Європейська угода про міжнародні перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ) (укр/рос)

ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ встановити на основі загальної згоди однакові принципи і правила з метою:

а) підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) ефективного сприяння охороні довкілля за допомогою запобігання забрудненню внаслідок аварій та подій у ході таких перевезень; і

с) полегшення транспортних операцій та сприяння розвитку міжнародної торгівлі,

ВВАЖАЮЧИ, що найліпшим способом досягнення цієї мети є укладення угоди, яка заміняє "Європейські приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами", які містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, з унесеними до них змінами,

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

1. Ця Угода застосовується до міжнародного перевезення небезпечних вантажів суднами внутрішніми водними шляхами.

2. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів морськими суднами морськими судноплавними шляхами, які складають частину внутрішніх водних шляхів.

3. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів військовими кораблями чи військово-допоміжними суднами або до інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вона використовує їх виключно для урядових і некомерційних цілей. Однак кожна Договірна сторона шляхом прийняття відповідних заходів, що не позначаються на експлуатації чи експлуатаційних можливостях таких кораблів і суден, які належать їй чи експлуатуються нею, забезпечує, щоб дії цих кораблів і суден були, наскільки це практично можливо, сумісні з цією Угодою.

1. Правила, додані до цієї Угоди, складають її невід'ємну частину. Будь-яке посилання на цю Угоду означає одночасно посилання на Правила, додані до неї.

2. Додані Правила включають:

а) приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) приписи й процедури, що стосуються огляду, видачі свідоцтв про допущення, визнання класифікаційних товариств, відступів, спеціальних дозволів, контролю, підготовки та екзаменування експертів;

с) загальні перехідні положення;

d) додаткові перехідні положення, застосовні на окремих внутрішніх водних шляхах.

Для цілей цієї Угоди:

a) "судно" означає судно внутрішнього плавання чи морське судно;

b) "небезпечні вантажі" означає речовини й вироби, міжнародне перевезення яких, відповідно до доданих Правил, заборонено або допускається на певних умовах;

c) "міжнародне перевезення небезпечних вантажів" означає будь-яке перевезення небезпечних вантажів, що здійснюється суднами внутрішніми водними шляхами на території принаймні двох Договірних сторін;

d) "внутрішні водні шляхи" означає усі внутрішні судноплавні шляхи, у тому числі морські судноплавні шляхи, на території Договірної сторони, відкриті для плавання суден відповідно до національного права;

e) "морські судноплавні шляхи" означає внутрішні водні шляхи, зв'язані з морем, використовувані в основному для руху морських суден і встановлені як такі відповідно до національного права;

f) "визнане класифікаційне товариство" означає класифікаційне товариство, що відповідає критеріям, установленим у доданих Правилах, і визнане відповідно до цих доданих Правил компетентним органом Договірної сторони, де видано свідоцтво про визнання;

g) "компетентний орган" означає орган, призначений чи визнаний як такий у кожній Договірній стороні й у кожному конкретному випадку у зв'язку з положеннями цієї Угоди;

h) "орган з огляду" означає орган, призначений чи визнаний Договірною стороною для цілей огляду суден відповідно до процедур, передбачених у доданих Правилах.

1. За умови дотримання положень статей 7 і 8 небезпечні вантажі, перевезення яких, відповідно до доданих Правил, не допускається, не повинні бути об'єктом міжнародного перевезення.

2. Без збитку для положень статті 6 міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів дозволяється за дотримання умов, установлених у доданих Правилах.

3. Відповідно до положень доданих Правил, Договірні сторони стежать за дотриманням згаданих у пунктах 1 і 2, вище, заборон й умов.

Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів настільки, наскільки таке перевезення підпадає під вилучення відповідно до доданих Правил. Вилучення можуть передбачатися лише в тому випадку, коли кількість вантажів, що підпадають під вилучення, характер транспортної операції, що підпадає під вилучення, чи тара гарантують безпеку перевезення.

Кожна Договірна сторона зберігає право реґламентувати або забороняти ввіз на свою територію небезпечних вантажів з інших причин, ніж безпека перевезення.

1. Договірні сторони зберігають право домовлятися на обмежений період, установлений у доданих Правилах, шляхом укладання окремих двосторонніх чи багатосторонніх угод і без збитку для безпеки про те:

а) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких заборонене цією Угодою, можуть за певних умов прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами; або

b) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається цією Угодою тільки на встановлених умовах, можуть, проте, прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами на умовах, відмінних від тих, які встановлені в доданих Правилах.

Згадані в цьому пункті окремі двосторонні чи багатосторонні угоди негайно доводяться до відома Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який інформує про них Договірні сторони, що не беруть участь у цих угодах.

2. Кожна Договірна сторона зберігає право видавати спеціальні дозволи на міжнародне перевезення танкерами небезпечних вантажів, транспортування яких танкерами не дозволяється відповідно до приписів доданих Правил, які стосуються перевезення, за умови дотримання передбачених у доданих Правилах процедур, які стосуються спеціальних дозволів.

3. Договірні сторони зберігають право дозволяти міжнародне перевезення небезпечних вантажів на борту судна, що не задовольняє вимогам, установленим у доданих Правилах, за умови дотримання процедури, передбаченої у доданих Правилах, в таких випадках:

а) у разі використання на борту судна матеріалів, пристроїв чи устаткування, або застосування на борту судна певних конструктивних рішень або вжиття певних заходів, інших, ніж, ті, які зазначені у доданих Правилах;

b) у випадку судна з технічними нововведеннями, що є відхиленнями від положень доданих Правил.

