Стаття 44. Загальний комерційний ризик
ЦДЦП повинен мати надійні системи управління та контролю, а також ІТ-інструменти для виявлення, моніторингу та управління загальним комерційним ризиком, включно із втратами від неналежної реалізації бізнес-стратегії, грошових потоків і операційних витрат.
Стаття 45. Операційні ризики
1. ЦДЦП повинен визначити джерела операційного ризику, як внутрішні, так і зовнішні, і мінімізувати їх вплив шляхом впровадження належних ІТ-інструментів, засобів контролю та процедур, у тому числі для всіх систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє.
2. ЦДЦП повинен підтримувати належні ІТ-інструменти, які забезпечують високий рівень безпеки та операційної надійності і мають достатню спроможність. ІТ-інструменти повинні належними чином справлятися зі складністю, різноманітністю та видами послуг і діяльності, які надаються або здійснюються, щоб забезпечити високі стандарти безпеки, а також цілісність і конфіденційність інформації, що зберігається.
3. Для послуг, які він надає, а також для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен встановити, впровадити та підтримувати належну політику забезпечення безперервності діяльності та план аварійного відновлення, щоб забезпечити підтримку своїх послуг, своєчасне відновлення операційної діяльності та виконання обов’язків ЦДЦП у разі настання подій, які пов’язаних зі значним ризиком порушення операційної діяльності.
4. План, зазначений у параграфі 3, повинен передбачати відновлення всіх операцій і позицій учасників на момент порушення, щоб дати змогу учасникам ЦДЦП з упевненістю продовжувати свою роботу та завершити розрахунки у встановлену дату, у тому числі шляхом забезпечення швидкого відновлення роботи критично важливих ІТ-систем із моменту порушення. Він повинен передбачати створення другого майданчика для опрацювання даних із достатніми ресурсами, можливостями та функціями, а також належні заходи з укомплектування персоналом.
5. ЦДЦП повинен розробити та виконати програму тестування механізмів, зазначених у параграфах 1-4.
6. ЦДЦП повинен виявити та здійснювати моніторинг і управління ризиками, що їх ключові учасники систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє, а також надавачі послуг і надавачі комунальних послуг, інші ЦДЦП або інші ринкові інфраструктури можуть становити для його операційної діяльності. Він повинен, за запитом, надавати компетентним і відповідним органам інформацію про будь-який такий виявлений ризик.
Він також повинен невідкладно повідомляти компетентний орган і відповідні органи про будь-які порушення режиму роботи, що виникають у зв’язку з такими ризиками.
7. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити операційні ризики, зазначену в параграфах 1 і 6, а також методи тестування, усунення або мінімізації таких ризиків, у тому числі політики забезпечення безперервності діяльності та плани аварійного відновлення, зазначені в параграфах 3 і 4, а також методи їх оцінювання.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 46. Інвестиційна політика
1. ЦДЦП повинен тримати свої фінансові активи в центральних банках, авторизованих кредитних установах або авторизованих ЦДЦП.
2. За необхідності ЦДЦП повинен мати швидкий доступ до своїх активів.
3. ЦДЦП повинен інвестувати свої фінансові ресурси тільки у формі готівкових коштів або високоліквідних фінансових інструментів із мінімальними ринковими та кредитними ризиками. Повинна існувати можливість швидкої ліквідації таких інвестицій із мінімальним негативним ціновим ефектом.
4. Розмір капіталу, включно з нерозподіленим прибутком і резервами ЦДЦП, які не були інвестовані згідно з параграфом 3, не враховується для цілей статті 47(1).
5. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб його загальна ризикова експозиція відносно будь-якої окремої авторизованої кредитної установи або авторизованого ЦДЦП, у яких він тримає свої фінансові активи, залишалася в межах прийнятних лімітів концентрації.
6. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають фінансові інструменти, які можуть вважатися високоліквідними з мінімальними ринковими та кредитними ризиками, як зазначено в параграфі 3, належний строк доступу до активів, зазначений у параграфі 2, і ліміти концентрації, як зазначено в параграфі 5. Такі проекти регуляторних технічних стандартів повинні, у відповідних випадках, бути узгоджені з регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтею 47(8) Регламенту (ЄС) № 648/2012.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 47. Вимоги до капіталу
1. Капітал, включно з нерозподіленим прибутком і резервами ЦДЦП, повинен бути пропорційним ризикам, які виникають із діяльності ЦДЦП. Він завжди повинен бути достатнім, щоб:
(a) забезпечити належний захист ЦДЦП від операційних, правових, інвестиційних, комерційних ризиків і ризику збереженості, щоб ЦДЦП міг продовжувати надавати послуги як діюча установа;
(b) забезпечити впорядковане припинення або реструктуризацію діяльності ЦДЦП у належний строк, що складає принаймні шість місяців, згідно з рядом стресових сценарій.
2. ЦДЦП повинен мати план, який стосується:
(a) залучення додаткового капіталу, якщо його власний капітал досягнув або опустився нижче обов’язкового рівня, встановленого в параграфі 1;
(b) забезпечення впорядкованого припинення або реструктуризації його операційної діяльності та послуг, якщо ЦДЦП не може залучити новий капітал.
