Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2015/462 від 19 березня 2015 року про встановлення імплементаційних технічних стандартів стосовно дозвільних процедур з боку наглядового органу щодо створення субєктів спеціального призначення, стосовно співпраці та обміну інформацією між наглядовими органами щодо субєктів спеціального призначення та стосовно визначення форматів і форм для подання субєктами спеціального призначення інформації відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування і ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування (Платоспроможність II) (- 1), та зокрема її статтю 211(2)(a) та (b),

Оскільки:

(1) До взяття на себе ризиків страхові або перестрахові компанії повинні створити суб’єкти спеціального призначення, для яких вимагається дозвіл із боку наглядового органу. Умови та процедури, дотримання яких вимагається для надання та відкликання дозволу, включно з вимогами щодо документації, регулюються положеннями Директиви 2009/138/ЄС, які потребують доповнення положеннями цього Регламенту.

(2) Якщо суб’єкт спеціального призначення несе ризики більше ніж однієї страхової або перестрахової компанії, суб’єкт спеціального призначення повинен володіти активами, які є еквівалентними або перевищують агреговану максимальну ризикову експозицію, при цьому із урахуванням кожного окремого договірного зобов’язання. При наданні дозволу наглядовий орган повинен оцінювати, наскільки зобов’язання було дотримано, та розглядає окремо кожну договірну домовленість та передачу ризику.

(3) Важливо встановити процедури для співпраці та обміну інформацією між наглядовими органами у випадках, коли суб’єкт спеціального призначення створено у державі-члені, яка не є державою-членом, у якій має осідок страхова або перестрахова компанія, яка бере на себе ризик. Співпраця та обмін інформацією між такими наглядовими органами має особливо важливе значення під час процесу надання дозволу наглядового органу суб’єкту спеціального призначення. Також, у разі настання суттєвих змін, що можуть потенційно вплинути на відповідність суб’єкта спеціального призначення вимогам статті 211 Директиви 2009/138/ЄС, у разі відкликання або непоновлення авторизації, - співпраця та обмін інформацією між такими наглядовими органами є необхідними для забезпечення ефективного та дієвого нагляду.

(4) Вимоги щодо наглядової звітності, визначені у статті 325 Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2015/35 (- 2), повинні давати змогу наглядовим органам суб’єктів спеціального призначення здійснювати безперервне оцінювання відповідності встановленим вимогам. Такі вимоги повинні бути доповнені зразками та форматами, визначеними у цьому Регламенті.

(5) Для чіткішого розуміння відповідних технічних правил, які повинні бути розроблені, необхідно визначити сутність поняття "суб’єкт спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей".

(6) Основою для цього Регламенту став проект імплементаційних технічних стандартів, поданий на розгляд Комісії Європейським органом зі страхування і професійних пенсій (EIOPA).

(7) EIOPA провів відкриті консультації з громадськістю щодо проектів імплементаційних технічних стандартів, на яких ґрунтується цей Регламент, проаналізував потенційні пов’язані витрати й вигоди, а також запросив висновок Групи стейкхолдерів з питань страхування та перестрахування, заснованої відповідно до статті 37 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1094/2010 (- 3).

(8) З метою підвищення правової визначеності наглядового режиму під час поетапного впровадження, передбаченого у статті 308a Директиви 2009/138/ЄС, який розпочинається 01 квітня 2015 року, важливо забезпечити, щоб цей Регламент набув чинності якомога скоріше, а саме: на наступний день після дати його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент визначає:

(a) процедури, яких необхідно дотримуватися для надання та відкликання дозволу з боку наглядового органу, потрібного дня створення суб’єкта спеціального призначення;

(b) процедури, яких необхідно дотримуватися для співпраці та обміну інформацією між наглядовими органами держав-членів, у яких створено суб’єкт спеціального призначення, та наглядовими органами держав-членів, у яких має осідок страхова або перестрахова компанія, яка передає ризик;

(c) формати та шаблони, які повинні використовуватися для щорічного звітування інформації суб’єктами спеціального призначення.

Для цілей цього Регламенту, "суб’єкт спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей" означає суб’єкт спеціального призначення, який приймає на себе ризики згідно з окремими договірними домовленостями від однієї чи більше страхових або перестрахових компаній.

