Директива Ради 92/58/ЄЕС від 24 червня 1992 року про мінімальні вимоги до знаків безпеки та/або захисту здоровя на роботі (девята окрема директива в розумінні статті 16(1) Директиви 89/391/ЄЕС)

1. Ця Директива, яка є Дев’ятою окремою директивою в розумінні статті 16(1) Директиви 89/391/ЄЕС, встановлює мінімальні вимоги до знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі.

2. Цю Директиву не застосовують до знаків для введення в обіг небезпечних речовин та сумішей, продуктів та/або обладнання, крім випадків, коли таке зазначено в інших положеннях права Союзу.

3. Цю Директиву не застосовують до знаків, які використовують для регулювання дорожнього, залізничного, внутрішнього водного, морського і повітряного транспорту.

4. Положення Директиви 89/391/ЄЕС повністю застосовують до всієї сфери, зазначеної в параграфі 1, без обмеження більш жорстких та/або спеціальних положень цієї Директиви.

Для цілей цієї Директиви:

(a) "знаки безпеки та/або захисту здоров’я" означають спеціальний об’єкт, діяльність або ситуацію та надання інформації або вказівок стосовно безпеки та/або захисту здоров’я на роботі у вигляді таблички, кольору, світлового знака або звукового сигналу; словесного сигналу або жесту руками, залежно від випадку;

(b) "знак заборони" означає знак, який забороняє поведінку, яка може наразити на небезпеку або призвести до виникнення небезпечних ситуацій;

(c) "попереджувальний знак" означає знак, що попереджає про загрозу або небезпеку;

(d) "зобов’язувальний знак" означає знак, що зобов’язує до певної поведінки;

(e) "рятувальний знак" означає знак, у якому надана інформація про розташування аварійних виходів або пунктів (засобів) надання першої допомоги або порятунку;

(f) "інформаційний знак" означає знак, що надає інформацію, іншу ніж інформація, зазначена в пунктах (b)-(e);

(g) "табличка" означає знак, який надає певну інформацію у вигляді комбінації геометричної фігури, кольорів та символу або піктограми та який видимий за достатньої інтенсивності освітлення;

(h) "додаткова табличка" означає табличку, яку використовують разом з одним зі знаків, описаних у пункті (g), та яка надає додаткову інформацію;

(i) "колір безпеки" означає колір з наданим йому певним значенням;

(j) "символ" або "піктограма" означає фігуру, що описує ситуацію або зобов’язує до певної поведінки та яку використовують на табличці або на освітленій поверхні;

(k) "світловий знак" означає знак, створений пристроєм із прозорих або напівпрозорих матеріалів, на яких зсередини або ззаду світло спрямоване таким чином, щоб створити зображення освітлюваної поверхні;

(l) "звуковий сигнал" означає кодований звуковий сигнал, який відтворює та передає призначений для цього пристрій, без використання людського або синтезованого голосу;

(m) "словесний сигнал" означає заздалегідь визначене словесне повідомлення, виголошене людиною або за допомогою синтезованого голосу;

(n) "жест руками" означає рух та/або позицію рук та/або кистей, який використовують у кодованій формі для надання вказівок особам, які здійснюють операції, що становлять загрозу або небезпеку для працівників.

1. Працедавці повинні надавати знаки безпеки та/або захисту здоров’я, як встановлено в цій Директиві, якщо неможливо уникнути загроз або належним чином зменшити ризик їх виникнення шляхом застосування технічних засобів колективного захисту або заходів, методів або процедур, які використовують в організації роботи, або забезпечувати наявність таких знаків.

Працедавці повинні враховувати будь-які оцінювання ризиків, проведені згідно зі статтею 6(3)(a) Директиви 89/391/ЄЕС.

2. Без обмеження положень додатка V, необхідно встановити всередині підприємств та/або фірм знаки, які використовують для регулювання дорожнього, залізничного, внутрішнього водного, морського і повітряного транспорту, коли це доцільно для таких форм транспорту.

Без обмеження статті 6, знак безпеки та/або захисту здоров'я, який використовують на роботі вперше на дату або після дати, зазначеної в першому підпараграфі статті 11(1), повинен відповідати мінімальним вимогам, визначеним у додатках І-ІХ.