Такий план повинен бути затверджений органом управління або відповідним комітетом органу управління та підлягає регулярному оновленню. Інформація про кожне оновлення повинна надаватися компетентному органу. Компетентний орган може вимагати, щоб ЦДЦП вжив додаткових заходів або передбачив будь-які альтернативні положення, якщо компетентний орган вважає, що план ЦДЦП є недостатнім.
3. EBA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають вимоги до капіталу, нерозподіленого прибутку та резервів ЦДЦП, зазначених у параграфі 1.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
Секція 5
Вимоги до з’єднань ЦДЦП
Стаття 48. З’єднання ЦДЦП
1. Перш ніж створити з’єднання ЦДЦП і на постійній основі після його створення, усі відповідні ЦДЦП повинні визначити, оцінити, здійснювати моніторинг і управління потенційними джерелами ризиків для них та їхніх учасників, які виникають у зв’язку зі з’єднанням ЦДЦП, і вжити належних заходів для їх зниження.
2. ЦДЦП, які мають намір створити з’єднання, повинні подати заяву про надання авторизації до компетентного органу ЦДЦП, що подав заяву, як вимагається в пункті (e) статті 19(1), або повідомити компетентним і відповідним органам ЦДЦП, як вимагається згідно зі статтею 19(5).
3. З’єднання повинне забезпечувати належний захист з’єднаних ЦДЦП та їхніх учасників, зокрема, відносно можливих кредитів, взятих ЦДЦП, а також ризиків концентрації та ліквідності, пов’язаних з угодою про з’єднання.
В основі з’єднання повинна лежати належна договірна угода, у якій визначені відповідні права та обов’язки з’єднаних ЦДЦП та, за необхідності, учасників ЦДЦП. Договірна угода з крос-юрисдикційними наслідками повинна передбачати однозначний вибір права, яке регулює кожен аспект роботи з’єднання.
4. У разі умовного переказу цінних паперів між з’єднаними ЦДЦП забороняється зворотний переказ цінних паперів, перш ніж перший переказ стане остаточним.
5. ЦДЦП, який використовує непряме з’єднання або посередника для управління з’єднанням ЦДЦП з іншим ЦДЦП, повинен вимірювати, здійснювати моніторинг і управління додатковими ризиками, які виникають у зв’язку з використанням такого непрямого з’єднання або посередника, і вживати належних заходів для їх зниження.
6. З’єднані ЦДЦП повинні мати надійні процедури звірення, щоб забезпечити точність їхніх відповідних даних обліку.
7. З’єднання між ЦДЦП повинні давати змогу здійснювати розрахунки за принципом "поставка проти оплати" за операціями між учасниками з’єднаних ЦДЦП, якщо це доцільно та можливо. Детальні причини, у зв’язку з якими будь-яке з’єднання ЦДЦП не дає змогу здійснювати розрахунки за принципом "поставка проти оплати", повинні бути повідомлені відповідним і компетентним органам.
8. Взаємодійні системи розрахунків за операціями із цінними паперами та ЦДЦП, які використовують спільну інфраструктуру для здійснення розрахунків, повинні встановити однакові моменти:
(a) надходження розпоряджень на переказ до системи;
(b) безвідкличності розпоряджень на переказ.
Системи розрахунків за операціями із цінними паперами та ЦДЦП, зазначені в першому підпараграфі, повинні використовувати еквівалентні правила щодо визначення моменту остаточності переказів цінних паперів і коштів.
9. Не пізніше 18 вересня 2019 року всі взаємодійні з’єднання між ЦДЦП, які працюють у державах-членах, повинні бути, якщо застосовно, з’єднаннями, які підтримують розрахунки за принципом "поставка проти оплати".
10. ESMA повинен, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробити проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, передбачених у параграфі 3, за яких кожен тип угоди про з’єднання забезпечує належний захист з’єднаних ЦДЦП та їхніх учасників, зокрема, якщо ЦДЦП має намір брати участь у роботі системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє інший ЦДЦП, моніторинг і управління додатковими ризиками, зазначеними в параграфі 5, які виникають у зв’язку з використанням посередників, методи звірення, зазначені в параграфі 6, випадки, коли здійснення розрахунків за принципом "поставка проти оплати" через з’єднання ЦДЦП є доцільним і можливим, як передбачено в параграфі 7, а також методи відповідного оцінювання.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
ГЛАВА III
Доступ до ЦДЦП
Секція 1
Доступ емітентів до ЦДЦП
Стаття 49. Свобода здійснення емісії цінних паперів у ЦДЦП, авторизованому в Союзі
1. Емітент повинен мати право організовувати реєстрацію своїх цінних паперів, які допущені до торгів на регульованих ринках або БТМ чи якими торгують на торговельних майданчиках, у будь-якому ЦДЦП, заснованому в будь-якій державі-члені, у разі дотримання таким ЦДЦП умов, зазначених у статті 23.
Без обмеження права емітента, зазначеного в першому підпараграфі, продовжує застосовуватися корпоративне або подібне право держави-члена, згідно з яким були створені відповідні цінні папери.
Держави-члени повинні забезпечити складання переліку відповідних ключових положень їхнього права, як зазначено у другому підпараграфі. Компетентні органи повинні передати такий перелік ESMA до 18 грудня 2014 року. ESMA повинен опублікувати перелік до 18 січня 2015 року.
ЦДЦП може стягувати розумну комерційну плату за надання своїх послуг емітентам на умовах "витрати плюс", якщо обома сторонами не погоджено інше.