Суб’єкт спеціального призначення повинен отримувати авторизацію від наглядового органу держави-члена на розміщення осідку свого головного офісу на території такої держави-члена.

1. Наглядовий орган держави-члена, у якій суб’єкт спеціального призначення має осідок або у якій буде розміщено його осідок, повинен ухвалити рішення щодо надання або ненадання дозволу за заявою про надання авторизації протягом шести місяців з дати її отримання.

2. У своєму рішенні щодо надання дозволу наглядовий орган повинен зазначити види діяльності, на здійснення яких його видано суб’єкту спеціального призначення, та, якщо доцільно, будь-які умови, які стосуються таких видів діяльності.

3. Будь-яке рішення про відмову в наданні авторизації повинне містити повне обґрунтування, і наглядовий орган повинен надати його заявнику.

У випадку звернення за отриманням дозволу, суб’єкт спеціального призначення повинен продемонструвати, що дотримано всіх вимог, встановлених у статтях 318-324, 326 та 327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, та що суб’єкт спеціального призначення здатний задовольнити вимоги статті 325 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35 шляхом надання документальних доказів на підтримку заяви. При поданні заяви про надання авторизації заявник повинен подати принаймні супровідну документацію, визначену в додатку I. Така документація повинна містити інформацію про структуру суб’єкта спеціального призначення, ризик, який такий суб’єкт спеціального призначення на себе приймає, та фінансування такого суб’єкта спеціального призначення.

1. Наглядовий орган, який надає дозвіл на створення суб’єкта спеціального призначення, може відкликати авторизацію такого суб’єкта спеціального призначення, якщо:

(a) суб’єкт спеціального призначення більше не відповідає початковим умовам, на яких був наданий дозвіл на створення суб’єкта спеціального призначення;

(b) суб’єкт спеціального призначення демонструє суттєве невиконання своїх обов’язків згідно з нормативно-правовими актами, які на нього поширюються.

2. У випадку, згаданому в параграфі (1)(b) вище, наглядовий орган вважає, що суб’єкт спеціального призначення продемонстрував суттєве невиконання своїх обов’язків, якщо він не виконує вимог для збереження свого повного фінансування; при цьому наглядовий орган вважає, що суб’єкт спеціального призначення не може відновити виконання своїх обов’язків протягом розумного строку.

3. Будь-яке рішення про відкликання авторизації повинне містити повне обґрунтування, і відповідний суб’єкт спеціального призначення повинен бути невідкладно повідомлений про таке рішення.

1. При застосуванні дозволу з боку наглядового органу на створення суб’єкта спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей заявник повинен додатково продемонструвати своєму наглядовому органу, що на його платоспроможність не може негативно вплинути ліквідаційна процедура будь-якої зі страхових або перестрахових компаній, які передають ризики, і що суб’єкт спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей може безперервно дотримуватися вимог до платоспроможності.

2. При демонструванні того, що на платоспроможність суб’єкта спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей не може негативно вплинути ліквідаційна процедура будь-якої зі страхових або перестрахових компаній, які передають ризики, такий суб’єкт спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей повинен надати достатні підтвердні докази, щоб дати своєму наглядовому органу можливість оцінити сукупну агреговану максимальну ризикову експозицію суб’єкта спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей та агреговану максимальну ризикову експозицію кожної окремої договірної домовленості, пов’язаної з передачею ризику від страхової або перестрахової компанії.

3. При застосуванні дозволу з боку наглядових органів на створення суб’єкта спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей заявник повинен надати достатні підтвердні докази того, що він відповідає умовах, визначеним у статтях 319-321 та 326 Імплементаційних інструментів, із урахуванням кожної окремої договірної домовленості, щоб визначити, чи суб’єкт спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей відповідає вимогам до платоспроможності.

4. Якщо заявник не може надати достатніх підтвердних доказів згідно з положеннями параграфів 1-3, наглядовий орган відхиляє заяву на створення суб’єкта спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей.

