Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

(b) технічні інструменти, необхідні для механізмів, які повинні бути створені ESMA та компетентними органами згідно з параграфом 2.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Фінансові контрагенти, як означено у статті 2(8) Регламенту (ЄС) № 648/2012, і нефінансові контрагенти, які відповідають умовам, вказаним у статті 10(1)(b) зазначеного Регламенту, можуть здійснювати операції, що не є ні внутрішньогруповими операціями, як означено у статті 3 зазначеного Регламенту, ні операціями, які підпадають під перехідні положення у статті 89 зазначеного Регламенту, з іншими такими фінансовими контрагентами або з іншими такими нефінансовими контрагентами, які відповідають умовам, зазначеним у статті 10(1)(b) Регламенту (ЄС) № 648/2012, щодо деривативів, які належать до класу деривативів, що був оголошений таким, що підлягає обов’язку щодо торгівлі, згідно з процедурою, визначеною у статті 32, і внесений до реєстру, зазначеного у статті 34, тільки на:

(a) регульованих ринках;

(b) БТМ;

(c) ОТМ; або

(d) торговельних майданчиках третіх країн за умови, що Комісія ухвалила рішення згідно з параграфом 4, і за умови, що відповідна третя країна передбачила дієву еквівалентну систему визнання торговельних майданчиків, авторизованих відповідно до Директиви 2014/65/ЄС здійснювати допуск до торгів або торгівлю деривативами, які оголошені такими, що підпадають під обов’язок щодо торгівлі в такій третій країні на невиключній основі.

2. Обов’язок щодо торгівлі також застосовується до контрагентів, зазначених у параграфі 1, які беруть участь в операціях з деривативами, що належать до класу деривативів, який був оголошений таким, що підпадає під обов’язок щодо торгівлі, з фінансовими установами третіх країн або з іншими суб’єктами третіх країн, які підлягали б обов’язку щодо клірингу, якби вони були засновані в Союзі. Обов’язок щодо торгівлі також застосовується до суб’єктів третіх країн, що підлягали б обов’язку щодо клірингу, якби вони були засновані в Союзі, які беруть участь в операціях з деривативами, що належать до класу деривативів, який був оголошений таким, що підпадає під обов’язок щодо торгівлі, за умови, що відповідний контракт має прямий, істотний і передбачуваний вплив у Союзі, або якщо такий обов’язок є необхідним або доцільним для запобігання ухиленню від будь-якого положення цього Регламенту.

ESMA здійснює регулярний моніторинг діяльності щодо деривативів, які не були оголошені такими, що підлягають обов’язку щодо торгівлі, як описано в параграфі 1, для виявлення випадків, коли певний клас контрактів може становити системний ризик, і для запобігання регуляторному арбітражу стосовно операцій з деривативами, які підлягають обов’язку щодо торгівлі, і операцій з деривативами, які не підлягають обов’язку щодо торгівлі.

3. Деривативи, оголошені такими, що підлягають обов’язку щодо торгівлі згідно з параграфом 1, вважаються прийнятними для цілей допуску до торгів на регульованому ринку або на будь-якому торговельному майданчику, як зазначено в параграфі 1, на невиключній і недискримінаційній основі.

4. Комісія може, згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 51(2), ухвалювати рішення, які визначають, що правові та наглядові рамки третьої країни забезпечують дотримання торговельним майданчиком, авторизованим у такій третій країні, юридично зобов’язальних вимог, які є еквівалентними вимогам до торговельних майданчиків, зазначеним у параграфі 1(a), (b) або (c) цієї статті, що випливають із цього Регламенту, Директиви 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 596/2014, і які підлягають дієвому нагляду та забезпеченню виконання в такій третій країні.

Такі рішення слугують виключній меті визначення прийнятності в якості торговельного майданчика для деривативів, що підлягають обов’язку щодо торгівлі.

Правові та наглядові рамки третьої країни вважаються такими, що мають еквівалентну дію. якщо такі рамки відповідають усім зазначеним нижче умовам:

(a) торговельні майданчики в такій третій країні підлягають авторизації, а також дієвому нагляду та забезпеченню виконання на постійній основі;

(b) торговельні майданчики мають чіткі та прозорі правила допуску фінансових інструментів до торгів, щоб такими фінансовими інструментами можна було справедливо, належно та ефективно торгувати і вони перебували у вільному обігу;

(c) емітенти фінансових інструментів підпадають під дію вимог щодо періодичного та регулярного надання інформації, які забезпечують високий рівень захисту інвесторів;

(d) вони забезпечують прозорість і цілісність ринку за допомогою правил протидії зловживанням на ринку у формі інсайдерських операцій і маніпулювання ринком.

Рішення Комісії згідно із цим параграфом може обмежуватися категорією або категоріями торговельних майданчиків. У такому разі торговельний майданчик входить до переліку в пункті 1(d), тільки якщо він належить до категорії, яка підпадає під дію рішення Комісії.

5. Щоб забезпечити послідовне застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення типів контрактів, зазначених у параграфі 2, які мають прямий, істотний і передбачуваний вплив у Союзі, а також випадків, коли обов'язок щодо торгівлі є необхідним або доцільним для запобігання ухиленню від будь-якого положення цього Регламенту.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо це можливо та доцільно, регуляторні технічні стандарти, зазначені в цьому параграфі, повинні бути ідентичними стандартам, ухваленим згідно зі статтею 4(4) Регламенту (ЄС) № 648/2012.

1. Оператор регульованого ринку повинен забезпечити, щоб усі операції з деривативами, які здійснюються на такому регульованому ринку, підлягали клірингу центральним контрагентом.