2. Якщо емітент подає запит на реєстрацію його цінних паперів у ЦДЦП, останній повинен невідкладно розглянути такий запит на недискримінаційній основі та надати емітенту, що подав запит, відповідь упродовж трьох місяців.
3. ЦДЦП може відмовити емітенту в наданні послуг. Така відмова може бути надана тільки за результатами комплексного оцінювання ризиків або якщо ЦДЦП не надає послуги, зазначені в пункті (1) секції A додатка, для цінних паперів, створених згідно з корпоративним або подібним правом відповідної держави-члена.
4. Без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС (- 3) і Директиви Комісії 2006/70/ЄС (- 4), у разі відмови ЦДЦП у наданні послуг емітенту він повинен надати емітенту, що подав запит, повне обґрунтування своєї відмови в письмовій формі.
У разі відмови емітент, що подав запит, має право подати скаргу до компетентного органу ЦДЦП, який відмовив у наданні послуг.
Компетентний орган такого ЦДЦП повинен належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, зазначені ЦДЦП, і надати емітенту обґрунтовану відповідь.
Компетентний орган ЦДЦП повинен провести консультації з компетентним органом місця заснування емітента, що подав запит, щодо оцінювання скарги. Якщо компетентний орган місця заснування емітента, що подав запит, не погоджується з результатами такого оцінювання, будь-який із двох компетентних органів може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо відмова ЦДЦП у наданні послуг емітенту, що подав запит, вважається необґрунтованою, відповідальний компетентний орган повинен видати розпорядження, що вимагає від ЦДЦП надавати послуги емітенту, що подав запит.
5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфами 3 та 4, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 4.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
6. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедури, зазначеної в параграфі 4.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Секція 2
Доступ між ЦДЦП
Стаття 50. Доступ через стандартне з’єднання
ЦДЦП повинен мати право стати учасником іншого ЦДЦП і створити стандартне з’єднання з таким ЦДЦП згідно зі статтею 33 і за умови попереднього повідомлення про з’єднання ЦДЦП, передбаченого згідно зі статтею 19(5).
Стаття 51. Доступ через спеціалізоване з’єднання
1. Якщо ЦДЦП звертається до іншого ЦДЦП із запитом про створення спеціалізованого з’єднання для отримання доступу до такого ЦДЦП, ЦДЦП, що отримав запит, відхиляє його тільки на основі оцінювання ризиків. Він не повинен відхиляти запит на підставі втрати ринкової частки.
2. ЦДЦП, що отримав запит, може стягувати розумну комерційну плату на умовах "витрати плюс" із ЦДЦП, що подав запит, за надання доступу через спеціалізоване з’єднання, якщо обома сторонами не погоджено інше.
Стаття 52. Процедура створення з’єднань ЦДЦП
1. Якщо ЦДЦП подає запит про отримання доступу до іншого ЦДЦП згідно зі статтями 50 і 51, останній повинен невідкладно розглянути такий запит і надати ЦДЦП, що подав запит, відповідь упродовж трьох місяців.
2. ЦДЦП відмовляє ЦДЦП, що подав запит, у доступі, тільки якщо такий доступ загрожуватиме безперебійному та впорядкованому функціонуванню фінансових ринків або спричинить системний ризик. Така відмова повинна ґрунтуватися тільки на результатах комплексного оцінювання ризиків.
Якщо ЦДЦП відмовляє в доступі, він повинен надати ЦДЦП, який подав запит, повне обґрунтування своєї відмови.
У разі відмови ЦДЦП, що подав запит, має право подати скаргу до компетентного органу ЦДЦП, який відмовив у доступі.
Компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, і надати ЦДЦП, що подав запит, обґрунтовану відповідь.
Компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен провести консультації з компетентним органом ЦДЦП, що подав запит, а також із відповідним органом ЦДЦП, що подав запит, зазначеним у пункті (a) статті 12(1), щодо оцінювання скарги. Якщо будь-який з органів ЦДЦП, що подав запит, не погоджується з наданими результатами оцінювання, будь-який з органів може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо відмова ЦДЦП у наданні доступу ЦДЦП, що подав запит, вважається необґрунтованою, компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен видати розпорядження, що вимагає від такого ЦДЦП надати доступ ЦДЦП, що подав запит.
3. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфом 2, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 2.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедур, зазначених у параграфах 1 і 2.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Секція 3
Доступ між ЦДЦП та іншою ринковою інфраструктурою
Стаття 53. Доступ між ЦДЦП та іншою ринковою інфраструктурою
1. Центральний контрагент і торговельний майданчик, за запитом ЦДЦП, повинні надати ЦДЦП доступ до каналів даних операцій на недискримінаційній та прозорій основі та можуть стягувати розумну комерційну плату за такі канали даних операцій на умовах "витрати плюс" із ЦДЦП, що подав запит, якщо обома сторонами не погоджено інше.
ЦДЦП повинен надавати центральному контрагенту або торговельному майданчику доступ до своїх систем розрахунків за операціями із цінними паперами на недискримінаційній та прозорій основі та може стягувати розумну комерційну плату за такий доступ на умовах "витрати плюс", якщо обома сторонами не погоджено інше.