1. Свідоцтва про допущення й інші документи, складені відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів по Рейну (ППНВР), Правил перевезення небезпечних вантажів по Дунаю (ВОПНВ-Д) або національних правил, які ґрунтуються на Європейських приписах, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, що містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, або на варіанті цих Приписів зі змінами, що застосовувалися на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, залишаються дійсними до закінчення строку їхньої дії на тих самих умовах, зокрема стосовно їхнього визнання іншими державами, що існували до дати введення в дію доданих Правил. При цьому такі свідоцтва залишаються дійсними протягом одного року з дати введення в дію доданих Правил, якщо строк їхньої дії закінчується в цей період. Разом із тим термін їхньої дії у будь-якому разі не перевищує п'яти років із дати введення в дію доданих Правил.

2. Судна, які на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, допущені до перевезення небезпечних вантажів територією однієї з Договірних сторін і які відповідають вимогам доданих Правил з урахуванням, у разі необхідності, перехідних положень, що містяться в них, можуть одержати свідоцтво про допущення ВОПНВ на основі процедури, передбаченої в доданих Правилах.

3. Стосовно згаданих у пункті 2 суден, призначених виключно для здійснення перевезень тими внутрішніми водними шляхами, де відповідно до національного права до дати введення в дію доданих Правил у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, положення ППНВР не застосовувалися, можуть застосовуватися крім загальних перехідних положень додаткові перехідні положення, що діють на окремих внутрішніх водних шляхах. Такі судна одержують свідоцтво про допущення ВОПНВ, дійсне для згаданих вище внутрішніх водних шляхів або їхньої частини.

4. У разі включення до доданих Правил нових положень Договірні сторони можуть передбачити нові загальні перехідні положення. У цих перехідних положеннях зазначаються судна, до яких вони застосовуються, і строк їхньої дії.

На перевезення, що підпадають під дію цієї Угоди, продовжує поширюватися дія місцевих, регіональних або міжнародних приписів, застосовних у цілому до перевезень вантажів внутрішніми водними шляхами.

1. Держави-члени Європейської економічної комісії, на території яких знаходяться водні шляхи, крім тих, що утворюють прибережні маршрути, які входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), можуть стати Договірними сторонами цієї Угоди шляхом:

a) її остаточного підписання;

b) здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття чи затвердження після її підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження;

c) здачі на зберігання документа про приєднання.

2. Ця Угода відкрита для підписання до 31 травня 2001 року в Канцелярії Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії в Женеві. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання.

3. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

1. Ця Угода набирає чинності через місяць після дати, на яку число згаданих у пункті 1 статті 10 держав, що підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження або приєднання, досягне семи.

Разом із тим додані Правила за винятком положень, що стосуються визнання класифікаційних товариств, уводяться в дію через дванадцять місяців після набуття цією Угодою чинності.

2. Для будь-якої держави, яка підпише цю Угоду остаточно або ратифікує, прийме або затвердить її чи приєднається до неї після того, як сім держав, згаданих у пункті 1 статті 10, підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання, ця Угода набирає чинності через місяць після її остаточного підписання цією державою або здачі на зберігання цією державою ратифікаційної грамоти, документа про її прийняття чи затвердження або про приєднання до неї.

Додані Правила вводяться в дію з тієї ж дати. Якщо строк, зазначений у пункті 1, стосовно введення в дію доданих Правил, ще не закінчився, то вони вводяться в дію після закінчення такого строку.

1. Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цю Угоду шляхом направлення письмового повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

2. Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців після дати одержання Генеральним секретарем письмового повідомлення про денонсацію.

1. Якщо після набуття чинності цією Угодою протягом дванадцяти місяців поспіль число Договірних сторін складає менше п'яти, ця Угода припиняє свою дію після закінчення такого дванадцятимісячного періоду.

2. У разі укладення універсальної угоди, що регламентує змішане перевезення небезпечних вантажів, дія будь-якого положення цієї Угоди, крім тих, що стосуються виключно внутрішнього судноплавства, будування та устаткування суден, перевезення навалом чи насипом або перевезення танкерами, що суперечить якому-небудь положенню такої універсальної угоди, автоматично припиняється у відносинах між Сторонами цієї Угоди, що стали сторонами універсальної угоди, з дати набуття чинності останньою, і заміняється ipso facto відповідним положенням універсальної угоди.

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі території, які вона представляє в міжнародних відносинах. Ця Угода застосовується до території чи територій, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

2. Будь-яка держава, що зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву про застосування цієї Угоди до якої-небудь території, яку вона представляє в міжнародних відносинах, може денонсувати цю Угоду стосовно такої території в порядку, передбаченому в статті 12.

3. а) Крім того, будь-яка держава може під час остаточного підписанні цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода не поширюється на певні внутрішні водні шляхи на її території, за умови, що такі водні шляхи не входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення УМВШ. Якщо таку заяву зроблено після того, як держава остаточно підписала цю Угоду чи здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту, документ про прийняття, затвердження чи приєднання, дія цієї Угоди припиняється стосовно відповідних внутрішніх водних шляхів через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

b) Разом із тим будь-яка держава, на території якої знаходяться внутрішні водні шляхи, охоплені УМВШ, на яких на дату прийняття цієї Угоди діє обов'язковий міжнародно-правовий режим, що регулює перевезення небезпечних вантажів, може зробити заяву про те, що застосування цієї Угоди на таких шляхах залежить від дотримання процедур, передбачених у правовому інструменті, який установлює цей режим. Така заява робиться під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання.

