Міжнародна конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ"

Дата підписання: 13.12.1960

Дата ратифікації: 26.11.2003

Дата набуття чинності: 01.05.2004

Федеративна Республіка Німеччина,

Королівство Бельгія,

Французька Республіка,

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії,

Велике Герцогство Люксембург,

Королівство Нідерланди,

зважаючи на те, що введення в експлуатацію і широке використання газотурбінних транспортних повітряних суден можуть призвести до далекосяжних змін в організації керування повітряним рухом,

зважаючи на те, що з організаційної точки зору сучасні типи повітряних суден характеризуються:

- високими швидкостями,

- необхідністю, з міркувань рентабельності, мати здатність безперервно набирати висоту на високій швидкості до оптимальних робочих висот і перебувати на цих висотах до моменту якомога більшого наближення до пункту призначення повітряного судна,

зважаючи на те, що ці характеристики означають не лише адаптацію або реорганізацію існуючих методів і засобів керування, але й створення, вище певного рівня, нових районів польотної інформації, організованих у цілому чи частково у диспетчерські райони,

зважаючи на те, що з огляду на швидкий прогрес у технічному розвиткові таких повітряних суден керування повітряним рухом на великій висоті не може більше розглядатися у вузьких межах національних кордонів більшості європейських країн,

зважаючи, таким чином, на доцільність створення міжнародної організації щодо контролю повітряного простору, який виходить за межі території окремої держави,

зважаючи на те, що відносно нижнього повітряного простору у деяких випадках може бути корисною передача служби керування повітряним рухом над частиною території держави однієї з Договірних Сторін вищезгаданій міжнародній організації або іншій Договірній Стороні,

зважаючи, крім того, на те, що міжнародний контроль передбачає прийняття спільної політики і стандартизацію приписів на основі "Стандартів і рекомендованих правил Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)" з належним урахуванням вимог національної оборони,

зважаючи, крім того, на бажаність узгодження заходів держав у підготовці персоналу аеронавігаційних служб та у сфері вивчення й дослідження проблем повітряного руху,

домовились про таке:

1. Договірні Сторони погоджуються зміцнювати співробітництво у питаннях аеронавігації і, зокрема, передбачити спільну організацію служб керування повітряним рухом у верхньому повітряному просторі.

2. З цією метою вони засновують цим документом "Європейську організацію з безпеки аеронавігації" (ЄВРОКОНТРОЛЬ), далі - "Організація". Організація складається з двох органів:

- "Постійної комісії з безпеки аеронавігації", далі - "Комісія";

- "Агентства служб керування повітряним рухом", далі - "Агентство", Статут якого є Додатком до цієї Конвенції.

3. Місцем перебування Організації є Брюссель.

1. Кожна з Договірних Сторін може, щодо нижнього повітряного простору і з урахуванням практичних експлуатаційних вимог, подавати Комісії прохання про прийняття рішення щодо повної або часткової передачі керування повітряним рухом у її нижньому повітряному просторі Організації або іншій Договірній Стороні.

2. В останньому випадку утримання від голосування третьої Договірної Сторони не є перешкодою для чинності рішення Комісії, незважаючи на положення пункту 2 статті 8 цієї Конвенції.

3. Положення цієї статті, що стосуються можливості для будь-якої з Договірних Сторін повністю або частково доручити іншій Договірній Стороні керування повітряним рухом у нижніх шарах її повітряного простору, не вважаються такими, що обмежують право Договірних Сторін укладати між собою двосторонні угоди з цією ж метою.

Для цілей цієї Конвенції вираз "повітряний рух" поширюється на цивільну авіацію, а також на військові, митні та поліцейські повітряні судна, які підпадають під дію правил Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Організація є суб'єктом права. На території держав Договірних Сторін вона у повному обсязі володіє правоздатністю, на яку мають право корпоративні організації згідно з національним законодавством. Крім того, Організація має право на придбання і передачу рухомого й нерухомого майна і на звернення до суду. Якщо інше не передбачено цією Конвенцією або Статутом, що додається до неї, Організацію представляє Агентство, яке діє від її імені. Управління майном Організації здійснює Агентство.

Комісія складається з представників Договірних Сторін. Кожна Договірна Сторона може мати двох представників, але лише один голос.

1. Метою Комісії є сприяння, у співпраці з національними військовими відомствами, здійсненню заходів з монтування й експлуатації об'єктів, призначених для:

- забезпечення безпеки аеронавігації,

- забезпечення організованого, упорядкованого й швидкого потоку повітряних перевезень у межах визначеного повітряного простору під суверенітетом Договірних Сторін або простору, керування повітряним рухом у межах якого доручено цим Сторонам згідно з міжнародними угодами.