2. Центральні контрагенти, торговельні майданчики та інвестиційні фірми, які діють як учасники клірингу згідно зі статтею 2(14) Регламенту (ЄС) № 648/2012, повинні мати дієві системи, процедури та механізми для деривативів, які підлягають клірингу, щоб забезпечити, що операції з деривативами, які підлягають клірингу, пропонуються і приймаються до клірингу настільки швидко, наскільки це технологічно можливо, з використанням автоматизованих систем.

У цьому параграфі термін "деривативи, що підлягають клірингу" означає:

(a) усі деривативи. які підлягають клірингу згідно з обов’язком щодо клірингу відповідно до параграфа 1 цієї статті або згідно з обов’язком щодо клірингу відповідно до статті 4 Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(b) усі деривативи, щодо яких відповідні сторони погодилися, що вони підлягають клірингу.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити мінімальні вимоги до систем, процедур і механізмів, включно зі строками прийняття, згідно із цією статтею, з урахуванням необхідності забезпечення належного управління операційним ризиком та іншими ризиками.

ESMA має постійні повноваження щодо подальшого розроблення регуляторних технічних стандартів для оновлення чинних стандартів, якщо він вважає, що це необхідно з огляду на розвиток галузевих стандартів.

ESMA повинен подати Комісії проекти регуляторних технічних стандартів, зазначені в першому підпараграфі, до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому та другому підпараграфах, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Непрямі клірингові механізми для біржових деривативів дозволені за умови, що такі механізми не підвищують ризик контрагента і забезпечують, що активи та позиції контрагента користуються захистом, який за своєю дією є еквівалентним захисту, зазначеному у статтях 39 та 48 Регламенту (ЄС) № 648/2012.

2. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити типи непрямих механізмів надання клірингових послуг, у випадку їх створення, які відповідають умовам, зазначеним у параграфі 1, із забезпеченням узгодженості з положеннями, встановленими для позабіржових деривативів згідно з главою II Делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 149/2013 (- 11).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в цьому параграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. У випадку надання послуг зі стиснення портфеля інвестиційні фірми та оператори ринку не підпадають під дію обов’язку щодо виконання на найвигідніших умовах, передбаченого у статті 27 Директиви 2014/65/ЄС, обов'язків щодо забезпечення прозорості, передбачених у статтях 8, 10, 18 та 21 цього Регламенту, і обов'язку у статті 1(6) Директиви 2014/65/ЄС. Припинення дії або заміна складового деривативу в ході стиснення портфеля не підпадає під дію статті 28цього Регламенту.

2. Інвестиційні фірми та оператори ринку, які надають послуги зі стиснення портфеля, повинні оприлюднювати через затверджений механізм публікації обсяги операцій, які підлягають стисненню портфеля, і час їх здійснення у строки, визначені у статті 10.

3. Інвестиційні фірми та оператори ринку, які надають послуги зі стиснення портфеля, повинні повністю та точно фіксувати всі стиснення портфеля, які вони організовують або в яких вони беруть участь. Такі дані необхідно невідкладно надавати відповідному компетентному органу або ESMA за їх запитом.

4. Комісія може ухвалити, у формі делегованих актів згідно зі статтею 50, інструменти, у яких визначаються:

(a) елементи стиснення портфеля;

(b) інформація, що підлягає публікації згідно з параграфом 2,

у спосіб, який дає змогу якнайповніше застосовувати будь-які наявні вимоги щодо обліку, звітування та публікації.

1. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) яким класом деривативів, оголошених такими, що підлягають обов’язку щодо клірингу згідно зі статтею 5(2) та (4) Регламенту (ЄС) № 648/2012, або відповідним його підкласом необхідно торгувати на майданчиках, зазначених устатті 28(1) цього Регламенту;ь

(b) дату або дати, у які вступає в силу обов’язок щодо торгівлі, включно з будь-яким поступовим впровадженням і категоріями контрагентів, до яких застосовується такий обов’язок, якщо таке поступове впровадження і такі категорії контрагентів буди передбачені в регуляторних технічних стандартах згідно зі статтею 5(2)(b) Регламенту (ЄС) № 648/2012.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів до Комісії протягом шести місяців після ухвалення Комісією регуляторних технічних стандартів згідно зі статтею 5(2)Регламенту (ЄС) № 648/2012.

Перш ніж подати проекти регуляторних технічних стандартів до Комісії для їх ухвалення, ESMA повинен провести консультацію з громадськістю та, у відповідних випадках, може провести консультації з компетентними органами третіх країн.

Комісія уповноважена ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

2. Щоб обов’язок щодо торгівлі вступив у силу:

(a) клас деривативів згідно з параграфом 1 або його відповідний підклас повинен бути допущений до торгів або ним мають торгувати принаймні на одному торговельному майданчику, як зазначено у статті 28(1), та

(b) повинен існувати достатній інтерес третіх осіб щодо купівлі-продажу класу деривативів або його відповідного підкласу, щоб такий клас деривативів вважався достатньо ліквідним для торгівлі ним тільки на майданчиках, зазначених устатті 28(1).

3. У ході розроблення проектів технічних регуляторних стандартів, зазначених у параграфі 1, ESMA повинен вважати клас деривативів або його відповідний підклас достатньо ліквідним згідно з такими критеріями:

(a) середня частота та розмір торговельних операцій за різних ринкових умов з урахуванням характеру та життєвого циклу продуктів у межах класу деривативів;

(b) кількість і тип активних учасників ринку, включно зі співвідношенням кількості учасників і кількості продуктів/ контрактів, якими торгують на ринку відповідних продуктів;

(c) середній розмір спредів.