4. Будь-яка держава, що зробила заяву відповідно до пункту 3 а) або 3 b) цієї статті, може в подальшому шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй зробити заяву про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі внутрішні водні шляхи, зазначені в заяві, зробленій відповідно до пункту 3 а) або 3 b). Ця Угода застосовується до внутрішніх водних шляхів, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

1. Будь-який спір між двома чи декількома Договірними сторонами, що стосується тлумачення чи застосування цієї Угоди, повинен по можливості вирішуватися шляхом переговорів між цими сторонами у спорі.

2. Будь-який спір, не врегульований шляхом прямих переговорів, може передаватися Договірними сторонами, які є сторонами у спорі, до Адміністративниого комітету, що розглядає цей спір і виносить рекомендації щодо його врегулювання.

3. Будь-який спір, не врегульований відповідно до положень пункту 1 або 2, виноситься на арбітражний розгляд на прохання будь-якої Договірної сторони, що є стороною в спорі, і, отже, передається одному чи декільком арбітрам, які обираються за спільною згодою Договірних сторін, що є сторонами у спорі. Якщо протягом трьох місяців після звернення з проханням про арбітражний розгляд такі Сторони не дійшли згоди щодо вибору арбітра чи арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй із проханням призначити одноособового арбітра, якому спір передається для винесення рішення.

4. Рішення арбітра чи арбітрів, призначених відповідно пункту 3 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних сторін, які є сторонами у спорі.

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання зробити заяву про те, що вона не вважає себе зв'язаною статтею 15. Інші Договірні сторони не є зв'язаними статтею 15 стосовно будь-якої Договірної сторони, що зробила таке застереження.

2. Будь-яка Договірна держава, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може будь-коли зняти його шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

3. Застереження, не передбачені цією Угодою, не допускаються.

1. Для розгляду застосування цієї Угоди, вивчення будь-яких змін, що пропонуються до неї, а також заходів щодо забезпечення однаковості в тлумаченні та застосуванні її положень засновується Адміністративний комітет.

2. Договірні сторони є членами Адміністративного комітету. Комітет може прийняти рішення про те, що держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, які не є Договірними сторонами, будь-яка інша держава-член Європейської економічної комісії чи Організації Об'єднаних Націй або представники міжнародних міжурядових чи неурядових організацій можуть бути присутніми на його сесіях як спостерігачі під час розгляду питань, що становлять для них інтерес.

3. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй і Генеральний секретар Центральної комісії судноплавства по Рейну забезпечують секретаріатське обслуговування Адміністративного комітету.

4. Щорічно на першій сесії Адміністративний комітет обирає свого Голову й заступника Голови.

5. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії скликає Адміністративний комітет щорічно або з іншою періодичністю, визначеною Комітетом, а також на прохання принаймні п'яти Договірних сторін.

6. Для прийняття рішень необхідний кворум, що складає не менше половини Договірних сторін.

7. Пропозиції ставляться на голосування. Кожна представлена на сесії Договірна сторона має один голос. Застосовуються такі правила:

a) пропоновані зміни до цієї Угоди й пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 2 статті 19;

b) пропоновані зміни до доданих Правил і пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 4 статті 20;

c) пропозиції та рішення, які стосуються рекомендації про визнання класифікаційних товариств або відкликання такої рекомендації, приймаються відповідно до процедури, передбаченої в пункті 4 статті 20;

d) будь-яка пропозиція або рішення, крім тих, що згадані в підпунктах a) - c) вище, приймається більшістю голосів членів Адміністративного комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

8. Адміністративний комітет може засновувати робочі групи, які він вважає необхідними для надання йому сприяння у виконанні його функцій.

9. У разі відсутності в цій Угоді відповідних положень застосовуються правила процедури Європейської економічної комісії, якщо тільки Адміністративний комітет не прийме іншого рішення.

Для розгляду будь-яких пропозицій про зміну доданих Правил, зокрема пропозицій, що стосуються безпеки судноплавства, будування, устаткування та екіпажів суден, засновується Комітет із питань безпеки. Комітет функціонує в межах діяльності органів Європейської економічної комісії, Центральної комісії судноплавства по Рейну та Дунайської комісії, що мають компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

1. Зміни до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони відповідно до процедури, передбаченої в цій статті.

2. Будь-яка пропонована зміна до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, розглядається Адміністративним комітетом. Будь-яка така зміна, розглянута чи підготовлена на нараді Адміністративного комітету і схвалена Адміністративним комітетом більшістю у дві третини його членів, які є присутніми та беруть участь у голосуванні, направляється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

3. Будь-яка пропонована зміна, направлена для прийняття відповідно до положень пункту 2, набуває чинності для всіх Договірних сторін через шість місяців після закінчення двадцяти чотирьох місяців із дати направлення повідомлення про таку зміну, якщо протягом цього періоду жодна з Договірних сторін не повідомить письмово Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заперечення проти цієї зміни.

1. Зміни до доданих Правил можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй також може пропонувати зміни, спрямовані на приведення доданих Правил у відповідність з іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, або Рекомендаціями Організації Об'єднаних Націй щодо перевезення небезпечних вантажів, а також зміни, запропоновані допоміжним органом Європейської економічної комісії, який має компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів.

2. Будь-яка пропонована зміна до доданих Правил у принципі подається на розгляд Комітету з питань безпеки, що передає прийняті ним проекти змін Адміністративному комітету.

3. На пряме прохання Договірної сторони або в тому випадку, коли секретаріат Адміністративного комітету вважатиме доцільним, пропоновані зміни можуть також подаватися на розгляд безпосередньо Адміністративному комітету. Такі пропоновані зміни розглядаються на першій сесії і, якщо вони визнані прийнятними, повторно на наступній сесії Комітету одночасно з будь-якими іншими пропозиціями, якщо тільки Комітет не прийме іншого рішення.