1. Якщо суб’єкт спеціального призначення, який приймає на себе ризик від страхової або перестрахової компанії, має осідок у державі-члені, яка не є державою-членом, у якій авторизовано страхову або перестрахову компанію, причетні наглядові органи повинні співпрацювати між собою на постійній основі.

2. Наглядові органи повинні обмінюватися інформацією, яка є релевантною для виконання наглядових завдань, включно з інформацією про будь-які заплановані наглядові дії стосовно суб’єкта спеціального призначення або страхових чи перестрахових компаній, які передають ризик, якщо це може вплинути на нагляд за таким суб’єктом спеціального призначення або страховими чи перестраховими компаніями, які передають ризик. У таких обставинах наглядові органи повинні невідкладно комунікувати між собою.

Перш ніж надати авторизацію, наглядовий орган, в якого запитують дозвіл на створення суб’єкта спеціального призначення, повинен проконсультуватися з іншим наглядовим органом держави-члена, в якій має осідок страхова або перестрахова компанія, що передає ризик.

Наглядовий орган, що здійснює нагляд за суб’єктом спеціального призначення, повинен невідкладно повідомляти будь-яку релевантну інформацію, отриману від суб’єкта спеціального призначення згідно зі статтею 325(5) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, стосовно будь-яких змін, які можуть вплинути на відповідність суб’єкта спеціального призначення вимогам, визначеним у статтях 318-324, 326 та 327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, наглядовому органу, який здійснює нагляд за страховою або перестраховою компанією, що передає ризик такому суб’єкту спеціального призначення. Наглядовий орган повинен невідкладно повідомляти про порушення з боку суб’єкта спеціального призначення вимог до платоспроможності.

У разі відкликання авторизації суб’єкта спеціального призначення наглядовий орган, що здійснює нагляд за таким суб’єктом спеціального призначення, повинен невідкладно повідомити про це наглядовий орган, що здійснює нагляд за страховою або перестраховою компанією, яка передає ризик такому суб’єкту спеціального призначення.

Наглядовий орган, що здійснює нагляд за суб’єктом спеціального призначення, повинен невідкладно надавати річний звіт суб’єкта спеціального призначення, подаваний згідно зі статтею 325(3) та (4) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, наглядовому органу страхової або перестрахової компанії, яка передає ризик такому суб’єкту спеціального призначення. У випадку із суб’єктом спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей наглядовий орган, що здійснює нагляд за суб’єктом спеціального призначення із множинністю договірних домовленостей, може надавати наглядовим органам тільки ті частини звіту, які стосуються страхової або перестрахової компанії, що має осідок у державі-члені таких наглядових органів.

Згідно зі статтею 325 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, суб’єкт спеціального призначення повинен щорічно подавати своєму наглядовому органу кількісну інформацію у форматах та за формами, які визначено в додатку II, та згідно з інструкціями в додатку III, а саме:

(a) зміст подання, визначений у формі SPV.01.01 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.01.01;

(b) базова інформація про суб’єкт спеціального призначення, визначена у формі SPV.01.02 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.01.02;

(c) дані з балансу суб’єкта спеціального призначення з виокремленням істотних класів активів, зобов’язань та елементів власного капіталу, включно з боргами або іншими випущеними механізмами фінансування, як визначено у формі SPV.02.01 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.02.01;

(d) позабалансові дані про суб’єкт спеціального призначення, визначені у формі SPV.02.02 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.02.02;

(e) прийняті ризики стосовно кожної окремої договірної домовленості, пов’язаної з передачею ризику від страхової або перестрахової компанії, як визначено у формі SPV.03.01 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.03.01;

(f) перелік боргових цінних паперів або інших випущених механізмів фінансування стосовно кожної окремої договірної домовленості, пов’язаної з передачею ризику від страхової або перестрахової компанії, як визначено у формі SPV.03.02 в додатку II, згідно з інструкціями в додатку III з референтним номером SPV.03.02.