2. Якщо сторона подає іншій стороні запит про отримання доступу згідно з параграфом 1, такий запит повинен бути невідкладно розглянутий і стороні, що подала запит, повинна бути надана відповідь упродовж трьох місяців.
3. Сторона, що отримала запит, відмовляє в доступі, тільки якщо такий доступ вплине на безперебійне та впорядковане функціонування фінансових ринків або спричинить системний ризик. Вона не повинна відхиляти запит на підставі втрати ринкової частки.
Сторона, що відмовляє в доступі, повинна надати стороні, що подала запит, повне обґрунтування такої відмови в письмовій формі на основі результатів комплексного оцінювання ризиків. У разі відмови сторона, що подала запит, має право подати скаргу до компетентного органу сторони, що відмовила в доступі.
Компетентний орган сторони, що отримала запит, і відповідний орган, зазначений у пункті (a) статті 12(1), повинні належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, і надати стороні, що подала запит, обґрунтовану відповідь.
Компетентний орган сторони, що отримала запит, повинен провести консультації з компетентним органом сторони, що подала запит, і з відповідним органом, зазначеним у пункті (a) статті 12(1), щодо оцінювання скарги. Якщо будь-який з органів сторони, що подала запит, не погоджується з наданими результатами оцінювання, будь-який із них може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо відмова сторони в наданні доступу вважається необґрунтованою, відповідальний компетентний орган повинен видати розпорядження, що вимагає від такої сторони надати доступ до своїх послуг упродовж трьох місяців.
4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфом 3, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 3.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедури, зазначеної в параграфах 2 і 3.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
РОЗДІЛ IV
НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ БАНКІВСЬКОГО ТИПУ УЧАСНИКАМ ЦДЦП
Стаття 54. Авторизація та призначення для надання додаткових послуг банківського типу
1. ЦДЦП не повинен самостійно надавати будь-які додаткові послуги банківського типу, визначені в секції C додатка, крім випадків, коли він отримав додаткову авторизацію на надання таких послуг згідно із цією статтею.
2. ЦДЦП, який має намір здійснювати грошові розрахунки у всіх або в частині своїх систем розрахунків за операціями із цінними паперами згідно зі статтею 40(2) або бажає надавати будь-які додаткові послуги банківського типу, зазначені в параграфі 1, в інший спосіб, повинен бути авторизований:
(a) на надання таких послуг самостійно згідно з умовами, визначеними в цій статті; або
(b) на призначення із цією метою однієї або більше кредитних установ, авторизованих згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС.
3. Якщо ЦДЦП має намір надавати будь-які додаткові послуги банківського типу в межах тієї самої юридичної особи, що управляє системою розрахунків за операціями із цінними паперами, авторизація, зазначена в параграфі 2, надається тільки в разі дотримання таких умов:
(a) ЦДЦП авторизований як кредитна установа, як передбачено у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС;
(b) ЦДЦП відповідає пруденційним вимогам, встановленим у статті 59(1), (3) та (4), і вимогам щодо нагляду, встановленим у статті 60;
(c) авторизація, зазначена в пункті (a) цього підпараграфа, використовується тільки для надання додаткових послуг банківського типу, зазначених у секції С додатка, а не для здійснення будь-якої іншої діяльності;
(d) ЦДЦП підпадає під дію вимоги щодо додаткового нарахування на капітал, що відображає кредитний ризик і ризик ліквідності, які виникають у зв’язку з наданням внутрішньоденних кредитів, між іншим, учасникам системи розрахунків за операціями із цінними паперами або іншим користувачам послуг ЦДЦП;
(e) ЦДЦП звітує принаймні щомісячно перед компетентним органом і щорічно в рамках публічного розкриття, як вимагається згідно з частиною восьмою Регламенту (ЄС) № 575/2013, про величину внутрішньоденного ризику ліквідності та управління ним згідно з пунктом (j) статті 59(4) зазначеного Регламенту;
(f) ЦДЦП подав до компетентного органу належний план відновлення, щоб забезпечити безперервність його критично важливих операцій, у тому числі в ситуаціях, коли в результаті надання додаткових послуг банківського типу виникає ризик ліквідності або кредитний ризик.
Якщо положення, встановлені в цьому Регламенті, Регламенті (ЄС) № 575/2013 і Директиві 2013/36/ЄС, суперечать одне одному, ЦДЦП, зазначений у пункті (a) першого підпараграфа, повинен дотримуватися жорсткіших вимог щодо пруденційного нагляду. У регуляторних технічних стандартах, зазначених у статтях 47 і 59 цього Регламенту, повинні бути визначені випадки, коли положення суперечать одне одному.