4. Рішення щодо проектів змін і пропонованих змін, поданих на розгляд Адміністративному комітету відповідно до пунктів 2 і 3, приймаються більшістю членів, які присутні й беруть участь у голосуванні. Однак зміна не вважається схваленою, якщо відразу після голосування п'ять присутніх членів заявляють про своє заперечення проти неї. Схвалені зміни направляються Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

5. Будь-який проект зміни до доданих Правил, направлений для прийняття відповідно до пункту 4, вважається прийнятим, якщо тільки протягом трьох місяців із дати його розсилки Генеральним секретарем принаймні одна третина Договірних сторін чи п'ять із них, якщо одна третина перевищує цю цифру, не повідомлять письмово Генерального секретаря про своє заперечення проти пропонованої зміни. Якщо зміна вважається прийнятою, вона набуває чинності для всіх Договірних сторін після закінчення ще одного тримісячного періоду, за винятком наступних випадків:

a) у випадку, коли аналогічні зміни до інших міжнародних угод, що регулюють перевезення небезпечних вантажів, уже набули чинності або набувають чинності з іншої дати, Генеральний секретар може, на підставі письмового прохання Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, прийняти рішення про те, що ця зміна набуває чинності після закінчення іншого строку, щоб забезпечити одночасне набуття чинності цією зміною та змінами, які вносяться до інших таких угод, або, якщо це неможливо, якнайскоріше набуття чинності цією зміною після набуття чинності змінами до інших угод; такий строк, однак, не може складати менше одного місяця;

b) під час схвалення проекту зміни Адміністративний комітет може встановлювати строк, що перевищує три місяці, для цілей набуття чинності зміною в разі її прийняття.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, про будь-які прохання, повідомлення чи заперечення відповідно до статей 19 і 20 вище, а також про прийняття й дату набуття чинності змінами.

1. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, будь-яка Договірна сторона може шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй звернутися з проханням про скликання конференції для цілей перегляду цієї Угоди.

Конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії, якщо протягом шести місяців починаючи з дати направлення повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй принаймні чверть Договірних сторін повідомлять його про свою згоду з цим проханням.

2. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається також Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії після одержання письмового повідомлення про відповідне прохання Адміністративного комітету. Адміністративний комітет приймає рішення про звернення з таким проханням більшістю членів Комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

3. Якщо відповідно до пунктів 1 чи 2 цієї статті скликається конференція, Виконавчий секретар Європейської економічної комісії пропонує Договірним сторонам подати у тримісячний строк пропозиції, які вони мають намір винести на розгляд конференції.

4. Не менше ніж за шість місяців до відкриття конференції Виконавчий секретар Європейської економічної комісії направляє всім Договірним сторонам і всім державам, згаданим у пункті 1 статті 10, попередній порядок денний конференції, а також тексти таких пропозицій.

Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те вповноважені, підписали цю Угоду.

ВЧИНЕНО в Женеві двадцять шостого травня двохтисячного року в одному примірнику англійською, німецькою, російською та французькою мовами у випадку тексту самої Угоди й французькою мовою у випадку тексту доданих Правил, причому всі чотири тексти самої Угоди є однаково автентичними.

Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй пропонується підготувати переклад доданих Правил англійською та російською мовами.

Генеральному секретареві Центральної комісії судноплавства по Рейну пропонується підготувати переклад доданих Правил німецькою мовою.

Договаривающиеся Стороны,

стремясь установить на основе общего согласия единообразные принципы и правила в целях:

a) повышения безопасности международных перевозок опасных грузов по внутренним водным путям;

b) эффективного содействия охране окружающей среды посредством предотвращения загрязнения вследствие аварий и происшествий в ходе таких перевозок; и

c) облегчения транспортных операций и содействия развитию международной торговли,

считая, что наилучшим способом достижения этой цели является заключение соглашения, заменяющего "Европейские предписания, касающиеся международной перевозки опасных грузов по внутренним водным путям", содержащиеся в приложении к Резолюции N 223 Комитета по внутреннему транспорту Европейской экономической комиссии, с внесенными в них поправками,

согласились о нижеследующем:

1. Настоящее Соглашение применяется к международной перевозке опасных грузов судами по внутренним водным путям.

2. Настоящее Соглашение не применяется к перевозке опасных грузов морскими судами по морским судоходным путям, составляющим часть внутренних водных путей.

3. Настоящее Соглашение не применяется к перевозке опасных грузов военными кораблями или военно-вспомогательными судами либо к другим судам, принадлежащим государству или эксплуатируемым им, когда оно использует их исключительно для правительственных и некоммерческих целей. Однако каждая Договаривающаяся Сторона путем принятия соответствующих мер, не сказывающихся на эксплуатации или эксплуатационных возможностях таких кораблей и судов, принадлежащих ей или эксплуатируемых ею, обеспечивает, чтобы действия этих кораблей и судов были, насколько это практически возможно, совместимы с настоящим Соглашением.

1. Правила, прилагаемые к настоящему Соглашению, составляют его неотъемлемую часть. Любая ссылка на настоящее Соглашение означает одновременно ссылку на прилагаемые к нему Правила.

2. Прилагаемые Правила включают:

a) предписания, касающиеся международной перевозки опасных грузов по внутренним водным путям;

b) предписания и процедуры, касающиеся осмотра, выдачи свидетельств о допущении, признания классификационных обществ, отступлений, специальных разрешений, контроля, подготовки и экзаменования экспертов;

c) общие переходные положения;

d) дополнительные переходные положения, применимые на отдельных внутренних водных путях.