Згідно зі статтею 325 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, суб’єкт спеціального призначення повинен щорічно подавати своєму наглядовому органу якісну інформацію, що охоплює таке:

(a) належний опис основи, методів і припущень, використовуваних для оцінювання вартості активів;

(b) належний опис основи, методів і припущень, використовуваних для визначення агрегованої максимальної ризикової експозиції;

(c) дані про будь-які конфлікти інтересів між суб’єктом спеціального призначення, страховими або перестраховими компаніями та надавачами боргових зобов’язань або фінансування;

(d) дані про будь-які значні операції, вчинені суб’єктом спеціального призначення протягом останнього звітного періоду;

(e) інформація на підтвердження продовження повного фінансування суб’єкта спеціального призначення, в тому числі:

(i) опис ризиків, включно з ризиками ліквідності та кількісно вимірюваними ризиками, прийнятими суб’єктом спеціального призначення;

(ii) інформація про випущені боргові інструменти або інші застосовувані механізми фінансування;

(f) якщо суб’єкт спеціального призначення не безперервно дотримувався вимоги щодо повного фінансування протягом звітного періоду, суб’єкт спеціального призначення повинен повідомляти будь-яку релевантну інформацію про таку невідповідність та її виправлення згідно зі статтею 326 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35 протягом такого звітного періоду;

(g) якісна інформація про будь-які зміни, які можуть вплинути на відповідність суб’єкта спеціального призначення вимогам, визначеним у статтях 318-324, 326 та 327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35.

Описуючи прийняті ризики згідно з вимогою, визначеною у статті 14, суб’єкт спеціального призначення повинен надати таку інформацію в річному звіті:

(a) чи прийняті ризики переважно стосуються страхування життя або видів страхування, інших ніж страхування життя;

(b) які типи тригерних подій застосовні до таких ризиків;

(c) чи тригерна подія сталася у звітному періоді, призвівши до висунення претензії стосовно активів суб’єкта спеціального призначення;

(d) чи будь-які суми на підставі претензії були виплачені у звітному періоді, і якщо так, скільки було виплачено на поточну дату та чи тригерна подія негативно вплинула на ліквідність суб’єкта спеціального призначення;

(e) чи профіль ризиків суб’єкта спеціального призначення значно змінився з попереднього звітного періоду та порівняно з початковими умовами, повідомленими наглядовому органу такого суб’єкта після авторизації.

Надаючи інформацію про випущені боргові інструменти або інші застосовувані механізми фінансування згідно з вимогою, визначеною у статті 14, суб’єкт спеціального призначення повинен повідомити про таке:

(a) доходи від випуску боргових зобов’язань або інших механізмів фінансування, чи вони повністю сплачені, стосовно кожної окремої договірної домовленості, пов’язаної з передачею ризику від страхової або перестрахової компанії;

(b) типи рівнів механізму фінансування із визначенням траншів або рівнів, включно з інформацією про отримані зовнішні рейтинги або внутрішні рейтинги, використані для випущених боргових інструментів, а також, за наявності, використані кредитні рейтингові агентства;

(c) причини, чому фінансові домовленості вважають достатньо надійними для забезпечення безперервного захисту потенційних претензій страхової або перестрахової компанії, яка передає ризик суб’єкту спеціального призначення, щоб підтримувати його здатність виплачувати суми, які йому належить виплачувати у визначені строки, та забезпечувати структуру виплат за борговими зобов’язаннями або механізмами фінансування;

(d) будь-які боргові інструменти, які були скасовані, викуплені або погашені, частково або повністю, з моменту випуску таких інструментів та окремо для поточного звітного періоду.

Суб’єкти спеціального призначення подають компетентному органу кількісні дані у складі звіту, згадані у статті 13, в електронній формі, а якісні дані у складі звіту, згадані у статті 15, в електронному машинозчитувальному форматі.

1. Суб’єкти спеціального призначення повинні подавати всі грошові дані у складі звіту, згадані у статті 13, у валюті звітності суб’єкта спеціального призначення. Для цього інші валюти конвертують у валюту звітності, використовуючи застосовний обмінний курс станом на кінець звітного періоду.

2. Суб’єкти спеціального призначення повинні подавати цифрові значення як факти, використовуючи такі формати:

(a) одиниці даних із типом даних "Грошовий" подають із мінімальною точністю з округленням до одиниць;

(b) одиниці даних із типом даних "Ціле число" подають без десяткових знаків із округленням до одиниць.

Цей Регламент набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 19 березня 2015 року.