2. У зв'язку з цим Комісія відповідає за:

a) вивчення, на основі "Стандартів і рекомендованих правил Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)" і з урахуванням вимог національної оборони, можливостей стандартизації національних нормативних документів, що регламентують повітряний рух, і стандартизації роботи служб, відповідальних за забезпечення безпеки й регулювання повітряного руху;

b) сприяння спільній політиці, якої слід дотримуватися щодо радіотехнічних засобів, засобів телекомунікації і відповідного бортового обладнання, призначеного для гарантування безпеки повітряних суден;

c) сприяння й координування досліджень, пов'язаних з аеронавігаційними службами й об'єктами з урахуванням технічних досягнень, і, за необхідності, вивчення змін та доповнень до регіональних аеронавігаційних планів, що подаються до Міжнародної організації цивільної авіації;

d) визначення, згідно з положеннями статті 38 цієї Конвенції, режиму повітряного простору, керування повітряним рухом в якому покладено на Агентство; здійснення повноважень, які переходять до Комісії на підставі статті 2 цієї Конвенції;

e) визначення політики, якої має дотримуватися Агентство щодо оплати послуг, наданих користувачам і, там, де це можливо, затвердження тарифів і умов застосування зборів, встановлених Агентством;

f) вивчення заходів, призначених для сприяння фінансуванню капіталовкладень, необхідних для функціонування Агентства або, у більш загальному розумінні, служб Договірних Сторін, які беруть участь у роботі з гарантування безпеки повітряного руху;

g) здійснення повноважень із загального нагляду за діяльністю Агентства на виконання статті 20 цієї Конвенції і статті 8, статті 9, статті 10, статті 11, статті 12, пункту 3 a) статті 13, пункту 2 статті 14, пункту 2 статті 17, пунктів 2 та 4 статті 23, пункту 3 статті 28, пунктів 1 і 3 статті 29, пункту 1 статті 30, пункту 1 статті 34 і статті 37 Статуту, що є Додатком до цієї Конвенції.

Для виконання своїх завдань Комісія:

a) розробляє рекомендації у випадках, що підпадають під дію пункту 2, a), b) і c) статті 6 цієї Конвенції;

b) приймає рішення у випадках, що підпадають під дію пункту 1 статті 2, пункту 2 d) статті 6, пункту 2 статті 9, пункту 2 статті 12 і статті 13 цієї Конвенції;

c) видає директиви Агентству у випадках, що підпадають під дію пункту 2 e) і пункту 2 f) статті 6 та статей 20 і 31 цієї Конвенції;

d) вживає всіх необхідних заходів для здійснення функцій, які переходять до неї згідно з пунктом 2 g) статті 6 цієї Конвенції;

e) у разі необхідності, передає спори до арбітражного суду, передбаченого пунктом 1 статті 33 цієї Конвенції.

1. Рекомендації розробляються більшістю членів Комісії. Представники заінтересованих Договірних Сторін пропонують компетентним органам своїх відповідних держав усі необхідні заходи для реалізації рекомендацій, погоджених ними у Комісії.

2. Рішення приймаються Комісією одностайно. Вони є обов'язковими для кожної Договірної Сторони.

3. Директиви Комісії ухвалюються більшістю голосів Договірних Сторін, при цьому мається на увазі, що:

- ці голоси підлягають оцінюванню за таблицею, наведеною нижче у статті 9, яке здійснюється на основі валових національних продуктів Договірних Сторін,

- ці голоси подані більшістю Договірних Сторін.

4. Рішення на основі обговорень згідно з пунктами d) і e) статті 7 приймаються відповідно до правил, наведених у пункті 3 цієї статті, за винятком випадків, коли згідно з чітко сформульованими положеннями Конвенції або Статуту, що додається до неї, застосовуються інші правила.

1. Нижче подається оцінювальна таблиця, згадана у попередній статті:

Після цього додається один голос для кожного подальшого приросту у шістдесят мільярдів нових французьких франків або частки приросту наведеного вище ВНП.

2. Дані про валовий національний продукт (ВНП), які використовуються для обчислень, беруться зі статистичних матеріалів, зібраних Організацією європейської економічної співпраці (ОЄЕС), а за їхньої відсутності - будь-яким іншим органом, який дає аналогічні гарантії і визначений рішенням Комісії, - шляхом обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких такі статистичні дані є наявними. Вартість валового національного продукту (ВНП) обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін.

3. Кількість голосів встановлюється спочатку на основі наведеної вище оцінювальної таблиці відповідно до згаданого у пункті 2 цієї статті правила визначення валового національного продукту. Встановлена у такий спосіб кількість голосів набуває чинності з дня набуття чинності цією Конвенцією.

4. У разі приєднання нової держави кількість голосів Договірних Сторін встановлюється заново згідно з тією ж процедурою.