Для целей настоящего Соглашения:

a) "судно" означает судно внутреннего плавания или морское судно;

b) "опасные грузы" означают вещества и изделия, международная перевозка которых, согласно прилагаемым Правилам, запрещена или допускается на определенных условиях;

c) "международная перевозка опасных грузов" означает любую перевозку опасных грузов, осуществляемую судами по внутренним водным путям на территории по крайней мере двух Договаривающихся Сторон;

d) "внутренние водные пути" означают все внутренние судоходные пути, включая морские судоходные пути, на территории Договаривающейся Стороны, открытые для плавания судов в соответствии с национальным правом;

e) "морские судоходные пути" означают внутренние водные пути, связанные с морем, используемые в основном для движения морских судов и установленные в качестве таковых в соответствии с национальным правом;

f) "признанное классификационное общество" означает классификационное общество, отвечающее критериям, установленным в прилагаемых Правилах, и признанное, в соответствии с этими прилагаемыми Правилами, компетентным органом Договаривающейся Стороны, где выдано свидетельство о признании;

g) "компетентный орган" означает орган, назначенный или признанный в качестве такового в каждой Договаривающейся Стороне и в каждом конкретном случае в связи с положениями настоящего Соглашения;

h) "орган по освидетельствованию" означает орган, назначенный или признанный Договаривающейся Стороной для целей осмотра судов в соответствии с процедурами, предусмотренными в прилагаемых Правилах.

1. При условии соблюдения положений статей 7 и 8 опасные грузы, перевозка которых, согласно прилагаемым Правилам, не допускается, не должны быть объектом международной перевозки.

2. Без ущерба для положений статьи 6 международная перевозка других опасных грузов разрешается при соблюдении условий, установленных в прилагаемых Правилах.

3. В соответствии с положениями прилагаемых Правил Договаривающиеся Стороны следят за соблюдением упомянутых в пунктах 1 и 2 выше запретов и условий.

Настоящее Соглашение не применяется к перевозке опасных грузов в той мере, в какой такая перевозка подпадает под изъятия в соответствии с прилагаемыми Правилами. Изъятия могут предусматриваться только в том случае, когда количество подпадающих под изъятие грузов, характер подпадающей под изъятие транспортной операции или тара гарантируют безопасность перевозки.

Каждая Договаривающаяся Сторона сохраняет право регламентировать или запрещать ввоз на свою территорию опасных грузов по иным причинам, чем безопасность перевозки.

1. Договаривающиеся Стороны сохраняют право договариваться на ограниченный период, установленный в прилагаемых Правилах, путем заключения особых двусторонних или многосторонних соглашений и без ущерба для безопасности о том:

a) что опасные грузы, международная перевозка которых запрещена настоящим Соглашением, могут при определенных условиях приниматься для международных перевозок по их внутренним водным путям; или

b) что опасные грузы, международная перевозка которых допускается настоящим Соглашением только на установленных условиях, могут, тем не менее, приниматься для международных перевозок по их внутренним водным путям на условиях, отличных от тех, которые установлены в прилагаемых Правилах.

Упомянутые в настоящем пункте особые двусторонние или многосторонние соглашения незамедлительно доводятся до сведения Исполнительного секретаря Европейской экономической комиссии, который информирует о них Договаривающиеся Стороны, не участвующие в этих соглашениях.

2. Каждая Договаривающаяся Сторона сохраняет право выдавать специальные разрешения на международную перевозку танкерами опасных грузов, транспортировка которых танкерами не разрешается согласно предписаниям прилагаемых Правил, относящимся к перевозке, при условии соблюдения предусмотренных в прилагаемых Правилах процедур, касающихся специальных разрешений.

3. Договаривающиеся Стороны сохраняют право разрешать в следующих случаях международную перевозку опасных грузов на борту судна, не удовлетворяющего требованиям, установленным в прилагаемых Правилах, при условии соблюдения процедуры, предусмотренной в прилагаемых Правилах:

a) в случае использования на борту судна материалов, устройств или оборудования, либо применения на борту судна определенных конструктивных решений, либо определенных мер, иных, чем те, которые указаны в прилагаемых Правилах;

b) в случае судна с техническими новшествами, представляющими собой отклонения от положений прилагаемых Правил.

1. Свидетельства о допущении и другие документы, составленные согласно требованиям Правил перевозки опасных грузов по Рейну (ППОГР), или национальных правил, основанных на Европейских предписаниях, касающихся международной перевозки опасных грузов по внутренним водным путям, содержащихся в приложении к Резолюции N 223 Комитета по внутреннему транспорту Европейской экономической комиссии, либо на варианте этих Предписаний с поправками, применявшимся на дату введения в действие прилагаемых Правил в порядке, предусмотренном в пункте 1 статьи 11, остаются действительными до истечения срока их действия на тех же условиях, в частности в отношении их признания другими государствами, которые существовали до даты введения в действие прилагаемых Правил. При этом такие свидетельства остаются действительными в течение одного года с даты введения в действие прилагаемых Правил, если срок их действия истекает в этот период. Вместе с тем срок их действия в любом случае не превышает пяти лет с даты введения в действие прилагаемых Правил.

2. Суда, которые на дату введения в действие прилагаемых Правил в порядке, предусмотренном в пункте 1 статьи 11, допущены к перевозке опасных грузов по территории одной из Договаривающихся Сторон и которые отвечают требованиям прилагаемых Правил, с учетом, при необходимости, содержащихся в них переходных положений, могут получить свидетельство о допущении ВОПОГ на основе процедуры, предусмотренной в прилагаемых Правилах.