Супровідна документація, згадана у статті 5 цього Регламенту, включає таке:

1. чітке й ґрунтовне представлення та аналіз у вигляді організаційної схеми, що визначає всіх відповідних сторін, залучених до операції, включно із залученими страховими чи перестраховими компаніями, нагляд за якими здійснюють наглядові органи, крім тих наглядових органів, які відповідають за надання авторизації суб’єкту спеціального призначення;

2. інформація про ідентифікаційні дані та кваліфікацію оригінатора або спонсора суб’єкта спеціального призначення, якщо така сторона відрізняється від страхової або перестрахової компанії, яка передає ризик суб’єкту спеціального призначення;

3. інформація про страхову або перестрахову компанію, яка передає ризик суб’єкту спеціального призначення;

4. ідентифікаційні дані та кваліфікація осіб, яких призначено або яких буде призначено довірчими управителями, якщо застосовно, активів суб’єктів спеціального призначення;

5. інформація про ідентифікаційні дані та кваліфікацію осіб, які є або будуть працівниками суб’єкта спеціального призначення, включно з особистими даними осіб, які фактично керують суб’єктом спеціального призначення;

6. інформація про ідентифікаційні дані та кваліфікацію осіб, які мають або, згідно з очікуваннями, матимуть істотні частки прямої або опосередкованої участі в суб’єкті спеціального призначення, із зазначенням сум таких часток;

7. інформація про ідентифікаційні дані та кваліфікацію осіб, які надають або надаватимуть управлінські та професійні послуги, такі як бухгалтерський облік суб’єкта спеціального призначення;

8. установчий договір і статут суб’єкта спеціального призначення або їх проекти;

9. дані про початкові страхові поліси страхових або перестрахових компаній, які чітко визначають, які ризики були від початку прийняті страховою або перестраховою компанією, а які будуть передані суб’єкту спеціального призначення, включно з оцінкою та описом того, яким чином буде забезпечено відповідність передачі переданих ризиків та утримання будь-яких залишкових ризиків вимогам статті 320 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35;

10. дані про проект договірної домовленості, пов’язаної з передачею ризику, між суб’єктом спеціального призначення та страховою або перестраховою компанією, включно з описом того, яким чином буде забезпечено відповідність контракту вимогам статей 210, 211, 319 та 320 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35. Такий опис повинен включати:

(a) будь-які відповідні тригерні події або механізми згідно з контрактом;

(b) максимальну агреговану ризикову експозицію за контрактом;

11. результати оцінювання відповідності організаційно-правової форми та структури управління суб’єкта спеціального призначення вимогам статей 210, 319, 320, 324, 326 та 327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35. Такий огляд також має містити висновок щодо того, чи організаційно-правова форма, вибрана для суб’єкта спеціального призначення, здатна забезпечити юридично обов’язковий захист активів суб’єкта спеціального призначення, убезпечуючи, таким чином, платоспроможність суб’єкта спеціального призначення від негативного впливу згідно з вимогами статей 318(b) та 321 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35. Така оцінка має охоплювати такі аспекти:

(a) пояснення того, яким чином відбувається або буде відбуватися повне фінансування суб’єкта спеціального призначення, із зазначенням відповідних випробувань, таких як стрес-тести та аналіз сценаріїв, для визначення того, чи виконано вимогу щодо повного фінансування та яким чином такий статус буде підтримуватися;

(b) інформація про власний капітал суб’єкта спеціального призначення, у тому числі про розмір, зростання, потенційне зосередження інвесторів, а також про частку суб’єкта спеціального призначення в управлінні таким власним капіталом;

(c) дані контрагентів за договірними домовленостями, пов’язаними з передачею ризику від страхової або перестрахової компанії суб’єкту спеціального призначення, включно з інформацією про всі ролі суб’єкта спеціального призначення та страхової або перестрахової компанії, а також ролі й ідентифікаційні дані інших учасників, у тому числі, але не виключно, утримувачів нот, менеджерів із питань рахунків та менеджерів із послуг з управління рахунками, зберігачів і трастів, розпорядників активів, андеррайтерів і спонсорів у контексті операції. Це також охоплює оцінку застосовних вимог до консолідації бухгалтерської звітності суб’єкта спеціального призначення у складі групи;