У ході підготовки таких проектів технічних регуляторних стандартів ESMA повинен враховувати очікуваний вплив обов’язку щодо торгівлі на ліквідність класу деривативів або його відповідного підкласу та на комерційну діяльність кінцевих користувачів, які не є фінансовими суб’єктами.

ESMA повинен визначити, чи клас деривативів або його відповідний підклас є достатньо ліквідним тільки у випадку операцій нижче певного розміру.

4. ESMA повинен, за вчасною ініціативою, згідно з критеріями, визначеними в параграфі 2 і після проведення консультації з громадськістю, визначити та повідомити Комісії класи деривативів або окремі деривативні контракти, на які повинен поширюватися обов’язок щодо торгівлі на майданчиках, зазначених у статті 28(1), але щодо яких жоден центральний контрагент ще не отримав авторизацію згідно зі статтею 14 або 15 Регламенту (ЄС) № 648/2012 або які не допущені до торгів чи якими не торгують на торговельному майданчику, зазначеному у статті 28(1).

Після повідомлення ESMA, зазначеного в першому підпараграфі, Комісія може оголосити конкурс на розроблення пропозицій щодо торгівлі такими деривативами на майданчиках, зазначених у статті 28(1).

5. ESMA повинен, згідно з параграфом 1, подати до Комісії проекти регуляторних технічних стандартів для змінення, тимчасового зупинення або відкликання наявних регуляторних технічних стандартів у випадку суттєвої зміни критеріїв, визначених у параграфі 2 Перед цим ESMA може, у відповідних випадках, провести консультації з компетентними органами третіх країн.

Комісія уповноважена ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в цьому параграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення критеріїв, зазначених у параграфі 2(b).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Комісія, за допомогою ESMA, здійснює моніторинг і підготовку звітів, принаймні на щорічній основі, для Європейського Парламенту і Ради про міжнародне застосування принципів, встановлених у статтях 28 і 29, зокрема, щодо потенційного дублювання або конфлікту вимог до учасників ринку, і рекомендує можливі дії.

2. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, якими встановлюється, що правові, наглядові та правозастосовні механізми відповідної третьої країни:

(a) еквівалентні вимогам, які випливають зі статей 28 і 29;

(b) забезпечують захист професійної таємниці, еквівалентний захисту, визначеному в цьому Регламенті;

(c) ефективно застосовуються та виконуються у справедливий спосіб і без викривлення конкуренції, щоб забезпечити дієвий нагляд та забезпечення виконання в такій третій країні.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 51.

3. Імплементаційний акт щодо еквівалентності, як зазначено в параграфі 2, повинен встановлювати, що контрагенти, які здійснюють операцію згідно із цим Регламентом, вважаються такими, що виконали обов’язок, передбачений у статтях 28 і 29, якщо принаймні один із контрагентів заснований у такій третій країні і контрагенти дотримуються відповідних правових, наглядових і правозастосовних механізмів відповідної третьої країни.

4. Комісія, у співпраці з ESMA. здійснює моніторинг фактичної імплементації третіми країнами, щодо яких був ухвалений імплементаційний акт щодо еквівалентності, вимог, еквівалентних тим, які містяться у статтях 28 і 29, та регулярно звітувати принаймні на щорічній основі перед Європейським Парламентом і Радою.

Упродовж 30 календарних днів після представлення звіту; якщо в ньому зазначений істотний недолік або невідповідність застосування еквівалентних вимог органами третіх країн, Комісія може скасувати визнання еквівалентності відповідних правових рамок третіх країн. У разі скасування імплементаційного акта операції контрагентів одразу знову автоматично підлягають усім вимогам, які містяться у статтях 28 і 29 цього Регламенту.

ESMA повинен опублікувати та вести на своєму вебсайті реєстр, у якому вказані, у вичерпний і недвозначний спосіб, деривативи, які підлягають обов’язку щодо торгівлі на майданчиках, зазначених у статті 28(1), майданчики, на яких вони допущені до торгів або на яких ними торгують, а також дати вступу зазначеного обов’язку в силу.

1. Без обмеження статті 7 Регламенту (ЄС) № 648/2012, центральний контрагент повинен приймати фінансові інструменти до клірингу на недискримінаційній і прозорій основі, у тому числі в розрізі вимог щодо забезпечення та комісій, пов’язаних із доступом, незалежно від торговельного майданчика, на якому виконують операцію. Зокрема, це має забезпечувати наявність у торговельного майданчика права на застосування дискримінаційного підходу до контрактів, якими торгують на такому торговельному майданчику, у розрізі:

(a) вимог щодо забезпечення та неттінгу економічно еквівалентних контрактів, згідно з якими включення таких контрактів у процедуру ліквідаційного неттінгу та в інші процедури неттінгу центрального контрагента згідно із застосовним правом у сфері неплатоспроможності не поставить під загрозу безперервне та впорядковане функціонування, чинність або забезпечення виконання таких процедур; та

(b) крос-маржування з порівнянними контрактами, кліринг за якими здійснює той самий центральний контрагент, згідно з моделлю ризиків, що відповідає статті 41 Регламенту (ЄС) № 648/2012.

Центральний контрагент може вимагати, щоб торговельний майданчик відповідав операційним і технічним вимогам, встановленим центральним контрагентом, у тому числі вимогам щодо управління ризиками.

Вимога, передбачена в цьому параграфі, не застосовується до будь-якого деривативного контракту, що вже підпадає під дію обов’язків щодо доступу згідно зі статтею 7 Регламенту (ЄС) № 648/2012.