3. В отношении упомянутых в пункте 2 судов, предназначенных исключительно для осуществления перевозок по тем внутренним водным путям, где в соответствии с национальным правом до даты введения в действие прилагаемых Правил в порядке, предусмотренном в пункте 1 статьи 11, положения ППОГР не применялись, могут применяться, помимо общих переходных положений, дополнительные переходные положения, действующие на отдельных внутренних водных путях. Такие суда получают свидетельство о допущении ВОПОГ, действительное для вышеупомянутых внутренних водных путей или их части.

4. В случае включения в прилагаемые Правила новых положений Договаривающиеся Стороны могут предусмотреть новые общие переходные положения. В этих переходных положениях указываются суда, к которым они применяются, и срок их действия.

На перевозки, подпадающие под действие настоящего Соглашения, продолжает распространяться действие местных, региональных или международных предписаний, применимых в целом к перевозкам грузов по внутренним водным путям.

1. Государства - члены Европейской экономической комиссии, на чьей территории находятся водные пути, кроме тех, которые образуют прибрежные маршруты, входящие в сеть водных путей международного значения, согласно определению Европейского соглашения о важнейших внутренних водных путях международного значения (СМВП), могут стать Договаривающимися Сторонами настоящего Соглашения путем:

a) его окончательного подписания;

b) сдачи на хранение документа о ратификации, принятии или утверждении после его подписания под условием ратификации, принятия или утверждения;

c) сдачи на хранение документа о присоединении.

2. Настоящее Соглашение открыто для подписания до 31 мая 2001 года в Канцелярии Исполнительного секретаря Европейской экономической комиссии в Женеве. После этой даты оно будет открыто для присоединения.

3. Документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении сдаются на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

1. Настоящее Соглашение вступает в силу через месяц после даты, на которую число упомянутых в пункте 1 статьи 10 государств, подписавших его окончательно или сдавших на хранение свои документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, достигнет семи.

Вместе с тем прилагаемые Правила, за исключением положений, касающихся признания классификационных обществ, вводятся в действие через двенадцать месяцев после вступления в силу настоящего Соглашения.

2. Для любого государства, которое подпишет настоящее Соглашение окончательно или ратифицирует, примет или утвердит его либо присоединится к нему после того, как семь государств, упомянутых в пункте 1 статьи 10, подписали его окончательно или сдали на хранение свои документы о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, настоящее Соглашение вступает в силу через месяц после его окончательного подписания этим государством или сдачи на хранение этим государством документа о его ратификации, принятии или утверждении либо о присоединении к нему.

Прилагаемые Правила вводятся в действие с той же даты. Если срок, указанный в пункте 1 в отношении введения в действие прилагаемых Правил еще не истек, то они вводятся в действие по истечении такого срока.

1. Любая Договаривающаяся Сторона может денонсировать настоящее Соглашение путем направления письменного уведомления Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

2. Денонсация вступает в силу через двенадцать месяцев после даты получения Генеральным секретарем письменного уведомления о денонсации.

1. Если после вступления в силу настоящего Соглашения в течение двенадцати месяцев подряд число Договаривающихся Сторон составляет менее пяти, настоящее Соглашение прекращает свое действие по истечении такого двенадцатимесячного периода.

2. В случае заключения универсального соглашения, регламентирующего смешанную перевозку опасных грузов, действие любого положения настоящего Соглашения, кроме тех, которые относятся исключительно к внутреннему судоходству, постройке и оборудованию судов, перевозке навалом или насыпью или перевозке танкерами, противоречащее какому-либо положению такого универсального соглашения, автоматически прекращается в отношениях между Сторонами настоящего Соглашения, ставшими Сторонами универсального соглашения, с даты вступления последнего в силу, и заменяется ipso facto соответствующим положением универсального соглашения.

1. Любое государство может при окончательном подписании настоящего Соглашения или при сдаче на хранение своего документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении либо в любое время после этого сделать заявление путем письменного уведомления Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о том, что настоящее Соглашение распространяется на все или некоторые территории, которые оно представляет в международных отношениях. Настоящее Соглашение применяется к территории или территориям, указанным в уведомлении, через месяц после получения такого уведомления Генеральным секретарем.

2. Любое государство, сделавшее в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи заявление о применении настоящего Соглашения к какой-либо территории, которую оно представляет в международных отношениях, может денонсировать настоящее Соглашение в отношении такой территории в порядке, предусмотренном в статье 12.

3. a) Кроме того, любое государство может при окончательном подписании настоящего Соглашения или при сдаче на хранение своего документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении либо в любое время после этого сделать заявление путем письменного уведомления Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о том, что настоящее Соглашение не распространяется на определенные внутренние водные пути на его территории, при условии, что такие водные пути не входят в сеть водных путей международного значения, согласно определению СМВП. Если такое заявление сделано после того, как государство окончательно подписало настоящее Соглашение или сдало на хранение свой документ о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, действие настоящего Соглашения прекращается в отношении соответствующих внутренних водных путей через месяц после получения такого уведомления Генеральным секретарем.

b) Вместе с тем любое государство, на чьей территории находятся внутренние водные пути, охваченные СМВП, на которых на дату принятия настоящего Соглашения действует обязательный международно-правовой режим, регулирующий перевозку опасных грузов, может сделать заявление о том, что применение настоящего Соглашения на таких путях зависит от соблюдения процедур, предусмотренных в правовом инструменте, устанавливающем этот режим. Такое заявление делается при окончательном подписании настоящего Соглашения или при сдаче на хранение документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении.