5. Кількість голосів в усіх випадках встановлюється заново на тих самих умовах, якщо від дня, коли ця кількість була востаннє встановлена, минуло три роки.

1. Комісія визначає свої власні правила процедури, які приймаються одностайно.

2. Ці правила процедури включають, серед іншого, правила щодо посади Голови, створення робочих груп і робочих мов Комісії.

Службовий персонал і устаткування, необхідні для діяльності Комісії, надаються їй Агентством.

1. Комісія підтримує з відповідними державами і міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення у життя цілей Організації.

2. Зокрема, лише Комісія, за умови дотримання прав, наданих Агентству на підставі статті 31 цієї Конвенції, уповноважена укладати від імені Організації такі угоди з міжнародними організаціями, державами-учасницями Організації або іншими державами, що є необхідними для виконання завдань, покладених на неї цією Конвенцією, а також для функціонування органів, заснованих цією Конвенцією або створених з метою її застосування.

Угоди можуть укладатися між Організацією і будь-якою державою, яка не є Стороною цієї Конвенції, але яка бажає користуватися послугами Агентства. У таких випадках Комісія приймає відповідне рішення на основі інформації, поданої Агентством.

Договірні Сторони передають Агентству служби керування повітряним рухом у повітряному просторі, визначеному згідно з положеннями пункту 2 d) статті 6 і статті 38 цієї Конвенції.

1. Там, де це необхідно, характер суспільних інтересів визнається згідно з національним законодавством і з наслідками, які випливають з положень такого законодавства щодо експропріації майна у суспільних інтересах, у тому, що стосується придбання нерухомого майна, необхідного для розміщення об'єктів Організації, за умови згоди Уряду відповідної держави. Процедура експропріації з міркувань суспільних інтересів може бути розпочата компетентними органами відповідної держави згідно з її національним законодавством з метою придбання такого майна у разі неможливості досягнення взаємоприйнятної домовленості.

2. На території держав тих Договірних Сторін, де згадана у попередньому пункті процедура не передбачена, Організація може скористатися тими процедурами примусового придбання, які можуть застосовуватися на користь цивільної авіації та телекомунікацій.

3. Договірні Сторони визнають право Організації щодо будь-яких об'єктів і служб, заснованих від її імені на території їхніх відповідних держав, застосовувати національне законодавство стосовно тих обмежень прав власників нерухомого майна, які можуть існувати в суспільних інтересах на користь національних служб з тією ж метою і, зокрема, стосовно сервітутів у суспільних інтересах.

4. Організація оплачує витрати, які виникають внаслідок застосування положень цієї статті, включаючи компенсацію, що підлягає виплаті згідно з законодавством держави, на території якої знаходиться майно.

Договірні Сторони, у міру своїх повноважень, зокрема, щодо виділення радіочастот, вживають усіх можливих заходів для того, щоб Організація могла зробити все необхідне для досягнення своєї мети.

1. Для виконання своїх завдань Агентство, для цілей керування повітряним рухом, застосовує нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, керування повітряним рухом в якому передано їм згідно з міжнародними угодами, сторонами яких вони є.

2. У разі ускладнень при виконанні положень попереднього пункту Агентство виносить питання на розгляд Комісії, яка відповідно до пункту 2 a) статті 6 цієї Конвенції дає рекомендації Договірним Сторонам стосовно необхідних заходів.

Для виконання своїх завдань і в межах повноважень, покладених на служби керування повітряним рухом, Агентство видає всі необхідні приписи командирам повітряних суден. Командири екіпажів повітряних суден зобов'язані дотримуватися цих приписів за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, передбачених у нормативних документах, згаданих у попередній статті.

Порушення правил аеронавігації, вчинені у повітряному просторі, регулювання повітряного руху в якому довірено Агентству, фіксуються у звітах спеціально уповноваженими з цією метою співробітниками, без шкоди для права посадових осіб Договірних Сторін повідомляти про подібні порушення, наданого їм на підставі національного законодавства. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення.

У разі необхідності, на виконання директив Комісії, сформульованих відповідно до положень пункту 2 e) статті 6 цієї Конвенції, Агентство встановлює тарифи й умови застосування тих зборів, які Організація має право стягувати з користувачів. Агентство подає ці тарифи й умови Комісії на затвердження.

1. У державі, яка є місцем перебування Організації, і на територіях держав Договірних Сторін Організація звільняється від усіх податків і зборів, пов'язаних з її створенням, розпуском або ліквідацією.

2. Організація звільняється від сплати всіх податків і зборів, що виникають внаслідок придбання нерухомого майна, необхідного для виконання її завдань.

3. Організація звільняється від сплати всіх прямих податків, застосовних до неї, її майна, активів і доходів.