(d) інформація про кількісно вимірювані ризики суб’єкта спеціального призначення, включно з даними про ризик ліквідності та стратегію щодо ліквідності суб’єкта спеціального призначення;

(e) інформація про наслідки ризиків для запропонованої інвестиційної стратегії суб’єкта спеціального призначення;

(f) інформація про дотримання суб’єктом спеціального призначення вимог до платоспроможності згідно зі статтею 327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35;

(g) інформація про передачу ризиків, у тому числі про оцінку істотних залишкових ризиків, включно з базисними ризиками;

(h) дані про використання інструментів хеджування, якщо їх використовують, та деталі таких інструментів, наприклад, процентних свопів або валютних контрактів;

(i) дані про будь-які позабалансові зобов’язання для підтримування суб’єкта спеціального призначення, у тому числі про гарантії або будь-яку іншу форму пом’якшення кредитного ризику, які було продано або іншим чином надано суб’єкту спеціального призначення;

(j) фінансові прогнози на очікуваний строк експлуатації суб’єкта спеціального призначення;

(k) актуарна оцінка прийнятого страхового ризику;

(l) проект плану, що окреслює процедури звітування для цілей нагляду для суб’єкта спеціального призначення, призначені для забезпечення відповідності вимогам статей 325-327 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, у тому числі особливі аспекти звітності, визначені згідно зі статтею 325(2) та статтею 326(1) та (2) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35, а також визначає, як суттєві зміни підлягають повідомленню наглядовому органу;

12. документи щодо операції або їх проекти стосовно питання боргу або механізмів фінансування, а також передачі ризику надавачам такого боргу або механізмів фінансування, щоб пояснити, яким чином буде збережено відповідність статтям 210, 211, 320 та 321 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35. Такі документи включають:

(a) проспект емісії, пропозиція підписки чи пропозиція розміщення приватних інвестицій або їх проекти;

(b) оцінювання рейтингу або звіт кредитного рейтингового агентства перед випуском суб’єктом спеціального призначення інструментів фінансування;

(c) дані, пов’язані з потенційним використанням фінансових гарантів стосовно будь-якого "траншу" нот, що підлягають випуску;

(d) договір із довірчим управителем, якщо така домовленість існує, або його проект;

(e) стосовно боргу або механізмів фінансування - дані про стратегію щодо ліквідності суб’єкта спеціального призначення стосовно випущених фінансових інструментів, у тому числі про структуру та розподіл на рівні, типи позицій та правила виходу утримувачів нот;

(f) інформація про наслідки ризиків для інвестиційної стратегії суб’єкта спеціального призначення;

(g) контракти або їх проекти, а також дані про будь-які інструменти хеджування, такі як процентні свопи або валютні контракти;

(h) документи щодо операцій або їх проекти, що регулюють частини договірних домовленостей, пов’язаних із передачею ризику від страхової або перестрахової компанії до суб’єкта спеціального призначення, що можна розглядати як пов’язану операцію згідно зі статтею 210(3) та 320(2) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/35. Залежно від випадку, такі документи можуть включати контракти з іншими учасниками операції, а також договори аутсорсингу та договори про надання послуг;

13. якщо суб’єкт спеціального призначення, якого було авторизовано до 31 грудня 2015 року, розпочинає здійснення будь-яких нових видів діяльності після 31 грудня 2015 року, суб’єкт спеціального призначення повинен повідомити будь-яку релевантну інформацію про те, яким чином здійснювана діяльність суб’єкта спеціального призначення може вплинути на його профіль агрегованої ризикової експозиції стосовно будь-якого нового виду діяльності.

Цей додаток містить додаткові інструкції із заповнення форм, які містяться в додатку II до цього Регламенту. Перша колонка таблиць визначає позиції, які підлягають звітуванню шляхом заповнення комірок, як показано у формі в додатку II.

Якщо від суб’єкта спеціального призначення вимагається доповнити кількісний звіт окремими обґрунтуваннями, такі пояснення подаються не у межах зразка звіту, а включаються до описової частини інформації, яку суб’єкт спеціального призначення подає до наглядового органу.