4. Любое государство, сделавшее заявление в соответствии с пунктом 3 "a" или 3 "b" настоящей статьи, может в последующем путем письменного уведомления Генерального секретаря Организации Объединенных Наций сделать заявление о том, что настоящее Соглашение распространяется на все или некоторые внутренние водные пути, указанные в заявлении, сделанном в соответствии с пунктом 3 "a" или 3 "b". Настоящее Соглашение применяется к внутренним водным путям, указанным в уведомлении, через месяц после получения такого уведомления Генеральным секретарем.

1. Любой спор между двумя или несколькими Договаривающимися Сторонами, касающийся толкования или применения настоящего Соглашения, должен по возможности разрешаться путем переговоров между этими Сторонами в споре.

2. Любой спор, не урегулированный путем прямых переговоров, может передаваться Договаривающимися Сторонами, являющимися Сторонами в споре, в Административный комитет, который рассматривает данный спор и выносит рекомендации по его урегулированию.

3. Любой спор, не урегулированный в соответствии с положениями пункта 1 или 2, выносится на арбитражное разбирательство по просьбе любой Договаривающейся Стороны, являющейся Стороной в споре, и, таким образом, передается одному или нескольким арбитрам, избираемым по общему согласию Договаривающихся Сторон, являющихся Сторонами в споре. Если в течение трех месяцев после обращения с просьбой об арбитражном разбирательстве такие Стороны не пришли к соглашению о выборе арбитра или арбитров, любая из этих Сторон может обратиться к Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций с просьбой назначить единоличного арбитра, которому спор передается для вынесения решения.

4. Решение арбитра или арбитров, назначенных согласно пункту 3 настоящей статьи, имеет обязательную силу для Договаривающихся Сторон, являющихся сторонами в споре.

1. Любое государство может при окончательном подписании настоящего Соглашения или при сдаче на хранение своего документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении сделать заявление о том, что оно не считает себя связанным статьей 15. Другие Договаривающиеся Стороны не являются связанными статьей 15 по отношению к любой Договаривающейся Стороне, сделавшей такую оговорку.

2. Любое Договаривающееся государство, сделавшее оговорку в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, может в любое время снять ее путем письменного уведомления Генерального секретаря Организации Объединенных Наций.

3. Оговорки, не предусмотренные настоящим Соглашением, не допускаются.

1. Для рассмотрения применения настоящего Соглашения, изучения любых предлагаемых к нему поправок, а также мер по обеспечению единообразия в толковании и применении его положений учреждается Административный комитет.

2. Договаривающиеся Стороны являются членами Административного комитета. Комитет может принять решение о том, что государства, упомянутые в пункте 1 статьи 10 настоящего Соглашения, которые не являются Договаривающимися Сторонами, любое другое государство - член Европейской экономической комиссии или Организации Объединенных Наций либо представители международных межправительственных или неправительственных организаций могут присутствовать на его сессиях в качестве наблюдателей при рассмотрении вопросов, представляющих для них интерес.

3. Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций и Генеральный секретарь Центральной комиссии судоходства по Рейну обеспечивают секретариатское обслуживание Административного комитета.

4. Ежегодно на первой сессии Административный комитет избирает своего Председателя и заместителя Председателя.

5. Исполнительный секретарь Европейской экономической комиссии созывает Административный комитет ежегодно либо с другой периодичностью, определенной Комитетом, а также по просьбе по крайней мере пяти Договаривающихся Сторон.

6. Для принятия решений необходим кворум, составляющий не менее половины Договаривающихся Сторон.

7. Предложения ставятся на голосование. Каждая представленная на сессии Договаривающаяся Сторона имеет один голос. Применяются следующие правила:

a) предлагаемые поправки к настоящему Соглашению и связанные с ними решения принимаются в соответствии с положениями пункта 2 статьи 19;

b) предлагаемые поправки к прилагаемым Правилам и связанные с ними решения принимаются в соответствии с положениями пункта 4 статьи 20;

c) предложения и решения, касающиеся рекомендации о признании классификационных обществ или отзыва такой рекомендации, принимаются в соответствии с процедурой, предусмотренной в пункте 4 статьи 20;

d) любое предложение или решение, кроме тех, которые упомянуты в подпунктах "a" - "c" выше, принимается большинством голосов присутствующих и участвующих в голосовании членов Административного комитета.

8. Административный комитет может учреждать рабочие группы, которые он считает необходимыми для оказания ему содействия в выполнении его функций.

9. При отсутствии в настоящем Соглашении соответствующих положений применяются Правила процедуры Европейской экономической комиссии, если только Административный комитет не примет иное решение.

Для рассмотрения любых предложений об изменении прилагаемых Правил, в частности предложений, касающихся безопасности судоходства, постройки, оборудования и экипажей судов, учреждается Комитет по вопросам безопасности. Комитет функционирует в рамках деятельности органов Европейской экономической комиссии, Центральной комиссии судоходства по Рейну и Дунайской комиссии, обладающих компетенцией в области перевозки опасных грузов по внутренним водным путям.

1. Поправки к настоящему Соглашению, за исключением прилагаемых Правил, могут вноситься по предложению любой Договаривающейся Стороны в соответствии с процедурой, предусмотренной в настоящей статье.

2. Любая предлагаемая поправка к настоящему Соглашению, за исключением прилагаемых Правил, рассматривается Административным комитетом. Любая такая поправка, рассмотренная или подготовленная на совещании Административного комитета и одобренная Административным комитетом большинством в две трети его членов, присутствующих и участвующих в голосовании, направляется Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций Договаривающимся Сторонам для принятия.

