Конвенція про відшкодування працівникам у разі професійних захворювань (переглянута у 1934 році) N 42 (укр/рос)

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 4 червня 1934 року на свою сто вісімдесят третю сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно часткового перегляду Конвенції про відшкодування у разі професійних захворювань, ухваленої на її сьомій сесії, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот тридцять четвертого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією (переглянутою) 1934 року про відшкодування у разі професійних захворювань:

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується забезпечити особам, котрі дістали професійні захворювання, або, у разі їхньої смерті від таких захворювань, особам, які перебували на їхньому утриманні, відшкодування, що грунтується на загальних принципах його національного законодавства у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві.

2. Сума цього відшкодування не може бути меншою, ніж сума, передбачена національним законодавством за каліцтво, завдане внаслідок нещасного випадку на виробництві. За умови дотримання цього положення кожний член Організації може, визначаючи у своєму законодавстві умови, що регулюють виплату відшкодування у разі професійних захворювань, і застосовуючи до таких захворювань своє законодавство у галузі відшкодування за нещасні випадки на виробництві, вносити такі зміни та уточнення, які він вважатиме потрібними.

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується розглядати як професійні всі захворювання та отруєння, спричинені речовинами, переліченими в нижченаведеній таблиці, у тих випадках, коли такі захворювання або отруєння трапляються у працівників, котрі займаються такими видами діяльності і працюють у таких галузях промисловості, які відповідно наведені у вищезгаданій таблиці і є наслідком роботи на підприємстві, що підпадає під зазначене національне законодавство.

Документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Як тільки в Міжнародному бюро праці буде зареєстровано документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, отриманих ним згодом від інших членів Організації.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення п'ятирічного періоду з моменту, коли вона початкове набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєсторованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

2. Кожний член Організації, який ратифікує цю Конвенцію і протягом року після закінчення згаданого у попередньому параграфі п'ятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний період в п'ять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного п'ятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 6, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається у всякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.