Без обмеження статті б, знак безпеки та/або захисту здоров’я, який уже перебуває у використанні на роботі до дати, зазначеної в першому підпараграфі статті 11(1), необхідно адаптувати відповідно до мінімальних вимог, визначених у додатках І-ІХ, не пізніше вісімнадцяти місяців після зазначеної дати.

1. З урахуванням видів діяльності та/або розмірів відповідних підприємств, держави-члени можуть визначити категорії підприємств, яким дозволено повністю, частково або тимчасово замінити світлові знаки та/або звукові сигнали, передбачені в цій Директиві, альтернативними заходами, які забезпечують такий самий рівень захисту.

2. Після консультацій із представниками працівників і працедавців держави-члени можуть відступати від застосування секції 2 додатка VIII та/або секції 3 додатка IX та встановлювати альтернативні заходи, що гарантують такий самий рівень захисту.

3. Відповідно до національних законів та/або практики держави-члени повинні консультуватися з організаціями працедавців та професійними спілками стосовно способів виконання положень параграфа 1.

1. Без обмеження статті 10 Директиви 89/391/ЄЕС, працівників та/або їх представників необхідно інформувати про заходи, яких буде вжито стосовно знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі.

2. Без обмеження статті 12 Директиви 89/391/ЄЕС, працівникам та/або їх представникам необхідно давати належні інструкції, зокрема у вигляді конкретних вказівок стосовно знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі.

Зокрема, інструкції, зазначені в першому підпараграфі. повинні охоплювати значення знаків, особливо знаків із використанням слів, та необхідну загальну та конкретну поведінку.

Консультації з працівниками та/або їх представниками та участь працівників та/або їх представників у питаннях, які підпадають під дію цієї Директиви, включно з додатками І-ІХ, необхідно здійснювати відповідно до статті 11 Директиви 89/391/ЄЕС.

Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 9a для внесення виключно технічних змін до додатків для врахування технічної гармонізації та стандартизації стосовно дизайну та виробництва знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі, а також технічного прогресу, змін у міжнародних регламентах або специфікаціях та нових знань стосовно знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі.

Якщо у належним чином обґрунтованих та виняткових випадках, до яких належать невідворотні, безпосередні й серйозні ризики для фізичного здоров’я та безпеки працівників та інших осіб, міркування невідкладної терміновості вимагають дій протягом дуже короткого строку, процедуру, передбачену у статті 9b, застосовують до делегованих актів, ухвалених відповідно до цієї статті.

1. Комісії надано повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 9, надано Комісії на п’ятирічний період з 26 липня 2019 року. Комісія повинна скласти звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення зазначеного п’ятирічного періоду. Делегування повноважень автоматично подовжується на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого строку.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 9, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після публікації такого рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких уже введених у дію делегованих актів.

4. Перш ніж ухвалити делегований акт. Комісія повинна провести консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, встановлених у Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (-1).

_______________

(-1) ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 9, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Делеговані акти, ухвалені відповідно до цієї статті, набувають чинності невідкладно і застосовуються, допоки не буде внесено жодних заперечень згідно з параграфом 2. У повідомленні Європейському Парламенту і Раді про делегований акт повинні бути вказані причини використання екстреної процедури.

2. Як Європейський Парламент, так і Рада можуть висувати заперечення щодо делегованого акта згідно з процедурою, зазначеною у статті 9а(6). У такому випадку Комісія скасовує такий акт одразу після отримання повідомлення про рішення щодо висунення заперечень від Європейського Парламенту або Ради.

1. Директиву 77/576/ЄЕС скасовано з дати, зазначеної в першому підпараграфі статті 11(1).

Однак у випадках, зазначених у статті 5, згадану Директиву продовжують застосовувати протягом не довше вісімнадцяти місяців після вказаної дати.

2. Будь-яке покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на відповідні положення цієї Директиви.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, не пізніше 24 червня 1994 року.

Вони повинні негайно поінформувати про них Комісію.

2. Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

3. Держави-члени передають Комісії тексти положень національного законодавства, які вони вже ухвалили або ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Попередні примітки

1.1. Якщо знаки безпеки та/або захисту здоров'я вимагаються відповідно до загального правила, зазначеного в статті 3 цієї Директиви, вони повинні відповідати спеціальним вимогам додатків II-IX.

1.2. Цей додаток вводить такі вимоги, описує різні способи використання знаків безпеки та/або захисту здоров'я та передбачає правила взаємозаміни та поєднання знаків.