Центральний контрагент не зв’язаний цією статтею, якщо він має тісні зв’язки з торговельним майданчиком, який надав повідомлення відповідно до статті 36(5).

2. Запит торговельного майданчика про надання доступу до центрального контрагента повинен бути офіційно поданий центральному контрагенту, його відповідному компетентному органу та компетентному органу торговельного майданчика. У запиті необхідно вказати, для яких типів фінансових інструментів вимагається доступ.

3. Центральний контрагент повинен надати торговельному майданчику письмову відповідь протягом трьох місяців у випадку обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку і протягом шести місяців у випадку біржових деривативів. з наданням дозволу на доступ за умови, що відповідний компетентний орган надав доступ відповідно до параграфа 4, або з відмовою в доступі. Центральний контрагент може відмовити в доступі тільки за умов, визначених у параграфі 6(a). Якщо центральний контрагент відмовляє в доступі, він повинен надати у своїй відповіді повне обґрунтування та повідомити свій компетентний орган про таке рішення в письмовій формі. Якщо торговельний майданчик заснований в іншій державі - члені, ніж центральний контрагент, центральний контрагент також повинен надати таке повідомлення та обґрунтування компетентному органу торговельного майданчика. Центральний контрагент повинен надати можливість доступу протягом трьох місяців після надання позитивної відповіді на запит про надання доступу.

4. Компетентний орган центрального контрагента або торговельного майданчика повинен надати торговельному майданчику доступ до центрального контрагента, тільки якщо такий доступ:

(a) не вимагатиме угоди про взаємодійність (сумісність) - у випадку деривативів, які не є позабіржовими деривативами згідно зі статтею 2(7) Регламенту (ЄС) № 648/2012; або

(b) не створюватиме загрозу для безперервного та впорядкованого функціонування ринків, зокрема внаслідок фрагментації ліквідності, або не чинитиме негативного впливу на системний ризик.

Жодне положення пункту (a) першого підпараграфа не повинне перешкоджати наданню доступу, якщо запит, зазначений у параграфі 2, вимагає взаємодійності (сумісності) і торговельний майданчик та всі центральні контрагенти, які є сторонами пропонованої угоди про взаємодійність (сумісність), надали свою згоду на таку угоду, і ризики, на які наражається поточний центральний контрагент і які виникають із позицій між центральними контрагентами, забезпечуються третьою стороною.

Якщо необхідність угоди про взаємодійність (сумісність) є причиною або частковою причиною відмови в задоволенні запиту, торговельний майданчик повідомляє центрального контрагента та інформує ESMA про інших центральних контрагентів, які мають доступ до торговельного майданчика, і ESMA публікує таку інформацію, щоб інвестиційні фірми могли здійснити свої права згідно зі статтею 37 Директиви 2014/65/ЄС щодо таких центральних контрагентів для сприяння альтернативним механізмам доступу.

Якщо компетентний орган відмовляє в доступі, він повинен ухвалити своє рішення упродовж двох місяців після отримання запиту, зазначеного в параграфі 2, і надати повне обґрунтування іншому компетентному органу, центральному контрагенту та торговельному майданчику, включно з доказами, на яких ґрунтується таке рішення.

5. Що стосується обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку, центральний контрагент, який був уперше заснований і авторизований як центральний контрагент, як означено у статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 648/2012, для клірингу згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 648/2012, визнаний згідно зі статтею 25 Регламенту (ЄС) № 648/2012 або авторизований у рамках уже наявного національного режиму авторизації на період до трьох років станом на 02 липня 2014 року, може, до 03 січня 2018 року, подати до свого компетентного органу заяву про надання дозволу на застосування ним перехідних механізмів. Компетентний орган може ухвалити рішення про незастосування цієї статті до центрального контрагента у випадку обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку протягом перехідного періоду до 03 липня 2020 року.

У разі затвердження такого перехідного періоду центральний контрагент не може користуватися правами доступу відповідно до статті 36 або цієї статті стосовно обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку протягом строку дії відповідного перехідного механізму. Компетентний орган повинен повідомити членів колегії компетентних органів центрального контрагента та ESMA про затвердження перехідного періоду. ESMA публікує перелік усіх отриманих ним повідомлень.

Якщо центральний контрагент, який був затверджений для застосування перехідних механізмів згідно із цим параграфом, має тісні зв’язки з одним або більше торговельних майданчиків, такі торговельні майданчики не повинні користуватися правами доступу відповідно до статті 36 або цієї статті стосовно обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку протягом строку дії відповідного перехідного механізму.

Центральному контрагенту, який був авторизований протягом трирічного періоду до набуття чинності, але був створений шляхом злиття чи поглинання за участю принаймні одного центрального контрагента, авторизованого до початку такого періоду, не дозволяється подавати заяву на застосування перехідних механізмів згідно із цим параграфом.

6. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) конкретні умови, за яких центральний контрагент може відхилити запит на надання дозволу, у тому числі очікуваний обсяг операцій, кількість і тип користувачів, механізми управління операційним ризиком та складністю або інші фактори, які створюють істотні невиправдані ризики;

(b) умови, за яких центральний контрагент повинен надавати дозвіл на доступ, у тому числі конфіденційність інформації, наданої щодо фінансових інструментів на етапі розроблення, недискримінаційну та прозору основу в розрізі комісії за кліринг, вимоги щодо забезпечення та операційні вимоги щодо маржування;

(c) умови, за яких надання дозволу не створюватиме загрозу для безперервного та впорядкованого функціонування ринків або не чинитиме негативного впливу на системний ризик;

(d) процедура надання повідомлення відповідно до параграфа 5;

(e) умови недискримінаційного режиму, тобто який режим застосовується до контрактів, якими торгують на відповідному торговельному майданчику, у розрізі вимог щодо забезпечення та неттінгу економічно еквівалентних контрактів, а також крос-маржування з порівнянними контрактами, кліринг за якими проводить той самий центральний контрагент.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Без обмеження статті 8 Регламенту (ЄС) № 648/2012, торговельний майданчик повинен надавати потоки даних про торговельні операції на недискримінаційній і прозорій основі, у тому числі в розрізі комісій за доступ, за запитом будь-якого центрального контрагента, авторизованого або визначного згідно з Регламентом (ЄС) № 648/2012, що бажає провести кліринг за операціями щодо фінансових інструментів, які здійснюються на такому торговельному майданчику. Зазначена вимога не застосовується до будь-якого деривативного контракту, що вже підпадає під дію обов’язків щодо доступу згідно зі статтею 8 Регламенту (ЄС)№ 648/2012.

Торговельний майданчик не зв’язаний цією статтею, якщо він має тісні зв’язки із центральним контрагентом, який надав повідомлення про застосування ним перехідних механізмів згідно зі статтею 35(5).

2. Запит центрального контрагента про надання доступу до торговельного майданчика повинен бути офіційно поданий торговельному майданчику, його відповідному компетентному органу та компетентному органу центрального контрагента.

3. Торговельний майданчик повинен надати центральному контрагенту письмову відповідь протягом трьох місяців у випадку обігових цінних паперів та інструментів грошового ринку і протягом шести місяців у випадку біржових деривативів, з наданням дозволу на доступ за умови, що відповідний компетентний орган надав доступ відповідно до параграфа 4, або з відмовою в доступі. Торговельний майданчик може відмовити в доступі тільки за умов, визначених згідно з параграфом 6(a). У разі відмови в доступі торговельний майданчик повинен надати у своїй відповіді повне обґрунтування та повідомити свій компетентний орган про таке рішення в письмовій формі. Якщо центральний контрагент заснований в іншій державі-члені, ніж торговельний майданчик, торговельний майданчик також повинен надати таке повідомлення та обґрунтування компетентному органу центрального контрагента. Торговельний майданчик повинен надати можливість доступу протягом трьох місяців після надання позитивної відповіді на запит про надання доступу.

4. Компетентний орган торговельного майданчика або центрального контрагента повинен надати центральному контрагенту доступ до торговельного майданчика, тільки якщо такий доступ:

(a) не вимагатиме угоди про взаємодійність (сумісність) - у випадку деривативів, які не є позабіржовими деривативами згідно зі статтею 2(7) Регламенту (ЄС) № 648/2012; або

(b) не створюватиме загрозу для безперервного та впорядкованого функціонування ринків, зокрема внаслідок фрагментації ліквідності, і торговельний майданчик створив належні механізми для запобігання такій фрагментації, або не чинитиме негативного впливу на системний ризик.

Жодне положення пункту (a) першого підпараграфа не повинне перешкоджати наданню доступу, якщо запит, зазначений у параграфі 2, вимагає взаємодійності (сумісності) і торговельний майданчик та всі центральні контрагенти, які є сторонами пропонованої угоди про взаємодійність (сумісність), надали свою згоду на таку угоду, і ризики, на які наражається поточний центральний контрагент і які виникають із позицій між центральними контрагентами, забезпечуються третьою стороною.

Якщо необхідність угоди про взаємодійність (сумісність) є причиною або частковою причиною відмови в задоволенні запиту, торговельний майданчик повідомляє центрального контрагента та інформує ESMA про інших центральних контрагентів, які мають доступ до торговельного майданчика, і ESMA публікує таку інформацію, щоб інвестиційні фірми могли здійснити свої права згідно зі статтею 37 Директиви 2014/65/ ЄС щодо таких центральних контрагентів для сприяння альтернативним механізмам доступу.

Якщо компетентний орган відмовляє в доступі, він повинен ухвалити своє рішення упродовж двох місяців після отримання запиту, зазначеного в параграфі 2, і надати повне обґрунтування іншому компетентному органу, торговельному майданчику та центральному контрагенту, включно з доказами, на яких ґрунтується його рішення.

5. Що стосується біржових деривативів. торговельний майданчик, який перебуває нижче відповідного порогового значення в календарному році, що передує початку застосування цього Регламенту, може до початку застосування цього Регламенту повідомити ESMA та свій компетентний орган, що він не бажає бути зв'язаним цією статтею щодо біржових деривативів, до яких застосовується таке порогове значення, упродовж періоду тривалістю тридцять місяців з початку застосування цього Регламенту. Торговельний майданчик, який перебуває нижче відповідного порогового значення в кожному році такого або будь-якого подальшого тридцятимісячного періоду може наприкінці періоду повідомити ESMA та свій компетентний орган, що він бажає не бути зв’язаним цією статтею протягом ще тридцяти місяців. Якщо надано повідомлення, торговельний майданчик не може користуватися правами доступу відповідно до статті 35 або цієї статті щодо біржових деривативів, врахованих у відповідному пороговому значенні, упродовж строку дії періоду відмови від зобов’язань. ESMA публікує перелік усіх отриманих ним повідомлень.

Відповідне порогове значення для відмови від зобов'язань - це річний номінальний оборот торгівлі в розмірі 1000000 млн євро. Номінальний оборот повинен обчислюватися тільки з одного боку операції та включати всі операції щодо біржових деривативів, здійснені згідно з правилами торговельного майданчика.

