Конвенція про відшкодування працівникам під час професійних захворювань N 18

Конвенція переглядалася в 1934 році Конвенцією 42.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 19 травня 1925 року на свою 7-му сесію,

постановивши прийняти ряд пропозицій щодо відшкодування за професійні захворювання, що є частиною першого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції,

ухвалює цього десятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот двадцять п'ятого року нижченаведену конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1925 року про професійні захворювання і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується забезпечити особам, які стали непрацездатними внаслідок професійних захворювань, або, в разі їхньої смерті від таких захворювань, особам, які знаходились на їхньому утриманні, відшкодування, що грунтується на загальних принципах національного законодавства в галузі відшкодування під час нещасних випадків на виробництві.

2. Сума цього відшкодування не може бути меншою, ніж сума, передбачена національним законодавством за каліцтво, отримане в результаті нещасних випадків на виробництві. За умови дотримання цього положення кожний член Організації може, - визначаючи у своєму національному законодавстві умови, що регулюють виплату відшкодування під час професійних захворювань, і застосовуючи до таких захворювань своє законодавство в галузі відшкодування під час нещасних випадків на виробництві, - вносити такі зміни та узгодження, які він визнає необхідними.

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується розглядати як професійні захворювання ті захворювання та отруєння, які спричинені речовинами, переліченими в нижченаведеній таблиці, в тих випадках, коли такі захворювання чи отруєння мають місце у працівників, які займаються такими видами діяльності і працюють у таких галузях промисловості, які відповідно зазначаються у вищезгаданій таблиці і є результатом роботи на підприємстві, яке підпадає під зазначене національне законодавство.

Офіційні документи щодо ратифікації цієї Конвенції направляються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації згідно з положеннями Статуту Міжнародної організації праці.

1. Ця Конвенція набуває чинності, як тільки Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Міжнародної організації праці.

2. Вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровані в Міжнародному бюро праці.

3. Згодом ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.

Як тільки в Міжнародному бюро праці зареєстровані документи про ратифікацію двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, отриманих ним згодом від інших членів Організації.

З урахуванням положень статті 4, кожний член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується ввести в дію положення статей 1 і 2 не пізніше 1 січня 1927 року і вживати заходів, необхідних для їхнього ефективного здійснення.

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її до своїх колоній, володінь і протекторатів відповідно до положень статті 35 Статуту Міжнародної організації праці.

Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення п'ятирічного періоду з моменту, коли вона початкове набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, направленим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за необхідне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її цілковитий або частковий перегляд.

Французький та англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата підписання: 10.06.25 р.

Дата набуття чинності: 01.04.27 р.