4. Якщо ЦДЦП має намір призначити кредитну установу для надання будь-яких додаткових послуг банківського типу з використанням окремої юридичної особи, що може входити або не входити до тієї самої групи підприємств, яка зрештою контролюється тією самою материнською компанією, авторизація, зазначена в параграфі 2, надається тільки в разі дотримання таких умов:
(a) окрема юридична особа авторизована як кредитна установа, як передбачено у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС;
(b) окрема юридична особа відповідає пруденційним вимогам, встановленим у статті 59(1), (3) та (4), і вимогам щодо нагляду, встановленим у статті 60;
(c) окрема юридична особа самостійно не надає будь-які основні послуги, зазначені в секції А додатка;
(d) авторизація, зазначена в пункті (a), використовується тільки для надання додаткових послуг банківського типу, зазначених у секції С додатка, а не для здійснення будь-якої іншої діяльності;
(e) окрема юридична особа підпадає під дію вимоги щодо додаткового нарахування на капітал, що відображає кредитний ризик і ризик ліквідності, які виникають у зв’язку з наданням внутрішньоденних кредитів, між іншим, учасникам системи розрахунків за операціями із цінними паперами або іншим користувачам послуг ЦДЦП;
(f) окрема юридична особа звітує принаймні щомісячно перед компетентним органом і щорічно в рамках публічного розкриття, як вимагається згідно з частиною восьмою Регламенту (ЄС) № 575/2013, про величину внутрішньоденного ризику ліквідності та управління ним згідно з пунктом (j) статті 59(4) зазначеного Регламенту; та
(g) окрема юридична особа подала до компетентного органу належний план відновлення, щоб забезпечити безперервність своїх критично важливих операцій, у тому числі в ситуаціях, коли в результаті надання додаткових послуг банківського типу з використанням окремої юридичної особи виникає ризик ліквідності або кредитний ризик.
5. Параграф 4 не застосовується до кредитних установ, зазначених у пункті (b) параграфа 2, які пропонують здійснення розрахунків за грошовими платежами для частини системи розрахунків за операціями із цінними паперами ЦДЦП, якщо загальна вартість таких грошових розрахунків, які проводяться через рахунки, відкриті в таких кредитних установах, обчислена за період тривалістю один рік, менша за один відсоток від загальної вартості всіх операцій із цінними паперами за готівкові кошти, розрахунки за якими здійснювалися на рахунках ЦДЦП, і не перевищує максимальне значення в розмірі 2,5 млрд євро на рік.
Компетентний орган повинен принаймні раз на рік здійснювати моніторинг дотримання порогового значення, визначеного в першому підпараграфі, і повідомляти його результати ESMA. Якщо компетентний орган встановить перевищення порогового значення, він повинен вимагати, щоб відповідний ЦДЦП отримав авторизацію згідно з параграфом 4. Відповідний ЦДЦП повинен подати заяву про надання авторизації протягом шести місяців.
6. Компетентний орган може вимагати, щоб ЦДЦП призначив більш ніж одну кредитну установу або призначив кредитну установу на додаток до самостійного надання послуг згідно з пунктом (a) параграфа 2 цієї статті, якщо він вважає, що схильність однієї кредитної установи до концентрації ризиків згідно зі статтею 59(3) та (4), недостатньо пом’якшена. Призначені кредитні установи вважаються розрахунковими агентами.
7. ЦДЦП, авторизований на надання будь-яких додаткових послуг банківського типу, і кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) параграфа 2, повинні завжди відповідати умовам, необхідним для авторизації згідно із цим Регламентом, і повинні невідкладно повідомляти компетентні органи про будь-які суттєві зміни, що впливають на умови авторизації.
8. EBA, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення додаткового нарахування на капітал на основі ризиків, зазначеного в пункті (d) параграфа 3 і пункті (e) параграфа 4.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
Стаття 55. Процедура надання та відмови в наданні авторизації на надання додаткових послуг банківського типу
1. ЦДЦП повинен подати заяву про надання авторизації на призначення кредитної установи або надання будь-яких додаткових послуг банківського типу, як вимагається згідно зі статтею 54, до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу.
2. Така заява повинна містити всю інформацію, необхідну для того, щоб компетентний орган міг упевнитися, що ЦДЦП і, якщо застосовно, призначена кредитна установа створили, на момент авторизації, усі необхідні механізми для виконання своїх обов’язків, встановлених у цьому Регламенті. Вона повинна містити програму діяльності, у якій визначаються передбачені додаткові послуги банківського типу, інформацію про структурну організацію відносин між ЦДЦП і призначеними кредитними установами, якщо застосовно, і про те, як ЦДЦП або, якщо застосовно, призначена кредитна установа має намір виконувати пруденційні вимоги, встановлені у статті 59(1), (3) і (4), та інші умови, встановлені у статті 54.
3. Компетентний орган повинен застосовувати процедуру згідно зі статтею 17(3) і (8).
4. Починаючи з моменту, коли заява вважається повною, компетентний орган повинен передати всю інформацію, що міститься в заяві, таким органам:
(a) відповідні органи;
(b) компетентний орган, зазначений у пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(c) компетентні органи в державах-членах, у яких ЦДЦП створив взаємодійні з’єднання з іншим ЦДЦП, крім випадків, коли ЦДЦП створив взаємодійні з’єднання, зазначені у статті 19(5);
(d) компетентні органи у державі-члені ведення діяльності, якщо діяльність ЦДЦП має істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у розумінні статті 24(4);
(e) компетентні органи, відповідальні за нагляд за учасниками ЦДЦП, які засновані у трьох державах-членах із найбільшою сукупною вартістю розрахунків у системі розрахунків за операціями із цінними паперами за період тривалістю один рік;
(f) ESMA; та
(g) EBA.
5. Органи, зазначені в пунктах (a)-(e) параграфа 4, повинні видати обґрунтований висновок щодо авторизації впродовж 30 днів з моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 4. Якщо орган не надасть висновок у зазначений строк, вважається, що він надав позитивний висновок.