4. Організація звільняється від усіх непрямих фіскальних зборів, що пов'язані з випуском позик і накладаються на неї.

5. Організація звільняється від будь-якого оподаткування виняткового чи дискримінаційного характеру.

6. Звільнення, передбачені у цій статті, не стосуються податків і зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.

1. Організація звільняється від усіх митних зборів та будь-яких еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані послуги, а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що ввозяться для використання у процесі офіційної діяльності Організації і призначені для споруд і об'єктів Організації або для забезпечення її функціонування.

2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися чи передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків, визначених Урядом держави відповідної Договірної Сторони.

3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються доцільними для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання, ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб Організації, були належним чином доставлені Організації і ефективно використовувалися в її службових приміщеннях і на об'єктах або для забезпечення її функціонування.

4. Крім того, Організація звільняється від усіх митних зборів і будь-яких заборон або обмежень щодо імпорту або експорту видань, на які поширюється дія статті 36 Статуту, який додається до цієї Конвенції.

1. Організація може мати кошти у будь-якій валюті і відкривати рахунки у будь-якій валюті настільки, наскільки це потрібно для виконання операцій, необхідних у цілях її діяльності.

2. Договірні Сторони зобов'язуються надати Організації необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов'язаних із заснуванням і діяльністю Організації, включаючи випуск і обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом заінтересованої Договірної Сторони, відповідно до умов, встановлених національним законодавством і застосовними міжнародними угодами.

1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Договірні Сторони застосовують до осіб, згаданих у попередньому пункті, імміграційні правила або інші процедури, пов'язані з реєстрацією іноземців, таким чином, щоб зазначені вище правила або процедури не перешкоджали в'їзду до країни, виконанню функцій в Агентстві або поверненню на батьківщину.

3. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі лише з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров'я громадян.

4. Працівники Організації:

a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону, при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов'язків;

b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак в усіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому разі вважає необхідними Уряд держави відповідної Договірної Сторони.

5. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх держав передбачені вище пільги.

6. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати.

1. Договірна відповідальність Організації регулюється законодавством, застосовним до відповідного договору.

2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін.

1. Об'єкти та архіви Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації шляхом адміністративних заходів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Однак у жодному разі не можуть бути арештовані об'єкти Організації, на них також не може бути звернено стягнення.

3. Положення цієї статті не перешкоджають доступу до об'єктів і архівів Організації компетентних органів держави місцеперебування Організації, а також інших країн, в яких ці об'єкти та архіви можуть знаходитися, для того, щоб зробити можливим проведення судових розслідувань і забезпечити виконання судових рішень на їхніх відповідних територіях.

1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням, які могли б виникнути у зв'язку з користуванням пільгами, імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.

2. Організація, наскільки це можливо, сприяє виконанню громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна, наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.

1. Для виконання свого завдання Агентство має право будувати споруди й об'єкти, необхідні для нього, і безпосередньо керувати довіреними йому службами керування повітряним рухом.

2. Однак з метою скорочення видатків, пов'язаних як з капіталовкладеннями, так і з управлінням, Агентство вдається до послуг національних технічних служб і, коли це можливо, використовує існуючі національні об'єкти для уникнення будь-якого дублювання.

Міжнародні угоди та національні нормативні документи, пов'язані з допуском на територію держави Договірної Сторони, прольотом над нею і її безпекою, є обов'язковими для Агентства, яке вживає всіх можливих заходів для забезпечення застосування таких угод і нормативних документів.

Для того, щоб Договірні Сторони могли перевірити застосування національних нормативних документів і міжнародних угод, Агентство зобов'язане надавати всю необхідну інформацію, пов'язану з повітряними суднами, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні своїх функцій, тим Договірним Сторонам, які запитують таку інформацію.

У рамках директив, виданих Комісією, Агентство може встановлювати відносини, які є важливими для координування повітряного руху і функціонування служб Агентства, з відповідними державними або приватними технічними службами держав Договірних Сторін, держав, що не є Договірними Сторонами, або міжнародних організацій. З цією метою Агентство може від імені Організації укладати договори суто адміністративного, технічного або комерційного характеру у тій мірі, в якій вони необхідні для діяльності Агентства, за умови, що Агентство інформуватиме про це Комісію.

Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти збалансованого фінансового стану, і зобов'язуються надати йому, беручи до уваги його власні доходи, відповідні фінансові ресурси в межах і на умовах, визначених у Статуті, що є додатком до цієї Конвенції.

1. Будь-який спір, що може виникнути між Договірними Сторонами або між Договірними Сторонами та Організацією, представленою Комісією, пов'язаний із тлумаченням чи застосуванням цієї Конвенції або Додатків до неї, який не вдалося вирішити шляхом прямих переговорів або інших засобів, передається до арбітражу на вимогу будь-якої зі сторін у спорі.