3. Любая предлагаемая поправка, направленная для принятия в соответствии с положениями пункта 2, вступает в силу для всех Договаривающихся Сторон через шесть месяцев по истечении двадцати четырех месяцев с даты направления уведомления о такой поправке, если в течение этого периода ни одна из Договаривающихся Сторон не уведомит письменно Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о возражении против данной поправки.

1. Поправки к прилагаемым Правилам могут вноситься по предложению любой Договаривающейся Стороны.

Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций также может предлагать поправки, направленные на приведение прилагаемых Правил в соответствие с другими международными соглашениями, касающимися перевозки опасных грузов, или Рекомендациями Организации Объединенных Наций по перевозке опасных грузов, а также поправки, предложенные вспомогательным органом Европейской экономической комиссии, обладающим компетенцией в области перевозки опасных грузов.

2. Любая предлагаемая поправка к прилагаемым Правилам в принципе представляется на рассмотрение Комитету по вопросам безопасности, который передает принятые им проекты поправок Административному комитету.

3. По прямой просьбе Договаривающейся Стороны или в том случае, если секретариат Административного комитета сочтет целесообразным, предлагаемые поправки могут также представляться на рассмотрение непосредственно Административному комитету. Такие предлагаемые поправки рассматриваются на первой сессии и, если они сочтены приемлемыми, повторно на следующей сессии Комитета одновременно с любыми другими относящимися к ним предложениями, если только Комитет не примет иное решение.

4. Решения по проектам поправок и предлагаемым поправкам, представленным на рассмотрение Административному комитету в соответствии с пунктами 2 и 3, принимаются большинством присутствующих и участвующих в голосовании членов. Однако поправка не считается одобренной, если сразу после голосования пять присутствующих членов заявляют о своем возражении против нее. Одобренные поправки направляются Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций Договаривающимся Сторонам для принятия.

5. Любой проект поправки к прилагаемым Правилам, направленный для принятия в соответствии с пунктом 4, считается принятым, если только в течение трех месяцев с даты его рассылки Генеральным секретарем по крайней мере одна треть Договаривающихся Сторон или пять из них, если одна треть превышает эту цифру, не уведомят письменно Генерального секретаря о своем возражении против предлагаемой поправки. Если поправка считается принятой, она вступает в силу для всех Договаривающихся Сторон по истечении еще одного трехмесячного периода, за исключением следующих случаев:

a) в случае, если аналогичные поправки к другим международным соглашениям, регулирующим перевозку опасных грузов, уже вступили в силу или вступают в силу с иной даты, Генеральный секретарь может, на основе письменной просьбы Исполнительного секретаря Европейской экономической комиссии, принять решение о том, что данная поправка вступает в силу по истечении иного срока, с тем чтобы обеспечить одновременное вступление в силу данной поправки и поправок, вносимых в другие такие соглашения, или, если это невозможно, скорейшее вступление в силу данной поправки после вступления в силу поправок к другим соглашениям; такой срок, однако, не может составлять менее одного месяца;

b) при одобрении проекта поправки Административный комитет может устанавливать срок, превышающий три месяца, для целей вступления поправки в силу в случае ее принятия.

Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций информирует все Договаривающиеся Стороны и все государства, упомянутые в пункте 1 статьи 10 настоящего Соглашения, о любых просьбах, сообщениях или возражениях в соответствии со статьями 19 и 20 выше, а также о принятии и дате вступления в силу поправок.

1. Независимо от процедуры, предусмотренной в статьях 19 и 20, любая Договаривающаяся Сторона может путем письменного уведомления Генерального секретаря Организации Объединенных Наций обратиться с просьбой о созыве конференции в целях пересмотра настоящего Соглашения.

Конференция по пересмотру, на которую приглашаются все Договаривающиеся Стороны и все государства, упомянутые в пункте 1 статьи 10, созывается Исполнительным секретарем Европейской экономической комиссии, если в течение шести месяцев начиная с даты направления уведомления Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций по крайней мере четверть Договаривающихся Сторон сообщат ему о своем согласии с этой просьбой.

2. Независимо от процедуры, предусмотренной в статьях 19 и 20, конференция по пересмотру, на которую приглашаются все Договаривающиеся Стороны и все государства, упомянутые в пункте 1 статьи 10, созывается также Исполнительным секретарем Европейской экономической комиссии по получении письменного уведомления о соответствующей просьбе Административного комитета. Административный комитет принимает решение об обращении с такой просьбой большинством присутствующих и участвующих в голосовании членов Комитета.

3. Если в соответствии с пунктами 1 или 2 настоящей статьи созывается конференция, Исполнительный секретарь Европейской экономической комиссии предлагает Договаривающимся Сторонам представить в трехмесячный срок предложения, которые они намерены вынести на рассмотрение конференции.

4. Не менее чем за шесть месяцев до открытия конференции Исполнительный секретарь Европейской экономической комиссии направляет всем Договаривающимся Сторонам и всем государствам, упомянутым в пункте 1 статьи 10, предварительную повестку дня конференции, а также тексты таких предложений.

Депозитарием настоящего Соглашения является Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящее Соглашение.

Совершено в Женеве двадцать шестого мая двухтысячного года в одном экземпляре на английском, немецком, русском и французском языках в случае текста самого Соглашения и на французском языке в случае текста прилагаемых Правил, причем все четыре текста самого Соглашения являются равно аутентичными.

Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций предлагается подготовить перевод прилагаемых Правил на английский и русский языки.

Генеральному секретарю Центральной комиссии судоходства по Рейну предлагается подготовить перевод прилагаемых Правил на немецкий язык.