Якщо торговельний майданчик належить до групи з внутрішніми тісними зв’язками, порогове значення обчислюють шляхом додавання значень річного номінального обороту торгівлі всіх торговельних майданчиків у складі групи, які розташовані в Союзі.

Якщо торговельний майданчик, який надав повідомлення згідно із цим параграфом, має тісні зв’язки з одним або більше центральних контрагентів, такі центральні контрагенти не повинні користуватися правами доступу відповідно до статті 35 або цієї статті стосовно біржових деривативів, врахованих у відповідному пороговому значенні, упродовж строку дії періоду відмови від зобов’язань.

6. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) конкретні умови, за яких торговельний майданчик може відхилити запит на надання дозволу, у тому числі умови, які ґрунтуються на очікуваному обсязі операцій, кількості користувачів, механізмах управління операційним ризиком, складності або інших факторах, які створюють істотні невиправдані ризики;

(b) умови, за яких повинен надаватися доступ, у тому числі конфіденційність інформації, наданої щодо фінансових інструментів на етапі розроблення, а також недискримінаційну та прозору основу в розрізі комісії за доступ;

(c) умови, за яких надання дозволу не створюватиме загрозу для безперервного та впорядкованого функціонування ринків або не чинитиме негативного впливу на системний ризик;

(d) процедуру подання повідомлення згідно з параграфом 5, у тому числі додаткові специфікації для обчислення номінального обороту те метод, за допомогою якого ESMA може перевірити обчислення обсягів і затвердити відмову від зобов’язань.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Якщо вартість будь-якого фінансового інструмента обчислюється на основі бенчмарка, особа, яка має права власності на такий бенчмарк, повинна забезпечити, щоб центральним контрагентам і торговельним майданчикам, для цілей торгівлі та клірингу, був дозволений недискримінаційний доступ до:

(a) відповідних потоків цін і даних, а також до інформації про склад, методологію та ціноутворення такого бенчмарка для цілей клірингу та торгівлі; та

(b) ліцензій.

Ліцензія, включно з доступом до інформації, повинна бути надана на справедливій, обґрунтованій і недискримінаційній основі протягом трьох місяців після запиту центрального контрагента або торговельного майданчика.

Доступ повинен надаватися за розумною комерційною ціною з урахуванням ціни, за якою надається доступ до відповідного бенчмарка або ліцензія на права інтелектуальної власності на еквівалентних умовах іншому центральному контрагенту, торговельним майданчикам або будь-яким пов'язаним особам для цілей клірингу та торгівлі. Для різних центральних контрагентів, торговельних майданчиків або будь-яких пов'язаних осіб можуть бути встановлені різні ціни тільки в об'єктивно обґрунтованих випадках з огляду на розумні комерційні підстави, як-от кількість, обсяг або сфера застосування.

2. У разі розроблення нового бенчмарка після 03 січня 2018 року обов'язок щодо ліцензування вступає в силу не пізніше ніж через 30 місяців після початку торгівлі фінансовим інструментом, що посилається на такий бенчмарк, або допуску його до торгів. Якщо особа, яка має права власності на новий бенчмарк, володіє наявним бенчмарком, така особа повинна довести, що порівняно з будь-яким наявним бенчмарком новий бенчмарк відповідає сукупності таких критеріїв:

(a) новий бенчмарк не є простою копією або адаптацією будь-якого наявного бенчмарка, і методологія, включно з базисними даними, нового бенчмарка суттєво відрізняється від будь-якого наявного бенчмарка; та

(b) новий бенчмарк не є замінником будь-якого наявного бенчмарка.

Цей параграф не обмежує застосування правил захисту конкуренції та, зокрема, статей 101 і 102 ДФЄС.

3. Жоден центральний контрагент, торговельний майданчик або пов'язаний суб'єкт не може укласти угоду з будь-яким надавачем бенчмарка, яка буде:

(a) перешкоджати будь-якому іншому центральному контрагенту або торговельному майданчику в отриманні доступу до відповідної інформації або прав, як зазначено в параграфі 1;

(b) перешкоджати будь-якому іншому центральному контрагенту або торговельному майданчику в отриманні доступу до відповідної ліцензії, як зазначено в параграфі 1.

4. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) інформацію, яка повинна бути надана в порядку ліцензування згідно з параграфом 1 виключно для цілей використання відповідним центральним контрагентом або торговельним майданчиком;

(b) інші умови, згідно з якими надається доступ, включно з конфіденційністю наданої інформації;

(c) стандарти, які регулюють доведення новизни бенчмарка згідно з параграфом 2(a) і (b).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Торговельний майданчик, заснований у третій країні, може подати запит про надання доступу до центрального контрагента, заснованого в Союзі, тільки якщо Комісія ухвалила рішення згідно зі статтею 28(4), яке стосується відповідної третьої країни. Центральний контрагент, заснований у третій країні, може подати запит про надання доступу до торговельного майданчика, заснованого в Союзі, за умови, що такий центральний контрагент був визнаний згідно зі статтею 25 Регламенту (ЄС) № 648/2012. Центральним контрагентам і торговельним майданчикам, заснованим у третіх країнах, дозволено користуватися тільки правами доступу, передбаченими у статтях 35-36, тільки за умови, що Комісія ухвалила рішення відповідно до параграфа 3, згідно з яким правові та наглядові рамки третьої країни вважаються такими, що передбачають дієву еквівалентну систему надання дозволу центральним контрагентам і торговельним майданчикам, авторизованим у рамках іноземних режимів, на доступ до центральних контрагентів і торговельних майданчиків, заснованих у такій третій країні.