2. З цією метою кожна зі сторін у спорі у кожному випадку призначає арбітра, а призначені арбітри домовляються про призначення третього арбітра. Якщо будь-яка зі сторін у спорі не призначить свого арбітра протягом двох місяців з дня отримання вимоги іншої сторони або якщо призначеним арбітрам не вдасться протягом цих двох місяців домовитися про призначення третього арбітра, будь-яка сторона у спорі може звернутися до Голови Міжнародного суду ООН з проханням здійснити таке призначення.

3. Арбітражний суд визначає свої власні процедури.

4. Кожна сторона у спорі оплачує витрати, пов'язані з діяльністю її арбітра та її представництвом під час розгляду справи в суді; витрати, пов'язані з діяльністю третього арбітра, та інші витрати оплачують рівною мірою обидві сторони у спорі. Однак арбітражний суд може визначити інший розподіл витрат, якщо він вважає це за доцільне.

5. Рішення арбітражного суду є обов'язковими для сторін у спорі.

1. Статут Агентства, а також будь-які зміни, які на умовах, визначених цією Конвенцією і Статутом, що є Додатком до неї, вносяться до згаданого вище Статуту, є чинними на територіях держав Договірних Сторін.

2. Будь-яка зміна положень Статуту підлягає схваленню Комісією шляхом одностайного голосування її членів.

3. Однак до положень статей 1, 22-26 включно і статті 30 Статуту, що є Додатком до цієї Конвенції, не можуть бути внесені жодні зміни.

Уряди держав заінтересованих Договірних Сторін консультуються стосовно заходів, яких слід вжити у разі надзвичайних обставин або бойових дій, з урахуванням труднощів застосування положень цієї Конвенції у цілому або частково.

Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити застосування щодо Агентства положень чинних законодавчих актів, покликаних забезпечити безперервність надання громадських послуг.

1. Ця Конвенція поширюється:

a) (i) щодо Договірних Сторін, перелічених у Додатку II, на території їхніх держав, визначені у згаданому Додатку;

(ii) стосовно інших Договірних Сторін, на визначені ними території їхніх держав за одностайною згодою Комісії під час приєднання цих Сторін;

b) на будь-яку територію, за міжнародні зв'язки якої Договірна Сторона відповідальна і на яку поширено дію Конвенції згідно з пунктом 2 цієї статті.

2. a) Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії може під час підписання або ратифікації цієї Конвенції або в будь-який момент у подальшому заявити шляхом письмового повідомлення, адресованого Урядові Королівства Бельгія, що дія цієї Конвенції поширюється на всі або частину Нормандських островів і острів Мен; після цього Конвенція поширюється на території, зазначені у повідомленні, з дня отримання цього повідомлення або з будь-якої іншої дати, яка може бути в ньому зазначена.

b) За умови одностайної згоди Комісії і укладення попередньої фінансової угоди з Організацією, будь-яка Договірна Сторона може в будь-який момент після набуття чинності цією Конвенцією поширити її дію на будь-яку територію, за міжнародні відносини якої вона відповідальна. Вона повідомляє про таке поширення дії Уряд Королівства Бельгія; після цього дія Конвенції поширюється на території, зазначені у повідомленні, починаючи з дня отримання цього повідомлення або з будь-якої іншої дати, яка може бути погоджена з Комісією.

3. Уряд Королівства Бельгія інформує всі Договірні Сторони про будь-яке поширення дії Конвенції згідно з пунктом 2 цієї статті і у кожному випадку зазначає дату такого поширення дії Конвенції.

Агентство забезпечує послуги з керування повітряним рухом:

a) у верхньому повітряному просторі над територіями, зазначеними у попередній статті, а також у верхньому повітряному просторі, що прилягає до згаданого вище повітряного простору і стосовно якого послуги з керування повітряним рухом довірені Договірним Сторонам на підставі міжнародної угоди, за умови збереження в силі прав Комісії згідно зі статтею 6 цієї Конвенції;

b) у нижньому повітряному просторі, визначеному згідно зі статтею 2 цієї Конвенції;

c) у повітряному просторі, який є предметом угод з третіми державами згідно з положеннями статті 13 цієї Конвенції.

1. Ця Конвенція є чинною протягом двадцяти років з моменту набуття нею чинності.

2. Цей період автоматично продовжується на п'ятирічні періоди за умови, що жодна з Договірних Сторін не висловить свого наміру денонсувати Конвенцію шляхом письмового повідомлення Урядові Королівства Бельгія щонайменше за два роки до закінчення поточного періоду.