Якщо принаймні один з органів, зазначених у пунктах (a)-(e) параграфа 4, надасть негативний висновок, компетентний орган, що має намір надати авторизацію, повинен упродовж 30 днів надати органам, зазначеним у пунктах (a)-(e) параграфа 4, обґрунтоване рішення стосовно негативного висновку.
Якщо через 30 днів після надання такого рішення будь-який з органів, зазначених у пунктах (a)-(e) параграфа 4, надасть негативний висновок, а компетентний орган усе одно має намір надати авторизацію, будь-який з органів, що надав негативний висновок, може направити справу до ESMA для отримання допомоги згідно з пунктом (с) статті 31 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Якщо справу не буде вирішено протягом 30 днів з моменту звернення до ESMA, компетентний орган, що має намір надати авторизацію, повинен ухвалити остаточне рішення та надати в письмовій формі детальне пояснення такого рішення органам, зазначеним у пунктах (a)-(e) параграфа 4.
Якщо компетентний орган має намір відмовити в авторизації, справу не направляють до ESMA.
У негативних висновках повинні бути вказані в письмовій формі повні та детальні причини того, чому вимоги, встановлені в цьому Регламенті або в інших положеннях права Союзу, вважаються недотриманими.
6. Якщо ESMA вважає, що компетентний орган, зазначений у параграфі 1, надав авторизацію, яка може не відповідати праву ЄС, він повинен діяти відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
7. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ і EBA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, яку ЦДЦП повинен надати компетентному органу для цілей отримання відповідних авторизацій на надання послуг банківського типу на додаток до здійснення розрахунків.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
8. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ і EBA, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для проведення консультацій з органами, зазначеними в параграфі 4, до надання авторизації.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Стаття 56. Розширення переліку додаткових послуг банківського типу
1. ЦДЦП, що має намір розширити перелік додаткових послуг банківського типу, для надання яких він призначає кредитну установу або які він надає самостійно згідно зі статтею 54, повинен подати запит про розширення до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу.
2. До запиту про розширення застосовується процедура згідно зі статтею 55.
Стаття 57. Відкликання авторизації
1. Без обмеження коригувальних дій або заходів згідно з розділом V, компетентний орган держави-члена розташування головного офісу ЦДЦП повинен відкликати авторизацію, зазначену у статті 54, за будь-якої з таких обставин:
(a) якщо ЦДЦП не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або якщо призначена кредитна установа не надавала послуги чи не здійснювала діяльність упродовж останніх шести місяців;
(b) якщо ЦДЦП отримав авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших незаконних засобів;
(c) якщо ЦДЦП або призначена кредитна установа більше не відповідають умовам, згідно з якими була надана авторизація, і не здійснили коригувальні дії, що вимагалися компетентним органом, у встановлений строк;
(d) якщо ЦДЦП або призначена кредитна установа серйозно або систематично порушує вимоги, встановлені в цьому Регламенті.
2. З моменту, коли йому стало відомо про одну з обставин, зазначених у параграфі 1, компетентний орган повинен невідкладно провести консультації з відповідними органами, зазначеним у статті 55(4), щодо необхідності відкликання авторизації.
3. ESMA, будь-який відповідний орган згідно з пунктом (a) статті 12(1) і будь-який орган, зазначений у статті 60(1), або, відповідно, органи, зазначені у статті 55(4), можуть у будь-який час звернутися до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу ЦДЦП із запитом про перевірку того, чи ЦДЦП і, якщо застосовно, призначена кредитна установа досі відповідають умовам, згідно з якими була надана авторизація.
4. Компетентний орган може обмежити відкликання певною послугою, видом діяльності бо фінансовим інструментом.
5. ЦДЦП і призначена кредитна установа повинні встановити, впровадити та підтримувати належну процедуру, яка забезпечує своєчасне та належне здійснення розрахунків і передачу активів клієнтів і учасників іншому розрахунковому агенту в разі відкликання авторизації, зазначеного в параграфі 1.
Стаття 58. Реєстр ЦДЦП
1. Рішення, ухвалені компетентними органами згідно зі статтями 54, 56 і 57, повинні бути повідомлені ESMA.
2. ESMA повинен внести до реєстру, який повинен бути доступний на його спеціалізованому вебсайті згідно зі статтею 21(3), таку інформацію:
(a) найменування кожного ЦДЦП, щодо якого було ухвалено рішення згідно зі статтями 54, 56 і 57;
(b) найменування кожної призначеної кредитної установи;
(c) перелік додаткових послуг банківського типу, що їх призначена кредитна установа або ЦДЦП авторизовані надавати учасникам ЦДЦП згідно зі статтею 54.
3. Компетентні органи повинні повідомити ESMA про суб’єктів, які надають додаткові послуги банківського типу згідно з вимогами національного права, до 16 грудня 2014 року.
Стаття 59. Пруденційні вимоги, які застосовуються до кредитних установ або ЦДЦП, авторизованих на надання додаткових послуг банківського типу
1. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні надавати тільки послуги, визначені в секції С додатка, які охоплюються їхньою авторизацією.
2. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати будь-яким наявним або майбутнім актам законодавства, застосовним до кредитних установ.
3. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати таким спеціальним пруденційним вимогам щодо кредитних ризиків, пов’язаних із такими послугами, стосовно кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами:
(a) вони повинні встановити надійні рамки для управління відповідними кредитними ризиками;
(b) вони повинні часто та регулярно визначати джерела таких ризиків, вимірювати та здійснювати моніторинг відповідних кредитних експозицій та використовувати належні інструменти управління ризиками для контролю таких ризиків;
(c) вони повинні повністю покривати кредитні експозиції окремих учасників-позичальників, використовуючи забезпечення або інші еквівалентні фінансові ресурси;
(d) якщо для управління відповідним кредитним ризиком використовується забезпечення, вони повинні приймати високоліквідне забезпечення з мінімальними кредитними і ринковими ризиками; в особливих випадках вони можуть використовувати інші типи забезпечення, якщо застосовується належний заставний дисконт;
(e) вони повинні встановити та застосовувати достатньо консервативні заставні дисконти та ліміти концентрації відносно заставної вартості, сформованої для покриття кредитних експозицій, зазначених у пункті (c), з урахуванням мети гарантування швидкої реалізації забезпечення без значного негативного цінового ефекту;
(f) вони повинні встановити ліміти своїх відповідних кредитних експозицій;
(g) вони повинні аналізувати та планувати, що робити з будь-якими потенційними залишковими кредитними експозиціями, а також ухвалити правила та процедури для виконання таких планів;
(h) вони повинні надавати кредити тільки учасникам, які тримають у них грошові рахунки;
(i) вони повинні передбачити дієві процедури повернення внутрішньоденних кредитів і протидіяти кредитам овернайт шляхом застосування санкційних ставок як дієвого стримувального фактора.
4. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати таким спеціальним пруденційним вимогам щодо ризиків ліквідності, пов’язаним із такими послугами, стосовно кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами:
(a) вони повинні мати надійні рамки та інструменти для вимірювання, моніторингу та управління ризиками ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками ліквідності, стосовно кожної валюти, яка використовуються в системі розрахунків за операціями із цінними паперами, щодо якої вони діють в якості розрахункового агента;
(b) вони повинні постійно та своєчасно, але не рідше разу на день, вимірювати та здійснювати моніторинг їхніх потреб у ліквідних коштах і рівня наявних у них ліквідних активів; при цьому вони повинні визначити вартість наявних ліквідних активів з урахуванням відповідних дисконтів за такими активами;
(c) вони повинні мати достатньо ліквідні ресурси в усіх відповідних валютах для своєчасного надання розрахункових послуг згідно із широким спектром стресових сценаріїв, між іншим, включно з ризиком ліквідності, який виник унаслідок дефолту принаймні одного учасника, включно з їхньою материнською компанією та дочірніми компаніями, щодо яких існують найбільші експозиції;
(d) вони повинні знижувати відповідні ризики ліквідності за допомогою кваліфікованих ліквідних ресурсів, таких як готівкові кошти в емісійному центральному банку та в інших кредитоспроможних фінансових установах, обов’язкові кредитні лінії або подібні механізми, а також високоліквідне забезпечення або інвестиції, які вже наявні та можуть бути конвертовані в готівку з попередньо встановленими та високонадійними механізмами фінансування, навіть за екстремальних, але ймовірних ринкових умов, і вони повинні визначати, вимірювати та здійснювати моніторинг ризику ліквідності, пов’язаного з різними фінансовими установами, які використовуються для управління ризиками ліквідності;
(e) у разі використання попередньо встановлених механізмів фінансування вони повинні вибирати в якості провайдерів ліквідності тільки кредитоспроможні фінансові установи; вони повинні встановити та застосовувати належні ліміти концентрації для кожного з відповідних провайдерів ліквідності, включно з їхньою материнською компанією та дочірніми компаніями;
(f) вони повинні визначити та протестувати на предмет достатності відповідні ресурси шляхом регулярного та ретельного стрес-тестування;
(g) вони повинні аналізувати та планувати, що робити з будь-яким непередбаченим і потенційно непокритим дефіцитом ліквідності, а також ухвалити правила та процедури для виконання таких планів;
(h) якщо це доцільно та можливо, без обмеження правил допуску центрального банку, вони повинні мати доступ до рахунків центрального банку та інших послуг центрального банку для покращення управління ризиками ліквідності і кредитні установи Союзу повинні розміщувати відповідні грошові залишки на спеціальних рахунках в емісійних центральних банках Союзу;
(i) вони повинні мати попередньо встановлені та надійні механізми, які забезпечують можливість своєчасної реалізації забезпечення, наданого їм клієнтом, що порушив свої зобов’язання.
(j) вони повинні регулярно звітувати перед органами, зазначеними у статті 60(1), розкривати громадськості, яким чином вони вимірюють, здійснюють моніторинг і управління ризиками ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками ліквідності.
5. EBA, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для детального визначення рамок та інструментів моніторингу, вимірювання, управління, звітування та публічного розкриття кредитних ризиків і ризиків ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками, зазначеними в параграфах 3 і 4. Такі проекти регуляторних технічних стандартів повинні, у відповідних випадках, бути узгоджені з регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтею 46(3) Регламенту (ЄС) № 648/2012.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
Стаття 60. Нагляд за призначеними кредитним установами або ЦДЦП, авторизованими на надання додаткових послуг банківського типу
1. Без обмеження статей 17-22 цього Регламенту, компетентні органи, зазначені в пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, відповідають за надання авторизації в якості кредитних установ і здійснення нагляду як за кредитними установами, згідно з умовами, передбаченими в Регламенті (ЄС) № 575/2013 і Директиві 2013/36/ЄС, щодо призначених кредитних установ і ЦДЦП, авторизованих згідно із цим Регламентом на надання додаткових послуг банківського типу.