1.3. Знаки безпеки та/або захисту здоров’я необхідно використовувати лише для передачі повідомлення або інформації, зазначених у цій Директиві.

2. Тип знаків

2.1. Постійні знаки

2.1.1. Постійні таблички використовують для знаків, що позначають заборони, попередження, зобов’язальні вимоги та розташування аварійних виходів та пунктів (засобів) надання першої допомоги.

Таблички та/або колір безпеки використовують для постійного позначення розташування та з метою розпізнавання протипожежного обладнання.

2.1.2. Таблички на контейнерах та трубах розміщують, як встановлено в додатку III.

2.1.3. Місця, де є ризик зіштовхнутися з перешкодами або впасти, повинні бути постійно позначені кольором безпеки та/або табличками.

2.1.4. Транспортні маршрути повинні бути постійно позначені кольором безпеки.

2.2. Тимчасові знаки

2.2.1. У відповідних випадках, світлові знаки, звукові сигнали та/або словесні сигнали необхідно використовувати на позначення сигналу небезпеки, для спонукання осіб до певних дій та для аварійної евакуації осіб з урахуванням можливостей взаємозаміни та поєднання знаків, визначених у секції 3.

2.2.2. Жести руками, та/або словесні сигнали, необхідно використовувати, у відповідних випадках, для виконання небезпечних маневрів.

3. Взаємозамінність та поєднуваність знаків

3.1. Можна використовувати будь-який із зазначених нижче варіантів знаків за умови, що вони однаково дієві:

- колір безпеки або табличка для позначення місць, де є небезпека спіткнутися або небезпека падіння,

- світлові знаки, звукові або словесні сигнали,

- жести руками, або словесні сигнали.

3.2. Деякі типи знаків можна використовувати одночасно:

- світлові знаки та звукові сигнали,

- світлові знаки та словесні сигнали,

- жести руками, та словесні сигнали.

4. Інструкції, наведені в таблиці нижче, застосовують до всіх знаків із використанням кольору безпеки:

5. На дієвість знака не повинні негативно впливати:

5.1. наявність іншого знака такого ж типу, який перешкоджає видимості або чутності, таким чином, зокрема,

5.1.1. необхідно уникати занадто близького розміщення багатьох знаків;

5.1.2. не слід одночасно використовувати два світлові знаки, які можна сплутати;

5.1.3. не слід використовувати світловий знак близько до іншого схожого світлового знака;

5.1.4. не слід одночасно використовувати два звукові сигнали;

5.1.5. не слід використовувати звуковий сигнал у разі високого рівня навколишнього шуму;

5.2. неякісний дизайн, недостатня кількість, неправильне розміщення, неналежний стан або неправильне функціонування знаків або сигнальних пристроїв.

6. Залежно від вимог, знаки та сигнальні пристрої необхідно очищувати, технічно обслуговувати, перевіряти, ремонтувати та, за необхідності, замінювати на регулярній основі, щоб забезпечити збереження ними своїх зовнішніх та/або функціональних характеристик.

7. Кількість та розміщення знаків або сигнальних пристроїв, які буде встановлено, залежить від ступеня загроз або небезпек або від площі ділянки, яку необхідно охопити.

8. Для знаків, яким необхідна певна форма живлення, необхідно передбачити наявність гарантованого аварійного живлення на випадок відключення живлення, крім випадків, коли така втрата живлення усуває загрозу.

9. Увімкнення світлового знака та/або звукового сигналу позначає початок виконання необхідної дії, знак або сигнал повинні залишатися увімкненими впродовж часу, потрібного на виконання такої дії.

Одразу після використання світлові знаки та звукові сигнали необхідно повторно активувати.

10. Для забезпечення їх належного функціонування та ефективності світлові знаки та звукові сигнали необхідно перевіряти перед введенням їх в експлуатацію та надалі з достатньою періодичністю.

11. У випадку послабленого слуху відповідних працівників, включно з випадками, коли таке послаблення спричинене використанням засобів індивідуального захисту, необхідно вжити заходів для доповнення або заміни відповідних знаків.

12. Ділянки, приміщення або загороджені місця, які використовують для зберігання небезпечних речовин або сумішей у великих кількостях, необхідно позначати відповідним попереджувальним знаком із секції 3.2 додатка II або маркувати, як передбачено в секції 1 додатка III, окрім випадків, коли маркування на окремих пакунках або контейнерах відповідає такій цілі.