2. Центральні контрагенти та торговельні майданчики, засновані у третіх країнах, можуть подавати заяву про надання ліцензії та прав доступу згідно зі статтею 37 тільки за умови, що Комісія ухвалила рішення відповідно до параграфа 3, згідно з яким правові та наглядові рамки третьої країни вважаються такими, що передбачають дієву еквівалентну систему надання дозволу центральним контрагентам і торговельним майданчикам, авторизованим в іноземних юрисдикціях, на доступ на справедливій, розумній і недискримінаційній основі до:

(a) відповідних потоків цін і даних, а також до інформації про склад, методологію та ціноутворення бенчмарків для цілей клірингу та торгівлі: та

(b) ліцензій,

особами, які мають права власності на бенчмарки, встановлені в такій третій країні.

3. Комісія може, згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 51, ухвалювати рішення, які визначають, що правові та наглядові рамки третьої країни забезпечують дотримання торговельним майданчиком і центральним контрагентом, авторизованими в такій третій країні, юридично зобов’язальних вимог, які є еквівалентними вимогам, зазначеним у параграфі 2 цієї статті, і які підлягають дієвому нагляду та забезпеченню виконання в такій третій країні.

Правові та наглядові рамки третьої країни вважаються еквівалентними, якщо такі рамки відповідають усім зазначеним нижче умовам:

(a) торговельні майданчики в такій третій країні підлягають авторизації, а також дієвому нагляду та забезпеченню виконання на постійній основі;

(b) вони передбачають дієву еквівалентну систему надання дозволу центральним контрагентам і торговельним майданчикам, авторизованим у рамках іноземних режимів, на доступ до центральних контрагентів і торговельних майданчиків, заснованих у такій третій країні;

(c) правові та наглядові рамки такої третьої країни передбачають дієву еквівалентну систему надання дозволу центральним контрагентам і торговельним майданчикам, авторизованим в іноземних юрисдикціях, на доступ на справедливій, розумній і недискримінаційній основі до:

(i) відповідних потоків цін і даних, а також до інформації про склад, методологію та ціноутворення бенчмарків для цілей клірингу та торгівлі; та

(ii) ліцензій.

особами, які мають права власності на бенчмарки, встановлені в такій третій країні.

1. Згідно зі статтею 9(2) Регламенту (ЄС) № 1095/2010, ESMA здійснює моніторинг ринку фінансових інструментів, що їх реалізують, розповсюджують або продають у Союзі.

2. Згідно зі статтею 9(2) Регламенту (ЄС) № 1093/2010, ЕВА здійснює моніторинг ринку структурованих депозитів, що їх реалізують, розповсюджують або продають у Союзі.

3. Компетентні органи здійснюють моніторинг ринку фінансових інструментів і структурованих депозитів, що їх реалізують, розповсюджують або продають у їхній державі-члені або з неї.

1. Згідно зі статтею 9(5) Регламенту (ЄС) № 1095/2010 ESMA може, якщо виконано всі умови параграфів 2 і 3, тимчасово заборонити або обмежити в Союзі:

(a) реалізацію, розповсюдження або продаж певних фінансових інструментів або фінансових інструментів із певними визначеними характеристиками; або

(b) вид фінансової діяльності або практики.

Заборона або обмеження може застосовуватися за обставин або з винятками, які визначені ESMA.

2. ESMA ухвалює рішення відповідно до параграфа 1 лише у разі виконання всіх зазначених нижче умов:

(a) пропонований захід усуває істотну проблему захисту інвесторів або загрозу впорядкованому функціонуванню та цілісності фінансових ринків або товарних ринків чи стабільності всієї фінансової системи в Союзі або її частини;

(b) регуляторні вимоги згідно з правом Союзу, застосовні до відповідного фінансового інструмента або діяльності, не усувають відповідну загрозу;

(c) компетентний орган або компетентні органи не вжили заходів для усунення загрози або вжиті заходи належним чином не усувають відповідну загрозу.

У разі виконання умов, визначених у першому підпараграфі, ESMA може накласти заборону або обмеження, зазначені в параграфі 1, у якості запобіжного заходу до реалізації, розповсюдження або продажу фінансового інструмента клієнтам.

3. У разі вжиття заходів згідно із цією статтею ESMA повинен забезпечити, щоб відповідний захід:

(a) не чинив негативного впливу на ефективність фінансових ринків або на інвесторів, який є непропорційним вигодам від такого заходу;

(b) не створював ризик регуляторного арбітражу; та

(c) був вжитий після консультацій із публічними органами, які компетентні здійснювати оверсайт, адміністрування та регулювання реальних ринків сільськогосподарської продукції згідно з Регламентом (ЄС) № 1234/2007, якщо такий захід стосується деривативів на сільськогосподарську продукцію.

Якщо компетентний орган або компетентні органи застосували захід згідно зі статтею 42, ESMA може вжити будь-який із заходів, зазначених у параграфі 1, без надання висновку, передбаченого у статті 43.

4. Перш ніж ухвалити рішення про вжиття будь-якого заходу згідно із цією статтею, ESMA повинен повідомити компетентні органи про запропонований ним захід.

5. ESMA повинен опублікувати на своєму вебсайті повідомлення про будь-яке рішення про вжиття будь-якого заходу згідно із цією статтею. У такому повідомленні повинна бути вказана інформація про заборону або обмеження, а також термін після публікації повідомлення, з якого набувають чинності відповідні інструменти. Заборона або обмеження застосовуються тільки до дій, здійснених після набуття чинності відповідними інструментами.

6. ESMA повинен здійснювати перегляд заборони або обмеження, встановлених згідно з параграфом 1, через відповідні проміжки часу та принаймні кожні три місяці. Якщо після завершення тримісячного періоду строк дії заборони або обмеження не продовжують, вони втрачають чинність.