3. Якщо на застосування вищезазначених положень Організація розпускається, вважається, що вона існує для цілей її ліквідації.

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації.

2. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Урядові Королівства Бельгія.

3. Конвенція набуває чинності в перший день місяця, що наступає після здачі на зберігання ратифікаційної грамоти останньої держави, яка підписала цю Конвенцію, що є завершенням цієї формальності.

4. Однак після ратифікації Конвенції чотирма державами, які її підписали та території яких утворюють послідовне ціле з погляду організації служб керування повітряним рухом, однією з яких є держава місцеперебування Організації, Уряд Королівства Бельгія вступає в контакт із заінтересованими Урядами для того, щоб вони могли вирішити, якщо вважають за належне, зважаючи на вимоги безпеки, негайно ввести Конвенцію в дію у відносинах між собою. У разі, якщо будь-яка держава, яка підписала цю Конвенцію, не здала свою ратифікаційну грамоту на зберігання до набуття чинності Конвенцією, остання набуває чинності для цієї держави лише з дня підписання фінансової угоди між цією державою, що підписала Конвенцію, і Організацією.

5. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав, які підписали цю Конвенцію, про будь-яку здачу на зберігання ратифікаційної грамоти і дату набуття чинності.

1. Приєднання до цієї Конвенції будь-якої держави, яка не підписала її, вимагає одностайної згоди Комісії. Таке приєднання є предметом попередньої фінансової угоди між державою, яка не підписала цю Конвенцію, і Організацією згідно зі статтею 24 Статуту, який є Додатком до цієї Конвенції.

2. Голова Комісії повідомляє таку державу, що не підписала цю Конвенцію, про рішення схвалити приєднання.

3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові Королівства Бельгія, який повідомляє про це Уряди інших держав, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

4. Приєднання набуває чинності у перший день місяця, що наступає після здачі на зберігання документа про приєднання.

Уряд Королівства Бельгія вживає заходів для реєстрації цієї Конвенції у Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО).

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники, після представлення своїх належним чином оформлених повноважень, підписали цю Конвенцію і скріпили її своїми печатками.

ВЧИНЕНО у Брюсселі цього дня 13 грудня 1960 року німецькою, англійською, французькою і голландською мовами в одному примірнику, який зберігається в архіві Уряду Королівства Бельгія, який передає завірені примірники всім державам, які підписали цю Конвенцію. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.

Текст від 13 грудня 1960 року зі змінами від 16 листопада 1966 року і 12 квітня 1973 року, а також зі змінами від 17 листопада 1977 року, 5 липня 1978 року і 1 січня 1982 року, включеними у вигляді виносок.

"Агентство служб повітряного руху", засноване статтею 1 Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації від 13 грудня 1960 року, далі - "Конвенція", керується цим Статутом.

1. Метою Агентства є надання, у межах всього повітряного простору, визначеного згідно з пунктом 2 d) статті 6 Конвенції та статтею 38 Конвенції, послуг з керування повітряним рухом, тобто:

a) запобігання зіткненням повітряних суден;

b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних перевезень;

c) надання консультацій та інформації, необхідних для безпечного та ефективного проведення польотів;

d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

2. Агентство обладнує необхідні об'єкти для виконання перелічених вище завдань і забезпечує їхню задовільну експлуатацію.

3. З цією метою Агентство працює у тісній співпраці з військовими відомствами для того, щоб найбільш ефективно з мінімальними витратами забезпечити виконання вимог повітряного руху та особливих вимог військової авіації.

4. Агентство може, зокрема, створювати пов'язані з повітряним рухом дослідні та експериментальні центри та заклади для підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки кадрів аеронавігаційних служб.

З урахуванням повноважень, наданих постійній Комісії з безпеки аеронавігації, заснованій Конвенцією (далі - "Комісія"), управління Агентством здійснюють Комітет управління (далі - "Комітет") і Директор. Повноваження Директора визначені нижче у статті 13.

Комітет складається з представників Договірних Сторін, по два представники від кожної Сторони. Тільки один з двох представників має право голосу; цей представник є високою посадовою особою, що виконує у своїй державі обов'язки, пов'язані з аеронавігацією. Кожен представник має заступника, який на законних підставах представляє його, якщо той не може бути присутнім.

Комітет обирає Голову та його заступника з числа своїх членів терміном на два роки. Ці посадові особи можуть обиратися повторно. Комітет призначає Секретаря, який не обов'язково є одним з його членів. Якщо Голова не може бути присутнім, на засіданні Комітету головує його заступник, або, за відсутності останнього, - найстарший з членів, що є присутніми.

1. Всі представники Договірних Сторін, що мають право голосу, крім одного, утворюють кворум на засіданнях Комітету.