За відсутності в секції 3.2 додатка II еквівалентного попереджувального знака для попередження про небезпечні хімічні речовини або суміші, необхідно використовувати відповідну піктограму небезпеки, як встановлено в додатку V до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 (-2).

_______________

(-2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин і сумішей, про внесення змін та про скасування директив 67/548/ЄЕС та 1999/45/ЄС, а також про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 (ОВ L 353, 31.12.2008, с. 1).

1. Контейнери, які використовують у роботі з хімічними речовинами або сумішами, які відносять до небезпечних за критеріями класифікації фізичної небезпеки або небезпеки для здоров’я згідно з Регламентом Ради (ЄС) № 1272/2008, та контейнери, які використовують для зберігання таких небезпечних речовин або сумішей, необхідно маркувати відповідними піктограмами небезпеки згідно із зазначеним Регламентом.

Перший параграф не застосовують до контейнерів, які використовують у роботі протягом короткотривалих періодів, та до контейнерів, вміст яких часто змінюється, за умови, що вжито всіх альтернативних відповідних заходів, зокрема стосовно поширення інформації та/або проведення навчальної підготовки, що забезпечують такий самий рівень захисту.

Маркувальні знаки, зазначені в першому параграфі, можна:

- замінювати попереджальними знаками, визначеними в додатку II, із використанням таких самих піктограм або символів. За відсутності в секції 3.2 додатка II еквівалентного попереджувального знака, необхідно використовувати відповідну піктограму небезпеки, визначену в додатку V до Регламенту (ЄС) № 1272/2008,

- доповнювати додатковою інформацією, такою як назва та/або формула небезпечної речовини або суміші та деталі про небезпеку,

- для перевезення контейнерів на роботу, доповнювати або заміняти знаками, застосовними до перевезення небезпечних речовин або сумішей на всій території Союзу.

2. Знаки необхідно встановлювати:

- на видимому(-их) боці(-ках),

- у вигляді жорсткого, самоклейного знака або наносити фарбою.

3. Залежно від випадку, зазначені в секції 1 цього додатка знаки повинні мати зовнішні характеристики, означені в секції 1.4 додатка II, та відповідати умовам використання табличок, встановленим у секції 2 додатка II.

4. Без обмеження секцій 1, 2 та 3, маркувальні знаки на трубах необхідно розміщувати поблизу найнебезпечніших місць, таких як клапани та з'єднання труб, з дотриманням належних інтервалів між ними та таким чином, щоб їх було добре видно.

5. Ділянки, приміщення або загороджені місця, які використовують для зберігання небезпечних речовин або сумішей у великих кількостях, необхідно позначати відповідним попереджувальним знаком із секції 3.2 додатка II або маркувати, як передбачено в секції 1 додатка III, окрім випадків, коли маркування на окремих пакунках або контейнерах відповідає такій цілі, з урахуванням пункту 1.5 додатка II стосовно розмірів.

Місця зберігання значної кількості небезпечних речовин або сумішей можуть бути позначені попереджувальним знаком загальної небезпеки.

Зазначені вище знаки або маркувальні знаки необхідно розміщувати, у відповідних випадках, біля місця зберігання або на дверях до такого приміщення.

1. Попередня примітка

Цей додаток застосовують до обладнання, що використовують виключно для протипожежних цілей.

2. Протипожежне обладнання позначають шляхом нанесення спеціального кольору на обладнання та розміщення таблички та/або шляхом нанесення спеціального кольору на місця розташування такого обладнання або пунктів доступу до нього.

3. Таке обладнання позначають червоним кольором.

Ділянка, зафарбована в червоний колір, повинна бути достатньо великою для легкого розпізнавання обладнання.

4. Для позначення місця розташування такого обладнання використовують таблички, передбачені в секції 3.5 додатка II.

1. Знаки для позначення небезпеки зіштовхнутися з перешкодою та небезпечних місць

1.1. Місця, де є ризик зіштовхнутися з перешкодою, впасти або де є ризик падіння предметів, повинні бути позначені чергуванням жовтих та чорних або червоних та білих смуг у забудованих зонах підприємства, до яких працівники мають доступ під час роботи.