Компетентні органи, зазначені в першому підпараграфі, також повинні відповідати за нагляд за призначеними кредитними установами і ЦДЦП, вказаними в зазначеному підпараграфі, у розрізі їх відповідності пруденційним вимогам, зазначеним у статті 59 цього Регламенту.
Компетентні органи, зазначені в першому підпараграфі, повинні регулярно, але не рідше разу на рік, оцінювати, чи призначена кредитна установа або ЦДЦП, авторизований на надання додаткових послуг банківського типу, відповідають статті 59, і повинні повідомляти компетентний орган ЦДЦП, який, у свою чергу, повинен повідомляти органи, зазначені у статті 55(4), про результати нагляду, включно з будь-якими коригувальними діями або санкціями, згідно із цим параграфом.
2. Компетентний орган ЦДЦП, після консультацій із компетентними органами, зазначеними в параграфі 1, повинен принаймні щорічно переглядати та оцінювати:
(a) у випадку, зазначеному в пункті (b) статті 54(2), чи всі необхідні домовленості між призначеними кредитними установами та ЦДЦП дають їм змогу виконувати їхні обов’язки, як встановлено в цьому Регламенті;
(b) у випадку, зазначеному в пункті (a) статті 54(2), чи домовленості щодо авторизації на надання додаткових послуг банківського типу дають ЦДЦП змогу виконувати його обов’язки, як встановлено в цьому Регламенті;
Компетентний орган ЦДЦП повинен регулярно, але не рідше разу на рік, інформувати органи, зазначені у статті 55(4), про результати перегляду та оцінювання згідно із цим параграфом, включно з будь-якими коригувальними діями або санкціями.
Якщо ЦДЦП призначає авторизовану кредитну установу згідно зі статтею 54, то з метою захисту учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє, ЦДЦП повинен забезпечити наявність у нього доступу через призначену ним кредитну установу до всієї необхідної інформації для цілей цього Регламенту і повинен повідомляти про будь-які відповідні порушення компетентному органу ЦДЦП і компетентним органам, зазначеним у параграфі 1.
3. Щоб забезпечити узгодженість, ефективність і дієвість нагляду в Союзі за кредитними установами та ЦДЦП, авторизованими на надання додаткових послуг банківського типу, EBA може, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, видати настанови для компетентних органів згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
РОЗДІЛ V
САНКЦІЇ
Стаття 61. Адміністративні санкції та інші заходи
1. Без обмеження права держав-членів встановлювати та застосовувати кримінальні санкції, держави-члени повинні встановити правила та забезпечити, щоб їхні компетентні органи могли застосовувати адміністративні санкції та інші заходи, застосовні за обставин, зазначених у статті 63, до осіб, відповідальних за порушення положень цього Регламенту, а також повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Такі санкції та інші заходи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.
Держави-члени можуть вирішити не встановлювати правила щодо адміністративних санкцій, як зазначено у першому підпараграфі, якщо порушення, вказані в зазначеному підпараграфі, уже підпадають під кримінальні санкції згідно з положеннями їхнього національного права до 18 липня 2016 року. У разі ухвалення такого рішення держави-члени повинні надати Комісії та ESMA детальну інформацію про відповідні частини їхнього кримінального права.
До 18 вересня 2016 року держави-члени повинні повідомити Комісії та ESMA правила, зазначені у першому підпараграфі. Держави-члени повинні, без невиправданої затримки, повідомляти Комісію та ESMA про внесення до них будь-яких подальших змін.
2. Компетентні органи повинні мати змогу застосовувати адміністративні санкції та інші заходи до ЦДЦП, призначених кредитних установ і, згідно з умовами, встановленими в національному праві, у сферах, які не гармонізовані цим Регламентом, до членів їхніх органів управління та будь-яких інших осіб, які фактично контролюють їхню діяльність, а також до будь-якої іншої юридичної чи фізичної особи, яка, згідно з національним правом, вважається відповідальною за вчинення порушення.
3. При виконанні своїх повноважень із застосування санкцій за обставин, визначених у статті 63, компетентні органи повинні тісно співпрацювати, щоб забезпечити отримання передбачених цим Регламентом результатів від застосування адміністративних санкцій та інших заходів, а також координувати їхні дії, щоб уникнути будь-якого дублювання або накладення при застосуванні адміністративних санкцій та інших заходів у транскордонних випадках згідно зі статтею 14.
4. Якщо держави-члени вирішують, згідно з параграфом 1, встановити кримінальні санкції за порушення положень, зазначених у статті 63, вони повинні забезпечити наявність належних заходів з метою надання компетентним органам усіх необхідних повноважень для взаємодії із судовими органами в межах їхньої юрисдикції для цілей отримання конкретної інформації, яка стосується кримінальних розслідувань чи проваджень, розпочатих у зв’язку з можливими порушеннями цього Регламенту, і надання такої інформації іншим компетентним органам та ESMA для виконання їхнього обов’язку співпрацювати один з одним та з ESMA для цілей цього Регламенту.