2. Якщо для забезпечення згаданого вище кворуму немає достатньої кількості членів Комітету, обговорення відкладається до засідання, що має відбутися пізніше, але не раніше ніж через десять днів після попереднього засідання; Комітет скликається на повторне засідання, і для забезпечення кворуму необхідна щонайменше половина представників, що мають право голосу.

1. Рішення Комітету приймаються більшістю голосів, наданих Договірним Сторонам, із застереженням, що ці голоси піддаються такому ж оцінюванню, що й голоси, на які Договірні Сторони мають право у Комісії, згідно зі статтею 9 Конвенції.

2. Проте пропозиція не приймається, якщо більшість, згадана у попередньому пункті, не складає принаймні половини Договірних Сторін.

3. Якщо за і проти якоїсь пропозиції подано однакову кількість голосів, Голова приймає рішення або проголосувати вдруге протягом того ж засідання з короткою відстрочкою чи без неї, або ж включити цю пропозицію для обговорення до порядку денного нового засідання, дату проведення якого він визначає. Якщо протягом нового засідання кількість голосів знову однакова, голос Голови є вирішальним.

1. Комітет визначає свої правила процедури.

2. Ці правила процедури включають, серед іншого, положення щодо позбавлення посадових осіб їхніх повноважень. Крім того, вони визначають, чи повідомлення про скликання засідань мають надсилатися поштою або, у невідкладних випадках, телеграфом та включати порядок денний.

3. Правила процедури підлягають затвердженню Комісією.

1. Комітет приймає рішення щодо технічної організації Агентства, пропозиції щодо якої подаються йому на розгляд Директором.

2. Проте він подає на затвердження Комісії, що вимагає одностайності голосів її членів:

a) плани, пов'язані з кількістю і розташуванням диспетчерських центрів або центрів польотної інформації і сферами їхньої діяльності;

b) заходи щодо створення дослідних та експериментальних центрів, а також закладів підвищення кваліфікації та спеціальної підготовки або інших установ, заснованих згідно з пунктом 4 статті 2 цього Статуту.

Щороку Комітет подає Комісії звіт про діяльність та фінансовий стан Організації.

На прохання Комісії Комітет готує інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років. Такі програми підлягають затвердженню Комісією.

Комітет розробляє правила щодо укладання договорів, включаючи умови залучення до конкурсних тендерів; такі правила підлягають затвердженню Комісією.

1. Директор призначається Комітетом строком на п'ять років шляхом голосування, яке проводиться згідно з умовами, передбаченими пунктами 1 та 2 статті 7 цього Статуту, якщо більшість голосів, обчислена відповідно до першого пункту вищеназваної статті, складає не менше 70% поданих пропорційних голосів. Продовження терміну перебування Генерального директора на посаді здійснюється таким самим чином.

2. Директор представляє Організацію у судових процесах та всіх цивільних справах.

3. Крім того, від імені Організації та відповідно до загальних директив Комітету, але без необхідності передачі окремих справ до Комітету:

a) він може призначати посадових осіб, чий річний оклад до утримання податків є меншим за суму, визначену Комітетом і схвалену Комісією, а також може припинити їхні послуги згідно з умовами, передбаченими кадровими інструкціями;

b) він може брати позики на термін, що не перевищує один рік, за умови, що сукупна сума таких позик, враховуючи вже погашену суму, не перевищує 200000 нових франків**;

c) він може укладати договори на суму, що не перевищує 350000 нових франків. Проте у разі передачі з серйозних мотивів рухомого майна, що належить Агентству, ця сума обмежується 50000 нових франків;

d) він може здійснювати купівлю або передачу рухомого майна, якщо його вартість не перевищує 200000 нових франків.

Він інформує Комітет про всі свої дії, пов'язані зі здійсненням вищезазначених повноважень.

Комітет визначає умови, згідно з якими на посаду Директора може призначатися замісник, якщо він не може виконувати свої обов'язки.

- - Постійна Комісія затвердила такі зміни до статті 13:

- на своїй 38-й сесії 12 квітня 1973 року:

- на своїй 51-й сесії 5 липня 1978 року:

На цій самій 51-й сесії Постійна комісія затвердила для фінансових операцій Агентства з 1 січня 1979 року ЄРО або Європейську розрахункову одиницю, визначену таким чином: ЄРО визначається через кошик валют держав-учасниць Європейського економічного співтовариства, прийнятий, зокрема, для Європейського фонду розвитку рішенням Ради європейських співтовариств від 21 квітня 1975 року та всіма подальшими уточнювальними рішеннями. Це визначення включене до статті 16 Фінансового регламенту.