7. Захід, вжитий ESMA згідно із цією статтею, має пріоритет над будь-якими попередніми заходами, вжитими компетентним органом.

8. Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 50, у яких визначаються критерії та фактори, що їх повинен враховувати ESMA в ході визначення випадків, коли існує істотна проблема захисту інвесторів або загроза впорядкованому функціонуванню та цілісності фінансових ринків або товарних ринків чи стабільності всієї фінансової системи Союзу або її частини, що зазначена в параграфі 2(a).

До таких критеріїв і факторів належать:

(a) ступінь складності фінансового інструмента та зв’язок із типом клієнтів, яким його реалізують або продають;

(b) розмір або номінальна вартість випуску фінансових інструментів;

(c) ступінь інноваційності фінансового інструмента, діяльності або практики;

(d) леверидж, що його забезпечує фінансовий інструмент або практика.

1. Згідно зі статтею 9(5) Регламенту (ЄС) № 1093/2010, ЕВА може, якщо виконано всі умови параграфів 2 і 3, тимчасово заборонити або обмежити в Союзі:

(a) реалізацію, розповсюдження або продаж певних структурованих депозитів або структурованих депозитів із певними визначеними характеристиками; або

(b) вид фінансової діяльності або практики.

Заборона або обмеження може застосовуватися за обставин або з винятками, які визначені ЕВА.

2. ЕВА ухвалює рішення відповідно до параграфа і лише в разі виконання всіх зазначених нижче умов:

(a) пропонований захід усуває істотну проблему захисту інвесторів або загрозу впорядкованому функціонуванню та цілісності фінансових ринків чи стабільності всієї фінансової системи в Союзі або її частини;

(b) регуляторні вимоги згідно з правом Союзу, застосовні до відповідного структурованого депозиту або виду діяльності, не усувають відповідну загрозу;

(c) компетентний орган або компетентні органи не вжили заходів для усунення загрози або вжиті заходи належним чином не усувають відповідну загрозу.

У разі виконання умов, визначених у першому підпараграфі, ЕВА може накласти заборону або обмеження, зазначені в параграфі 1, у якості запобіжного заходу до реалізації, розповсюдження або продажу структурованого депозиту клієнтам.

3. У разі вжиття заходів згідно із цією статтею ЕВА повинен забезпечити, щоб відповідний захід:

(a) не чинив негативного впливу на ефективність фінансових ринків або на інвесторів, який є непропорційним вигодам від такого заходу; та

(b) не створював ризик регуляторного арбітражу.

Якщо компетентний орган або компетентні органи вжили захід згідно зі статтею 42, ЕВА може вжити будь- який із заходів, зазначених у параграфі 1, без надання висновку, передбаченого у статті 43.

4. Перш ніж ухвалити рішення про вжиття будь-якого заходу згідно із цією статтею, ЕВА повинен повідомити компетентні органи про запропонований ним захід.

5. ЕВА повинен опублікувати на своєму вебсайті повідомлення про будь-яке рішення про вжиття будь-якого заходу згідно із цією статтею. У такому повідомленні повинна бути вказана інформація про заборону або обмеження, а також термін після публікації повідомлення, з якого набувають чинності відповідні інструменти. Заборона або обмеження застосовуються тільки до дій, здійснених після набуття чинності відповідними інструментами.

6. ЕВА повинен здійснювати перегляді заборони або обмеження, встановлених згідно з параграфом 1, через відповідні проміжки часу та принаймні кожні три місяці. Якщо після завершення тримісячного періоду строк дії заборони або обмеження не продовжують, вони втрачають чинність.

7. Захід, вжитий ЕВА згідно із цією статтею, має пріоритет над будь-якими попередніми заходами, вжитими компетентним органом.

8. Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 50, щоб визначити критерії та фактори, що їх повинен враховувати ЕВА в ході визначення випадків, коли існує істотна проблема захисту інвесторів або загроза впорядкованому функціонуванню та цілісності фінансових ринків та стабільності всієї фінансової системи Союзу або її частини, що зазначена в параграфі 2(a).

До таких критеріїв і факторів належать:

(a) ступінь складності структурованого депозиту та зв’язок із типом клієнтів, яким його реалізують або продають;

(b) розмір або номінальна вартість випуску структурованих депозитів;

(c) ступінь інноваційності структурованого депозиту, діяльності або практики;

(d) леверидж, що його забезпечує структурований депозит або практика.

1. Компетентний орган може заборонити або обмежити зазначені нижче дії в державі-члені або з неї:

(a) реалізацію, розповсюдження або продаж певних фінансових інструментів або структурованих депозитів чи фінансових інструментів або структурованих депозитів із певними визначеними характеристиками; або

(b) вид фінансової діяльності або практики.

2. Компетентний орган може вжити заходів, зазначених у параграфі 1, якщо він обґрунтовано переконаний, що:

(a) або

(i) фінансовий інструмент, структурований депозит, діяльність або практика створює істотні проблеми захисту інвесторів чи становить загрозу для впорядкованого функціонування та цілісності фінансових ринків або товарних ринків чи для стабільності всієї фінансової системи або її частини принаймні в одній державі-члені; або

(ii) дериватив чинить негативний вплив на механізм формування цін на базисному ринку;

(b) наявні регуляторні вимоги згідно з правом Союзу, застосовним до фінансового інструмента, структурованого депозиту, діяльності або практики, недостатньо усувають ризики, зазначені в пункті (a), і проблема не буде ефективніше вирішена шляхом посилення нагляду або забезпечення виконання наявних вимог;