ситуації, коли жодна Договірна Сторона не заявляє про звільнення.

(b) У разі застосування підпункту 1 (b) вище виконання рішення призупиняється і протягом періоду, який буде визначений, подається Генеральній Асамблеї для прийняття другого рішення, навіть якщо перше рішення було прийнято Радою. Якщо в результаті такого повторного розгляду друге рішення підтверджує перше, Договірна Сторона може бути звільнена від його виконання згідно з умовами, викладеними вище у підпункті 1 (a). Генеральна Асамблея перегляне перше рішення протягом періоду, який не перевищує одного року.

3. У разі бойових дій або конфлікту положення цієї Конвенції не впливають на свободу дій будь-яких Договірних Сторін, залучених до бойових дій або конфлікту. Той самий принцип застосовується у разі кризи або надзвичайного становища у державі. Зокрема, кожна Договірна Сторона може тимчасово відновити відповідальність за всі або частину послуг у галузі повітряного руху у повітряному просторі під її контролем з огляду на особливі обставини у її державі, особливо у галузі оборони. Організація європейської системи управління повітряним рухом повинна дозволяти ефективне відновлення таких послуг відповідно до вимог Договірних Сторін.

1. Річний внесок кожної Договірної Сторони до бюджету визначається для кожного фінансового року відповідно до нижченаведеної формули:

(a) початкова сума, що становить 30% від суми внеску, обчислюється пропорційно до розміру валового національного продукту Договірної Сторони, як визначено нижче у пункті 2;

(b) решта внеску, що становить 70% від суми внеску, обчислюється пропорційно до базової вартості об'єктів для обслуговування авіаційних маршрутів Договірної Сторони, як визначено у пункті 3 нижче.

2. Дані про валовий національний продукт, які використовуються для обчислень, беруться зі статистичних даних, зібраних Організацією економічного співробітництва та розвитку, а за їхньої відсутності - будь-яким іншим органом, який дає аналогічні гарантії і визначений рішенням Ради, - шляхом обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких такі дані є наявними. Вартість валового національного продукту обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін, виражених у відповідних європейських розрахункових одиницях.

3. Базова вартість об'єктів для обслуговування авіаційних маршрутів визначається як базова вартість, встановлена на передостанній рік перед відповідним фінансовим роком.

1. Оцінювання, згадане у статті 8, здійснюється згідно з нижченаведеною таблицею:

2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які починають застосовуватися з дати набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, за допомогою вищенаведеної таблиці та відповідно до правила, яке міститься у статті 10 вище щодо визначення річних внесків Договірних Сторін до бюджету Організації.

3. У разі приєднання держави кількість голосів Договірних Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою.

4. Кількості голосів визначаються заново щороку відповідно до вищезазначених положень.

Генеральна Асамблея і Рада визначають свої правила процедури, включаючи правила щодо виборів Голови і заступника Голови, а також правила щодо застосування процедур голосування і кворуму.

1. Організація підтримує з відповідними державами та іншими міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення в життя її цілей.

2. Лише Генеральна Асамблея має право, без шкоди для положень статті 7.2 (k), пункту 3 цієї статті та статті 15, укладати від імені Організації спеціальні угоди, які необхідні для виконання завдань, передбачених у статті 2.

3. Генеральна Асамблея може, за пропозицією Ради, передавати останній повноваження щодо прийняття рішень про укладення спеціальних угод, необхідних для виконання завдань, передбачених у статті 2.

Спеціальні угоди, згадані у статті 2, передбачають відповідні завдання, права і обов'язки Сторін угод, а також фінансові домовленості та визначають заходи, які мають бути вжиті. Такі угоди можуть бути укладені Агентством в результаті переговорів, відповідно до положень статті 7.2 (k).

У рамках директив, виданих Радою, Агентство може встановлювати відносини, які є важливими для координування повітряного руху і функціонування Агентства, з відповідними державними або приватними технічними службами держав Договірних Сторін, держав, що не є Договірними Сторонами, або міжнародних організацій. З цією метою Агентство може від імені Організації укладати договори суто організаційного, технічного або комерційного характеру в тій мірі, в якій вони необхідні для діяльності Агентства, за умови, що Агентство інформуватиме про це Раду.

1. Там, де це необхідно, характер суспільних інтересів визнається згідно з національним законодавством і з наслідками, які випливають з положень такого законодавства щодо експропріації майна у суспільних інтересах, у тому, що стосується придбання нерухомого майна, необхідного для розміщення об'єктів Організації, за умови згоди Уряду відповідної держави. Процедура експропріації з міркувань суспільних інтересів може бути розпочата компетентними органами відповідної держави згідно з її національним законодавством з метою придбання такого майна у разі неможливості досягнення взаємоприйнятної домовленості.

2. На територіях держав Договірних Сторін, де згадана у попередньому пункті процедура не передбачена, Організація може скористатися тими процедурами примусового придбання, які можуть застосовуватися на користь цивільної авіації і телекомунікацій.

3. Договірні Сторони визнають право Організації щодо будь-яких об'єктів і служб, заснованих від її імені на території їхніх відповідних держав, застосовувати національне законодавство стосовно тих обмежень прав власників нерухомого майна, які можуть існувати в суспільних інтересах на користь національних служб з тією ж метою і, зокрема, стосовно сервітутів у суспільних інтересах.

4. Організація оплачує витрати, які виникають внаслідок застосування положень цієї статті, включаючи компенсацію, що підлягає виплаті згідно з законодавством держави, на території якої знаходиться майно.

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.2 (b), Агентство застосовує нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг з управління повітряним рухом у межах якого покладено на них згідно з міжнародними угодами, Сторонами яких вони є.

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.2 (b), Агентство, у межах повноважень, покладених на служби управління повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів повітряних суден. Командири екіпажів повітряних суден зобов'язані дотримуватись цих приписів за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у нормативних документах, згаданих у попередній статті.

1. При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e), Організація визначає відповідно до загальних умов, передбачених у статті 7.2 (d), необхідні регулятивні заходи та повідомляє їх експлуатантам повітряних суден та відповідним службам управління повітряним рухом. Договірні Сторони забезпечують, щоб експлуатанти повітряних суден, командири екіпажів повітряних суден і відповідні служби управління повітряним рухом дотримувалися цих умов та заходів, якщо цьому не перешкоджають непереборні обставини безпеки.

2. Дотримання службами управління повітряним рухом Договірних Сторін загальних умов і регулятивних заходів, згаданих вище у пункті 1, є виключною відповідальністю згаданої Договірної Сторони.

3. У разі недотримання експлуатантом повітряного судна або командиром екіпажу повітряного судна загальних умов або регулятивних заходів, згаданих вище у пункті 1, може бути порушена справа проти порушника за заявою Організації:

(a) Договірною Стороною, в якій був зафіксований факт недотримання, на території її держави;

(b) Організацією, відповідно до засад юрисдикції, викладених у статті 35, якщо Договірна Сторона, де має бути порушена справа, погоджується.

4. Договірні Сторони включають до свого національного законодавства положення, які забезпечують дотримання загальних умов, передбачених у статті 7.2 (d).

При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у відповідному випадку, у статті 2.2 (b), порушення правил аеронавігації, вчинені у повітряному просторі, надання послуг з управління повітряним рухом у межах якого доручено Агентству, фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених Агентством з цією метою, без шкоди для права посадових осіб держав Договірних Сторін, наданого їм на підставі національного законодавства, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення.

1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у зв'язку з її офіційною діяльністю, здійснюється без жодних обмежень.

2. Щодо своїх офіційних повідомлень і розповсюдження всіх своїх документів Організація користується такими умовами, що є не менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною міжнародним організаціям подібного рівня.

1. На територіях держав Договірних Сторін Організація звільняється від сплати всіх податків та зборів, пов'язаних з її створенням, розпуском або ліквідацією.

2. Вона звільняється від сплати всіх податків та зборів, пов'язаних з придбанням нерухомого майна, необхідного для виконання її завдань.

3. Вона звільняється від сплати всіх прямих податків, застосовних до неї, її майна, активів та доходів.

4. Вона звільняється від усіх непрямих фіскальних зборів, що пов'язані з випуском позик і накладаються на неї.

5. Вона звільняється від будь-якого оподаткування виключного або дискримінаційного характеру.

6. Звільнення, передбачені у цій статті, не стосуються податків та зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.

1. Організація звільняється від усіх митних зборів та еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані послуги, а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що ввозяться для використання у процесі офіційної діяльності Організації і призначені для споруд та об'єктів Організації або для забезпечення її функціонування.

2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися або передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави Договірної Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків, визначених Урядом відповідної Договірної Сторони.

3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються доцільними, для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання, ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб Організації, були належним чином доставлені Організації і ефективно використовувалися в її офіційних приміщеннях і на об'єктах або для забезпечення її функціонування.

4. Організація звільняється від усіх митних зборів і будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу публікацій, на які поширюється дія статті 13 Статуту, який додається до цієї Конвенції.

1. Організація може мати кошти у будь-якій валюті і відкривати банківські рахунки у будь-якій валюті настільки, наскільки це потрібно для виконання операцій, необхідних для цілей її діяльності.

2. Договірні Сторони зобов'язуються надати Організації необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов'язаних із заснуванням і діяльністю Організації, включаючи випуск і обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом відповідної Договірної Сторони, відповідно до умов, встановлених національним законодавством і застосовними міжнародними угодами.

1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, що є їхніми найближчими родичами, звільняються від виконання правил, що обмежують імміграцію і регламентують реєстрацію іноземних громадян, що загалом стосується працівників міжнародних організацій подібного рівня.

3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони забезпечують для працівників Організації та членів їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для репатріації, які і для працівників інших міжнародних організацій.

(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов'язання працівників Організації перед нею.

4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі тільки з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров'я громадян.

5. Працівники Організації:

(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов'язків;

(b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак у всіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому випадку вважає необхідними Уряд Договірної Сторони;

(c) користуються недоторканністю всіх їхніх офіційних паперів і документів.

6. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх держав пільги, передбачені вище у пунктах 5 (a) і (b).

7. На додаток до пільг та звільнень, що надаються працівникам Організації, Генеральній директор Агентства користується імунітетом від юрисдикції щодо своїх вчинків, включаючи письмові або усні висловлювання, зроблені ним під час виконання своїх функцій. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який належить Генеральному директору або яким керує Генеральний директор.