1. Комітет розробляє Кадрові інструкції Агентства. Вони включають, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, шкал заробітної плати, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці, тривалості роботи та повноважень стосовно надання інформації про порушення. Кадрові інструкції також визначають посади, які не можна обіймати одночасно з іншими без спеціального дозволу Директора.

2. Вищезгадані інструкції подаються Комісії на затвердження шляхом одностайного голосування.

1. Агентство має право безпосередньо наймати персонал, лише якщо Договірні Сторони неспроможні надати йому кваліфіковані кадри.

2. Член персоналу, наданий національною владою, протягом періоду своєї роботи підпорядковується Кадровим інструкціям Агентства, зберігаючи за собою право на отримання тих службових пільг і привілеїв, які гарантуються національними нормативними актами членам владної групи, до якої він належить, якщо вони надаються національному державному органові.

3. Кадри, надані національною владою, завжди можуть бути повернені цій владі, причому таке повернення не розглядається як дисциплінарна міра.

1. Кошториси всіх надходжень і видатків Агентства готуються для кожного бюджетно-фінансового року і спрямовуються до бюджету поточних витрат або до бюджету капіталовкладень.

2. У кожному бюджеті мають бути збалансовані надходження і видатки. Надходження і видатки Агентства, пов'язані з дослідницькими та експериментальними центрами, навчальними центрами та, у більш загальному розумінні, з будь-якими іншими установами, заснованими згідно зі статтею 2 цього Статуту, докладно розкриваються у спеціальному звіті.

3. Умови, крім тих передбачених нижче, згідно з якими надходження і видатки оцінюються, використовуються й контролюються, визначаються фінансовим регламентом, ухваленим на підставі статті 30 цього Статуту.

1. Бюджетно-фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

2. Кошториси на кожний бюджетно-фінансовий рік подаються Комітетом Комісії на затвердження не пізніше 31 жовтня кожного року.

1. Видатки, відображені у бюджеті поточних витрат, включають крім усього іншого:

a) видатки, пов'язані з персоналом, утриманням і функціонуванням об'єктів Організації;

b) плату за надані Організації послуги, включаючи витрати, пов'язані з користуванням обладнанням або об'єктами у вигляді компенсації або, якщо виникне така ситуація, на купівлю на виплат чи платежі внесками;

c) видатки, пов'язані з обслуговуванням будь-яких позик, контракти щодо одержання яких Організація уповноважена укладати;

d) видатки, пов'язані з функціонуванням Комісії.

2. Умови, що регламентують будь-яку промислову амортизацію, враховуючи фінансову амортизацію, встановлюються у разі необхідності з метою визначення вартості бюджетних видатків і вартості послуг, наданих згідно з пунктом 4 статті 30 цього Статуту, фінансовим регламентом, згаданим у вищезазначеній статті.

Видатки, зараховані до бюджету капіталовкладень, включають видатки, пов'язані з виконанням програми оснащення обладнанням.

1. Видатки, зараховані до бюджету поточних витрат, санкціонуються на період одного фінансового року. Відповідні кредити об'єднуються у розділи за характером або метою видатків, а далі, за необхідністю, розподіляються на підрозділи відповідно до фінансового регламенту.

2. Будь-які кредити за цим бюджетом, крім пов'язаних з видатками на персонал, не використані на кінець фінансового року, можуть переноситися на наступний фінансовий рік, але не на пізніший період, з дотриманням умов і обмежень, встановлених фінансовим регламентом. Цей регламент конкретизує, зокрема, відсоток і характер видатків, які можуть таким чином переноситися.

1. Відрахування на інвестиційні видатки включають:

a) кредити на зобов'язання щодо видатків, які покривають черговий внесок, що являє собою окрему одиницю і становить єдине ціле;

b) кредити на оплату, які становлять верхню межу видатків, щодо яких платежі можуть здійснюватися щороку для покриття зобов'язань, взятих згідно з пунктом a) вище.

2. Книга обліку зобов'язань і платежів додається до відповідного проекту бюджету, запропонованого Комітетом.

3. Кредити, відкриті під видатки на капіталовкладення, об'єднуються у розділи відповідно до характеру або мети видатків і, за необхідності, розподіляються на підрозділи відповідно до фінансового регламенту.

4. Будь-які кредити на оплату, наявні наприкінці фінансового року, переносяться на наступний фінансовий рік згідно з умовами, встановленими фінансовим регламентом.

Надходження до бюджету поточних витрат включають:

a) внески Договірних Сторін, визначені відповідно до статті 23 цього Статуту;

b) надходження, отримані від Договірних Сторін, які згідно зі статтею 2 Конвенції довірили Організації послуги з керування повітряним рухом щодо всього або частини їхнього нижнього повітряного простору;

c) надходження, отримані від держав, які не є учасницями Конвенції та користуються її послугами відповідно до статті 13 Конвенції;