1.2. Розміри маркувальних знаків повинні відповідати масштабам перешкоди або відповідної небезпечної ділянки.

1.3. Жовті та чорні або червоні та білі смуги повинні бути під кутом близько 45 ° та приблизно однакового розміру.

1.4. Приклад:

див. зображення

2. Маркування транспортних шляхів

2.1. Якщо використання та оснащення приміщень вимагає цього для захисту працівників, транспортні шляхи для транспортних засобів повинні бути чітко позначені безперервними смугами чітко видимого кольору, бажано білого або червоного, з урахуванням кольору поверхні.

2.2. Смужки розмішують таким чином, щоб позначити необхідну безпечну дистанцію між транспортними засобами та будь-яким об’єктом, який може бути поблизу, та між пішоходами та транспортними засобами.

2.3. Постійні транспортні шляхи у забудованих зонах поза приміщенням повинні, наскільки це практично можливо, бути позначені таким самим чином, окрім випадків, коли вони оснащені відповідними бар’єрами або тротуарами.

1. Зовнішні характеристики

1.1. Світло, яке випромінює знак, повинне створювати світловий контраст, відповідний для його навколишнього середовища, відповідно до встановлених умов використання знака, але не призводити до засліплення через занадто високу інтенсивність світла або не створювати поганої видимості в результаті недостатнього освітлення.

1.2. Освітлена ділянка, яка відображає знак, може бути одного кольору або містити піктограму на визначеному фоні.

1.3. Такий один колір повинен відповідати таблиці кольорів та їхніх значень, визначеній у секції 4 додатка І.

1.4. Аналогічно, якщо знак містить піктограму, вона повинна відповідати усім відповідним правилам, визначеним у додатку II.

2. Спеціальні правила використання

2.1. Якщо пристрій може відображати безперервні та миготливі знаки, миготливий знак використовують для позначення вищого рівня небезпеки або нагальнішої потреби в запитуваному/вимушеному втручанні або дії. яку позначає безперервний знак.

Тривалість кожного спалаху та частота перемикання освітлювального приладу миготливого світлового знака повинні бути такими, щоб

- забезпечити належне сприйняття повідомлення, та

- уникати будь-якої плутанини між різними світловими знаками або з постійним світловим знаком.

2.2. Якщо світловий знак використовують замість звукового сигналу або разом із ним, необхідно використовувати ідентичні коди.

2.3. Пристрої для відображення світлових знаків, що позначають серйозну небезпеку, повинні бути під особливим наглядом або повинні бути оснащені допоміжною лампою.

1. Зовнішні характеристики

1.1. Звукові сигнали повинні:

(a) за гучністю значно перевищувати гучність навколишнього шуму таким чином, щоб їх було чути, але щоб вони не були надмірними або болючими;

(b) бути легко розпізнаваними, зокрема в плані тривалості імпульсу та інтервалів між імпульсами або групами імпульсів, а також чітко відрізнятися від будь-якого іншого звукового сигналу та навколишнього шуму.

1.2. Якщо пристрій може відтворювати звуковий сигнал зі змінною або постійною частотою, змінну частоту необхідно використовувати для позначення вищого рівня небезпеки або нагальнішої потреби в запитуваному/вимушеному втручанні або дії порівняно з постійною частотою.

2. Код

Сигнал для евакуації повинен бути безперервним.

1. Зовнішні характеристики

1.1. Передача словесних сигналів від мовця або передавача до одного або більше слухачів відбувається у формі (інколи кодованих) коротких текстів, речень, словосполучень та/або окремих слів.

1.2. Словесні повідомлення повинні бути якомога більш короткими, простими та чіткими; мовні навички мовця та слухові можливості слухача(-ів) повинні бути такими, що забезпечують надійний обмін словесними сигналами.

1.3. Словесні сигнали бувають прямі (у вигляді людського голосу) або непрямі (у вигляді людського або синтезованого голосу, відтворюваного належними засобами).

2. Спеціальні правила використання

2.1. Залучені особи повинні мати високий рівень володіння використовуваною мовою, щоб мати змогу правильно вимовляти та розуміти словесне повідомлення та, в результаті, поводитися у відповідний для забезпечення здоров’я та безпеки спосіб.

2.2. Якщо словесні сигнали використовують замість жестів або разом із ними, можуть бути використані такі кодові слова: